Берéзина — село, розташоване у Стрийському районі Львівської області, на лівому березі річки Дністер, а також на річці Колодниці.
село Березина | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район | Стрийський район | ||||
Громада | Новороздільська міська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1439 року | ||||
Населення | 2127 осіб | ||||
Площа | 2,58 км² | ||||
Густота населення | 824,42 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 81616 | ||||
Телефонний код | +380 3241 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°26′46″ пн. ш. 24°04′02″ сх. д. / 49.44611° пн. ш. 24.06722° сх. д.Координати: 49°26′46″ пн. ш. 24°04′02″ сх. д. / 49.44611° пн. ш. 24.06722° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 295 м | ||||
Водойми | р. Колодниця, Дністер | ||||
Найближча залізнична станція | Миколаїв-Дністовський | ||||
Відстань до залізничної станції | 9 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 81646, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Березина, вул. М. Грушевського 11 | ||||
Вебсторінка | https://berezyna.lviv.ua/ | ||||
Карта | |||||
Березина | |||||
Березина | |||||
Мапа | |||||
Березина у Вікісховищі |
Назва
За легендою, у часи монголо-татарської навали у 1240-х роках в цій місцині знайшла прихисток громада втікачів-горян. На березі Дністра, де вони замешкали, ріс березовий гай. Саме від нього пішло і найменування села. Легенда знайшла втілення у гербі села, на ньому зображений березовий гай на березі річки. Хоча, ще значно раніше, у IX-X ст. зовсім неподалік, за 10 км від сучасної території Березини знаходилась столиця давнослов'янського племені білих хорватів — Стільське городище. А на річці Колодниці, яка в Березині впадає у Дністер, була система споруд, зведена давніми будівничими, завдяки яким здійснювався рух річкових суден вниз по течії річки до Дністра та у зворотному напрямку. Тож, цілком можливо, що перші поселення на території села могли виникнути ще в ті часи.
Географія
Село Березина знаходиться у північній частині Стрийського району Львівської області на лівому березі річки Дністер.
Вигідне географічне розташування сприяє розвитку села. Через Березину проходить міжобласна траса Львів –Івано-Франківськ, що має державне значення. Крім цього, через село проходить транспортне сполучення на міста Новий Розділ, Жидачів, Ходорів, Дрогобич, Стрий, Миколаїв. Відстань від Березини до районного центру 11 км, до найближчого міста (Новий Розділ) — 5 км, до залізничної станції Миколаїв-Дністровський — 9 км, до обласного центру 48 км. Протяжність села із заходу на схід — більш як 12 км, з півдня на північ — близько 3 км. Географічні координати 49° пн. ш. 24° сх. д. Середня висота над рівнем моря 295 м.
На півночі село межує з смт Розділ, на заході з с. Крупсько, на півдні через Дністер з с. Київець, та с. Дем'янка Наддністрянська і с. Заріччя Жидачівського району, на сході — з селами Берездівці і Підгірці та з містом Новий Розділ.
Через Березину протікає річка Дністер, та її ліва притока річка Колодниця. Під час повеней сінокоси, пасовища і поля в урочищах «Вигін», «Зруб», «Переддем'янка», «Паша», «Прибочищі» затоплюються водами Дністра та Колодниці. Інколи підтоплюються і житлові будинки в районі «старого села» і вздовж Колодниці.
Клімат села помірно-континентальний з високою вологістю, та частими туманами.
Рельєф села рівнинний за винятком штучних горів, що виникли внаслідок добування сірки відкритим способом. Разом з відпрацьованими кар'єрами ці гори, так звані в селі «дамби», займають більше 600 гектарів. «Дамби» окультурені під сінокоси і пасовища. На схилах кар'єрів, званих в селі «гори», наприкінці 70-х на початку 80-х років минулого століття кафедрою лісівництва Львівського сільськогосподарського інституту висаджено ліс, який зараз сильно знищено.
Значна частина виробничих потужностей Роздільського гірничо-збагачувального комбінату та суміжних до нього підприємств також розташована на березинських землях. До них проведена залізнична колія, що проходить по мосту через Дністер в районі «Переддем'янки». Але на більшості з цих підприємств зараз не ведеться господарської діяльності, а землі забруднені відходами сірчаного виробництва. Також в Березині є комбікормовий завод, пекарня, ферма.
Умовно Березину можна розділити на кілька мікрорайонів. «Старе село» — це вулиці: Шевченка, Зацерковна, Шептицького, Садова, Дністровська, Незалежності, Пастівник, частина Січових Стрільців та Коцюбинського. Інший район: центральна частина села — це вулиці: Січових Стрільців(від цвинтаря до кільця), Шкільна, Залізняка, частина Коцюбинського. Третій мікрорайон на «Піскові» це вулиці, Нова, Гонти і Мазепи, які в даний час забудовуються. Четвертий — це толока, а саме вулиці: Грушевського, Спортивна, Франка, Івасюка, Січових Стрільців (від кільця до Роздолу) та Задвірна. Головною і найдовшою вулицею Березини є вул. Січових Стрільців. Починається вона від моста і простягається понад 2 км до межі селища Розділ.
Історія
Від заснування до Хмельниччини
Вперше у документах Березину згадано 7 серпня 1439 року, тоді про село йшлося у грамоті Львівського земського суду. А за тридцять років, у 1469-му, Березина потрапила у перепис королівських маєтків Руського воєводства. Це село, як і сусіднє Крупсько згодом входило до земель шляхтича Миколи Чернейовського. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин, а село було спалене волохами і татарами.
