Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нижня Каліфорнія (Баха-Каліфорнія, Північна Нижня Каліфорнія; ісп. Baja California) — штат на північному заході Мексики, в північній частині півострова Каліфорнія. Площа 69 921 км². Населення 3,315,766 осіб (2015). Адміністративний центр — місто Мехікалі.
| Нижня Каліфорнія | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | |||||
| Baja California | |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Мехікалі | ||||
| Країна |  Мексика | ||||
| |||||
| Номерний знак | 2 | ||||
| Офіційна мова | Іспанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 3,315,766 осіб | ||||
| Етнікон | італ. Bassacaliforniano | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 69 921 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 578 м | ||||
| - мінімальна | 578 м | ||||
| Часовий пояс | UTC−8 | ||||
| Став штатом | 1804 | ||||
| Губернатор | d, d, d і d | ||||
| Вебсайт | bajacalifornia.gob.mx | ||||
| Код ISO 3166-2 | MX-BCN | ||||
 | |||||
| Штат Нижня Каліфорнія на мапі Мексики | |||||
| |||||
Географія
На півночі штату проходить державний кордон з США (штат Каліфорнія). На заході штат омивається Тихим океаном, на сході — Каліфорнійською затокою, а також примикає до штату Сонора, на півдні межує зі штатом Баха-Каліфорнія-Сюр. Площа штату складає 70 113 км² (3,57 % всієї території Мексики).
Історія
Перші поселенці
Перші люди з'явилися на цій території 11 000 років тому, ймовірно, рухаючись вздовж тихоокеанського узбережжя з боку Аляски. До моменту появи європейців, на півострові проживали дві основні групи корінних жителів. На півдні півострова жили індіанці племені кочимі, монки, і , на півночі — племена : , , , кокопа та . Ці племена по-різному адаптувалися до даної місцевості. Плем'я кочимі в центральній пустелі півострова часто кочувало і займалося полюванням і збиральництвом, а на острові Седрос на захід від півострова розвинуло непогану економіку, пов'язану з морем. На півночі півострова клімат м'якший, і більш густо населяючі цю територію племена кіліві, паїпаї і кумеяй вели там осілий спосіб життя, також займаючись полюванням і збиранням. Кокопа і квечани займалися землеробством в заплаві річки Колорадо.
Прихід європейців
Перші європейці з'явилися на цій території в 1539 році, коли іспанський мореплавець справив рекогностування східного узбережжя Каліфорнійської затоки і досліджував західне узбережжя аж до острова . Інший іспанський мореплавець в 1540 році висадився на східному березі півострова і досяг нижньої течії річки Колорадо, а в 1542 году Хуан Родрігес Кабрільйо закінчив рекогностування західного узбережжя. У 1602 году знову досліджував ці землі, але далі в XVII століттіе європейці цей півострів майже не відвідували.
Єзуїти заснували тут свою першу колонію в 1697 році, на місці нинішнього містечка Лорето. За наступні десятиліття вони значно поширили свій вплив на більшу частину сучасного штату Баха-Каліфорнія-Сюр. У 1751—1753 роках хорватський єзуїт, місіонер здійснив подорож на північ півострова, на територію нинішнього штату. Місії єзуїтів () серед кочимі були послідовно засновані в Санта-Гертрудіс, (1752), Сан-Боржа (1762) і Санта-Марія (1767).
Після переслідування єзуїтів з боку іспанської корони в 1768 році недовге францисканське управління (1768—1773) заснувало лише одну редукцію Сан-Фернандо-Велічата (San Fernando Rey de España de Velicatá). У 1769 році експедиція і Хуніперо Серра вперше провела повномасштабне дослідження земель північного заходу штату і заснувало місію Альта-Каліфорнія в районі сучасного Сан-Дієго (США).
Домініканці взяли управління над місіями в 1773 році. Вони також заснували ряд нових місій серед кочимі на півночі і юманс на заході.
XIX і XX століття
У 1804 році Каліфорнії були розділені на Верхню (Alta) і Нижню (Baja) по межі францисканської і домініканської місій. Після завоювання Мексикою незалежності, Каліфорнії були включені до її складу. У 1850 році Верхня Каліфорнія анексована Сполученими Штатами. У 1853 році солдат удачі Вільям Вокер захоплює місто Ла-Пас і оголошує себе президентом республіки Південна Каліфорнія. Мексиканський уряд змушує його відступити через кілька місяців. У 1884 році Луїс Хюллер і Джордж Х. Сіссон отримують концесію, на розширення території, обіцяючи розвивати їх. У 1905 році на цій території утворено «Революційний робочий союз» під керівництвом , прихильників якого називали магоністамі. У 1911 році міста Мехікалі і Тіхуана захоплені Ліберальною партією Мексики, але незабаром звільнені федеральними військами. У 1930 році Нижня Каліфорнія розділилася на Північну і Південну території. У 1931 Нижня Каліфорнія, північна її частина, стала федеральної територією. 1 вересня 1951 року президент Мігель Алеман у своєму звіті оголосив, що Північна територія Баха Каліфорнія відповідає умовам штату, які передбачені у другій частині 73-ї статті Конституції Мексики. З цього часу виконавча влада почала сприяти створенню нового штату Баха Каліфорнія. 16 січня 1952 Мігель Алеман видав указ (затверджений Конгресом 31 грудня 1951), в якому згідно 43 та 45 статті Конституції Баха-Каліфорнія стає 29-м штатом Мексики. 23 вересня 1952 року до Палати депутатів було направлено ряд додаткових положень для внесення їх до конституції штату. 16 серпня 1953 року була оприлюднена перша Конституція штату. Територія на південь від 28 ° пн. широти залишається під федеральним управлінням. Першим губернатором штату став А. Гарсія Гонсалес (Alfonso García González) від право-соціалістичної Інституційно-революційної партії (PRI). У 1974 році Південна територія стає 31-м мексиканським штатом (Баха-Каліфорнія-Сюр). У 1989 році Ернесто Руффо Аппель стає першим з часів Мексиканської революції губернатором штату, що не належить до правлячої Інституційно-революційної партії, таким чином, до влади прийшла консервативна Партія національної дії (PAN), яка не випускала з тих пір влади зі своїх рук.
Населення
Населення штату становить 3 155 070 осіб (дані 2010 року), що набагато більше, ніж в сусідній Нижній Каліфорнії Південній. Понад 75 % населення штату проживає в його столиці, місті Мехікалі, а також найбільш густонаселеному місті штату Тіхуані. Обидва ці міста розташовані близько до території США. Іншими великими населеними пунктами штату є міста Енсенада, Сан-Феліпе, Плайас-де-Розаріто і Текате. Населення штату становлять не тільки метиси іспанського і індіанського населення, але також невеликі групи європейців, вихідців з Східної Азії, Близького Сходу і Африки.
Місцеві жителі називають себе «качанілья» (cachanilla) на честь рослини, з якої перші поселенці будували свої халупи, і яка володіє специфічним запахом.
Міста і населені пункти
Найбільші міста штату Нижня Каліфорнія:
Адміністративний поділ
В адміністративному відношенні ділиться на 5 муніципалітетів:
| INEGI код | Муніципалітети (рос.) | Муніципалітети (ориг.) |
|---|---|---|
| 001 | (Ensenada) | |
| 002 | (Mexicali) | |
| 003 | (Tecate) | |
| 004 | (Tijuana) | |
| 005 | (Playas de Rosarito) |
Економіка
Основними галузями економіки є експортно-орієнтовані виробництво і збірка, готельний бізнес і туризм, а також сільське господарство, тваринництво і рибальство. Що стосується інфраструктури, то штат має хороші шосейні дороги, залізниці, морські порти і аеропорти. Близькість до американського ринку привела до розвитку численних дрібних складальних виробництв (maquiladoras), які постачають свою продукцію на експорт на американський ринок. Підписання в 1992 угоди про вільну торгівлю з США (NAFTA) привели до зміцнення економічних зв'язків з США і Канадою. Варто відзначити, що третина всіх макіладорас знаходяться саме в Нижній Каліфорнії. Основні галузі промисловості включають: електронна, текстильна, хімічна, деревообробна і автомобільна промисловість.
Герб
Герб штату представляє собою фігурний щит із золотою облямівкою прикрашеною хвилями, які обтяжені двома рибами, що символізують два узбережжя Нижньої Каліфорнії і рибальство. Центральне місце щита займає фігура священика з розпростертими руками, який дивиться на сільськогосподарські і промислові ландшафти. Священик символізує перших місіонерів, які почали селитися на території сучасного штату і поширення Євангелія. У верхніх кутах щита є зображення жінки і чоловіка, які тримають один одного за руки, в яких — пучки світла, як символ народної влади. У жіночих руках хімічні та вимірювальні прилади та інструменти, в руках чоловіка книга — символ культури і освіти. Також в щиті зображені гори, як символ гірничої промисловості, річка Колорадо і піски пустелі Сонора. Вінчає герб золоте сонце, що сходить, на якому написаний девіз Trabajo y Justicia Social, який в перекладі з іспанської означає «Праця і Соціальна Справедливість». Герб був прийнятий 27 вересня 1956 року. Штат Нижня Каліфорнія не має офіційно затвердженого прапора. Часто використовується біле полотнище із зображенням герба в центрі.
Пам'ятки
Примітки
- de Novelo, Maria Eugenia Bonifaz (1984). "Ensenada: Its background, founding and early development" [ 20 серпня 2008 у Wayback Machine.](ісп.)
- «Nuestro Estado - Gobierno del Estado de Baja California» [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.](ісп.)
- [. Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018. Historia - Baja California(ісп.)]
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нижня Каліфорнія |
- (ісп.)
- Martínez-Ballesté, Andrea; Ezcurra, Exequiel (2018). "Reconstruction of past climatic events using oxygen isotopes in Washingtonia robusta growing in three anthropic oases in Baja California" [ 30 травня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- «El Sol de Tijuana Se transforma Mexicali como Industrial» [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](ісп.)
- (ісп.)
- Martínez-Ballesté, Andrea; Ezcurra, Exequiel (2018). «Reconstruction of past climatic events using oxygen isotopes in Washingtonia robusta growing in three anthropic oases in Baja California». Boletín de la Sociedad Geológica Mexicana. 70 (1): 79-94 [ 30 травня 2018 у Wayback Machine.](ісп.)
- http://siglo.inafed.gob.mx/enciclopedia/EMM02bajacalifornia/historia.html [ 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Historia de Baja California - Información de México [ 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.](ісп.)
- Historia y formas de vida en Baja California | Arqueología Mexicana [ 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.](ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nizhnya Kaliforniya Baha Kaliforniya Pivnichna Nizhnya Kaliforniya isp Baja California shtat na pivnichnomu zahodi Meksiki v pivnichnij chastini pivostrova Kaliforniya Plosha 69 921 km Naselennya 3 315 766 osib 2015 Administrativnij centr misto Mehikali Nizhnya Kaliforniya Shtat Baja CaliforniaGerb Nizhnoyi Kaliforniyi PraporStolicya MehikaliKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodiniciBaha Kaliforniya Sur Sonora Arizona Kaliforniya San Diyego Nomernij znak 2Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 3 315 766 osibEtnikon ital BassacalifornianoPlosha povna 69 921 km Visota maksimalna 578 m minimalna 578 mChasovij poyas UTC 8Stav shtatom 1804Gubernator d d d i dVebsajt bajacalifornia gob mxKod ISO 3166 2 MX BCNShtat Nizhnya Kaliforniya na mapi MeksikiShtat Nizhnya Kaliforniya na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nizhnya KaliforniyaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kaliforniya znachennya GeografiyaNa pivnochi shtatu prohodit derzhavnij kordon z SShA shtat Kaliforniya Na zahodi shtat omivayetsya Tihim okeanom na shodi Kalifornijskoyu zatokoyu a takozh primikaye do shtatu Sonora na pivdni mezhuye zi shtatom Baha Kaliforniya Syur Plosha shtatu skladaye 70 113 km 3 57 vsiyeyi teritoriyi Meksiki IstoriyaPershi poselenci Pershi lyudi z yavilisya na cij teritoriyi 11 000 rokiv tomu jmovirno ruhayuchis vzdovzh tihookeanskogo uzberezhzhya z boku Alyaski Do momentu poyavi yevropejciv na pivostrovi prozhivali dvi osnovni grupi korinnih zhiteliv Na pivdni pivostrova zhili indianci plemeni kochimi monki i na pivnochi plemena kokopa ta Ci plemena po riznomu adaptuvalisya do danoyi miscevosti Plem ya kochimi v centralnij pusteli pivostrova chasto kochuvalo i zajmalosya polyuvannyam i zbiralnictvom a na ostrovi Sedros na zahid vid pivostrova rozvinulo nepoganu ekonomiku pov yazanu z morem Na pivnochi pivostrova klimat m yakshij i bilsh gusto naselyayuchi cyu teritoriyu plemena kilivi payipayi i kumeyaj veli tam osilij sposib zhittya takozh zajmayuchis polyuvannyam i zbirannyam Kokopa i kvechani zajmalisya zemlerobstvom v zaplavi richki Kolorado Prihid yevropejciv Pershi yevropejci z yavilisya na cij teritoriyi v 1539 roci koli ispanskij moreplavec spraviv rekognostuvannya shidnogo uzberezhzhya Kalifornijskoyi zatoki i doslidzhuvav zahidne uzberezhzhya azh do ostrova Inshij ispanskij moreplavec v 1540 roci visadivsya na shidnomu berezi pivostrova i dosyag nizhnoyi techiyi richki Kolorado a v 1542 godu Huan Rodriges Kabriljo zakinchiv rekognostuvannya zahidnogo uzberezhzhya U 1602 godu znovu doslidzhuvav ci zemli ale dali v XVII stolittie yevropejci cej pivostriv majzhe ne vidviduvali Yezuyiti zasnuvali tut svoyu pershu koloniyu v 1697 roci na misci ninishnogo mistechka Loreto Za nastupni desyatilittya voni znachno poshirili svij vpliv na bilshu chastinu suchasnogo shtatu Baha Kaliforniya Syur U 1751 1753 rokah horvatskij yezuyit misioner zdijsniv podorozh na pivnich pivostrova na teritoriyu ninishnogo shtatu Misiyi yezuyitiv sered kochimi buli poslidovno zasnovani v Santa Gertrudis 1752 San Borzha 1762 i Santa Mariya 1767 Pislya peresliduvannya yezuyitiv z boku ispanskoyi koroni v 1768 roci nedovge franciskanske upravlinnya 1768 1773 zasnuvalo lishe odnu redukciyu San Fernando Velichata San Fernando Rey de Espana de Velicata U 1769 roci ekspediciya i Hunipero Serra vpershe provela povnomasshtabne doslidzhennya zemel pivnichnogo zahodu shtatu i zasnuvalo misiyu Alta Kaliforniya v rajoni suchasnogo San Diyego SShA Dominikanci vzyali upravlinnya nad misiyami v 1773 roci Voni takozh zasnuvali ryad novih misij sered kochimi na pivnochi i yumans na zahodi XIX i XX stolittya Pivostriv Kaliforniya bl 1650 h rokivMagonistami v Mehikali 1911 U 1804 roci Kaliforniyi buli rozdileni na Verhnyu Alta i Nizhnyu Baja po mezhi franciskanskoyi i dominikanskoyi misij Pislya zavoyuvannya Meksikoyu nezalezhnosti Kaliforniyi buli vklyucheni do yiyi skladu U 1850 roci Verhnya Kaliforniya aneksovana Spoluchenimi Shtatami U 1853 roci soldat udachi Vilyam Voker zahoplyuye misto La Pas i ogoloshuye sebe prezidentom respubliki Pivdenna Kaliforniya Meksikanskij uryad zmushuye jogo vidstupiti cherez kilka misyaciv U 1884 roci Luyis Hyuller i Dzhordzh H Sisson otrimuyut koncesiyu na rozshirennya teritoriyi obicyayuchi rozvivati yih U 1905 roci na cij teritoriyi utvoreno Revolyucijnij robochij soyuz pid kerivnictvom prihilnikiv yakogo nazivali magonistami U 1911 roci mista Mehikali i Tihuana zahopleni Liberalnoyu partiyeyu Meksiki ale nezabarom zvilneni federalnimi vijskami U 1930 roci Nizhnya Kaliforniya rozdililasya na Pivnichnu i Pivdennu teritoriyi U 1931 Nizhnya Kaliforniya pivnichna yiyi chastina stala federalnoyi teritoriyeyu 1 veresnya 1951 roku prezident Migel Aleman u svoyemu zviti ogolosiv sho Pivnichna teritoriya Baha Kaliforniya vidpovidaye umovam shtatu yaki peredbacheni u drugij chastini 73 yi statti Konstituciyi Meksiki Z cogo chasu vikonavcha vlada pochala spriyati stvorennyu novogo shtatu Baha Kaliforniya 16 sichnya 1952 Migel Aleman vidav ukaz zatverdzhenij Kongresom 31 grudnya 1951 v yakomu zgidno 43 ta 45 statti Konstituciyi Baha Kaliforniya staye 29 m shtatom Meksiki 23 veresnya 1952 roku do Palati deputativ bulo napravleno ryad dodatkovih polozhen dlya vnesennya yih do konstituciyi shtatu 16 serpnya 1953 roku bula oprilyudnena persha Konstituciya shtatu Teritoriya na pivden vid 28 pn shiroti zalishayetsya pid federalnim upravlinnyam Pershim gubernatorom shtatu stav A Garsiya Gonsales Alfonso Garcia Gonzalez vid pravo socialistichnoyi Institucijno revolyucijnoyi partiyi PRI U 1974 roci Pivdenna teritoriya staye 31 m meksikanskim shtatom Baha Kaliforniya Syur U 1989 roci Ernesto Ruffo Appel staye pershim z chasiv Meksikanskoyi revolyuciyi gubernatorom shtatu sho ne nalezhit do pravlyachoyi Institucijno revolyucijnoyi partiyi takim chinom do vladi prijshla konservativna Partiya nacionalnoyi diyi PAN yaka ne vipuskala z tih pir vladi zi svoyih ruk NaselennyaNaselennya shtatu stanovit 3 155 070 osib dani 2010 roku sho nabagato bilshe nizh v susidnij Nizhnij Kaliforniyi Pivdennij Ponad 75 naselennya shtatu prozhivaye v jogo stolici misti Mehikali a takozh najbilsh gustonaselenomu misti shtatu Tihuani Obidva ci mista roztashovani blizko do teritoriyi SShA Inshimi velikimi naselenimi punktami shtatu ye mista Ensenada San Felipe Plajas de Rozarito i Tekate Naselennya shtatu stanovlyat ne tilki metisi ispanskogo i indianskogo naselennya ale takozh neveliki grupi yevropejciv vihidciv z Shidnoyi Aziyi Blizkogo Shodu i Afriki Miscevi zhiteli nazivayut sebe kachanilya cachanilla na chest roslini z yakoyi pershi poselenci buduvali svoyi halupi i yaka volodiye specifichnim zapahom Mista i naseleni punkti Najbilshi mista shtatu Nizhnya Kaliforniya Mehikali 855 962 osobi 56 877 osib 14 861 osib 4021 osib 1615 osib 5021 osib 14 831 osoba 91 034 osib Tihuana 1 286 187 osib 7055 osib Ensenada 460 075 osib Administrativnij podilAdministrativna mapa Meksiki Administrativna mapa shtatu Nizhnya Kaliforniya V administrativnomu vidnoshenni dilitsya na 5 municipalitetiv INEGI kod Municipaliteti ros Municipaliteti orig 001 Ensenada 002 Mexicali 003 Tecate 004 Tijuana 005 Playas de Rosarito EkonomikaOsnovnimi galuzyami ekonomiki ye eksportno oriyentovani virobnictvo i zbirka gotelnij biznes i turizm a takozh silske gospodarstvo tvarinnictvo i ribalstvo Sho stosuyetsya infrastrukturi to shtat maye horoshi shosejni dorogi zaliznici morski porti i aeroporti Blizkist do amerikanskogo rinku privela do rozvitku chislennih dribnih skladalnih virobnictv maquiladoras yaki postachayut svoyu produkciyu na eksport na amerikanskij rinok Pidpisannya v 1992 ugodi pro vilnu torgivlyu z SShA NAFTA priveli do zmicnennya ekonomichnih zv yazkiv z SShA i Kanadoyu Varto vidznachiti sho tretina vsih makiladoras znahodyatsya same v Nizhnij Kaliforniyi Osnovni galuzi promislovosti vklyuchayut elektronna tekstilna himichna derevoobrobna i avtomobilna promislovist GerbGerb shtatu predstavlyaye soboyu figurnij shit iz zolotoyu oblyamivkoyu prikrashenoyu hvilyami yaki obtyazheni dvoma ribami sho simvolizuyut dva uzberezhzhya Nizhnoyi Kaliforniyi i ribalstvo Centralne misce shita zajmaye figura svyashenika z rozprostertimi rukami yakij divitsya na silskogospodarski i promislovi landshafti Svyashenik simvolizuye pershih misioneriv yaki pochali selitisya na teritoriyi suchasnogo shtatu i poshirennya Yevangeliya U verhnih kutah shita ye zobrazhennya zhinki i cholovika yaki trimayut odin odnogo za ruki v yakih puchki svitla yak simvol narodnoyi vladi U zhinochih rukah himichni ta vimiryuvalni priladi ta instrumenti v rukah cholovika kniga simvol kulturi i osviti Takozh v shiti zobrazheni gori yak simvol girnichoyi promislovosti richka Kolorado i piski pusteli Sonora Vinchaye gerb zolote sonce sho shodit na yakomu napisanij deviz Trabajo y Justicia Social yakij v perekladi z ispanskoyi oznachaye Pracya i Socialna Spravedlivist Gerb buv prijnyatij 27 veresnya 1956 roku Shtat Nizhnya Kaliforniya ne maye oficijno zatverdzhenogo prapora Chasto vikoristovuyetsya bile polotnishe iz zobrazhennyam gerba v centri Pam yatkiPrimitkide Novelo Maria Eugenia Bonifaz 1984 Ensenada Its background founding and early development 20 serpnya 2008 u Wayback Machine isp Nuestro Estado Gobierno del Estado de Baja California 26 grudnya 2018 u Wayback Machine isp Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2018 Procitovano 15 zhovtnya 2018 Historia Baja California isp DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nizhnya Kaliforniya isp Martinez Balleste Andrea Ezcurra Exequiel 2018 Reconstruction of past climatic events using oxygen isotopes in Washingtonia robusta growing in three anthropic oases in Baja California 30 travnya 2018 u Wayback Machine angl El Sol de Tijuana Se transforma Mexicali como Industrial 24 veresnya 2015 u Wayback Machine isp isp Martinez Balleste Andrea Ezcurra Exequiel 2018 Reconstruction of past climatic events using oxygen isotopes in Washingtonia robusta growing in three anthropic oases in Baja California Boletin de la Sociedad Geologica Mexicana 70 1 79 94 30 travnya 2018 u Wayback Machine isp http siglo inafed gob mx enciclopedia EMM02bajacalifornia historia html 13 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Historia de Baja California Informacion de Mexico 15 zhovtnya 2018 u Wayback Machine isp Historia y formas de vida en Baja California Arqueologia Mexicana 15 zhovtnya 2018 u Wayback Machine isp