Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва біля Сльойса англ battle of Sluys яку також називають битвою при Еклю зі фр bataille de l Écluse морська битва яка

Битва при Сльойсі

Битва при Сльойсі

Битва біля Сльойса (англ. battle of Sluys), яку також називають битвою при Еклю́зі (фр. bataille de l'Écluse) — морська битва, яка відбулася 24 червня 1340 року між флотами Англійського та Французького королівств. Битва відбулась на рейді міста Сльойс (французька назва Еклю́з), яке на той час було портом і розташовувавалось на березі тоді ще не замуленої затоки (лиману) Звін між Зеландією та Західною Фландрією (з моменту битви затока Звін замулилась і сучасний Сльойс знаходиться в 5 милях від моря). Англійський флот із 120—150 кораблів очолював англійський король Едуард III, а французький флот із 230 суден — адмірал Франції, бретонський лицар Юг К'єре та конетабль Франції Ніколя Беюше. Битва стала однією із перших битв у Столітній війні.

Битва біля Сльойса
Столітня війна
image
Мініатюра із зображенням битви біля Сльойса з «Хронік» Жана Фруассара XV ст.

Мініатюра із зображенням битви біля Сльойса з «Хронік» Жана Фруассара XV ст.
Координати: 51°21′00″ пн. ш. 3°22′30″ сх. д. / 51.350000000027776536626334° пн. ш. 3.375000000028° сх. д. / 51.350000000027776536626334; 3.375000000028
Дата: 24 червня 1340
Місце: Поблизу Сльойсу у Фландрії, васала Французького королівства (сучасна нідерландська провінція Зеландська Фландрія)
Результат: Перемога англійців
Сторони
image Англійське королівство image Французьке королівство
Командувачі
image Едуард III

image Вільям де Клінтон, 1-й Граф Гантінґдонський 		image Юг К'єре  †
Ніколя Беюше †
image Еджідіо Бокканегра
Військові сили
120–150 суден 213 суден
Втрати
400–600
втрачено 2 судна 		16,000–20,000
втрачено 190 суден, з них 166 дісталися ворогу як трофей

Англійці успішно маневрували проти штучно знерухомленого французького флоту і перемогли, у підсумку захопивши або потопивши більшість французьких кораблів. Французи втратили 16 000–20 000 чоловік. В результаті битви англійський флот захопив домінуюче положення у Ла-Манші, однак англійці не змогли отримати з цього стратегічні наслідки і їх успіх лише незначним чином зменшив напади французів на англійські території та англійське судноплавство. В оперативному значенні битва дозволила англійській армії висадитися і взяти в облогу французьке місто Турне (на території сучасної Бельгії), хоча і безуспішно.

Передумови

З часів норманського завоювання 1066 року, королі Англії мали володіння і титули на матеоикових землях у Королівстві Франція, володіння якими автоматично робило їх васалами французьких королів. Французькі монархи послідовно прагнули зменшувати англійську владу у власному королівстві і при першій нагоді намагались позбавити англійців їх земель у Франції. Протягом століть англійські володіння у Франції змінювались у розмірах і до 1337 року в англійському володінні залишились лише Гасконь на південному заході Франції та Понт'є на півночі Франції. Незалежні гасконці мали свої звичаї та свою мову і постачали до Англії велику частину виробленого ними червоного вина, що було дуже вигідною торгівлею. Податок, отриманий від цієї торгівлі, забезпечував англійському королю значну частину його доходів. Гасконці віддали перевагу своїм стосункам з далеким англійським королем, який залишав їх у спокої, перед французьким королем, який втручався в їхні справи. Після низки конфліктів між французьким Філіпом VI (правив у 1328–1350) та англійським Едуардом III (правив у 1327—1377), 24 травня 1337 р. Королівська Рада (Curia regis) Філіпа в Парижі погодилася, що Аквітанське герцогство повинно повернутись під владу Філіпа на тій підставі, що Едуард порушив свої вассальні зобов'язання перед французьким королем. Це призвело до початку Столітньої війни, яка тривала 116 років.

Флоти супротивників

image
Едуард III
Портрет XVIII століття

На початку війни французи мали перевагу на морі. Південноєвропейські держави здавна використовували в Середземному морі весельні галери і французи почали використовувати їх також в Ла-Манші. Оскільки галери мали неглибоку осадку і легко маневрували за допомогою весел, вони могли проникати в мілкі гавані і були дуже маневреними, що робило їх ефективними для несподіваних рейдів і морських боїв. Флот власних французьких галер доповнювався галерами, найнятими в Генуезькій республіці та Монако. Французи активно нападали на англійське торгове судноплавство, головними вантажами якого були гасконське вино та вовна з Фландрії, а також здійснювали рейди на південне та східне узбережжя Англії. Управління галерами потребувало фахівців і висококваліфіковані екіпажі, котрі, як правило, також залучалися з Генуї, Монако та, меншою мірою — з інших середземноморських портів.

Англійці не мали якогось спеціально побудованого військового флоту. Оскільки Едуард володів лише трьома військовими кораблями, у формуванні флоту він покладався на реквізицію приватних суден англійських торговців — когів ганзейського типу. Коги мали глибоку осадку, круглий корпус і приводились у рух одним великим прямокутним вітрилом. Їх перетворювали на військові кораблі шляхом обладнання бойовими платформами (кастелями) на носі та кормі та встановлення марсів (воронячих гнізд) для лучників на щоглах. Коги мали водотоннажність 200—300 тон і могли перевозити багато воїнів. Високі борти когів надавали їм в ближньому бою перевагу над гребними галерами, особливо якщо вони були оснащені бойовими платформами, з яких можна було обстрілювати корабель супротивника з луків чи арбалетів або мітати на нього каміння. Згідно з англійським загальним правом, корона могла реквізувати судна у приватних власників за компенсацію, але на практиці король платив мало і несвоєчасно, через що судновласники неохоче відгукувалися на подібні заклики.

Взаємні напади на морі

У березні 1338 року англійське місто Портсмут було захоплено і зруйновано французькими галерами. П'ять англійських кораблів, що перевозили вовну, були захоплені біля Вальхерена у вересні після жорстокого бою, відомого як битва при Арнемуйде . Втрачені кораблі включали два з трьох військових кораблів Едуарда — «Christopher» і «Cog Edward» (відомий як «великий ког»). У жовтні найбільший порт Саутгемптона був захоплений і спалений. Наступного року настала черга Гастінгса.

У 1339 році серед генуезьких найманців, найнятих французами, поширилось невдоволення оскільки їх командування не виплатило їм платню. Покладаючи провину за це на французів, у серпні генуезька депутація шукала аудієнції у французького короля. Депутація була ув'язнена, внаслідок чого генуезькі екіпажі вчинили заколот і повернулися в Середземне море. Коли обурені моряки повернулись до Генуї, вони очолили повстання, яке скинуло правлячих патриціїв і призвело до встановлення правління першого пожиттєвого дожа Генуї Симоне Бокканегра. Коли французам вдалось переконати кількох генуезьких капітанів кораблів повернутись, англійські агенти їх підкупили для відмови від цієї пропозиції. Однак, після звернення французького короля, флотилія генуезьких галер зі знаменитими генуезькими арбалетниками та лучниками на чолі з рідним братом нового дожа — Еджідіо (Жилем) Бокканегра прибули в 1340 році на допомогу французькому флоту.

У січні 1340 року англійці успішно здійснили набіг на порт Булонь, де більшість французького галерного флоту зберігалась на березі під незначною охороною. Скориставшись туманом, англійці несподівано напали на французів і перш ніж їх відкинули, знищили 18 галер, 24 інших кораблів, великі запаси військово-морського спорядження і значну частину району гавані. Французам залишилось лише 6 галер, які вони доповнили 22 гребними баржами.

Втрата флоту галер зменшила загрозу, яку представляли французи для англійського південного узбережжя і дозволила англійцям здійснювати наступальні операції. Протягом зими і весни 1340 року англійці здійснили успішні набіги на французькі порти Дьепп, Ле Трепор і Мерс.

