Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ба́рахти — село в Україні, у Васильківській міській громаді Обухівського району Київської області. Населення становить 1235 осіб.
| село Барахти | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Київська | ||||
| Район | Обухівський | ||||
| Рада | Васильківська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA32120030020042673 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1159 | ||||
| Населення | 1235 | ||||
| Площа | 51,22 км² | ||||
| Густота населення | 24,11 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08646 | ||||
| Телефонний код | +380 4571 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°06′39″ пн. ш. 30°22′25″ сх. д. / 50.11083° пн. ш. 30.37361° сх. д.Координати: 50°06′39″ пн. ш. 30°22′25″ сх. д. / 50.11083° пн. ш. 30.37361° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 127 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 08601, Київська область, Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Покровська, 4 | ||||
| Карта | |||||
  Барахти | |||||
 Барахти | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Природа
З природних багатств найбільш питому вагу складає гончарна глина. Багато водних ресурсів (озер), рельєф холмистий.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1440 осіб, з яких 626 чоловіків та 814 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1235 осіб.
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мовний склад населення с. Барахти | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Кількість осіб | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 1218 | 98,62 | ||||||||||||
| російська | 10 | 0,81 | ||||||||||||
| молдовська | 1 | 0,08 | ||||||||||||
| інші | 6 | 0,49 | ||||||||||||
Історія
На території села знайдено стародавні поселення часів черняхівської культури. Змієві вали в давнину жителі села називали Василевими, їх нібито звів князь Василь (князь Володимир Святославович) як захисні споруди від набігів кочівників.
У давнину село Барахти мало назву Петричино (Петричі), а перший письмовий спогад про нього знаходимо в дарчому записі Великого князя Андрія Юрійовича в 1159 році. В 1580 році Петричі належали Дмитру Єльцю, який у цьому ж році продав село архімандриту Києво-Печерської Лаври за 1 тис. коп «грошей литовських». Майже до середини XIII ст. за селом закріпилася назва Петричі. Другу назву село здобуло 1240 року під час монголо-татарської навали хана Батия.
Після купівлі архимандрит поміняв с. Барахти на с. Ружанів за Дніпром, яке належало Сенкевичу. Через купівлю-продаж село переходить до роду Демковських, а від них — білоцерківському графу Ф.Браницькому, який взяв за борги і продав білоцерківському власнику Гудимі, і з того часу Барахти належали до староства Білоцерківського, яке перейшло до Польщі за домовленістю польських вельмож Браницьких.
У 1850 році Барахти разом з селами Вільшанкою Барахтянською, Погребами, Тростинкою і маєтком в с. Колінці Радомишльського повіту, надійшли знову в казенне відомство, внаслідок конфіскації цих маєтків, які належали графу Ксаверію Браницькому, який втік в 1848 році за кордон, там брав участь у багатьох змовах проти окупантів, і відмовився там скористатися прощенням. Високі вали в Барахтах свідчать про віддалену давнину цього села. Вали ці складають продовження Митницького валу. Жителів називають їх Васильєвими, розповідаючи, що цар або князь Василь почав сипати цей вал в запобігання нападів від сусідів; але не скінчив; отримавши звістку про тишу і безпеки від них. Село розкидане в глибоких ярах, у яких тече невеличкий струмок Барахтянка, за 2 кілометри впадає в Стугну. Воно поділяється на 5 частин, як би окремих сіл або частин, мають наступні назви: Мартинівка, Замочиївка, Тимошиївка, Бондарівка і Забочиївка.
До реформи 1861 року Барахти належали поміщику Череваню, який програв свій маєток, кріпаків і землю в карти. За даними 1861 року, у Барахтах мешкало 2105 осіб, тут знаходилося повітове управління, до якого належало й село Погреби. Доходи від податків та продажу в селі становили 5 тис. рублів сріблом.
До 1917 року в селі нараховувалося 2 тис. дворів і 4560 десятин землі, з якої більша частина належала 20 заможним селянам — до 200 десятин. Піп мав 90 десятин, дяк — 30, решта земель були селянськими наділами по 0,6 душки (сотки) на хату, 560 дворів були кінними. Повинності селяни сплачували натурою, грішми і відробітком. Окремі селяни займалися ткацтвом, вишиванням, теслярством. В селі був 1 коваль, 2 водяні млини, що належали євреям.
У селі є дерев'яна церква святого Архістратига Михаїла, збудована у 1800 році. Про колишню церкву у візиті 1746 року Білоцерківського деканату в актах Радомишльськой духовної консисторії йдеться, що вона недавно закладена біля старої церкви, що стояла з 1727 року і ще не закінчена. Замість огорожі вона була окопана ровом. Жителі стверджують, що нині існуюча церква вже є четвертою; перша була покрита соломою, друга дранкою або тесом, третя гонтом, а нинішня бляхою. З 1737 по 1765 роки вона була як і інші церкви Київської губернії (крім найближчих до Києва) уніатською. По штатах зарахована до 4-го класу; землі має 75 десятин.
XX століття
У 1905 році відбувся виступ селян проти поміщиків, організований Кирилом Мазуренком, захоплення поміщицьких і церковних земель.
У 1914—1918 роках селяни брали участь у Першій Світовій війні.
У 1917—1920 роках барахтівці брали участь у визвольних змаганнях українського народу.
У 1921 році було організовано комітет незаможних селян (В'юн П. М.). У 1926 році відбулося об'єднання в Земельний Союз.
1929 року — у селі створена комуна «Чайка». 1931 року комуна перейшла на колгоспні права.
Колективізація супроводжувалася насильством по відношенню до місцевих мешканців. 1933 року через Голодомору в селі голодною смертю загинуло більше 600 осіб. Встановлено 538 імен загиблих. Проте, правдоподібно, й ці цифри не повні, позаяк ніякий офіційний облік померлих від голоду не вівся.
У 1941 році розпочалася німецько-радянська війна, до лав РСЧА було мобілізоване майже усе чоловіче населення села.
7 листопада 1943 року після німецької окупації до села повернулася радянська окупаційна влада. На фронтах німецько-радянської війни загинуло 259 осіб.
1960 року завершилася електрифікація села. В той час велося розширене будівництво, зведено будівлю початкової школи.
У 1970—1989 роках колгоспом «Прогрес» ведеться розширене будівництво культурно-освітніх установ, центру і доріг села.
Нині у селі функціюють школа, сільська рада, Будинок культури, торговий центр.
Археологічні розвідки
Змієві вали в Барахтах складають продовження Митницького валу і мають довжину 800 м. Висота валу 4-5 м, ширина в основі 16 м; глибина рову 3,5 м, ширина рову також 16 м.
Відомі люди
- Бойко Віктор Миколайович — український військовик, старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 років.
Пам'ятники
- Меморіал жертвам Голодомору 1932—1933 років (відкритий 24 листопада 2007 року);
- Пам'ятник радянським льотчикам загиблим під час німецько-радянської війни. Пам'ятник розташований неподалік від села, при трасі до Василькова. Монумент встановлено з ініціативи та на кошти селян.
Див. також
Примітки
- Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Київська область, 2008.
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2023.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- Похилевич, 2005, с. 387.
- Похилевич, 2005, с. 388.
- Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Київська область, 2008, с. 236.
Джерела
- Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква : видавець О. В. Пшонківський, 2005. — С. 387—388. — ISBN 966-8545-15-Х. (рос.)
- Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Київська область / Упорядн. Гай А. І.; Гол. ред. кол. Ульянченко В. І.; Ред. кол.: Бутник В. Г., Гай А. І. (кер. ред.-вид. групи), Даниленко В. П., Єрема P. M. (заст. гол. ред. кол.), Захарченко П. П., Кондрук В. П., Романчишин В. Г., Український інститут національної пам'яті; Київська обласна державна адміністрація. — Біла Церква : Буква, 2008. — 1376 с. — .
- Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Київська область / Упорядн. Гай А. І.; Гол. ред. кол. Ульянченко В. І.; Ред. кол.: Бутник В. Г., Гай А. І. (кер. ред.-вид. групи), Даниленко В. П., Єрема P. M. (заст. гол. ред. кол.), Захарченко П. П., Кондрук В. П., Романчишин В. Г., Український інститут національної пам'яті; Київська обласна державна адміністрація. — Біла Церква : Буква, 2008. — 1376 с. — .
- Barachty, wieś w powiecie wasylkowskim nad rzeką Barachcianką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 101. (пол.)
- Barachty, pierwotnie Petryczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 79. (пол.)
Посилання
- Офіційний сайт міста Василькова. vasilkov.info. Інформаційний портал «Васильков.info». оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 8 жовтня 2023.
- Барахти, с. cdiak.archives.gov.ua. ЦДІАК. оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 8 жовтня 2023.
- Село Барахти, Київська область, Обухівський район, Васильківська територіальна громада. decentralization.gov.ua. оригіналу за 19 червня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
 | Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba rahti selo v Ukrayini u Vasilkivskij miskij gromadi Obuhivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1235 osib selo BarahtiGerb PraporKrayina UkrayinaOblast KiyivskaRajon ObuhivskijRada Vasilkivska miska gromadaKod KATOTTG UA32120030020042673Osnovni daniZasnovane 1159Naselennya 1235Plosha 51 22 km Gustota naselennya 24 11 osib km Poshtovij indeks 08646Telefonnij kod 380 4571Geografichni daniGeografichni koordinati 50 06 39 pn sh 30 22 25 sh d 50 11083 pn sh 30 37361 sh d 50 11083 30 37361 Koordinati 50 06 39 pn sh 30 22 25 sh d 50 11083 pn sh 30 37361 sh d 50 11083 30 37361Serednya visota nad rivnem morya 127 mMisceva vladaAdresa radi 08601 Kiyivska oblast Obuhivskij r n m Vasilkiv vul Pokrovska 4KartaBarahtiBarahtiMapa Barahti u VikishovishiPrirodaZ prirodnih bagatstv najbilsh pitomu vagu skladaye goncharna glina Bagato vodnih resursiv ozer relyef holmistij NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1440 osib z yakih 626 cholovikiv ta 814 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1235 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Movnij sklad naselennya s BarahtiMova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 1218 98 62rosijska 10 0 81moldovska 1 0 08inshi 6 0 49IstoriyaNa teritoriyi sela znajdeno starodavni poselennya chasiv chernyahivskoyi kulturi Zmiyevi vali v davninu zhiteli sela nazivali Vasilevimi yih nibito zviv knyaz Vasil knyaz Volodimir Svyatoslavovich yak zahisni sporudi vid nabigiv kochivnikiv U davninu selo Barahti malo nazvu Petrichino Petrichi a pershij pismovij spogad pro nogo znahodimo v darchomu zapisi Velikogo knyazya Andriya Yurijovicha v 1159 roci V 1580 roci Petrichi nalezhali Dmitru Yelcyu yakij u comu zh roci prodav selo arhimandritu Kiyevo Pecherskoyi Lavri za 1 tis kop groshej litovskih Majzhe do seredini XIII st za selom zakripilasya nazva Petrichi Drugu nazvu selo zdobulo 1240 roku pid chas mongolo tatarskoyi navali hana Batiya Pislya kupivli arhimandrit pominyav s Barahti na s Ruzhaniv za Dniprom yake nalezhalo Senkevichu Cherez kupivlyu prodazh selo perehodit do rodu Demkovskih a vid nih bilocerkivskomu grafu F Branickomu yakij vzyav za borgi i prodav bilocerkivskomu vlasniku Gudimi i z togo chasu Barahti nalezhali do starostva Bilocerkivskogo yake perejshlo do Polshi za domovlenistyu polskih velmozh Branickih U 1850 roci Barahti razom z selami Vilshankoyu Barahtyanskoyu Pogrebami Trostinkoyu i mayetkom v s Kolinci Radomishlskogo povitu nadijshli znovu v kazenne vidomstvo vnaslidok konfiskaciyi cih mayetkiv yaki nalezhali grafu Ksaveriyu Branickomu yakij vtik v 1848 roci za kordon tam brav uchast u bagatoh zmovah proti okupantiv i vidmovivsya tam skoristatisya proshennyam Visoki vali v Barahtah svidchat pro viddalenu davninu cogo sela Vali ci skladayut prodovzhennya Mitnickogo valu Zhiteliv nazivayut yih Vasilyevimi rozpovidayuchi sho car abo knyaz Vasil pochav sipati cej val v zapobigannya napadiv vid susidiv ale ne skinchiv otrimavshi zvistku pro tishu i bezpeki vid nih Selo rozkidane v glibokih yarah u yakih teche nevelichkij strumok Barahtyanka za 2 kilometri vpadaye v Stugnu Vono podilyayetsya na 5 chastin yak bi okremih sil abo chastin mayut nastupni nazvi Martinivka Zamochiyivka Timoshiyivka Bondarivka i Zabochiyivka Do reformi 1861 roku Barahti nalezhali pomishiku Cherevanyu yakij prograv svij mayetok kripakiv i zemlyu v karti Za danimi 1861 roku u Barahtah meshkalo 2105 osib tut znahodilosya povitove upravlinnya do yakogo nalezhalo j selo Pogrebi Dohodi vid podatkiv ta prodazhu v seli stanovili 5 tis rubliv sriblom Do 1917 roku v seli narahovuvalosya 2 tis dvoriv i 4560 desyatin zemli z yakoyi bilsha chastina nalezhala 20 zamozhnim selyanam do 200 desyatin Pip mav 90 desyatin dyak 30 reshta zemel buli selyanskimi nadilami po 0 6 dushki sotki na hatu 560 dvoriv buli kinnimi Povinnosti selyani splachuvali naturoyu grishmi i vidrobitkom Okremi selyani zajmalisya tkactvom vishivannyam teslyarstvom V seli buv 1 koval 2 vodyani mlini sho nalezhali yevreyam U seli ye derev yana cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila zbudovana u 1800 roci Pro kolishnyu cerkvu u viziti 1746 roku Bilocerkivskogo dekanatu v aktah Radomishlskoj duhovnoyi konsistoriyi jdetsya sho vona nedavno zakladena bilya staroyi cerkvi sho stoyala z 1727 roku i she ne zakinchena Zamist ogorozhi vona bula okopana rovom Zhiteli stverdzhuyut sho nini isnuyucha cerkva vzhe ye chetvertoyu persha bula pokrita solomoyu druga drankoyu abo tesom tretya gontom a ninishnya blyahoyu Z 1737 po 1765 roki vona bula yak i inshi cerkvi Kiyivskoyi guberniyi krim najblizhchih do Kiyeva uniatskoyu Po shtatah zarahovana do 4 go klasu zemli maye 75 desyatin XX stolittya U 1905 roci vidbuvsya vistup selyan proti pomishikiv organizovanij Kirilom Mazurenkom zahoplennya pomishickih i cerkovnih zemel U 1914 1918 rokah selyani brali uchast u Pershij Svitovij vijni U 1917 1920 rokah barahtivci brali uchast u vizvolnih zmagannyah ukrayinskogo narodu U 1921 roci bulo organizovano komitet nezamozhnih selyan V yun P M U 1926 roci vidbulosya ob yednannya v Zemelnij Soyuz 1929 roku u seli stvorena komuna Chajka 1931 roku komuna perejshla na kolgospni prava Kolektivizaciya suprovodzhuvalasya nasilstvom po vidnoshennyu do miscevih meshkanciv 1933 roku cherez Golodomoru v seli golodnoyu smertyu zaginulo bilshe 600 osib Vstanovleno 538 imen zagiblih Prote pravdopodibno j ci cifri ne povni pozayak niyakij oficijnij oblik pomerlih vid golodu ne vivsya U 1941 roci rozpochalasya nimecko radyanska vijna do lav RSChA bulo mobilizovane majzhe use choloviche naselennya sela 7 listopada 1943 roku pislya nimeckoyi okupaciyi do sela povernulasya radyanska okupacijna vlada Na frontah nimecko radyanskoyi vijni zaginulo 259 osib 1960 roku zavershilasya elektrifikaciya sela V toj chas velosya rozshirene budivnictvo zvedeno budivlyu pochatkovoyi shkoli U 1970 1989 rokah kolgospom Progres vedetsya rozshirene budivnictvo kulturno osvitnih ustanov centru i dorig sela Nini u seli funkciyuyut shkola silska rada Budinok kulturi torgovij centr Arheologichni rozvidkiZmiyevi vali v Barahtah skladayut prodovzhennya Mitnickogo valu i mayut dovzhinu 800 m Visota valu 4 5 m shirina v osnovi 16 m glibina rovu 3 5 m shirina rovu takozh 16 m Vidomi lyudiBojko Viktor Mikolajovich ukrayinskij vijskovik starshina Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2017 rokiv Pam yatnikiPam yatnik radyanskim lotchikam zagiblim pid chas nimecko radyanskoyi vijniPam yatnik zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokivMemorial zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv vidkritij 24 listopada 2007 roku Pam yatnik radyanskim lotchikam zagiblim pid chas nimecko radyanskoyi vijni Pam yatnik roztashovanij nepodalik vid sela pri trasi do Vasilkova Monument vstanovleno z iniciativi ta na koshti selyan Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiNacionalna Kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 pp v Ukrayini Kiyivska oblast 2008 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2023 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 Pohilevich 2005 s 387 Pohilevich 2005 s 388 Nacionalna Kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 pp v Ukrayini Kiyivska oblast 2008 s 236 DzherelaSkazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki obo vseh derevnyah selah mestechkah i ogorodah v predelah gubernii nahodyashihsya Sobral L Pohilevich Bila Cerkva vidavec O V Pshonkivskij 2005 S 387 388 ISBN 966 8545 15 H ros Nacionalna Kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 pp v Ukrayini Kiyivska oblast Uporyadn Gaj A I Gol red kol Ulyanchenko V I Red kol Butnik V G Gaj A I ker red vid grupi Danilenko V P Yerema P M zast gol red kol Zaharchenko P P Kondruk V P Romanchishin V G Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Kiyivska oblasna derzhavna administraciya Bila Cerkva Bukva 2008 1376 s ISBN 978 966 7195 95 3 Nacionalna Kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 pp v Ukrayini Kiyivska oblast Uporyadn Gaj A I Gol red kol Ulyanchenko V I Red kol Butnik V G Gaj A I ker red vid grupi Danilenko V P Yerema P M zast gol red kol Zaharchenko P P Kondruk V P Romanchishin V G Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Kiyivska oblasna derzhavna administraciya Bila Cerkva Bukva 2008 1376 s ISBN 978 966 7195 95 3 Barachty wies w powiecie wasylkowskim nad rzeka Barachcianka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 101 pol Barachty pierwotnie Petryczyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 79 pol PosilannyaOficijnij sajt mista Vasilkova vasilkov info Informacijnij portal Vasilkov info originalu za 1 veresnya 2022 Procitovano 8 zhovtnya 2023 Barahti s cdiak archives gov ua CDIAK originalu za 15 bereznya 2022 Procitovano 8 zhovtnya 2023 Selo Barahti Kiyivska oblast Obuhivskij rajon Vasilkivska teritorialna gromada decentralization gov ua originalu za 19 chervnya 2023 Procitovano 8 zhovtnya 2023 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kiyivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi