Берег Скелетів англ Skeleton Coast порт Costa dos Esqueletos ділянка узбережжя Намібії від гирла річки Кунене яка станов

Берег Скелетів (англ. Skeleton Coast, порт. Costa dos Esqueletos) — ділянка узбережжя Намібії від гирла річки Кунене, яка становить кордон з Анголою, на південь до Свакопмунду, в північній частині пустелі Наміб.

Залишки корабельної аварії на Березі Скелетів

Холодна океанська Бенгельська течія, що тече з півдня уздовж узбережжя, охолоджує повітря і створює туман, який панує тут більшу частину року. Внаслідок щільних туманів, потужного прибою, непостійних течій, а також великої кількості китів судноплавство тут надзвичайно небезпечне, і з давніх часів тут траплялися численні корабельні аварії. Остови загиблих під час цих аварій кораблів, що збилися з курсу й потрапили на мілину, і досі подекуди цяткують ці береги поруч з кістками викинутих на берег китів. Деякі з них лежать на відстані до 50 м від води — пустельні вітри, які постійно несуть пісок в море, поступово зсувають берегову лінію на захід. Рятувальні шлюпки могли перетнути лінію прибою і пристати до берега, але прибій в цих місцях настільки потужний, що на веслах перетнути його в зворотному напрямку практично неможливо. Потерпілі, яким пощастило вижити під час аварії і дістатися до землі, опинялися посеред однієї з найбільш сухих та ворожих до життя пустель світу в сотнях кілометрів пішого ходу від населених людьми місць і джерел питної води; звичайно, вони майже не мали шансів вижити і вмирали тут же на березі, внаслідок чого він й отримав свою назву.

В геологічному відношенні більша частина Берега Скелетів є однією з найстаріших ділянок поверхні Землі, позаяк корінні гірські породи, що її складають, мають вік понад 1,5 млрд років. Його поверхня — рівна прибережна низовина — подекуди переривається оголеннями скельних порід. Південна частина покрита переважно кам'янистими пустками, на північ від панують поля високих піщаних дюн.

Південна частина Берега Скелетів становить Національну туристську зону Західного узбережжя. Багате рибою море приваблює сюди численних рибалок, котрі влаштовують многолюдні рибальські табори. Один з таких таборів згодом навіть перетворився на справжнє місто — . Північну частину Берега Скелетів від бухти Торра-Бей до самого кордону з Анголою охоплює національний парк, доступ до якого обмежено.

Природа

Велика кількість риби приваблює сюди не тільки людей: величезні стада південноафриканських морських котиків (яких також називають вухастими тюленями) кількістю понад 100000 голів кожне посідають традиційні тюленячі лежбища удовж всього атлантичного узбережжя Намібії. На мисі Кейп-Крос в межах Берега Скелетів знаходиться єдина тюленяча колонія, яку дозволено відвідувати туристам.

При всій ворожості довколишнього середовища і непридатності його для життя Берег Скелетів надає притулок досить великій кількості наземних ссавців. Харчову базу більшої їх частини становлять великі тюленячі колонії: берегові шакали та гієни, а також менш численні леви харчуються хворими та знесиленими особинами, відбивають від стада малят, а також підбирають стерво. Інші тварини не залежать від тюленів: слони, носороги, зебри, антилопи гемсбок і куду населяють рідкі оази, що існують серед піщаних дюн далеко від узбережжя уздовж сухих русел, які сповнюються водою лише раз на кілька років, але спроможні підтримувати рідку і витривалу пустельну рослинність. Серед визначних представників місцевої флори — вельвічія (Welwitschia mirabilis) і нара (Acanthosicyos horridus).

Прибережні піщані дюни, де майже ніколи не буває дощу і зелені рослини вижити неспроможні, подекуди покривають великі поля бурих лишайників, які отримують вологу з роси, що випадає вранці. Там, де не ростуть навіть лишайники, існує екосистема комах, які живляться продуктами розпаду рослинних і тваринних тканин, що їх приносить вітром з глибини континенту, і плазунів, які живляться комахами. Для комах роса також є єдиним джерелом вологи; ендемічний для цих місць жук Onymacris unguicularis пристосувався живитися вологою, яка конденсується з повітря на його власному черевці.

Своєрідний феномен Берега Скелетів становлять легендарні в минулому . Легендарні вони передусім через те, що, незважаючи на численні повідомлення місцевих жителів про зустрічі з пустельними слонами, вчені тривалий час відмовлялися вірити в те, що велетенська тварина спроможна вижити в таких надзвичайно несприятливих умовах — при майже повній відсутності води і рослинності для харчування. Існування пустельних слонів було доведене подружжям відомих кінодокументалістів і натуралістів Десом і Джен Барлетами. В результаті майже десятирічної праці вони змогли вистежити пустельних слонів, простежити за їх життям, яке повністю проходить на теренах пустелі, і зафіксувати на плівці їх спосіб життя і особливості поведінки, які не властиві слонам з будь-яких інших місцевостей Африки.

Природний парк

Шпрінбокська брама — в'їзд до заповідника по шосе С39

Північну частину Берега Скелетів, посідає природоохоронна зона Національного природного парку «Берег Скелетів». Її територія починається на півночі від річки Угаб і тягнеться на 500 км до річки Кунене на кордоні з Анголою. Заповідник має площу 16000 км² і на заході межує з регіоном Каоковелду. Територія заповідника розподіляється на дві зони: південну і північну. Доступ до південної вільній; північну можуть відвідувати лише групи, організовані ліцензованими туристськими підприємствами; ці групи зобов'язані дотримуватися спеціальних правил перебування і не мають права залишатися в заповіднику на ніч.

В'їзд до заповідника знаходиться за декілька кілометрів перед річкою Угаб, русло якої в цьому місці прорізує глибокий примхливий каньйон крізь оголення мармурових, доломітових та сланцевих порід. Біля в'їзду місцевість являє собою галькову пустку, лише за 100 км на північ, поблизу бухти починаються поля піщаних дюн.

Біля річки (Huab) знаходиться покинутий буровий майданчик нафтовиків, на якому зараз гніздуються капські баклани. За декілька кілометрів на північ від Торра-Бей на березі лежить корпус потерпілого судна Atlantic Pride; в розташованому неподалік каньйоні, прорізаному в барвистих пісковиках, знаходиться місце єдиного в пустелі водоспаду.

У північній частині заповідника біля річки існує також ще одна природна пам'ятка, яку варто не тільки побачити, а ще й почути: так звані . Внаслідок властивостей піску, що їх складає, при певній силі та напрямку вітру з цих дюн можна з'їздити на сноуборді; при цьому резонансні коливання в піску створюють гуркіт, подібний до звуку працюючого авіадвигуна, який можна почути за декілька кілометрів.

Див. також

Берег Скелетів (національний парк)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берег Скелетів