Французи вирішили повторити англійський досвід реквізиції торгових кораблів. Філіп наказав зібрати 200 кораблів, переважно нормандських, у «Велику морську армію». Сучасні французькі документи визначають розмір флоту в складі 202 суден: 6 галер, 7 королівських військових кораблів, 22 гребні баржі і 167 торгових суден. Екіпаж становив понад 19 000 осіб, але до їх складу входило лише 150 лицарів та 500 арбалетчиків. Флотом командував адмірал Франції, бретонський лицар Юг К'єре, і великий конетабль Франції Ніколя Беюше, старший діяч французької військової ієрархії. Шістьма галерами командував брат Еджідіо Бокканегра (Барбавера), який навчився цьому ремеслу в Середземному морі, працюючи корсаром і був рідним братом першого дожа Генуезької республіки Симоне Бокканегра.

Попри те, що причиною війни стала Гасконь, Едуард зміг виділити для неї лише небагато ресурсів і в 1340 році вирішив розпочати кампанію з основними силами на північному сході Франції. Він хотів висадити свою армію і об'єднатись зі своїми континентальними союзниками: кількома державами Священної Римської імперії і фламандцями, які взимку здійняли повстання проти Франції та розпочали квітневий наступ, який зазнав невдачі. Французький контрнаступ розпочався 18 травня і мав лише частковий успіх, тож численні союзники Едуарда відчайдушно бажали, щоб англійська армія прийшла їм на допомогу.

Джерела

Щодо битви існує значна кількість описів сучасників, включаючи три листи, написані незабаром після подій самим Едуардом III. Кілька інших є свідченнями очевидців: англійців, французів чи фламандців. Здебільшого їм бракує деталей, настільки, що історик Келлі Де Вріс зауважив, що для деяких аспектів битви «у нас є лише безліч цікавих анекдотів, які можуть привести нас до будь-яких висновків». Найвідомішим сучасним літописцем цього періоду Столітньої війни є Жан Фруасар, і його хроніки містять інформацію, відсутню в інших збережених джерелах. Три редакції його «Хронік» відрізняються одна від одної багатьма деталями битви та їхнім баченням причин її результату.

Підготовка сторін

image
Юг К'єре, Адмірал Франції, чию голову англійці зітнули після битви (бюст XIX ст.)

Едуард планував відправити свою армію до Сльойса у Фландрії в середині квітня, але більшість англійських власників кораблів, знаючи, що вони навряд чи отримають обіцяні їм виплати, під різними приводами відмовлялися передавати кораблі. У багатьох випадках судновласники, ймовірно, підкуповували чиновників, щоб ті закривали очі і не реквізовували їх кораблі. Дату виходу флоту неодноразово переносили. 4 червня Рада короля вирішила відпливати з тими кораблями, що були зібрані, хоча вони могли перевезти лише 600 лицарів чи військових. 10 червня рада з острахом отримала звістку про те, що 8 червня французька Велика армія моря прибула до Сльойса, головного порту Фландрії. Адмірал Франції Юг К'єре та конетабль Франції Ніколя Беюше перервали англійські комунікації з континентом. Коли вони заблокували рейд, до їх флоту додалось ще 11 кораблів, довівши загальну чисельність французів до 213 кораблів.

В Аглії відбулося гостре засідання Ради. Старший радник Джон де Стратфорд, архієпископ Кентерберійський, наполягав на тому, що вихід у море в таких умовах може поставити під ризик життя короля і вся експедиція повинна бути скасована, за що його було вигнано з ради. Відтак король накинувся на осіб, відповідальних за формування флоту, які підтримали думку Стратфорда. У люті Едуард заявив: «Хто боїться, може залишитися вдома». В результаті вйшов ряд інструкцій. Була задіяна прибережна оборона і королівським офіцерам були надіслані імперативні накази не приймати жодних виправдань від сдновласників, які затагували з передачею кораблів. Едуард особисто переслідував судновласників Ярмута, найбільшого порту Англії. При цьому вже навантажені купецькі кораблі розвантажували і колишні транспортні засоби швидко переобладнували на військові кораблі, додаючи фор- та ахтер-кастелі та марси на щогли. Після вжиття енергійних заходів, які сучасний історик Джонатан Сампшон описує як «просто непересічні», на річці Орвелл до 20 червня біло зібрано значний флот. Записи про заробітну платню для англійського флоту були загублені, тому для з'ясування розміру флоту історики спиралися на оцінки літописців. З кораблів, які входили до флоту, 66 були ідентифіковані за іменами, і, як вважають, загалом флот налічував від 120 до 150 кораблів. На кораблях перебувало 1300 військових і 1000 лучників з довгими луками. Лейтенантами Едуарда були графи Нортгемптона і Хантінгдона. Флот відплив вранці 22 червня 1340 року і вже в другій половині наступного дня знаходився у прямій видимості з рейду Сльойса. Флот Едуарда став на якір у Бланкенберге і ввечері король відправив на берег Реджинда Кобема, сера Джона Чандоса та Стівена Ламбкіна для розвідки французького флоту.

Наміри Едуарда були добре відомі, він хотів піднятися по затоці Звін до Брюгге і висадити там свою армію для підтримки місцевих англійських союзників. Коли французи помітили англійський флот, вони вжили заходів, щоб перекрити Едуарду шлях до порту Сльойса. Французи розташували свій флот в три лінії, одна за одною, кожна з яких простягалася 3 милі (5 км) широти лиману Звін. Кораблі кожної лінії були зв'язані між собою ланцюгами та мотузками, щоб запобігти проходженню ворожих кораблів, «як лінія замків». Кілька великих кораблів були розміщені в передній частині лінії, в тому числі дуже великий захоплений англійський приз «Christopher». Це була звичайна середньовічна тактика для флоту, що тримав оборону. Генуезець Еджідіо Бокканегра, досвідчений командир галер, був занепокоєний цим, розуміючи, що в такому знерухомленому стані французьким кораблям бракуватиме маневреності і вони стануть зручню мішенню для англійських корабельних лучників. Він порадив французьким командирам вийти в море та скористатись вигідним положенням щодо вітру для атаки англійців під час висадки або змустити їх відкласти висадку під загрозою нападу. Ніколя Беюше, який, як констебль, виконував загальне командування французькими силами, мало розумівся на морських операціях. Він розглядав Барбаверу як простого простолюдина і мало не пірата, і, бажаючи не ризикувати, щоб англійські кораблі прорвались вверх по затоці, наполягав на тому, щоб утримувати позицію, що повністю перекриває вхід.

Битва

image
1962-го року поблизу Бремена (Німеччина) було знайдено рештки затонулого у кораблетрощі ганзейського когу, датованого 1380 р. На світлині зображено його повнорозмірну репліку. Торгівельні судна на зразок цього, наспіх перероблені на військові шхуни, становили основну масу суден обох сторін битви.

Реджинд Кобем доповів уночі перед битвою отриману інформацію щодо стану французького флоту. Едуард вийшов на рейд під час припливу наступного дня, 24 червня, маневруючи так, аби мати змогу напасти із сприятливою допомогою попутного вітру і припливу, а також сонцем у спину. Традиційно вважається, що атака розпочалася о 3-й годині по обіді. Французькі судна, котрі перед тим зв'язали між собою, — оскільки дощ і вітер працювали проти них, — знесло добряче на схід від їхніх початкових позицій і сплутало між собою. Беюше та К'єре наказали повідв'язувати судна, хоча це тепер виявилося непросто, і після чого флот спробував посунути на захід — проти вітру й припливу. Саме у такому стані безладу їх і застав напад англійців.

Едуард вислав свої кораблі проти флоту французів групами по троє — одне судно з піхотою й по два з лучниками, на кожному з флангів. Англійські судна з лучниками мали наближатися до французького судна і випускати стріли по його палубі з частотою більше, ніж десяток щохвилини на кожного стрільця, після чого на абордаж йшла піхота і намагалась захопити вороже судно. Сучасні історики Джонатан Сампшн та Роберт Гарді незалежно стверджують, що англійські лучники зі своїми довгими луками мали скорострільність удвічі чи й утричі вищу, ніж їх озброєні арбалетами французькі колеги, і значно перевершували їх чисельно. Гарді вважає, що ефективний діапазон дії довгих луків складав 300 ярдів (270 метрів), тоді як у арбалетників — всього 200 ярдів (180 метрів).

Битва дуже нагадувала наземну, з тією різницею, що відбувалася на морі. Два судна-суперники сходилися бортами й піхота вступала в рукопашний бій, у той час як підрозділи підтримки обстрілювали супротивника з луків та арбалетів. Мірою розгортання битви ставала дедалі очевиднішою провальність тактики Беюше зв'язати судна між собою — оскільки це дозволяло англійцям накидатися переважаючими силами на поодинокі судна (котрі французи вже встигли розв'язати), тоді як решта французького флоту все ще залишалася знерухомленим (зв'язаним докупи). Перевага англійських суден у живій силі, особливо лучниках, також грала роль. Один лондонський лучник того часу згадував, що англійські стріли падали «немов град узимку». Чимало французьких суден було взято на абордаж і захоплено після жорсткої боротьби. Барбавера відмовився зв'язувати свої високоманевені галери з французькими суднами і вони змогли навіть захопити кілька англійських суден. Декілька англійських знатних жінок загинуло в результаті абордажу чи потоплення їхніх суден. Коли почало ставати зрозуміло, що англійці беруть гору, їхні фламандські союзники з найближчих портів поквапилися приєднатися до битви, напосівши на французів з тилу. У листі до свого сина, король Едуард згадував, що «французи тримали найшляхетнішу оборону того дня й наступної ночі».

Пізньої ночі задня лінія французів вчинила спробу прориву. Окрім генуезьких галер на чолі з Еджідіо Бокканегра, лише 17 французьким суднам вдалося прорватися. Англійці захопили 166 французьких торговельних суден. Решта 24 кораблі з французького флоту або ж потонуло, або ж згоріло. Якщо й брали полонених, то їх було вельми небагато, а вода уся було червона від крові та рясно встелена трупами. Французи зазнали втрат між 16 й 25 тисячами убитих, значна частка з них — втопленими. Обох французьких командувачів було захоплено у полон. В помсту за організовану ними різню англійських матросів при Арнемьойдені двома роками раніше, а також за набіги на англійське узбережжя, Беюше було повішено на щоглі його ж власного корабля, а К'єре відрубали голову. Тих же французів, що спромоглися доплисти до берега, фламандські союзники англійців забивали до смерті. Під час битви занинули лише чотири англійських лицаря, а також незначна кількість інших англійців-учасників битви Хроністи того часу оцінили їхні втрати в 400—600 осіб. Англійці тоді жартували, що якби риба у Сльойській гавані могла розмовляти, то, імовірно, вона б розмовляла французькою — на знак подяки за той бенкет із тіл французів, якими вона повечеряла. Протягом багатьох днів потому прибій продовжував викидати тіла на берег. Едуарда було поранено в гомілку чи то стрілою, чи то дротиком. Сампшн підсумував так: «Французи зазнали тоді морської катастрофи такого масштабу, з якою не змогла зрівнятися жодна інша битва, аж до модерної доби».

Наслідки

image
Нобль Едуарда III — англійська золота монета, вперше викарбована в 1344 році в пам'ять про перемогу в морській битві при Сльойсі (1340). На аверсі зображено погрудний портрет короля з мечем і щитом на кораблі на хвилях моря

Тактично битва дозволила Едуарду висадити свою армію, яка продовжила облогу Турне, фламандського міста, що залишалось відданим Філіпу VI, хоча кампанія закінчилася безуспішно. Після битви французи через побоювання вторгнення кинули війська до своїх прибережних районів. Філіп наказав арештувати Барбаверу за дезертирство. Стратегічно перемога мала незначний ефект. Це дало англійському флоту першість у Ла-Манші, але Філіп мав більші ресурси, ніж Едуард, і зміг швидко відбудувати французький флот навколо врятованих кораблів і тих, які не брали участі в битві. Вже через місяць після битви французька ескадра під керівництвом свого нового адмірала Роберта де Удету (Robert de Houdetot) захопила 30 торгових кораблів з англійського вовняного обозу і викинула екіпажі за борт. Французькі кораблі продовжували захоплювати англійські торгові кораблі у Північному морі та постачати людей та боєприпасами до своїх союзників, шотландців. Однак, морський історик Грехем Кашвей каже, що втрата кораблів та моряків в битві біля Сльойса економічно зруйнувала морську торгівлю Нормандії та Пікардії. У Лере (поблизу Гарфлера) була створена богадільня для догляду за постраждалими і пораненими моряками, які вже були не здатні працбвати в морі.

Англійські прибережні громади раділи перемозі та сподівались, що вона призведе до зменшення французьких нападів. Проте, вони помилились — пізніше в цьому році французи здійснили напади на острів Вайт, Портленд, Тейнмут, Плімут і Нормандські острови. У вересні англійці помстились нападом на Брест, захопивши багато кораблів, у тому числі шість повністю навантажених генуезьких торгових кораблів. У 1341 році французькі, кастильські та португальські ескадри успішно заблокували комунікації між Англією і Гасконню. Едуард доклав певних зусиль, щоб усунути кількох своїх корумпованіших чиновників, і скасував деякі привілеї деяких портів, які не змогли забезпечити кораблі.

Примітки

  1. Sumption, 1990, с. 325.
  2. Prestwich, 2007, с. 394.
  3. Harris, 1994, с. 8.
  4. Crowcroft та Cannon, 2015, с. 389.
  5. Lacey, 2008, с. 122.
  6. Bartlett, 2000, с. 17—22.
  7. Sumption, 1990, с. 184.
  8. Runyan, 2003, с. 65.
  9. Neillands, 2001, с. 82—83.
  10. Rose, 1998, с. 24—30.
  11. Sumption, 1990, с. 175.
  12. Cushway, 2011, с. 155.
  13. Williamson, 1944, с. 115.
  14. Rodger, 2004, с. 96—97.
  15. Sumption, 1990, с. 265.
  16. Sumption, 1990, с. 320.
  17. Medievalists.net (25 квітня 2021). The Battle of Sluys: Naval Warfare in the Hundred Years' War. Medievalists.net (амер.). Процитовано 18 вересня 2023.
  18. Sumption, 1990, с. 320—321.
  19. Sumption, 1990, с. 321—322.
  20. Sumption, 1990, с. 323.
  21. Rose, 1998, с. 24.
  22. Dickie та ін., 2009, с. 64.
  23. Rodger, 1999, с. 99.
  24. Sumption, 1990, с. 309—318, 322.
  25. DeVries, 2016, с. 225—231, 233.
  26. DeVries, 2016, с. 228.
  27. Burne, 1999, с. 53.
  28. DeVries, 2016, с. 223, 225.
  29. DeVries, 2016, с. 226.
  30. DeVries, 2016, с. 233.
  31. Kepler, 1973, с. 71—72.
  32. Sumption, 1990, с. 297, 322—324.
  33. Sumption, 1990, с. 297, 323—324.
  34. Sumption, 1990, с. 176, 323—324.
  35. Lambert, 2011, с. 121, 123.
  36. Rodger, 2004, с. 99.
  37. Lambert, 2011, с. 125.
  38. Knighton, 1995, с. 29.
  39. Prestwich, 2007, с. 311.
  40. Jones, 2013, с. 381—384.
  41. Sumption, 1990, с. 324.
  42. Prestwich, 2007, с. 311—312.
  43. Neillands, 2001, с. 83—84.
  44. Hardy, 2010, с. 68.
  45. Sumption, 1990, с. 532.
  46. Hardy, 1999, с. 161, 180.
  47. Hattendorf та Navy Records Society (Great Britain), 1993, с. 22.
  48. Prestwich, 2007, с. 8, 311.
  49. Sumption, 1990, с. 326.
  50. Burne, 1999, с. 54.
  51. Wagner, 2006, с. 286—287.
  52. Cushway, 2011, с. 98.
  53. Davies, 2014, с. 420.
  54. Hannay, 1911, с. 246.
  55. Cushway, 2011, с. 99.
  56. Prestwich, 2007, с. 312.
  57. Sumption, 1990, с. 327.
  58. Burne, 1999, с. 56—63.
  59. Cushway, 2011, с. 107.
  60. Sumption, 1990, с. 328.
  61. Rodger, 2004, с. 99—100.
  62. Sumption, 1990, с. 346—347.
  63. Kepler, 1973, с. 75, 77.

