Кокопа, також Кукапа (у : Kwapa або Kwii Capáy — «Хмарні люди», що стосується туману вздовж річки Колорадо), є корінними американцями, які проживають у Баха-Каліфорнії та Сонорі, Мексика, та в Арізоні у США.
Кокопа | |
---|---|
Середнє Небо кокопа Френк А. Райнгарт (ручне фарбування) | |
Кількість | 1,009 in the United States (2010) |
Ареал | (Баха-Каліфорнія and Сонора () |
Близькі до: | інші племена |
Мова | , англійська, іспанська |
Релігія | традиційна племінна релігія |
Мова належить до дельта-каліфорнійської гілки родини юманів. Іспанським терміном Cocopah є Cucapá. Їхнє самоозначення — Xawiƚƚ kwñchawaay, що перекладається як «Ті, хто живе на хмарній річці» (від Xawíƚƚy — «річка», kwii — «хмара», (ny) спосіб — «жити», llyay/nyaam — «багато»). За даними перепису населення США, у 2010 році було 1009 кокопа.
Історія
Попередній контакт
Предки Кокопи населяли частини сучасної Арізони, Каліфорнії та Нижньої Каліфорнії і відомі західним науковцям як такі, що належать до . Патайян — це термін, що використовується археологами для опису доісторичних індіанських культур, які населяли частини сучасної Арізони, на захід від в Каліфорнії та в Нижній Каліфорнії, між 700—1550 рр. н. е. Вони включали райони вздовж річки Гіла, річки Колорадо та в , сусідніх нагір'ях і на північ від околиць Великого каньйону. Вони, в основному, є предками кокопів та інших юманомовних племен у регіоні. Патаянські народи практикували там, де це було можливо, і значною мірою покладались на полювання та збиральництво.
Після контакту
Перший значний контакт кокопи з європейцями та африканцями відбувся, ймовірно, у 1540 році, коли іспанський дослідник заплив у дельту річки Колорадо. Кокопи були спеціально згадані по імені експедицією в 1605 році.
Постмексиканська цесія
Після мексикансько-американської війни землі кокопи були розділені між США та Мексикою через , що виникла внаслідок Договору Гваделупе-Ідальго.
Розширення на захід у 1840-х роках та відкриття золота в Каліфорнії в 1849 році привело багато мігрантів через район біля гирла річки Колорадо та району Гранд-Каньйон. Стратегічне значення переправи через річку було визнано урядом США, а армія Сполучених Штатів заснувала Незалежність табору в 1850 році для захисту шляху входу через території племені. Багато племен вздовж річки Колорадо увійшли в паромний бізнес, враховуючи його прибутковість, створюючи багато робочих місць для кокопа.
Кокопа погодився приєднатися до Податкового бунту Гарра 1851 році, на чолі з , щоб боротися проти уряду США поряд із і довколишніми племенами . Разом кокопа обложила табір Незалежності, але облога розпалася після суперечок із квечанами щодо розподілу овець, конфіскованих раніше у білих пастухів.
Кокопа також вступив у після податкового повстання, спочатку на боці квечан проти США. Після укладення миру зі США кокопа об'єдналися з та галіквамай і, накопичивши напругу між двома племенами, виступив проти квечан. Війна вибухнула у травні 1853 року, коли кокопа взяла в облогу три села квечан, тримаючи їх у заручниках. На помсту союзні з квечанами могаве підтримали квечан і здійснили набіг на кокопу. Війна в Юмі закінчилася, коли США погрожували могаве, що вони втрутяться на боці кокопи.
Кокопа в Мексиканській революції
Під час Мексиканської революції здобули підтримку кокопи під впливом Каміло Хіменеса, який був лідером племен кокопа в долині Мехікалі. Кокопа прихильно ставився до боротьби магоністів проти імперіалізму з боку Мексики та США, а також приватизованої власності на свою землю. До кокопи приєдналися пайпай, та кумеяай, і вони підготувались до бою поряд із магоністами, оскільки Хіменес проводив контрабанду американської зброї до Мексики за підтримки Індустріальних робітників світу (ІРС).
29 січня Магоністас і кокопа захопили Мехікалі та надали подальшу матеріально-технічну підтримку по всій своїй землі. Хіменес провели кампанію з арміями кокопо, пайпай та кіліва з до Енсенади, грабуючи маленькі міста та нападаючи на китайсько-мексиканський бізнес.
Зрештою кокопи були розгромлені мексиканськими силами в наступні місяці, і їх витіснили із земель Компанії Колорадо-Рівер Ленд.
Сучасна епоха
У 1964 р. індіанське плем'я кокопа, розташоване на американському боці кордону, заснувало свою першу Конституцію та створило Племінну раду з п'яти осіб в . Наприкінці 1970-х та 1980-х років плем'я почало здобувати додаткову землю, будувати будинки, влаштовувати комунальні послуги, розвивати систему інфраструктури та ініціювати економічний розвиток.
Плем'я кокопа з Арізони
Люди кокопа в США зараховані до племені кокопа з Арізони. За даними перепису населення США 2000 року, плем'я кокопа в Арізоні нараховувало 891 особу. На території резервації є казино, спідвей, курорт, центр сімейних розваг та зал бінго, а також музей і культурний центр. Інша група юмів, , живе в сусідній . У важливих випадках люди кокопи носять свої звичні сорочки на стрічках та сукні на стрічках.
Примітки
- U.S. Census Bureau, Census 2010 Census 2010 American Indian and Alaska Native Summary File (AIANSF) - Sample Data, Cocopah Tribe of Arizona alone or in Combination, M22
- . www.cocopah.com. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 6 вересня 2020.
- Muñoz, Gabriel Trujillo (2012). La utopía del norte fronterizo: La revolución anarcosindicalista de 1911. San Ángel, Del. Álvaro Obregón, México, 01000, D. F: Instituto Nacional de Estudios Históricos de las Revoluciones de México. pp. 30–31. .
Список літератури
- Pritzker, Barry M. A Native American Encyclopedia: History, Culture, and Peoples. Oxford: Oxford University Press, 2000. .
Подальше читання
- Gifford, E.W. (1933). The Cocopa. University of California Publications in American Archaeology and Ethnology, Vol 35:5, Pg 257—334.
- Kelly, William H. (1977). Cocopa Ethnography. Anthropological papers of the University of Arizona (No. 29). Tucson: University of Arizona Press. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кокопа |
Посилання
- Cocopah Indian Tribe [ 13 січня 2021 у Wayback Machine.], official website
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kokopa takozh Kukapa u Kwapa abo Kwii Capay Hmarni lyudi sho stosuyetsya tumanu vzdovzh richki Kolorado ye korinnimi amerikancyami yaki prozhivayut u Baha Kaliforniyi ta Sonori Meksika ta v Arizoni u SShA KokopaSerednye Nebo kokopa Frenk A Rajngart ruchne farbuvannya Kilkist1 009 in the United States 2010 Areal Baha Kaliforniya and Sonora Blizki do inshi plemenaMova anglijska ispanskaReligiyatradicijna pleminna religiyaCholovik i zhinka kokopa Mova nalezhit do delta kalifornijskoyi gilki rodini yumaniv Ispanskim terminom Cocopah ye Cucapa Yihnye samooznachennya Xawiƚƚ kwnchawaay sho perekladayetsya yak Ti hto zhive na hmarnij richci vid Xawiƚƚy richka kwii hmara ny sposib zhiti llyay nyaam bagato Za danimi perepisu naselennya SShA u 2010 roci bulo 1009 kokopa IstoriyaTradicijna teritoriya kokopi na richci Kolorado ta Kalifornijskij zatociPoperednij kontakt Predki Kokopi naselyali chastini suchasnoyi Arizoni Kaliforniyi ta Nizhnoyi Kaliforniyi i vidomi zahidnim naukovcyam yak taki sho nalezhat do Patajyan ce termin sho vikoristovuyetsya arheologami dlya opisu doistorichnih indianskih kultur yaki naselyali chastini suchasnoyi Arizoni na zahid vid v Kaliforniyi ta v Nizhnij Kaliforniyi mizh 700 1550 rr n e Voni vklyuchali rajoni vzdovzh richki Gila richki Kolorado ta v susidnih nagir yah i na pivnich vid okolic Velikogo kanjonu Voni v osnovnomu ye predkami kokopiv ta inshih yumanomovnih plemen u regioni Patayanski narodi praktikuvali tam de ce bulo mozhlivo i znachnoyu miroyu pokladalis na polyuvannya ta zbiralnictvo Pislya kontaktu Pershij znachnij kontakt kokopi z yevropejcyami ta afrikancyami vidbuvsya jmovirno u 1540 roci koli ispanskij doslidnik zapliv u deltu richki Kolorado Kokopi buli specialno zgadani po imeni ekspediciyeyu v 1605 roci Postmeksikanska cesiya Pislya meksikansko amerikanskoyi vijni zemli kokopi buli rozdileni mizh SShA ta Meksikoyu cherez sho vinikla vnaslidok Dogovoru Gvadelupe Idalgo Rozshirennya na zahid u 1840 h rokah ta vidkrittya zolota v Kaliforniyi v 1849 roci privelo bagato migrantiv cherez rajon bilya girla richki Kolorado ta rajonu Grand Kanjon Strategichne znachennya perepravi cherez richku bulo viznano uryadom SShA a armiya Spoluchenih Shtativ zasnuvala Nezalezhnist taboru v 1850 roci dlya zahistu shlyahu vhodu cherez teritoriyi plemeni Bagato plemen vzdovzh richki Kolorado uvijshli v paromnij biznes vrahovuyuchi jogo pributkovist stvoryuyuchi bagato robochih misc dlya kokopa Kokopa pogodivsya priyednatisya do Podatkovogo buntu Garra 1851 roci na choli z shob borotisya proti uryadu SShA poryad iz i dovkolishnimi plemenami Razom kokopa oblozhila tabir Nezalezhnosti ale obloga rozpalasya pislya superechok iz kvechanami shodo rozpodilu ovec konfiskovanih ranishe u bilih pastuhiv Kokopa takozh vstupiv u pislya podatkovogo povstannya spochatku na boci kvechan proti SShA Pislya ukladennya miru zi SShA kokopa ob yednalisya z ta galikvamaj i nakopichivshi naprugu mizh dvoma plemenami vistupiv proti kvechan Vijna vibuhnula u travni 1853 roku koli kokopa vzyala v oblogu tri sela kvechan trimayuchi yih u zaruchnikah Na pomstu soyuzni z kvechanami mogave pidtrimali kvechan i zdijsnili nabig na kokopu Vijna v Yumi zakinchilasya koli SShA pogrozhuvali mogave sho voni vtrutyatsya na boci kokopi Kokopa v Meksikanskij revolyuciyi Pid chas Meksikanskoyi revolyuciyi zdobuli pidtrimku kokopi pid vplivom Kamilo Himenesa yakij buv liderom plemen kokopa v dolini Mehikali Kokopa prihilno stavivsya do borotbi magonistiv proti imperializmu z boku Meksiki ta SShA a takozh privatizovanoyi vlasnosti na svoyu zemlyu Do kokopi priyednalisya pajpaj ta kumeyaaj i voni pidgotuvalis do boyu poryad iz magonistami oskilki Himenes provodiv kontrabandu amerikanskoyi zbroyi do Meksiki za pidtrimki Industrialnih robitnikiv svitu IRS 29 sichnya Magonistas i kokopa zahopili Mehikali ta nadali podalshu materialno tehnichnu pidtrimku po vsij svoyij zemli Himenes proveli kampaniyu z armiyami kokopo pajpaj ta kiliva z do Ensenadi grabuyuchi malenki mista ta napadayuchi na kitajsko meksikanskij biznes Zreshtoyu kokopi buli rozgromleni meksikanskimi silami v nastupni misyaci i yih vitisnili iz zemel Kompaniyi Kolorado River Lend Suchasna epoha U 1964 r indianske plem ya kokopa roztashovane na amerikanskomu boci kordonu zasnuvalo svoyu pershu Konstituciyu ta stvorilo Pleminnu radu z p yati osib v Naprikinci 1970 h ta 1980 h rokiv plem ya pochalo zdobuvati dodatkovu zemlyu buduvati budinki vlashtovuvati komunalni poslugi rozvivati sistemu infrastrukturi ta iniciyuvati ekonomichnij rozvitok Plem ya kokopa z ArizoniLyudi kokopa v SShA zarahovani do plemeni kokopa z Arizoni Za danimi perepisu naselennya SShA 2000 roku plem ya kokopa v Arizoni narahovuvalo 891 osobu Na teritoriyi rezervaciyi ye kazino spidvej kurort centr simejnih rozvag ta zal bingo a takozh muzej i kulturnij centr Insha grupa yumiv zhive v susidnij U vazhlivih vipadkah lyudi kokopi nosyat svoyi zvichni sorochki na strichkah ta sukni na strichkah PrimitkiU S Census Bureau Census 2010 Census 2010 American Indian and Alaska Native Summary File AIANSF Sample Data Cocopah Tribe of Arizona alone or in Combination M22 www cocopah com Arhiv originalu za 12 sichnya 2021 Procitovano 6 veresnya 2020 Munoz Gabriel Trujillo 2012 La utopia del norte fronterizo La revolucion anarcosindicalista de 1911 San Angel Del Alvaro Obregon Mexico 01000 D F Instituto Nacional de Estudios Historicos de las Revoluciones de Mexico pp 30 31 ISBN 978 607 7916 83 3 Spisok literaturiPritzker Barry M A Native American Encyclopedia History Culture and Peoples Oxford Oxford University Press 2000 ISBN 978 0 19 513877 1 Podalshe chitannyaGifford E W 1933 The Cocopa University of California Publications in American Archaeology and Ethnology Vol 35 5 Pg 257 334 Kelly William H 1977 Cocopa Ethnography Anthropological papers of the University of Arizona No 29 Tucson University of Arizona Press ISBN 0 8165 0496 2 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KokopaPosilannyaCocopah Indian Tribe 13 sichnya 2021 u Wayback Machine official website