Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Блуаський замок (фр. Château de Blois) — знаменитий палац, над будівництвом якого попрацювала низка уславлених архітекторів і реставраторів Франції. Був головною резиденцією графів Блуаських, а також королів Франції Людовика XII та Франциска I, до переносу останнім королівського двору в замок Фонтебло.
| Блуаський замок фр. Château de Blois | |
|---|---|
 | |
  Блуаський замок Блуаський замок (Франція) | |
| Країна |  Франція[1][2] |
| Територіальна одиниця | Блуа[1][2] |
| 47°35′7.8036001000026″ пн. ш. 1°19′51.4200001″ сх. д. / 47.58550° пн. ш. 1.33095° сх. д. | |
| Стиль | готика, d і класицизм |
| Архітектор | d |
| Час заснування | 13 століття |
| Сучасний стан | d[1] |
| Власник | Q87071500?[1] |
| Сайт | chateaudeblois.fr |
 Блуаський замок у Вікісховищі | |
Історія і розташування
Замок розташований на верхівці скелі несиметричної квадратної форми, що пізніше і обумовило асиметричну форму його корпусів.
Археологічні розкопки довели, що тут було колись давньоримське поселення. Відомості про середньовічний період мають приблизно з IX століття. До власників Блуаського графства ділянка відійшла в X ст. Наприкінці XIV ст. (у 1391 р.) первісний замок у графів Блуаських придбав Луї де Валуа, рідний брат тодішнього короля, що отримав від короля титул герцого Орлеанського. Син Луї, Шарль де Валуа, оселився в замку 1440 року після участі у війнах і перебування в полоні у англйців. На короткий термін Блуаський замок став центром куртуазної лицарської культури і поезії. Король Людовик XII з роду Валуа, що оселився в Блуаському замку, зробив його королівською резиденцією і переніс в Блуа на Луару столицю держави.
Поетичне змагання в замку Блуа
Блуа уславив герцог Шарль де Валуа, герцог Орлеанський (1394—1465), що влаштовував у замку поетичні турніри. Сам непоганий поет, герцог був рефері (суддею) поетичних змагань, теми до яких давав сам. Для альбому балад на тему «Від спраги помираю над водою» свій варіант написав і Франсуа Війон. Жартівливий вислів-парадокс вельможі став для Війона приводом написати натхненний твір із широкими філософськими узагальненнями і трагічним змістом.
Ймовірно, цю баладу знав і Вільям Шекспір, бо перегукуванням крізь віки з французьким поетом буде монолог Ромео з подібною ж темою в п'єсі «Ромео і Джульєтта».
Блуаський замок в добу Відродження
Замок залишався королівською резиденцією і на початку XVI ст. Король Франциск І перебував тут з 1515 р. разом із дружиною. Клод Французька полюбляла замок і навіть роздобула гроші на побудову окремого корпусу над урвищем. Архітектура Франції довгий час використовувала тесаний природний камінь і зберігала трудоміські технології його обробки. Це надзвичайно розтягувало терміни будівництва і низка середньовічних споруд і соборів десятиліттями ( іноді століттями ) стояла недобудованою. Палацова споруда з відкритими аркадами за часів Франціска І і королеви Клод так ніколи і не була доведена до закінчення. Королева померла у липні 1524 року, а Франціск І покинув Блуаський замок Блуа заради замку Шамбор та нового палацу у Фонтенбло.
Замок Блуа в добу бароко
На зламі XVI–XVII століть замок Блуа перейшов у власність короля Генріха IV. Король навіть ініціював будівництво нової галереї (довжиною 200 метрів) в саду свого попередника Генріха ІІІ, чим опікувався архітектор Арно Сомері. Але інтриги в королівській рдині не сприяли будівництву і його призупинили. Генріх IV помер 1610 року і замок став місцем вигнання королеви Марії Медічі, що жадала влади і воювала із власним сином. Після двох років вигнання колорева-мати організувала власну втечу з замку в лютому 1619 року. Долю колишнього королівського замку Блуа ( після примирення з королевою-матір'ю ) вирішив король Луї ХІІ. 1626 року за рішенням короля володарем графства і замку Блуа став його мінливий і недружній брат Гастон Орлеанський. Офіційно замок був весільним подарунком братові, прихильність котрого король волав купити таким чином.
