'Баклажа́н';— трав'яниста рослина Solanum melongena, родини пасльонових (Solanaceae). Походить із тропіків Азії (Східна Індія).
Баклажан | |
---|---|
![]() | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Пасльоноцвіті (Solanales) |
Родина: | Пасльонові (Solanaceae) |
Рід: | Паслін (Solanum) |
Вид: | S. melongena |
Біноміальна назва | |
Solanum melongena L., 1753 |
Слово «баклажан» запозичене з турецької мови, а тур. patlıcan походить від перс. bādinǰān (bādindžān).
Загальні відомості
Вирощується в субтропічних і тропічних країнах, на Кавказі, в країнах Середньої Азії; в Україні — в усіх областях, водночас промислові плантації зосереджені найбільше на піщаних і чорноземних ґрунтах степу й лісостепу, а в лісовій зоні вирощується переважно для власного споживання. Баклажан вимогливий до тепла й вологи, найкраще росте на родючих зрошуваних землях. Баклажани вирощують з розсади. Урожайність — 14—35 т/га. Плоди бувають від світло- до чорно-фіолетових (найчастіше), білі, зелені, рябі, сині, чорні, кремові, бурштинові; гладкі, гранені й репані; довгі, дугоподібні й кулясті. Вони багаті вуглеводами, білками, дубильною кислотою і вітамінами.
Споживають плоди, які не досягли фізіологічної стиглості. Вони м'ясисті, м'якуш білий. Вигляд і розмір плодів залежать від сорту. Баклажан посідає видне місце в кулінарії: його вживають вареним, тушкованим, смаженим, печеним, маринованим, запарюють сушений чи морожений та навіть сирим. Також баклажан — цінна сировина для консервування (баклажанна ікра). У холодильнику зберігається дуже довго, а в морозильній камері — до наступного урожаю.
Як і більшість пасльонових, може викликати харчову алергію, особливо у разі поєднання з картоплею. Алергічна відповідь організму на баклажани, нагадує подібні реакції на інші продукти. Загальними ознаками є:
• Шкірні висипання,
• Свербіж і набряк горла,
• Подразнення і червоні очі,
• Нудота і блювання.
Вирощування
Хоч в Україні й розводяться скрізь, без розсади встигнути отримати більш-менш значні плоди, украй важко. Навіть у степових місцевостях, треба бодай замочити зерна в приміщенні для пророщування. Проростають баклажани легко, але довго: два тижні, а то й місяць. Радять кілька разів промивати у гарячій воді 50°C, для змивання ефірних олій з поверхні насіння та для сприяння пробудженню. Ще одна причина сіяти на розсаду — це те, що паростки бояться не лише заморозків, а й навіть температур, близьких до нуля, отже вони мають зміцніти в теплі до середини травня (в умовах лісової і лісостепової зони). Дорослі рослини помітно вегетують лише за температури понад 10°C.
Промислові посадки можливі у Криму, Миколаївській, Херсонській, Одеській, Черкаській, частково Вінницькій, Кіровоградській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській областях, в околицях Ужгорода та долині Дністра, любительські — по всій Україні. На даний час ці можливості не повністю залучені.
У лісостепу рослину висівають у кінці січня — першій декаді лютого, щоб з урахуванням пророщування мати 70-денну розсаду до травня, можна й пізніше, але це втрата врожайності.
Підсвічування в хмарні дні не завадить, але суто для запобігання витягуванню. Довжина дня 9–11 годин, яка є в лютому, цілком придатна для цієї рослини.
Ще одна причина ранньої висадки на розсаду: якщо на початку травня не закладуться квіти — то їх чекати аж до тієї пори, поки день не піде на спад, бо рослина при довгому дні не цвіте. За цей час рослина добряче вигорить на сонці й зав'язь під кінець літа буде витягувати останні соки з ледь живого стебла. І звісно ж, виснажена рослина, миттєво ляже на землю і зав'яне за першого ж осіннього зниження температури (навіть без заморозку).
Висівається неглибоко, на кілька міліметрів і сходить досить довго, але дружно. У разі збільшення глибини до 8 мм насіння сходитиме місяць, а при збільшенні до 2 см — два місяці. Зволоження потрібне оптимальне, але щойно наклюнута насінина, легше переносить посуху за перезволоження. У випадку невчасного зволоження у насінини вистачить енергії до розкриття сім'ядоль, а от у разі перезволоження, може задихнутись і зігнити. Вода насінню насамперед, є одним із сигналів до проростання.
Паростки досить сильні, не бояться пікування навіть з 2-3 парами листочків. А от поширена помилка — розміщати всі пасльонові поруч. Баклажанове листя через два тижні починає жухнути, забарвлюється у фіолетовий колір, гальмується ріст, якщо навіть на віддалі метра, є паростки помідорів.
Натомість інші рослини-родичі: картопля і перець такої реакції не викликають, однак з картоплі налітає жук та передаються інші хвороби. Між баклажанами заради економії площі, висівається зелень та бобові.
Шкідники, хвороби
Фітофтора, колорадський жук, але в менших масштабах, ніж у картоплі.
Морозостійкість
- Розсада не витримує заморозків
- Пагони, листя -4°С (до трьох коротких жовтневих заморозків, не щодня)
- Корінь -5°С
- Плоди -1°С
- Квіти -1°С
Всі цифри дуже приблизні, у виснажених рослин морозостійкість знижується.
Якщо пагін обрізати й добре укрити перед морозами корінь, у місцевостях з м'яким (зокрема, західноєвропейським або середземноморським) кліматом, навесні кущ може відрости й уже в червні дасть перші плоди. В Україні це майже неможливо, через суворі морози, але на підвіконні або в оранжереї, рослина може жити багато років.
Сорти
Сині сорти далеко не найсмачніші, не найкорисніші і не найпрактичніші, тож навіть саме слово «синенькі» — явно застаріле.
Баклажани світлих, рябих сортів дуже ніжні, не гіркі.
Також знані «пузаті» і кулясті баклажани.
Загалом в Україні поширені сорти: Делікатес, Напівдовгий, Донський 14, Сімферопольський 105, Довгий фіолетовий 239, Кримський 7/14, Матрос, Геліос (синя куля), Айсберг, Білосніжний тощо.
У Південно-східній Азії вирощують сорти з маленькими кулястими смугастими плодами, що отримав назву тайський баклажан. Широко використовується у тайських стравах каенг, сом там.
Заготівля насіння
Плоди — ягода на насіння зривають у фазі біологічної стиглості. Необхідно вибрати найдосконаліші за всіма ознаками рослин (з великим числом зав'язей та плодів, нічим не хворі тощо). На цих рослинах залишають по 2 — 3 плоди. У кожному баклажані утворюється від 2 до 4 тис. насінин, але краще не ризикувати, і залишити кілька плодів на кількох рослинах: адже під час дозрівання, рослина може зламатися або захворіти й тоді один-єдиний овоч, залишений на насіння, може не встигнути визріти.
Більше, ніж 2–3 залишати на одній рослині теж не доцільно: найправильніше протягом всього літа й осені, отримати плоди 2–3-тижневого віку. Тоді рослина буде рясно цвісти і продовжувати утворення зав'язі до самого жовтня.
Найкращі фізичні якості в насіння плодів, сформованих на гілках перших трьох порядків. Використання плодів, що утворилися пізніше, призводить до зниження енергії проростання, схожості та зменшення врожаю на 7 — 20 %.
Збір насіннєвих плодів проводиться в кінці вересня — початку жовтня в суху погоду зранку.
У разі самодозрівання завчасно знятих плодів перців і баклажанів, схожість і енергія проростання насіння зростають. Однак під час зберігання вони скоріше знижують свої посівні якості, аніж насіння з плодів, які дозріли природним шляхом, висячи на рослині. Отож краще використовувати нормально визрілі плоди.
Схожість насіння баклажанів знижує низька температура, особливо чутливі насінини з недозрілих плодів. Річ у тім, що насіння переходить у стан спокою. Ось чому подальше прогрівання протягом 3—5 днів їх схожість підвищує.
З іншого боку, кілька короткочасних заморозків (винесення на вулицю або в холодильник) забезпечує стійкість до малих заморозків у рослин, які виростуть з насіння.
Галерея
- Японський баклажан
- Квітка японського баклажану
-
-
- Типові пурпурові баклажани
-
- Квітка баклажану
- Квітки тайського баклажану
- Плід тайського баклажану. Характерним є білий наліт на листі
- Видовжений баклажан
- Деформований баклажан
- Плоди пурпурового сорту тайського баклажану
- каенг тай пла з тайськими баклажанами та паростками бамбуку
- Плоди тайського баклажану в салаті сом там
- (Нам пхрік) з тарілкою овочів, серед яких тайський баклажан
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 120.
- . Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
- What to Know About an Eggplant Allergy. Verywell Health (англ.). Процитовано 24 серпня 2023.
- . www.plantnames.unimelb.edu.au. Архів оригіналу за 9 жовтня 2009. Процитовано 22 жовтня 2018.
Література
- Сорти овочевих і баштанних культур України. К., 1958;
- Филов А. И. Перцы и баклажаны. М., 1956.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Баклажан // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 50. — .
- Баклажан [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
- Баклажан [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] на agroua.net
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет