Битва при Ардебілі — найбільша битва між арабами й хозарами. Відбулась 6 — 9 грудня 730 року в околицях міста Ардебіль. Завершилась повним розгромом арабської армії.
Битва при Ардебілі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Арабсько-хозарські війни | |||||||
Вид на гору Сабалан | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Хозарський каганат | Омеядський халіфат | ||||||
Командувачі | |||||||
— син хозарського кагана | — намісник провінції Армінія та Азарбайджан | ||||||
Військові сили | |||||||
бл. 300 тис. воїнів | 25 тис. воїнів | ||||||
Втрати | |||||||
Невідомі | Вбитий полководець. Вціліло кілька сот чоловік |
Передумови
Від початку VIII століття між Хозарією та Арабським халіфатом тривала безперервна боротьба за контроль над Закавказзям. Свого піку хозарська експансія сягнула в 730/731 року (112 рік хіджри). Хозарська армія, яку очолював син кагана , вторглась до арабських володінь через Дар'яльську ущелину, пройшла і вступила на територію сучасного Ірану. Правитель області , який раніше вже неодноразово воював з хозарами, не мав достатньо сил для військової сутички, тому відступив до Ардебіля. Там він спочатку зайняв неприступну позицію біля гори Сабалан, маючи намір очікувати на підкріплення з центральних областей Халіфату. Однак потім з якихось причин (можливо, через загрозу Ардебілю) він наважився на вилазку. Противники зустрілись на рівнині. Армія арабів налічувала 25 тисяч вояків, хозарські ж сили багаторазово її переважали. В арабських джерелах називається число 300 тисяч осіб (воно визнається перебільшеним).
Перебіг битви
Битва тривала два дні. Більшість арабських воїнів загинули. Надвечір другого дня із настанням темряви багато хто з уцілілих в арабському таборі залишили поле бою. У Джарраха не залишилось армії, тому вранці третього дня хозари пішли в останню атаку, в результаті якої араби почали тікати. За легендою воєначальникам удалось зупинити паніку закликом померти за Аллаха, і воїни бились на смерть. Джаррах загинув у бою. Хозарський предводитель відрізав йому голову та насадив її на спис як трофей. З усієї арабської армії вдалось урятуватись лише кільком сотням утікачів. Серед них був дехто Скалаб (тобто слов'янин), який особисто доповів халіфу про катастрофу.
Наслідки
Після розгрому арабського війська хозари взяли в облогу Ардебіль, оточивши його катапультами. Після нетривалого опору місто здалось. Хозари перебили захисників та узяли великий полон. Потім військо розсіялось країною для грабунків. Хозарська кіннота вирушила далі углиб Халіфату й досягнула околиць Діярбакира та Мосула, де її зупинила арабська армія.
Звістка про успіх хозарів знайшла відображення у вірменських та візантійських джерелах. Імовірно, з ним має безпосередній зв'язок укладений 732 року династичний шлюб сина візантійського імператора Костянтина V з дочкою хозарського кагана Віргора Чичак. У взяття Ардебіля пов'язується з подвигами полководця Булана — майбутнього родоначальника династії беків.
Тим не менше, навіть настільки глибоке просування не могло забезпечити докорінний перелом у перебігу конфлікту. До січня 731 року свіже арабське військо під керівництвом полководця вибило хозарів з усіх захоплених позицій. За шість років, 737, арабський полководець Марван ібн Мухаммед (майбутній халіф) у відповідь організував широкомасштабний похід углиб Хозарії, в результаті якого експансія хозарів до Закавказзя була зупинена на тривалий час.
Джерела
- Blankinship, Khalid Yahya (1994), , State University of New York Press, с. 149—150, ISBN , архів оригіналу за 23 грудня 2019, процитовано 7 грудня 2016
- Kevin Alan Brook. The Jews of Khazaria. 2nd ed. Rowman & Littlefield Publishers, Inc, 2006
- Douglas M. Dunlop. The History of the Jewish Khazars, Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1954
- Peter B. Golden. Khazar Studies: An Historio-Philological Inquiry into the Origins of the Khazars. Budapest: Akademia Kiado, 1980
- Norman Golb and Omeljan Pritsak, Khazarian Hebrew Documents of the Tenth Century. Ithaca: Cornell Univ. Press, 1982
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Ardebili najbilsha bitva mizh arabami j hozarami Vidbulas 6 9 grudnya 730 roku v okolicyah mista Ardebil Zavershilas povnim rozgromom arabskoyi armiyi Bitva pri Ardebili Arabsko hozarski vijni Vid na goru Sabalan Vid na goru Sabalan Data 6 9 grudnya 730 roku Misce Dolina bilya Ardebilya pivnichno zahidnij Iran Rezultat Rozgrom arabskoyi armiyi Storoni Hozarskij kaganat Omeyadskij halifat Komanduvachi sin hozarskogo kagana namisnik provinciyi Arminiya ta Azarbajdzhan Vijskovi sili bl 300 tis voyiniv 25 tis voyiniv Vtrati Nevidomi Vbitij polkovodec Vcililo kilka sot cholovikPeredumoviVid pochatku VIII stolittya mizh Hozariyeyu ta Arabskim halifatom trivala bezperervna borotba za kontrol nad Zakavkazzyam Svogo piku hozarska ekspansiya syagnula v 730 731 roku 112 rik hidzhri Hozarska armiya yaku ocholyuvav sin kagana vtorglas do arabskih volodin cherez Dar yalsku ushelinu projshla i vstupila na teritoriyu suchasnogo Iranu Pravitel oblasti yakij ranishe vzhe neodnorazovo voyuvav z hozarami ne mav dostatno sil dlya vijskovoyi sutichki tomu vidstupiv do Ardebilya Tam vin spochatku zajnyav nepristupnu poziciyu bilya gori Sabalan mayuchi namir ochikuvati na pidkriplennya z centralnih oblastej Halifatu Odnak potim z yakihos prichin mozhlivo cherez zagrozu Ardebilyu vin navazhivsya na vilazku Protivniki zustrilis na rivnini Armiya arabiv nalichuvala 25 tisyach voyakiv hozarski zh sili bagatorazovo yiyi perevazhali V arabskih dzherelah nazivayetsya chislo 300 tisyach osib vono viznayetsya perebilshenim Perebig bitviBitva trivala dva dni Bilshist arabskih voyiniv zaginuli Nadvechir drugogo dnya iz nastannyam temryavi bagato hto z ucililih v arabskomu tabori zalishili pole boyu U Dzharraha ne zalishilos armiyi tomu vranci tretogo dnya hozari pishli v ostannyu ataku v rezultati yakoyi arabi pochali tikati Za legendoyu voyenachalnikam udalos zupiniti paniku zaklikom pomerti za Allaha i voyini bilis na smert Dzharrah zaginuv u boyu Hozarskij predvoditel vidrizav jomu golovu ta nasadiv yiyi na spis yak trofej Z usiyeyi arabskoyi armiyi vdalos uryatuvatis lishe kilkom sotnyam utikachiv Sered nih buv dehto Skalab tobto slov yanin yakij osobisto dopoviv halifu pro katastrofu NaslidkiPislya rozgromu arabskogo vijska hozari vzyali v oblogu Ardebil otochivshi jogo katapultami Pislya netrivalogo oporu misto zdalos Hozari perebili zahisnikiv ta uzyali velikij polon Potim vijsko rozsiyalos krayinoyu dlya grabunkiv Hozarska kinnota virushila dali uglib Halifatu j dosyagnula okolic Diyarbakira ta Mosula de yiyi zupinila arabska armiya Zvistka pro uspih hozariv znajshla vidobrazhennya u virmenskih ta vizantijskih dzherelah Imovirno z nim maye bezposerednij zv yazok ukladenij 732 roku dinastichnij shlyub sina vizantijskogo imperatora Kostyantina V z dochkoyu hozarskogo kagana Virgora Chichak U vzyattya Ardebilya pov yazuyetsya z podvigami polkovodcya Bulana majbutnogo rodonachalnika dinastiyi bekiv Tim ne menshe navit nastilki gliboke prosuvannya ne moglo zabezpechiti dokorinnij perelom u perebigu konfliktu Do sichnya 731 roku svizhe arabske vijsko pid kerivnictvom polkovodcya vibilo hozariv z usih zahoplenih pozicij Za shist rokiv 737 arabskij polkovodec Marvan ibn Muhammed majbutnij halif u vidpovid organizuvav shirokomasshtabnij pohid uglib Hozariyi v rezultati yakogo ekspansiya hozariv do Zakavkazzya bula zupinena na trivalij chas DzherelaBlankinship Khalid Yahya 1994 State University of New York Press s 149 150 ISBN 978 0 7914 1827 7 arhiv originalu za 23 grudnya 2019 procitovano 7 grudnya 2016 Kevin Alan Brook The Jews of Khazaria 2nd ed Rowman amp Littlefield Publishers Inc 2006 Douglas M Dunlop The History of the Jewish Khazars Princeton N J Princeton University Press 1954 Peter B Golden Khazar Studies An Historio Philological Inquiry into the Origins of the Khazars Budapest Akademia Kiado 1980 Norman Golb and Omeljan Pritsak Khazarian Hebrew Documents of the Tenth Century Ithaca Cornell Univ Press 1982