Джерела

  • Bartlett, R. (2000). . New Oxford History of England. Oxford: Oxford University Press. ISBN . Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  • Burne, A. (1999). The Crécy War. Ware, Hertfordshire: Wordsworth Editions. ISBN .
  • Crowcroft, Robert; Cannon, John (2015). . The Oxford Companion to British History. Oxford: Oxford University Press. с. 389. ISBN . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  • Cushway, Graham (2011). . Woodbridge, Suffolk: Boydell Press. ISBN . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  • Davies, N. (2014). Europe: A History. London: The Bodley Head. ISBN .
  • DeVries, Kelly (2016). God, Leadership, Flemings and Archery: Contemporary Perspectives of Victory and Defeat at the Battle of Sluys, 1340. У Rose, Susan (ред.). Medieval Ships and Warfare. Abingdon, Oxfordshire; New York: Routledge. с. 223—242. ISBN .
  • Dickie, Iain; Dougherty, Martin J.; Jestice, Phyllis G.; Jörgensen, Christer; Rice, Rob S. (2009). Fighting Techniques of Naval Warfare: Strategy, Weapons, Commanders, and Ships: 1190 BC – Present. New York: St. Martin's Press. ISBN . Процитовано 16 травня 2021.
  • image Hannay, David (1911). Sluys, Battle of . У Hugh Chisholm (ред.). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 25. Cambridge University Press. с. 246. (англ.) OCLC 14004298
  • Hardy, Robert (1999). Chapter 10: The Longbow. У Curry, A.; Hughes, Michael (ред.). Arms, Armies and Fortifications in the Hundred Years War. Woodbridge, Suffolk: Boydell & Brewer Boydell Press. с. 161—181. ISBN . Процитовано 16 травня 2021. {{}}: |archive-date= вимагає |archive-url= ()
  • Hardy, Robert (2010). Longbow: A Social and Military History (PDF) (вид. reprint of 4th). Yeovil, Somerset: Haynes Publishing. ISBN . Процитовано 16 травня 2021. {{}}: |archive-date= вимагає |archive-url= ()
  • Harris, Robin (1994). Valois Guyenne: A Study of Politics, Government, and Society in Late Medieval France. Royal Historical Society Studies in History. Т. 71. London: Boydell Press. ISBN .
  • Hattendorf, J.; Navy Records Society (Great Britain) (1993). . Aldershot, Hampshire: Scolar Press for the Navy Records Society. с. 1196. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 5 липня 2013.
  • Jones, Dan (2013). The Plantagenets: The Warrior Kings and Queens Who Made England. New York: Viking. ISBN .
  • Kepler, J.S. (1973). The Effects of the Battle of Sluys upon the Administration of English Naval Impressment, 1340–1343. Speculum. 58 (1): 70—77. doi:10.2307/2856270. JSTOR 2856270. S2CID 159845385.
  • Knighton, Henricus (1995). Geoffrey Martin (ред.). . Oxford: Clarendon Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 5 липня 2013.
  • Lacey, Robert (2008). Great Tales from English History. London: Folio Society. OCLC 261939337.
  • Lambert, Craig L. (2011). . Woodbridge, Suffolk: Boydell Press. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 5 липня 2013.
  • Lucas, Henry Stephen (1929). The Low Countries and the Hundred Years' War: 1326-1347. Ann Arbor, Michigan: University of Michigan. OCLC 1597307.
  • Moore, Mary (2014). "Thys moche more ys oure lady mary longe": Takamiya MS 56 and the English Birth Girdle Tradition. У Horobin, Simon; Mooney, Linne R. (ред.). Middle English Texts in Transition: A Festschrift Dedicated to Toshiyuki Takamiya on his 70th birthday. York: York Medieval Press. с. 199—219. ISBN . Процитовано 16 травня 2021.
  • Neillands, Robin (2001). (вид. Revised). London; New York: Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 16 травня 2021.
  • Prestwich, Michael (2007). . Oxford: Oxford University Press. ISBN . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 5 липня 2013.
  • Rodger, Nicholas A. M. (1999). . Т. I. New York: W W Norton & Company. ISBN . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 16 травня 2021.
  • Rodger, N.A.M. (2004). The Safeguard of the Sea: A Naval History of Britain. 660–1649. Т. I. London: Penguin. ISBN .
  • Rogers, Clifford J., ред. (2010). . Т. III. New York: Oxford University Press. с. 16. ISBN . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  • Rose, Susan (1998). Edward III: Sluys, 1340. У Grove, E. (ред.). Great Battles of the Royal Navy: As Commemorated in the Gunroom, Britannia Royal Naval College, Dartmouth (вид. illustrated [some in colour]). London: Arms and Armour Press. с. 24—30. ISBN . Процитовано 16 травня 2021.
  • Runyan, Timothy J. (2003). Naval Power and Maritime Technology during the Hundred Years' War. У Hattendorf, John B.; Unger, Richard W. (ред.). War at Sea in the Middle Ages and Renaissance. Woodbridge, Suffolk: Boydell Press. с. 53–68. ISBN .
  • Sumption, Jonathan (1990). Trial by Battle. London: Faber and Faber. ISBN .
  • Wagner, John A. (2006). Sluys, Battle of (1340). Encyclopedia of the Hundred Years War. Woodbridge, Suffolk: Greenwood. с. 286—287. ISBN .
  • Williamson, James Alexander (1944). . Oxford: Clarendon Press. OCLC 984703073. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 16 травня 2021.

Посилання

  • Битва під Слейзом на середньовічних архівах Подкаст [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bitva bilya Slojsa angl battle of Sluys yaku takozh nazivayut bitvoyu pri Eklyu zi fr bataille de l Ecluse morska bitva yaka vidbulasya 24 chervnya 1340 roku mizh flotami Anglijskogo ta Francuzkogo korolivstv Bitva vidbulas na rejdi mista Slojs francuzka nazva Eklyu z yake na toj chas bulo portom i roztashovuvavalos na berezi todi she ne zamulenoyi zatoki limanu Zvin mizh Zelandiyeyu ta Zahidnoyu Flandriyeyu z momentu bitvi zatoka Zvin zamulilas i suchasnij Slojs znahoditsya v 5 milyah vid morya Anglijskij flot iz 120 150 korabliv ocholyuvav anglijskij korol Eduard III a francuzkij flot iz 230 suden admiral Franciyi bretonskij licar Yug K yere ta konetabl Franciyi Nikolya Beyushe Bitva stala odniyeyu iz pershih bitv u Stolitnij vijni Bitva bilya SlojsaStolitnya vijnaMiniatyura iz zobrazhennyam bitvi bilya Slojsa z Hronik Zhana Fruassara XV st Miniatyura iz zobrazhennyam bitvi bilya Slojsa z Hronik Zhana Fruassara XV st Koordinati 51 21 00 pn sh 3 22 30 sh d 51 350000000027776536626334 pn sh 3 375000000028 sh d 51 350000000027776536626334 3 375000000028Data 24 chervnya 1340Misce Poblizu Slojsu u Flandriyi vasala Francuzkogo korolivstva suchasna niderlandska provinciya Zelandska Flandriya Rezultat Peremoga anglijcivStoroniAnglijske korolivstvo Francuzke korolivstvoKomanduvachiEduard III Vilyam de Klinton 1 j Graf Gantingdonskij Yug K yere Nikolya Beyushe Edzhidio BokkanegraVijskovi sili120 150 suden 213 sudenVtrati400 600 vtracheno 2 sudna 16 000 20 000 vtracheno 190 suden z nih 166 distalisya vorogu yak trofej Anglijci uspishno manevruvali proti shtuchno zneruhomlenogo francuzkogo flotu i peremogli u pidsumku zahopivshi abo potopivshi bilshist francuzkih korabliv Francuzi vtratili 16 000 20 000 cholovik V rezultati bitvi anglijskij flot zahopiv dominuyuche polozhennya u La Manshi odnak anglijci ne zmogli otrimati z cogo strategichni naslidki i yih uspih lishe neznachnim chinom zmenshiv napadi francuziv na anglijski teritoriyi ta anglijske sudnoplavstvo V operativnomu znachenni bitva dozvolila anglijskij armiyi visaditisya i vzyati v oblogu francuzke misto Turne na teritoriyi suchasnoyi Belgiyi hocha i bezuspishno PeredumoviZ chasiv normanskogo zavoyuvannya 1066 roku koroli Angliyi mali volodinnya i tituli na mateoikovih zemlyah u Korolivstvi Franciya volodinnya yakimi avtomatichno robilo yih vasalami francuzkih koroliv Francuzki monarhi poslidovno pragnuli zmenshuvati anglijsku vladu u vlasnomu korolivstvi i pri pershij nagodi namagalis pozbaviti anglijciv yih zemel u Franciyi Protyagom stolit anglijski volodinnya u Franciyi zminyuvalis u rozmirah i do 1337 roku v anglijskomu volodinni zalishilis lishe Gaskon na pivdennomu zahodi Franciyi ta Pont ye na pivnochi Franciyi Nezalezhni gaskonci mali svoyi zvichayi ta svoyu movu i postachali do Angliyi veliku chastinu viroblenogo nimi chervonogo vina sho bulo duzhe vigidnoyu torgivleyu Podatok otrimanij vid ciyeyi torgivli zabezpechuvav anglijskomu korolyu znachnu chastinu jogo dohodiv Gaskonci viddali perevagu svoyim stosunkam z dalekim anglijskim korolem yakij zalishav yih u spokoyi pered francuzkim korolem yakij vtruchavsya v yihni spravi Pislya nizki konfliktiv mizh francuzkim Filipom VI praviv u 1328 1350 ta anglijskim Eduardom III praviv u 1327 1377 24 travnya 1337 r Korolivska Rada Curia regis Filipa v Parizhi pogodilasya sho Akvitanske gercogstvo povinno povernutis pid vladu Filipa na tij pidstavi sho Eduard porushiv svoyi vassalni zobov yazannya pered francuzkim korolem Ce prizvelo do pochatku Stolitnoyi vijni yaka trivala 116 rokiv Floti suprotivnikiv Eduard III Portret XVIII stolittya Na pochatku vijni francuzi mali perevagu na mori Pivdennoyevropejski derzhavi zdavna vikoristovuvali v Seredzemnomu mori veselni galeri i francuzi pochali vikoristovuvati yih takozh v La Manshi Oskilki galeri mali negliboku osadku i legko manevruvali za dopomogoyu vesel voni mogli pronikati v milki gavani i buli duzhe manevrenimi sho robilo yih efektivnimi dlya nespodivanih rejdiv i morskih boyiv Flot vlasnih francuzkih galer dopovnyuvavsya galerami najnyatimi v Genuezkij respublici ta Monako Francuzi aktivno napadali na anglijske torgove sudnoplavstvo golovnimi vantazhami yakogo buli gaskonske vino ta vovna z Flandriyi a takozh zdijsnyuvali rejdi na pivdenne ta shidne uzberezhzhya Angliyi Upravlinnya galerami potrebuvalo fahivciv i visokokvalifikovani ekipazhi kotri yak pravilo takozh zaluchalisya z Genuyi Monako ta menshoyu miroyu z inshih seredzemnomorskih portiv Anglijci ne mali yakogos specialno pobudovanogo vijskovogo flotu Oskilki Eduard volodiv lishe troma vijskovimi korablyami u formuvanni flotu vin pokladavsya na rekviziciyu privatnih suden anglijskih torgovciv kogiv ganzejskogo tipu Kogi mali gliboku osadku kruglij korpus i privodilis u ruh odnim velikim pryamokutnim vitrilom Yih peretvoryuvali na vijskovi korabli shlyahom obladnannya bojovimi platformami kastelyami na nosi ta kormi ta vstanovlennya marsiv voronyachih gnizd dlya luchnikiv na shoglah Kogi mali vodotonnazhnist 200 300 ton i mogli perevoziti bagato voyiniv Visoki borti kogiv nadavali yim v blizhnomu boyu perevagu nad grebnimi galerami osoblivo yaksho voni buli osnasheni bojovimi platformami z yakih mozhna bulo obstrilyuvati korabel suprotivnika z lukiv chi arbaletiv abo mitati na nogo kaminnya Zgidno z anglijskim zagalnim pravom korona mogla rekvizuvati sudna u privatnih vlasnikiv za kompensaciyu ale na praktici korol plativ malo i nesvoyechasno cherez sho sudnovlasniki neohoche vidgukuvalisya na podibni zakliki Vzayemni napadi na mori U berezni 1338 roku anglijske misto Portsmut bulo zahopleno i zrujnovano francuzkimi galerami P yat anglijskih korabliv sho perevozili vovnu buli zahopleni bilya Valherena u veresni pislya zhorstokogo boyu vidomogo yak bitva pri Arnemujde Vtracheni korabli vklyuchali dva z troh vijskovih korabliv Eduarda Christopher i Cog Edward vidomij yak velikij kog U zhovtni najbilshij port Sautgemptona buv zahoplenij i spalenij Nastupnogo roku nastala cherga Gastingsa U 1339 roci sered genuezkih najmanciv najnyatih francuzami poshirilos nevdovolennya oskilki yih komanduvannya ne viplatilo yim platnyu Pokladayuchi provinu za ce na francuziv u serpni genuezka deputaciya shukala audiyenciyi u francuzkogo korolya Deputaciya bula uv yaznena vnaslidok chogo genuezki ekipazhi vchinili zakolot i povernulisya v Seredzemne more Koli obureni moryaki povernulis do Genuyi voni ocholili povstannya yake skinulo pravlyachih patriciyiv i prizvelo do vstanovlennya pravlinnya pershogo pozhittyevogo dozha Genuyi Simone Bokkanegra Koli francuzam vdalos perekonati kilkoh genuezkih kapitaniv korabliv povernutis anglijski agenti yih pidkupili dlya vidmovi vid ciyeyi propoziciyi Odnak pislya zvernennya francuzkogo korolya flotiliya genuezkih galer zi znamenitimi