Бейрутський вілаєт (осман. ولاية بيروت) — вілаєт Османської імперії, що утворено 1888 року з частини Сирійського вілаєту з площею 30,490 км². Припинив існування в результаті поразки Османської імперії у Першій світовій війни (на тепер є територією Лівану, Ізраїлю, Сирії та Палестинської держави).
Бейрут | |
Дата створення / заснування | 1888 |
---|---|
Країна | Османська імперія |
Столиця | Бейрут |
Посада голови уряду | d |
Кількість населення | 533 500 осіб |
Спільний кордон із | Мутасаррифат Єрусалиму |
Замінений на | d |
На заміну | Сирія |
Час/дата припинення існування | 1917 |
Площа | 30 490 км² |
Бейрут у Вікісховищі |
Координати: 33°52′59″ пн. ш. 35°30′00″ сх. д. / 33.88330000002777354° пн. ш. 35.500000000028° сх. д.
Історія
Потреба в більш ефективному урядуванні у регіоні Левант призвело до того, що у 1888 році з прибережних санджаків та кзи Сирійського вілаєту було утворено самостійний вілаєт Бейрут.
під час Першої світової війни порти провінції перетворилися на важливі бази постачання та перекидання військ на Сеуцький та Палестинський фронти. 1916 року відповідно до угоди Сайкса-Піко вілаєт повинен був потрапити під управління Францією. Після капітуляції Османської імперії у 1918 році санджаки Бейрутського вілаєту було окуповано англо-французькими військами. Юридично припинив існування за рішеннями Севрського договору 1920 року, згідно з яким більша частина вілаєту увійшла до мандатних територій Ліван та Сирія (під орудою Франції), інші санджаки — до британського мандату Палестина.
Структура
Вілаєт складався з 5 санджаків:
Населення
Відповідно до перепису 1885 року населення становило 533,5 тис. осіб.
Економіка
Значну частину доходу складали портові збори. Більшість міст вілаєту були портами, через які його імпорт та експорт товарів до Османської імперії. Обсяг порту Бейрута у 1907 році досягнув 11 % усією міжнародного торгівлі держави. У значних кількостях вивозилися фрукти, мило, оливкова олія. Торгівля здійснювалася переважно з Францією, Великою Британією та Італією. Також товари вирушали на внутрішній ринок імперії. Розвитку останнього сприяло спорудження у 1895 році залізниці Бейрут — Дамаск, а у 1911 році — Траблус — Хомс.
Джерела
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Beirut». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.
- Gábor Ágoston, Bruce Alan Masters: Encyclopedia of the Ottoman Empire. S. 87.
- Bruce Masters (2013-04-29). The Arabs of the Ottoman Empire, 1516—1918: A Social and Cultural History. Cambridge University Press. p. 182. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бейрут (вілаєт) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bejrutskij vilayet osman ولاية بيروت vilayet Osmanskoyi imperiyi sho utvoreno 1888 roku z chastini Sirijskogo vilayetu z plosheyu 30 490 km Pripiniv isnuvannya v rezultati porazki Osmanskoyi imperiyi u Pershij svitovij vijni na teper ye teritoriyeyu Livanu Izrayilyu Siriyi ta Palestinskoyi derzhavi Bejrut Data stvorennya zasnuvannya1888 Krayina Osmanska imperiya StolicyaBejrut Posada golovi uryadud Kilkist naselennya533 500 osib Spilnij kordon izMutasarrifat Yerusalimu Zaminenij nad Na zaminuSiriya Chas data pripinennya isnuvannya1917 Plosha30 490 km Bejrut u Vikishovishi Koordinati 33 52 59 pn sh 35 30 00 sh d 33 88330000002777354 pn sh 35 500000000028 sh d 33 88330000002777354 35 500000000028IstoriyaPotreba v bilsh efektivnomu uryaduvanni u regioni Levant prizvelo do togo sho u 1888 roci z priberezhnih sandzhakiv ta kzi Sirijskogo vilayetu bulo utvoreno samostijnij vilayet Bejrut pid chas Pershoyi svitovoyi vijni porti provinciyi peretvorilisya na vazhlivi bazi postachannya ta perekidannya vijsk na Seuckij ta Palestinskij fronti 1916 roku vidpovidno do ugodi Sajksa Piko vilayet povinen buv potrapiti pid upravlinnya Franciyeyu Pislya kapitulyaciyi Osmanskoyi imperiyi u 1918 roci sandzhaki Bejrutskogo vilayetu bulo okupovano anglo francuzkimi vijskami Yuridichno pripiniv isnuvannya za rishennyami Sevrskogo dogovoru 1920 roku zgidno z yakim bilsha chastina vilayetu uvijshla do mandatnih teritorij Livan ta Siriya pid orudoyu Franciyi inshi sandzhaki do britanskogo mandatu Palestina StrukturaVilayet skladavsya z 5 sandzhakiv Bejrutskij sandzhak mav 4 kazi Bejrut Sajda Mardzhayun Sur sandzhak Latakiya mav 4 kazi Latakiya Dzhebla Sah yun Margat sandzhak Trablus mav 4 kazi Trablus Sham Hyusnyul Ekrad Shafita Akkar sandzhak Akka 5 kazi Akka Hajfa Safed Nasira Taberiye Nabluskij sandzhakNaselennyaVidpovidno do perepisu 1885 roku naselennya stanovilo 533 5 tis osib EkonomikaZnachnu chastinu dohodu skladali portovi zbori Bilshist mist vilayetu buli portami cherez yaki jogo import ta eksport tovariv do Osmanskoyi imperiyi Obsyag portu Bejruta u 1907 roci dosyagnuv 11 usiyeyu mizhnarodnogo torgivli derzhavi U znachnih kilkostyah vivozilisya frukti milo olivkova oliya Torgivlya zdijsnyuvalasya perevazhno z Franciyeyu Velikoyu Britaniyeyu ta Italiyeyu Takozh tovari virushali na vnutrishnij rinok imperiyi Rozvitku ostannogo spriyalo sporudzhennya u 1895 roci zaliznici Bejrut Damask a u 1911 roci Trablus Homs DzherelaChisholm Hugh ed 1911 Beirut Encyclopaedia Britannica 11th ed Cambridge University Press Gabor Agoston Bruce Alan Masters Encyclopedia of the Ottoman Empire S 87 Bruce Masters 2013 04 29 The Arabs of the Ottoman Empire 1516 1918 A Social and Cultural History Cambridge University Press p 182 ISBN 978 1 107 03363 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bejrut vilayet