Бичок-головань | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Бичок-головань з Нідерландів | ||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Ponticola kessleri (Günther, 1861) | ||||||||||||||||||||||||||||
Розповсюдження бичка-головані | ||||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Бичóк-головáнь (Ponticola kessleri) — вид риб родини Бичкових (Gobiidae). Понто-Каспійський реліктовий вид. Мешкає в прісних і олігогалінних водах, із мінералізацією від 0-0,5 ‰, до 1,5-3,0 ‰.
Характеристика
Має велику сплющену голову, сильно розширену з боків верхню губу, подовжено-конічне тіло, спереду значно потовщене; нижня щелепа довше верхньої, луска дрібна (70-77). Біля хвоста є трикутна чорнувата пляма. Спина, потилиця, тім'я, зяброві кришки (на третину), основи грудних плавців, задня частина горла покриті циклоїдної лускою. Комір черевного присоска має загострені лопатинки, присосок значно не досягає анального отвору. Колір тіла червонувато- або сірувато-бурий з 5 поперечними смугами на спині, одна з яких на основі хвостового плавця. З боків голови є круглі світлі плями з темним обідком, при основі грудного плавця хвилеподібні бурі плями, непарні плавці з рядами чорних плям. Довжина до 22 см.
Ареал
Природний ареал виду охоплює лимани північно-західної частини Чорного моря, узбережжя Болгарії, а саме в прибережних озерах Мандренському, Бургаському, Варненському, Білославському. В Дунаї природний ареал цього виду сягає Видина, є звичайним видом в озерах дельти Дунаю. Мешкає в річках Дністер до Кам'янця, також є в річках Збруч і Бистриця. Південний Буг вище порогів; Дніпро до Київа.
З 1996 року бичок-головань відзначений як вид-вселенець в словацькій частині Дунаю і до 2004 р. цей вид став одним з найпоширеніших видів бичків з чотирьох представників родини Gobiidae. В басейні Дунаю цей вид як вселенець відзначається також в річці Тиса. В верхньому Дунаї це вид був відзначений в австрійські та німецькій ділянках до міста Штраубінг. Протягом 2000—2002 років цей вид був знайдений в маленьких струмках чорноморського узбережжя східної Туреччини Починаючи з березня 2009 року реєструється в басейні Північного моря в річці Вааль, Нідерланди. На німецькій ділянці нижнього Рейну, між містами Кельн і Рес, цей вид в 2009 році склав 52 % у вилові бичків. У 2011 році ареал цього виду охопив басейн Рейну на кордоні Німеччини із Францією та Швейцарією, а також французьку частину річки Мозель.
Живлення
В Дністровському лимані в живленні дорослих голованів переважають риби — до 92 % за масою. Ракоподібні (, ) відіграють також значну роль — до 7 %. Молюски і поліхети малозначні (по 2 %).
Значення
Промислового значення немає. Відіграє значну роль в живленні хижих видів риб, таких як судак.
Паразити
В Дністровському лимані бичок-головань є носієм таких паразитів, як трематоди Nicolla skrjabini і личинки нематод . В середній течії Дунаю у голованя відзначено 33 види паразитів, ядро паразитофауни склали акантоцефали , глохідії молюсків і нематоди . Також він відзначений носієм личинок інвазійної далекосхідної нематоди Anguillicoloides crassus.
У бичка-головані, вселенця в австрійському секторі Дунаю, відзначено тільки 5 видів паразитів. Серед них інфузорії Trichodina sp., паразитичні ракоподібні , трематоди sp. і Nicolla skrjabini, а також акантоцефали .
Література
- Маркевич О. П., Короткий Й.I. Визначник прісноводних риб УРСР. — К.: Радянська школа, 1954. — 208 с.
- Смирнов А. И. Окунеобразные (бычковые), скорпенообразные, камбалообразные, присоскообразные, удильщикообразные : ( )[рос.]. — Київ : Наукова думка, 1986. — 320 с. — (Фауна України ; т. 8, вип. 5).
- Stráňai I. (1997) Neogobius kessleri v Dunaji. Poľovníctvo a rybárstvo, 49(8): 33.
- Jurajda P., Černý J., Polačik M., Valová Z., Janáč M., Blažek R., Ondračková M. (2005) The recent distribution and abundance of non-native Neogobius fishes in the Slovak section of the River Danube [ 22 травня 2014 у Wayback Machine.]. Journal of Applied Ichthyology, 21: 319—323.
- Harka Á., Bíró P. (2007) New patterns in Danubian distribution of Ponto-Caspian gobies — a result of global climatic change and/or canalization? Electronic Journal of Ichthyology, 1: 1-14.
- Wiesner C. (2003) Eingeschleppte Meeresgrundeln in der Österreichischen Donau — Gefahren und Potenziale. Am Fischwasser, 2: 29-31.
- Seifert K., Hartmann F. (2000) Die Kesslergrundel (Neogobius kessleri Günther, 1861), eine neue Fischart in der deutschen Donau. Lauterbornia, 38: 105—108.
- Balik S., Turan D. (2004) A first record for the bighead goby (Neogobius kessleri Günther, 1861) along the Turkish eastern Black Sea coast. Turkish Journal of Zoology, 28: 107—109.
- van Kessel N., Dorenbosch M., Spikmans F. (2009) First record of Pontian monkey goby, Neogobius fluviatilis (Pallas, 1814), in the Dutch Rhine. Aquatic Invasions, 4(2): 421—424.[1] [ 23 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Borcherding J., Staas S., Krüger S., Ondračková M., Šlapanský L., Jurajda P. (2011) Non-native Gobiid species in the lower River Rhine (Germany): recent range extensions and densities [ 22 травня 2014 у Wayback Machine.]. Journal of Applied Ichthyology, 27: 153—155.
- Manné S., Poulet N, Dembski S. (2013) Colonisation of the Rhine basin by non-native gobiids: an update of the situation in France [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]. Knowledge and Management of Aquatic Ecosystems, 411: 02.
- Страутман И. Ф. (1972) Питание и пищевые взаимоотношения бычков (сем. Gobiidae) Днестровского лимана. Вестник Зоологии, № 4: 35-38.
- Kvach Y. (2004) The metazoa parasites of gobiids in the Dniester Estuary (Black Sea) depending on water salinity. Oceanological and Hydrobiological Studies, 33(3): 47-56.[2][недоступне посилання з лютого 2019]
- Ondračková M., Dávidová M., Blažek R., Gelnar M., Jurajda P. (2009) The interaction between an introduced fish host and local parasite fauna: Neogobius kessleri in the middle Danube River. Parasitology Research, 105: 201—208.[3][недоступне посилання]
- Mühlegger J.M., Jirsa F., Konecny R., Frank C. (2010) Parasites of Apollonia melanostoma (Pallas 1814) and Neogobius kessleri (Guenther 1861) (Osteichthyes, Gobiidae) from the Danube River in Austria. Journal of Helminthology, 84: 87-92.
Посилання
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Ponticola kessleri на FishBase. Версія за June 2012 року.
- Риби вод України (російською) [ 17 липня 2011 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bichok golovan Bichok golovan z Niderlandiv Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Ryad Bichkopodibni Gobiiformes Pidryad Bichkovidni Gobioidei Rodina Bichkovi Gobiidae Rid Pontikola Ponticola Vid Bichok golovan Binomialna nazva Ponticola kessleri Gunther 1861 Rozpovsyudzhennya bichka golovani Sinonimi Gobius kessleri Gunther 1861 Gobius platycephalus Kessler 1857 Neogobius kessleri Gunther 1861 Posilannya Vikishovishe Ponticola kessleri Vikividi Ponticola kessleri EOL 356813 ITIS 172203 MSOP 188115 NCBI 320565 Bichok golovan Ponticola kessleri vid rib rodini Bichkovih Gobiidae Ponto Kaspijskij reliktovij vid Meshkaye v prisnih i oligogalinnih vodah iz mineralizaciyeyu vid 0 0 5 do 1 5 3 0 HarakteristikaGolova bichka golovanya Maye veliku splyushenu golovu silno rozshirenu z bokiv verhnyu gubu podovzheno konichne tilo speredu znachno potovshene nizhnya shelepa dovshe verhnoyi luska dribna 70 77 Bilya hvosta ye trikutna chornuvata plyama Spina potilicya tim ya zyabrovi krishki na tretinu osnovi grudnih plavciv zadnya chastina gorla pokriti cikloyidnoyi luskoyu Komir cherevnogo prisoska maye zagostreni lopatinki prisosok znachno ne dosyagaye analnogo otvoru Kolir tila chervonuvato abo siruvato burij z 5 poperechnimi smugami na spini odna z yakih na osnovi hvostovogo plavcya Z bokiv golovi ye krugli svitli plyami z temnim obidkom pri osnovi grudnogo plavcya hvilepodibni buri plyami neparni plavci z ryadami chornih plyam Dovzhina do 22 sm ArealPrirodnij areal vidu ohoplyuye limani pivnichno zahidnoyi chastini Chornogo morya uzberezhzhya Bolgariyi a same v priberezhnih ozerah Mandrenskomu Burgaskomu Varnenskomu Biloslavskomu V Dunayi prirodnij areal cogo vidu syagaye Vidina ye zvichajnim vidom v ozerah delti Dunayu Meshkaye v richkah Dnister do Kam yancya takozh ye v richkah Zbruch i Bistricya Pivdennij Bug vishe porogiv Dnipro do Kiyiva Z 1996 roku bichok golovan vidznachenij yak vid vselenec v slovackij chastini Dunayu i do 2004 r cej vid stav odnim z najposhirenishih vidiv bichkiv z chotiroh predstavnikiv rodini Gobiidae V basejni Dunayu cej vid yak vselenec vidznachayetsya takozh v richci Tisa V verhnomu Dunayi ce vid buv vidznachenij v avstrijski ta nimeckij dilyankah do mista Shtraubing Protyagom 2000 2002 rokiv cej vid buv znajdenij v malenkih strumkah chornomorskogo uzberezhzhya shidnoyi Turechchini Pochinayuchi z bereznya 2009 roku reyestruyetsya v basejni Pivnichnogo morya v richci Vaal Niderlandi Na nimeckij dilyanci nizhnogo Rejnu mizh mistami Keln i Res cej vid v 2009 roci sklav 52 u vilovi bichkiv U 2011 roci areal cogo vidu ohopiv basejn Rejnu na kordoni Nimechchini iz Franciyeyu ta Shvejcariyeyu a takozh francuzku chastinu richki Mozel Molodij bichok golovan z Dnistrovskogo limanuZhivlennyaV Dnistrovskomu limani v zhivlenni doroslih golovaniv perevazhayut ribi do 92 za masoyu Rakopodibni vidigrayut takozh znachnu rol do 7 Molyuski i poliheti maloznachni po 2 ZnachennyaPromislovogo znachennya nemaye Vidigraye znachnu rol v zhivlenni hizhih vidiv rib takih yak sudak ParazitiV Dnistrovskomu limani bichok golovan ye nosiyem takih parazitiv yak trematodi Nicolla skrjabini i lichinki nematod V serednij techiyi Dunayu u golovanya vidznacheno 33 vidi parazitiv yadro parazitofauni sklali akantocefali glohidiyi molyuskiv i nematodi Takozh vin vidznachenij nosiyem lichinok invazijnoyi dalekoshidnoyi nematodi Anguillicoloides crassus U bichka golovani vselencya v avstrijskomu sektori Dunayu vidznacheno tilki 5 vidiv parazitiv Sered nih infuzoriyi Trichodina sp parazitichni rakopodibni trematodi sp i Nicolla skrjabini a takozh akantocefali LiteraturaMarkevich O P Korotkij J I Viznachnik prisnovodnih rib URSR K Radyanska shkola 1954 208 s Smirnov A I Okuneobraznye bychkovye skorpenoobraznye kambaloobraznye prisoskoobraznye udilshikoobraznye ros Kiyiv Naukova dumka 1986 320 s Fauna Ukrayini t 8 vip 5 Stranai I 1997 Neogobius kessleri v Dunaji Poľovnictvo a rybarstvo 49 8 33 Jurajda P Cerny J Polacik M Valova Z Janac M Blazek R Ondrackova M 2005 The recent distribution and abundance of non native Neogobius fishes in the Slovak section of the River Danube 22 travnya 2014 u Wayback Machine Journal of Applied Ichthyology 21 319 323 Harka A Biro P 2007 New patterns in Danubian distribution of Ponto Caspian gobies a result of global climatic change and or canalization Electronic Journal of Ichthyology 1 1 14 Wiesner C 2003 Eingeschleppte Meeresgrundeln in der Osterreichischen Donau Gefahren und Potenziale Am Fischwasser 2 29 31 Seifert K Hartmann F 2000 Die Kesslergrundel Neogobius kessleri Gunther 1861 eine neue Fischart in der deutschen Donau Lauterbornia 38 105 108 Balik S Turan D 2004 A first record for the bighead goby Neogobius kessleri Gunther 1861 along the Turkish eastern Black Sea coast Turkish Journal of Zoology 28 107 109 van Kessel N Dorenbosch M Spikmans F 2009 First record of Pontian monkey goby Neogobius fluviatilis Pallas 1814 in the Dutch Rhine Aquatic Invasions 4 2 421 424 1 23 lipnya 2011 u Wayback Machine Borcherding J Staas S Kruger S Ondrackova M Slapansky L Jurajda P 2011 Non native Gobiid species in the lower River Rhine Germany recent range extensions and densities 22 travnya 2014 u Wayback Machine Journal of Applied Ichthyology 27 153 155 Manne S Poulet N Dembski S 2013 Colonisation of the Rhine basin by non native gobiids an update of the situation in France 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Knowledge and Management of Aquatic Ecosystems 411 02 Strautman I F 1972 Pitanie i pishevye vzaimootnosheniya bychkov sem Gobiidae Dnestrovskogo limana Vestnik Zoologii 4 35 38 Kvach Y 2004 The metazoa parasites of gobiids in the Dniester Estuary Black Sea depending on water salinity Oceanological and Hydrobiological Studies 33 3 47 56 2 nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Ondrackova M Davidova M Blazek R Gelnar M Jurajda P 2009 The interaction between an introduced fish host and local parasite fauna Neogobius kessleri in the middle Danube River Parasitology Research 105 201 208 3 nedostupne posilannya Muhlegger J M Jirsa F Konecny R Frank C 2010 Parasites of Apollonia melanostoma Pallas 1814 and Neogobius kessleri Guenther 1861 Osteichthyes Gobiidae from the Danube River in Austria Journal of Helminthology 84 87 92 PosilannyaFroese R Pauly D eds 2012 Ponticola kessleri na FishBase Versiya za June 2012 roku Ribi vod Ukrayini rosijskoyu 17 lipnya 2011 u Wayback Machine Div takozhBichok kruglyak Bichok babka Bichok gonec Bichok cucik zahidnij