Гастон Орлеанський мав прихильнсть до замку і вважав, що його лікує навіть повітря в Блуа.
Франсуа Мансар і замок-палац Блуа
.
Брат короля, що оселився у замку 1634 року, ініціював у свою чергу радикальну перебудову старовинних споруд. Він зажадав мати розкішний палац у новомодній вишуканій і регулярній манері, для чого були поруйновані навіть частини колишнього ренесансного палацу. Тут розмістили триповерхове крило Гастона Орлеанського. Зовнішні фасади виконані у стилістиці барокового класицизму, одним із талановитих засновників котрого і був архітектор Франсуа Мансар. Крило Гастона Орлеанського вибудоване впритул до колишнього ренесансного палацу Франциска І, але стилістично не пов'язане з тогочасною архітектурою. Особливо привітним був фасад у внутрішній двір замку. Франсуа Мансар облямував фасад відкритою заокругленою колонадою, що урочисто поєднало центральний корпус і бічні ризаліти. Мансар три роки удосконалював реальну споруду (1635—1638 рр.), ламаючи вже зроблене заради більшої досконалості і вибудовуючи наново. Нетерплячий володар мешкав три роки в сусідній споруді. Праця на Гастона Орлеанського не принесла творчого задоволення Мансару, позаяк пихатий вельможа сповістив про брак грошей і припинив будівництво. Споруду накрили дахами, але палац не мав підлоги і навіть сходинок на поверхи. Він так і залишився недобудованим з волі вельможі.
Володар наполягав на руйнації і ренесансного палацу. Припинення будівництва мало свої позитивні наслідки з висоти знань XX століття. Адже брак грошей і раннє припинення будівництва сприяли збереженню старовинних палаців для історії архітектури і історії Франції.
В палаці роботи Франсуа Мансара вибудували сходинкову залу за іншим проєктом Мансара, але у новітні часи. Підлоги, дахи і вікна в палаці сучасні. У XVII та на початку XVIII ст. в палаці розмістили військову школу. У період 1903–1914 рр. тут розмістили Природничий музей, котрий згодом перевели у колишній палац єпископа. Наприкінці XX ст. палац роботи Мансара ремонтували і пристосували під конгреси і зали тимчасових виставок.
У XVIII ст. і в XIX
В роки правління короля Луї XVI виник план взагалі поруйнувати всі споруди замку Блуа. З міркувань економії всі історичні палаци не поруйнували, а віддали під казарми. Почався етап пристосування палацових зал під потреби військових і нищення декору. Для військових потреб була пристосована навіть палацова каплиця.
В роки французької революції 1789–1793 р. інтер'єри і споруди замку в Блуа були пошкоджені революційним людом як колишні королівські резиденції і військові казарми. Але головний комплекс споруд не поруйнували. Потрощеними були і залишки колись розкішних замкових садів XV–XVII століть.
1810 року містечко Блуа перетворили на буржуазний курорт. Колишній палац часів короля Франциска І відкрили для відвідин. Замок стояв пусткою майже 130 років і розпочалися дебати про необхідність його ремонтів та використання не як казарми. Але тоді грошей на ремонт не було.
На початку 1840-х рр. на хвилі зацікавленості у власній історії у Франції почали надавати охоронний статус найважливішим архітектурним чи історичним пам'ятам. 1841 року статус історичної пам'ятки клопотаннями письменника Проспера Меріме отримав в замок Блуа.
Лише 1845 року тут розпочали ремонтні і реставраційні роботи в палаці Франциска І. Роботи доручили Жану Феліксу Дюрану, що проводив реставраційні роботи в каплиці Сен-Шапель в Парижі. Його праця тривала у 1845–1848 рр. і викликала сумніви у доречності через фантазійні деталі і декор без вивчення історичних джерел щодо Блуа.
Таким чином, замок Блуа став першим в черзі історичних замків вздовж річки Луара, котрий піддали ремонтам та реставрації, як її розуміли у XIX столітті. Досвід відновлювальної реставрації з фантазійними додатками був також перенесений і на реставрацію у інших замках Луари, серед котрих були Амбуаз, замок Шенонсо, Азе-ле-Рідо та ін.
Реставраційно-відновлювальні роботи в замку Блуа проводили і надалі у 1871, 1871–1879, 1880–1900 рр. Чергові реставраційні роботи були проведені вже в XX ст.
В роки 2-ї світової війни
В роки 2-ї світової війни замок Блуа двічі постраждав від бомбардувань у червні 1940 та у серпні 1944 рр. Частка споруд замку була пошкоджена і залишилась без дахів. Особливо поруйнованою була каплиця Сен-Кале з вітражами початку XVI ст. Їх встигли реставрувати ще в роки ремонтів Жана Фелікса Дюрана, відтоді вони знову потребували відновлення. Дахи ремонтували роками і закінчили відновлення лише у 1977 р. Були також відновлені стінописи у інтер'єрах і ренесансні підлоги в палаці Франциска І. Сучасною стала і вимостка підлог у замковому дворі.
Музей в замку Блуа
Клопоти по створенню музею в приміщеннях замку розпочалися в другій половині XIX ст. Ініціатором створення музею в замку став тодішній мер міста Блуа, П'єр-Станіслас Блау 1850 року. Музей був невеликий і розташований в колишньому корпусі Франциска І. Його відкрили для відвідин 1869 року.
Музей повільно поповнюють. 1921 року сюди звезли старовинні надгробки і в колишніх кухнях замку облаштували лапідарій.
Відновлені і реставровані галереї і зали замкових споруд після 2-ї світової війни утримують —
- Археологічний музей ( на місцевому матеріалі )
- Лапідарій
- Художній музей
- Музей мистецтв міста Блуа.
Експонати художнього музею в замку Блуа
-
![image]()
Умовний портрет поета Данте, 19 ст. -
![image]()
Жан Кузен старший. «Викрадення Європи биком Зевсом», бл. 1550 р. -
![image]()
П'єр Міньяр. «Ізабель Орлеанська, княгиня Гіз з сином», 1672 р. -
![image]()
Погруддя короля Генріха IV в галереї королеви -
![image]()
Амброзіус Бенсон. «Концерт», деревина, олійні фарби, 1-ша половина 16 ст.
Сади замку Блуа
Перший невеликий сад був створений біля замку за короля Карла VIII. Сад трохи збільшили за короля Луї XII. Король запросив попрацювати над декоративним садом садівника Пачелло з Меркальяно. Відомо, що 1499 року була придбана земельна ділянка для так званого Бретонського саду.
Декоративні сади були розплановані без використання осі симетрії, котра не проходила через пагорб, на котрому стояли фортечні споруди і палацове приміщення для короля. Сади вимушено розташували на тій ділянці, котру вдалося придбати. Вони виникли на двох терасах, що були трохи вище за невеликий попередній сад. Так званий Сад королеви розмістили на найменшій з терас. Він мав чотири партери і альтанку у центрі, а 1503 р. тут створили мармуровий і слабкий фонтан, типовий елемент малого саду доби відродження. Три зовнішні боки саду облямували відкриті галереї.
На верхній терасі (на захід від Саду королеви) був Сад короля. Цей сад мав не стільки декоративне значення, скільки прагматичне. Тут вирощували овочі для королівського столу. Сад мав колодязь глибиною 30 метрів для постачання води для городини і Саду королеви.
За короля Франціска І, що наочно бачив сади у Італії, всі партери були змінені. Новий етап облаштування саду відбувся за короля Генріха IV. Садом опікувався архітектор Арно де Сомері, де з червня 1598 року напланували вибудувати галерею у 200 метрів довжиною з центральним і двома кутовими павільйонами. Навіть до 1602 р. ні з галереєю, ні з бічними павільйонами не упорались, останні залишились лише у проекті. 1756 р., коли тут були вже казарми, сади і залишок галереї поруйнували, а через десять років галерею розібрали до підмурків. Нові руйнації садів припали на роки французької революції 1789–1793 рр. Були знищені всі невеликі павільйони і фонтан, окрім двох споруд. В поруйнованому стані залишились оранжерея і так званий павільйон Анни Бретонської, хоча нема ніяких доказів, що він пов'язаний з іменем цієї королеви. Останній павільйон відновлював 1890 року Анатоль де Бодо.
Павільйон виконував роль вежі-бельведера для огдядин саду. Він складається з вежі діаметром 7, 85 метрів і чотирьох приміщень, орієнтованих на півіч, схід, південь і захід. Відновлені його фасади і складний дах, критий шифером.
Сади замку були відновлені лише в другій половині XX ст. за проектом, що створив ландшафтний архітектор Жиль Клеман (Gilles Clément,1943 р.н.)
Павільйон Анни Бретонської в XX ст. використали як туристичний офіс міста Блуа. Оранжерея ремонтована і там розмістили невеликий ресторан.
Джерела
- Yves Denis, Histoire de Blois et de sa région, Privat, 1988.
- Jean-Marie Pérouse de Montclos, Le guide du patrimoine : Centre, Val de Loire, Ministère de la Culture, Hachette, Paris, 1988, p. 159-171.
- Frédéric Lesueur, Le château de Blois tel qu'il fut, tel qu'il est, tel qu'il aurait pu être, A. & J. Picard, 1970, 189 p.
- Jean-Pierre Babelon, Châteaux de France au siècle de la Renaissance, Flammarion/Picard, Paris, 1989, in 4°.
- Thierry Crépin-Leblond, Jean-Louis Germain, Marie-Cécile Forest, Cécile Reichenbach et Viviane Aubourg, Blois, un château en l'an Mil, château de Blois, 2000, 167 p.
- Félix Duban et Bruno Foucart, Félix Duban, les couleurs de l'architecte 1798-1870, Maisonneuve & Larose, Blois, 2001, 110 p.
- Thierry Crépin-Leblond, Le Château de Blois, Monum. éd. du Patrimoine, Paris, 2002.
- Gérard Denizeau, Larousse des châteaux, Larousse, Paris, 2003, p. 150-151.
Див. також
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- archINFORM — 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bluaskij zamok fr Chateau de Blois znamenitij palac nad budivnictvom yakogo popracyuvala nizka uslavlenih arhitektoriv i restavratoriv Franciyi Buv golovnoyu rezidenciyeyu grafiv Bluaskih a takozh koroliv Franciyi Lyudovika XII ta Franciska I do perenosu ostannim korolivskogo dvoru v zamok Fonteblo Bluaskij zamok fr Chateau de BloisBluaskij zamokBluaskij zamok Franciya Krayina Franciya 1 2 Teritorialna odinicyaBlua 1 2 47 35 7 8036001000026 pn sh 1 19 51 4200001 sh d 47 58550 pn sh 1 33095 sh d 47 58550 1 33095Stilgotika Francuzka renesansna arhitekturad i klasicizmArhitektorColin BiarddChas zasnuvannya13 stolittyaSuchasnij stanpam yatka istoriyi klasifikovanad 1 VlasnikQ87071500 1 Sajtchateaudeblois fr Bluaskij zamok u Vikishovishi Dvir zamku palacu Blua graver Zhak Rigo 1681 1754 Zmist 1 Istoriya i roztashuvannya 2 Poetichne zmagannya v zamku Blua 3 Bluaskij zamok v dobu Vidrodzhennya 4 Zamok Blua v dobu baroko 5 Fransua Mansar i zamok palac Blua 6 U XVIII st i v XIX 7 V roki 2 yi svitovoyi vijni 8 Muzej v zamku Blua 9 Eksponati hudozhnogo muzeyu v zamku Blua 10 Sadi zamku Blua 11 Dzherela 12 Div takozh 13 PrimitkiIstoriya i roztashuvannyared nbsp Graver Zhak Andrue Dyuserso starshij Zamok Blua gravyura do 1635 r Zamok roztashovanij na verhivci skeli nesimetrichnoyi kvadratnoyi formi sho piznishe i obumovilo asimetrichnu formu jogo korpusiv Arheologichni rozkopki doveli sho tut bulo kolis davnorimske poselennya Vidomosti pro serednovichnij period mayut priblizno z IX stolittya Do vlasnikiv Bluaskogo grafstva dilyanka vidijshla v X st Naprikinci XIV st u 1391 r pervisnij zamok u grafiv Bluaskih pridbav Luyi de Valua ridnij brat todishnogo korolya sho otrimav vid korolya titul gercogo Orleanskogo Sin Luyi Sharl de Valua oselivsya v zamku 1440 roku pislya uchasti u vijnah i perebuvannya v poloni u angljciv Na korotkij termin Bluaskij zamok stav centrom kurtuaznoyi licarskoyi kulturi i poeziyi Korol Lyudovik XII z rodu Valua sho oselivsya v Bluaskomu zamku zrobiv jogo korolivskoyu rezidenciyeyu i perenis v Blua na Luaru stolicyu derzhavi Poetichne zmagannya v zamku Bluared Blua uslaviv gercog Sharl de Valua gercog Orleanskij 1394 1465 sho vlashtovuvav u zamku poetichni turniri Sam nepoganij poet gercog buv referi suddeyu poetichnih zmagan temi do yakih davav sam Dlya albomu balad na temu Vid spragi pomirayu nad vodoyu svij variant napisav i Fransua Vijon Zhartivlivij visliv paradoks velmozhi stav dlya Vijona privodom napisati nathnennij tvir iz shirokimi filosofskimi uzagalnennyami i tragichnim zmistom Jmovirno cyu baladu znav i Vilyam Shekspir bo peregukuvannyam kriz viki z francuzkim poetom bude monolog Romeo z podibnoyu zh temoyu v p yesi Romeo i Dzhulyetta Bluaskij zamok v dobu Vidrodzhennyared Zamok zalishavsya korolivskoyu rezidenciyeyu i na pochatku XVI st Korol Francisk I perebuvav tut z 1515 r razom iz druzhinoyu Klod Francuzka polyublyala zamok i navit rozdobula groshi na pobudovu okremogo korpusu nad urvishem Arhitektura Franciyi dovgij chas vikoristovuvala tesanij prirodnij kamin i zberigala trudomiski tehnologiyi jogo obrobki Ce nadzvichajno roztyaguvalo termini budivnictva i nizka serednovichnih sporud i soboriv desyatilittyami inodi stolittyami stoyala nedobudovanoyu Palacova sporuda z vidkritimi arkadami za chasiv Franciska I i korolevi Klod tak nikoli i ne bula dovedena do zakinchennya Koroleva pomerla u lipni 1524 roku a Francisk I pokinuv Bluaskij zamok Blua zaradi zamku Shambor ta novogo palacu u Fontenblo Zamok Blua v dobu barokored Na zlami XVI XVII stolit zamok Blua perejshov u vlasnist korolya Genriha IV Korol navit iniciyuvav budivnictvo novoyi galereyi dovzhinoyu 200 metriv v sadu svogo poperednika Genriha III chim opikuvavsya arhitektor Arno Someri Ale intrigi v korolivskij rdini ne spriyali budivnictvu i jogo prizupinili Genrih IV pomer 1610 roku i zamok stav miscem vignannya korolevi Mariyi Medichi sho zhadala vladi i voyuvala iz vlasnim sinom Pislya dvoh rokiv vignannya koloreva mati organizuvala vlasnu vtechu z zamku v lyutomu 1619 roku Dolyu kolishnogo korolivskogo zamku Blua pislya primirennya z korolevoyu matir yu virishiv korol Luyi HII 1626 roku za rishennyam korolya volodarem grafstva i zamku Blua stav jogo minlivij i nedruzhnij brat Gaston Orleanskij Oficijno zamok buv vesilnim podarunkom bratovi prihilnist kotrogo korol volav kupiti takim chinom Gaston Orleanskij mav prihilnst do zamku i vvazhav sho jogo likuye navit povitrya v Blua Fransua Mansar i zamok palac Bluared nbsp nbsp Fransua Mansar liva chastina podvijnogo portreta roboti Filipa de Shampenya Brat korolya sho oselivsya u zamku 1634 roku iniciyuvav u svoyu chergu radikalnu perebudovu starovinnih sporud Vin