Лі́дія Йо́сипівна Ба́бич (Хинку) (24 вересня 1897, с. Катеринівка, тепер м. Кипуче — 7 серпня 1970, Кишинів) — румунська і молдавська оперна співачка (ліричне сопрано) та педагог.
Бабич Лідія Йосипівна | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 24 вересня 1897 |
Місце народження | с. Катеринівка, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 7 серпня 1970 (72 роки) |
Місце смерті | Кишинів, Молдавська РСР, СРСР |
Громадянство | Російська імперія → Румунія → СРСР |
Національність | єврейка |
Професія | оперна співачка |
Освіта | Одеська національна музична академія імені Антоніни Нежданової, Міланська консерваторія |
Відомі учні | d |
Співацький голос | сопрано і d |
Інструменти | вокал[d] |
Жанр | ліричне сопрано |
Нагороди |
Біографія
Народилась в 1897 році в селищі Катеринівка. Походить з родини євреїв-переселенців з Бендер Бессарабської губернії. Батько був комерсант і провізор, мати займалася благодійністю та громадськими заходами. В швидкому часі після її народження родина повертається в Бессарабію та зупиняється в Кишиневі, де в рамках благодійності її мати в 1920 році засновує сирітський притулок для дітей (згодом названий її ім'ям).
В 1910–1915 роках навчалася в музичній школі, закінчила по класу фортепіано училище кишинівського відділення Російського музичного товариства. Продовжує навчатися, 1918 року закінчує Одеський музично-драматичний інститут ім. Бетховена — клас фортепіано та вокалу.
Її першим вчителем вокалу був баритон Яків Горський.
Оперні виступи
Протягом 1918—1922 років виступає в близькому часі перед тим створеній Кишинівській «Бессарабській опері», рівно з тим продовжує навчання у Лідії Липківської — в приватній кишинівській консерваторії (котра згодом йменувалася «Уніря»), по тому — в Міланській консерваторії Дж. Верді — у Вітторіо Ванцо.
Груднем 1925 року дебютує у Бухарестському ліричному театрі (Бухарестський королівський оперний театр), першою роллю була Віолетта — «Травіата» Д. Верді.
Виступи на оперній сцені до 1934 року суміщає з співом в хорі капели Товариства румунської пісні.
В 1930 роках була примою-сопрано Бухарестської опери, з виконаних цим часом партій:
- Джілья «Ріголетто» Д. Верді,
- Маргарита — «Фауст», Ш. Гуно,
- Лакме — «Лакме», Деліб,
- Манон Леско — «Манон», Массне,
- Констанца — «Викрадення з сералю» Моцарта,
- Марженка — «Продана наречена» Б. Сметани, Гастролювала по містах Європи, виконувала рецитали з такими музиками, як Александреску Альфред, Ісаак Бейн, Еджіціо Массіно (диригент, директор Румунської королівської опери, її чоловік), Нона Оттеску, Іонел Перля.
1931 року нагороджена орденом та дипломом «Meritul cultural» за видатні заслуги в оперному мистецтві Румунії.
Після смерті матері, котра очолювала сирітський дівочий притулок, 1934 року обирається членом ревізійної комісії.
Кінцем 1939 року, з посиленням в Румунії профашистських настроїв, звільнена з театру — разом з іншими музикантами-євреями — диригентом Бейном і концертмейстером оркестру Й. Л. Дайлісом.
Фронтові виступи та викладацька робота
В часі після анексії Бессарабії Радянським Союзом, повернулася до Кишинева — на той час в місті не було оперного театру. Була солісткою симфонічного оркестру Молдавської державної філармонії — керував Мілютін Б. С.
В роки радянсько-німецької війни виступала на фронтах та в тилу — у складі ансамблю молдавської пісні і танцю «Дойна» (керівник Д. Г. Гершфельд), їй постйно акомпанувала Гіта Страхілевіч.
1944 року після зайняття радянським військами Кишинева Гершфельд пропонує їй місце професора — по класу вокалу, у відновлюваній Кишинівській консерваторії.
Погодившись, два десятиліття — до 1965 року — була провідним вокальним педагогом Молдавської РСР в Інституті мистецтв ім. Г. Музическу.
Серед її вихованців — народні артистки Молдови Поліна Ботезату, Валентина Савицька, Тамара Чебан, заслужена артистка Я. І. Левицька, заслужені артистки РСФСР Р. Бабенко і Ж. Полупанова.
З 1958 року працювала консультантом по вокалу у хоровій капелі «Дойна» (керівник народний артист СРСР ).
Джерела
- Бабич Лідія Йосипівна [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Радянська Молдавія[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з червня 2019]
- По хвилях моєї пам'яті [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li diya Jo sipivna Ba bich Hinku 24 veresnya 1897 s Katerinivka teper m Kipuche 7 serpnya 1970 Kishiniv rumunska i moldavska operna spivachka lirichne soprano ta pedagog Babich Lidiya JosipivnaZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya24 veresnya 1897 1897 09 24 Misce narodzhennyas Katerinivka Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaData smerti7 serpnya 1970 1970 08 07 72 roki Misce smertiKishiniv Moldavska RSR SRSRGromadyanstvoRosijska imperiya Rumuniya SRSRNacionalnistyevrejkaProfesiyaoperna spivachkaOsvitaOdeska nacionalna muzichna akademiya imeni Antonini Nezhdanovoyi Milanska konservatoriyaVidomi uchnidSpivackij golossoprano i dInstrumentivokal d Zhanrlirichne sopranoNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Babich BiografiyaNarodilas v 1897 roci v selishi Katerinivka Pohodit z rodini yevreyiv pereselenciv z Bender Bessarabskoyi guberniyi Batko buv komersant i provizor mati zajmalasya blagodijnistyu ta gromadskimi zahodami V shvidkomu chasi pislya yiyi narodzhennya rodina povertayetsya v Bessarabiyu ta zupinyayetsya v Kishinevi de v ramkah blagodijnosti yiyi mati v 1920 roci zasnovuye siritskij pritulok dlya ditej zgodom nazvanij yiyi im yam V 1910 1915 rokah navchalasya v muzichnij shkoli zakinchila po klasu fortepiano uchilishe kishinivskogo viddilennya Rosijskogo muzichnogo tovaristva Prodovzhuye navchatisya 1918 roku zakinchuye Odeskij muzichno dramatichnij institut im Bethovena klas fortepiano ta vokalu Yiyi pershim vchitelem vokalu buv bariton Yakiv Gorskij Operni vistupiProtyagom 1918 1922 rokiv vistupaye v blizkomu chasi pered tim stvorenij Kishinivskij Bessarabskij operi rivno z tim prodovzhuye navchannya u Lidiyi Lipkivskoyi v privatnij kishinivskij konservatoriyi kotra zgodom jmenuvalasya Unirya po tomu v Milanskij konservatoriyi Dzh Verdi u Vittorio Vanco Grudnem 1925 roku debyutuye u Buharestskomu lirichnomu teatri Buharestskij korolivskij opernij teatr pershoyu rollyu bula Violetta Traviata D Verdi Vistupi na opernij sceni do 1934 roku sumishaye z spivom v hori kapeli Tovaristva rumunskoyi pisni V 1930 rokah bula primoyu soprano Buharestskoyi operi z vikonanih cim chasom partij Dzhilya Rigoletto D Verdi Margarita Faust Sh Guno Lakme Lakme Delib Manon Lesko Manon Massne Konstanca Vikradennya z seralyu Mocarta Marzhenka Prodana narechena B Smetani Gastrolyuvala po mistah Yevropi vikonuvala recitali z takimi muzikami yak Aleksandresku Alfred Isaak Bejn Edzhicio Massino dirigent direktor Rumunskoyi korolivskoyi operi yiyi cholovik Nona Ottesku Ionel Perlya 1931 roku nagorodzhena ordenom ta diplomom Meritul cultural za vidatni zaslugi v opernomu mistectvi Rumuniyi Pislya smerti materi kotra ocholyuvala siritskij divochij pritulok 1934 roku obirayetsya chlenom revizijnoyi komisiyi Kincem 1939 roku z posilennyam v Rumuniyi profashistskih nastroyiv zvilnena z teatru razom z inshimi muzikantami yevreyami dirigentom Bejnom i koncertmejsterom orkestru J L Dajlisom Frontovi vistupi ta vikladacka robotaV chasi pislya aneksiyi Bessarabiyi Radyanskim Soyuzom povernulasya do Kishineva na toj chas v misti ne bulo opernogo teatru Bula solistkoyu simfonichnogo orkestru Moldavskoyi derzhavnoyi filarmoniyi keruvav Milyutin B S V roki radyansko nimeckoyi vijni vistupala na frontah ta v tilu u skladi ansamblyu moldavskoyi pisni i tancyu Dojna kerivnik D G Gershfeld yij postjno akompanuvala Gita Strahilevich 1944 roku pislya zajnyattya radyanskim vijskami Kishineva Gershfeld proponuye yij misce profesora po klasu vokalu u vidnovlyuvanij Kishinivskij konservatoriyi Pogodivshis dva desyatilittya do 1965 roku bula providnim vokalnim pedagogom Moldavskoyi RSR v Instituti mistectv im G Muzichesku Sered yiyi vihovanciv narodni artistki Moldovi Polina Botezatu Valentina Savicka Tamara Cheban zasluzhena artistka Ya I Levicka zasluzheni artistki RSFSR R Babenko i Zh Polupanova Z 1958 roku pracyuvala konsultantom po vokalu u horovij kapeli Dojna kerivnik narodnij artist SRSR DzherelaBabich Lidiya Josipivna 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Radyanska Moldaviya nedostupne posilannya ros nedostupne posilannya z chervnya 2019 Po hvilyah moyeyi pam yati 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros