Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Головний ботанічний сад імені Миколи Ци́цина РАН (рос. Гла́вный ботани́ческий сад и́мени Н. В. Ци́цина РАН) — ботанічний сад у Москві, один з найбільших ботанічних садів Європи, має багату колекцію рослин. Тут представлено різноманітний рослинний світ практично всіх континентів і кліматичних зон земної кулі. Засновано ботсад 14 квітня 1945 року, першим директором був М. В. Цицин. Жива колекція нараховує 8 220 видів і 8 110 форм і сортів рослин — всього 16 330 таксонів. На основі колекції, з використанням сучасних прийомів ландшафтної архітектури, створені ботанічні експозиції рослин: природної флори Росії та колишнього СРСР, дендрарій, експозиція тропічних і субтропічних рослин, квітково-декоративних та культурних рослин.
 головний корпус | |
| Назва на честь | Цицин Микола Васильович |
|---|---|
| 55°50′21″ пн. ш. 37°36′03″ сх. д. / 55.83916666669477280° пн. ш. 37.600833333360775157° сх. д.Координати: 55°50′21″ пн. ш. 37°36′03″ сх. д. / 55.83916666669477280° пн. ш. 37.600833333360775157° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
| Розташування |  Росія, Москва, ВладикіноВДНХ |
| Площа | 361 га |
| Засновано | 14 квітня 1945 року |
| Країна: | Росія |
| Статус: | d[1] |
| Вебсторінка | gbsad.ru |
  Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН (Росія) | |
 Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН у Вікісховищі | |
А — головний вхід
В — вхід від готелю «Останкіно»
С — вхід з боку вул. Комарова
Д — вхід з боку ст. метро «Владикіно»
1 — дендрарій
2 — заповідна діброва
3 — розарій
4 — тінистий сад
5 — сад надбережних рослин
6 — сад безперервного квітування
7 — експозиція рослин природної флори
8 — японський сад
9 — експозиція культурних рослин
10 — ділянки природного лісу
11 — лабораторний корпус
12 — фондова оранжерея
13 — нова оранжерея
Історія
21 січня 1945 року в Москві була прийнята Постанова Ради Народних Комісарів № 128 «Про відзначення 220-річчя існування Академії наук СРСР», де поряд з іншими заходами було вирішено організувати новий ботанічний сад у столиці. Програму будівництва саду прийняли 14 квітня, а в травні під ботанічний сад виділили 361 гектар землі в .
Датою заснування Головного ботанічного саду вважається 14 квітня 1945 року. Він розташований на місці унікальних лісових природних масивів Москви. Завдяки науковій діяльності працівників саду збереглися фрагменти Ерденьєвського гаю в складі Останкінської діброви та Леоновський ліс. Ці території вперше згадуються в хроніках 1584. Землі належали князям Черкаським. Потім ці землі перейшли у володіння Шереметьєвих, які отримали «сільце Осташково» з садибою, як придане Варвари Черкаської. Вона вийшла заміж за Петра Шереметьєва. Граф , власник «Останкіно», перетворив найближчу до маєтку частину гаю в Англійський парк. Для цього був найнятий садівник-англієць, який прагнув досягти природності в пейзажі. На території парку були викопані 5 ставків, які живилися водою річки , однієї з приток Яузи. Основними деревними породами парку були дуб, липа і клен. А з чагарників переважали ліщина, жимолость і калина.
Задовго до офіційної дати заснування була розроблена програма створення ботанічного саду. Свідченням цього є ескізні проекти 1940 і 1945 років, розроблені архітектором І. М. Петровим. Ця програма існувала в рамках загального Містобудівного плану розвитку Москви. Згідно з першим проектом 1940 року північна межа саду повинна була проходити по Кільцевій залізниці, а з півдня — по сучасній вулиці Академіка Корольова. Захоплюючи при цьому територію всього Марфинського комплексу на заході. А на сході простягаючись до проспекту Миру. За проектом 1945 року сад обмежувався Ботанічною вулицею на заході, а на сході — вулицею Сільськогосподарською. При цьому північна і південна межі залишалися незмінні. Рішеннями Московської ради і постановами Президії Академії наук СРСР, в період з 1945 по 1969 роки, Головному ботанічному саду були передані землі, на яких зараз розміщені основні ландшафтні та ботанічні експозиції. У 1998 році сад отримав в безтермінове користування 331,49 га землі.
Структура
Всього в Головному ботанічному саду нараховується 13 наукових відділів та лабораторій, одна філія, а також одна група.
Структурні наукові підрозділи
- Відділ флори
- Відділ дендрології
- Відділ тропічних та субтропічних рослин
- Відділ декоративних рослин
- Відділ культурних рослин
- Відділ захисту рослин з карантинною службою
- Відділ послідовної гібридизації
- Лабораторія гербарій
- Лабораторія фізіології та біохімії рослин
- Лабораторія фізіології та імунітету рослин
- Лабораторія ландшафтної архітектури
- Лабораторія біотехнології рослин
- Відділ впровадження науково-технічних розробок
- Чебоксарська філія (Чебоксарський ботанічний сад)
Неструктурні наукові підрозділи
Група хемосистематики та еволюційної біохімії рослин.
Ботанічний сад також має науково-технічні, науково-допоміжні та виробничі структурні підрозділи.
Колекційні фонди
Експозиція рослин природної флори
На 30 га площі створено шість ботаніко-географічних експозицій: «Європейська частина Росії», «Кавказ», «Середня Азія», «Сибір», «Далекий Схід» і «Корисні рослини природної флори».
Дендрарій
Експозиції та колекції квітково-декоративних рослин
Експозиції культурних рослин та їх диких родичів
Вересовий сад
Японський сад
Фондова оранжерея
Фондова оранжерея ГБС РАН традиційно є донором рослин для колекцій тропічних рослин інших ботанічних садів Росії та країн колишнього Радянського Союзу. Основу цієї колекції отримали в 1947 році з оранжереї Санссусі (Потсдам, Німеччина). Колекція представників родини Орхідних або зозулинцевих складалася з 107 гібридів Paphiopedilum, 120 гібридів Cattleya і 140 видів орхідних інших родів, 91 з яких зберігся в колекції до сьогодні. Протягом останніх років колекція зазнала значних змін, її розширили та доповнили. Тепер колекція нараховує 1120 видів, підвидів і форм орхідних з 222 родів, а також 300 гібридів.
Галерея
- Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина Російської академії наук (Москва)
-
![image]()
Головний корпус ГБС ім. М.Цицина -
![image]()
Вхідна брама ботсаду -
![image]()
Теплиця ботсаду -
![image]()
Куточок ботсаду -
![image]()
Весняний ботсад -
![image]()
Газон ботсаду -
![image]()
Вхід до ботсаду
Примітки
- Постановление Правительства Москвы № 89 от 09.02.1999
- [[https://web.archive.org/web/20071110121446/http://www.gbsad.ru/index.shtml Архівовано 10 листопада 2007 у Wayback Machine.] Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина РАН
- . Архів оригіналу за 6 травня 2009. Процитовано 10 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 16 березня 2009. Процитовано 10 липня 2013.
- Демидов, А. С., Коломейцева, Г. Л. (2007) Ретроспективний аналіз колекції орхідних фондової оранжереї ГБС РАН. Вісник ТвДУ. Серія: Біологія та екологія (3). Стор. 129—134. ISSN 1995-0160
Література
- Головний ботанічний сад ім. М. В. Цицина — музей живої природи / А. С. Демидов, З. Е. Кузьмін, В. Г. Шатко. Наукава рада РАН з вивчення і охорони культурної та природної спадщини . — М.: ГЕОС, 2007. — 64 с. — (Природна і культурна спадщина Москви).
Посилання
- Офіційна сторінка на Museum.ru [ 20 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Головний Ботанічний сад. Документальний фільм. Режисер — В. Бєліц-Гейман, 1974 рік [ 19 липня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovnij botanichnij sad imeni Mikoli Ci cina RAN ros Gla vnyj botani cheskij sad i meni N V Ci cina RAN botanichnij sad u Moskvi odin z najbilshih botanichnih sadiv Yevropi maye bagatu kolekciyu roslin Tut predstavleno riznomanitnij roslinnij svit praktichno vsih kontinentiv i klimatichnih zon zemnoyi kuli Zasnovano botsad 14 kvitnya 1945 roku pershim direktorom buv M V Cicin Zhiva kolekciya narahovuye 8 220 vidiv i 8 110 form i sortiv roslin vsogo 16 330 taksoniv Na osnovi kolekciyi z vikoristannyam suchasnih prijomiv landshaftnoyi arhitekturi stvoreni botanichni ekspoziciyi roslin prirodnoyi flori Rosiyi ta kolishnogo SRSR dendrarij ekspoziciya tropichnih i subtropichnih roslin kvitkovo dekorativnih ta kulturnih roslin Golovnij botanichnij sad imeni Mikoli Cicina RANgolovnij korpusgolovnij korpusNazva na chestCicin Mikola Vasilovich55 50 21 pn sh 37 36 03 sh d 55 83916666669477280 pn sh 37 600833333360775157 sh d 55 83916666669477280 37 600833333360775157 Koordinati 55 50 21 pn sh 37 36 03 sh d 55 83916666669477280 pn sh 37 600833333360775157 sh d 55 83916666669477280 37 600833333360775157Krayina RosiyaRoztashuvannya Rosiya Moskva Vladikino VDNHPlosha361 gaZasnovano14 kvitnya 1945 rokuKrayina RosiyaStatus d 1 Vebstorinkagbsad ruGolovnij botanichnij sad imeni Mikoli Cicina RAN Rosiya Golovnij botanichnij sad imeni Mikoli Cicina RAN u Vikishovishi Shema Golovnogo botanichnogo sadu A golovnij vhid V vhid vid gotelyu Ostankino S vhid z boku vul Komarova D vhid z boku st metro Vladikino 1 dendrarij 2 zapovidna dibrova 3 rozarij 4 tinistij sad 5 sad nadberezhnih roslin 6 sad bezperervnogo kvituvannya 7 ekspoziciya roslin prirodnoyi flori 8 yaponskij sad 9 ekspoziciya kulturnih roslin 10 dilyanki prirodnogo lisu 11 laboratornij korpus 12 fondova oranzhereya 13 nova oranzhereya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Botanichnij sad znachennya Istoriya21 sichnya 1945 roku v Moskvi bula prijnyata Postanova Radi Narodnih Komisariv 128 Pro vidznachennya 220 richchya isnuvannya Akademiyi nauk SRSR de poryad z inshimi zahodami bulo virisheno organizuvati novij botanichnij sad u stolici Programu budivnictva sadu prijnyali 14 kvitnya a v travni pid botanichnij sad vidilili 361 gektar zemli v Datoyu zasnuvannya Golovnogo botanichnogo sadu vvazhayetsya 14 kvitnya 1945 roku Vin roztashovanij na misci unikalnih lisovih prirodnih masiviv Moskvi Zavdyaki naukovij diyalnosti pracivnikiv sadu zbereglisya fragmenti Erdenyevskogo gayu v skladi Ostankinskoyi dibrovi ta Leonovskij lis Ci teritoriyi vpershe zgaduyutsya v hronikah 1584 Zemli nalezhali knyazyam Cherkaskim Potim ci zemli perejshli u volodinnya Sheremetyevih yaki otrimali silce Ostashkovo z sadiboyu yak pridane Varvari Cherkaskoyi Vona vijshla zamizh za Petra Sheremetyeva Graf vlasnik Ostankino peretvoriv najblizhchu do mayetku chastinu gayu v Anglijskij park Dlya cogo buv najnyatij sadivnik angliyec yakij pragnuv dosyagti prirodnosti v pejzazhi Na teritoriyi parku buli vikopani 5 stavkiv yaki zhivilisya vodoyu richki odniyeyi z pritok Yauzi Osnovnimi derevnimi porodami parku buli dub lipa i klen A z chagarnikiv perevazhali lishina zhimolost i kalina Zadovgo do oficijnoyi dati zasnuvannya bula rozroblena programa stvorennya botanichnogo sadu Svidchennyam cogo ye eskizni proekti 1940 i 1945 rokiv rozrobleni arhitektorom I M Petrovim Cya programa isnuvala v ramkah zagalnogo Mistobudivnogo planu rozvitku Moskvi Zgidno z pershim proektom 1940 roku pivnichna mezha sadu povinna bula prohoditi po Kilcevij zaliznici a z pivdnya po suchasnij vulici Akademika Korolova Zahoplyuyuchi pri comu teritoriyu vsogo Marfinskogo kompleksu na zahodi A na shodi prostyagayuchis do prospektu Miru Za proektom 1945 roku sad obmezhuvavsya Botanichnoyu vuliceyu na zahodi a na shodi vuliceyu Silskogospodarskoyu Pri comu pivnichna i pivdenna mezhi zalishalisya nezminni Rishennyami Moskovskoyi radi i postanovami Prezidiyi Akademiyi nauk SRSR v period z 1945 po 1969 roki Golovnomu botanichnomu sadu buli peredani zemli na yakih zaraz rozmisheni osnovni landshaftni ta botanichni ekspoziciyi U 1998 roci sad otrimav v bezterminove koristuvannya 331 49 ga zemli StrukturaVsogo v Golovnomu botanichnomu sadu narahovuyetsya 13 naukovih viddiliv ta laboratorij odna filiya a takozh odna grupa Strukturni naukovi pidrozdili Golovnij botanichnij sad im M V Cicina RAN v 2011 r Viddil flori Viddil dendrologiyi Viddil tropichnih ta subtropichnih roslin Viddil dekorativnih roslin Viddil kulturnih roslin Viddil zahistu roslin z karantinnoyu sluzhboyu Viddil poslidovnoyi gibridizaciyi Laboratoriya gerbarij Laboratoriya fiziologiyi ta biohimiyi roslin Laboratoriya fiziologiyi ta imunitetu roslin Laboratoriya landshaftnoyi arhitekturi Laboratoriya biotehnologiyi roslin Viddil vprovadzhennya naukovo tehnichnih rozrobok Cheboksarska filiya Cheboksarskij botanichnij sad Nestrukturni naukovi pidrozdili Grupa hemosistematiki ta evolyucijnoyi biohimiyi roslin Botanichnij sad takozh maye naukovo tehnichni naukovo dopomizhni ta virobnichi strukturni pidrozdili Kolekcijni fondiEkspoziciya roslin prirodnoyi flori Na 30 ga ploshi stvoreno shist botaniko geografichnih ekspozicij Yevropejska chastina Rosiyi Kavkaz Serednya Aziya Sibir Dalekij Shid i Korisni roslini prirodnoyi flori Dendrarij Ekspoziciyi ta kolekciyi kvitkovo dekorativnih roslin Ekspoziciyi kulturnih roslin ta yih dikih rodichiv Veresovij sad Yaponskij sad Fondova oranzhereya Fondova oranzhereya GBS RAN tradicijno ye donorom roslin dlya kolekcij tropichnih roslin inshih botanichnih sadiv Rosiyi ta krayin kolishnogo Radyanskogo Soyuzu Osnovu ciyeyi kolekciyi otrimali v 1947 roci z oranzhereyi Sanssusi Potsdam Nimechchina Kolekciya predstavnikiv rodini Orhidnih abo zozulincevih skladalasya z 107 gibridiv Paphiopedilum 120 gibridiv Cattleya i 140 vidiv orhidnih inshih rodiv 91 z yakih zberigsya v kolekciyi do sogodni Protyagom ostannih rokiv kolekciya zaznala znachnih zmin yiyi rozshirili ta dopovnili Teper kolekciya narahovuye 1120 vidiv pidvidiv i form orhidnih z 222 rodiv a takozh 300 gibridiv GalereyaGolovnij botanichnij sad imeni Mikoli Cicina Rosijskoyi akademiyi nauk Moskva Golovnij korpus GBS im M Cicina Vhidna brama botsadu Teplicya botsadu Kutochok botsadu Vesnyanij botsad Gazon botsadu Vhid do botsaduPrimitkiPostanovlenie Pravitelstva Moskvy 89 ot 09 02 1999 https web archive org web 20071110121446 http www gbsad ru index shtml Arhivovano10 listopada 2007 u Wayback Machine Golovnij botanichnij sad im M V Cicina RAN Arhiv originalu za 6 travnya 2009 Procitovano 10 lipnya 2013 Arhiv originalu za 16 bereznya 2009 Procitovano 10 lipnya 2013 Demidov A S Kolomejceva G L 2007 Retrospektivnij analiz kolekciyi orhidnih fondovoyi oranzhereyi GBS RAN Visnik TvDU Seriya Biologiya ta ekologiya 3 Stor 129 134 ISSN 1995 0160LiteraturaGolovnij botanichnij sad im M V Cicina muzej zhivoyi prirodi A S Demidov Z E Kuzmin V G Shatko Naukava rada RAN z vivchennya i ohoroni kulturnoyi ta prirodnoyi spadshini M GEOS 2007 64 s Prirodna i kulturna spadshina Moskvi PosilannyaOficijna storinka na Museum ru 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine Golovnij Botanichnij sad Dokumentalnij film Rezhiser V Byelic Gejman 1974 rik 19 lipnya 2013 u Wayback Machine