Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| цієї статті під сумнівом. (вересень 2017) |
Іва́н Бабі́й (5 березня 1893, с. Добромірка, нині Збаразького району Тернопільської області — 25 липня 1934, Львів) — український педагог, військовик. Один із головних організаторів свята «Українська молодь — Христові». Прихильник співжиття українців та поляків Галичини як невід'ємної частини Польщі.[]
| Іван Бабі́й | |
|---|---|
 Іван Бабі́й | |
| Народився | 5 березня 1893 с. Добромірка, нині Збаразького району |
| Помер | 25 липня 1934 (41 рік) Львів, Польська Республіка |
| Національність | українець |
| Діяльність | педагог, військовик |
| Відомий завдяки | страчений за наказом ОУН |
| Alma mater | Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Військове звання | поручник УГА |
| |
Вбитий за рішенням ОУН.
Біографія
Народився 5 березня 1893 року в селі Добромірка (нині Збаразького району Тернопільської області, Україна) в сім'ї селян.
1911 року закінчив Тернопільську українську гімназію (1905/1906 — ІІІб клас) потім навчався на філософському факультеті Львівського університету за курсом класичної філології.
У 1914 році мобілізований до австро-угорської армії, брав участь у Першій світовій війні, служив у лавах УСС. Після проголошення ЗУНР воював у лавах УГА, мав ранг поручника. У 1920 році був офіцером Дієвої Армії УНР, під час спільного маршу на Київ особистою відвагою врятував відділ польського війська від більшовиків, за це отримав спеціальну подяку корпусу офіцерів. За спогадами Степана Шухевича служив у залізничних військах. Опікун пластових куренів на Тернопільщині — зв'язковий 24 і 34 куренів (Бережани), скавтмайстер.
Професор (викладач) Бережанської гімназії у 1921—1928 роках, у Львові: 1928—1931 — професор, 1931–1934 — директор філії Академічної гімназії[]. З 1 січня 1934 року директор Академічної гімназії.[] Був прихильником заснування українського університету в Львові.
На думку польського дослідника Мар'яна Тировіча (1930-ті роки), його діяльність була скерована на піднесення етичного та культурного рівнів життя українців, виховання покоління українців, які повинні були розуміти необхідність співжиття обидвох народів Галичини як невід'ємної частини Польщі.
У 1932 році пережив 2 напади зі сторони ОУН, давав об'єктивні свідчення в справі атентату Миколи Лемика. За версією М. Тировіча, через це був убитий.
Українські націоналістичні кола звинуватили Івана Бабія у співпраці з польською владою проти інтересів української нації. Головним звинуваченням директора Бабія було переслідування гімназистів, які прихильно ставились до ОУН та намовляння до співпраці з польською поліцією. Були й інші закиди, які характеризували надзвичайно лояльне ставлення Бабія до Польської держави. Деякі приклади «лояльності» Бабія:
.„Директор філії української академічної ґімназії у Львові, І. Бабій, „арештував” у Преображенській церкві у Львові студента університету Вол. Гірного і віддав його в руки польської поліції, закидаючи йому, що Гірний розкидав у церкві, між військом, летючки ОУН, видані з нагоди річниці смерти Ярослава Любовича. І ось ґімназійний професор сповняє функції поліційного аґента та ще в церкві, в присутності байдужих до справи польських офіцерів. Гірний сидить у тюрмі, а оце недавно засуджено його на 6 місяців тюрми. Той самий дир. Бабій перед тим заборонив учням іти на панахиду за бл. пам. Любовича, рівночасно переконуючи учнів, що ті, хто друкує летючки на пошану Любовича, – це провокатори. Делеґації учнів, що домагалися влаштування в ґімназії Шевченківського свята 10.III.1932, спочатку не хотів дати дозволу, а потім, бачачи рішучу поставу учеників, відповів по-польськи: „Напшуд бендзє концерт маршалковскі, а потем шевченковскі” (т. зн. наперед влаштується концерт у честь польського маршала Пілсудського, а тоді щойно можна буде давати концерт у честь Шевченка). І справді, спочатку – 19.III. на „Юзефа” – влаштував концерт у честь Пілсудського, а щойно потім Шевченківський. Шевченківський концерт І. Бабій довго не дозволяв розпочинати, хоч у залі були 2 українські єпископи, бо спізнився... польський куратор, запрошений дир. Бабієм. Коли ж куратор прийшов, у дверях його привітав дир. Бабій, дякуючи йому за... польську культуру, яку несуть поляки українцям. Потім він посадив куратора поміж двох українських єпископів і виголосив другу привітальну промову з вірнопідданчими висловами для Польщі. Той самий українець, дир. І. Бабій, викинув із ґімназії учня за те, що той пішов до церкви на панахиду по бл. п. Басарабовій”. „Розбудова Нації”, ч. 5-6 за травень-червень 1932 р.