У 1590 власником села став його родич Іван Чернейовський. Після занепаду цієї династії, Березина перейшла до Жевуських, а тоді належала роду Лянцкоронських.
У 1648 році в ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького неподалік від Березини перебували частини козацьких військ. Разом з ними і деякі селяни брали участь в облозі Роздільського замку.
Під австрійською владою
Одразу після входження Східної Галичини до Австрійської імперії, наприкінці XVIII сторіччя у Березині було 50 дворів та, будована із ялинового дерева, греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці.
На честь скасування кріпацтва 1848 року у селі встановлено великий хрест, який стоїть до сьогодні. А ще напередодні цієї події у 1844 році в Березині відкрито «філійну» (допоміжну) школу, де навчали польською мовою. У 1875 році набула статусу повноцінної «статової». А у 1897 році навчання у школі почали вести і українською мовою.
Виглядає, що березинці жили у згоді зі своїми панами, бо навіть після скасування кріпацтва у 1864 році в Березині постав пам'ятний знак-подяка сільському панові Казимиру Жевуському. На ньому написано таке:
«Пам'ятник сей всемогущому Казьмиру Графу Ржевуцькому, писареви корунному, Фундаторови запомог громадзкихь, правдивому Благодателю и Отцу народа рускаго взнакь вдячности поставила громада Березинська Року Б. 1864» Оригінальний текст (пол.)Ten Pomnik Bogu najwyższe mu na cześć i chwale a Jasnic Wielmożnemu Panu s.p. Kazimierzowi Hrabi Rzewuskiemu pisarzowi koronnemu Fundatorowi obligacyj gminnych prawdziwemu Ojcu Dobrodziejowi narodu ruskiego w dowód wdzięczności postawiła gmina Brzezińska roku Pańskiego, 1864.
Наприкінці століття, у 1880 році, австрійська влада провела перепис і за його даними у Березині на той час проживало 803 українці, 172 поляки і 92 євреї.
Від початку до середини XX сторіччя
Почалось століття для Березини з заснування читальні «Просвіти» у першому ж 1900-му році. До не одразу ввійшли 66 осіб, а очолив читальню місцевий греко-католицький парох села А. Юркевич. Поширення освіти й збільшення народжуваності у селі сприяли тому, що вже через 6 років до читальні ходило 115 постійних відвідувачів. За переписом того 1906 року в Березині мешкало 1204 українці, 201 поляк та 25 євреїв.
Під час Першої свтової війни 30 жителів Березини пішли на війну у складі австрійського війська. Десятеро з них ввійшли до січових стрільців, а опісля проголошення ЗУНР бійці ввійшли до складу Української галицької армії.
У 1918 році в околицях сусіднього з Березиною села Київець відбулось зіткнення усусусів з російськими військами. Коли бій завершився, полеглих поховали на цвинтарі у Березині в трьох окремих могилах: в одній — січових стрільців, другій — православних вояків російської армії, а третій — вояків-мусульман, які билися на боці Росії. 22 жовтня 1989 року селяни впорядкували могилу січових стрільців і встановили над нею пам'ятний знак — хрест-тризуб.
Після провалу українських визвольних змагань й приходу до влади поляків, у березинській школі з 1925 року почали викладати усі предмети тільки польською мовою. Утім від цього українська громада Березини не знітилась, а 1934 року за ініціативи греко-католицького священика отця Василя Вірчака почала будувати новий мурований храм замість старого дерев'яного. Допоміг будівництву греко-католицької церкви і польський граф К. Лянцкоронський. Після внесеної суми, він запропонував збільшии свій внесок за умови, що вівтар храму буде виконаний у католицьких традиціях, однак селяни відмовились. Новий храм почав діяти з 1938 року, а його розпис був завершений у 1953-му. На місці ж старої дерев'яної Покровської церкви березинці встановили капличку.
Ще напередодні Другої світової війни селяни Березини разом з мешканцями сусідніх населених пунктів організували бунт. Вони роззброїли усіх жандармів і прогнали їх із своїх сіл. Однак повстання чере свою неорганізованість швидко зазнало поразки, а усі його учасники були жорстоко покарані польською владою.
У 1939 році після приходу в село радянської влади, у селі закрито польську школу і читальню «Просвіти». Замість останньої організовано клуб. Водночас розпочалася мобілізація березинців, майже сотня з них була покликані до радянського війська, 19 селян загинуло, а ще троє — повернулися додому покаліченими.
Та внаслідок раптової атаки німців радянське військо було змушене покинути територію Галичини. Натомість 29 червня 1941 року до села Березина вступило німецьке військо. Нова влада відновила фільварок, а 40 молодих березинців вивезла на примусові роботи до Німеччини. Під час німецької окупації у селі репресовано єврейську громаду, після війни у Березині не залишилося жодного представника цієї нацменшини.
Реакцією на політику нацистів було виникнення і пожвавлення підпільного руху. Як і мешканці багатьох інших сіл, березинці почали входити до українських повстанців. Протягом 1942–1949 у лавах УПА побувало 40 жителів села, 25 з них віддали своє життя за Україну. Після відходу німців УПА продовжила боротьбу з більшовиками. Сутички повстанців з радянською владою, яка повернулася до Березини, були особливо запеклими. Під час однієї з вилазок упівцям вдалося спалити сільську моторно-тракторну станцію.
Та репресивними методами радянській владі поступово вдалося придушити діяльність підпілля. Щоб не потрапити до рук ворогоа, поранені бійці УПА часто заподіювали собі смерть. У 1945 році вояк Української повстанської армії — місцевий житель, оточений енкаведистами, стрибнув у крижану воду Дністра. Протягом 1945—1950 років у бою з НКВД загинуло 25 молодих хлопців і дівчат з Березини, декілька з них коли закінчувались патрони підривався гранатою, щоб не датися ворогові живим в руки. Також здійснювалися репресії щодо мирного населення. З Березини до Сибіру було вивезено аж 17 сімей. Найвагомішою для селян стала втрата пароха отця Василя Вірчака — його вивезено до Сибіру 1950 року за те, що «відправляв панахиди на могилі січових стрільців, вінчав і хрестив дітей із сімей УПА, не визнав Львівського собору 1946 року, служив літургії в греко-католицькому обряді».
Під совітами
Паралельно з боротьбою проти повстанців комуністична влада влаштувала у селі колгосп, а у дворах вивезених селян — тваринницькі ферми. Водночас відновлено діяльність школи, з початкової вона набула статусу семирічної, а з 1968-го і восьмирічної. У 1985 році в селі збудовано дитячий садок.
У серпні 1962 року Березину, без відома її мешканців, приєднано до Роздолу й село перестало існувати як самостійна адміністративна одиниця. Велику частину його земель вилучено СРСР під кар'єри сірки для потреб нового великого заводу. Того ж року у Березині закрито церкву, а бібліотеку сільської читальні передано до Роздолу. Щоправда Покровський храм селяни не дали перетворити на склад чи ферму, як це часто робили голови колгоспів по селах. У Березині ж церква стояла пусткою, селяни час до часу навідувались до неї і прибирали приміщення.
У 1988 році 5 листопада відбувся збір села за участю до 500 осіб. Березинці вирішили боротися за відновлення історичної назви села в старих межах, і відкриття церкви Покрови Пресвятої Богородиці. А вже 18 лютого 1989 року у церкві відправлено першу офіційно дозволену радянською владою літургію.
Березина в часи незалежності України
Намагання селян відновити існування села в старих межах були довершені 7 лютого 1991 року. Тоді виконавчий комітет Львівської обласної ради вніс зміни до адміністративно-територіального устрою Миколаївського району і утворив Березинську сільську раду з центром в селі Березина.
Того ж 1991 року березинська школа з дев'ятирічної стала середньою. У 1992–1993 в Березині розпочато будівництво громадського центру, куди має увійти будинок «Просвіти». Та це будівництво донині залишається незавершеним.
23 серпня 1992 року в селі урочисто відкрито пам'ятник воїнам УПА. А 13 жовтня 1996 року з нагоди 140-річчя від дня народження Івана Франка йому було встановлено і освячено пам'ятник біля школи. У 2000 році в Березині освячено другий храм УПЦ КП. Його зводили у селі з 1998 року.
У 2009 році в Березині святкували 570-ту річницю з часу першої письмової згадки про село. В рамках святкувань 9 серпня було посвячено фігуру Пресвятої Богородиці на території церкви.
З 2016 року в травні на березі Дністра в Березині традиційно проходить фестиваль «Небу-ХАЙ!». Учасники свята живуть у наметах, беруть участь у різноманітних спортивних атракціях, слухають якісну музику та відвідують цікаві майстер-класи.
З 2017 року в Березині щорічно відбуваються святкування дня села — «Березинські фестини». В програмі заходів: сплав по Дністрі, різноманітні конкурси, танцювальні майстер-класи, виступи хорових колективів, частування кулішем та багато іншого.
25 серпня 2019 року в Березині відкрили Культурно-просвітницький центр. Будівництво об’єкту розпочалося у 2018 році за кошти державного фонду регіонального розвитку та кошти місцевих бюджетів.
Нині в селі проживає 2127 осіб, територія села 2580 тис. м², щільність населення (осіб/км²): 824.420.
Населення
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 2127 осіб.
Рідною мовою назвали:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2112 | 99,29 % |
білоруська | 3 | 0,14 % |
угорська | 1 | 0,05 % |
інші | 1 | 0,52 % |
Історичні та культурні пам'ятки Березини
- Пам'ятник Іванові Яковичу Франку на території школи
- Пам'ятник воїнам УПА в центрі на кільці
- Пам'ятний знак про скасування панщини
- Пам'ятник графові Казимиру Жевуському
- Пам'ятник Січовим Стрільцям на старому цвинтарі
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- Каплиця, що стоїть на місці старої церкви
- Церква Вознесіння Господнього
- Фігура Пресвятої Богородиці
Фестиваль «Небу-ХАЙ!»
27-29 травня 2016 року в Березині на березі Дністра проходив вільний від алкоголю . В рамках програми фестивалю відбувалися різноманітні спортивні заходи (змагання з канополо, змагання з ножового бою, змагання з паркуру, регати 10-місних катамаранів, спортивні квести, слалом тощо), а також насичена концертна програма. За словами організаторів фестивалю, львівського тур-клубу «Манівці», такий захід проходитиме в Березині щорічно.
Політика
Голова сільської ради — Лавро Олег Олександрович, 1971 року народження, вперше обраний у 2006 році, безпартійний.
До складу Березинської сільської ради входить 16 депутатів обраних шляхом самовисування.
На виборах у селі Березина працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні школи. Результати виборів:
- Парламентські вибори 2002: зареєстровано 1468 виборців, явка 74,11 %, найбільше голосів віддано за Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» — 72,79 %, за Блок Юлії Тимошенко — 9,74 %, за СДПУ (о) — 2,02 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Писарчук Петро Іванович (самовисування) — 48,16 %, за Мельника Леоніда Івановича (НУ) — 36,31 %, за Хобзея Миколу Кузьмича (За єдину Україну!) — 5,70 %.
- Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 1507 виборців, явка 88,06 %, з них за Віктора Ющенка — 96,08 %, за Віктора Януковича — 2,41 %.
- Парламентські вибори 2006: зареєстровано 1529 виборців, явка 80,05 %, найбільше голосів віддано за блок «Наша Україна» — 42,89 %, за Блок Юлії Тимошенко — 36,85 %, за Громадянський блок «Пора—ПРП» — 3,51 %.
- Парламентські вибори 2007: зареєстровано 1454 виборці, явка 76,82 %, найбільше голосів віддано за Блок Юлії Тимошенко — 60,88 %, за Блок «Наша Україна — Народна самооборона» — 29,36 %, за Партію регіонів — 1,97 %.
- Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстрований 1504 виборці, явка 75,86 %, найбільше голосів віддано за Юлію Тимошенко — 43,38 %, за Віктора Ющенка — 26,82 %, за Арсенія Яценюка — 12,27 %.
- Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 1502 виборці, явка 76,83 %, з них за Юлію Тимошенко — 91,16 %, за Віктора Януковича — 4,42 %.
- Парламентські вибори 2012: зареєстровано 1507 виборців, явка 60,78 %, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 41,59 %, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 39,85 % та партію «УДАР» — 10,70 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Котеляк Лідія Леонідівна (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 40,22 %, за Шкляра Василя Миколайовича («Собор») — 28,97 %, за Батенка Тараса Івановича (самовисування) — 16,86 %.
Відомі уродженці
- Марунчак Андрій Мирославович (1966—2014) — український військовик, сержант, ветеран війни в Афганістані, активіст Помаранчевої революції та Євромайдану, учасник війни на сході України.
- Марунчак Петро Мирославович (1977) — молодший сержант Збройних сил України. Брав участь у звільненні Новосвітлівки на Луганщині, під час якого загинув його брат Андрій.
Примітки
- Облікова картка на сайті ВРУ
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
- . www.berezyna.inf.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 3 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 167 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s. (пол.)
- Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - 046 МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОН. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 24 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
- Березинська сільська рада. Результати виборів депутатів ради
- Результати голосування по дільницях: № округу 124, № виборчої дільниці 26
- Результати госолування по дільницях ТВО № 125, Львівська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004
- Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 124, Львівська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року
- Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 124, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року
- Результати голосування по дільницях ТВО № 125, Львівська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року
- Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 123, Львівська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року
- Результати голосування по дільницях ТВО № 125, Львівська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року
- Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 123, Львівська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Березина |
- Свідрик В. Є. Село Березина в документах і переказах.— Львів: Край, 1995.
- Сайт села Березина [ 20 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berezina selo roztashovane u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti na livomu berezi richki Dnister a takozh na richci Kolodnici selo Berezina Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Novorozdilska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1439 roku Naselennya 2127 osib Plosha 2 58 km Gustota naselennya 824 42 osib km Poshtovij indeks 81616 Telefonnij kod 380 3241 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 26 46 pn sh 24 04 02 sh d 49 44611 pn sh 24 06722 sh d 49 44611 24 06722 Koordinati 49 26 46 pn sh 24 04 02 sh d 49 44611 pn sh 24 06722 sh d 49 44611 24 06722 Serednya visota nad rivnem morya 295 m Vodojmi r Kolodnicya Dnister Najblizhcha zaliznichna stanciya Mikolayiv Dnistovskij Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 km Misceva vlada Adresa radi 81646 Lvivska obl Mikolayivskij r n s Berezina vul M Grushevskogo 11 Vebstorinka https berezyna lviv ua Karta Berezina Berezina Mapa Berezina u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Berezina NazvaZa legendoyu u chasi mongolo tatarskoyi navali u 1240 h rokah v cij miscini znajshla prihistok gromada vtikachiv goryan Na berezi Dnistra de voni zameshkali ris berezovij gaj Same vid nogo pishlo i najmenuvannya sela Legenda znajshla vtilennya u gerbi sela na nomu zobrazhenij berezovij gaj na berezi richki Hocha she znachno ranishe u IX X st zovsim nepodalik za 10 km vid suchasnoyi teritoriyi Berezini znahodilas stolicya davnoslov yanskogo plemeni bilih horvativ Stilske gorodishe A na richci Kolodnici yaka v Berezini vpadaye u Dnister bula sistema sporud zvedena davnimi budivnichimi zavdyaki yakim zdijsnyuvavsya ruh richkovih suden vniz po techiyi richki do Dnistra ta u zvorotnomu napryamku Tozh cilkom mozhlivo sho pershi poselennya na teritoriyi sela mogli viniknuti she v ti chasi GeografiyaKrupske Rozdil Novij Rozdil Chernicya Pn Berezdivci Zh Berezina Sh Pd Kiyivec Dem yanka Naddnistryanska Selo Berezina znahoditsya u pivnichnij chastini Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti na livomu berezi richki Dnister Vigidne geografichne roztashuvannya spriyaye rozvitku sela Cherez Berezinu prohodit mizhoblasna trasa Lviv Ivano Frankivsk sho maye derzhavne znachennya Krim cogo cherez selo prohodit transportne spoluchennya na mista Novij Rozdil Zhidachiv Hodoriv Drogobich Strij Mikolayiv Vidstan vid Berezini do rajonnogo centru 11 km do najblizhchogo mista Novij Rozdil 5 km do zaliznichnoyi stanciyi Mikolayiv Dnistrovskij 9 km do oblasnogo centru 48 km Protyazhnist sela iz zahodu na shid bilsh yak 12 km z pivdnya na pivnich blizko 3 km Geografichni koordinati 49 pn sh 24 sh d Serednya visota nad rivnem morya 295 m Na pivnochi selo mezhuye z smt Rozdil na zahodi z s Krupsko na pivdni cherez Dnister z s Kiyivec ta s Dem yanka Naddnistryanska i s Zarichchya Zhidachivskogo rajonu na shodi z selami Berezdivci i Pidgirci ta z mistom Novij Rozdil Cherez Berezinu protikaye richka Dnister ta yiyi liva pritoka richka Kolodnicya Pid chas povenej sinokosi pasovisha i polya v urochishah Vigin Zrub Pereddem yanka Pasha Pribochishi zatoplyuyutsya vodami Dnistra ta Kolodnici Inkoli pidtoplyuyutsya i zhitlovi budinki v rajoni starogo sela i vzdovzh Kolodnici Klimat sela pomirno kontinentalnij z visokoyu vologistyu ta chastimi tumanami Relyef sela rivninnij za vinyatkom shtuchnih goriv sho vinikli vnaslidok dobuvannya sirki vidkritim sposobom Razom z vidpracovanimi kar yerami ci gori tak zvani v seli dambi zajmayut bilshe 600 gektariv Dambi okultureni pid sinokosi i pasovisha Na shilah kar yeriv zvanih v seli gori naprikinci 70 h na pochatku 80 h rokiv minulogo stolittya kafedroyu lisivnictva Lvivskogo silskogospodarskogo institutu visadzheno lis yakij zaraz silno znisheno Znachna chastina virobnichih potuzhnostej Rozdilskogo girnicho zbagachuvalnogo kombinatu ta sumizhnih do nogo pidpriyemstv takozh roztashovana na berezinskih zemlyah Do nih provedena zaliznichna koliya sho prohodit po mostu cherez Dnister v rajoni Pereddem yanki Ale na bilshosti z cih pidpriyemstv zaraz ne vedetsya gospodarskoyi diyalnosti a zemli zabrudneni vidhodami sirchanogo virobnictva Takozh v Berezini ye kombikormovij zavod pekarnya ferma Umovno Berezinu mozhna rozdiliti na kilka mikrorajoniv Stare selo ce vulici Shevchenka Zacerkovna Sheptickogo Sadova Dnistrovska Nezalezhnosti Pastivnik chastina Sichovih Strilciv ta Kocyubinskogo Inshij rajon centralna chastina sela ce vulici Sichovih Strilciv vid cvintarya do kilcya Shkilna Zaliznyaka chastina Kocyubinskogo Tretij mikrorajon na Piskovi ce vulici Nova Gonti i Mazepi yaki v danij chas zabudovuyutsya Chetvertij ce toloka a same vulici Grushevskogo Sportivna Franka Ivasyuka Sichovih Strilciv vid kilcya do Rozdolu ta Zadvirna Golovnoyu i najdovshoyu vuliceyu Berezini ye vul Sichovih Strilciv Pochinayetsya vona vid mosta i prostyagayetsya ponad 2 km do mezhi selisha Rozdil IstoriyaVid zasnuvannya do Hmelnichchini Vpershe u dokumentah Berezinu zgadano 7 serpnya 1439 roku todi pro selo jshlosya u gramoti Lvivskogo zemskogo sudu A za tridcyat rokiv u 1469 mu Berezina potrapila u perepis korolivskih mayetkiv Ruskogo voyevodstva Ce selo yak i susidnye Krupsko zgodom vhodilo do zemel shlyahticha Mikoli Chernejovskogo U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya pip otzhe uzhe todi bula cerkva mlin a selo bulo spalene volohami i tatarami U 1590 vlasnikom sela stav jogo rodich Ivan Chernejovskij Pislya zanepadu ciyeyi dinastiyi Berezina perejshla do Zhevuskih a todi nalezhala rodu Lyanckoronskih U 1648 roci v hodi nacionalno vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo nepodalik vid Berezini perebuvali chastini kozackih vijsk Razom z nimi i deyaki selyani brali uchast v oblozi Rozdilskogo zamku Pid avstrijskoyu vladoyu Odrazu pislya vhodzhennya Shidnoyi Galichini do Avstrijskoyi imperiyi naprikinci XVIII storichchya u Berezini bulo 50 dvoriv ta budovana iz yalinovogo dereva greko katolicka cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Na chest skasuvannya kripactva 1848 roku u seli vstanovleno velikij hrest yakij stoyit do sogodni A she naperedodni ciyeyi podiyi u 1844 roci v Berezini vidkrito filijnu dopomizhnu shkolu de navchali polskoyu movoyu U 1875 roci nabula statusu povnocinnoyi statovoyi A u 1897 roci navchannya u shkoli pochali vesti i ukrayinskoyu movoyu Pam yatnik grafu Kazimiru Zhevuskomu vid gromadi sela Berezina Viglyadaye sho berezinci zhili u zgodi zi svoyimi panami bo navit pislya skasuvannya kripactva u 1864 roci v Berezini postav pam yatnij znak podyaka silskomu panovi Kazimiru Zhevuskomu Na nomu napisano take Pam yatnik sej vsemogushomu Kazmiru Grafu Rzhevuckomu pisarevi korunnomu Fundatorovi zapomog gromadzkih pravdivomu Blagodatelyu i Otcu naroda ruskago vznak vdyachnosti postavila gromada Berezinska Roku B 1864 Originalnij tekst pol Ten Pomnik Bogu najwyzsze mu na czesc i chwale a Jasnic Wielmoznemu Panu s p Kazimierzowi Hrabi Rzewuskiemu pisarzowi koronnemu Fundatorowi obligacyj gminnych prawdziwemu Ojcu Dobrodziejowi narodu ruskiego w dowod wdziecznosci postawila gmina Brzezinska roku Panskiego 1864 Naprikinci stolittya u 1880 roci avstrijska vlada provela perepis i za jogo danimi u Berezini na toj chas prozhivalo 803 ukrayinci 172 polyaki i 92 yevreyi Vid pochatku do seredini XX storichchya Pochalos stolittya dlya Berezini z zasnuvannya chitalni Prosviti u pershomu zh 1900 mu roci Do ne odrazu vvijshli 66 osib a ocholiv chitalnyu miscevij greko katolickij paroh sela A Yurkevich Poshirennya osviti j zbilshennya narodzhuvanosti u seli spriyali tomu sho vzhe cherez 6 rokiv do chitalni hodilo 115 postijnih vidviduvachiv Za perepisom togo 1906 roku v Berezini meshkalo 1204 ukrayinci 201 polyak ta 25 yevreyiv Pid chas Pershoyi svtovoyi vijni 30 zhiteliv Berezini pishli na vijnu u skladi avstrijskogo vijska Desyatero z nih vvijshli do sichovih strilciv a opislya progoloshennya ZUNR bijci vvijshli do skladu Ukrayinskoyi galickoyi armiyi U 1918 roci v okolicyah susidnogo z Berezinoyu sela Kiyivec vidbulos zitknennya usususiv z rosijskimi vijskami Koli bij zavershivsya poleglih pohovali na cvintari u Berezini v troh okremih mogilah v odnij sichovih strilciv drugij pravoslavnih voyakiv rosijskoyi armiyi a tretij voyakiv musulman yaki bilisya na boci Rosiyi 22 zhovtnya 1989 roku selyani vporyadkuvali mogilu sichovih strilciv i vstanovili nad neyu pam yatnij znak hrest trizub Pislya provalu ukrayinskih vizvolnih zmagan j prihodu do vladi polyakiv u berezinskij shkoli z 1925 roku pochali vikladati usi predmeti tilki polskoyu movoyu Utim vid cogo ukrayinska gromada Berezini ne znitilas a 1934 roku za iniciativi greko katolickogo svyashenika otcya Vasilya Virchaka pochala buduvati novij murovanij hram zamist starogo derev yanogo Dopomig budivnictvu greko katolickoyi cerkvi i polskij graf K Lyanckoronskij Pislya vnesenoyi sumi vin zaproponuvav zbilshii svij vnesok za umovi sho vivtar hramu bude vikonanij u katolickih tradiciyah odnak selyani vidmovilis Novij hram pochav diyati z 1938 roku a jogo rozpis buv zavershenij u 1953 mu Na misci zh staroyi derev yanoyi Pokrovskoyi cerkvi berezinci vstanovili kaplichku She naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni selyani Berezini razom z meshkancyami susidnih naselenih punktiv organizuvali bunt Voni rozzbroyili usih zhandarmiv i prognali yih iz svoyih sil Odnak povstannya chere svoyu neorganizovanist shvidko zaznalo porazki a usi jogo uchasniki buli zhorstoko pokarani polskoyu vladoyu U 1939 roci pislya prihodu v selo radyanskoyi vladi u seli zakrito polsku shkolu i chitalnyu Prosviti Zamist ostannoyi organizovano klub Vodnochas rozpochalasya mobilizaciya berezinciv majzhe sotnya z nih bula poklikani do radyanskogo vijska 19 selyan zaginulo a she troye povernulisya dodomu pokalichenimi Ta vnaslidok raptovoyi ataki nimciv radyanske vijsko bulo zmushene pokinuti teritoriyu Galichini Natomist 29 chervnya 1941 roku do sela Berezina vstupilo nimecke vijsko Nova vlada vidnovila filvarok a 40 molodih berezinciv vivezla na primusovi roboti do Nimechchini Pid chas nimeckoyi okupaciyi u seli represovano yevrejsku gromadu pislya vijni u Berezini ne zalishilosya zhodnogo predstavnika ciyeyi nacmenshini Reakciyeyu na politiku nacistiv bulo viniknennya i pozhvavlennya pidpilnogo ruhu Yak i meshkanci bagatoh inshih sil berezinci pochali vhoditi do ukrayinskih povstanciv Protyagom 1942 1949 u lavah UPA pobuvalo 40 zhiteliv sela 25 z nih viddali svoye zhittya za Ukrayinu Pislya vidhodu nimciv UPA prodovzhila borotbu z bilshovikami Sutichki povstanciv z radyanskoyu vladoyu yaka povernulasya do Berezini buli osoblivo zapeklimi Pid chas odniyeyi z vilazok upivcyam vdalosya spaliti silsku motorno traktornu stanciyu Ta represivnimi metodami radyanskij vladi postupovo vdalosya pridushiti diyalnist pidpillya Shob ne potrapiti do ruk vorogoa poraneni bijci UPA chasto zapodiyuvali sobi smert U 1945 roci voyak Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi miscevij zhitel otochenij enkavedistami stribnuv u krizhanu vodu Dnistra Protyagom 1945 1950 rokiv u boyu z NKVD zaginulo 25 molodih hlopciv i divchat z Berezini dekilka z nih koli zakinchuvalis patroni pidrivavsya granatoyu shob ne datisya vorogovi zhivim v ruki Takozh zdijsnyuvalisya represiyi shodo mirnogo naselennya Z Berezini do Sibiru bulo vivezeno azh 17 simej Najvagomishoyu dlya selyan stala vtrata paroha otcya Vasilya Virchaka jogo vivezeno do Sibiru 1950 roku za te sho vidpravlyav panahidi na mogili sichovih strilciv vinchav i hrestiv ditej iz simej UPA ne viznav Lvivskogo soboru 1946 roku sluzhiv liturgiyi v greko katolickomu obryadi Pid sovitami Paralelno z borotboyu proti povstanciv komunistichna vlada vlashtuvala u seli kolgosp a u dvorah vivezenih selyan tvarinnicki fermi Vodnochas vidnovleno diyalnist shkoli z pochatkovoyi vona nabula statusu semirichnoyi a z 1968 go i vosmirichnoyi U 1985 roci v seli zbudovano dityachij sadok U serpni 1962 roku Berezinu bez vidoma yiyi meshkanciv priyednano do Rozdolu j selo perestalo isnuvati yak samostijna administrativna odinicya Veliku chastinu jogo zemel vilucheno SRSR pid kar yeri sirki dlya potreb novogo velikogo zavodu Togo zh roku u Berezini zakrito cerkvu a biblioteku silskoyi chitalni peredano do Rozdolu Shopravda Pokrovskij hram selyani ne dali peretvoriti na sklad chi fermu yak ce chasto robili golovi kolgospiv po selah U Berezini zh cerkva stoyala pustkoyu selyani chas do chasu naviduvalis do neyi i pribirali primishennya U 1988 roci 5 listopada vidbuvsya zbir sela za uchastyu do 500 osib Berezinci virishili borotisya za vidnovlennya istorichnoyi nazvi sela v starih mezhah i vidkrittya cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici A vzhe 18 lyutogo 1989 roku u cerkvi vidpravleno pershu oficijno dozvolenu radyanskoyu vladoyu liturgiyu Berezina v chasi nezalezhnosti Ukrayini Pam yatnik Ivanovi Franku Namagannya selyan vidnoviti isnuvannya sela v starih mezhah buli doversheni 7 lyutogo 1991 roku Todi vikonavchij komitet Lvivskoyi oblasnoyi radi vnis zmini do administrativno teritorialnogo ustroyu Mikolayivskogo rajonu i utvoriv Berezinsku silsku radu z centrom v seli Berezina Togo zh 1991 roku berezinska shkola z dev yatirichnoyi stala serednoyu U 1992 1993 v Berezini rozpochato budivnictvo gromadskogo centru kudi maye uvijti budinok Prosviti Ta ce budivnictvo donini zalishayetsya nezavershenim 23 serpnya 1992 roku v seli urochisto vidkrito pam yatnik voyinam UPA A 13 zhovtnya 1996 roku z nagodi 140 richchya vid dnya narodzhennya Ivana Franka jomu bulo vstanovleno i osvyacheno pam yatnik bilya shkoli U 2000 roci v Berezini osvyacheno drugij hram UPC KP Jogo zvodili u seli z 1998 roku U 2009 roci v Berezini svyatkuvali 570 tu richnicyu z chasu pershoyi pismovoyi zgadki pro selo V ramkah svyatkuvan 9 serpnya bulo posvyacheno figuru Presvyatoyi Bogorodici na teritoriyi cerkvi Z 2016 roku v travni na berezi Dnistra v Berezini tradicijno prohodit festival Nebu HAJ Uchasniki svyata zhivut u nametah berut uchast u riznomanitnih sportivnih atrakciyah sluhayut yakisnu muziku ta vidviduyut cikavi majster klasi Z 2017 roku v Berezini shorichno vidbuvayutsya svyatkuvannya dnya sela Berezinski festini V programi zahodiv splav po Dnistri riznomanitni konkursi tancyuvalni majster klasi vistupi horovih kolektiviv chastuvannya kulishem ta bagato inshogo 25 serpnya 2019 roku v Berezini vidkrili Kulturno prosvitnickij centr Budivnictvo ob yektu rozpochalosya u 2018 roci za koshti derzhavnogo fondu regionalnogo rozvitku ta koshti miscevih byudzhetiv Nini v seli prozhivaye 2127 osib teritoriya sela 2580 tis m shilnist naselennya osib km 824 420 NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2001 roku u seli prozhivali 2127 osib Ridnoyu movoyu nazvali Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 2112 99 29 biloruska 3 0 14 ugorska 1 0 05 inshi 1 0 52 Istorichni ta kulturni pam yatki BereziniPam yatnik Ivanovi Yakovichu Franku na teritoriyi shkoli Pam yatnik voyinam UPA v centri na kilci Pam yatnij znak pro skasuvannya panshini Pam yatnik grafovi Kazimiru Zhevuskomu Pam yatnik Sichovim Strilcyam na staromu cvintari Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Kaplicya sho stoyit na misci staroyi cerkvi Cerkva Voznesinnya Gospodnogo Figura Presvyatoyi BogorodiciFestival Nebu HAJ 27 29 travnya 2016 roku v Berezini na berezi Dnistra prohodiv vilnij vid alkogolyu V ramkah programi festivalyu vidbuvalisya riznomanitni sportivni zahodi zmagannya z kanopolo zmagannya