Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Кессельсдорфом (нім. Schlacht bei Kesselsdorf) — остання вирішальна битва між прусськими та союзними саксонсько-австрійськими військами під час Другої Сілезької війни, що відбулась західніше Дрездена 15 грудня 1745 року в межах війни за австрійську спадщину. Результатом стало підписання дрезденського миру.
| Битва під Кессельсдорфом | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна за австрійську спадщину | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Пруссія |  Саксонія Австрія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Леопольд I Ангальт-Дессауський | Фельдмаршал | ||||||
| Сили | |||||||
| 25 888 піхоти - 35 батальйонів 6860 кінноти (2000 гусарів) 33 важких і 70 легких гармат (бл. 1000 солдатів) Разом: 33 748 | 23 039 піхоти - 39 батальйонів 10 033 кінноти (1850 уланів) 42 важких і 51 легка гармата (бл. 900 солдатів) Разом: 33 972 | ||||||
| Втрати | |||||||
| бл. 5000 убитих і поранених | бл. 10 000 убитих, поранених, полонених | ||||||
Передумови
Друга Сілезька війна
5 червня 1744 року Пруссія підписала союзницький договір з Францією, що перебувала у стані війни з Австрією. Підписанням того договору Фрідріх II зобов'язувався вже у серпні також вступити до війни, і 1 липня він розпочав мобілізацію своїх військ.
5 серпня його міністр Валленрот прибув до саксонського курфюрста Августа II та зажадав пропустити через Саксонію прусські війська, що прямували до Богемії з метою захоплення Праги. Отримавши згоду, 10 серпня Пруссія оголосила Австрії війну, що отримала назву «Другої Сілезької». Попри те, що пруссакам дозволили просування через Саксонію, саксонський уряд, відповідно до договору з Австрією про взаємодопомогу в разі війни, наважується надіслати їй збройну допомогу числом 20 тисяч солдатів. До грудня 1745 року склалося так, що противники мали зійтись у битві у безпосередній близькості від саксонської столиці. Кессельсдорф — село, в якому розташовувався лівий фланг саксонсько-австрійських військ і вся їхня важка артилерія, що брала участь у битві.
Два дні до битви
До 13 грудня 1745 року прусські війська, розділені на дві армії, перебували приблизно за 20 км від Дрездена: одна, під командуванням князя Леопольда, на лівому березі Ельби в районі Майсена; друга, під проводом короля Фрідріха II, на правому березі — в районі Кенігсбрюка. Те, що Фрідріх II почне наступ на Дрезден, було малоймовірним, оскільки для того, щоб заволодіти містом, йому спочатку було необхідно форсувати Ельбу, тим більше він мав менше військ.
Хоча такий перебіг подій військова рада союзників у Дрездені не виключала, було вирішено, залишивши у місті 3-тисячний гарнізон, висунути війська проти армії князя Леопольда. Союзники ухвалили рішення розташувати свої війська між Кессельсдорфом та Ельбою, перекривши «стару» дорогу з Мейсена в Дрезден, що проходила через Вільсдруфф, Кауфбах, Штайнбах, Целльмен і Пернніх, та якою, ймовірно, князь Леопольд мав вести свої війська на Дрезден.
Того ж дня саксонсько-австрійські війська зайняли бойові позиції, провівши, таким чином, до дня битви майже дві доби на морозі в наметах, що погано опалювались. Вчинити інакше командування не вбачало можливим, оскільки було невідомо, як швидко пруссаки подолають відстань від Майсена до місця, обраного для битви (близько 15 км), тобто, інакше створювалась загроза, що саксонсько-австрійські формування, розквартировані у селах і передмістях Дрездена й віддалені на значні відстані одне від одного, могли бути не зібрані на позиції в потрібний момент.
Поразки й відступи останніх місяців, погане забезпечення продовольством, дровами для опалення й фуражем, а також затримки з виплатою коштів погано вплинули на моральний стан союзницьких військ. До того ж їхнє становище обтяжувалось більш вигідним стратегічним розташуванням прусських військ і неможливістю використання для оборони Дрездена його застарілих укріплень.