zazhadav mati rozkishnij palac u novomodnij vishukanij i regulyarnij maneri dlya chogo buli porujnovani navit chastini kolishnogo renesansnogo palacu Tut rozmistili tripoverhove krilo Gastona Orleanskogo Zovnishni fasadi vikonani u stilistici barokovogo klasicizmu odnim iz talanovitih zasnovnikiv kotrogo i buv arhitektor Fransua Mansar Krilo Gastona Orleanskogo vibudovane vpritul do kolishnogo renesansnogo palacu Franciska I ale stilistichno ne pov yazane z togochasnoyu arhitekturoyu Osoblivo privitnim buv fasad u vnutrishnij dvir zamku Fransua Mansar oblyamuvav fasad vidkritoyu zaokruglenoyu kolonadoyu sho urochisto poyednalo centralnij korpus i bichni rizaliti Mansar tri roki udoskonalyuvav realnu sporudu 1635 1638 rr lamayuchi vzhe zroblene zaradi bilshoyi doskonalosti i vibudovuyuchi nanovo Neterplyachij volodar meshkav tri roki v susidnij sporudi Pracya na Gastona Orleanskogo ne prinesla tvorchogo zadovolennya Mansaru pozayak pihatij velmozha spovistiv pro brak groshej i pripiniv budivnictvo Sporudu nakrili dahami ale palac ne mav pidlogi i navit shodinok na poverhi Vin tak i zalishivsya nedobudovanim z voli velmozhi Volodar napolyagav na rujnaciyi i renesansnogo palacu Pripinennya budivnictva malo svoyi pozitivni naslidki z visoti znan XX stolittya Adzhe brak groshej i rannye pripinennya budivnictva spriyali zberezhennyu starovinnih palaciv dlya istoriyi arhitekturi i istoriyi Franciyi V palaci roboti Fransua Mansara vibuduvali shodinkovu zalu za inshim proyektom Mansara ale u novitni chasi Pidlogi dahi i vikna v palaci suchasni U XVII ta na pochatku XVIII st v palaci rozmistili vijskovu shkolu U period 1903 1914 rr tut rozmistili Prirodnichij muzej kotrij zgodom pereveli u kolishnij palac yepiskopa Naprikinci XX st palac roboti Mansara remontuvali i pristosuvali pid kongresi i zali timchasovih vistavok U XVIII st i v XIXred Dokladnishe Zamki Luari nbsp Stan zamku Blua na 1853 rik zi znishenoyu kinnoyu skulpturoyu Luyi HII v nishi V roki pravlinnya korolya Luyi XVI vinik plan vzagali porujnuvati vsi sporudi zamku Blua Z mirkuvan ekonomiyi vsi istorichni palaci ne porujnuvali a viddali pid kazarmi Pochavsya etap pristosuvannya palacovih zal pid potrebi vijskovih i nishennya dekoru Dlya vijskovih potreb bula pristosovana navit palacova kaplicya V roki francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 r inter yeri i sporudi zamku v Blua buli poshkodzheni revolyucijnim lyudom yak kolishni korolivski rezidenciyi i vijskovi kazarmi Ale golovnij kompleks sporud ne porujnuvali Potroshenimi buli i zalishki kolis rozkishnih zamkovih sadiv XV XVII stolit 1810 roku mistechko Blua peretvorili na burzhuaznij kurort Kolishnij palac chasiv korolya Franciska I vidkrili dlya vidvidin Zamok stoyav pustkoyu majzhe 130 rokiv i rozpochalisya debati pro neobhidnist jogo remontiv ta vikoristannya ne yak kazarmi Ale todi groshej na remont ne bulo Na pochatku 1840 h rr na hvili zacikavlenosti u vlasnij istoriyi u Franciyi pochali nadavati ohoronnij status najvazhlivishim arhitekturnim chi istorichnim pam yatam 1841 roku status istorichnoyi pam yatki klopotannyami pismennika Prospera Merime otrimav v zamok Blua Lishe 1845 roku tut rozpochali remontni i restavracijni roboti v palaci Franciska I Roboti doruchili Zhanu Feliksu Dyuranu sho provodiv restavracijni roboti v kaplici Sen Shapel v Parizhi Jogo pracya trivala u 1845 1848 rr i viklikala sumnivi u dorechnosti cherez fantazijni detali i dekor bez vivchennya istorichnih dzherel shodo Blua Takim chinom zamok Blua stav pershim v cherzi istorichnih zamkiv vzdovzh richki Luara kotrij piddali remontam ta restavraciyi yak yiyi rozumili u XIX stolitti Dosvid vidnovlyuvalnoyi restavraciyi z fantazijnimi dodatkami buv takozh perenesenij i na restavraciyu u inshih zamkah Luari sered kotrih buli Ambuaz zamok Shenonso Aze le Rido ta in Restavracijno vidnovlyuvalni roboti v zamku Blua provodili i nadali u 1871 1871 1879 1880 1900 rr Chergovi restavracijni roboti buli provedeni vzhe v XX st V roki 2 yi svitovoyi vijnired V roki 2 yi svitovoyi vijni zamok Blua dvichi postrazhdav vid bombarduvan u chervni 1940 ta u serpni 1944 rr Chastka sporud zamku bula poshkodzhena i zalishilas bez dahiv Osoblivo porujnovanoyu bula kaplicya Sen Kale z vitrazhami pochatku XVI st Yih vstigli restavruvati she v roki remontiv Zhana Feliksa Dyurana vidtodi voni znovu potrebuvali vidnovlennya Dahi remontuvali rokami i zakinchili vidnovlennya lishe u 1977 r Buli takozh vidnovleni stinopisi u inter yerah i renesansni pidlogi v palaci Franciska I Suchasnoyu stala i vimostka pidlog u zamkovomu dvori Muzej v zamku Bluared nbsp Klopoti po stvorennyu muzeyu v primishennyah zamku rozpochalisya v drugij polovini XIX st Iniciatorom stvorennya muzeyu v zamku stav todishnij mer mista Blua P yer Stanislas Blau 1850 roku Muzej buv nevelikij i roztashovanij v kolishnomu korpusi Franciska I Jogo vidkrili dlya vidvidin 1869 roku Muzej povilno popovnyuyut 1921 roku syudi zvezli starovinni nadgrobki i v kolishnih kuhnyah zamku oblashtuvali lapidarij Vidnovleni i restavrovani galereyi i zali zamkovih sporud pislya 2 yi svitovoyi vijni utrimuyut Arheologichnij muzej na miscevomu materiali Lapidarij Hudozhnij muzej Muzej mistectv mista Blua Eksponati hudozhnogo muzeyu v zamku Bluared nbsp Eksponati hudozhnogo muzeyu nbsp Umovnij portret poeta Dante 19 st nbsp Zhan Kuzen starshij Vikradennya Yevropi bikom Zevsom bl 1550 r nbsp P yer Minyar Izabel Orleanska knyaginya Giz z sinom 1672 r nbsp Pogruddya korolya Genriha IV v galereyi korolevi nbsp Ambrozius Benson Koncert derevina olijni farbi 1 sha polovina 16 st Sadi zamku Bluared nbsp Sadi zamku Blua stanom na kinec 15 st Pershij nevelikij sad buv stvorenij bilya zamku za korolya Karla VIII Sad trohi zbilshili za korolya Luyi XII Korol zaprosiv popracyuvati nad dekorativnim sadom sadivnika Pachello z Merkalyano Vidomo sho 1499 roku bula pridbana zemelna dilyanka dlya tak zvanogo Bretonskogo sadu Dekorativni sadi buli rozplanovani bez vikoristannya osi simetriyi kotra ne prohodila cherez pagorb na kotromu stoyali fortechni sporudi i palacove primishennya dlya korolya Sadi vimusheno roztashuvali na tij dilyanci kotru vdalosya pridbati Voni vinikli na dvoh terasah sho buli trohi vishe za nevelikij poperednij sad Tak zvanij Sad korolevi rozmistili na najmenshij z teras Vin mav chotiri parteri i altanku u centri a 1503 r tut stvorili marmurovij i slabkij fontan tipovij element malogo sadu dobi vidrodzhennya Tri zovnishni boki sadu oblyamuvali vidkriti galereyi Na verhnij terasi na zahid vid Sadu korolevi buv Sad korolya Cej sad mav ne stilki dekorativne znachennya skilki pragmatichne Tut viroshuvali ovochi dlya korolivskogo stolu Sad mav kolodyaz glibinoyu 30 metriv dlya postachannya vodi dlya gorodini i Sadu korolevi Za korolya Franciska I sho naochno bachiv sadi u Italiyi vsi parteri buli zmineni Novij etap oblashtuvannya sadu vidbuvsya za korolya Genriha IV Sadom opikuvavsya arhitektor Arno de Someri de z chervnya 1598 roku naplanuvali vibuduvati galereyu u 200 metriv dovzhinoyu z centralnim i dvoma kutovimi paviljonami Navit do 1602 r ni z galereyeyu ni z bichnimi paviljonami ne uporalis ostanni zalishilis lishe u proekti 1756 r koli tut buli vzhe kazarmi sadi i zalishok galereyi porujnuvali a cherez desyat rokiv galereyu rozibrali do pidmurkiv Novi rujnaciyi sadiv pripali na roki francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rr Buli znisheni vsi neveliki paviljoni i fontan okrim dvoh sporud V porujnovanomu stani zalishilis oranzhereya i tak zvanij paviljon Anni Bretonskoyi hocha nema niyakih dokaziv sho vin pov yazanij z imenem ciyeyi korolevi Ostannij paviljon vidnovlyuvav 1890 roku Anatol de Bodo Paviljon vikonuvav rol vezhi belvedera dlya ogdyadin sadu Vin skladayetsya z vezhi diametrom 7 85 metriv i chotiroh primishen oriyentovanih na pivich shid pivden i zahid Vidnovleni jogo fasadi i skladnij dah kritij shiferom Sadi zamku buli vidnovleni lishe v drugij polovini XX st za proektom sho stvoriv landshaftnij arhitektor Zhil Kleman Gilles Clement 1943 r n Paviljon Anni Bretonskoyi v XX st vikoristali yak turistichnij ofis mista Blua Oranzhereya remontovana i tam rozmistili nevelikij restoran Dzherelared Yves Denis Histoire de Blois et de sa region Privat 1988 Jean Marie Perouse de Montclos Le guide du patrimoine Centre Val de Loire Ministere de la Culture Hachette Paris 1988 p 159 171 Frederic Lesueur Le chateau de Blois tel qu il fut tel qu il est tel qu il aurait pu etre A amp J Picard 1970 189 p Jean Pierre Babelon Chateaux de France au siecle de la Renaissance Flammarion Picard Paris 1989 in 4 Thierry Crepin Leblond Jean Louis Germain Marie Cecile Forest Cecile Reichenbach et Viviane Aubourg Blois un chateau en l an Mil chateau de Blois 2000 167 p Felix Duban et Bruno Foucart Felix Duban les couleurs de l architecte 1798 1870 Maisonneuve amp Larose Blois 2001 110 p Thierry Crepin Leblond Le Chateau de Blois Monum ed du Patrimoine Paris 2002 Gerard Denizeau Larousse des chateaux Larousse Paris 2003 p 150 151 Div takozhred Fransua Vijon Fransua Mansar Zhak Bujye de Blua Sad baroko Paradnij portret Vigadanij portret tronye Restavraciya mistectvo Primitkired a b v g base Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 a b archINFORM 1994 d Track Q265049 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bluaskij zamok amp oldid 43407238