Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ми лій Олексійович Бала кірєв трапляється також написання Мі лій Олексійович Бала кірев рос Милий Алексеевич Балакирев 2

Балакірєв Мілій Олексійович

Балакірєв Мілій Олексійович

Ми́лій Олексійович Бала́кірєв, трапляється також написання Мі́лій Олексійович Бала́кірев (рос. Милий Алексеевич Балакирев; 21 грудня 1836 (2 січня 1837)(18370102) — 16 (29) травня 1910) — російський композитор, піаніст, диригент, музично-громадський діяч. Очолював «Нову російську музичну школу» («Могутню купку»).

Балакірєв Милій Олексійович
рос. Милий Алексеевич Балакирев
image
Основна інформація
Дата народження21 грудня 1836 (2 січня 1837)
Місце народженняНижній Новгород, Російська імперія
Дата смерті16 (29) травня 1910[4](73 роки)
Місце смертіСанкт-Петербург, Російська імперія[5]
Похованняd
ГромадянствоРосійська імперія
Професіїкомпозитор, диригент, педагог, музикознавець, піаніст, музичний педагог
ОсвітаІмператорський Казанський університет (1855) і d (1853)
Вчителіd
Відомі учніЯкименко Федір Степанович
Інструментифортепіано
Жанрисимфонія
ЗакладЗалізниця Санкт-Петербург—Варшава, Придворна співацька капела і d
Нагороди
image
image Цитати у Вікіцитатах
image Файли у Вікісховищі
image
М. Балакірєв, 1860-ті роки
image
Поштова марка СРСР, присвячена 120-річчю Балакірєва
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балакірєв.

Життєпис

Народився в Нижньому Новгороді в сім'ї чиновника. Навчався в Казанському університеті (математичний факультет). Широкі знання з музики здобув головним чином шляхом самоосвіти. Музичні нахили проявилися дуже рано. Мати відвезла його до Москви до відомого піаніста Дюбюка. Але через матеріальну скруту заняття в Москві було недовгим. Повернувся до Нижнього Новгорода, де брав уроки музики у диригента оркестру місцевого театру Карла Ейзріха. Волзькі пісні пробудили у дитини любов до народної творчості.

1855 року Балакірєв зустрівся в Петербурзі з Михайлом Глінкою, який високо цінував його талант. Глинка переконав молодого музиканта присвятити себе композиції в національному дусі. 1856 року Балакирев дебютував у столиці як піаніст і диригент.

Ідейне виховання Балакірєва та формування його естетичних поглядів відбувалися під впливом передового демократичного руху 50—60-х рр., а також дружби з художнім критиком Володимиром Стасовим. Великий музичний талант, широка ерудиція і прогресивні погляди Балакирева сприяли високому авторитету його серед молоді, що об'єднувалась навколо нього і Стасова. Балакирев і «балакиревський гурток» ставили перед собою завдання творити музику, основану на глибокій ідейності, народності та реалізмі. 1862 року Балакирев організував безплатну музичну школу, якою керував до початку 70-х років. У 1867-69 роках був головним диригентом Російського музичного товариства.

Балакірєв сприяв популяризації опер Михайла Глінки: 1866 року в Празі диригував оперою «Іван Сусанін», 1867 року там же керував постановкою опери «Руслан і Людмила».

У 70-ті роки Балакірєв йде з Безкоштовної музичної школи, перестає писати, концертувати, пориває з членами гуртка. 6 липня 1872 року він почав працювати рядовим службовцем у конторі Варшавської залізниці. У цей час він готувався піти в монастир, але стараннями священика Івана Верховського не здійснив свій задум. Лише на початку 80-х років він повернувся до музичної діяльності. У 1881—1908 роках він знову очолював безплатну музичну школу і одночасно (1883—1994) був керівником Придворної співацької капели.

Мілій Олексійович Балакірєв помер у Санкт-Петербурзі 29 травня 1910 року. Похований на Тихвинському цвинтарі Олександро-Невської лаври.

