Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ба́чів — село в Україні, у Перемишлянській міській об'єднаній територіальній громаді Львівського району Львівської області.
| село Бачів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Перемишлянська міська ОТГ |
| Основні дані | |
| Населення | 569 ос. |
| Площа | 3.120 км² |
| Поштовий індекс | 81264 |
| Телефонний код | +380 3263 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Водойми | Бачівський потік |
| Відстань до обласного центру | 60 км |
| Відстань до районного центру | 20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Бачів. |
| Карта | |
  Бачів | |
 Бачів | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Ба́чів розташоване в лісистій і горбистій околиці (в північній частині Рогатинського Опілля), за 18 км на схід від Перемишлян. Зі сходу до нього прилягають землі Болотні, з півдня — Подусільньої, з півночі — Іванівки, із заходу — Дусанова. Селом тече Бачівський потік.
Історія
Легенди про походження назви Бачів
Під час одного з татарських нападів орда випалила дощенту села в цій околиці. Збирач податків два дні їздив по місцях колишніх поселень, не зустрічаючи ні людей, ні хат- лише згарища, попелища .Аж на третій день він натрапив на вціліле село. Зрадівши, він промовив: "Нарешті я побачив людей! І записав у свій реєстр село «Бачів».
XV століття
Ранні письмові згадки по Ба́чів відносяться до 1432 р. Тоді ним володів королівський державець Миколай Парава з Любіня — представник шляхетського роду Ходецьких гербу Повала (Огоньчик). 1432 року Миколай Парава отримав запис від короля Ягайла суми 200 гривень, забезпеченої на маєтках у селах Бачів, Янчин, Стратин, Кореличі, Матіїв, Жендовичі (пол. Żędowice) у Львівській землі.
У 1462-1463 роках власниками села були — молодший брат Миколая Парави — та Ядвіга з Любіна, але в 1464 році після сплати коштів за їх частку спадку стрийка власником став Станіслав з Ходча. В документі, виданому 2 липня 1466 року королем Казимиром IV Ягелончиком, згадувався шляхтич Павло з Бачева.
XVI століття
Податковий реєстр 1515 р. згадує, що село Бачів було повністю спустошене ворожим набігом. Документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі. Належало воно тоді Львівському латинському архиєпископству. Спустошення, ймовірно, було вчинене ще в 1512 р. Оскільки один із сільських горбів має назву Стражнича гора, то можна здогадуватись, що село намагалось уникати несподіваних татарських нападів, і на цій горі несла службу селянська сторожа.
1597 року маєтки Бачева і Подусільної були записані на будівництво, утримання єзуїтської колегії (з часом академії) Львова. Запис було зроблено:
- або Яном Остороругом за згодою своєї першої дружини Катажини з Мелецьких.
- або Зофією Ходкевичовою (перша дружина Яна Кароля Ходкевича, старша донька Миколая Мелецького) разом із сестрою Катажиною Остророговою.
Протягом 1598–1773 рр. село перебувало у власності . У селі також була місійна станиця колегіуму. На ній працював самостійний місіонер або соціус брата куратора, який був місіонарем в Настасові. У 1773 р. після касати єзуїтів маєток було оцінено на суму 99 000 злотих і згодом продано.
Тут же на горі Дзвінячці, з-під якої випливає річка Дзвінячка, стояв монастир Отців Єзуїтів. . Цей монарший орден володів селом до 1777 року. 16 січня 1777 р. село купив на аукціоні від Галицького губернаторства Тадей Бобровський, який був тут посесором ще з 1774 року.
XVII століття
Восени 1648 р. Галичину спустошила татарська орда, яка була союзницею Богдана Хмельницького в українсько-польській війні. З липня 1649 р. селяни Лесько Диптан та Федір Гриньків з Бачева та Подосільної присягали, що в знищених селах неможливо було зібрати більше, ніж 3,5 золотого подимного податку з 5 ланів землі.
XVIII століття
1739 р. у Бачеві був великий голод, а 1744 р. загинуло багато бджіл в сільських пасіках. У 1784 р. в селі проводились перші спроби садіння та щеплення фруктових дерев і через декілька років село зазеленіло. 1760 р. під час однієї з парафіяльних перевірок було запропоновано громаді заснувати для дітей села школу та організувати їх навчання.
XIX століття
1848 року була скасована панщина і в селі на спомин про це встановлений хрест Свободи, а наприкінці XIX ст., у 1899 р., бачів'яни заснували читальню товариства «Просвіта».
В 1855р власником села був пан Леопольд Старженський
XX століття
У 1929 р. сільська бібліотека мала тільки 10 книг і приходила сюди тільки 1 газета «Новий час». Керували читальнею Степан, Василь, та Олекса Кушнірі, Степан та Григорій Ватуляки, Володимир Прийма. За даними читальні, у селі проживали 880 чол., з них 800 українців. Діяло теж спортивне товариство «ЛУГ», кооператива «Єдність».
Звіт читальні за 1932 р. свідчить, що населення Бачева становило 960 чол. На початку року бібліотека зросла до 73 книг. Читальнею керував Іван Цап.
У 1935 р. «Просвіта» містилась в хаті Катерини Литвин. У 1935 р. сільська бібліотека зросла від 95 до 217 книг. «Просвіта» разом з кооперативом «Єдність» будували власний дім. У 1936 р. читальня мала 120 членів. Очолював її Онуфрій Горлатий. В 1930-х роках у селі діяв осередок ОУН. В квітні 1939 року польська влада заборонила діяльність «Просвіти». Під заборону потрапили також «Рідна школа», «Сільський господар», «Сокіл», які вели в селі активну діяльність.
Після встановлення у Галичині радянської влади у 1939 р. в Бачеві була утворена сільська рада. 28 березня 1939 р. була заборонена діяльність «Просвіти» в селах Бачів, Болотня, Дусанів, Кореличі, Янчин, Подусів та .
У 1940 р. енкаведисти заарештували кількох оунівців, ще одного поранили, коли він ризикуючи власним життя рятував своїх побратимів, а іншого вбили. Насувалася Друга світова війна… Бачівська молодь поринула у підпільну боротьбу. У 1944 р. була створена самооборона села, яка брала участь у боях проти більшовиків, що ловили людей попри їх вік, та відправили до більшовицької армії та Сибіру. У час боротьби з 1944 р. по 1951 р. було вбито більшовиками понад 70 людей. Останній із повстанців Цап Андрій Григорович псевдо «Чумак» загинув біля хутора Яблунів, що належить до села Янчин.
11 липня 1993 р. у Бачеві відкрили пам'ятник Кобзареві.
XXI століття
У 2005 році 9 січня відбувся похорон о. Василя Прийми. На похорон приїхав єпископ Стрийської Єпархія Юліан Гбур.
У 2007 році відбувся 1-ший фестиваль духовної пісні «Бог і Україна». У 2008 році проводиться газифікація села.
У 2010 р. 29 серпня був проведений 2-гий фестиваль духовної пісні «Бог і Україна».
13 липня 2014 року відбулася Соборна Свята Літургія у Храмі Різдва Івана Хрестителя. Після цього було ознайомлення прочан зі святинями села. В той же день було проведено 3-тій фестиваль духовної пісні «Бог і Україна» присвячений 100-річчю від дня народження отця Василя Прийми.
Почався значний духовний розвиток Бачева. В селі були паломники з м. Жовква, Городенка, Городок. В Бачеві планується щорічно проводити фестивалі духовної пісні. В селі планується зробити відпустовий центр. 14 липня 2019 року до Бачівської церкви привезли мощі святого архидиякона первомученика Стефана. Мощі привіз єпископ Іриней Білик.
Будівництво церкви
Перша парафія в селі Бачів виникла перед 1438 р. Нову дерев'яну церкву Богоявлення Христового громада збудувала в 1738 р. з різаного дубового дерева з трьома верхами, яка стоїть у селі дотепер. У 1989 р., після 27-річної заборони, в Бачеві була зареєстрована церковна громада та офіційно відкрита церква. 19 січня 1991 р. митрополит Володимир Стернюк поблагословив проєкт побудови нової церкви в Бачеві, а у квітні 1991 р. був закладений фундамент. 11 липня почали зводити стіни церкви. Восени 1992 р. було завершено будівництво нового храму св. Івана Христителя. На його спорудження використано 300 000 цеглин. 20 липня 1993 р. на храмі завершено встановлення хреста, а через рік 1994 р. храм був покритий бляхою. 13 липня 1997 р. відбулося урочисте посвячення новозбудованого храму. 1994 р. в селі було розпочато, а восени 1995 р. завершено будівництво Бачівської гроти, аналогічно до Люрдської у Франції. Будова церкви у селі здійснювалась за кошти колишнього мешканця Бачева, о. Миколи-Василя Прийми (Цапа) (5.01.1914-17.12.2004), колишнього вояка УПА, а потім — священика у м. Люрд (Франція). Всі люди долучились до будови храму.
Протягом 1989—1990 років відновили всі пам'ятні хрести і знаки, які були осквернені протягом 60 років.
Народний ансамбль «Бачівчанка»
Він заснований Гривнак Емілією у селі Бачів. Здобув популярність у Львівській області та за її межами. Ансамбль «Бачівчанка» співає українські народні та патріотичні пісні. До складу ансамблю входить 5 жінок та мужчина: Цікало Олександра, Горлата Ольга, Кушнір Емілія, Кулеба Іванна, Гривнак Емілія та Підцерковний Михайло.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бачів |
Примітки
- Jerzy Wiśniewski. Parawa Mikołaj z Lubina h. Ogończyk // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — t. XXV/2, zeszyt 105. — S. 198. (пол.)
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.299, № 3209 (лат.)
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Włodzimierz Dworzaczek. Ostroróg Jan herbu Nałęcz (1565—1622) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — Tom XXIV/3, zeszyt 102. — 193—384 s. — S. 509—510. (пол.)
- скасування
- Leszko Szewczyk (1855). Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w królestwie Galicyi i Lodomeryi jakoteż w wielkim księstwie Krakowskiem i księstwie Bukowińskiem, pod względem politycznej i sądowej organizacyi kraju wraz z dokładnem oznaczeniem parafii, poczt i właścicieli tabularnych, ułożony porządkiem abecadłowym (польська) . с. 7.
- "Діло" №88, 20.04.1939.
Джерела
- о. Николай Василь Прийма. Український мальовничий острів у чудодійному Люрді. — Львів, 2000.
- Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy, 1564—1995 / oprac. L. Grzebień. — Kraków, 1996.
- Baczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 79. (пол.) — S. 79. (пол.)
Посилання
- http://www.localhistory.org.ua/locations/bachiv/ [ 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba chiv selo v Ukrayini u Peremishlyanskij miskij ob yednanij teritorialnij gromadi Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti selo Bachiv Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Peremishlyanska miska OTG Osnovni dani Naselennya 569 os Plosha 3 120 km Poshtovij indeks 81264 Telefonnij kod 380 3263 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 32 26 pn sh 24 39 10 sh d H G O Vodojmi Bachivskij potik Vidstan do oblasnogo centru 60 km Vidstan do rajonnogo centru 20 km Misceva vlada Adresa radi s Bachiv Karta Bachiv Bachiv Mapa Bachiv u VikishovishiGeografiyaSelo Ba chiv roztashovane v lisistij i gorbistij okolici v pivnichnij chastini Rogatinskogo Opillya za 18 km na shid vid Peremishlyan Zi shodu do nogo prilyagayut zemli Bolotni z pivdnya Podusilnoyi z pivnochi Ivanivki iz zahodu Dusanova Selom teche Bachivskij potik IstoriyaLegendi pro pohodzhennya nazvi Bachiv Pid chas odnogo z tatarskih napadiv orda vipalila doshentu sela v cij okolici Zbirach podatkiv dva dni yizdiv po miscyah kolishnih poselen ne zustrichayuchi ni lyudej ni hat lishe zgarisha popelisha Azh na tretij den vin natrapiv na vcilile selo Zradivshi vin promoviv Nareshti ya pobachiv lyudej I zapisav u svij reyestr selo Bachiv XV stolittya Ranni pismovi zgadki po Ba chiv vidnosyatsya do 1432 r Todi nim volodiv korolivskij derzhavec Mikolaj Parava z Lyubinya predstavnik shlyahetskogo rodu Hodeckih gerbu Povala Ogonchik 1432 roku Mikolaj Parava otrimav zapis vid korolya Yagajla sumi 200 griven zabezpechenoyi na mayetkah u selah Bachiv Yanchin Stratin Korelichi Matiyiv Zhendovichi pol Zedowice u Lvivskij zemli U 1462 1463 rokah vlasnikami sela buli molodshij brat Mikolaya Paravi ta Yadviga z Lyubina ale v 1464 roci pislya splati koshtiv za yih chastku spadku strijka vlasnikom stav Stanislav z Hodcha V dokumenti vidanomu 2 lipnya 1466 roku korolem Kazimirom IV Yagelonchikom zgaduvavsya shlyahtich Pavlo z Bacheva XVI stolittya Podatkovij reyestr 1515 r zgaduye sho selo Bachiv bulo povnistyu spustoshene vorozhim nabigom Dokumentuyetsya 2 lani blizko 50 ga obroblyuvanoyi zemli Nalezhalo vono todi Lvivskomu latinskomu arhiyepiskopstvu Spustoshennya jmovirno bulo vchinene she v 1512 r Oskilki odin iz silskih gorbiv maye nazvu Strazhnicha gora to mozhna zdogaduvatis sho selo namagalos unikati nespodivanih tatarskih napadiv i na cij gori nesla sluzhbu selyanska storozha 1597 roku mayetki Bacheva i Podusilnoyi buli zapisani na budivnictvo utrimannya yezuyitskoyi kolegiyi z chasom akademiyi Lvova Zapis bulo zrobleno abo Yanom Ostororugom za zgodoyu svoyeyi pershoyi druzhini Katazhini z Meleckih abo Zofiyeyu Hodkevichovoyu persha druzhina Yana Karolya Hodkevicha starsha donka Mikolaya Meleckogo razom iz sestroyu Katazhinoyu Ostrorogovoyu Protyagom 1598 1773 rr selo perebuvalo u vlasnosti U seli takozh bula misijna stanicya kolegiumu Na nij pracyuvav samostijnij misioner abo socius brata kuratora yakij buv misionarem v Nastasovi U 1773 r pislya kasati yezuyitiv mayetok bulo ocineno na sumu 99 000 zlotih i zgodom prodano Tut zhe na gori Dzvinyachci z pid yakoyi viplivaye richka Dzvinyachka stoyav monastir Otciv Yezuyitiv Cej monarshij orden volodiv selom do 1777 roku 16 sichnya 1777 r selo kupiv na aukcioni vid Galickogo gubernatorstva Tadej Bobrovskij yakij buv tut posesorom she z 1774 roku XVII stolittya Voseni 1648 r Galichinu spustoshila tatarska orda yaka bula soyuzniceyu Bogdana Hmelnickogo v ukrayinsko polskij vijni Z lipnya 1649 r selyani Lesko Diptan ta Fedir Grinkiv z Bacheva ta Podosilnoyi prisyagali sho v znishenih selah nemozhlivo bulo zibrati bilshe nizh 3 5 zolotogo podimnogo podatku z 5 laniv zemli XVIII stolittya 1739 r u Bachevi buv velikij golod a 1744 r zaginulo bagato bdzhil v silskih pasikah U 1784 r v seli provodilis pershi sprobi sadinnya ta sheplennya fruktovih derev i cherez dekilka rokiv selo zazelenilo 1760 r pid chas odniyeyi z parafiyalnih perevirok bulo zaproponovano gromadi zasnuvati dlya ditej sela shkolu ta organizuvati yih navchannya XIX stolittya 1848 roku bula skasovana panshina i v seli na spomin pro ce vstanovlenij hrest Svobodi a naprikinci XIX st u 1899 r bachiv yani zasnuvali chitalnyu tovaristva Prosvita V 1855r vlasnikom sela buv pan Leopold Starzhenskij XX stolittya U 1929 r silska biblioteka mala tilki 10 knig i prihodila syudi tilki 1 gazeta Novij chas Keruvali chitalneyu Stepan Vasil ta Oleksa Kushniri Stepan ta Grigorij Vatulyaki Volodimir Prijma Za danimi chitalni u seli prozhivali 880 chol z nih 800 ukrayinciv Diyalo tezh sportivne tovaristvo LUG kooperativa Yednist Zvit chitalni za 1932 r svidchit sho naselennya Bacheva stanovilo 960 chol Na pochatku roku biblioteka zrosla do 73 knig Chitalneyu keruvav Ivan Cap U 1935 r Prosvita mistilas v hati Katerini Litvin U 1935 r silska biblioteka zrosla vid 95 do 217 knig Prosvita razom z kooperativom Yednist buduvali vlasnij dim U 1936 r chitalnya mala 120 chleniv Ocholyuvav yiyi Onufrij Gorlatij V 1930 h rokah u seli diyav oseredok OUN V kvitni 1939 roku polska vlada zaboronila diyalnist Prosviti Pid zaboronu potrapili takozh Ridna shkola Silskij gospodar Sokil yaki veli v seli aktivnu diyalnist Pislya vstanovlennya u Galichini radyanskoyi vladi u 1939 r v Bachevi bula utvorena silska rada 28 bereznya 1939 r bula zaboronena diyalnist Prosviti v selah Bachiv Bolotnya Dusaniv Korelichi Yanchin Podusiv ta U 1940 r enkavedisti zaareshtuvali kilkoh ounivciv she odnogo poranili koli vin rizikuyuchi vlasnim zhittya ryatuvav svoyih pobratimiv a inshogo vbili Nasuvalasya Druga svitova vijna Bachivska molod porinula u pidpilnu borotbu U 1944 r bula stvorena samooborona sela yaka brala uchast u boyah proti bilshovikiv sho lovili lyudej popri yih vik ta vidpravili do bilshovickoyi armiyi ta Sibiru U chas borotbi z 1944 r po 1951 r bulo vbito bilshovikami ponad 70 lyudej Ostannij iz povstanciv Cap Andrij Grigorovich psevdo Chumak zaginuv bilya hutora Yabluniv sho nalezhit do sela Yanchin 11 lipnya 1993 r u Bachevi vidkrili pam yatnik Kobzarevi XXI stolittya U 2005 roci 9 sichnya vidbuvsya pohoron o Vasilya Prijmi Na pohoron priyihav yepiskop Strijskoyi Yeparhiya Yulian Gbur U 2007 roci vidbuvsya 1 shij festival duhovnoyi pisni Bog i Ukrayina U 2008 roci provoditsya gazifikaciya sela U 2010 r 29 serpnya buv provedenij 2 gij festival duhovnoyi pisni Bog i Ukrayina 13 lipnya 2014 roku vidbulasya Soborna Svyata Liturgiya u Hrami Rizdva Ivana Hrestitelya Pislya cogo bulo oznajomlennya prochan zi svyatinyami sela V toj zhe den bulo provedeno 3 tij festival duhovnoyi pisni Bog i Ukrayina prisvyachenij 100 richchyu vid dnya narodzhennya otcya Vasilya Prijmi Pochavsya znachnij duhovnij rozvitok Bacheva V seli buli palomniki z m Zhovkva Gorodenka Gorodok V Bachevi planuyetsya shorichno provoditi festivali duhovnoyi pisni V seli planuyetsya zrobiti vidpustovij centr 14 lipnya 2019 roku do Bachivskoyi cerkvi privezli moshi svyatogo arhidiyakona pervomuchenika Stefana Moshi priviz yepiskop Irinej Bilik Budivnictvo cerkviCerkva Bogoyavlennya Hristovogo v s Bachiv Persha parafiya v seli Bachiv vinikla pered 1438 r Novu derev yanu cerkvu Bogoyavlennya Hristovogo gromada zbuduvala v 1738 r z rizanogo dubovogo dereva z troma verhami yaka stoyit u seli doteper U 1989 r pislya 27 richnoyi zaboroni v Bachevi bula zareyestrovana cerkovna gromada ta oficijno vidkrita cerkva 19 sichnya 1991 r mitropolit Volodimir Sternyuk poblagosloviv proyekt pobudovi novoyi cerkvi v Bachevi a u kvitni 1991 r buv zakladenij fundament 11 lipnya pochali zvoditi stini cerkvi Voseni 1992 r bulo zaversheno budivnictvo novogo hramu sv Ivana Hristitelya Na jogo sporudzhennya vikoristano 300 000 ceglin 20 lipnya 1993 r na hrami zaversheno vstanovlennya hresta a cherez rik 1994 r hram buv pokritij blyahoyu 13 lipnya 1997 r vidbulosya urochiste posvyachennya novozbudovanogo hramu 1994 r v seli bulo rozpochato a voseni 1995 r zaversheno budivnictvo Bachivskoyi groti analogichno do Lyurdskoyi u Franciyi Budova cerkvi u seli zdijsnyuvalas za koshti kolishnogo meshkancya Bacheva o Mikoli Vasilya Prijmi Capa 5 01 1914 17 12 2004 kolishnogo voyaka UPA a potim svyashenika u m Lyurd Franciya Vsi lyudi doluchilis do budovi hramu Protyagom 1989 1990 rokiv vidnovili vsi pam yatni hresti i znaki yaki buli oskverneni protyagom 60 rokiv Narodnij ansambl Bachivchanka Vin zasnovanij Grivnak Emiliyeyu u seli Bachiv Zdobuv populyarnist u Lvivskij oblasti ta za yiyi mezhami Ansambl Bachivchanka spivaye ukrayinski narodni ta patriotichni pisni Do skladu ansamblyu vhodit 5 zhinok ta muzhchina Cikalo Oleksandra Gorlata Olga Kushnir Emiliya Kuleba Ivanna Grivnak Emiliya ta Pidcerkovnij Mihajlo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BachivPrimitkiJerzy Wisniewski Parawa Mikolaj z Lubina h Ogonczyk Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1980 t XXV 2 zeszyt 105 S 198 pol Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 299 3209 lat Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 172 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Wlodzimierz Dworzaczek Ostrorog Jan herbu Nalecz 1565 1622 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1979 Tom XXIV 3 zeszyt 102 193 384 s S 509 510 pol skasuvannya Leszko Szewczyk 1855 Skorowidz wszystkich miejscowosci polozonych w krolestwie Galicyi i Lodomeryi jakotez w wielkim ksiestwie Krakowskiem i ksiestwie Bukowinskiem pod wzgledem politycznej i sadowej organizacyi kraju wraz z dokladnem oznaczeniem parafii poczt i wlascicieli tabularnych ulozony porzadkiem abecadlowym polska s 7 Dilo 88 20 04 1939 Dzherelao Nikolaj Vasil Prijma Ukrayinskij malovnichij ostriv u chudodijnomu Lyurdi Lviv 2000 Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564 1995 oprac L Grzebien Krakow 1996 Baczow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 79 pol S 79 pol Posilannyahttp www localhistory org ua locations bachiv 11 lyutogo 2017 u Wayback Machine