Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бенедикт Огюстен Морель (фр. Bénédict Augustin Morel; 22 листопада 1809, Відень, Австрійська імперія — 30 березня 1873, Сент-Іон, Третя французька республіка) — французький психіатр, який зробив великий вплив на психіатричні теорії у XIX столітті. Розробив питання про причини божевілля, а також про значення спадковості для психічних захворювань.
| Бенедикт Морель | |
|---|---|
| фр. Bénédict Morel фр. Benedict-Auguste Morel[1] | |
 | |
| Народився | 22 листопада 1809[2][3][…] Відень, Австрійська імперія[1] |
| Помер | 30 березня 1873[2][3][…](63 роки) Руан[1] |
| Поховання | d |
| Країна |  Франція[1] |
| Діяльність | психіатр, лікар |
| Галузь | психіатрія |
| Науковий ступінь | d[5] (1839) |
| Членство | d d d d d d d |
| Нагороди |  |
| Автограф |  |
 Бенедикт Морель у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у Відні під час французької воєнної кампанії проти Австрії. Його батьком був французький армійський провізіонер, мати невідома. Після юнацьких поневірянь у 1831 році оселився у Парижі, спробував себе у журналістиці, у 1839 році взявся за вивчення медицини. Друг-студент Клод Бернар, з яким Бенедикт ділив кімнату (а за деякими відомостями — й одяг, через бідність), представив його психіатру Жану-П'єру Фальре, який згодом став учителем Мореля.
Науковий внесок
Морель почав власні психіатричні дослідження, публікуючи статті, як наукові, так і у публіцистичному стилі. У 1856 році Морель був призначений головним лікарем психіатричного госпіталю у Сент-Іоні. Відзначали його прогресивний та гуманний підхід до пацієнтів. У 1857 році він публікує роботу «Traité des Dégénérescences» (з фр. «Лікування дегенерацій»), яка заклала, за деякими оцінками, основи майбутнього дослідження спадковості у психіатрії.
Морель дотримувався популярних у його час уявлень про успадкування набутих ознак — уявлень, що йдуть всупереч з дарвінізмом. Він був песимістичний щодо перспектив пацієнтів, які страждають на психічні розлади. Основною причиною психозів, за Морелем, була дегенерація: виникнення нервових і психічних захворювань він розглядав як наслідок поступового погіршення природи людини, що призводить до поступового збільшення психозів у населенні.
Згідно з Морелем, Бог створив досконалий тип людини, проте під впливом пороків і створених культурою шкідливих професій, інфекцій цей досконалий тип став послідовно погіршуватися: у першому поколінні «дегенератів» виникає неврівноваженість, нервозність, у другому — важкі неврози, у третьому — психози; четверте покоління — потворність, розумове недорозвинення; настає бездітність та смерть роду.
Морель виділяв не тільки нервові та психічні, а й тілесні ознаки дегенерації, що згодом відіграло важливу роль і в психіатрії, і в кримінології (вчення Ломброзо, 1876), вплинув на діагностику психічних розладів і на методику прогнозування їх перебігу — у результаті чого тих або інших пацієнтів зараховували до невиліковно хворих, «вроджених злочинців». На думку фахівців, початок антропологічної школи кримінального права перегукується з роботами Мореля.
Одне з клінічних описів, складених Морелем, — історія хлопчика, який подає надії, в чотирнадцятирічному віці враженого психічним захворюванням, яке призвело до деградації розумових здібностей і втрати комунікаційних здібностей. Подібні захворювання Морель став називати раннім недоумством (фр. démence précoce), яке згодом увійшло у класифікацію шизофренії, складену Крепеліном у 1898 році як «деменція прекокс», і трансформувалося у поняття простої форми шизофренії (так само як кататонія Кальбаума трансформувалася у кататонічну форму, гебефренія Геккера — у гбефренічний та хронічний маячний психоз Маньяна — у параноїдну). Це найменування зберігалося досить довго, проте до початку XX століття стало зрозуміло, що далеко не всі випадки такого «недоумства» ведуть до безповоротної деградації. Як виявилося, цей розлад до того ж не завжди був раннім. Нова назва діагнозу «шизофренія» була запропонована швейцарським психіатром Ойгеном Блейлером у 1911 році, яку донині так і використовують.
Морелівський напрямок набув широкого поширення у німецькій школі психіатрії: Шюле, а слідом за ним Крафт-Ебінґ розділили всі психічні розлади на хвороби здорового мозку (які виникають внаслідок інфекцій, інтоксикацій) і хвороби вироджуючихся, причому до невиліковних спадкових «дегенератів» відносили переважну більшість психічних хвових. У Франції послідовниками Мореля стали Маньян, Легрен і Дежерін; Маньян, втім, відносив до дегенеративних психозів лише психози емоційні та вважав, що значну роль у виникненні психозів відіграє також і соціальне середовище.
Критика
Російський психіатр О. У. Фрезе, виступаючи проти вчення Мореля про виродження, підкреслював, що за 25 років своєї роботи у галузі психіатрії він жодного разу не бачив ідіотів, які народжувалися від психічно хворих.
Психіатр, психолог і патограф М. М. Богданов зазначає, що є вагомі підстави сумніватися не тільки у місці та ролі епілепсії (яка, за Морелем, є однією з останніх ланок у ланцюзі сімейного виродження) у процесі виродження, а й у існуванні самого цього процесу. Зокрема, таке виродження, як показує багато випадків, не простежується у сім'ях епілептиків.
Бібліографія
Список праць Мореля:
- Études cliniques: traité, théorique et pratique des maladies mentales. — Paris : Grimblot, 1852.(фр.)
- Traité des maladies mentales. — Paris, 1852—1853.(фр.)
- Traité des dégénérescence physiques, intellectuelles, et morales de l'espèce humaine. — Paris : Arno Press, 1857. — 693 p.(фр.)
- Traité des maladies mentales. — seconde édition. — Paris : Victor Masson, 1860. — 866 p.(фр.)
- Le no-restraint ou de l’abolition des moyens coercitifs dans le traitement de la folie. — Paris, 1861.(фр.)
- Du goître et du crétinisme, étiologie, prophylaxie etc. — 1864.(фр.)
- De la formation des types dans les variétés dégénérées. — Rouen, 1864.(фр.)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Who Named It?
- Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
- Морель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Shorter, Edward. A historical dictionary of psychiatry. — Oxford : , 2005. — .
- Очерки истории отечественной психиатрии / Под редакцией Б.Д. Петрова. — Москва : Государственное издательство медицинской литературы «Медгиз», 1951. — 5000 с.
- Молчанов Б. А., Анциферова Ю. С. Антропологическая школа уголовного права в системе научных направлений XIX — начала XX в. // Научно-методический электронный журнал «Концепт». — 2013. — Т. 3. — С. 2056—2060.
- , , и др. Деменция прекокс (Dementia praecox) // Психиатрический энциклопедический словарь. — К. : «МАУП», 2003. — С. 269. — .
- Богданов Н.Н. «Под бурей рока — твердый камень, в волненьях страсти — легкий лист…». — Независимый психиатрический журнал. — 2001. — № 2. — С. 68—77.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Benedikt Ogyusten Morel fr Benedict Augustin Morel 22 listopada 1809 1809listopada22 Viden Avstrijska imperiya 30 bereznya 1873 Sent Ion Tretya francuzka respublika francuzkij psihiatr yakij zrobiv velikij vpliv na psihiatrichni teoriyi u XIX stolitti Rozrobiv pitannya pro prichini bozhevillya a takozh pro znachennya spadkovosti dlya psihichnih zahvoryuvan Benedikt Morelfr Benedict Morel fr Benedict Auguste Morel 1 Narodivsya22 listopada 1809 1809 11 22 2 3 Viden Avstrijska imperiya 1 Pomer30 bereznya 1873 1873 03 30 2 3 63 roki Ruan 1 PohovannyadKrayina Franciya 1 Diyalnistpsihiatr likarGaluzpsihiatriyaNaukovij stupind 5 1839 Chlenstvod d d d d d dNagorodiAvtograf Benedikt Morel u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Morel BiografiyaNarodivsya u Vidni pid chas francuzkoyi voyennoyi kampaniyi proti Avstriyi Jogo batkom buv francuzkij armijskij provizioner mati nevidoma Pislya yunackih poneviryan u 1831 roci oselivsya u Parizhi sprobuvav sebe u zhurnalistici u 1839 roci vzyavsya za vivchennya medicini Drug student Klod Bernar z yakim Benedikt diliv kimnatu a za deyakimi vidomostyami j odyag cherez bidnist predstaviv jogo psihiatru Zhanu P yeru Falre yakij zgodom stav uchitelem Morelya Naukovij vnesokMorel pochav vlasni psihiatrichni doslidzhennya publikuyuchi statti yak naukovi tak i u publicistichnomu stili U 1856 roci Morel buv priznachenij golovnim likarem psihiatrichnogo gospitalyu u Sent Ioni Vidznachali jogo progresivnij ta gumannij pidhid do paciyentiv U 1857 roci vin publikuye robotu Traite des Degenerescences z fr Likuvannya degeneracij yaka zaklala za deyakimi ocinkami osnovi majbutnogo doslidzhennya spadkovosti u psihiatriyi Morel dotrimuvavsya populyarnih u jogo chas uyavlen pro uspadkuvannya nabutih oznak uyavlen sho jdut vsuperech z darvinizmom 181 Vin buv pesimistichnij shodo perspektiv paciyentiv yaki strazhdayut na psihichni rozladi Osnovnoyu prichinoyu psihoziv za Morelem bula degeneraciya viniknennya nervovih i psihichnih zahvoryuvan vin rozglyadav yak naslidok postupovogo pogirshennya prirodi lyudini sho prizvodit do postupovogo zbilshennya psihoziv u naselenni Zgidno z Morelem Bog stvoriv doskonalij tip lyudini prote pid vplivom porokiv i stvorenih kulturoyu shkidlivih profesij infekcij cej doskonalij tip stav poslidovno pogirshuvatisya u pershomu pokolinni degenerativ vinikaye nevrivnovazhenist nervoznist u drugomu vazhki nevrozi u tretomu psihozi chetverte pokolinnya potvornist rozumove nedorozvinennya nastaye bezditnist ta smert rodu Morel vidilyav ne tilki nervovi ta psihichni a j tilesni oznaki degeneraciyi sho zgodom vidigralo vazhlivu rol i v psihiatriyi i v kriminologiyi vchennya Lombrozo 1876 vplinuv na diagnostiku psihichnih rozladiv i na metodiku prognozuvannya yih perebigu u rezultati chogo tih abo inshih paciyentiv zarahovuvali do nevilikovno hvorih vrodzhenih zlochinciv Na dumku fahivciv pochatok antropologichnoyi shkoli kriminalnogo prava peregukuyetsya z robotami Morelya Odne z klinichnih opisiv skladenih Morelem istoriya hlopchika yakij podaye nadiyi v chotirnadcyatirichnomu vici vrazhenogo psihichnim zahvoryuvannyam yake prizvelo do degradaciyi rozumovih zdibnostej i vtrati komunikacijnih zdibnostej Podibni zahvoryuvannya Morel stav nazivati rannim nedoumstvom fr demence precoce yake zgodom uvijshlo u klasifikaciyu shizofreniyi skladenu Krepelinom u 1898 roci yak demenciya prekoks i transformuvalosya u ponyattya prostoyi formi shizofreniyi tak samo yak katatoniya Kalbauma transformuvalasya u katatonichnu formu gebefreniya Gekkera u gbefrenichnij ta hronichnij mayachnij psihoz Manyana u paranoyidnu Ce najmenuvannya zberigalosya dosit dovgo prote do pochatku XX stolittya stalo zrozumilo sho daleko ne vsi vipadki takogo nedoumstva vedut do bezpovorotnoyi degradaciyi Yak viyavilosya cej rozlad do togo zh ne zavzhdi buv rannim Nova nazva diagnozu shizofreniya bula zaproponovana shvejcarskim psihiatrom Ojgenom Blejlerom u 1911 roci yaku donini tak i vikoristovuyut Morelivskij napryamok nabuv shirokogo poshirennya u nimeckij shkoli psihiatriyi Shyule a slidom za nim Kraft Ebing rozdilili vsi psihichni rozladi na hvorobi zdorovogo mozku yaki vinikayut vnaslidok infekcij intoksikacij i hvorobi virodzhuyuchihsya prichomu do nevilikovnih spadkovih degenerativ vidnosili perevazhnu bilshist psihichnih hvovih U Franciyi poslidovnikami Morelya stali Manyan Legren i Dezherin Manyan vtim vidnosiv do degenerativnih psihoziv lishe psihozi emocijni ta vvazhav sho znachnu rol u viniknenni psihoziv vidigraye takozh i socialne seredovishe KritikaRosijskij psihiatr O U Freze vistupayuchi proti vchennya Morelya pro virodzhennya pidkreslyuvav sho za 25 rokiv svoyeyi roboti u galuzi psihiatriyi vin zhodnogo razu ne bachiv idiotiv yaki narodzhuvalisya vid psihichno hvorih Psihiatr psiholog i patograf M M Bogdanov zaznachaye sho ye vagomi pidstavi sumnivatisya ne tilki u misci ta roli epilepsiyi yaka za Morelem ye odniyeyu z ostannih lanok u lancyuzi simejnogo virodzhennya u procesi virodzhennya a j u isnuvanni samogo cogo procesu Zokrema take virodzhennya yak pokazuye bagato vipadkiv ne prostezhuyetsya u sim yah epileptikiv BibliografiyaSpisok prac Morelya Etudes cliniques traite theorique et pratique des maladies mentales Paris Grimblot 1852 fr Traite des maladies mentales Paris 1852 1853 fr Traite des degenerescence physiques intellectuelles et morales de l espece humaine Paris Arno Press 1857 693 p fr Traite des maladies mentales seconde edition Paris Victor Masson 1860 866 p fr Le no restraint ou de l abolition des moyens coercitifs dans le traitement de la folie Paris 1861 fr Du goitre et du cretinisme etiologie prophylaxie etc 1864 fr De la formation des types dans les varietes degenerees Rouen 1864 fr PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Who Named It d Track Q66683 Annuaire prosopographique la France savante za red B Delmas 2009 d Track Q55740543d Track Q2926731 Morel Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Shorter Edward A historical dictionary of psychiatry Oxford 2005 ISBN 0 19 517668 5 Ocherki istorii otechestvennoj psihiatrii Pod redakciej B D Petrova Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo medicinskoj literatury Medgiz 1951 5000 s Molchanov B A Anciferova Yu S Antropologicheskaya shkola ugolovnogo prava v sisteme nauchnyh napravlenij XIX nachala XX v Nauchno metodicheskij elektronnyj zhurnal Koncept 2013 T 3 S 2056 2060 i dr Demenciya prekoks Dementia praecox Psihiatricheskij enciklopedicheskij slovar K MAUP 2003 S 269 ISBN 966 608 306 X Bogdanov N N Pod burej roka tverdyj kamen v volnenyah strasti legkij list Nezavisimyj psihiatricheskij zhurnal 2001 2 S 68 77 Posilannya