Творчість

Творчості Балакірєва характерна програмність, виразність та барвистість музичної мови. Серед його творів — «Увертюра на теми трьох російських народних пісень» (1858), увертюра на три російські теми «Тисяча літ», 1862 (в пізнішій ред. — «Русь»), дві симфонії (1898, 1908), концерт для фортепіано з оркестром (закінчений Сергієм Ляпуновим) та ін. Балакирев використовував також кавказькі мелодії (фантазія «Ісламей» для фортепіано, 1869; симфонічна поема «Тамара» за Лермонтовим, 1882; романси) і звертався до музики слов'янських народів (увертюра «В Чехії», 1867; «Шопеніана», 1908). Велике значення мають видані Балакірєвим дві збірки російських народних пісень (1866, 1900).

Список творів

Оркестрові твори

  • «Король Лір» (Музика до трагедії Шекспіра)
  • «Увертюра на теми трьох російських пісень»
  • «Увертюра на тему іспанського маршу»
  • «У Чехії» (симфонічна поема на три чеські народні пісні)
  • «1000 років» («Русь»), симфонічна поема
  • «Тамара» (симфонічна поема)
  • Перша симфонія C-dur
  • Друга симфонія d-moll
  • Сюїта, складена з 4 п'єс Шопена

Романси і пісні

«Три забытых романса» (1855)
«Двадцать песен» (1858—1865)
  • «Колыбельная песня» (А. Арсеньєв)
  • «Взошёл на небо месяц ясный» (М. Япенич)
  • «Когда беззаботно, дитя, ты резвишься» (К. Вільде)
  • «Рыцарь» (К. Вільде)
  • «Так и рвётся душа» (О. Кольцов)
  • «Приди ко мне» (О. Кольцов)
  • «Песня Селима» (М. Лермонтов)
  • «Введи меня, о, ночь» (А. Майков)
  • «Еврейская мелодия» (М. Лермонтов з Байрона)
  • «Исступление» (О. Кольцов)
  • «Отчего» (М. Лермонтов)
  • «Песня золотой рыбки» (М. Лермонтов)
  • «Песня старика» (О. Кольцов)
  • «Слышу ли голос твой» (М. Лермонтов)
  • «Грузинская песня» (О. Пушкін)
  • «Сон» (М. Михайлов з Гейне)
«Десять песен» (1895—1896)
  • «Над озером» ()
  • «Пустыня» (О. Жемчужников)
  • «Не пенится море» (О. Толстой)
  • «Когда волнуется желтеющая нива» (М. Лермонтов)
  • «Я любила его» (О. Кольцов)
  • «Сосна» (М. Лермонтов з Гейне)
  • «Nachtstiick» (О. Хом'яков)
  • «Как наладили» (Л. Мей)
  • «Среди цветов поры осенней» (І.Аксаков)
  • «Догорает румяный закат» (В. Кульчинський)
«Десять песен» (1903—1904)
  • «Запевка» (Мей)
  • «Сон» (Лермонтов)
  • «Беззвёздная полночь дышала прохладой» (О. Хом'яков)
  • «7-е ноября» (А. Хомяков)
  • «Я пришёл к тебе с приветом» (А. Фет)
  • «Взгляни, мой друг» (В. Красов)
  • «Шёпот, робкое дыханье» (А. Фет)
  • «Песня» (М. Лермонтов)
  • «Из-под таинственной холодной полумаски» (М. Лермонтов)
  • «Спи» (О. Хом'яков)
«Два романса» (1909)
  • «Заря» (О. Хом'яков)
  • «Утёс» (М. Лермонтов)
  • Спи (О. Хом'яков)
  • Зоря (О. Хом'яков)
  • Утёс (М. Лермонтов)
  • Збірник російських народних пісень (40) для одного голосу з фортепіано

Фортепіанні твори

  • «Іслам»
  • Соната b-moll
  • Колискова пісня
  • Капріччо
  • Пісня рибалки
  • Думка
  • Фантастична п'єса. Прядка.
  • Пісня гондольєра. Гумореска
  • Експромт на теми двох прелюдій Шопена
  • Сім мазурок
  • Іспанська мелодія
  • три ноктюрни
  • Новелета
  • Мрії
  • Три скерцо
  • Іспанська серенада
  • Тарантела
  • Токата
  • Полька
  • В саду (Ідилія)
  • Меланхолійний вальс
  • Бравурний вальс
  • Вальс-експромт
  • Сім вальсів
  • Ескізи, Tyrolienne
  • Концерт Es-dur для фортепіано з оркестром

Обробки, що мають значення як самостійні твори

  • Фантазія на теми опери «Іван Сусанін»
  • Транскрипція на «Жайворонка» Глінки
  • Транскрипція на «Арагонську піхоту» Глінки
  • Транскрипція на «Ніч в Мадриді» Глінки
  • Вступ до «Втечі до Єгипту» Берліоза
  • Неаполітанська пісня Ф. Ліста
  • «Не говори», романс Глінки
  • Berceuse В. Одоєвського
  • Каватина з квартету Бетховена, ор. 130
  • Романс з концерту Шопена, ор. 11
  • Увертюра до опери «Ундіна» А. Львова
  • Два вальс-капризи (перекладення вальсів )

Для фортепіано в 4 руки

  • Збірник 30 російських пісень
  • Сюїта: а) Полонез, б) Пісенька без слів, в) Скерцо

Для двох фортепіано в 4 руки

  • Бетховен. Квартет ор. 95, f moll

Для віолончелі з супроводом фортепіано

  • Романс

Хорові твори

  • Колискова пісня (для жіночих або дитячих голосів з супроводом малого оркестру або рояля),
  • Дві билини для змішаного 4-х голосного хору: а) Микита Романович, б) Королевич з Кракова
  • Кантата на відкриття пам'ятника Глінці
  • Мазурка Шопена (перекладення для змішаного хору a capella, слова Л. Хом'якова)

Див. також

Коментарі

  1. Відповідно до правил правопису 1993 року прикінцеве -рев у російських прізвищах має передаватися вже не як «-рєв», а як «-рев»

Примітки

  1. Э. Балакирев // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 70–71.
    d:Track:Q27771640d:Track:Q649d:Track:Q27680201d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
  2. Балакирев, Милий Алексеевич // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IIa. — С. 782–783.
    d:Track:Q23892890d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q4065721d:Track:Q20646369d:Track:Q19908137
  3. Balakirev, Mili Alexeivich // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 3. — P. 234.
    d:Track:Q867541d:Track:Q20646275
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. Балакирев Милий Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. Балакірєв Милій Олексійович [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  7. Балакірев Мілій Олексійович [ 5 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
  8. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mi lij Oleksijovich Bala kiryev traplyayetsya takozh napisannya Mi lij Oleksijovich Bala kirev ros Milij Alekseevich Balakirev 21 grudnya 1836 2 sichnya 1837 18370102 16 29 travnya 1910 rosijskij kompozitor pianist dirigent muzichno gromadskij diyach Ocholyuvav Novu rosijsku muzichnu shkolu Mogutnyu kupku Balakiryev Milij Oleksijovichros Milij Alekseevich BalakirevOsnovna informaciyaData narodzhennya21 grudnya 1836 2 sichnya 1837 Misce narodzhennyaNizhnij Novgorod Rosijska imperiyaData smerti16 29 travnya 1910 4 73 roki Misce smertiSankt Peterburg Rosijska imperiya 5 PohovannyadGromadyanstvoRosijska imperiyaProfesiyikompozitor dirigent pedagog muzikoznavec pianist muzichnij pedagogOsvitaImperatorskij Kazanskij universitet 1855 i d 1853 VchitelidVidomi uchniYakimenko Fedir StepanovichInstrumentifortepianoZhanrisimfoniyaZakladZaliznicya Sankt Peterburg Varshava Pridvorna spivacka kapela i dNagorodiCitati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiM Balakiryev 1860 ti rokiPoshtova marka SRSR prisvyachena 120 richchyu BalakiryevaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Balakiryev ZhittyepisNarodivsya v Nizhnomu Novgorodi v sim yi chinovnika Navchavsya v Kazanskomu universiteti matematichnij fakultet Shiroki znannya z muziki zdobuv golovnim chinom shlyahom samoosviti Muzichni nahili proyavilisya duzhe rano Mati vidvezla jogo do Moskvi do vidomogo pianista Dyubyuka Ale cherez materialnu skrutu zanyattya v Moskvi bulo nedovgim Povernuvsya do Nizhnogo Novgoroda de brav uroki muziki u dirigenta orkestru miscevogo teatru Karla Ejzriha Volzki pisni probudili u ditini lyubov do narodnoyi tvorchosti 1855 roku Balakiryev zustrivsya v Peterburzi z Mihajlom Glinkoyu yakij visoko cinuvav jogo talant Glinka perekonav molodogo muzikanta prisvyatiti sebe kompoziciyi v nacionalnomu dusi 1856 roku Balakirev debyutuvav u stolici yak pianist i dirigent Idejne vihovannya Balakiryeva ta formuvannya jogo estetichnih poglyadiv vidbuvalisya pid vplivom peredovogo demokratichnogo ruhu 50 60 h rr a takozh druzhbi z hudozhnim kritikom Volodimirom Stasovim Velikij muzichnij talant shiroka erudiciya i progresivni poglyadi Balakireva spriyali visokomu avtoritetu jogo sered molodi sho ob yednuvalas navkolo nogo i Stasova Balakirev i balakirevskij gurtok stavili pered soboyu zavdannya tvoriti muziku osnovanu na glibokij idejnosti narodnosti ta realizmi 1862 roku Balakirev organizuvav bezplatnu muzichnu shkolu yakoyu keruvav do pochatku 70 h rokiv U 1867 69 rokah buv golovnim dirigentom Rosijskogo muzichnogo tovaristva Balakiryev spriyav populyarizaciyi oper Mihajla Glinki 1866 roku v Prazi diriguvav operoyu Ivan Susanin 1867 roku tam zhe keruvav postanovkoyu operi Ruslan i Lyudmila U 70 ti roki Balakiryev jde z Bezkoshtovnoyi muzichnoyi shkoli perestaye pisati koncertuvati porivaye z chlenami gurtka 6 lipnya 1872 roku vin pochav pracyuvati ryadovim sluzhbovcem u kontori Varshavskoyi zaliznici U cej chas vin gotuvavsya piti v monastir ale starannyami svyashenika Ivana Verhovskogo ne zdijsniv svij zadum Lishe na pochatku 80 h rokiv vin povernuvsya do muzichnoyi diyalnosti U 1881 1908 rokah vin znovu ocholyuvav bezplatnu muzichnu shkolu i odnochasno 1883 1994 buv kerivnikom Pridvornoyi spivackoyi kapeli Milij Oleksijovich Balakiryev pomer u Sankt Peterburzi 29 travnya 1910 roku Pohovanij na Tihvinskomu cvintari Oleksandro Nevskoyi lavri TvorchistTvorchosti Balakiryeva harakterna programnist viraznist ta barvistist muzichnoyi movi Sered jogo tvoriv Uvertyura na temi troh rosijskih narodnih pisen 1858 uvertyura na tri rosijski temi Tisyacha lit 1862 v piznishij red Rus dvi simfoniyi 1898 1908 koncert dlya fortepiano z orkestrom zakinchenij Sergiyem Lyapunovim ta in Balakirev vikoristovuvav takozh kavkazki melodiyi fantaziya Islamej dlya fortepiano 1869 simfonichna poema Tamara za Lermontovim 1882 romansi i zvertavsya do muziki slov yanskih narodiv uvertyura V Chehiyi 1867 Shopeniana 1908 Velike znachennya mayut vidani Balakiryevim dvi zbirki rosijskih narodnih pisen 1866 1900 Spisok tvorivOrkestrovi tvori Korol Lir Muzika do tragediyi Shekspira Uvertyura na temi troh rosijskih pisen Uvertyura na temu ispanskogo marshu U Chehiyi simfonichna poema na tri cheski narodni pisni 1000 rokiv Rus simfonichna poema Tamara simfonichna poema Persha simfoniya C dur Druga simfoniya d moll Syuyita skladena z 4 p yes ShopenaRomansi i pisni Tri zabytyh romansa 1855 Ty plenitelnoj negi polna A Golovinskij Zveno V Tumanskij Ispanskaya pesnya M Mihajlov Dvadcat pesen 1858 1865 Kolybelnaya pesnya A Arsenyev Vzoshyol na nebo mesyac yasnyj M Yapenich Kogda bezzabotno ditya ty rezvishsya K Vilde Rycar K Vilde Tak i rvyotsya dusha O Kolcov Pridi ko mne O Kolcov Pesnya Selima M Lermontov Vvedi menya o noch A Majkov Evrejskaya melodiya M Lermontov z Bajrona Isstuplenie O Kolcov Otchego M Lermontov Pesnya zolotoj rybki M Lermontov Pesnya starika O Kolcov Slyshu li golos tvoj M Lermontov Gruzinskaya pesnya O Pushkin Son M Mihajlov z Gejne Desyat pesen 1895 1896 Nad ozerom Pustynya O Zhemchuzhnikov Ne penitsya more O Tolstoj Kogda volnuetsya zhelteyushaya niva M Lermontov Ya lyubila ego O Kolcov Sosna M Lermontov z Gejne Nachtstiick O Hom yakov Kak naladili L Mej Sredi cvetov pory osennej I Aksakov Dogoraet rumyanyj zakat V Kulchinskij Desyat pesen 1903 1904 Zapevka Mej Son Lermontov Bezzvyozdnaya polnoch dyshala prohladoj O Hom yakov 7 e noyabrya A Homyakov Ya prishyol k tebe s privetom A Fet Vzglyani moj drug V Krasov Shyopot robkoe dyhane A Fet Pesnya M Lermontov Iz pod tainstvennoj holodnoj polumaski M Lermontov Spi O Hom yakov Dva romansa 1909 Zarya O Hom yakov Utyos M Lermontov Spi O Hom yakov Zorya O Hom yakov Utyos M Lermontov Zbirnik rosijskih narodnih pisen 40 dlya odnogo golosu z fortepiano Fortepianni tvori Islam Sonata b moll Koliskova pisnya Kaprichcho Pisnya ribalki Dumka Fantastichna p yesa Pryadka Pisnya gondolyera Gumoreska Ekspromt na temi dvoh prelyudij Shopena Sim mazurok Ispanska melodiya tri noktyurni Noveleta Mriyi Tri skerco Ispanska serenada Tarantela Tokata Polka V sadu Idiliya Melanholijnij vals Bravurnij vals Vals ekspromt Sim valsiv Eskizi Tyrolienne Koncert Es dur dlya fortepiano z orkestrom Obrobki sho mayut znachennya yak samostijni tvori Fantaziya na temi operi Ivan Susanin Transkripciya na Zhajvoronka Glinki Transkripciya na Aragonsku pihotu Glinki Transkripciya na Nich v Madridi Glinki Vstup do Vtechi do Yegiptu Berlioza Neapolitanska pisnya F Lista Ne govori romans Glinki Berceuse V Odoyevskogo Kavatina z kvartetu Bethovena or 130 Romans z koncertu Shopena or 11 Uvertyura do operi Undina A Lvova Dva vals kaprizi perekladennya valsiv Dlya fortepiano v 4 ruki Zbirnik 30 rosijskih pisen Syuyita a Polonez b Pisenka bez sliv v Skerco Dlya dvoh fortepiano v 4 ruki Bethoven Kvartet or 95 f mollDlya violoncheli z suprovodom fortepiano RomansHorovi tvori Koliskova pisnya dlya zhinochih abo dityachih golosiv z suprovodom malogo orkestru abo royalya Dvi bilini dlya zmishanogo 4 h golosnogo horu a Mikita Romanovich b Korolevich z Krakova Kantata na vidkrittya pam yatnika Glinci Mazurka Shopena perekladennya dlya zmishanogo horu a capella slova L Hom yakova Div takozh6777 Balakiryev asteroyid nazvanij na chest kompozitora KomentariVidpovidno do pravil pravopisu 1993 roku prikinceve rev u rosijskih prizvishah maye peredavatisya vzhe ne yak ryev a yak rev PrimitkiE Balakirev Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 1 S 70 71 d Track Q27771640d Track Q649d Track Q27680201d Track Q2910129d Track Q7117345 Balakirev Milij Alekseevich Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1891 T IIa S 782 783 d Track Q23892890d Track Q656d Track Q602358d Track Q4065721d Track Q20646369d Track Q19908137 Balakirev Mili Alexeivich Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 3 P 234 d Track Q867541d Track Q20646275 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Balakirev Milij Alekseevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Balakiryev Milij Oleksijovich 20 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Balakirev Milij Oleksijovich 5 grudnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Fedorova G M O Balakirev K 1953

Дата публікації:
Топ