genuezkimi arbaletnikami ta luchnikami na choli z ridnim bratom novogo dozha Edzhidio Zhilem Bokkanegra pribuli v 1340 roci na dopomogu francuzkomu flotu U sichni 1340 roku anglijci uspishno zdijsnili nabig na port Bulon de bilshist francuzkogo galernogo flotu zberigalas na berezi pid neznachnoyu ohoronoyu Skoristavshis tumanom anglijci nespodivano napali na francuziv i persh nizh yih vidkinuli znishili 18 galer 24 inshih korabliv veliki zapasi vijskovo morskogo sporyadzhennya i znachnu chastinu rajonu gavani Francuzam zalishilos lishe 6 galer yaki voni dopovnili 22 grebnimi barzhami Vtrata flotu galer zmenshila zagrozu yaku predstavlyali francuzi dlya anglijskogo pivdennogo uzberezhzhya i dozvolila anglijcyam zdijsnyuvati nastupalni operaciyi Protyagom zimi i vesni 1340 roku anglijci zdijsnili uspishni nabigi na francuzki porti Depp Le Trepor i Mers Francuzi virishili povtoriti anglijskij dosvid rekviziciyi torgovih korabliv Filip nakazav zibrati 200 korabliv perevazhno normandskih u Veliku morsku armiyu Suchasni francuzki dokumenti viznachayut rozmir flotu v skladi 202 suden 6 galer 7 korolivskih vijskovih korabliv 22 grebni barzhi i 167 torgovih suden Ekipazh stanoviv ponad 19 000 osib ale do yih skladu vhodilo lishe 150 licariv ta 500 arbaletchikiv Flotom komanduvav admiral Franciyi bretonskij licar Yug K yere i velikij konetabl Franciyi Nikolya Beyushe starshij diyach francuzkoyi vijskovoyi iyerarhiyi Shistma galerami komanduvav brat Edzhidio Bokkanegra Barbavera yakij navchivsya comu remeslu v Seredzemnomu mori pracyuyuchi korsarom i buv ridnim bratom pershogo dozha Genuezkoyi respubliki Simone Bokkanegra Popri te sho prichinoyu vijni stala Gaskon Eduard zmig vidiliti dlya neyi lishe nebagato resursiv i v 1340 roci virishiv rozpochati kampaniyu z osnovnimi silami na pivnichnomu shodi Franciyi Vin hotiv visaditi svoyu armiyu i ob yednatis zi svoyimi kontinentalnimi soyuznikami kilkoma derzhavami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i flamandcyami yaki vzimku zdijnyali povstannya proti Franciyi ta rozpochali kvitnevij nastup yakij zaznav nevdachi Francuzkij kontrnastup rozpochavsya 18 travnya i mav lishe chastkovij uspih tozh chislenni soyuzniki Eduarda vidchajdushno bazhali shob anglijska armiya prijshla yim na dopomogu Dzherela Shodo bitvi isnuye znachna kilkist opisiv suchasnikiv vklyuchayuchi tri listi napisani nezabarom pislya podij samim Eduardom III Kilka inshih ye svidchennyami ochevidciv anglijciv francuziv chi flamandciv Zdebilshogo yim brakuye detalej nastilki sho istorik Kelli De Vris zauvazhiv sho dlya deyakih aspektiv bitvi u nas ye lishe bezlich cikavih anekdotiv yaki mozhut privesti nas do bud yakih visnovkiv Najvidomishim suchasnim litopiscem cogo periodu Stolitnoyi vijni ye Zhan Fruasar i jogo hroniki mistyat informaciyu vidsutnyu v inshih zberezhenih dzherelah Tri redakciyi jogo Hronik vidriznyayutsya odna vid odnoyi bagatma detalyami bitvi ta yihnim bachennyam prichin yiyi rezultatu Pidgotovka storinYug K yere Admiral Franciyi chiyu golovu anglijci zitnuli pislya bitvi byust XIX st Eduard planuvav vidpraviti svoyu armiyu do Slojsa u Flandriyi v seredini kvitnya ale bilshist anglijskih vlasnikiv korabliv znayuchi sho voni navryad chi otrimayut obicyani yim viplati pid riznimi privodami vidmovlyalisya peredavati korabli U bagatoh vipadkah sudnovlasniki jmovirno pidkupovuvali chinovnikiv shob ti zakrivali ochi i ne rekvizovuvali yih korabli Datu vihodu flotu neodnorazovo perenosili 4 chervnya Rada korolya virishila vidplivati z timi korablyami sho buli zibrani hocha voni mogli perevezti lishe 600 licariv chi vijskovih 10 chervnya rada z ostrahom otrimala zvistku pro te sho 8 chervnya francuzka Velika armiya morya pribula do Slojsa golovnogo portu Flandriyi Admiral Franciyi Yug K yere ta konetabl Franciyi Nikolya Beyushe perervali anglijski komunikaciyi z kontinentom Koli voni zablokuvali rejd do yih flotu dodalos she 11 korabliv dovivshi zagalnu chiselnist francuziv do 213 korabliv V Agliyi vidbulosya gostre zasidannya Radi Starshij radnik Dzhon de Stratford arhiyepiskop Kenterberijskij napolyagav na tomu sho vihid u more v takih umovah mozhe postaviti pid rizik zhittya korolya i vsya ekspediciya povinna buti skasovana za sho jogo bulo vignano z radi Vidtak korol nakinuvsya na osib vidpovidalnih za formuvannya flotu yaki pidtrimali dumku Stratforda U lyuti Eduard zayaviv Hto boyitsya mozhe zalishitisya vdoma V rezultati vjshov ryad instrukcij Bula zadiyana priberezhna oborona i korolivskim oficeram buli nadislani imperativni nakazi ne prijmati zhodnih vipravdan vid sdnovlasnikiv yaki zataguvali z peredacheyu korabliv Eduard osobisto peresliduvav sudnovlasnikiv Yarmuta najbilshogo portu Angliyi Pri comu vzhe navantazheni kupecki korabli rozvantazhuvali i kolishni transportni zasobi shvidko pereobladnuvali na vijskovi korabli dodayuchi for ta ahter kasteli ta marsi na shogli Pislya vzhittya energijnih zahodiv yaki suchasnij istorik Dzhonatan Sampshon opisuye yak prosto neperesichni na richci Orvell do 20 chervnya bilo zibrano znachnij flot Zapisi pro zarobitnu platnyu dlya anglijskogo flotu buli zagubleni tomu dlya z yasuvannya rozmiru flotu istoriki spiralisya na ocinki litopisciv Z korabliv yaki vhodili do flotu 66 buli identifikovani za imenami i yak vvazhayut zagalom flot nalichuvav vid 120 do 150 korabliv Na korablyah perebuvalo 1300 vijskovih i 1000 luchnikiv z dovgimi lukami Lejtenantami Eduarda buli grafi Nortgemptona i Hantingdona Flot vidpliv vranci 22 chervnya 1340 roku i vzhe v drugij polovini nastupnogo dnya znahodivsya u pryamij vidimosti z rejdu Slojsa Flot Eduarda stav na yakir u Blankenberge i vvecheri korol vidpraviv na bereg Redzhinda Kobema sera Dzhona Chandosa ta Stivena Lambkina dlya rozvidki francuzkogo flotu Namiri Eduarda buli dobre vidomi vin hotiv pidnyatisya po zatoci Zvin do Bryugge i visaditi tam svoyu armiyu dlya pidtrimki miscevih anglijskih soyuznikiv Koli francuzi pomitili anglijskij flot voni vzhili zahodiv shob perekriti Eduardu shlyah do portu Slojsa Francuzi roztashuvali svij flot v tri liniyi odna za odnoyu kozhna z yakih prostyagalasya 3 mili 5 km shiroti limanu Zvin Korabli kozhnoyi liniyi buli zv yazani mizh soboyu lancyugami ta motuzkami shob zapobigti prohodzhennyu vorozhih korabliv yak liniya zamkiv Kilka velikih korabliv buli rozmisheni v perednij chastini liniyi v tomu chisli duzhe velikij zahoplenij anglijskij priz Christopher Ce bula zvichajna serednovichna taktika dlya flotu sho trimav oboronu Genuezec Edzhidio Bokkanegra dosvidchenij komandir galer buv zanepokoyenij cim rozumiyuchi sho v takomu zneruhomlenomu stani francuzkim korablyam brakuvatime manevrenosti i voni stanut zruchnyu mishennyu dlya anglijskih korabelnih luchnikiv Vin poradiv francuzkim komandiram vijti v more ta skoristatis vigidnim polozhennyam shodo vitru dlya ataki anglijciv pid chas visadki abo zmustiti yih vidklasti visadku pid zagrozoyu napadu Nikolya Beyushe yakij yak konstebl vikonuvav zagalne komanduvannya francuzkimi silami malo rozumivsya na morskih operaciyah Vin rozglyadav Barbaveru yak prostogo prostolyudina i malo ne pirata i bazhayuchi ne rizikuvati shob anglijski korabli prorvalis vverh po zatoci napolyagav na tomu shob utrimuvati poziciyu sho povnistyu perekrivaye vhid Bitva1962 go roku poblizu Bremena Nimechchina bulo znajdeno reshtki zatonulogo u korabletroshi ganzejskogo kogu datovanogo 1380 r Na svitlini zobrazheno jogo povnorozmirnu repliku Torgivelni sudna na zrazok cogo naspih pererobleni na vijskovi shhuni stanovili osnovnu masu suden oboh storin bitvi Redzhind Kobem dopoviv unochi pered bitvoyu otrimanu informaciyu shodo stanu francuzkogo flotu Eduard vijshov na rejd pid chas priplivu nastupnogo dnya 24 chervnya manevruyuchi tak abi mati zmogu napasti iz spriyatlivoyu dopomogoyu poputnogo vitru i priplivu a takozh soncem u spinu Tradicijno vvazhayetsya sho ataka rozpochalasya o 3 j godini po obidi Francuzki sudna kotri pered tim zv yazali mizh soboyu oskilki dosh i viter pracyuvali proti nih zneslo dobryache na shid vid yihnih pochatkovih pozicij i splutalo mizh soboyu Beyushe ta K yere nakazali povidv yazuvati sudna hocha ce teper viyavilosya neprosto i pislya chogo flot sprobuvav posunuti na zahid proti vitru j priplivu Same u takomu stani bezladu yih i zastav napad anglijciv Eduard vislav svoyi korabli proti flotu francuziv grupami po troye odne sudno z pihotoyu j po dva z luchnikami na kozhnomu z flangiv Anglijski sudna z luchnikami mali nablizhatisya do francuzkogo sudna i vipuskati strili po jogo palubi z chastotoyu bilshe nizh desyatok shohvilini na kozhnogo strilcya pislya chogo na abordazh jshla pihota i namagalas zahopiti vorozhe sudno Suchasni istoriki Dzhonatan Sampshn ta Robert Gardi nezalezhno stverdzhuyut sho anglijski luchniki zi svoyimi dovgimi lukami mali skorostrilnist udvichi chi j utrichi vishu nizh yih ozbroyeni arbaletami francuzki kolegi i znachno perevershuvali yih chiselno Gardi vvazhaye sho efektivnij diapazon diyi dovgih lukiv skladav 300 yardiv 270 metriv todi yak u arbaletnikiv vsogo 200 yardiv 180 metriv Bitva duzhe nagaduvala nazemnu z tiyeyu rizniceyu sho vidbuvalasya na mori Dva sudna superniki shodilisya bortami j pihota vstupala v rukopashnij bij u toj chas yak pidrozdili pidtrimki obstrilyuvali suprotivnika z lukiv ta arbaletiv Miroyu rozgortannya bitvi stavala dedali ochevidnishoyu provalnist taktiki Beyushe zv yazati sudna mizh soboyu oskilki ce dozvolyalo anglijcyam nakidatisya perevazhayuchimi silami na poodinoki sudna kotri francuzi vzhe vstigli rozv yazati todi yak reshta francuzkogo flotu vse she zalishalasya zneruhomlenim zv yazanim dokupi Perevaga anglijskih suden u zhivij sili osoblivo luchnikah takozh grala rol Odin londonskij luchnik togo chasu zgaduvav sho anglijski strili padali nemov grad uzimku Chimalo francuzkih suden bulo vzyato na abordazh i zahopleno pislya zhorstkoyi borotbi Barbavera vidmovivsya zv yazuvati svoyi visokomaneveni galeri z francuzkimi sudnami i voni zmogli navit zahopiti kilka anglijskih suden Dekilka anglijskih znatnih zhinok zaginulo v rezultati abordazhu chi potoplennya yihnih suden Koli pochalo stavati zrozumilo sho anglijci berut goru yihni flamandski soyuzniki z najblizhchih portiv pokvapilisya priyednatisya do bitvi naposivshi na francuziv z tilu U listi do svogo sina korol Eduard zgaduvav sho francuzi trimali najshlyahetnishu oboronu togo dnya j nastupnoyi nochi Piznoyi nochi zadnya liniya francuziv vchinila sprobu prorivu Okrim genuezkih galer na choli z Edzhidio Bokkanegra lishe 17 francuzkim sudnam vdalosya prorvatisya Anglijci zahopili 166 francuzkih torgovelnih suden Reshta 24 korabli z francuzkogo flotu abo zh potonulo abo zh zgorilo Yaksho j brali polonenih to yih bulo velmi nebagato a voda usya bulo chervona vid krovi ta ryasno vstelena trupami Francuzi zaznali vtrat mizh 16 j 25 tisyachami ubitih znachna chastka z nih vtoplenimi Oboh francuzkih komanduvachiv bulo zahopleno u polon V pomstu za organizovanu nimi riznyu anglijskih matrosiv pri Arnemojdeni dvoma rokami ranishe a takozh za nabigi na anglijske uzberezhzhya Beyushe bulo povisheno na shogli jogo zh vlasnogo korablya a K yere vidrubali golovu Tih zhe francuziv sho spromoglisya doplisti do berega flamandski soyuzniki anglijciv zabivali do smerti Pid chas bitvi zaninuli lishe chotiri anglijskih licarya a takozh neznachna kilkist inshih anglijciv uchasnikiv bitvi Hronisti togo chasu ocinili yihni vtrati v 400 600 osib Anglijci todi zhartuvali sho yakbi riba u Slojskij gavani mogla rozmovlyati to imovirno vona b rozmovlyala francuzkoyu na znak podyaki za toj benket iz til francuziv yakimi vona povecheryala Protyagom bagatoh dniv potomu pribij prodovzhuvav vikidati tila na bereg Eduarda bulo poraneno v gomilku chi to striloyu chi to drotikom Sampshn pidsumuvav tak Francuzi zaznali todi morskoyi katastrofi takogo masshtabu z yakoyu ne zmogla zrivnyatisya zhodna insha bitva azh do modernoyi dobi NaslidkiNobl Eduarda III anglijska zolota moneta vpershe vikarbovana v 1344 roci v pam yat pro peremogu v morskij bitvi pri Slojsi 1340 Na aversi zobrazheno pogrudnij portret korolya z mechem i shitom na korabli na hvilyah morya Taktichno bitva dozvolila Eduardu visaditi svoyu armiyu yaka prodovzhila oblogu Turne flamandskogo mista sho zalishalos viddanim Filipu VI hocha kampaniya zakinchilasya bezuspishno Pislya bitvi francuzi cherez poboyuvannya vtorgnennya kinuli vijska do svoyih priberezhnih rajoniv Filip nakazav areshtuvati Barbaveru za dezertirstvo Strategichno peremoga mala neznachnij efekt Ce dalo anglijskomu flotu pershist u La Manshi ale Filip mav bilshi resursi nizh Eduard i zmig shvidko vidbuduvati francuzkij flot navkolo vryatovanih korabliv i tih yaki ne brali uchasti v bitvi Vzhe cherez misyac pislya bitvi francuzka eskadra pid kerivnictvom svogo novogo admirala Roberta de Udetu Robert de Houdetot zahopila 30 torgovih korabliv z anglijskogo vovnyanogo obozu i vikinula ekipazhi za bort Francuzki korabli prodovzhuvali zahoplyuvati anglijski torgovi korabli u Pivnichnomu mori ta postachati lyudej ta boyepripasami do svoyih soyuznikiv shotlandciv Odnak morskij istorik Grehem Kashvej kazhe sho vtrata korabliv ta moryakiv v bitvi bilya Slojsa ekonomichno zrujnuvala morsku torgivlyu Normandiyi ta Pikardiyi U Lere poblizu Garflera bula stvorena bogadilnya dlya doglyadu za postrazhdalimi i poranenimi moryakami yaki vzhe buli ne zdatni pracbvati v mori Anglijski priberezhni gromadi radili peremozi ta spodivalis sho vona prizvede do zmenshennya francuzkih napadiv Prote voni pomililis piznishe v comu roci francuzi zdijsnili napadi na ostriv Vajt Portlend Tejnmut Plimut i Normandski ostrovi U veresni anglijci pomstilis napadom na Brest zahopivshi bagato korabliv u tomu chisli shist povnistyu navantazhenih genuezkih torgovih korabliv U 1341 roci francuzki kastilski ta portugalski eskadri uspishno zablokuvali komunikaciyi mizh Angliyeyu i Gaskonnyu Eduard doklav pevnih zusil shob usunuti kilkoh svoyih korumpovanishih chinovnikiv i skasuvav deyaki privileyi deyakih portiv yaki ne zmogli zabezpechiti korabli PrimitkiSumption 1990 s 325 Prestwich 2007 s 394 Harris 1994 s 8 Crowcroft ta Cannon 2015 s 389 Lacey 2008 s 122 Bartlett 2000 s 17 22 Sumption 1990 s 184 Runyan 2003 s 65 Neillands 2001 s 82 83 Rose 1998 s 24 30 Sumption 1990 s 175 Cushway 2011 s 155 Williamson 1944 s 115 Rodger 2004 s 96 97 Sumption 1990 s 265 Sumption 1990 s 320 Medievalists net 25 kvitnya 2021 The Battle of Sluys Naval Warfare in the Hundred Years War Medievalists net amer Procitovano 18 veresnya 2023 Sumption 1990 s 320 321 Sumption 1990 s 321 322 Sumption 1990 s 323 Rose 1998 s 24 Dickie ta in 2009 s 64 Rodger 1999 s 99 Sumption 1990 s 309 318 322 DeVries 2016 s 225 231 233 DeVries 2016 s 228 Burne 1999 s 53 DeVries 2016 s 223 225 DeVries 2016 s 226 DeVries 2016 s 233 Kepler 1973 s 71 72 Sumption 1990 s 297 322 324 Sumption 1990 s 297 323 324 Sumption 1990 s 176 323 324 Lambert 2011 s 121 123 Rodger 2004 s 99 Lambert 2011 s 125 Knighton 1995 s 29 Prestwich 2007 s 311 Jones 2013 s 381 384 Sumption 1990 s 324 Prestwich 2007 s 311 312 Neillands 2001 s 83 84 Hardy 2010 s 68 Sumption 1990 s 532 Hardy 1999 s 161 180 Hattendorf ta Navy Records Society Great Britain 1993 s 22 Prestwich 2007 s 8 311 Sumption 1990 s 326 Burne 1999 s 54 Wagner 2006 s 286 287 Cushway 2011 s 98 Davies 2014 s 420 Hannay 1911 s 246 Cushway 2011 s 99 Prestwich 2007 s 312 Sumption 1990 s 327 Burne 1999 s 56 63 Cushway 2011 s 107 Sumption 1990 s 328 Rodger 2004 s 99 100 Sumption 1990 s 346 347 Kepler 1973 s 75 77 DzherelaBartlett R 2000 New Oxford History of England Oxford Oxford University Press ISBN 978 0 19 925101 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2021 Procitovano 16 travnya 2021 Burne A 1999 The Crecy War Ware Hertfordshire Wordsworth Editions ISBN 978 1 84022 210 4 Crowcroft Robert Cannon John 2015 The Oxford Companion to British History Oxford Oxford University Press s 389 ISBN 978 0 19 967783 2 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 Cushway Graham 2011 Woodbridge Suffolk Boydell Press ISBN 978 1 84383 621 6 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 Davies N 2014 Europe A History London The Bodley Head ISBN 978 1 84792 290 8 DeVries Kelly 2016 God Leadership Flemings and Archery Contemporary Perspectives of Victory and Defeat at the Battle of Sluys 1340 U Rose Susan red Medieval Ships and Warfare Abingdon Oxfordshire New York Routledge s 223 242 ISBN 978 0 7546 2485 1 Dickie Iain Dougherty Martin J Jestice Phyllis G Jorgensen Christer Rice Rob S 2009 Fighting Techniques of Naval Warfare Strategy Weapons Commanders and Ships 1190 BC Present New York St Martin s Press ISBN 978 0 312 55453 8 Procitovano 16 travnya 2021 Hannay David 1911 Sluys Battle of U Hugh Chisholm red Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 25 Cambridge University Press s 246 angl OCLC 14004298 Hardy Robert 1999 Chapter 10 The Longbow U Curry A Hughes Michael red Arms Armies and Fortifications in the Hundred Years War Woodbridge Suffolk Boydell amp Brewer Boydell Press s 161 181 ISBN 978 0 85115 755 9 Procitovano 16 travnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a archive date vimagaye archive url dovidka Hardy Robert 2010 Longbow A Social and Military History PDF vid reprint of 4th Yeovil Somerset Haynes Publishing ISBN 978 1 85260 620 6 Procitovano 16 travnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a archive date vimagaye archive url dovidka Harris Robin 1994 Valois Guyenne A Study of Politics Government and Society in Late Medieval France Royal Historical Society Studies in History T 71 London Boydell Press ISBN 978 0 86193 226 9 Hattendorf J Navy Records Society Great Britain 1993 Aldershot Hampshire Scolar Press for the Navy Records Society s 1196 ISBN 978 0 85967 947 3 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2013 Jones Dan 2013 The Plantagenets The Warrior Kings and Queens Who Made England New York Viking ISBN 978 0 670 02665 4 Kepler J S 1973 The Effects of the Battle of Sluys upon the Administration of English Naval Impressment 1340 1343 Speculum 58 1 70 77 doi 10 2307 2856270 JSTOR 2856270 S2CID 159845385 Knighton Henricus 1995 Geoffrey Martin red Oxford Clarendon Press ISBN 978 0 19 820503 6 Arhiv originalu za 9 lipnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2013 Lacey Robert 2008 Great Tales from English History London Folio Society OCLC 261939337 Lambert Craig L 2011 Woodbridge Suffolk Boydell Press ISBN 978 1 84383 654 4 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2013 Lucas Henry Stephen 1929 The Low Countries and the Hundred Years War 1326 1347 Ann Arbor Michigan University of Michigan OCLC 1597307 Moore Mary 2014 Thys moche more ys oure lady mary longe Takamiya MS 56 and the English Birth Girdle Tradition U Horobin Simon Mooney Linne R red Middle English Texts in Transition A Festschrift Dedicated to Toshiyuki Takamiya on his 70th birthday York York Medieval Press s 199 219 ISBN 978 1 903153 53 6 Procitovano 16 travnya 2021 Neillands Robin 2001 vid Revised London New York Routledge ISBN 978 0 415 26131 9 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 16 travnya 2021 Prestwich Michael 2007 Oxford Oxford University Press ISBN 978 0 19 922687 0 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2013 Rodger Nicholas A M 1999 T I New York W W Norton amp Company ISBN 978 0 393 31960 6 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 16 travnya 2021 Rodger N A M 2004 The Safeguard of the Sea A Naval History of Britain 660 1649 T I London Penguin ISBN 978 0 14 029724 9 Rogers Clifford J red 2010 T III New York Oxford University Press s 16 ISBN 978 0 19 533403 6 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 Rose Susan 1998 Edward III Sluys 1340 U Grove E red Great Battles of the Royal Navy As Commemorated in the Gunroom Britannia Royal Naval College Dartmouth vid illustrated some in colour London Arms and Armour Press s 24 30 ISBN 978 1 85409 417 9 Procitovano 16 travnya 2021 Runyan Timothy J 2003 Naval Power and Maritime Technology during the Hundred Years War U Hattendorf John B Unger Richard W red War at Sea in the Middle Ages and Renaissance Woodbridge Suffolk Boydell Press s 53 68 ISBN 978 0 85115 903 4 Sumption Jonathan 1990 Trial by Battle London Faber and Faber ISBN 978 0 571 20095 5 Wagner John A 2006 Sluys Battle of 1340 Encyclopedia of the Hundred Years War Woodbridge Suffolk Greenwood s 286 287 ISBN 978 0 313 32736 0 Williamson James Alexander 1944 Oxford Clarendon Press OCLC 984703073 Arhiv originalu za 9 lipnya 2020 Procitovano 16 travnya 2021 PosilannyaBitva pid Slejzom na serednovichnih arhivah Podkast 30 sichnya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