Байлова

Байлова́ — річка в Україні, у межах Хустського району Закарпатської області, права притока Помийниці (басейн Дунаю).

Байлова
48°07′35″ пн. ш. 23°21′09″ сх. д. / 48.12638888891677169° пн. ш. 23.352500000027777816° сх. д. / 48.12638888891677169; 23.352500000027777816
Витік	на захід від с. Драгово
Гирло	Тиса
Басейн	басейн Дунаю
Країни:	Україна^[1]
Прирічкові країни:	Україна Закарпатська область
Регіон	Закарпатська область Україна^[1]
Довжина	25 км
Площа басейну:	121 км²
Притоки:	, Галлош (праві); Помийниця (ліва)

Довжина 25 км. Площа водозбірного басейну 121 км². Похил річки 1,5 м/км. Долина переважно V-подібна, подекуди трапецієподібна, завширшки 10—30 м, у пониззі до 1,4 км. Річище слабкозвивисте, завширшки до 5—10 м (до 20 м у пониззі). Використовується на водопостачання. Зроблено берегоукріплення.

Бере початок у межиріччі Ріки і Тереблі, серед південних відногів хребта , на захід від села Драгово. Тече територією Верхньотисинської улоговини на південь, південний захід і (в пониззі) захід та північний захід. Впадає до Помийниці у с. Сокирниця за 4,2 км від її гирла.

На деяких картах позначена як притока Тиси.

Населені пункти вздовж берегової лінії: Золотарьово, Крайниково, Сокирниця.

Найбільші притоки: , Галлош (праві).

Література

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 30
• «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 99. — (№ 132).
• (рос.) : Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с.

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038