Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ба́бче — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Солотвинської селищної громади. колишній центр сільської ради. Розташоване за 20 км від залізничної станції Надвірна. Населення — 2 484 особи (2001).
| село Бабче | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Солотвинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040290020026134 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1242 |
| Перша згадка | 1434 роки |
| Населення | 2 484 чоловіка (2001) |
| Площа | 17 км² |
| Густота населення | 146,12 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77771 |
| Телефонний код | +380 03471 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 492 м |
| Водойми | Бабчанка |
| Найближча залізнична станція | Надвірна |
| Відстань до залізничної станції | 19 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Бабче, вул. 1 Травня, |
| Карта | |
  Бабче | |
 Бабче | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Біля села проходить автомагістраль Солотвин — Надвірна. Межує з селами Маркова та Молодьків (Надвірнянський район). Через село протікає річка Лукавець.
Назва
Назва пов'язана з давньоукраїнською міфологією, де баба — жіноче божество, тітка бога Святовита, яка витала над світом у вигляді хмар, пізніше уособлювала світло і нібито жила у горах, на високих кручах.
За народним переказом, за часів татарських нападів, жінка з невісткою із с. Старуня, рятуючись від загибелі, утекла до лісу. Її чоловік і син загинули в бою. У лісі втікачі знайшли яр із потоком води. Поруч була печера, у якій вони заховалися. Незабаром сюди прибули й інші втікачі. Так виникло село, яке мешканці навколишніх поселень назвали Бабче, бо започаткували його баби.
Історія
На території Прикарпаття є багато сіл, які мають назви з коренем ‘"баба”. Наприклад: Бабинці, Баб’янка, Бабухів. У давніх слов'ян, а також у волохів, досить поширеним було чоловіче ім’я “баба”.
Анто́ній Шна́йдер у своїй праці "Encyklopedya kraioznawstwa Galicyi " (див. EKG, II. g) зазначає, що село існувало в I пол. XIII ст. і мало первинну назву Баби та ймовірно було засноване даками-волохами в XII ст., а потім було зруйноване монголо-татарами в 1242 р. У часи правління польського короля Владислава Яга́йла(1386-1434 рр.) його відбудували, але 1593 р. воно було повністю спалене татарською ордою. Проте дуже скоро відродилося.
Починаючи з 40-х років XIV ст. за землі Прикарпаття розпочинається боротьба між Польщею, Угорщиною та Литвою. У 1349 територію Прикарпаття захопили польські магнати, які змінили назву села на Бабче[]. Підданий міг перейти до іншого пана на Різдво, сплативши викуп. Були утворені великі панські господарства — фільварки.
Перші відомості про село датовані 1434 роком. Село розташувалося в міжгір’ї і розбудувалось вздовж потока, який називався також Бабче, а пізніше Бабчанка.
У 1539 році село повністю спалили татари. Вторгнення татар було і пізніше, проте село відбудовувалось заново.
Гійом де Боплан працюючи над картою для польського короля в 1645 — 1650 роках, мандрував по Русі і коли відвідував Галицькі землі, то місцевість записав на карті як Babeczen.
Прославлений ватажок Олекса Довбуш два рази зупинявся в селі Бабчому на відпочинок, коли йшов на Солотвин. А як повертався з Богородчан після розгрому замку, то у Бабчому ділив здобич. Очевидно, що він мав у селі друзів і помічників. Ось як писав про цей факт Гнат Хоткевич у книзі "Довбуш”: «Ішли так, що ще затемна були коло Солотвино. Звернули на Бабче, аж там собі дозволили спочинок. Почали паювати здобич — гроші, пістолі, вироби із золота та срібла».
У 1772 році, після поділу Речі Посполитої, Прикарпаття переходить під владу Австрійської монархії. Під тиском народних мас австрійський уряд у 1848 році скасував панщину. Жителі нашого села цього ж року вперше голосували. Депутатом до австрійського парламенту від Солотвинської округи був обраний Іван Капущак, житель села Підгір’я, який виступив з гнівною промовою в парламенті на захист бідняків. Цю промову пізніше було опубліковано у «Новій рейнській газеті», яку високо оцінив Іван Франко.
У 1869 році в Бабчому нараховувалось 211 хат, у яких проживало 1840 чоловік. У 1858 році відкрито парафіяльну однокласну школу, яка в 1895 році стала вже двокласною. Діти вчилися церковного співу, молитов, читати, рахувати. Навчання припинялось із настанням холодів, бо діти не мали взуття і теплої одежі.
Перша церква в селі була побудована в 1805 році ― за переказами старожилів села. Антін Могильницький приїхав у Бабче в 1859 році, став на парафію і був священиком до серпня 1873 року.
У 1902 році церкву розібрали і забрали до села Гвізд. Селяни почали будувати нову церкву, до кінця року церкву було побудовано, і відтоді, навіть у найважчі часи, не була закрита. До цього старенького храму ходять жителі села і нині.
У 1905-07 роках в селі відбувся мітинг, на якому селяни піднімали питання прав народної освіти, розподілу панської землі, поліпшення умов праці. Організатором мітингу був М.М.Огерук.
У 1914 році розпочалася Перша світова війна. Австрія оголосила мобілізацію. Багато жителів села пішли на фронт, що в 1915 році проходив недалеко від Бабчого. Відступаючи, австрійські війська залишили склади артилерійських снарядів, які ще й тепер знаходять люди в урочищі “Дубки”.
Після розпаду Австро-Угорської монархії в 1918 р., село анексовано Польською народною респубілкою. Становище жителів села погіршилось. Про це свідчить такий факт: «За 20 років польського панування було видано 50 Декретів про податок. Ось лише кілька назв податків: натуральний, майновий, за пасовиська, плата за паспорти, за людей і худобу, значки на хатах, возах, плата за переїзди та ін». Злидні та відсутність елементарної системи охорони здоров’я призводили до частих епідемій, хвороб і смертей. У 1931 році від холери в селі померло більше сотні чоловік, вимирали цілі сім’ї. їх хоронили на окремому цвинтарі, куди заборонялось ходити. І дотепер частина старого цвинтаря в селі називається “холерник”.
У 1933-34 рр. від тифу померло в селі 17 чоловік. Доведені до відчаю, збіднілі селяни шукали роботи в наймах у куркулів, жебракували, частина залишала свою землю і шукали життя в заморських країнах. Лише два робітники з села працювали у Биткові на нафтопромислі, а невелика бригада працювала на лісорозробках в селі Зелена Надвірнянського повіту. На роботу йшли пішки, несучи з собою мізерний запас їжі ― кукурудзяне борошно, кисле молоко, капустяні коржі. Жили селяни в лісі, у колибі.
17 вересня 1939 року СРСР зайняла Галичину. У 1941 році село захопили німці і були тут до 10 серпня 1944 року, а 15 серпня 1944 наше село разом зі всією Україною були знову захоплені СРСР.
Перший колгосп засновано в лютому 1950 року, назва його “Комсомолець”. Перший голова колгоспу був Огерук С.М..
Коли чужа людина іде в Бабче, то його попереджають, щоб не надіявся на інформацію місцевого люду, бо він настільки дотримується конспірації у спілкуванні з приїжджими, що не те, що зайвого не скаже, а й на цілком невинне запитання просто так, сходу, не відповість. Історичні перипетії змусили мешканців бути обережними, так як багато людей були примусово виселені з села під час Другої світової війни. У ті часи приїздили в село з району “уповноважені” зі списком родин, які підлягають негайному вивезенню. Маленька затримка зі зборами — і з хат вже стягали дах. Залишивши домівки, худобу, тільки з вузлами речей першої необхідності люди вирушали у невідомість. Потяг відвозив їх у село Новоукраїнка, Сокальського району Львівської області. Ще не так давно воно називалось Варяж і жили в ньому поляки. На новому місці бабченці пускали коріння, женились, народжували. Працювали, як мурашки, почали швидко наживати добро, але більшість так і не прижились. В 60-ті роки потягнулись вони зі своїм добром з Новоукраїнки назад в рідне село. Знову на порожнє місце, зате своє. Там на чужині навчились триматись гурту, бути обережними в словах і вчинках, недовірливими до чужих.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2386 осіб, з яких 1152 чоловіки та 1234 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 2481 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,92 % |
| російська | 0,08 % |
Релігія
У селі є релігійна громада Православної церкви України храму Святого Архистратига Михаїла.
До Другої світової війни парафія була греко-католицька. Парафія належала до . При церкві діяли апостольство молитви, та парафіяльна читальня «Скала».
У 1938 році в селі мешкало 1715 греко-католиків. У Бабчому та сусідньому селі Маркова разом мешкало 20 римо-католиків та 36 юдеїв.
Православна церква України імені Святого Архистратига Михаїла побудована 1816 року на кошти громади; хрестоподібна, дерев’яна. Іконостас п’ятиярусний різьблений. Дзвіниця побудована 1818 р. Останній ремонт храму (заміна покрівельного матеріалу та ремонт вхідних сходів) відбувся у 2017 році. З благолословення архиєпископа Іоасафа у 2007 році громадою розпочато будівництво нового храму на честь Трьох Святителів, який було відкрито та освячено в 2021 році. При церкві діє братство, сестринство. Попередні настоятелі: Антін Могильницький (1811-1873), Йосип Могильницький (1830-1914), Євген Могильницький (1875-1905), Роман Петровський (1864-1935), Макарій Кричковський, Володимир Березюк, Спиридон Мартинків, Іван Кліщ, ієромонах Григорій Кульматицький, Іван Климбус, Іван Плав’юк, Іван Кицелюк, Дмитро Сливоцький, Степан Волочій (1930-2005). Протоієрей Тарас Степанович Волочій народився 23 липня 1969 року в с. Соколівка Косівського р-ну Івано-Франківської області в сім’ї священика. 21 листопада 1997 року висвячений в сан священика єпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом. У 1997 році призначений настоятелем храму Архистратига Михаїла села Бабче Богородчанського району, де і служить. Освіта: Івано-Франківська духовна семінарія (1998). Остання нагорода – сан протоієрея. Одружений, виховує дочку.
22 травня 2016 року в четверту неділю після Пасхи та у день свята Перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая, Високопреосвященніший митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф, з архипастирським візитом відвідав парафію села Бабче Богородчанського району, де у храмі Архистратига Михаїла звершив святкову Божественну літургію з нагоди 200-літнього ювілею храму. Його високопреосвященству співслужили: настоятель храму протоієрей Тарас Волочій та духовенство Богородчанського деканату. Проповідь перед причастям вірних виголосив священик Миколай Савчин. Після закінченні Літургії Архипастир звернувся до пастви з повчальним словом на закінчення якого привітав настоятеля та усіх парафіян з храмовим ювілеєм. В свою чергу отець Тарас висловив щиру подяку Владиці-митрополиту за архипастирський візит та в знак поваги подарував букет квітів. Після богослужіння отець-настоятель ознайомив Владику із станом проведення завершальних будівельних робіт у Трьох Святительському храмі парафії.
26 вересня 2021 року відбулось освячення храму на честь Трьох святителів та Божественна літургія, яку провів митрополит Київський і всієї України, предстоятель Православної церкви України Епіфаній.
Економіка
На території села розташоване допоміжне господарство Солотвинського лісокомбінату. Зокрема верстат типу "пилорама" та приватний цех по обробці деревини,виготовленні меблів, дверей, вікон тощо.
У селі діють 9 продуктових та 1 будівельний магазин, кафе, нічний клуб. На території села залягають нафто-конденсатні поклади Битків-Бабченського родовища, пробурено більше десятка свердловин, які активно діють. Їздять автобуси зі сполученням Бабче-Богородчани (2 перевізники), Бабче-Івано-Франківськ (1 перевізник) та проміжний Надвірна-Солотвин.
Соціальна сфера
У Бабчому є ліцей та дитячий садок, будинок культури, медпункт, бібліотека.
У міжвоєнний період в селі діяла 2-класова державна школа з українською мовою навчання.
Пам'ятки
У Бабчому споруджено пам'ятник воїнам, що загинули на фронтах Другої світової війни. Діє дерев'яна церква святого Архистратига Михаїла, споруджена 1816 року, та Храм Трьох Святителів збудований в 2021 році. На території села є 3 цвинтарі при ПЦУ св.Арх.Михаїла.
До Другої світової війни та антирелігійного терору, проведеного радянською владою, у селі було 6 придорожніх капличок.На даний час в селі налічується близько 50 придорожніх капличок.
На фасаді Бабченського ліцею встановлено меморіальну дошку Антіну Любичу Могильницькому, який був парафіяльним священиком цього села протягом 1859-1873 років..
Цікаві факти
Місцевий житель, Климбус Герасим, прославився тим, що зробив собі дерев’яний велосипед. Робив персні та кульчики з монет. А музика був такий, що вже тільки його участь у сільському весіллі ставала гарантією його успіху, бо грав на всіх народних музичних інструментах. А також умів ремонтувати годинники.
Кріцак Ілько — перший у Бабчому, в 1947 році, освоїв шоферську професію.
Радовецький Юрко — перший в селі купив собі справжній заводський велосипед. Може тому, що в якийсь час взявся підпільно друкувати гроші.
Радовецький Дмитро та Більчак Василь — робили колеса та інші запасні частини до возів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2010.
- М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 17
- М. Габорак. Етимологічний словник-довідник української, К., «Назви населених пунктів Івано-Франківщини »
- Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi pod względem historycznym, statystycznym, topograficznym, Tom 2. polona.pl. Процитовано 27 травня 2021.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938. — Станиславів, 1938. — С. 27
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba bche selo v Ukrayini u Ivano Frankivskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti Vhodit do skladu Solotvinskoyi selishnoyi gromadi kolishnij centr silskoyi radi Roztashovane za 20 km vid zaliznichnoyi stanciyi Nadvirna Naselennya 2 484 osobi 2001 selo BabcheKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Ivano Frankivskij rajonGromada Solotvinska selishna gromadaKod KATOTTG UA26040290020026134Oblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1242Persha zgadka 1434 rokiNaselennya 2 484 cholovika 2001 Plosha 17 km Gustota naselennya 146 12 osib km Poshtovij indeks 77771Telefonnij kod 380 03471Geografichni daniGeografichni koordinati 48 40 00 pn sh 24 26 30 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 492 mVodojmi BabchankaNajblizhcha zaliznichna stanciya NadvirnaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 19 kmMisceva vladaAdresa radi s Babche vul 1 Travnya KartaBabcheBabcheMapa Babche u VikishovishiGeografiyaBilya sela prohodit avtomagistral Solotvin Nadvirna Mezhuye z selami Markova ta Molodkiv Nadvirnyanskij rajon Cherez selo protikaye richka Lukavec NazvaNazva pov yazana z davnoukrayinskoyu mifologiyeyu de baba zhinoche bozhestvo titka boga Svyatovita yaka vitala nad svitom u viglyadi hmar piznishe uosoblyuvala svitlo i nibito zhila u gorah na visokih kruchah Za narodnim perekazom za chasiv tatarskih napadiv zhinka z nevistkoyu iz s Starunya ryatuyuchis vid zagibeli utekla do lisu Yiyi cholovik i sin zaginuli v boyu U lisi vtikachi znajshli yar iz potokom vodi Poruch bula pechera u yakij voni zahovalisya Nezabarom syudi pribuli j inshi vtikachi Tak viniklo selo yake meshkanci navkolishnih poselen nazvali Babche bo zapochatkuvali jogo babi IstoriyaNa teritoriyi Prikarpattya ye bagato sil yaki mayut nazvi z korenem baba Napriklad Babinci Bab yanka Babuhiv U davnih slov yan a takozh u volohiv dosit poshirenim bulo choloviche im ya baba Anto nij Shna jder u svoyij praci Encyklopedya kraioznawstwa Galicyi div EKG II g zaznachaye sho selo isnuvalo v I pol XIII st i malo pervinnu nazvu Babi ta jmovirno bulo zasnovane dakami volohami v XII st a potim bulo zrujnovane mongolo tatarami v 1242 r U chasi pravlinnya polskogo korolya Vladislava Yaga jla 1386 1434 rr jogo vidbuduvali ale 1593 r vono bulo povnistyu spalene tatarskoyu ordoyu Prote duzhe skoro vidrodilosya Pochinayuchi z 40 h rokiv XIV st za zemli Prikarpattya rozpochinayetsya borotba mizh Polsheyu Ugorshinoyu ta Litvoyu U 1349 teritoriyu Prikarpattya zahopili polski magnati yaki zminili nazvu sela na Babche dzherelo Piddanij mig perejti do inshogo pana na Rizdvo splativshi vikup Buli utvoreni veliki panski gospodarstva filvarki Pershi vidomosti pro selo datovani 1434 rokom Selo roztashuvalosya v mizhgir yi i rozbuduvalos vzdovzh potoka yakij nazivavsya takozh Babche a piznishe Babchanka U 1539 roci selo povnistyu spalili tatari Vtorgnennya tatar bulo i piznishe prote selo vidbudovuvalos zanovo Gijom de Boplan pracyuyuchi nad kartoyu dlya polskogo korolya v 1645 1650 rokah mandruvav po Rusi i koli vidviduvav Galicki zemli to miscevist zapisav na karti yak Babeczen Babeczen na karti Boplana 1650 Proslavlenij vatazhok Oleksa Dovbush dva razi zupinyavsya v seli Babchomu na vidpochinok koli jshov na Solotvin A yak povertavsya z Bogorodchan pislya rozgromu zamku to u Babchomu diliv zdobich Ochevidno sho vin mav u seli druziv i pomichnikiv Os yak pisav pro cej fakt Gnat Hotkevich u knizi Dovbush Ishli tak sho she zatemna buli kolo Solotvino Zvernuli na Babche azh tam sobi dozvolili spochinok Pochali payuvati zdobich groshi pistoli virobi iz zolota ta sribla U 1772 roci pislya podilu Rechi Pospolitoyi Prikarpattya perehodit pid vladu Avstrijskoyi monarhiyi Pid tiskom narodnih mas avstrijskij uryad u 1848 roci skasuvav panshinu Zhiteli nashogo sela cogo zh roku vpershe golosuvali Deputatom do avstrijskogo parlamentu vid Solotvinskoyi okrugi buv obranij Ivan Kapushak zhitel sela Pidgir ya yakij vistupiv z gnivnoyu promovoyu v parlamenti na zahist bidnyakiv Cyu promovu piznishe bulo opublikovano u Novij rejnskij gazeti yaku visoko ociniv Ivan Franko U 1869 roci v Babchomu narahovuvalos 211 hat u yakih prozhivalo 1840 cholovik U 1858 roci vidkrito parafiyalnu odnoklasnu shkolu yaka v 1895 roci stala vzhe dvoklasnoyu Diti vchilisya cerkovnogo spivu molitov chitati rahuvati Navchannya pripinyalos iz nastannyam holodiv bo diti ne mali vzuttya i teployi odezhi Persha cerkva v seli bula pobudovana v 1805 roci za perekazami starozhiliv sela Antin Mogilnickij priyihav u Babche v 1859 roci stav na parafiyu i buv svyashenikom do serpnya 1873 roku U 1902 roci cerkvu rozibrali i zabrali do sela Gvizd Selyani pochali buduvati novu cerkvu do kincya roku cerkvu bulo pobudovano i vidtodi navit u najvazhchi chasi ne bula zakrita Do cogo starenkogo hramu hodyat zhiteli sela i nini U 1905 07 rokah v seli vidbuvsya miting na yakomu selyani pidnimali pitannya prav narodnoyi osviti rozpodilu panskoyi zemli polipshennya umov praci Organizatorom mitingu buv M M Ogeruk U 1914 roci rozpochalasya Persha svitova vijna Avstriya ogolosila mobilizaciyu Bagato zhiteliv sela pishli na front sho v 1915 roci prohodiv nedaleko vid Babchogo Vidstupayuchi avstrijski vijska zalishili skladi artilerijskih snaryadiv yaki she j teper znahodyat lyudi v urochishi Dubki Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi v 1918 r selo aneksovano Polskoyu narodnoyu respubilkoyu Stanovishe zhiteliv sela pogirshilos Pro ce svidchit takij fakt Za 20 rokiv polskogo panuvannya bulo vidano 50 Dekretiv pro podatok Os lishe kilka nazv podatkiv naturalnij majnovij za pasoviska plata za pasporti za lyudej i hudobu znachki na hatah vozah plata za pereyizdi ta in Zlidni ta vidsutnist elementarnoyi sistemi ohoroni zdorov ya prizvodili do chastih epidemij hvorob i smertej U 1931 roci vid holeri v seli pomerlo bilshe sotni cholovik vimirali cili sim yi yih horonili na okremomu cvintari kudi zaboronyalos hoditi I doteper chastina starogo cvintarya v seli nazivayetsya holernik U 1933 34 rr vid tifu pomerlo v seli 17 cholovik Dovedeni do vidchayu zbidnili selyani shukali roboti v najmah u kurkuliv zhebrakuvali chastina zalishala svoyu zemlyu i shukali zhittya v zamorskih krayinah Lishe dva robitniki z sela pracyuvali u Bitkovi na naftopromisli a nevelika brigada pracyuvala na lisorozrobkah v seli Zelena Nadvirnyanskogo povitu Na robotu jshli pishki nesuchi z soboyu mizernij zapas yizhi kukurudzyane boroshno kisle moloko kapustyani korzhi Zhili selyani v lisi u kolibi 17 veresnya 1939 roku SRSR zajnyala Galichinu U 1941 roci selo zahopili nimci i buli tut do 10 serpnya 1944 roku a 15 serpnya 1944 nashe selo razom zi vsiyeyu Ukrayinoyu buli znovu zahopleni SRSR Pershij kolgosp zasnovano v lyutomu 1950 roku nazva jogo Komsomolec Pershij golova kolgospu buv Ogeruk S M Koli chuzha lyudina ide v Babche to jogo poperedzhayut shob ne nadiyavsya na informaciyu miscevogo lyudu bo vin nastilki dotrimuyetsya konspiraciyi u spilkuvanni z priyizhdzhimi sho ne te sho zajvogo ne skazhe a j na cilkom nevinne zapitannya prosto tak shodu ne vidpovist Istorichni peripetiyi zmusili meshkanciv buti oberezhnimi tak yak bagato lyudej buli primusovo viseleni z sela pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U ti chasi priyizdili v selo z rajonu upovnovazheni zi spiskom rodin yaki pidlyagayut negajnomu vivezennyu Malenka zatrimka zi zborami i z hat vzhe styagali dah Zalishivshi domivki hudobu tilki z vuzlami rechej pershoyi neobhidnosti lyudi virushali u nevidomist Potyag vidvoziv yih u selo Novoukrayinka Sokalskogo rajonu Lvivskoyi oblasti She ne tak davno vono nazivalos Varyazh i zhili v nomu polyaki Na novomu misci babchenci puskali korinnya zhenilis narodzhuvali Pracyuvali yak murashki pochali shvidko nazhivati dobro ale bilshist tak i ne prizhilis V 60 ti roki potyagnulis voni zi svoyim dobrom z Novoukrayinki nazad v ridne selo Znovu na porozhnye misce zate svoye Tam na chuzhini navchilis trimatis gurtu buti oberezhnimi v slovah i vchinkah nedovirlivimi do chuzhih NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2386 osib z yakih 1152 choloviki ta 1234 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 2481 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 92 rosijska 0 08 ReligiyaU seli ye religijna gromada Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini hramu Svyatogo Arhistratiga Mihayila Do Drugoyi svitovoyi vijni parafiya bula greko katolicka Parafiya nalezhala do Pri cerkvi diyali apostolstvo molitvi ta parafiyalna chitalnya Skala U 1938 roci v seli meshkalo 1715 greko katolikiv U Babchomu ta susidnomu seli Markova razom meshkalo 20 rimo katolikiv ta 36 yudeyiv Pravoslavna cerkva Ukrayini imeni Svyatogo Arhistratiga Mihayila pobudovana 1816 roku na koshti gromadi hrestopodibna derev yana Ikonostas p yatiyarusnij rizblenij Dzvinicya pobudovana 1818 r Ostannij remont hramu zamina pokrivelnogo materialu ta remont vhidnih shodiv vidbuvsya u 2017 roci Z blagoloslovennya arhiyepiskopa Ioasafa u 2007 roci gromadoyu rozpochato budivnictvo novogo hramu na chest Troh Svyatiteliv yakij bulo vidkrito ta osvyacheno v 2021 roci Pri cerkvi diye bratstvo sestrinstvo Poperedni nastoyateli Antin Mogilnickij 1811 1873 Josip Mogilnickij 1830 1914 Yevgen Mogilnickij 1875 1905 Roman Petrovskij 1864 1935 Makarij Krichkovskij Volodimir Berezyuk Spiridon Martinkiv Ivan Klish iyeromonah Grigorij Kulmatickij Ivan Klimbus Ivan Plav yuk Ivan Kicelyuk Dmitro Slivockij Stepan Volochij 1930 2005 Protoiyerej Taras Stepanovich Volochij narodivsya 23 lipnya 1969 roku v s Sokolivka Kosivskogo r nu Ivano Frankivskoyi oblasti v sim yi svyashenika 21 listopada 1997 roku visvyachenij v san svyashenika yepiskopom Ivano Frankivskim i Galickim Ioasafom U 1997 roci priznachenij nastoyatelem hramu Arhistratiga Mihayila sela Babche Bogorodchanskogo rajonu de i sluzhit Osvita Ivano Frankivska duhovna seminariya 1998 Ostannya nagoroda san protoiyereya Odruzhenij vihovuye dochku 22 travnya 2016 roku v chetvertu nedilyu pislya Pashi ta u den svyata Perenesennya moshej svyatitelya i chudotvorcya Mikolaya Visokopreosvyashennishij mitropolit Ivano Frankivskij i Galickij Ioasaf z arhipastirskim vizitom vidvidav parafiyu sela Babche Bogorodchanskogo rajonu de u hrami Arhistratiga Mihayila zvershiv svyatkovu Bozhestvennu liturgiyu z nagodi 200 litnogo yuvileyu hramu Jogo visokopreosvyashenstvu spivsluzhili nastoyatel hramu protoiyerej Taras Volochij ta duhovenstvo Bogorodchanskogo dekanatu Propovid pered prichastyam virnih vigolosiv svyashenik Mikolaj Savchin Pislya zakinchenni Liturgiyi Arhipastir zvernuvsya do pastvi z povchalnim slovom na zakinchennya yakogo privitav nastoyatelya ta usih parafiyan z hramovim yuvileyem V svoyu chergu otec Taras visloviv shiru podyaku Vladici mitropolitu za arhipastirskij vizit ta v znak povagi podaruvav buket kvitiv Pislya bogosluzhinnya otec nastoyatel oznajomiv Vladiku iz stanom provedennya zavershalnih budivelnih robit u Troh Svyatitelskomu hrami parafiyi 26 veresnya 2021 roku vidbulos osvyachennya hramu na chest Troh svyatiteliv ta Bozhestvenna liturgiya yaku proviv mitropolit Kiyivskij i vsiyeyi Ukrayini predstoyatel Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Epifanij EkonomikaNa teritoriyi sela roztashovane dopomizhne gospodarstvo Solotvinskogo lisokombinatu Zokrema verstat tipu pilorama ta privatnij ceh po obrobci derevini vigotovlenni mebliv dverej vikon tosho U seli diyut 9 produktovih ta 1 budivelnij magazin kafe nichnij klub Na teritoriyi sela zalyagayut nafto kondensatni pokladi Bitkiv Babchenskogo rodovisha probureno bilshe desyatka sverdlovin yaki aktivno diyut Yizdyat avtobusi zi spoluchennyam Babche Bogorodchani 2 perevizniki Babche Ivano Frankivsk 1 pereviznik ta promizhnij Nadvirna Solotvin Socialna sferaU Babchomu ye licej ta dityachij sadok budinok kulturi medpunkt biblioteka U mizhvoyennij period v seli diyala 2 klasova derzhavna shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya Pam yatkiU Babchomu sporudzheno pam yatnik voyinam sho zaginuli na frontah Drugoyi svitovoyi vijni Diye derev yana cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila sporudzhena 1816 roku ta Hram Troh Svyatiteliv zbudovanij v 2021 roci Na teritoriyi sela ye 3 cvintari pri PCU sv Arh Mihayila Do Drugoyi svitovoyi vijni ta antireligijnogo teroru provedenogo radyanskoyu vladoyu u seli bulo 6 pridorozhnih kaplichok Na danij chas v seli nalichuyetsya blizko 50 pridorozhnih kaplichok Na fasadi Babchenskogo liceyu vstanovleno memorialnu doshku Antinu Lyubichu Mogilnickomu yakij buv parafiyalnim svyashenikom cogo sela protyagom 1859 1873 rokiv Cikavi faktiMiscevij zhitel Klimbus Gerasim proslavivsya tim sho zrobiv sobi derev yanij velosiped Robiv persni ta kulchiki z monet A muzika buv takij sho vzhe tilki jogo uchast u silskomu vesilli stavala garantiyeyu jogo uspihu bo grav na vsih narodnih muzichnih instrumentah A takozh umiv remontuvati godinniki Kricak Ilko pershij u Babchomu v 1947 roci osvoyiv shofersku profesiyu Radoveckij Yurko pershij v seli kupiv sobi spravzhnij zavodskij velosiped Mozhe tomu sho v yakijs chas vzyavsya pidpilno drukuvati groshi Radoveckij Dmitro ta Bilchak Vasil robili kolesa ta inshi zapasni chastini do voziv Primitki Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2010 M T Yanko Toponimichnij slovnik dovidnik ukrayinskoyi RSR K Radyanska shkola 1973 stor 17 M Gaborak Etimologichnij slovnik dovidnik ukrayinskoyi K Nazvi naselenih punktiv Ivano Frankivshini Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi pod wzgledem historycznym statystycznym topograficznym Tom 2 polona pl Procitovano 27 travnya 2021 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 Shematizm vsego klira greko katolickoyi eparhiyi Stanislavivskoyi na rik Bozhij 1938 Stanislaviv 1938 S 27 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 4 zhovtnya 2013 Babche u sestrinskih VikiproyektahTemi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Babche u Vikishovishi LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi