Марко Данилович Безручко (31 жовтня 1883, Токмак, нині Запорізької області — 10 лютого 1944, Варшава, Генерал-губернаторство, Третій Рейх) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, творець і один із командирів так званого «Дива на Віслі» — військової операції з відбиття наступу російсько-більшовицьких окупантів під Варшавою, яка врятувала незалежність Польщі в 1920 році.
Марќо Дан́илович Безр́учко | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Капітан Генерал-хорунжий | |||||||||
Загальна інформація | |||||||||
Народження | 31 жовтня 1883 Токмак, Мелітопольський повіт, Таврійська губернія, нині Запорізької області, Україна | ||||||||
Смерть | 10 лютого 1944 (60 років) Варшава, Генерал-губернаторство, Третій Райх | ||||||||
Поховання | Православний цвинтар у Варшаві | ||||||||
Національність | українець | ||||||||
Alma Mater | Академія Генерального штабу | ||||||||
Військова служба | |||||||||
Роки служби | 1918–1944 | ||||||||
Приналежність | УНР | ||||||||
Вид ЗС | Армія УНР | ||||||||
Рід військ | Сухопутні війська | ||||||||
Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна | ||||||||
Командування | |||||||||
| |||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
Безручко Марко Данилович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в місті Токмак на Запоріжжі.
У 1908 році закінчив Одеське піхотне юнкерське училище, в 1914 — Миколаївську військову академію в Петербурзі. На різних офіцерських посадах у російській армії воював і був пораненим у роки Першої світової війни.
На службі Україні
З 8 травня 1918 — помічник, а з 15 грудня 1918 — начальник оперативного відділу Головного управління Генерального штабу Армії Української Держави.
З 12 березня 1919 — начальник штабу Окремої Запорізької бригади імені Симона Петлюри Дієвої армії УНР.
З 26 квітня 1919 — начальник штабу Корпусу Січових Стрільців (командир Євген Коновалець), член Стрілецької Ради.
7 грудня 1919 інтернований польською владою. Перебував на штабних посадах. З січня 1920 року опинився на фронті. Організатор і — з 8 лютого 1920 — командир 6-ї Січової дивізії Армії УНР, що формувалася з інтернованих українських військових у фортеці в Брест-Литовську.
Після підписання Варшавського договору 1920 дивізії Марка Безручка та Олександра Удовиченка спільно з польською армією розпочали наступ на Київ під час польсько-радянської війни 1920. 6 травня 1920 року підрозділи 6-ї дивізії зайняли станцію Боярка. За даними історика Андрія Ковальова, штаб Армії УНР у Боярці розміщувався в особняку Александрової (нині — Боярська дитяча школа мистецтв). 7 травня — дивізія Безручка в авангарді польсько-українських військ зайняла Київ.
9 травня 1920 року взяв участь у параді польсько-українських військ на Хрещатику.
У червні почалося формування 6-ї дивізії, яку очолив Безручко, згодом саме вона завдасть смертоносного удару більшовицьким військам під командуванням Михайла Тухачевського.
З серпня 1920 командував Середньою групою військ Армії УНР. Разом із начальником штабу 6-ї дивізії полковником Всеволодом Змієнком очолював героїчну оборону міста Замостя 28 серпня — 2 вересня та вийшов переможцем у запеклих боях союзних польсько-українських військ (6-та січова стрілецька дивізія УНР і 31-й польський полк) проти першої кінної армії Будьонного. Середня група військ під його проводом вела восени контрнаступ проти більшовицьких військ, зайняла Поділля по лінії Шаргород — Бар — Літин.
5 жовтня отримав звання генерал-хорунжого.
В еміграції
Після виснажливих боїв українські війська, покинуті союзниками, відступили за ріку Збруч (21 листопада 1920) і були інтерновані Польщею. Безручко перебував у таборі в Александруві Куявському та в Щипйорні під Калішем.
З 23 травня по 5 серпня 1921 року керував військовим міністерством уряду Української Народної Республіки за кордоном (в екзилі), член Вищої Військової Ради УНР. Пішов з посади «за власним бажанням» на знак протесту у «справі генерала Гаврила Базильського». З 1927 року був членом засекреченого 29-го особового українського Генерального штабу міністра військових справ ДЦ УНР в екзилі генерала Володимира Сальського. Працював у Варшаві в польському військовому картографічному інституті. Був головою Українського клубу УНР в екзилі. З листопада 1940 року, після смерті генерала Сальського, зайняв його пост міністра екзильного уряду. В 1931—1935 роках — голова Українського воєнно-історичного товариства у Варшаві. Був редактором та видавцем військово-історичного мемуарного збірника «За Державність».
Автор книги «Українські Січові Стрільці на службі Батьківщині».
Помер 10 лютого 1944 року у Варшаві. Похований у православній частині міського цвинтаря «Воля» у Варшаві, поруч із могилою друга — генерала Всеволода Змієнка. Там само поховано близько сотні видатних полководців і державних діячів УНР.
Вшанування пам'яті
Україна
- У Києві є вулиця Марка Безручка.
- У Рівному є проспект Генерала Безручка.
- У Вінниці є вулиця Генерала Безручка, провулок Генерала Безручка та проїзд Генерала Безручка.
- 10 жовтня 2020 року у місті Боярка, під Києвом, на стіні будинку Боярської дитячої школи мистецтв, відкрили меморіальний барельєф на честь Безручка.
- Указом Президента України №606/2022 від 24 серпня 2022 року 110 ОМБр надано почесне найменування "імені генерал-хорунжого Марка Безручка".
- 23 лютого 2023 року у місті Шепетівка вулицю Достоєвського перейменували на вулицю Марка Безручка.
- 27 квітня 2023 року у місті Кам'янка провулок Галі Кудрі перейменували на вулицю Генерала Безручка.
- 3 червня 2024 року у місті Запоріжжя Рішенням міської ради від 20.05.2024 № 161 вулицю Кутузова перейменували на вулицю Марка Безручка
Польща
- 15 серпня 2016 року міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич поклав квіти до могили генерал-хорунжого Армії УНР Марка Безручка. Подія, яка розпочинала урочистості, відбулася в рамках святкування Дня Війська Польського.
- У Вроцлаві, в червні 2018 року, іменем Марка Безручка названо кільцеве перехрестя.
- У липні 2020 року Міська рада Варшави вирішила назвати один зі скверів у польській столиці іменем генерала Армії Української Народної Республіки Марка Безручка. 13 серпня 2020 року урочисто відкрито у Варшаві, в районі Воля, неподалік цвинтаря, де похований генерал, сквер імені генерала Армії УНР Марка Безручка.
- 26 листопада 2020 року одному зі скверів Гданська присвоєно назву імені генерала армії Української народної республіки Марка Безручка.
Примітки
- Український інститут національної пам'яті. — Офіційна Facebook-сторінка. — 2020. — 9 жовтня.
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2010. Процитовано 4 липня 2010.
- Кіпіані, Вахтанг (2017). Війна двох правд (українська) . Харків: Vivat. с. 85. ISBN .
- «Незнаному козакові». Православне кладовище Армії УНР [ 16 червня 2012 у Wayback Machine.] // Історична правда. — 2011. — 22 квітня.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
- kalagum. . www.city-adm.rv.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
- shepetivka.com.ua. У Шепетівській громаді перейменували 83 топонімічних об’єктів — Сайт міста Шепетівка. shepetivka.com.ua (uk-ua) . Процитовано 23 лютого 2023.
- Польща вшанувала воїнів УНР // Голос України. — 2016. — № 154 (6408) (16 серп.). — С. 9. (Світ без кордонів)
- Szef MON złożył wieniec na grobie ukraińskiego dowódcy gen. Marka Bezruczki [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- . Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
- У Варшаві на честь генерала УНР, який урятував місто від більшовиків, назвали сквер (фото) // УНІАН, 2020-07-31
- У Варшаві з'явився сквер імені уродженця Запорізького краю — легендарного генерала Армії УНР [ 24 грудня 2020 у Wayback Machine.] // depo.ua, 2020-08-14
- . www.eurointegration.com.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 14 березня 2021.
Джерела
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Історія стосунків українського та польського народів [ 20 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- Коваленко Сергій. Безручко Марко Данилович/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — Київ: Видавництво «Стікс», 2015. — 368 с.
- Шатайло О. Спадкоємці козацької слави. — Дрогобич : Відродження, 2009. — С. 80, 88, 93, 97. — .
- Безручко Марко Данилович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
Посилання
- Безручко Марко.
- Непам'ять слави генерала Безручка [ 25 жовтня 2010 у Wayback Machine.].
- Перемога в обороні Замостя — честь української зброї.
- «Диво над Віслою»: як поляки з українцями не дали більшовикам поневолити Європу [ 6 липня 2017 у Wayback Machine.].
- Блог історика: як українець Безручко рятував Польщу від більшовиків [ 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bezruchko Marko Danilovich Bezruchko 31 zhovtnya 1883 Tokmak nini Zaporizkoyi oblasti 10 lyutogo 1944 Varshava General gubernatorstvo Tretij Rejh ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij Armiyi UNR tvorec i odin iz komandiriv tak zvanogo Diva na Visli vijskovoyi operaciyi z vidbittya nastupu rosijsko bilshovickih okupantiv pid Varshavoyu yaka vryatuvala nezalezhnist Polshi v 1920 roci Marќo Dan ilovich Bezr uchko Kapitan General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya 31 zhovtnya 1883 1883 10 31 Tokmak Melitopolskij povit Tavrijska guberniya nini Zaporizkoyi oblasti UkrayinaSmert 10 lyutogo 1944 1944 02 10 60 rokiv Varshava General gubernatorstvo Tretij RajhPohovannya Pravoslavnij cvintar u VarshaviNacionalnist ukrayinecAlma Mater Akademiya Generalnogo shtabuVijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1918 1944Prinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRRid vijsk Suhoputni vijskaVijni bitvi Persha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijnaKomanduvannyaVijskovij komisar Direktoriyi Ukrayini v o 11 travnya 1921 31 lipnya 1921PoperednikMihajlo Omelyanovich Pavlenko v o NastupnikPetro Yeroshevich v o Nagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Hrest Simona Petlyuri Bezruchko Marko Danilovich u VikishovishiZhittyepisVidvidini Yevgenom Konovalcem shtabu 11 yi diviziyi Sichovih Strilciv komandir Roman Sushko Shepetivka serpen veresen 1919 r Zliva napravo sidyat 2 j Mihajlo Matchak dali Marko Bezruchko Yevgen Konovalec Roman Sushko Yurij Otmarshtejn Uryad Direktoriyi ta vishe komanduvannya Armiyi UNR pislya naradi v Yaltushkovi 7 11 1920 r Pershij ryad Ivan Omelyanovich Pavlenko 1 Simon Petlyura 2 Mihajlo Omelyanovich Pavlenko 3 Gavrilo Bazilskij 4 Drugij ryad Andrij Livickij 5 Oleksandr Salikovskij 6 Tretij ryad Yevgen Arhipenko 7 Oleksandr Udovichenko 8 Oleksij Galkin 9 Oleksandr Zagrodskij 10 Pinhas Krasnij 11 Marko Bezruchko 12 Andrij Dolud 13 Petro Lipko 14 Andrij Gulij Gulenko 15 Sergij Timoshenko 16 Narodivsya v misti Tokmak na Zaporizhzhi U 1908 roci zakinchiv Odeske pihotne yunkerske uchilishe v 1914 Mikolayivsku vijskovu akademiyu v Peterburzi Na riznih oficerskih posadah u rosijskij armiyi voyuvav i buv poranenim u roki Pershoyi svitovoyi vijni Na sluzhbi Ukrayini Z 8 travnya 1918 pomichnik a z 15 grudnya 1918 nachalnik operativnogo viddilu Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z 12 bereznya 1919 nachalnik shtabu Okremoyi Zaporizkoyi brigadi imeni Simona Petlyuri Diyevoyi armiyi UNR Z 26 kvitnya 1919 nachalnik shtabu Korpusu Sichovih Strilciv komandir Yevgen Konovalec chlen Strileckoyi Radi 7 grudnya 1919 internovanij polskoyu vladoyu Perebuvav na shtabnih posadah Z sichnya 1920 roku opinivsya na fronti Organizator i z 8 lyutogo 1920 komandir 6 yi Sichovoyi diviziyi Armiyi UNR sho formuvalasya z internovanih ukrayinskih vijskovih u forteci v Brest Litovsku Pislya pidpisannya Varshavskogo dogovoru 1920 diviziyi Marka Bezruchka ta Oleksandra Udovichenka spilno z polskoyu armiyeyu rozpochali nastup na Kiyiv pid chas polsko radyanskoyi vijni 1920 6 travnya 1920 roku pidrozdili 6 yi diviziyi zajnyali stanciyu Boyarka Za danimi istorika Andriya Kovalova shtab Armiyi UNR u Boyarci rozmishuvavsya v osobnyaku Aleksandrovoyi nini Boyarska dityacha shkola mistectv 7 travnya diviziya Bezruchka v avangardi polsko ukrayinskih vijsk zajnyala Kiyiv 9 travnya 1920 roku vzyav uchast u paradi polsko ukrayinskih vijsk na Hreshatiku U chervni pochalosya formuvannya 6 yi diviziyi yaku ocholiv Bezruchko zgodom same vona zavdast smertonosnogo udaru bilshovickim vijskam pid komanduvannyam Mihajla Tuhachevskogo Z serpnya 1920 komanduvav Serednoyu grupoyu vijsk Armiyi UNR Razom iz nachalnikom shtabu 6 yi diviziyi polkovnikom Vsevolodom Zmiyenkom ocholyuvav geroyichnu oboronu mista Zamostya 28 serpnya 2 veresnya ta vijshov peremozhcem u zapeklih boyah soyuznih polsko ukrayinskih vijsk 6 ta sichova strilecka diviziya UNR i 31 j polskij polk proti pershoyi kinnoyi armiyi Budonnogo Serednya grupa vijsk pid jogo provodom vela voseni kontrnastup proti bilshovickih vijsk zajnyala Podillya po liniyi Shargorod Bar Litin 5 zhovtnya otrimav zvannya general horunzhogo V emigraciyi Pislya visnazhlivih boyiv ukrayinski vijska pokinuti soyuznikami vidstupili za riku Zbruch 21 listopada 1920 i buli internovani Polsheyu Bezruchko perebuvav u tabori v Aleksandruvi Kuyavskomu ta v Shipjorni pid Kalishem Mogila generala Bezruchka na cvintari u Varshavi Z 23 travnya po 5 serpnya 1921 roku keruvav vijskovim ministerstvom uryadu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki za kordonom v ekzili chlen Vishoyi Vijskovoyi Radi UNR Pishov z posadi za vlasnim bazhannyam na znak protestu u spravi generala Gavrila Bazilskogo Z 1927 roku buv chlenom zasekrechenogo 29 go osobovogo ukrayinskogo Generalnogo shtabu ministra vijskovih sprav DC UNR v ekzili generala Volodimira Salskogo Pracyuvav u Varshavi v polskomu vijskovomu kartografichnomu instituti Buv golovoyu Ukrayinskogo klubu UNR v ekzili Z listopada 1940 roku pislya smerti generala Salskogo zajnyav jogo post ministra ekzilnogo uryadu V 1931 1935 rokah golova Ukrayinskogo voyenno istorichnogo tovaristva u Varshavi Buv redaktorom ta vidavcem vijskovo istorichnogo memuarnogo zbirnika Za Derzhavnist Avtor knigi Ukrayinski Sichovi Strilci na sluzhbi Batkivshini Pomer 10 lyutogo 1944 roku u Varshavi Pohovanij u pravoslavnij chastini miskogo cvintarya Volya u Varshavi poruch iz mogiloyu druga generala Vsevoloda Zmiyenka Tam samo pohovano blizko sotni vidatnih polkovodciv i derzhavnih diyachiv UNR Vshanuvannya pam yatiUkrayina Dokladnishe Vulicya Marka Bezruchka U Kiyevi ye vulicya Marka Bezruchka U Rivnomu ye prospekt Generala Bezruchka U Vinnici ye vulicya Generala Bezruchka provulok Generala Bezruchka ta proyizd Generala Bezruchka 10 zhovtnya 2020 roku u misti Boyarka pid Kiyevom na stini budinku Boyarskoyi dityachoyi shkoli mistectv vidkrili memorialnij barelyef na chest Bezruchka Ukazom Prezidenta Ukrayini 606 2022 vid 24 serpnya 2022 roku 110 OMBr nadano pochesne najmenuvannya imeni general horunzhogo Marka Bezruchka 23 lyutogo 2023 roku u misti Shepetivka vulicyu Dostoyevskogo perejmenuvali na vulicyu Marka Bezruchka 27 kvitnya 2023 roku u misti Kam yanka provulok Gali Kudri perejmenuvali na vulicyu Generala Bezruchka 3 chervnya 2024 roku u misti Zaporizhzhya Rishennyam miskoyi radi vid 20 05 2024 161 vulicyu Kutuzova perejmenuvali na vulicyu Marka Bezruchka Polsha 15 serpnya 2016 roku ministr oboroni Polshi Antonij Macerevich poklav kviti do mogili general horunzhogo Armiyi UNR Marka Bezruchka Podiya yaka rozpochinala urochistosti vidbulasya v ramkah svyatkuvannya Dnya Vijska Polskogo U Vroclavi v chervni 2018 roku imenem Marka Bezruchka nazvano kilceve perehrestya U lipni 2020 roku Miska rada Varshavi virishila nazvati odin zi skveriv u polskij stolici imenem generala Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Marka Bezruchka 13 serpnya 2020 roku urochisto vidkrito u Varshavi v rajoni Volya nepodalik cvintarya de pohovanij general skver imeni generala Armiyi UNR Marka Bezruchka 26 listopada 2020 roku odnomu zi skveriv Gdanska prisvoyeno nazvu imeni generala armiyi Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki Marka Bezruchka PrimitkiUkrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Oficijna Facebook storinka 2020 9 zhovtnya Arhiv originalu za 17 grudnya 2010 Procitovano 4 lipnya 2010 Kipiani Vahtang 2017 Vijna dvoh pravd ukrayinska Harkiv Vivat s 85 ISBN 978 617 690 940 8 Neznanomu kozakovi Pravoslavne kladovishe Armiyi UNR 16 chervnya 2012 u Wayback Machine Istorichna pravda 2011 22 kvitnya Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2016 kalagum www city adm rv ua Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 2 sichnya 2016 shepetivka com ua U Shepetivskij gromadi perejmenuvali 83 toponimichnih ob yektiv Sajt mista Shepetivka shepetivka com ua uk ua Procitovano 23 lyutogo 2023 Polsha vshanuvala voyiniv UNR Golos Ukrayini 2016 154 6408 16 serp S 9 Svit bez kordoniv Szef MON zlozyl wieniec na grobie ukrainskiego dowodcy gen Marka Bezruczki 20 serpnya 2016 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 24 chervnya 2018 Procitovano 24 chervnya 2018 U Varshavi na chest generala UNR yakij uryatuvav misto vid bilshovikiv nazvali skver foto UNIAN 2020 07 31 U Varshavi z yavivsya skver imeni urodzhencya Zaporizkogo krayu legendarnogo generala Armiyi UNR 24 grudnya 2020 u Wayback Machine depo ua 2020 08 14 www eurointegration com ua Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 14 bereznya 2021 Dzherela za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Istoriya stosunkiv ukrayinskogo ta polskogo narodiv 20 sichnya 2011 u Wayback Machine Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Kovalenko Sergij Bezruchko Marko Danilovich Chorni zaporozhci istoriya polku 2 ge vidannya Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2015 368 s Shatajlo O Spadkoyemci kozackoyi slavi Drogobich Vidrodzhennya 2009 S 80 88 93 97 ISBN 978 966 538 222 5 Bezruchko Marko Danilovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni PosilannyaBezruchko Marko Nepam yat slavi generala Bezruchka 25 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Peremoga v oboroni Zamostya chest ukrayinskoyi zbroyi Divo nad Visloyu yak polyaki z ukrayincyami ne dali bilshovikam ponevoliti Yevropu 6 lipnya 2017 u Wayback Machine Blog istorika yak ukrayinec Bezruchko ryatuvav Polshu vid bilshovikiv 7 zhovtnya 2017 u Wayback Machine