z nozhovogo boyu zmagannya z parkuru regati 10 misnih katamaraniv sportivni kvesti slalom tosho a takozh nasichena koncertna programa Za slovami organizatoriv festivalyu lvivskogo tur klubu Manivci takij zahid prohoditime v Berezini shorichno PolitikaDokladnishe Berezinska silska rada Mikolayivskij rajon Golova silskoyi radi Lavro Oleg Oleksandrovich 1971 roku narodzhennya vpershe obranij u 2006 roci bezpartijnij Do skladu Berezinskoyi silskoyi radi vhodit 16 deputativ obranih shlyahom samovisuvannya Na viborah u seli Berezina pracyuye okrema viborcha dilnicya roztashovana v primishenni shkoli Rezultati viboriv Parlamentski vibori 2002 zareyestrovano 1468 viborciv yavka 74 11 najbilshe golosiv viddano za Blok Viktora Yushenka Nasha Ukrayina 72 79 za Blok Yuliyi Timoshenko 9 74 za SDPU o 2 02 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Pisarchuk Petro Ivanovich samovisuvannya 48 16 za Melnika Leonida Ivanovicha NU 36 31 za Hobzeya Mikolu Kuzmicha Za yedinu Ukrayinu 5 70 Vibori Prezidenta Ukrayini 2004 tretij tur zareyestrovano 1507 viborciv yavka 88 06 z nih za Viktora Yushenka 96 08 za Viktora Yanukovicha 2 41 Parlamentski vibori 2006 zareyestrovano 1529 viborciv yavka 80 05 najbilshe golosiv viddano za blok Nasha Ukrayina 42 89 za Blok Yuliyi Timoshenko 36 85 za Gromadyanskij blok Pora PRP 3 51 Parlamentski vibori 2007 zareyestrovano 1454 viborci yavka 76 82 najbilshe golosiv viddano za Blok Yuliyi Timoshenko 60 88 za Blok Nasha Ukrayina Narodna samooborona 29 36 za Partiyu regioniv 1 97 Vibori Prezidenta Ukrayini 2010 pershij tur zareyestrovanij 1504 viborci yavka 75 86 najbilshe golosiv viddano za Yuliyu Timoshenko 43 38 za Viktora Yushenka 26 82 za Arseniya Yacenyuka 12 27 Parlamentski vibori 2012 rezultati golosuvannya viddano golosiv VO Batkivshina 381 VO Svoboda 365 UDAR 98 Partiya regioniv 21 Nasha Ukrayina 19 Ukrayina Vpered 10 KPU 6 Vibori Prezidenta Ukrayini 2010 drugij tur zareyestrovano 1502 viborci yavka 76 83 z nih za Yuliyu Timoshenko 91 16 za Viktora Yanukovicha 4 42 Parlamentski vibori 2012 zareyestrovano 1507 viborciv yavka 60 78 najbilshe golosiv viddano za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 41 59 za Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 39 85 ta partiyu UDAR 10 70 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimala Kotelyak Lidiya Leonidivna Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 40 22 za Shklyara Vasilya Mikolajovicha Sobor 28 97 za Batenka Tarasa Ivanovicha samovisuvannya 16 86 Vidomi urodzhenciMarunchak Andrij Miroslavovich 1966 2014 ukrayinskij vijskovik serzhant veteran vijni v Afganistani aktivist Pomaranchevoyi revolyuciyi ta Yevromajdanu uchasnik vijni na shodi Ukrayini Marunchak Petro Miroslavovich 1977 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini Brav uchast u zvilnenni Novosvitlivki na Luganshini pid chas yakogo zaginuv jogo brat Andrij PrimitkiOblikova kartka na sajti VRU Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 10 lyutogo 2016 www berezyna inf ua Arhiv originalu za 24 travnya 2019 Procitovano 3 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 167 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s pol Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Lvivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya 046 MIKOLAYiVSKIJ RAJON Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2013 Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 17 lipnya 2016 Berezinska silska rada Rezultati viboriv deputativ radi Rezultati golosuvannya po dilnicyah okrugu 124 viborchoyi dilnici 26 Rezultati gosoluvannya po dilnicyah TVO 125 Lvivska oblast Vibori Prezidenta Ukrayini Povtorne golosuvannya 26 12 2004 Rezultati golosuvannya po viborchih dilnicyah TVO 124 Lvivska oblast Vibori narodnih deputativ Ukrayini 26 bereznya 2006 roku Rezultati golosuvannya po viborchih dilnicyah TVO 124 Lvivska oblast Pozachergovi vibori narodnih deputativ Ukrayini 30 veresnya 2007 roku Rezultati golosuvannya po dilnicyah TVO 125 Lvivska oblast Vibori Prezidenta Ukrayini 17 sichnya 2010 roku Pidsumki golosuvannya na viborchih dilnicyah u zagalnoderzhavnomu viborchomu okruzi v mezhah OVO 123 Lvivska oblast Vibori narodnih deputativ Ukrayini 28 zhovtnya 2012 roku Rezultati golosuvannya po dilnicyah TVO 125 Lvivska oblast Povtorne golosuvannya z viboriv Prezidenta Ukrayini 07 lyutogo 2010 roku Pidsumki golosuvannya na viborchih dilnicyah u zagalnoderzhavnomu viborchomu okruzi v mezhah OVO 123 Lvivska oblast Vibori narodnih deputativ Ukrayini 28 zhovtnya 2012 rokuPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Berezina Svidrik V Ye Selo Berezina v dokumentah i perekazah Lviv Kraj 1995 Sajt sela Berezina 20 lyutogo 2022 u Wayback Machine