Іван Бабій двічі був попереджений бойовиками ОУН: вперше його було побито по обличчю, а згодом, в приміщенні гімназії, побито палицями. Причиною таких дій була неодноразова здача гімназистів у руки польської поліції, що спричиняло виключення із гімназії, а інколи й невеликі судові вироки.
Революційний трибунал Організації українських націоналістів засудив його до смертної кари. У зв'язку з цим 27 липня 1934 року у Львові бойовик ОУН убив Бабія. Як виявилось, за Бабієм була закріплена поліцейська охорона і коли атентатник зрозумів, що йому не вдасться втекти, спробував застрелитися. В лікарні бойовик отямився та зізнався, що є членом ОУН і зветься Михайло Цар, родом з Поздимира. 17 серпня від отриманої рани вбивця помер..
Митрополит Андрей Шептицький у відозві до вірних публічно засудив убивство Івана Бабія.
Убивство Бабія викликало дуже сильний відгомін серед українського громадянства, бо йшлося про людину з високою освітою, колишнього старшину української армії, й вкотре поставило питання «межі лояльності» до Польської держави. На ОУН посипалися гострі напади з боку різних українських політиків та партій. Під час процесу 5 червня 1936 року на запит прокурора Степан Бандера докладно пояснив: «ОУН нікого з українців не карала за саму їхню льояльність до польської держави. Директора Бабія ОУН засудила на кару смерти за те, що він активно співпрацював з польською поліцією і свідомо поборював українське революційне підпілля, видаючи польській поліції українських ґімназистів та студентів, членів і симпатиків ОУН».
Примітки
- Петро Мірчук. Нарис історії ОУН. Том 1. V частина. Розділ 5. [ 10 березня 2009 у Wayback Machine.] Вбивство Івана Бабія.
- VI. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1910/11 [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1911. — С. 83.
- I. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1905/06 [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1906. — С. 53.
- Tyrowicz M. Babij Jan (1893—1934)… — S. 194.
- Степан Шухевич. «Моє життя» Вид. Української видавничої спілки, Лондон, 1991. — С. 420—423. — .
- . Архів оригіналу за 10 березня 2009. Процитовано 16 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
- Митрополит Шептицький А. З нагоди вбивства бл. п. директора І. Бабія // Твори (морально-пасторальні)[недоступне посилання з червня 2019]. — Львів, 1994. — Вид 2. — ХІІ + 546 с. — С. 30—31; Вперше опубліковано у газеті «Діло». — 1934. — Ч 205 (5 сепаня); передрук у «Sprawy Narodowościowe». — 1934. — № 4.
Посилання
- Василь Расевич. Прокрустове ложе революційних націоналістів. Чому забуто настановче слово митрополита Андрея Шептицького? Zaxid.net, 5 липня 2016 [ 4 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Василь Стефанів. Греко-католики vs ОУН: боротьба за «душі молоді» в 1930-х. Історична правда, 02.04.2011 [ 4 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Михайло Андрусяк. «Добром української нації». Фрагмент з документально-художньої повісті «Дух і кров». Галичина, 29 грудня 2016 року [ 4 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
- Бабій Іван // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 1. — С. 78.
- Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 44.
- Липовецький Святослав. «Червоно-чорне. 100 бандерівських оповідок». — Львів : ЛА «Піраміда», 2009. — .
- Панчук Ігор. Тернопільщина в іменах. Довідник. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2006.
- Список-каталог ЦДІАЛ. — Т. 1. — С. 6
- Ювілейна книга Української Академічної гімназії у Львові. — Філядельфія — Мюнхен, 1978. — С. 126.
- Tyrowicz M. Babij Jan (1893—1934) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935. — T. I/1, zesz. 1. — S. 194. (пол.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki veresen 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Babij Iva n Babi j 5 bereznya 1893 s Dobromirka nini Zbarazkogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 25 lipnya 1934 Lviv ukrayinskij pedagog vijskovik Odin iz golovnih organizatoriv svyata Ukrayinska molod Hristovi Prihilnik spivzhittya ukrayinciv ta polyakiv Galichini yak nevid yemnoyi chastini Polshi dzherelo Ivan Babi jIvan Babi jNarodivsya5 bereznya 1893 1893 03 05 s Dobromirka nini Zbarazkogo rajonuPomer25 lipnya 1934 1934 07 25 41 rik Lviv Polska RespublikaNacionalnistukrayinecDiyalnistpedagog vijskovikVidomij zavdyakistrachenij za nakazom OUNAlma materFilosofskij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaVijskove zvannyaporuchnik UGA Mediafajli u Vikishovishi Vbitij za rishennyam OUN BiografiyaGolovna Rada Studentskogo Soyuzu 1912 r 1 j ryad vid liva Dariya Bilinska Navrocka Vasil Kosarenko Kosarevich A Pavlusevich Osip Kogut M Zhila Mariya Tverdohlib Yevgen Konovalec 2 j ryad Stepan Indishevskij nerozpiznanij Ivan Babij Yurij Polyanskij V Koteckij Olena Stepaniv Roman Dashkevich Petro Didushok Yuliyan Ohrimovich Narodivsya 5 bereznya 1893 roku v seli Dobromirka nini Zbarazkogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Ukrayina v sim yi selyan 1911 roku zakinchiv Ternopilsku ukrayinsku gimnaziyu 1905 1906 IIIb klas potim navchavsya na filosofskomu fakulteti Lvivskogo universitetu za kursom klasichnoyi filologiyi U 1914 roci mobilizovanij do avstro ugorskoyi armiyi brav uchast u Pershij svitovij vijni sluzhiv u lavah USS Pislya progoloshennya ZUNR voyuvav u lavah UGA mav rang poruchnika U 1920 roci buv oficerom Diyevoyi Armiyi UNR pid chas spilnogo marshu na Kiyiv osobistoyu vidvagoyu vryatuvav viddil polskogo vijska vid bilshovikiv za ce otrimav specialnu podyaku korpusu oficeriv Za spogadami Stepana Shuhevicha sluzhiv u zaliznichnih vijskah Opikun plastovih kureniv na Ternopilshini zv yazkovij 24 i 34 kureniv Berezhani skavtmajster Profesor vikladach Berezhanskoyi gimnaziyi u 1921 1928 rokah u Lvovi 1928 1931 profesor 1931 1934 direktor filiyi Akademichnoyi gimnaziyi dzherelo Z 1 sichnya 1934 roku direktor Akademichnoyi gimnaziyi dzherelo Buv prihilnikom zasnuvannya ukrayinskogo universitetu v Lvovi Na dumku polskogo doslidnika Mar yana Tirovicha 1930 ti roki jogo diyalnist bula skerovana na pidnesennya etichnogo ta kulturnogo rivniv zhittya ukrayinciv vihovannya pokolinnya ukrayinciv yaki povinni buli rozumiti neobhidnist spivzhittya obidvoh narodiv Galichini yak nevid yemnoyi chastini Polshi U 1932 roci perezhiv 2 napadi zi storoni OUN davav ob yektivni svidchennya v spravi atentatu Mikoli Lemika Za versiyeyu M Tirovicha cherez ce buv ubitij Ukrayinski nacionalistichni kola zvinuvatili Ivana Babiya u spivpraci z polskoyu vladoyu proti interesiv ukrayinskoyi naciyi Golovnim zvinuvachennyam direktora Babiya bulo peresliduvannya gimnazistiv yaki prihilno stavilis do OUN ta namovlyannya do spivpraci z polskoyu policiyeyu Buli j inshi zakidi yaki harakterizuvali nadzvichajno loyalne stavlennya Babiya do Polskoyi derzhavi Deyaki prikladi loyalnosti Babiya Direktor filiyi ukrayinskoyi akademichnoyi gimnaziyi u Lvovi I Babij areshtuvav u Preobrazhenskij cerkvi u Lvovi studenta universitetu Vol Girnogo i viddav jogo v ruki polskoyi policiyi zakidayuchi jomu sho Girnij rozkidav u cerkvi mizh vijskom letyuchki OUN vidani z nagodi richnici smerti Yaroslava Lyubovicha I os gimnazijnij profesor spovnyaye funkciyi policijnogo agenta ta she v cerkvi v prisutnosti bajduzhih do spravi polskih oficeriv Girnij sidit u tyurmi a oce nedavno zasudzheno jogo na 6 misyaciv tyurmi Toj samij dir Babij pered tim zaboroniv uchnyam iti na panahidu za bl pam Lyubovicha rivnochasno perekonuyuchi uchniv sho ti hto drukuye letyuchki na poshanu Lyubovicha ce provokatori Delegaciyi uchniv sho domagalisya vlashtuvannya v gimnaziyi Shevchenkivskogo svyata 10 III 1932 spochatku ne hotiv dati dozvolu a potim bachachi rishuchu postavu uchenikiv vidpoviv po polski Napshud bendzye koncert marshalkovski a potem shevchenkovski t zn napered vlashtuyetsya koncert u chest polskogo marshala Pilsudskogo a todi shojno mozhna bude davati koncert u chest Shevchenka I spravdi spochatku 19 III na Yuzefa vlashtuvav koncert u chest Pilsudskogo a shojno potim Shevchenkivskij Shevchenkivskij koncert I Babij dovgo ne dozvolyav rozpochinati hoch u zali buli 2 ukrayinski yepiskopi bo spiznivsya polskij kurator zaproshenij dir Babiyem Koli zh kurator prijshov u dveryah jogo privitav dir Babij dyakuyuchi jomu za polsku kulturu yaku nesut polyaki ukrayincyam Potim vin posadiv kuratora pomizh dvoh ukrayinskih yepiskopiv i vigolosiv drugu privitalnu promovu z virnopiddanchimi vislovami dlya Polshi Toj samij ukrayinec dir I Babij vikinuv iz gimnaziyi uchnya za te sho toj pishov do cerkvi na panahidu po bl p Basarabovij Rozbudova Naciyi ch 5 6 za traven cherven 1932 r Ivan Babij dvichi buv poperedzhenij bojovikami OUN vpershe jogo bulo pobito po oblichchyu a zgodom v primishenni gimnaziyi pobito palicyami Prichinoyu takih dij bula neodnorazova zdacha gimnazistiv u ruki polskoyi policiyi sho sprichinyalo viklyuchennya iz gimnaziyi a inkoli j neveliki sudovi viroki Revolyucijnij tribunal Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv zasudiv jogo do smertnoyi kari U zv yazku z cim 27 lipnya 1934 roku u Lvovi bojovik OUN ubiv Babiya Yak viyavilos za Babiyem bula zakriplena policejska ohorona i koli atentatnik zrozumiv sho jomu ne vdastsya vtekti sprobuvav zastrelitisya V likarni bojovik otyamivsya ta ziznavsya sho ye chlenom OUN i zvetsya Mihajlo Car rodom z Pozdimira 17 serpnya vid otrimanoyi rani vbivcya pomer Mitropolit Andrej Sheptickij u vidozvi do virnih publichno zasudiv ubivstvo Ivana Babiya Ubivstvo Babiya viklikalo duzhe silnij vidgomin sered ukrayinskogo gromadyanstva bo jshlosya pro lyudinu z visokoyu osvitoyu kolishnogo starshinu ukrayinskoyi armiyi j vkotre postavilo pitannya mezhi loyalnosti do Polskoyi derzhavi Na OUN posipalisya gostri napadi z boku riznih ukrayinskih politikiv ta partij Pid chas procesu 5 chervnya 1936 roku na zapit prokurora Stepan Bandera dokladno poyasniv OUN nikogo z ukrayinciv ne karala za samu yihnyu loyalnist do polskoyi derzhavi Direktora Babiya OUN zasudila na karu smerti za te sho vin aktivno spivpracyuvav z polskoyu policiyeyu i svidomo poboryuvav ukrayinske revolyucijne pidpillya vidayuchi polskij policiyi ukrayinskih gimnazistiv ta studentiv chleniv i simpatikiv OUN PrimitkiPetro Mirchuk Naris istoriyi OUN Tom 1 V chastina Rozdil 5 10 bereznya 2009 u Wayback Machine Vbivstvo Ivana Babiya VI Zvit direkciyi c k gimnaziyi Franc Josifa I v Ternopoli za rik shkilnij 1910 11 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Ternopil drukarnya Josifa Stepka 1911 S 83 I Zvit direkciyi c k gimnaziyi Franc Josifa I v Ternopoli za rik shkilnij 1905 06 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Ternopil drukarnya Josifa Stepka 1906 S 53 Tyrowicz M Babij Jan 1893 1934 S 194 Stepan Shuhevich Moye zhittya Vid Ukrayinskoyi vidavnichoyi spilki London 1991 S 420 423 ISBN 0 902322 33 8 Arhiv originalu za 10 bereznya 2009 Procitovano 16 chervnya 2014 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 10 bereznya 2015 Mitropolit Sheptickij A Z nagodi vbivstva bl p direktora I Babiya Tvori moralno pastoralni nedostupne posilannya z chervnya 2019 Lviv 1994 Vid 2 HII 546 s S 30 31 Vpershe opublikovano u gazeti Dilo 1934 Ch 205 5 sepanya peredruk u Sprawy Narodowosciowe 1934 4 PosilannyaVasil Rasevich Prokrustove lozhe revolyucijnih nacionalistiv Chomu zabuto nastanovche slovo mitropolita Andreya Sheptickogo Zaxid net 5 lipnya 2016 4 veresnya 2017 u Wayback Machine Vasil Stefaniv Greko katoliki vs OUN borotba za dushi molodi v 1930 h Istorichna pravda 02 04 2011 4 veresnya 2017 u Wayback Machine Mihajlo Andrusyak Dobrom ukrayinskoyi naciyi Fragment z dokumentalno hudozhnoyi povisti Duh i krov Galichina 29 grudnya 2016 roku 4 veresnya 2017 u Wayback Machine DzherelaBabij Ivan Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 1 S 78 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 e vidannya K 2001 S 44 Lipoveckij Svyatoslav Chervono chorne 100 banderivskih opovidok Lviv LA Piramida 2009 ISBN 978 966 441 137 7 Panchuk Igor Ternopilshina v imenah Dovidnik Ternopil Pidruchniki i posibniki 2006 Spisok katalog CDIAL T 1 S 6 Yuvilejna kniga Ukrayinskoyi Akademichnoyi gimnaziyi u Lvovi Filyadelfiya Myunhen 1978 S 126 Tyrowicz M Babij Jan 1893 1934 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1935 T I 1 zesz 1 S 194 pol Div takozhTverdohlib Sidir Antonovich