Ба́рдіїв, або Бардеїв (словац. Bardejov) — місто на сході Словаччини, в етнокультурному регіоні Пряшівщина. Занесене до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Населення 33 402 осіб (2003).
Бардіїв словац. Bardejov | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Ратушна площа | ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
49°18′13″ пн. ш. 21°16′48″ сх. д. / 49.30361° пн. ш. 21.28000° сх. д.Координати: 49°18′13″ пн. ш. 21°16′48″ сх. д. / 49.30361° пн. ш. 21.28000° сх. д. | ||||||||
Країна | Словаччина | |||||||
Регіон | Пряшівський край Округ Бардіїв | |||||||
Столиця для | Округ Бардіїв (округ Словаччини) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 1241 | |||||||
Перша згадка | 1241 | |||||||
Площа | 72,34 км² (2023) | |||||||
Населення | 29 964 (2023) | |||||||
· густота | 416,33 осіб/км² (2023) | |||||||
Висота НРМ | 323 м | |||||||
Водойма | Тепла | |||||||
Міста-побратими | Тячів | |||||||
Телефонний код | (+421) 54 | |||||||
Часовий пояс | , влітку | |||||||
Номери автомобілів | BJ | |||||||
Код LAU (NUTS) | SK0411519006 | |||||||
GeoNames | 725167 | |||||||
OSM | r2277824 ·R | |||||||
Поштові індекси | 085 01 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Борис Ганущак | |||||||
Вебсайт | bardejov.sk | |||||||
Мапа | ||||||||
Бардіїв Бардіїв (Словаччина) | ||||||||
Бардіїв Бардіїв (Пряшівський край) | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Бардіїв у Вікісховищі |
Географія
Розташоване на південних схилах Низьких Бескидів, на березі річки Топля, поблизу кордону з Польщею. Протікає Андрейов потік (міською частиною Бардіївська Нова Весь).
Історія
Перші письмові згадки про місто датовані 1241 роком. У «Літописі руському» розповідається про те, як король Данило Романович «йшов з Угрів до Ляхів» через «Бардейов». Довгий час місто входило до складу Руського королівства (Галицько-Волинської держави). Лише 1321 року Бардіїв увійшов до складу Угорської держави. Проте і далі цією землею володіли переважно роди руського походження: Богати, Сударі, Старі. Протягом 1393—1414 рр. власником Бардіїва був князь Федір Коріятович, а з кінця XVI ст. і до 1601 року — князь Януш Острозький яко чоловік Зузани Шередій, дочки власника Маковицького замку Юрая Шередія.
Вершиною господарсько розвитку міста стало 15 століття, коли міщани розбагатіли, особливо завдяки виробництву полотна. У місті з прилеглими до нього лікувальними санаторіями були млини, пивзавод, цегельний завод, бойні та міські ваги. Бардіїв був центром торгівлі та ремесел.
З 16 століття місто потерпало від епідемій, війни, пожеж, увійшовши в смугу тривалого занепаду.
Після Другої світової війни влада Чехословаччини стала знову розвивати місто. Була проведена індустріалізація, багато уваги приділили відновленню історичних пам'яток. 1986 року місто отримало Європейську премію за реставрацію історичних пам'яток і було внесене до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.
Пам'ятки
Центр колишнього важливого торгового міста — це комплекс історичних будівель, які оточені майже безперервною системою міських фортифікацій. Серед них:
- Монументальний храм Святого Егідія 13 століття являє собою найцінніший пам'ятник. Його винятковість підтверджується одинадцятьма стулковими вівтарями, а також тим, що він віднесений до національних пам'ятників культури;
- Домінантою прямокутної площі є розташована в центрі в стилі готики і відродження 16 століття, у якій поєднані піздньоготична форма з ранньоренесансними компонентами. Вона прикрашена високими щитами, двосхилим дахом і прекрасним сходовим ліхтарем. У наш час[] тут розміщується музей;
- Поблизу площі розташований комплекс будівель колишніх єврейських лазень і синагог кінця 18 століття;
- Недалеко від міста є відомий курорт — Бардіївські Купелі (Bardejovské kúpele) і кілька дерев'яних церков.
Храми
- римо-католицький костел Різдва Діви Марії з 14 століття в стилі готики, кілька разів перебудований у стилі псевдоромантизму, з 1970 року національна культурна пам'ятка. Розташований в частині Бардіївська Нова Весь,
- римо-католицький костел святої Анни з 1825—1826 років у стилі класицизму в частині Довга Лука,
- греко-католицька церква святих Петра і Павла з 1901—1902 років, з 1970 року національна культурна пам'ятка,
- греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці з 21 століття в житловому кварталі «Дружба»,
- греко-католицька церква блаженних ієромучеників Павла Петра Гойдича та Василя Гопка з 21 століття в частині Вінбарг,
- православна церква святого Серафима Саровського та рівноапостолів Кирила і Мефодія з 21 століття у візантійському стилі в частині Вінбарг.
Український слід
Собор святого Егідія зводив видатний архітектор XV ст. русин (1448—1458), а вже пізніше його справу продовжили Степан з Кошиць, Іван з Пряшева та майстер Олександр, який 1508 р., разом з Олексієм, збудував приміщення міської ради (ратуші). До виготовлення 11 вівтарів залучено було тільки руських лемківських майстрів: Миколу з Бохні, Якова з Санча, Павла з Левочі та Миколу Криницького.
Найвидатнішим вченим русином з Бардіїва був . Він закінчив Краківський університет, навчаючись на кафедрі астрономії й 1486 року написав свою найбільшу працю «Tabulae», яка зберігається сьогодні у відділі рукописів наукової бібліотеки університету.
1903 року в місті була збудована кам'яна греко-католицька церква, яка існує й сьогодні.
У Ратуші діє Шариський музей з колекцією місцевих українських ікон XVI ст. пензля Т. Жебрацького.
Зі с. Збій до скансену м. Бардіїва перенесено артефакти української церковної архітектури (бойківський стиль).
У Бардієві проходить фестиваль художньої самодіяльності .
Цікаві факти
Герб міста Бардієва зображений на Соборному гербі України, авторства Миколи Битинського (на гербі Закарпаття в правому нижньому кутку).
Література
- Семенюк С. Український путівник по Словаччині. — Львів, 2007.
- Січинський В. Архітектура міста Бардієва [ 29 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Записки НТШ. Праці історично-філософічної секції. — Львів, 1931. — Т. CLI. — С. 57—97.
- Terra Пряшівщина // Український тиждень. — 2010. — № 16 (129) (23—29 квітня). — С. 60—63.
- Географический энциклопедический словарь. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 58. (рос.)
Примітки
- Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.
- Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: 72,34S_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).
- Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: 72,34S_SK.
- Andrejov potok
Посилання
- www.bardejov.sk — офіційний сайт міста
- Bardejov - …. e-obce.sk ((словац.)) . :
населення • історія • природа • культура
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba rdiyiv abo Bardeyiv slovac Bardejov misto na shodi Slovachchini v etnokulturnomu regioni Pryashivshina Zanesene do Spisku vsesvitnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Naselennya 33 402 osib 2003 Bardiyiv slovac Bardejov Ratushna ploshaRatushna ploshaBardiyiv na mapi SlovachchiniOsnovni dani49 18 13 pn sh 21 16 48 sh d 49 30361 pn sh 21 28000 sh d 49 30361 21 28000 Koordinati 49 18 13 pn sh 21 16 48 sh d 49 30361 pn sh 21 28000 sh d 49 30361 21 28000 Krayina SlovachchinaRegion Pryashivskij kraj Okrug BardiyivStolicya dlya Okrug Bardiyiv okrug Slovachchini Mezhuye z susidni nas punktiZborov Andrijova Bilovezha Slovachchina Komarov Slovachchina Lukavicya Klyushov Rihvald Mokrolug Zlate Stebnik Slovachchina Zasnovano 1241Persha zgadka 1241Plosha 72 34 km 2023 Naselennya 29 964 2023 gustota 416 33 osib km 2023 Visota NRM 323 mVodojma TeplaMista pobratimi TyachivTelefonnij kod 421 54Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Nomeri avtomobiliv BJKod LAU NUTS SK0411519006GeoNames 725167OSM r2277824 RPoshtovi indeksi 085 01 Miska vlada Mer mista Boris GanushakVebsajt bardejov sk Mapa BardiyivBardiyiv Slovachchina BardiyivBardiyiv Pryashivskij kraj Bardiyiv u VikishovishiGeografiyaRoztashovane na pivdennih shilah Nizkih Beskidiv na berezi richki Toplya poblizu kordonu z Polsheyu Protikaye Andrejov potik miskoyu chastinoyu Bardiyivska Nova Ves IstoriyaCentralna plosha Bardiyeva Pershi pismovi zgadki pro misto datovani 1241 rokom U Litopisi ruskomu rozpovidayetsya pro te yak korol Danilo Romanovich jshov z Ugriv do Lyahiv cherez Bardejov Dovgij chas misto vhodilo do skladu Ruskogo korolivstva Galicko Volinskoyi derzhavi Lishe 1321 roku Bardiyiv uvijshov do skladu Ugorskoyi derzhavi Prote i dali ciyeyu zemleyu volodili perevazhno rodi ruskogo pohodzhennya Bogati Sudari Stari Protyagom 1393 1414 rr vlasnikom Bardiyiva buv knyaz Fedir Koriyatovich a z kincya XVI st i do 1601 roku knyaz Yanush Ostrozkij yako cholovik Zuzani Sheredij dochki vlasnika Makovickogo zamku Yuraya Sherediya Vershinoyu gospodarsko rozvitku mista stalo 15 stolittya koli mishani rozbagatili osoblivo zavdyaki virobnictvu polotna U misti z prileglimi do nogo likuvalnimi sanatoriyami buli mlini pivzavod cegelnij zavod bojni ta miski vagi Bardiyiv buv centrom torgivli ta remesel Z 16 stolittya misto poterpalo vid epidemij vijni pozhezh uvijshovshi v smugu trivalogo zanepadu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vlada Chehoslovachchini stala znovu rozvivati misto Bula provedena industrializaciya bagato uvagi pridilili vidnovlennyu istorichnih pam yatok 1986 roku misto otrimalo Yevropejsku premiyu za restavraciyu istorichnih pam yatok i bulo vnesene do spisku kulturnoyi spadshini YuNESKO Pam yatkiCentr kolishnogo vazhlivogo torgovogo mista ce kompleks istorichnih budivel yaki otocheni majzhe bezperervnoyu sistemoyu miskih fortifikacij Sered nih Monumentalnij hram Svyatogo Egidiya 13 stolittya yavlyaye soboyu najcinnishij pam yatnik Jogo vinyatkovist pidtverdzhuyetsya odinadcyatma stulkovimi vivtaryami a takozh tim sho vin vidnesenij do nacionalnih pam yatnikiv kulturi Dominantoyu pryamokutnoyi ploshi ye roztashovana v centri v stili gotiki i vidrodzhennya 16 stolittya u yakij poyednani pizdnogotichna forma z rannorenesansnimi komponentami Vona prikrashena visokimi shitami dvoshilim dahom i prekrasnim shodovim lihtarem U nash chas koli tut rozmishuyetsya muzej Poblizu ploshi roztashovanij kompleks budivel kolishnih yevrejskih lazen i sinagog kincya 18 stolittya Nedaleko vid mista ye vidomij kurort Bardiyivski Kupeli Bardejovske kupele i kilka derev yanih cerkov Hrami rimo katolickij kostel Rizdva Divi Mariyi z 14 stolittya v stili gotiki kilka raziv perebudovanij u stili psevdoromantizmu z 1970 roku nacionalna kulturna pam yatka Roztashovanij v chastini Bardiyivska Nova Ves rimo katolickij kostel svyatoyi Anni z 1825 1826 rokiv u stili klasicizmu v chastini Dovga Luka greko katolicka cerkva svyatih Petra i Pavla z 1901 1902 rokiv z 1970 roku nacionalna kulturna pam yatka greko katolicka cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici z 21 stolittya v zhitlovomu kvartali Druzhba greko katolicka cerkva blazhennih iyeromuchenikiv Pavla Petra Gojdicha ta Vasilya Gopka z 21 stolittya v chastini Vinbarg pravoslavna cerkva svyatogo Serafima Sarovskogo ta rivnoapostoliv Kirila i Mefodiya z 21 stolittya u vizantijskomu stili v chastini Vinbarg Ukrayinskij slidSobor svyatogo Egidiya 1247 ratusha 1505 Sobor svyatogo Egidiya zvodiv vidatnij arhitektor XV st rusin 1448 1458 a vzhe piznishe jogo spravu prodovzhili Stepan z Koshic Ivan z Pryasheva ta majster Oleksandr yakij 1508 r razom z Oleksiyem zbuduvav primishennya miskoyi radi ratushi Do vigotovlennya 11 vivtariv zalucheno bulo tilki ruskih lemkivskih majstriv Mikolu z Bohni Yakova z Sancha Pavla z Levochi ta Mikolu Krinickogo Najvidatnishim vchenim rusinom z Bardiyiva buv Vin zakinchiv Krakivskij universitet navchayuchis na kafedri astronomiyi j 1486 roku napisav svoyu najbilshu pracyu Tabulae yaka zberigayetsya sogodni u viddili rukopisiv naukovoyi biblioteki universitetu Sobornij gerb Ukrayini avtorstva M Bitinskogo 1903 roku v misti bula zbudovana kam yana greko katolicka cerkva yaka isnuye j sogodni U Ratushi diye Shariskij muzej z kolekciyeyu miscevih ukrayinskih ikon XVI st penzlya T Zhebrackogo Zi s Zbij do skansenu m Bardiyiva pereneseno artefakti ukrayinskoyi cerkovnoyi arhitekturi bojkivskij stil U Bardiyevi prohodit festival hudozhnoyi samodiyalnosti Cikavi faktiGerb mista Bardiyeva zobrazhenij na Sobornomu gerbi Ukrayini avtorstva Mikoli Bitinskogo na gerbi Zakarpattya v pravomu nizhnomu kutku LiteraturaSemenyuk S Ukrayinskij putivnik po Slovachchini Lviv 2007 Sichinskij V Arhitektura mista Bardiyeva 29 listopada 2018 u Wayback Machine Zapiski NTSh Praci istorichno filosofichnoyi sekciyi Lviv 1931 T CLI S 57 97 Terra Pryashivshina Ukrayinskij tizhden 2010 16 129 23 29 kvitnya S 60 63 Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 S 58 ros PrimitkiStatistical Office of the Slovak Republic www statistics sk Pocet obyvateľov podľa pohlavia obce rocne www statistics sk Procitovano 28 bereznya 2024 Nalashtuvannya om7101rr obc AREAS SK Statistical Office of the Slovak Republic www statistics sk Hustota obyvateľstva obce www statistics sk Procitovano 28 bereznya 2024 Nalashtuvannya om7014rr obc 72 34S SK om7014rr ukaz Rozloha Stvorcovy meter Statistical Office of the Slovak Republic www statistics sk Hustota obyvateľstva obce www statistics sk Procitovano 28 bereznya 2024 Nalashtuvannya om7014rr obc 72 34S SK Andrejov potokPosilannyawww bardejov sk oficijnij sajt mista Bardejov e obce sk slovac naselennya istoriya priroda kultura