Балик (з половецької: balik, що означає «риба»; з кримськотатарської: balıq; тур. balık) — просолені і пров'ялені на повітрі спинні (рідше — бічні і черевні) частини червоної риби (білуги, севрюги, осетрів і шипів), а також лососів і білорибиці. Балик відрізняється ніжною консистенцією, приємним специфічним смаком і ароматом. Найціннішим вважається балик, отриманий з нельми та осетрових риб, які містять до 22—23% жиру. Традиційна страва східноєвропейських тюркських і кавказьких народів.
Опис
Балики готуються тільки навесні до спеки, бо інакше їх треба занадто сильно солити, щоб вони не зіпсувалися. Кращими вважаються березневі. В Азовському морі і в північній частині Каспійського на балики йдуть лише осетри і білуги. Але на Курі, на Південному Кавказі, йде також багато севрюг. Балики нижчої якості називаються джеріма́. Вони дуже солоні і цінуються жителями Кахетії, тому що збуджують спрагу, яку втамовують вином.
Для гарного балика вибирають найбільшу рибу, відрізають голову, хвіст, черево і бічні частини, залишаючи одну лише спинку. Відокремлені частини солять звичайним способом. Боки черева, які надзвичайно жирні, також інколи готуються як балики і називаються те́шка. Спинки осетрів не розрізають, і кожна становить окремий балик. Спинки великих білуг ріжуть на кілька частин, бо інакше вони не просоляться.
Вирізані спинки укладають в чани, обсипаючи кожну сіллю так, щоб вони ні між собою, ні до стінок не торкалися (інакше — зіпсуються). Рибу засолюють на 9 — 12 днів, а в теплу пору року, або коли балик великий — до 15 днів. До солі інколи домішують селітру, щоб надати балику червонуватий колір. Для смаку в розсіл додають перець, гвоздику і лавровий лист.
Коли балик достатньо просочився сіллю, його виймають і вимочують день або два у прісній чи слабо-соленій морській воді для змиття надлишку солі. Після цього балик вивішують спочатку на сонці, щоб він пров'ялився; потім його сушать в тіні, під навісом, відкритим з усіх боків, щоб його обдавав вітер. Балик зріє, залежно від погоди, від 4 до 6 тижнів. Ознака стиглості — пліснява, яка покриває балик ззовні. Якщо вона відсутня, то балик пересолений.
Балики ніколи не виходять однакової якості. Найкращі відрізняються темним кольором. Хороший балик — ніжний і м'який, як солона сьомга, червонуватого або коричнево-оранжевого кольору. Він просвічується наскрізь, має особливий запах, що трохи нагадує огірковий; при цьому він немає гіркоти, гнилості або занадто солоного смаку.
Примітки
- Codex cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 300.
- Балык // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.
Джерела
- Балычные изделия — Краткая энциклопедия домашнего хозяйства / ред. И. М. Скворцов и др. — М.: Государственное Научное издательство «Большая Советская энциклопедия» — 1959.
- Балык // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Балык [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.] // Рыбак рыбака. №11. 2001
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balik z poloveckoyi balik sho oznachaye riba z krimskotatarskoyi baliq tur balik prosoleni i prov yaleni na povitri spinni ridshe bichni i cherevni chastini chervonoyi ribi bilugi sevryugi osetriv i shipiv a takozh lososiv i biloribici Balik vidriznyayetsya nizhnoyu konsistenciyeyu priyemnim specifichnim smakom i aromatom Najcinnishim vvazhayetsya balik otrimanij z nelmi ta osetrovih rib yaki mistyat do 22 23 zhiru Tradicijna strava shidnoyevropejskih tyurkskih i kavkazkih narodiv Balik z keti Balik z keti OpisBaliki gotuyutsya tilki navesni do speki bo inakshe yih treba zanadto silno soliti shob voni ne zipsuvalisya Krashimi vvazhayutsya bereznevi V Azovskomu mori i v pivnichnij chastini Kaspijskogo na baliki jdut lishe osetri i bilugi Ale na Kuri na Pivdennomu Kavkazi jde takozh bagato sevryug Baliki nizhchoyi yakosti nazivayutsya dzherima Voni duzhe soloni i cinuyutsya zhitelyami Kahetiyi tomu sho zbudzhuyut spragu yaku vtamovuyut vinom Dlya garnogo balika vibirayut najbilshu ribu vidrizayut golovu hvist cherevo i bichni chastini zalishayuchi odnu lishe spinku Vidokremleni chastini solyat zvichajnim sposobom Boki chereva yaki nadzvichajno zhirni takozh inkoli gotuyutsya yak baliki i nazivayutsya te shka Spinki osetriv ne rozrizayut i kozhna stanovit okremij balik Spinki velikih bilug rizhut na kilka chastin bo inakshe voni ne prosolyatsya Virizani spinki ukladayut v chani obsipayuchi kozhnu sillyu tak shob voni ni mizh soboyu ni do stinok ne torkalisya inakshe zipsuyutsya Ribu zasolyuyut na 9 12 dniv a v teplu poru roku abo koli balik velikij do 15 dniv Do soli inkoli domishuyut selitru shob nadati baliku chervonuvatij kolir Dlya smaku v rozsil dodayut perec gvozdiku i lavrovij list Koli balik dostatno prosochivsya sillyu jogo vijmayut i vimochuyut den abo dva u prisnij chi slabo solenij morskij vodi dlya zmittya nadlishku soli Pislya cogo balik vivishuyut spochatku na sonci shob vin prov yalivsya potim jogo sushat v tini pid navisom vidkritim z usih bokiv shob jogo obdavav viter Balik zriye zalezhno vid pogodi vid 4 do 6 tizhniv Oznaka stiglosti plisnyava yaka pokrivaye balik zzovni Yaksho vona vidsutnya to balik peresolenij Baliki nikoli ne vihodyat odnakovoyi yakosti Najkrashi vidriznyayutsya temnim kolorom Horoshij balik nizhnij i m yakij yak solona somga chervonuvatogo abo korichnevo oranzhevogo koloru Vin prosvichuyetsya naskriz maye osoblivij zapah sho trohi nagaduye ogirkovij pri comu vin nemaye girkoti gnilosti abo zanadto solonogo smaku PrimitkiCodex cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 300 Balyk Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona DzherelaBalychnye izdeliya Kratkaya enciklopediya domashnego hozyajstva red I M Skvorcov i dr M Gosudarstvennoe Nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Sovetskaya enciklopediya 1959 Balyk Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaBalyk 26 lipnya 2011 u Wayback Machine Rybak rybaka 11 2001