Микола Федорович Богомолець (1871–1951) — представник «чернігівської» гілки роду Богомольців гербу «Помян». Генерал-лейтенант артилерії, учасник першої світової і громадянської воєн.
Богомолець Микола Федорович | |
---|---|
Народився | 6 грудня 1871 |
Помер | 6 червня 1951 (79 років) |
Країна | США |
Діяльність | військовослужбовець |
Учасник | Перша світова війна і Громадянська війна в Росії |
Військове звання | генерал-лейтенант |
Нагороди | |
|
Єдиний георгіївський кавалер з усіх Богомольців, які служили в Російській імператорській армії.
Ранні роки
Микола Федорович Богомолець народився 6 грудня 1871 року в Ризі. Батько — бойовий офіцер, учасник російсько-турецької війни (1877—1878), штабс-капітан Федір Борисович Богомолець (1835–1881), мати — Катерина Іванівна Горбань, донька поштмейстера з Козельця.
За прикладом батька обрав військову кар'єру. У 1890 році закінчив кадетський корпус.
Початок служби
Першим місцем служби стала 21-а кінно-артилерійська батарея, трохи пізніше Микола Богомолець був переведений у 14-й кінно-артилерійський дивізіон. Старанність молодого офіцера була відзначена орденом Св. Станіслава III ст. Після того Микола Богомолець пішов у запас. Але у вересні 1904 року почалася війна Росії з Японією. Тому Богомолець був повернутий до армійських лав і направлений на службу в 52-у артилерійську бригаду, де завідував батарейним господарством 3-ї кінно-артилерійської батареї.
У повоєнний час (1908 рік) Микола Федорович отримує ще два ордени — св. Анни II ст. і св. Станіслава II ст.
Наступного року Микола Федорович Богомолець був призначений командиром 1-ї батареї 1-го кінно-гірничо-артилерійського дивізіону Уссурійської кінної бригади. Бригада була укомплектована також козачими частинами і згодом «переформатована» в козацьку дивізію. У складі цієї бригади він брав участь у «брусиловському прориві» влітку 1916 року.
Участь у Першій світовій війні
Найголовнішу свою нагороду — Георгіївський хрест IV ст. — Микола Богомолець отримав 9 грудня 1915 року за бій, що мав місце в червні того ж року. При переслідуванні вибитого з сіл Ржавець та Баламутівка противника він вів свою батарею безпосередньо за ланцюгами пластунів. Як повідомляється у нагородних документах, Богомолець, «сміливо займаючи низку послідовних позицій на близьких від противника дистанціях, під сильним його рушничним і артилерійським вогнем, своєю влучною стрільбою зробив істотне сприяння успіху нашої піхоті для відтискування супротивника, який наполегливо тримався».
У тому ж 1915 році до його «мирного» ордену Св. Станіслава були додані мечі, а в 1916 році — ще й до «мирного» ордену Св. Анни.
Крім того, в 1915 році Микола Федорович Богомолець був нагороджений орденом Св. Володимира IV ст. з мечами і бантом. Цим же орденом — III ступеня з мечами — у 1917 році.
8 серпня 1916 року підполковник Микола Федорович Богомолець був нагороджений Георгіївською зброєю за бій, який мав місце більш ніж за рік до того. На той час він командував 1-ю батареєю 1-го кінно-гірського артилерійського дивізіону. 26 квітня 1915 року біля села його батарея зайняла спостережний пункт у передових окопах під сильним рушничним і артилерійським вогнем неприятеля. Це дозволило військам Російської імперії успішно підготувати атаку на ворожі позиції. Наступного дня підполковник Микола Богомолець вивів батарею на відкриту позицію поблизу меблевої фабрики і, попри сильний вогонь супротивника, вогнем своєї батареї допоміг російським військам зайняти цей важливий пункт позиції і закріпитися в ньому.
Участь у білому русі. Інцидент з американцями
Микола Богомолець не прийняв більшовицьку революцію. Спершу приєднався до армії адмірала Колчака, у якого воював у чині генерал-майора (чин присвоєний 20 квітня 1919 року).
У 1919 році служив у Далекосхідній армії отамана Григорія Семенова. Там він командував бронедивізіоном з чотирьох бронепоїздів, одним із яких, легким бронепоїздом «Семеновець», командував особисто.
20 січня 1920 року з Миколою Богомольцем сталася подія, яка пізніше ускладнила йому отримання американського громадянства. Як повідомляв журнал TIME, люди з екіпажу «Семеновця» на станції Посольська обстріляли американський лінійний патруль. Двоє патрульних були вбиті.
Інцидент був викликаний спробою чеських частин, що знаходилися на той час у Забайкаллі, роззброїти семенівців за підтримки американців. Чеські батальйони були сформовані ще на початку першої світової війни аби воювати на боці Російської імперії, сподіваючись за її підтримки відновити чеську державність. В подальшому однак вони змушені були політично маневрувати між червоними і білими. Роззброюючи семенівців, чехи, очевидно, хотіли налагодити стосунки с Політцентром — тимчасовим есеро-меньшовистським урядом Східного Сибіру. Цей уряд, що перебував у Іркутську, потім передав владу більшовикам.
У боях з червоними військами бронепоїзд «Семеновець» захищав підступи до Чити з боку станції Інгода (Транссибірська дорога). Двічі наступ червоних був відбитий, але зрештою їм вдалося зайняти Читу з півночі, де не було залізничної колії. Вцілілі залишки армії отамана Семенова та бронепоїзд прорвалися до Маньчжурії. На «Семеновця» було покладено завдання евакуювати золотий запас Читинського військового училища. Золото було доставлене в 10 ящиках у супроводі сімох юнкерів і завантажене вночі в багажний вагон, причеплений всередині бронепоїзда.
Еміграція
Емігрувавши спочатку до Харбіну (Маньчжурія), Микола Богомолець перебирається потім до Сієтлу, США. Там у нього в 1923 році народилася донька. В 1929 році Микола Богомолець з родиною отримує американське громадянство.
У 1938 році колишній генерал був заарештований — за сприяння, як повідомляє TIME, представників американських Збройних Сил, які не забули інциденту на станції Посольська. На той момент Микола Богомолець жив з новою дружиною в Лос-Анджелесі на Голлівудському бульварі і промишляв шевським ремеслом. Миколу Богомольця вже готували до депортації в СРСР. Але за нього заступилися представники білої еміграції в США. Тоді американські власті вирішили депортувати його до Латвії, яка на той момент ще не була в складі Радянського Союзу. Однак справа не набула подальшого розвитку.
Крім шевського ремесла Микола Богомолець спробував себе один раз в акторському. У 1926 році він знявся в епізодичній ролі російського офіцера в німому фільмі «До її королівства» (Into Her Kingdom). Фільм був знятий данським режисером Свендом Гаде — до речі, першим, хто екранізував «Гамлета» (1921 р.), а, крім того — чоловіком великої данської актриси німого кіно Асти Нільсен. У фільмі також знімався Федір Федорович Шаляпін — син великого російського співака.
В США генерал Микола Богомолець брав участь у білоемігрантському громадському житті. Був членом «Товариства російських поранених ветеранів 1-ї Великої війни в Лос-Анджелесі». Вів активну переписку з колишніми учасниками білого руху.
Один з його синів від першого шлюбу, Борис Миколайович Богомолець (1901—1937), навчався в кадетському корпусі. Потім служив у білих (в армії генерала Дітеріхса), згодом перейшов на бік червоних, однак у 1937 році був розстріляний як син «ворога народу». Його рідні були репресовані.
Генерал Микола Федорович Богомолець помер у Лос-Анджелесі 6 червня 1951 року.
Читайте також
Джерела
- Дроговоз И. Г. «Крепости на колесах: История бронепоездов». — Мн.: Харвест, 2002.
- Еленевский А."Военные училища в Сибири.(1918—1922)" \ «Военная быль», 1963 год, № 61-64" [ 20 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Новиков П. А. «Гражданская война в Восточной Сибири». — М., «Центрполиграф», 2005
- «Дворянский календарь». Тетрадь 11. — ВИРД, СПб, 2003
- TIME. 1938, Sept. 26, Monday
- The New York Times. Apr 7, 1922
Посилання
- «Русская армия в первой мировой войне» [ 10 січня 2012 у Wayback Machine.]
- # cast The Internet Movie Database [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- The Online Archive of California[недоступне посилання з лютого 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bogomolec Mikola Fedorovich Bogomolec 1871 1951 predstavnik chernigivskoyi gilki rodu Bogomolciv gerbu Pomyan General lejtenant artileriyi uchasnik pershoyi svitovoyi i gromadyanskoyi voyen Bogomolec Mikola FedorovichNarodivsya6 grudnya 1871 1871 12 06 Pomer6 chervnya 1951 1951 06 06 79 rokiv Krayina SShADiyalnistvijskovosluzhbovecUchasnikPersha svitova vijna i Gromadyanska vijna v RosiyiVijskove zvannyageneral lejtenantNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Yedinij georgiyivskij kavaler z usih Bogomolciv yaki sluzhili v Rosijskij imperatorskij armiyi Ranni rokiMikola Fedorovich Bogomolec narodivsya 6 grudnya 1871 roku v Rizi Batko bojovij oficer uchasnik rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 shtabs kapitan Fedir Borisovich Bogomolec 1835 1881 mati Katerina Ivanivna Gorban donka poshtmejstera z Kozelcya Za prikladom batka obrav vijskovu kar yeru U 1890 roci zakinchiv kadetskij korpus Pochatok sluzhbiPershim miscem sluzhbi stala 21 a kinno artilerijska batareya trohi piznishe Mikola Bogomolec buv perevedenij u 14 j kinno artilerijskij divizion Starannist molodogo oficera bula vidznachena ordenom Sv Stanislava III st Pislya togo Mikola Bogomolec pishov u zapas Ale u veresni 1904 roku pochalasya vijna Rosiyi z Yaponiyeyu Tomu Bogomolec buv povernutij do armijskih lav i napravlenij na sluzhbu v 52 u artilerijsku brigadu de zaviduvav batarejnim gospodarstvom 3 yi kinno artilerijskoyi batareyi U povoyennij chas 1908 rik Mikola Fedorovich otrimuye she dva ordeni sv Anni II st i sv Stanislava II st Nastupnogo roku Mikola Fedorovich Bogomolec buv priznachenij komandirom 1 yi batareyi 1 go kinno girnicho artilerijskogo divizionu Ussurijskoyi kinnoyi brigadi Brigada bula ukomplektovana takozh kozachimi chastinami i zgodom pereformatovana v kozacku diviziyu U skladi ciyeyi brigadi vin brav uchast u brusilovskomu prorivi vlitku 1916 roku Uchast u Pershij svitovij vijniNajgolovnishu svoyu nagorodu Georgiyivskij hrest IV st Mikola Bogomolec otrimav 9 grudnya 1915 roku za bij sho mav misce v chervni togo zh roku Pri peresliduvanni vibitogo z sil Rzhavec ta Balamutivka protivnika vin viv svoyu batareyu bezposeredno za lancyugami plastuniv Yak povidomlyayetsya u nagorodnih dokumentah Bogomolec smilivo zajmayuchi nizku poslidovnih pozicij na blizkih vid protivnika distanciyah pid silnim jogo rushnichnim i artilerijskim vognem svoyeyu vluchnoyu strilboyu zrobiv istotne spriyannya uspihu nashoyi pihoti dlya vidtiskuvannya suprotivnika yakij napoleglivo trimavsya U tomu zh 1915 roci do jogo mirnogo ordenu Sv Stanislava buli dodani mechi a v 1916 roci she j do mirnogo ordenu Sv Anni Krim togo v 1915 roci Mikola Fedorovich Bogomolec buv nagorodzhenij ordenom Sv Volodimira IV st z mechami i bantom Cim zhe ordenom III stupenya z mechami u 1917 roci Pochesna Georgiyivska zbroya Takoyu zbroyeyu buv nagorodzhenij Mikola Fedorovich Bogomolec za muzhnist u boyah pershoyi svitovoyi vijni 8 serpnya 1916 roku pidpolkovnik Mikola Fedorovich Bogomolec buv nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu za bij yakij mav misce bilsh nizh za rik do togo Na toj chas vin komanduvav 1 yu batareyeyu 1 go kinno girskogo artilerijskogo divizionu 26 kvitnya 1915 roku bilya sela jogo batareya zajnyala sposterezhnij punkt u peredovih okopah pid silnim rushnichnim i artilerijskim vognem nepriyatelya Ce dozvolilo vijskam Rosijskoyi imperiyi uspishno pidgotuvati ataku na vorozhi poziciyi Nastupnogo dnya pidpolkovnik Mikola Bogomolec viviv batareyu na vidkritu poziciyu poblizu meblevoyi fabriki i popri silnij vogon suprotivnika vognem svoyeyi batareyi dopomig rosijskim vijskam zajnyati cej vazhlivij punkt poziciyi i zakripitisya v nomu Uchast u bilomu rusi Incident z amerikancyamiMikola Bogomolec ne prijnyav bilshovicku revolyuciyu Spershu priyednavsya do armiyi admirala Kolchaka u yakogo voyuvav u chini general majora chin prisvoyenij 20 kvitnya 1919 roku U 1919 roci sluzhiv u Dalekoshidnij armiyi otamana Grigoriya Semenova Tam vin komanduvav bronedivizionom z chotiroh bronepoyizdiv odnim iz yakih legkim bronepoyizdom Semenovec komanduvav osobisto 20 sichnya 1920 roku z Mikoloyu Bogomolcem stalasya podiya yaka piznishe uskladnila jomu otrimannya amerikanskogo gromadyanstva Yak povidomlyav zhurnal TIME lyudi z ekipazhu Semenovcya na stanciyi Posolska obstrilyali amerikanskij linijnij patrul Dvoye patrulnih buli vbiti Bronepoyizd Semenovec yakim komanduvav Mikola Fedorovich Bogomolec Chita veresen 1919 r Incident buv viklikanij sproboyu cheskih chastin sho znahodilisya na toj chas u Zabajkalli rozzbroyiti semenivciv za pidtrimki amerikanciv Cheski bataljoni buli sformovani she na pochatku pershoyi svitovoyi vijni abi voyuvati na boci Rosijskoyi imperiyi spodivayuchis za yiyi pidtrimki vidnoviti chesku derzhavnist V podalshomu odnak voni zmusheni buli politichno manevruvati mizh chervonimi i bilimi Rozzbroyuyuchi semenivciv chehi ochevidno hotili nalagoditi stosunki s Politcentrom timchasovim esero menshovistskim uryadom Shidnogo Sibiru Cej uryad sho perebuvav u Irkutsku potim peredav vladu bilshovikam U boyah z chervonimi vijskami bronepoyizd Semenovec zahishav pidstupi do Chiti z boku stanciyi Ingoda Transsibirska doroga Dvichi nastup chervonih buv vidbitij ale zreshtoyu yim vdalosya zajnyati Chitu z pivnochi de ne bulo zaliznichnoyi koliyi Vcilili zalishki armiyi otamana Semenova ta bronepoyizd prorvalisya do Manchzhuriyi Na Semenovcya bulo pokladeno zavdannya evakuyuvati zolotij zapas Chitinskogo vijskovogo uchilisha Zoloto bulo dostavlene v 10 yashikah u suprovodi simoh yunkeriv i zavantazhene vnochi v bagazhnij vagon pricheplenij vseredini bronepoyizda EmigraciyaEmigruvavshi spochatku do Harbinu Manchzhuriya Mikola Bogomolec perebirayetsya potim do Siyetlu SShA Tam u nogo v 1923 roci narodilasya donka V 1929 roci Mikola Bogomolec z rodinoyu otrimuye amerikanske gromadyanstvo U 1938 roci kolishnij general buv zaareshtovanij za spriyannya yak povidomlyaye TIME predstavnikiv amerikanskih Zbrojnih Sil yaki ne zabuli incidentu na stanciyi Posolska Na toj moment Mikola Bogomolec zhiv z novoyu druzhinoyu v Los Andzhelesi na Gollivudskomu bulvari i promishlyav shevskim remeslom Mikolu Bogomolcya vzhe gotuvali do deportaciyi v SRSR Ale za nogo zastupilisya predstavniki biloyi emigraciyi v SShA Todi amerikanski vlasti virishili deportuvati jogo do Latviyi yaka na toj moment she ne bula v skladi Radyanskogo Soyuzu Odnak sprava ne nabula podalshogo rozvitku Krim shevskogo remesla Mikola Bogomolec sprobuvav sebe odin raz v aktorskomu U 1926 roci vin znyavsya v epizodichnij roli rosijskogo oficera v nimomu filmi Do yiyi korolivstva Into Her Kingdom Film buv znyatij danskim rezhiserom Svendom Gade do rechi pershim hto ekranizuvav Gamleta 1921 r a krim togo cholovikom velikoyi danskoyi aktrisi nimogo kino Asti Nilsen U filmi takozh znimavsya Fedir Fedorovich Shalyapin sin velikogo rosijskogo spivaka V SShA general Mikola Bogomolec brav uchast u biloemigrantskomu gromadskomu zhitti Buv chlenom Tovaristva rosijskih poranenih veteraniv 1 yi Velikoyi vijni v Los Andzhelesi Viv aktivnu perepisku z kolishnimi uchasnikami bilogo ruhu Odin z jogo siniv vid pershogo shlyubu Boris Mikolajovich Bogomolec 1901 1937 navchavsya v kadetskomu korpusi Potim sluzhiv u bilih v armiyi generala Diterihsa zgodom perejshov na bik chervonih odnak u 1937 roci buv rozstrilyanij yak sin voroga narodu Jogo ridni buli represovani General Mikola Fedorovich Bogomolec pomer u Los Andzhelesi 6 chervnya 1951 roku Chitajte takozhTihockiDzherelaDrogovoz I G Kreposti na kolesah Istoriya bronepoezdov Mn Harvest 2002 Elenevskij A Voennye uchilisha v Sibiri 1918 1922 Voennaya byl 1963 god 61 64 20 bereznya 2012 u Wayback Machine Novikov P A Grazhdanskaya vojna v Vostochnoj Sibiri M Centrpoligraf 2005 Dvoryanskij kalendar Tetrad 11 VIRD SPb 2003 TIME 1938 Sept 26 Monday The New York Times Apr 7 1922Posilannya Russkaya armiya v pervoj mirovoj vojne 10 sichnya 2012 u Wayback Machine cast The Internet Movie Database 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine The Online Archive of California nedostupne posilannya z lyutogo 2019