Єдиним позитивним моментом для союзників було прибуття 14 грудня до Дрездена армії , що, як мінімум, проти армії князя Леопольда давала перевагу в особовому складі (армія принца Карла за нез'ясованими причинами в битві під Кессельсдорфом участі не брала).
Таким чином, до 14 грудня противники мали такі сили.
- Пруссія:
- армія короля Фрідріха II — 27 батальйонів піхоти, 40 ескадронів кінноти,
- армія князя Леопольда — 35 батальйонів піхоти, 95 ескадронів кінноти (бл. 33 400 вояків).
- Саксонсько-австрійські війська:
Перебіг битви
14 грудня князь Леопольд віддав розпорядження про висування своїх військ з Майсена чотирма маршовими колонами. Вранці 15 грудня вони дістались Вільсдруффа (приблизно за 6 км від Кессельсдорфа), де о 9 годині передовий загін пруссаків зіштовхнувся з двома ескадронами саксонської легкої кінноти генерал-лейтенанта Зибілського, відрядженого для розвідки. У бою, що зав'язався, прусські драгуни генерала Штоша змогли відбити атаку саксонських гусарів, які почали відступати до Кессельсдорфа. Переслідуючи противника, прусська кавалерія потрапила в зону досяжності саксонської важкої артилерії, зазнала обстрілу й була змушена відступити.
Об 11-й князь Леопольд, довідавшись про розташування саксонсько-австрійської армії, віддав наказ про перешикування своїх військ у бойові порядки. Від 12 години почалась артилерійська підготовка, саксонці безуспішно спробували обстріляти бойові порядки пруссаків, а пруссаки — артилерійські позиції саксонців.
Після 14 години Леопольд I віддав наказ про наступ гренадерських батальйонів правого флангу.
Свій наступ пруссаки почали силами піхотних батальйонів з центру й батальйонами правого флангу: принц з одинадцятьма батальйонами отримав наказ наступати в напрямку сіл Штайнбах і Цельмен; генерал-лейтенант Левальдт — на південну околицю Кессельсдорфа та праве крило головної артилерійської батареї саксонців; гренадерські батальйони Кляйнста, Мюхова, Плото та три ангальтських піхотних батальйони — на головну батарею з південно-західного напрямку. Одночасно на передові позиції висунулась прусська важка артилерія, що почала посилений обстріл позицій противника картеччю.
На правому фланзі під дессауський марш, повільно просуваючись засніженою місцевістю та зазнаючи величезних втрат від артилерійського та стрілецького вогню саксонців, пруссаки силами шести батальйонів, змогли досягнути й частково захопити головну батарею саксонців, відтак артилерійські обслуги полишили свої гармати й відступили за позиції гренадерів, що розташовувались за 10 метрів позаду, на околиці села.
Саксонський генерал-лейтенант Вільстер з двома батальйонами гренадерів (саксонським майора Гфіга й австрійським під командуванням Ле Феє) вдався до контратаки, в результаті якої союзникам удалось вибити пруссаків з батареї. Рештки прусських підрозділів, що втратили до половини особового складу та не чинили значного опору, почали відступати.
Після вдалої контратаки майор Гфіг віддав наказ своєму батальйону розташуватись з правого боку від батареї по лінії батальйону фризької піхоти, втім генерал Вільстер, не чекаючи на розпорядження щодо подальших дій від генерал-майора фон Альнпека, який командував лівим флангом оборони Кессельсдорфа, віддав наказ майору Гфігу й обер-лейтенанту фон Фойгту, який командував батальйоном Ле Феє, про переслідування противника, що відступав. Таке рішення було спричинене, крім іншого, можливістю заволодіти прусською батареєю легкої артилерії, що в результаті невдалої атаки пруссаків опинилась без прикриття. Переслідуючи ворога, їм удалось захопити прусську батарею та просунутись приблизно на 600 метрів уперед. Але при цьому вони залишились без флангового прикриття й опинились між позиціями пруссаків і власної артилерії, чим ускладнили артилеристам ведення вогню. А за якийсь час саксонська батарея взагалі була змушена припинити обстріл противника на лівому фланзі, оскільки в зоні ураження опинились ще три батальйони саксонської піхоти (Брюггена, Юттеродта й Герсдорффа), що почали висуватись для флангового прикриття гренадерів.
Прусські вояки скористалися з ситуації, що склалась, кинувши в бій свою кінноту, яка відтіснила саксонську кінноту з поля бою. Водночас прусська піхота завдала удару в праве крило та центр саксонців, які почали безладно відступати в бік Дрездена.
Джерела
- Dr. Artur Brabant: Die Schlacht bei Kesselsdorf. Verlag von Alexander Köhler. Dresden 1912. (1995) (нім.)
- Gunther Götze: Die Winterschlacht bei Kesselsdorf am 15. Dezember 1745. Verlag Freitaler Bücherstube. Freital 2003 (нім.)
Література
Посилання
- ÖNB-ANNO - Der teutsche Merkur. anno.onb.ac.at (нім.) . Процитовано 22 вересня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Kesselsdorfom nim Schlacht bei Kesselsdorf ostannya virishalna bitva mizh prusskimi ta soyuznimi saksonsko avstrijskimi vijskami pid chas Drugoyi Silezkoyi vijni sho vidbulas zahidnishe Drezdena 15 grudnya 1745 roku v mezhah vijni za avstrijsku spadshinu Rezultatom stalo pidpisannya drezdenskogo miru Bitva pid KesselsdorfomVijna za avstrijsku spadshinuData15 grudnya 1745Misce bilya Drezdena SaksoniyaRezultatPeremoga prusskoyi armiyiStoroniPrussiyaSaksoniya AvstriyaKomanduvachiLeopold I Angalt DessauskijFeldmarshalSili25 888 pihoti 35 bataljoniv 6860 kinnoti 2000 gusariv 33 vazhkih i 70 legkih garmat bl 1000 soldativ Razom 33 74823 039 pihoti 39 bataljoniv 10 033 kinnoti 1850 ulaniv 42 vazhkih i 51 legka garmata bl 900 soldativ Razom 33 972Vtratibl 5000 ubitih i poranenihbl 10 000 ubitih poranenih polonenihPeredumoviDruga Silezka vijna Dokladnishe Druga Silezka vijna 5 chervnya 1744 roku Prussiya pidpisala soyuznickij dogovir z Franciyeyu sho perebuvala u stani vijni z Avstriyeyu Pidpisannyam togo dogovoru Fridrih II zobov yazuvavsya vzhe u serpni takozh vstupiti do vijni i 1 lipnya vin rozpochav mobilizaciyu svoyih vijsk 5 serpnya jogo ministr Vallenrot pribuv do saksonskogo kurfyursta Avgusta II ta zazhadav propustiti cherez Saksoniyu prusski vijska sho pryamuvali do Bogemiyi z metoyu zahoplennya Pragi Otrimavshi zgodu 10 serpnya Prussiya ogolosila Avstriyi vijnu sho otrimala nazvu Drugoyi Silezkoyi Popri te sho prussakam dozvolili prosuvannya cherez Saksoniyu saksonskij uryad vidpovidno do dogovoru z Avstriyeyu pro vzayemodopomogu v razi vijni navazhuyetsya nadislati yij zbrojnu dopomogu chislom 20 tisyach soldativ Do grudnya 1745 roku sklalosya tak sho protivniki mali zijtis u bitvi u bezposerednij blizkosti vid saksonskoyi stolici Kesselsdorf selo v yakomu roztashovuvavsya livij flang saksonsko avstrijskih vijsk i vsya yihnya vazhka artileriya sho brala uchast u bitvi Dva dni do bitvi Do 13 grudnya 1745 roku prusski vijska rozdileni na dvi armiyi perebuvali priblizno za 20 km vid Drezdena odna pid komanduvannyam knyazya Leopolda na livomu berezi Elbi v rajoni Majsena druga pid provodom korolya Fridriha II na pravomu berezi v rajoni Kenigsbryuka Te sho Fridrih II pochne nastup na Drezden bulo malojmovirnim oskilki dlya togo shob zavoloditi mistom jomu spochatku bulo neobhidno forsuvati Elbu tim bilshe vin mav menshe vijsk Hocha takij perebig podij vijskova rada soyuznikiv u Drezdeni ne viklyuchala bulo virisheno zalishivshi u misti 3 tisyachnij garnizon visunuti vijska proti armiyi knyazya Leopolda Soyuzniki uhvalili rishennya roztashuvati svoyi vijska mizh Kesselsdorfom ta Elboyu perekrivshi staru dorogu z Mejsena v Drezden sho prohodila cherez Vilsdruff Kaufbah Shtajnbah Cellmen i Pernnih ta yakoyu jmovirno knyaz Leopold mav vesti svoyi vijska na Drezden Togo zh dnya saksonsko avstrijski vijska zajnyali bojovi poziciyi provivshi takim chinom do dnya bitvi majzhe dvi dobi na morozi v nametah sho pogano opalyuvalis Vchiniti inakshe komanduvannya ne vbachalo mozhlivim oskilki bulo nevidomo yak shvidko prussaki podolayut vidstan vid Majsena do miscya obranogo dlya bitvi blizko 15 km tobto inakshe stvoryuvalas zagroza sho saksonsko avstrijski formuvannya rozkvartirovani u selah i peredmistyah Drezdena j viddaleni na znachni vidstani odne vid odnogo mogli buti ne zibrani na poziciyi v potribnij moment Porazki j vidstupi ostannih misyaciv pogane zabezpechennya prodovolstvom drovami dlya opalennya j furazhem a takozh zatrimki z viplatoyu koshtiv pogano vplinuli na moralnij stan soyuznickih vijsk Do togo zh yihnye stanovishe obtyazhuvalos bilsh vigidnim strategichnim roztashuvannyam prusskih vijsk i nemozhlivistyu vikoristannya dlya oboroni Drezdena jogo zastarilih ukriplen Yedinim pozitivnim momentom dlya soyuznikiv bulo pributtya 14 grudnya do Drezdena armiyi sho yak minimum proti armiyi knyazya Leopolda davala perevagu v osobovomu skladi armiya princa Karla za nez yasovanimi prichinami v bitvi pid Kesselsdorfom uchasti ne brala Takim chinom do 14 grudnya protivniki mali taki sili Prussiya armiya korolya Fridriha II 27 bataljoniv pihoti 40 eskadroniv kinnoti armiya knyazya Leopolda 35 bataljoniv pihoti 95 eskadroniv kinnoti bl 33 400 voyakiv Saksonsko avstrijski vijska armiya feldmarshala z avstrijskim korpusom generala Gryunne 39 bataljoniv pihoti 49 eskadroniv kinnoti 4 polki ulaniv razom blizko 33 900 voyakiv garnizon Drezdena bl 3000 voyakiv armiya princa Karla z dopomizhnim saksonskim korpusom bl 18 800 voyakiv Perebig bitviPlan bitvi 14 grudnya knyaz Leopold viddav rozporyadzhennya pro visuvannya svoyih vijsk z Majsena chotirma marshovimi kolonami Vranci 15 grudnya voni distalis Vilsdruffa priblizno za 6 km vid Kesselsdorfa de o 9 godini peredovij zagin prussakiv zishtovhnuvsya z dvoma eskadronami saksonskoyi legkoyi kinnoti general lejtenanta Zibilskogo vidryadzhenogo dlya rozvidki U boyu sho zav yazavsya prusski draguni generala Shtosha zmogli vidbiti ataku saksonskih gusariv yaki pochali vidstupati do Kesselsdorfa Peresliduyuchi protivnika prusska kavaleriya potrapila v zonu dosyazhnosti saksonskoyi vazhkoyi artileriyi zaznala obstrilu j bula zmushena vidstupiti Ob 11 j knyaz Leopold dovidavshis pro roztashuvannya saksonsko avstrijskoyi armiyi viddav nakaz pro pereshikuvannya svoyih vijsk u bojovi poryadki Vid 12 godini pochalas artilerijska pidgotovka saksonci bezuspishno sprobuvali obstrilyati bojovi poryadki prussakiv a prussaki artilerijski poziciyi saksonciv Pislya 14 godini Leopold I viddav nakaz pro nastup grenaderskih bataljoniv pravogo flangu Svij nastup prussaki pochali silami pihotnih bataljoniv z centru j bataljonami pravogo flangu princ z odinadcyatma bataljonami otrimav nakaz nastupati v napryamku sil Shtajnbah i Celmen general lejtenant Levaldt na pivdennu okolicyu Kesselsdorfa ta prave krilo golovnoyi artilerijskoyi batareyi saksonciv grenaderski bataljoni Klyajnsta Myuhova Ploto ta tri angaltskih pihotnih bataljoni na golovnu batareyu z pivdenno zahidnogo napryamku Odnochasno na peredovi poziciyi visunulas prusska vazhka artileriya sho pochala posilenij obstril pozicij protivnika kartechchyu Na pravomu flanzi pid dessauskij marsh povilno prosuvayuchis zasnizhenoyu miscevistyu ta zaznayuchi velicheznih vtrat vid artilerijskogo ta strileckogo vognyu saksonciv prussaki silami shesti bataljoniv zmogli dosyagnuti j chastkovo zahopiti golovnu batareyu saksonciv vidtak artilerijski obslugi polishili svoyi garmati j vidstupili za poziciyi grenaderiv sho roztashovuvalis za 10 metriv pozadu na okolici sela Saksonskij general lejtenant Vilster z dvoma bataljonami grenaderiv saksonskim majora Gfiga j avstrijskim pid komanduvannyam Le Feye vdavsya do kontrataki v rezultati yakoyi soyuznikam udalos vibiti prussakiv z batareyi Reshtki prusskih pidrozdiliv sho vtratili do polovini osobovogo skladu ta ne chinili znachnogo oporu pochali vidstupati Pislya vdaloyi kontrataki major Gfig viddav nakaz svoyemu bataljonu roztashuvatis z pravogo boku vid batareyi po liniyi bataljonu frizkoyi pihoti vtim general Vilster ne chekayuchi na rozporyadzhennya shodo podalshih dij vid general majora fon Alnpeka yakij komanduvav livim flangom oboroni Kesselsdorfa viddav nakaz majoru Gfigu j ober lejtenantu fon Fojgtu yakij komanduvav bataljonom Le Feye pro peresliduvannya protivnika sho vidstupav Take rishennya bulo sprichinene krim inshogo mozhlivistyu zavoloditi prusskoyu batareyeyu legkoyi artileriyi sho v rezultati nevdaloyi ataki prussakiv opinilas bez prikrittya Peresliduyuchi voroga yim udalos zahopiti prussku batareyu ta prosunutis priblizno na 600 metriv upered Ale pri comu voni zalishilis bez flangovogo prikrittya j opinilis mizh poziciyami prussakiv i vlasnoyi artileriyi chim uskladnili artileristam vedennya vognyu A za yakijs chas saksonska batareya vzagali bula zmushena pripiniti obstril protivnika na livomu flanzi oskilki v zoni urazhennya opinilis she tri bataljoni saksonskoyi pihoti Bryuggena Yutterodta j Gersdorffa sho pochali visuvatis dlya flangovogo prikrittya grenaderiv Prusski voyaki skoristalisya z situaciyi sho sklalas kinuvshi v bij svoyu kinnotu yaka vidtisnila saksonsku kinnotu z polya boyu Vodnochas prusska pihota zavdala udaru v prave krilo ta centr saksonciv yaki pochali bezladno vidstupati v bik Drezdena DzherelaDr Artur Brabant Die Schlacht bei Kesselsdorf Verlag von Alexander Kohler Dresden 1912 1995 nim Gunther Gotze Die Winterschlacht bei Kesselsdorf am 15 Dezember 1745 Verlag Freitaler Bucherstube Freital 2003 nim LiteraturaChandler David G The art of warfare in the age of Marlborough angl Tunbridge Wells Spellmount ISBN 0 946771 42 1 Kirsten Wulf Die Schlacht bei Kesselsdorf Ein Bericht Kleewunsch Ein Kleinstadtbild nim vid 1 Auflage Frankfurt am Main ISBN 978 3 104906409 PosilannyaONB ANNO Der teutsche Merkur anno onb ac at nim Procitovano 22 veresnya 2021