Болгар тат Bolğar Болгар місто в Росії адміністративний центр Спаського району Татарстану Болгар Bolğar до 1991 Куйбишев

Болгар (тат. Bolğar, Болгар) — місто в Росії, адміністративний центр Спаського району Татарстану.

Болгар

Bolğar, до 1991 — Куйбишев


Герб	Прапор

Країна

Росія

Суб'єкт Російської Федерації

Татарстан

Муніципальний район

Спаський район

Код ЗКАТУ:

92232501

Код ЗКТМО:

92632101001

Основні дані

▼ 8310 (2010)

116 км²

422840

+7 84347

Географічні координати:

54°58′00″ пн. ш. 49°02′00″ сх. д. / 54.9666666666947776320739649° пн. ш. 49.03333333336077259900775971° сх. д.Координати: 54°58′00″ пн. ш. 49°02′00″ сх. д. / 54.9666666666947776320739649° пн. ш. 49.03333333336077259900775971° сх. д.

Часовий пояс

UTC+3

Висота над рівнем моря

80 м

Вебсторінка

spasskiy.tatarstan.ru/mo-gorod-bolgar.htm

Мапа

Болгар

Болгар

Болгар у Вікісховищі

Місто розташоване на лівому березі Волги, за 140 км від Казані.

Історія

Місто було засноване волзькими булгарами в X столітті.

Місто офіційно створене в 1781 р. під назвою Спасськ (рос. Спасск) з села Спасськ (Чертиково).

З 1781 р. — повітове місто Казанського намісництва (з 1796 р. — Казанська губернія). У XIX столітті Спасськ служив перевалочним пунктом сільськогосподарських вантажів для сусідніх міст. У 1856 р. в місті була 1 церква, 246 будинків, 5 крамниць.

У 1926–1935 роках місто називалося Спасськ-Татарський, в 1935–1991 роках — Куйбишев (на честь В. Куйбишева, який помер в 1935 р.). У зв'язку із наповненням Куйбишевського водосховища в 1957 р. місто було перенесено в район села Булгар.

В 1991 місту було присвоєно назву Болгар на честь міста Болгар — стародавньої столиці Волзької Болгарії, городище (руїни) якої знаходяться недалеко від міста. Городище знаходиться в урочищі за 6 км від села Болгари Куйбишевського району Татарської АССР.

У 2010 році в місті розпочато будівництво туристичного центру з новими річковим портом, готелем, музеєм хліба, пекарнею, млином та іншими спорудами в рамках розгорнутих робіт з відновлення та розвитку городища Болгар як музею-заповідника федерального значення з ініціативи та за піклування першого Президента Татарстану Шаймієва.

загальний вигляд на мавзолеї, мінарети і церква в городище
музей

Економіка

У місті розташовані швейна фабрика, м'ясокомбінат, харчокомбінат.

Населення

Чисельність населення, чол.
1959	1970	1979	1989	2002	2010
7023	7231	8383	8397	8655	8310

Склад населення: росіяни — 83,4%, татари — 12,9%, чуваші — 2,1%.

Пам'ятки

Городище Булгар, у тому числі:

* Залишки валу і рову (кінець XIV-XV століть)

* Північний мавзолей

* Східний мавзолей

* Чорна палата

* Біла палата

* Ханська усипальниця

* Соборна мечеть

* Великий мінарет (сучасна споруда)

* Малий мінарет

* Успенська церква колишнього Успенського монастиря (1732), у наш час^[] — історико-археологічний музей

Музей хліба (будується) ^[]

Примітки

И. Л. Значко-Яворский. Очерки истории вяжущих веществ от древнейших времен до середины XIX века. — Изд. Академии Наук СССР, 1963. С.: 497 (с.:76)
. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 13 липня 2011.
Перепис 1959 року. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 13 липня 2011.
перепис 1970 року. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 13 липня 2011.
Перепис 1979. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 13 липня 2011.
Перепис 1989 року. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 13 липня 2011.
. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 13 липня 2011.
. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 13 липня 2011.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Болгар

Народна енциклопедія міст і регіонів Росії «Моє Місто» [ 10 червня 2009 у Wayback Machine.]
Місто Болгар — центр Спаського району [ 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Епіграфічні пам'ятники міста Булгар. Фарід Хакимзянов, Діна Мустафіна [ 7 січня 2012 у Wayback Machine.]
І село моє Комарівка йшла на Волзьке дно " [ 20 березня 2016 у Wayback Machine.]
Spask в Географічному словнику Королівства Польського [ 15 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Фотозвіт про екскурсію в м. Болгар, вересень 2010 р. [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Татарстану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Значко-1] И. Л. Значко-Яворский. Очерки истории вяжущих веществ от древнейших времен до середины XIX века. — Изд. Академии Наук СССР, 1963. С.: 497 (с.:76)

[2] . Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 13 липня 2011.

[3] Перепис 1959 року. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 13 липня 2011.

[4] перепис 1970 року. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 13 липня 2011.

[5] Перепис 1979. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 13 липня 2011.

[6] Перепис 1989 року. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 13 липня 2011.

[7] . Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 13 липня 2011.

[8] . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 13 липня 2011.