Павло Олександрович Баранов (нар. 28 липня 1892 Москва — пом. 17 травня 1962, Комарово) — радянський ботанік, спеціаліст по морфології і анатомії рослин. Доктор біологічних наук з 1935 року, професор з 1928 року, член-кореспондент АН СРСР.
Павло Олександрович Баранов | |
---|---|
Народився | 16 (28) липня 1892 Москва, Російська імперія[1] |
Помер | 17 травня 1962[1] (69 років) Комарово |
Поховання | d |
Країна | СРСР |
Діяльність | ботанік |
Alma mater | d |
Галузь | морфологія і анатомія рослин |
Заклад | Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова АН СРСР |
Посада | директор |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Членство | Академія наук СРСР Академія наук Молдови |
Партія | КПРС |
Нагороди |
Біографія
Народився 16 (28) липня 1892 року в Москві в родині вихідця з селян Ярославської губернії. Навчався в церковно-парафіяльній, потім торговельній школі. Шкільної середньої освіти не отримував, самостійно підготувався до іспиту на атестат зрілості, здав його екстерном в 1910 році і вступив до Московського університету — спочатку на юридичний факультет, потім перейшов на природниче відділення фізико-математичного факультету. 1917 року закінчив навчання в університеті і до 1920 року залишений при ньому. Одночасно, у 1917-1920 роках, працював викладачем московської гімназії, середньої школи і у 1918-1920 роках Межового інституту в Москві.
- у 1918—1921 роках — асистент Середньоазіатського університету в Ташкенті, там же з 1920-го по 1944 рік завідувач кафедри морфології і анатомії рослин;
- у 1921—1928 роках — доцент, у 1921—1930 роках директор Ботанічного інституту Середньоазіатського державного університету;
- у 1928—1944 роках — директор Фундаментальною бібліотеки Середньоазіатського державного університету;
- у 1930—1934 роках — керівник Цітолого-анатомічної лабораторії Всесоюзного науково-дослідного інституту по бавовництву;
- у 1934—1935 роках — директор Середньоазіатського відділення Всесоюзного інституту рослинництва;
- У 1938—1941 роках — організатор і директор Памірської біологічної станції Таджицького філії АН СРСР;
- у 1940—1941 роках — директор Ботанічного інституту Узбецького філії АН СРСР в Ташкенті. Член ВКП(б) з 1941 року.;
- у 1944—1945 роках — заступник директора Московського ботанічного саду АН СРСР. Член-кореспондент АН СРСР, з 29 вересня 1943 року, по відділенню біологічних наук (ботаніка, морфологія рослин);
- у 1945—1952 роках — заступник директора з наукової частини і завідувач Лабораторією морфології і анатомії рослин Головного ботанічного саду АН СРСР в Москві;
- у 1948—1952 роках — професор Московського державного педагогічного інституту імені В. І. Леніна;
- у 1949—1954 роках — голова Президії Молдавської філії АН СРСР;
- у 1952—1962 роках — директор Ботанічного інституту імені В. Л. Комарова АН СРСР в Ленінграді.
У 1953—1955 роках обирався депутатом Ленінградської міської Ради депутатів трудящих.
Помер 17 травня 1962 року в селищі Комарово Ленінградської області. Поховапний на Санкт-Петербурга.
Наукова діяльність
Основні праці вченого присвячені проблемам онтогенезу і формоутворення рослин, історії та методології ботаніки. До числа найбільш великих наукових досліджень відноситься робота по винограду. Він виявив основні осередки дикорослого винограду Середньої Азії (Західно-Тянь-Шанський, Паміро-Алтайський, Копетдазький), розкрив його численні енотипічені форми, довів, що морфологична різноманітність заростей винограду є результатом вторинного здичавіння винограду, що був в культурі в Середньої Азії.
- У Головному ботанічному саду АН СРСР розгорнув роботи по дослідженню біології ряду тропічних і субтропічних культур (цитрусових, чаю, орхідей), займався збором колекційних фондів рослин;
- На посту директора Ботанічного інституту АН СРСР прагнув до збагачення тематики його досліджень і наближенню її до завдань народного господарства, велику увагу приділяв розвитку наукових досліджень з систематики і географії рослин, розширення Гербарія і завершення колективної багатотомної праці .
Займався історією науки: написав статті про А. М. Бекетова, В. Л. Комарова, І. В. Мічуріна, , В. М. Сукачова, К. А. Тімірязєва та інше.
Вченому належать фундаментальні дослідження в області біології цвітіння, анатомії і ембріології винограду. Він є одним з укладачів (1т., 1946). Автор понад 200 наукових робіт. Зокрема:
- «“Дикий” виноград Средней Азии. I. Западный ТяньШань» (Труды Ак-Кавакской опытно-оросительной станции. 1927. Випуск 4. С. 40–118);
- «Истинный женский цветок винограда» (Там же. С. 119—137);
- «Среднеазиатский университет. Исторический очерк» (Ташкент, 1927);
- «Дарваз и его культурная растительность» (у співавторстві з І. О. Райковою. Ташкент, 1928);
- «Виноградарство Нухурии. Опыт районной ампелографии» (у співавторстві з І. О. Райковою і М. Г. Поповим) (Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1930. Т. XXXIV. С. 1–118);
- «Культура растений в крайних для жизни условиях высокогорной пустыни Памира» (Яровизация. 1938. № 4–5. С. 210—220);
- «Памир и его земледельческое освоение» (М., 1940);
- «Строение виноградной лозы» (Ампелография СССР. 1946. Т. 1. С. 217—346);
- Приспособительная эволюция виноградной лозы. — Тр. / Главного ботанического сада. М. — Л., 1949, т. 1. А. А. Чеботарь, Кишинів.
- «Возникновение и развитие растительного мира» (М., 1952);
- «У истоков отечественной ботаники» (М.; Л., 1953);
- «История эмбриологии растений» (М.; Л., 1955);
- «В тропической Африке: Записки ботаника» (М., 1956);
- «В далекой Африке» (Л., 1957).
Відзнаки
- (з 1944 року);
- Нагороджений орденом Леніна (1953), орденом Трудового Червоного Прапора (1944), орденом Червоної Зірки (1945), медалі.
Примітки
- Баранов Павел Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Издательско-полиграфическая фирма «Реноме» [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Информационная система «Архивы РАН» [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- ., Лебедев Д. В., Павел Александрович Баранов, «Бюлетень Московского общества испытателей природы. Отд. биологический», 1962, т. 67, в. 6.
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Oleksandrovich Baranov nar 28 lipnya 1892 18920728 Moskva pom 17 travnya 1962 Komarovo radyanskij botanik specialist po morfologiyi i anatomiyi roslin Doktor biologichnih nauk z 1935 roku profesor z 1928 roku chlen korespondent AN SRSR Pavlo Oleksandrovich BaranovNarodivsya16 28 lipnya 1892 Moskva Rosijska imperiya 1 Pomer17 travnya 1962 1962 05 17 1 69 rokiv KomarovoPohovannyadKrayina SRSRDiyalnistbotanikAlma materdGaluzmorfologiya i anatomiya roslinZakladBotanichnij institut imeni V L Komarova AN SRSRPosadadirektorVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukChlenstvoAkademiya nauk SRSR Akademiya nauk MoldoviPartiyaKPRSNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Baranov BiografiyaNarodivsya 16 28 lipnya 1892 18920728 roku v Moskvi v rodini vihidcya z selyan Yaroslavskoyi guberniyi Navchavsya v cerkovno parafiyalnij potim torgovelnij shkoli Shkilnoyi serednoyi osviti ne otrimuvav samostijno pidgotuvavsya do ispitu na atestat zrilosti zdav jogo eksternom v 1910 roci i vstupiv do Moskovskogo universitetu spochatku na yuridichnij fakultet potim perejshov na prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu 1917 roku zakinchiv navchannya v universiteti i do 1920 roku zalishenij pri nomu Odnochasno u 1917 1920 rokah pracyuvav vikladachem moskovskoyi gimnaziyi serednoyi shkoli i u 1918 1920 rokah Mezhovogo institutu v Moskvi u 1918 1921 rokah asistent Serednoaziatskogo universitetu v Tashkenti tam zhe z 1920 go po 1944 rik zaviduvach kafedri morfologiyi i anatomiyi roslin u 1921 1928 rokah docent u 1921 1930 rokah direktor Botanichnogo institutu Serednoaziatskogo derzhavnogo universitetu u 1928 1944 rokah direktor Fundamentalnoyu biblioteki Serednoaziatskogo derzhavnogo universitetu u 1930 1934 rokah kerivnik Citologo anatomichnoyi laboratoriyi Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu po bavovnictvu u 1934 1935 rokah direktor Serednoaziatskogo viddilennya Vsesoyuznogo institutu roslinnictva U 1938 1941 rokah organizator i direktor Pamirskoyi biologichnoyi stanciyi Tadzhickogo filiyi AN SRSR u 1940 1941 rokah direktor Botanichnogo institutu Uzbeckogo filiyi AN SRSR v Tashkenti Chlen VKP b z 1941 roku u 1944 1945 rokah zastupnik direktora Moskovskogo botanichnogo sadu AN SRSR Chlen korespondent AN SRSR z 29 veresnya 1943 roku po viddilennyu biologichnih nauk botanika morfologiya roslin u 1945 1952 rokah zastupnik direktora z naukovoyi chastini i zaviduvach Laboratoriyeyu morfologiyi i anatomiyi roslin Golovnogo botanichnogo sadu AN SRSR v Moskvi u 1948 1952 rokah profesor Moskovskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu imeni V I Lenina u 1949 1954 rokah golova Prezidiyi Moldavskoyi filiyi AN SRSR u 1952 1962 rokah direktor Botanichnogo institutu imeni V L Komarova AN SRSR v Leningradi U 1953 1955 rokah obiravsya deputatom Leningradskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih Mogila Pavla Baranova Pomer 17 travnya 1962 roku v selishi Komarovo Leningradskoyi oblasti Pohovapnij na Sankt Peterburga Naukova diyalnistOsnovni praci vchenogo prisvyacheni problemam ontogenezu i formoutvorennya roslin istoriyi ta metodologiyi botaniki Do chisla najbilsh velikih naukovih doslidzhen vidnositsya robota po vinogradu Vin viyaviv osnovni oseredki dikoroslogo vinogradu Serednoyi Aziyi Zahidno Tyan Shanskij Pamiro Altajskij Kopetdazkij rozkriv jogo chislenni enotipicheni formi doviv sho morfologichna riznomanitnist zarostej vinogradu ye rezultatom vtorinnogo zdichavinnya vinogradu sho buv v kulturi v Serednoyi Aziyi U Golovnomu botanichnomu sadu AN SRSR rozgornuv roboti po doslidzhennyu biologiyi ryadu tropichnih i subtropichnih kultur citrusovih chayu orhidej zajmavsya zborom kolekcijnih fondiv roslin Na postu direktora Botanichnogo institutu AN SRSR pragnuv do zbagachennya tematiki jogo doslidzhen i nablizhennyu yiyi do zavdan narodnogo gospodarstva veliku uvagu pridilyav rozvitku naukovih doslidzhen z sistematiki i geografiyi roslin rozshirennya Gerbariya i zavershennya kolektivnoyi bagatotomnoyi praci Zajmavsya istoriyeyu nauki napisav statti pro A M Beketova V L Komarova I V Michurina V M Sukachova K A Timiryazyeva ta inshe Vchenomu nalezhat fundamentalni doslidzhennya v oblasti biologiyi cvitinnya anatomiyi i embriologiyi vinogradu Vin ye odnim z ukladachiv 1t 1946 Avtor ponad 200 naukovih robit Zokrema Dikij vinograd Srednej Azii I Zapadnyj TyanShan Trudy Ak Kavakskoj opytno orositelnoj stancii 1927 Vipusk 4 S 40 118 Istinnyj zhenskij cvetok vinograda Tam zhe S 119 137 Sredneaziatskij universitet Istoricheskij ocherk Tashkent 1927 Darvaz i ego kulturnaya rastitelnost u spivavtorstvi z I O Rajkovoyu Tashkent 1928 Vinogradarstvo Nuhurii Opyt rajonnoj ampelografii u spivavtorstvi z I O Rajkovoyu i M G Popovim Trudy po prikladnoj botanike genetike i selekcii 1930 T XXXIV S 1 118 Kultura rastenij v krajnih dlya zhizni usloviyah vysokogornoj pustyni Pamira Yarovizaciya 1938 4 5 S 210 220 Pamir i ego zemledelcheskoe osvoenie M 1940 Stroenie vinogradnoj lozy Ampelografiya SSSR 1946 T 1 S 217 346 Prisposobitelnaya evolyuciya vinogradnoj lozy Tr Glavnogo botanicheskogo sada M L 1949 t 1 A A Chebotar Kishiniv Vozniknovenie i razvitie rastitelnogo mira M 1952 U istokov otechestvennoj botaniki M L 1953 Istoriya embriologii rastenij M L 1955 V tropicheskoj Afrike Zapiski botanika M 1956 V dalekoj Afrike L 1957 Vidznaki z 1944 roku Nagorodzhenij ordenom Lenina 1953 ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1944 ordenom Chervonoyi Zirki 1945 medali PrimitkiBaranov Pavel Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Izdatelsko poligraficheskaya firma Renome 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Informacionnaya sistema Arhivy RAN 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Literatura Lebedev D V Pavel Aleksandrovich Baranov Byuleten Moskovskogo obshestva ispytatelej prirody Otd biologicheskij 1962 t 67 v 6 Enciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros