У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бела Бéла IV угор IV Béla хорв Bela IV 29 листопада 1206 3 травня 1

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бела.

Бéла IV (угор. IV. Béla, хорв. Bela IV; 29 листопада 1206 — 3 травня 1270) — Король Угорщини і Хорватії (1235 – 1270), герцог Штирії (1254–1258) з династії Арпадів. Брав участь у війні за австрійську спадщину (1248—1267)

Бела IV
угор. IV. Béla
хорв. Bela IV

Прапор

Король Угорщини

14 жовтня 1235 — 3 травня 1270

Попередник:

Андрій II

Наступник:

Стефан V Арпад

Прапор

Король Хорватії

14 жовтня 1235 — 3 травня 1270

Попередник:

Андрій II

Наступник:

Стефан V Арпад

Прапор

Герцог Славонії

1220 — 1226

Попередник:

Андрей

Наступник:

Коломан

Прапор

Герцог Штирії

1254 — 1258

Попередник:

Отокар

Наступник:

Стефан

Прапор

Король Ґаліції і Володимерії

14 жовтня 1235 — 1247/3 травня 1270

Попередник:

Андрій I
Коломан I
Андрій Андрійович

Народження:

29 листопада 1206
Трансильванія, Румунія

Смерть:

3 травня 1270 (63 роки)
Маргіт

Поховання:

Естерґом, Угорщина

Країна:

Угорщина і Угорське королівство

Партія:

^d

Рід:

Арпади

Батько:

Андрій II

Мати:

Шлюб:

Марія Ласкарина

Діти:

Кунегунда, Маргарита, Анна, Каталіна, Єлизавета, Констанція, Іоланта, Стефан, Маргарита, Адальберт

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Бела IV народився 29 листопада 1206 року. Був старшим сином короля Андрія II та його першої дружини .

Проводив політику зміцнення королівської влади і намагався ослабити політичну роль магнатів. 1241 року, під час монголо-татарської навали, зазнав поразки в битві на річці Шайо й утік у Далмацію. З 1242 року активно відбудовував країну і за 4 роки зумів ліквідувати наслідки монгольської навали, за що отримав прізвисько «другого засновника Угорщини».

Упродовж 1244-1245 років разом зі своїм зятем Ростиславом і союзниками намагався повернути Королівство Русі під свій контроль, захопив Перемишль і взяв в облогу Ярослав (на річці Сян). 17 серпня 1245 року в Ярославській битві його війська були розгромлені військами під командуванням Даниїла. 1247 року відбувся шлюб сина Даниїла Лева з дочкою Белаа Констанцією. В 1247-1264 підтримував союзні відносини зі своїм сватом Королем Русі Даниїлом І. Вів війну проти Венеції за далматинські міста, також проти чеського короля Пшемисла II за володіння Австрією і Штирією.

Титули

«Dei gratia Hungarie, Croachie, Dalmatie, Rame, Seruie, Galitie, Lodomerie Cumanieque Rex»

Діти

1218 року одружився з Марією Ласкариною.

З 10 дітей короля Белаа IV дві доньки було зачислено до почту католицьких святих і дві до почту католицьких блаженних.

Кунегунда (1224—1292) — видана за князя краківського і сандомирського Болеслава V Сором'язливого. Стане Святою.
Маргарита (†1242)
Анна (1226—1270) — видана за князя галицького, бана Мачви і Славонії Ростислава Михайловича.
Каталіна (†1242)
Єлизавета (1236—1271) — видана за князя Нижньої Баварії Генриха ХІІІ.
Констанція (1237-після 1288) — видана за галицько-перемишльського князя, короля Русі Лева І. Стане Блаженною і Королевою Русі.
Іоланта (1239—1304) — видана за князя Великопольщі Болеслава Побожного. Стане Блаженною.
Стефан V (1239—1272) — король Угорщини з 1270 року.
Маргарита (1242—1270) — присвячена батьками Богу для звільнення від орд Батия. Стане Святою.
Бела (1243—1269)

Родовід

Бела IV веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.

Бела II,
король Угорщини

Геза II,
король Угорщини

Олена Вуканович

Бела III,
король Угорщини

Мстислав Великий,
Великий князь Київський

Єфросинія Мстиславівна,
українська князівна

Любава

Андрій ІІ,
король Угорщини

Ерве II де Донзі

Рено де Шатільйон,
князь Антиохійський

Агнеса Антиохійська

Боемунд II,
князь Антиохії

Констанція,
княгиня Антиохії

Аліса,
княгиня Антиохії

Бела IV,
король Угорщини

Бертольд III,
маркграф Істрії

Бертольд IV,
герцог Меранський

Ядвіга Вітельсьбахська

Гертруда Меранська

Дедо III,
маркграф Лужицький

Агнеса Лужицька

Матильда Генсберг

Примітки

реальний правитель
титулярний правитель
Бела IV. ВУЕ (укр.). Процитовано 16 серпня 2022.

Література

М. Ф. Котляр. Русько-угорська мирна угода 1246 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
М. Ф. Котляр. Русько-угорська союзна угода 1252 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Kristó Gyula: Az Árpád-kor háborúi; Zrínyi Kiadó, Debrecen, 1986;
Almási Tibor: A tizenharmadik század történelme; Pannonica Kiadó, 2000;

Попередник
Андрій II