Битва на Жовтому морі (1904)

Битва на Жовтому морі (яп. 黄海海戦 (日露戦争), рос. Бой в Жёлтом море) відбулась 10 серпня 1904 у ході Російсько-японської війни 1904/05 років поміж кораблями Імперського флоту Японії і 1 ескадри Тихоокеанської ескадри Російського імператорського флоту при спробі її прориву з Люйшуна (Порт-Артур) до Владивостока.

Російсько-японська війна 1904/05
Оборона Порт-Артура
Японський флагманський панцирник «Мікасса» Японський флагманський панцирник «Мікасса»
Координати: 38°24′00″ пн. ш. 121°42′00″ сх. д. / 38.40000000002777369445539080° пн. ш. 121.7000000000277850631391630° сх. д. / 38.40000000002777369445539080; 121.7000000000277850631391630
Дата: 10 серпня 1904 Місце: Жовте море Результат: Стратегічна перемога японців
Сторони
Японська імперія	Російська імперія
Командувачі
Хейхатіро Того	Вільгельм Вітгефт Павло Ухтомський
Військові сили
4 панцирники 4 панцирні крейсери 8 крейсерів 1 панцирник охорони узбережжя 30 міноносців	6 панцирників 4 крейсери 8 міноносці
Втрати
226 вбитих і поранених пошкодження кораблів	67 вбитих і 101 поранений пошкодження кораблів внаслідок бою інтерновано 1 панцирник 2 крейсери 3 міноносці самозатоплено 1 крейсер 1 міноносець

Історія

З липня 1904 японська армія розпочала безпосередню облогу Порт-Артура, розміщеного у Китаї. Вони облаштували на навколишніх узгір'ях батареї 120-мм гармат, що отримали можливість прицільно стріляти по гавані, де була стоянка кораблів 1-ї Тихоокеанської ескадри. Командувач ескадри адмірал Вільгельм Вітгефт не бачив можливості перемогти японський флот у відкритому бою, але обстріл гавані загрожував знищенням кораблів без бою. Намісник провінції Далекого Сходу і командувач російськими військами у Маньчжурії, Порт-Артурі Алєксєєв наказав вивести кораблі до Владивостока. Ранком 10 серпня 1904 з порту вийшла ескадра, прохід для якої у мінних полях до 10.30 звільняли тральщики. У порті залишився пошкоджений міною крейсер «Баян». У відкритому морі кораблі вишикувались у кільватерну колону:

• панцирники" флагман «Цесаревич», «Ретвизан», «Победа», «Пересвет», «Севастополь», «Полтава»;
• крейсери під командуванням адмірала Н. Рейценштейна:флагмана «Аскольд», «Паллада», «Диана», «Новик»;
• есмінці
  • 1 група під командуванням начальника 1 загону міноносців капітана 2-го рангу Є. Єлісєєва — «Выносливый», «Властный», «Грозовой», «Бойкий»
  • 2 група під командуванням командира міноносця лейтенанта А. С. Максимова — «Бесшумный», «Бесстрашный», «Беспощадный», «Бурный».
• завершував стрій шпитальний корабель «Монголия».

Згодом міноносці вийшли на траверзу флагманського панцирника — 4 з правруч і 3 ліворуч.

Порт Артур блокувало п'ять угрупувань японських кораблів:

• 1 дивізіон адмірала Х. Того — панцирники «Мікаса», «Асахі», «Фудзі», «Шікішіма», панцирні крейсери «Касуга», «Нісшін»;
• 3 дивізіон контр-адмірала Ш. Дева — панцирний крейсер «Якумо», крейсери «Касагі», «Такасаго», «Чітосе»;
• 5 дивізіон контр-адмірала Х. Ямада — панцирник «Чін-Ієн», крейсери «Хасідате», «Мацусіма»;
• 6 дивізіон контр-адмірала М. Того — панцирний крейсер «Асама», крейсери «Акасі», «Сума», «Акіцусіма», «Ікуцусіма»
• 18 есмінців, 30 міноносців

Бій

Адмірал Вільгельм Вітгефт

Хейхатіро Того

Російська ескадра мала на меті пройти без втрат шлях до Владивостока, прямуючи на південний-схід. Незабаром після її виходу адмірал Того отримав інформацію про напрямок її руху і спрямував на її перехоплення з північного сходу 1 дивізіон, який повинен був перетяти її курс. Він мав намір зупинити ескадру біля півострову Шаньдун. З півдня висунувся 3 дивізіон швидкохідних крейсерів, а з півночі 5 дивізіон з повільних але потужних старих панцирників і 6 дивізіон з легких крейсерів.

О 12.15 японці першими відкрили вогонь з відстані 14 км. Російська колона змінила курс, що дозволило їй розійтись з японцями на зустрічних курсах на відстані 8,3-9,3 км. О 13.00 японці перенесли вогонь по крейсерах, які повернули вліво, утворивши другу кільватерну колону. Обстріл припинився о 14.30 і Першій ескадрі вдалось відірватись від переслідування, прямуючи до Корейської протоки. Декілька кораблів отримало легкі пошкодження, а Того розвернув свої кораблі, розпочавши переслідування. О 16.30 йому вдалось наздогнати 1-шу Тихоокеанську ескадру і відкрити вогонь на відстані 8-10 км, ведучи кораблі кільватерною колоною по її правому борту. Японці йшли у наступному порядку — «Мікаса», «Асахі», «Фудзі», «Шікішіма», «Касуга», «Нісшін», «Якумо». Російські крейсери і міноносці перейшли ліворуч від панцирників, уникаючи обстрілу. Японці переважно вели вогонь по «Цесаревичу», в меншій степені по «Ретвизану», «Пересвету». Російські кораблі сконцентрували вогонь на «Мікасі». Вільгельм Вітгефт вже бачив можливість відірватись від японців у сутінках, що насувались. О 17.00 влучний постріл вирішив хід бою. 305-мм набій влучив у командирську рубку «Цесаревича», де загинули адмірал Вітгефт з офіцерами штабу. Командування прийняв капітан 1 рангу М. Іванов, який не повідомив ескадру про загибель командуючого. Через 12 хвилин інший набій попав у мостик управління, від чого загинули всі офіцери і моряки на мостику, була пошкоджена система керування стерном. Флагман втратив керування і різко змінив курс вліво. Кораблі строю сприйняли це за намір ухилитись від обстрілу і почали змінювати курс за ним. «Цесаревич» увійшов у циркуляції, перетнувши стрій ескадри. Коли контр-адмірал П. Ухтомський на «Пересвет» отримав з нього сигнал перейняти командування, стрій кораблів був порушений. Через пошкодження стеньги мачти було ускладнено передавання флагових сигналів і він не подав сигналу про прийняття командування. У цей час «Ретвизан» розвернувся в сторону японського строю. Патріотичні газети потім писали, що його командир капітан 1 рангу Е. Щенснович мав намір протаранити один з японських панцирників. Більш вірогідною є версія, що він мав намір пройти через стрій японських кораблів. Але капітан був поранений і «Ретвизан» розвернувся і повним ходом пішов на Порт-Артур. На 18.00 стрій японців повернув наліво, перегороджуючи шлях на Корейську протоку. Російські крейсери розвернулись разом з пнцирниками, але о 18.50 контр-адмірал Н. Рейценштейн вирішив самостійно прорватись крізь японський стрій, піднявши сигнал «Усім крейсерам прямувати за мною». Його крейсер «Аскольд» розвинув максимальну швидкість, а за ним пішов «Новик». Обидва крейсери прорвались, отримавши пошкодження. Два інші крейсери повернулись до Порт-Артура.

З настанням темряви частина кораблів взяла курс на Порт-Артур, частина вирішила скористатись темрявою і прорватись на південь. Адмірал Того не став переслідувати російські кораблі, побоюючись випадкових пошкоджень у темряві у можливому потенційому ближньому бої та торпедних атак. На цьому завершилась битва, в ході якої жоден корабель не затонув.

Після бою

«Ретвизан» в Ціндао. 1902

Інтернований «Цесаревич» у Ціндао. 1904

У «Цесаревича» до вечора відновили керування стерном і він дійшов до німецької бази Ціндао в Китаї, куди самостійно прийшли есмінець «Бесшумный», міноносці «Бесстрашный» з «Беспощадным». Від них відстав «Бурный», який вночі сів на мілину біля мису Шаньдун. Його підірвав екіпаж, який по суходолу добрався до Порту-Едварда — британської колонії Вейхай. Крейсер «Диана» добрався аж до Сайгону. Через пошкодження «Аскольд» увійшов до порту Шанхай. Усі ці кораблі були інтерновані і стали єдиними кораблями Російської імперії, що пережили війну. Капітан «Новика» поповнив запас вугілля у Ціндао і вирішив йти до Владивостока. Він обійшов з сходу Японські острови і у протоці Лаперуза 20 серпня був перехоплений крейсерами «Цусіма», «Читосе». Пошкоджений «Новик» увійшов до порту Корсаков, де екіпаж його затопив. З кораблів, що повернулись до Порт-Артура, були зняті гармати, боєкомплекти і передані сухопутним військам. Кораблі були затоплені у напередодні капітуляції бази. Згодом були підняті японцями. Для підтримки прориву ескадри з Владивостока вийшов загін крейсерів, який зустрівся з японськими крейсерами 14 серпня у битві біля Ульсану.

У японців найбільших пошкоджень зазнав «Мікаса», на якому загинуло 32 моряки. Пошкодження отримали «Асахі», «Якумо», «Кассуга». Одночасно завдяки кращій підготовці артилеристів, британським далекомірам японські панцирники 130 разів попали в ціль, а російські 32. Після бою перша Тихоокеанська ескадра фактично втратила боєздатність.

Результати бою

Назва	Кількість попадань	Втрати екіпажу
«Цесаревич»	13×305-мм • 2×203-мм	12 загинуло, 47 поранено
«Победа»	11 великого калібру	4 загинуло, 29 поранено
«Пересвет»	39 різного калібру	13 загинуло, 69 поранено
«Полтава»	12-14 × 203-305-мм	12 загинуло, 43 поранено
«Ретвизан»	18 × 203-305-мм	6 загинуло, 42 поранено
«Севастополь»	декілька попадань великого калібру	1 загинув, 62 поранено
«Мікасса»	20 попадань великого калібру кормова вежа 305-мм пошкоджена	125 вбито і поранено
«Асахі»	1×305 мм нижче ватерлінії кормові 305-мм вежі виведені з ладу	2 поранено
«Шікішіма»	1×305-мм
«Якумо»	1×305-мм

Джерела

Затоплений «Новик»

• Robert A. Burt: Japanese Battleships. 1897—1945. Arms and Armour Press, New York NY 1989, (англ.)
• Robert Forczyk: Russian Battleship vs Japanese Battleship. Yellow Sea 1904–05 (= Duel 15). Osprey, Oxford 2009, (англ.)
• Сорокин А. И. Оборона Порт-Артура. 3 изд., М.: Воениздат, 1954 (рос.)
• Балакин С. А. Морские сражения Русско-японской войны 1904—1905 (рос.)

Посилання

• The Battle of the Yellow Sea [ 28 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Русско-японская война 1904—1905 гг. Бой в Желтом море 28 июля 1904 г. [ 13 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
• Желтое море [ 15 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Battle Damage: Russian Battleship Tsesarevich, 1904 [ 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)

Примітки

1. Витгефт, Вильгельм Карлович (рос.)
2. Алексеев, Евгений Иванович (рос.)
3. ^[ru]
4. Цесаревич (броненосец) (рос.)
5. ^[ru]
6. ^[ru]
7. ^[ru]
8. ^[ru]
9. ^[ru]
10. ^[ru]
11. ^[ru]
12. ^[ru]
13. ^[ru]
14. ^[ru]
15. ^[ru]
16. ^[ru]
17. ^[ru]
18. ^[ru]
19. ^[ru]
20. 朝日 (戦艦) (Асахі) (яп.)
21. 富士 (戦艦) (Фудзі) (яп.)
22. 敷島號戰艦 (Шікішіма) (яп.)
23. 春日 (装甲巡洋艦) (Касуга) (яп.)
24. 日進 (装甲巡洋艦) (Нісшін) (яп.)
25. 出羽重遠 (Ш. Дева) (яп.)
26. 八雲 (装甲巡洋艦) (Якумо) (яп.)
27. 笠置 (防護巡洋艦) (Касагі) (яп.)
28. 高砂 (防護巡洋艦) (Такасаго) (яп.)
29. 千歳 (防護巡洋艦) (Чітосе) (яп.)
30. 鎮遠 (戦艦) (Чін-Ієн) (яп.)
31. 橋立 (防護巡洋艦) (Хасідате) (яп.)
32. 浅間 (装甲巡洋艦) (Асама) (яп.)
33. 明石 (防護巡洋艦) (Акасі) (яп.)
34. 須磨 (防護巡洋艦) (Сума) (яп.)
35. 秋津洲 (防護巡洋艦) (Акіцусіма) (яп.)
36. 厳島 (防護巡洋艦) (Ікуцусіма) (яп.)
37. ^[ru]
38. ^[ru]
39. ^[ru]