Баальбе́к (араб. بعلبك, у давнину Геліополіс, Іліополь Фінікійський) — місто у Лівані. Розташоване за 85 км на північний схід від Бейрута в долині Бекаа біля підніжжя хребта Антилівана на висоті 1 170 м. Торговельний центр садівничого регіону, розвинуті туризм і рекреація.
Баальбек араб. بعلبك | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Храм Бахуса у Баальбеку | ||||
Основні дані | ||||
34°00′22″ пн. ш. 36°12′31″ сх. д. / 34.00611111113877172° пн. ш. 36.2086111111387723° сх. д.Координати: 34°00′22″ пн. ш. 36°12′31″ сх. д. / 34.00611111113877172° пн. ш. 36.2086111111387723° сх. д. | ||||
Країна | Ліван | |||
Адмінодиниця | d Баальбек (район) | |||
Столиця для | Баальбек (район) (район Лівану) | |||
Засновано | 1000 | |||
Перша згадка | XIV століття до н.е. | |||
Площа | 7 км² | |||
Населення | 82608 | |||
Висота НРМ | 1170 м | |||
Міста-побратими | Кум, Барі, Л'Аквіла, Джок'якарта, Ісфаган, Берґама (2008)[1] | |||
Часовий пояс | DAZD | |||
GeoNames | 277130 | |||
OSM | r3095790 ·R | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
Баальбек Баальбек (Ліван) | ||||
| ||||
| ||||
Баальбек у Вікісховищі |
Стародавнє місто Баальбек | |
---|---|
Baalbek | |
Світова спадщина | |
34°00′22″ пн. ш. 36°12′31″ сх. д. / 34.00611111113877172° пн. ш. 36.2086111111387723° сх. д. | |
Країна | Ліван |
Тип | Культурний |
(Критерії) | i, iv |
Об'єкт № | 294 |
Регіон | Арабські країни |
Зареєстровано: | 1984 (8 сесія) |
| |
Баальбек у Вікісховищі |
Історичні пам'ятки
Неподалік Баальбека розташована знаменита Баальбекська тераса в споруді якої використовувалися обтесані вапнякові блоки, деякі з них вагою за різними оцінками від 800 до 1000 тонн. На цій терасі розташований храмовий комплекс, що вважається одним з найбільших в давньому світі. Через справді вражаючі розміри блоків довкола процесу будівництва було розвинуто безліч фантастичних гіпотез. Своє пояснення про Баальбек висунули Еріх фон Денікен і Алан Елфорд — прихильники гіпотези палеоконтакту.
Втім, ще 1977 року Жан-П'єр Адам докладно описав спосіб будівництва храмів і транспортування матеріалів, спираючись на знання про інженерну й будівельну справу еліністичного світу і Римської імперії. Блоки переміщалися з кар'єру, що розміщений лише за 800 метрів від будівельного майданчика і вченим вдалось експериментально довести можливість їх переміщення з застосуванням технологій межі нашої ери. Нез'ясованим залишалось хто і коли почав це будівництво.
Незважаючи на те що місцевість була заселена з глибокої давнини, ніяких відомостей про місто не трапляється до завоювання Сирії Олександром Македонським в 332 р. до н. е. Про терасу і зведені на ній храми було достеменно відомо лише те, що завершували будівництво на цьому майданчику римляни. У 2010-ті роки Андреас Дж. М. Кропп (Andreas J. M. Kropp) і Даніел Ломан (Daniel Lohmann) висунули гіпотезу про зв'язок храмового комплексу в Баальбеку з будівничими Ірода Великого, а, схоже, остаточну крапку в питанні поставив 2019 року Джуліо Мальї (Giulio Magli). Застосовуючи декілька підходів датування, включно з археоастрономією, він підтвердив, що тераса з мегалітами була зведена в епоху царя Ірода, за тими ж традиціями, за якими велись роботи на Храмовій горі та інших його проєктах.
Історія
На початку нашої ери місто мало назву «Іліополь (Геліополь) Фінікійський», що в перекладі з грецької мови значить «місто Сонця». Це дуже стародавнє місто. Перша письмова згадка про нього міститься в так званому Тель-ель-Амарнському листуванні XIV століття до нашої ери.
Тут народилась і постраждала за християнську віру православна і католицька свята — великомучениця Варвара (†306), дочка місцевого багатія Діоскора. Тоді Іліополь був провінцією східної частини Римської імперії. Мощі святої Варвари перебували тут до VI століття, коли їх було перевезено до Константинополя. Нині мощі великомучениці перебувають в Україні, у Володимирському соборі міста Києва.
Галерея
- Храм Юпітера
- Храм Юпітера, вигляд з боку Великого двору
- Великий двір
- Храм Бахуса
- Вхід у Храм Бахуса
- Пропілеї і вхід на майданчик
- Колони колишньої мечеті
- План храмового комплексу
- Панорама Баальбека 1890-ті
-
- Найбільший камінь Баальбека
Примітки
- http://www.bergama.bel.tr/Home/Page/102
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Adam, Jean-Pierre (1977). . Syria. Archéologie, Art et histoire. Т. 54, № 1. с. 31—63. doi:10.3406/syria.1977.6623. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 30 липня 2020.
- . antropogenez.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 30 липня 2020.
- Scienmag. . https://scienmag.com/ (амер.). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 30 липня 2020.
- Свята Варвара великомучениця. Збірка історико-літературних та церковних пам'яток. — К.:"Гулевичівна", 2005.- С. 29
- Власенко Андрій, протоієрей. На кораблі спасіння. Книга мандрів. — К.:КЖД «Софія», 2010. — С. 57-59
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baalbe k arab بعلبك u davninu Geliopolis Iliopol Finikijskij misto u Livani Roztashovane za 85 km na pivnichnij shid vid Bejruta v dolini Bekaa bilya pidnizhzhya hrebta Antilivana na visoti 1 170 m Torgovelnij centr sadivnichogo regionu rozvinuti turizm i rekreaciya Baalbek arab بعلبك Hram Bahusa u BaalbekuHram Bahusa u BaalbekuOsnovni dani34 00 22 pn sh 36 12 31 sh d 34 00611111113877172 pn sh 36 2086111111387723 sh d 34 00611111113877172 36 2086111111387723 Koordinati 34 00 22 pn sh 36 12 31 sh d 34 00611111113877172 pn sh 36 2086111111387723 sh d 34 00611111113877172 36 2086111111387723Krayina LivanAdminodinicya d Baalbek rajon Stolicya dlya Baalbek rajon rajon Livanu Zasnovano 1000Persha zgadka XIV stolittya do n e Plosha 7 km Naselennya 82608Visota NRM 1170 mMista pobratimi Kum Bari L Akvila Dzhok yakarta Isfagan Bergama 2008 1 Chasovij poyas DAZDGeoNames 277130OSM r3095790 RMiska vladaMapaBaalbekBaalbek Livan Baalbek u VikishovishiStarodavnye misto BaalbekBaalbek Svitova spadshina34 00 22 pn sh 36 12 31 sh d 34 00611111113877172 pn sh 36 2086111111387723 sh d 34 00611111113877172 36 2086111111387723Krayina LivanTip KulturnijKriteriyi i ivOb yekt 294Region Arabski krayiniZareyestrovano 1984 8 sesiya Baalbek u VikishovishiIstorichni pam yatkiNepodalik Baalbeka roztashovana znamenita Baalbekska terasa v sporudi yakoyi vikoristovuvalisya obtesani vapnyakovi bloki deyaki z nih vagoyu za riznimi ocinkami vid 800 do 1000 tonn Na cij terasi roztashovanij hramovij kompleks sho vvazhayetsya odnim z najbilshih v davnomu sviti Cherez spravdi vrazhayuchi rozmiri blokiv dovkola procesu budivnictva bulo rozvinuto bezlich fantastichnih gipotez Svoye poyasnennya pro Baalbek visunuli Erih fon Deniken i Alan Elford prihilniki gipotezi paleokontaktu Vtim she 1977 roku Zhan P yer Adam dokladno opisav sposib budivnictva hramiv i transportuvannya materialiv spirayuchis na znannya pro inzhenernu j budivelnu spravu elinistichnogo svitu i Rimskoyi imperiyi Bloki peremishalisya z kar yeru sho rozmishenij lishe za 800 metriv vid budivelnogo majdanchika i vchenim vdalos eksperimentalno dovesti mozhlivist yih peremishennya z zastosuvannyam tehnologij mezhi nashoyi eri Nez yasovanim zalishalos hto i koli pochav ce budivnictvo Nezvazhayuchi na te sho miscevist bula zaselena z glibokoyi davnini niyakih vidomostej pro misto ne traplyayetsya do zavoyuvannya Siriyi Oleksandrom Makedonskim v 332 r do n e Pro terasu i zvedeni na nij hrami bulo dostemenno vidomo lishe te sho zavershuvali budivnictvo na comu majdanchiku rimlyani U 2010 ti roki Andreas Dzh M Kropp Andreas J M Kropp i Daniel Loman Daniel Lohmann visunuli gipotezu pro zv yazok hramovogo kompleksu v Baalbeku z budivnichimi Iroda Velikogo a shozhe ostatochnu krapku v pitanni postaviv 2019 roku Dzhulio Malyi Giulio Magli Zastosovuyuchi dekilka pidhodiv datuvannya vklyuchno z arheoastronomiyeyu vin pidtverdiv sho terasa z megalitami bula zvedena v epohu carya Iroda za timi zh tradiciyami za yakimi velis roboti na Hramovij gori ta inshih jogo proyektah IstoriyaNa pochatku nashoyi eri misto malo nazvu Iliopol Geliopol Finikijskij sho v perekladi z greckoyi movi znachit misto Soncya Ce duzhe starodavnye misto Persha pismova zgadka pro nogo mistitsya v tak zvanomu Tel el Amarnskomu listuvanni XIV stolittya do nashoyi eri Tut narodilas i postrazhdala za hristiyansku viru pravoslavna i katolicka svyata velikomuchenicya Varvara 306 dochka miscevogo bagatiya Dioskora Todi Iliopol buv provinciyeyu shidnoyi chastini Rimskoyi imperiyi Moshi svyatoyi Varvari perebuvali tut do VI stolittya koli yih bulo perevezeno do Konstantinopolya Nini moshi velikomuchenici perebuvayut v Ukrayini u Volodimirskomu sobori mista Kiyeva GalereyaHram Yupitera Hram Yupitera viglyad z boku Velikogo dvoru Velikij dvir Hram Bahusa Vhid u Hram Bahusa Propileyi i vhid na majdanchik Koloni kolishnoyi mecheti Plan hramovogo kompleksu Panorama Baalbeka 1890 ti Kamin vagitnoyi zhinki Najbilshij kamin BaalbekaPrimitkihttp www bergama bel tr Home Page 102 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Adam Jean Pierre 1977 Syria Archeologie Art et histoire T 54 1 s 31 63 doi 10 3406 syria 1977 6623 Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 30 lipnya 2020 antropogenez ru ru RU Arhiv originalu za 7 lyutogo 2020 Procitovano 30 lipnya 2020 Scienmag https scienmag com amer Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 30 lipnya 2020 Svyata Varvara velikomuchenicya Zbirka istoriko literaturnih ta cerkovnih pam yatok K Gulevichivna 2005 S 29 Vlasenko Andrij protoiyerej Na korabli spasinnya Kniga mandriv K KZhD Sofiya 2010 S 57 59DzherelaWiegand Th Baalbek Ergebnisse der Ausgrabungen und Untersuchungen in den Jahren 1898 bis 1905 Bd 1 3 V 1921 25 Champdor A L Acropole de Baalbek P 1959