Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Баальбекська тераса — руїни стародавніх циклопічних споруд у м. Баальбек в долині Бекаа, поблизу підніжжя Антиліванських гір, за 85 кілометрів на північний схід від Бейруту.
Загальний опис
Спосіб будівництва тераси до сьогодні залишається для дослідників нез'ясованим.
За розмірами і обсягом робіт Баальбекське святилище — найзначніший храмовий комплекс на Близькому Сході. Він формувався протягом двох тисячоліть: храм прадавнього божества Фінікії Баала (Ваала) — в античні часи Геліополіс (Місто Сонця, XVIII ст. до н.е.) — в епоху римського імператора Августа Баальбек храм Юпітера — у часи Візантійської імперії християнський храм — потім епохи арабського і турецького панування.
Площа Баальбекської тераси становить 49⨯89 метрів. Тераса, на якій споруджений храм Юпітера складається з дев'яти рядів кам'яних блоків-монолітів, кожний розміром від 11⨯4,6х3,3 м (300 тонн) до 19,1⨯4,3⨯5,6 м. (750 тонн). З північно-західної сторони тераси вбудовано три найбільші у світі оброблених моноліти. Їх називають «Трилітон» або «Дивом трьох каменів». Ці камені мають довжину 29 м, висоту 4 м і товщину 3,6 м. Вага кожного із трьох гігантів становить від 800 до 1000 тонн. Причому, камені Трилітона так акуратно складені й так точно з'єднано один з одним, що між ними майже неможливо просунути навіть голку. На терасі височать шість найвищих на Землі колон (22 м) — залишки храму Юпітера, що досягав у довжину 90, а завширшки 50 метрів. Храм оточувала могутня колонада з 52 колон. Храм Юпітера початий у часи імператора Антоніна Пія й завершений при імператорові Нероні (37-68 роки н.е.). Вважається, що при зведенні цих циклопічних кам’яних споруд застосований "азійський спосіб виробництва", коли тисячі людей, обліпивши, як мурахи, гігантські кам'яні блоки, тесали й тягли їх за десятки верст. Каменярня знаходиться приблизно за 1 км від Баальбекської тераси. У цій каменоломні знаходиться найбільший у світі оброблений камінь — так званий “Південний камінь” — велетенська кам'яна брила, розмірами 23⨯5,3⨯4,55 м (1000 тонн) вирубана звичайними зубилами. Технологія за якою пересували і піднімали такі камені, виготовлені ще в до римські часи, невідома (найімовірніша — технологія «земляного насипу»). За розрахунками для переміщення «Південного каменю» потрібні були б спільні зусилля від 40 до 60 тисяч людей.
Баальбекська тераса - частина грандіозного храмового ансамблю, що складався з пропілеїв, багато прикрашених різьбленням дворів (в одному з них відкриті залишки великої будівлі вівтаря), Великого храму (т. зв. храму Юпітера), що добре збереглися Малого храму (т. зв. храм Вакха або Меркурія ) та круглого храму (т. зв. храм Венери) з 4 — колонним портиком. У XIII століття е територія ансамблю була перетворена в фортеця (збереглися залишки стін, веж). На схід від пропілеїв - руїни Великої мечеті і мінарета.
Храм Юс є абсолютно неймовірна, навіть з точки зору сучасної цивілізації, споруда:
Основа храму Юпітера складається з кам'яних блоків. У південно-східній стіні заснування храму їх дев'ять рядів. Кожен блок розміром приблизно 33⨯х44⨯10 футів (11⨯4,6⨯3,3 м) важить більше 300 тонн. На тому ж рівні у пов'язаної південно-західній стіні ще шість 300-тонних каменів, поверх яких лежать три колосальних мегалітичних блоку, іменованих Трилітон, або Чудо трьох каменів. Три блоки Трилітону утворюють шостий видимий ряд кладки стіни. Кожен з цих неймовірно величезних каменів досягає в довжину в середньому 64 фути (21,3 м), у висоту 14 футів 6 дюймів (4,8 м) і в ширину 12 футів (4 м). Важать вони по 800 тонн кожний. Мішель Алуф, колишній охоронець Баальбека, писав:
«... Незважаючи на свої грандіозні розміри, вони (камені Трилітону) так акуратно складені й настільки точно з'єднані один з одним, що між ними майже неможливо просунути навіть голку. Ніякий опис не може дати скільки-небудь точне уявлення про те приголомшливому враження, яке справляє на спостерігача вигляд цих гігантських блоків».
Про величезні масштаби Трилітону можна судити за величиною трохи більшого блоку, відомого під назвою «Південний камінь» — він лежить неподалік у кар'єрі, за десять хвилин ходьби в південно-західному напрямку. Розміри цієї кам'яної брили — 69 футів (23 м) в довжину, 16 футів (5,3 м) в ширину і 13 футів 10 дюймів (4,55 м) у висоту. Важить вона приблизно 1000 тонн — стільки ж, скільки важать три «Боїнги-747» (Алан Ф. Елфорд, «Боги нового тисячоліття» (Alan F. Alford, «Gods of the New Millennium»)).
Джерела
- Wiegand Th. Baalbek, Ergebnisse der Ausgrabungen und Untersuchungen in den Jahren 1898 bis 1905. Bd 1-3. В. 1921-25.
- Champdor A. L’Acropole de Baalbek. — P. 1959.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Baalbek |
- , . Загадки давнини. Білі плями в історії цивілізації (науково-художнє видання). Київ:Веселка. 1988. 192 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baalbekska terasa ruyini starodavnih ciklopichnih sporud u m Baalbek v dolini Bekaa poblizu pidnizhzhya Antilivanskih gir za 85 kilometriv na pivnichnij shid vid Bejrutu Baalbekska terasa z megalitichnihblokiv Pivdennij kamin obroblenij kamin sho zalishivsya u kopalni poblizu terasi Zagalnij opisSposib budivnictva terasi do sogodni zalishayetsya dlya doslidnikiv nez yasovanim Za rozmirami i obsyagom robit Baalbekske svyatilishe najznachnishij hramovij kompleks na Blizkomu Shodi Vin formuvavsya protyagom dvoh tisyacholit hram pradavnogo bozhestva Finikiyi Baala Vaala v antichni chasi Geliopolis Misto Soncya XVIII st do n e v epohu rimskogo imperatora Avgusta Baalbek hram Yupitera u chasi Vizantijskoyi imperiyi hristiyanskij hram potim epohi arabskogo i tureckogo panuvannya Plosha Baalbekskoyi terasi stanovit 49 89 metriv Terasa na yakij sporudzhenij hram Yupitera skladayetsya z dev yati ryadiv kam yanih blokiv monolitiv kozhnij rozmirom vid 11 4 6h3 3 m 300 tonn do 19 1 4 3 5 6 m 750 tonn Z pivnichno zahidnoyi storoni terasi vbudovano tri najbilshi u sviti obroblenih monoliti Yih nazivayut Triliton abo Divom troh kameniv Ci kameni mayut dovzhinu 29 m visotu 4 m i tovshinu 3 6 m Vaga kozhnogo iz troh gigantiv stanovit vid 800 do 1000 tonn Prichomu kameni Trilitona tak akuratno skladeni j tak tochno z yednano odin z odnim sho mizh nimi majzhe nemozhlivo prosunuti navit golku Na terasi visochat shist najvishih na Zemli kolon 22 m zalishki hramu Yupitera sho dosyagav u dovzhinu 90 a zavshirshki 50 metriv Hram otochuvala mogutnya kolonada z 52 kolon Hram Yupitera pochatij u chasi imperatora Antonina Piya j zavershenij pri imperatorovi Neroni 37 68 roki n e Vvazhayetsya sho pri zvedenni cih ciklopichnih kam yanih sporud zastosovanij azijskij sposib virobnictva koli tisyachi lyudej oblipivshi yak murahi gigantski kam yani bloki tesali j tyagli yih za desyatki verst Kamenyarnya znahoditsya priblizno za 1 km vid Baalbekskoyi terasi U cij kamenolomni znahoditsya najbilshij u sviti obroblenij kamin tak zvanij Pivdennij kamin veletenska kam yana brila rozmirami 23 5 3 4 55 m 1000 tonn virubana zvichajnimi zubilami Tehnologiya za yakoyu peresuvali i pidnimali taki kameni vigotovleni she v do rimski chasi nevidoma najimovirnisha tehnologiya zemlyanogo nasipu Za rozrahunkami dlya peremishennya Pivdennogo kamenyu potribni buli b spilni zusillya vid 40 do 60 tisyach lyudej Baalbekska terasa chastina grandioznogo hramovogo ansamblyu sho skladavsya z propileyiv bagato prikrashenih rizblennyam dvoriv v odnomu z nih vidkriti zalishki velikoyi budivli vivtarya Velikogo hramu t zv hramu Yupitera sho dobre zbereglisya Malogo hramu t zv hram Vakha abo Merkuriya ta kruglogo hramu t zv hram Veneri z 4 kolonnim portikom U XIII stolittya e teritoriya ansamblyu bula peretvorena v fortecya zbereglisya zalishki stin vezh Na shid vid propileyiv ruyini Velikoyi mecheti i minareta Hram Yus ye absolyutno nejmovirna navit z tochki zoru suchasnoyi civilizaciyi sporuda Osnova hramu Yupitera skladayetsya z kam yanih blokiv U pivdenno shidnij stini zasnuvannya hramu yih dev yat ryadiv Kozhen blok rozmirom priblizno 33 h44 10 futiv 11 4 6 3 3 m vazhit bilshe 300 tonn Na tomu zh rivni u pov yazanoyi pivdenno zahidnij stini she shist 300 tonnih kameniv poverh yakih lezhat tri kolosalnih megalitichnih bloku imenovanih Triliton abo Chudo troh kameniv Tri bloki Trilitonu utvoryuyut shostij vidimij ryad kladki stini Kozhen z cih nejmovirno velicheznih kameniv dosyagaye v dovzhinu v serednomu 64 futi 21 3 m u visotu 14 futiv 6 dyujmiv 4 8 m i v shirinu 12 futiv 4 m Vazhat voni po 800 tonn kozhnij Mishel Aluf kolishnij ohoronec Baalbeka pisav Nezvazhayuchi na svoyi grandiozni rozmiri voni kameni Trilitonu tak akuratno skladeni j nastilki tochno z yednani odin z odnim sho mizh nimi majzhe nemozhlivo prosunuti navit golku Niyakij opis ne mozhe dati skilki nebud tochne uyavlennya pro te prigolomshlivomu vrazhennya yake spravlyaye na sposterigacha viglyad cih gigantskih blokiv Pro velichezni masshtabi Trilitonu mozhna suditi za velichinoyu trohi bilshogo bloku vidomogo pid nazvoyu Pivdennij kamin vin lezhit nepodalik u kar yeri za desyat hvilin hodbi v pivdenno zahidnomu napryamku Rozmiri ciyeyi kam yanoyi brili 69 futiv 23 m v dovzhinu 16 futiv 5 3 m v shirinu i 13 futiv 10 dyujmiv 4 55 m u visotu Vazhit vona priblizno 1000 tonn stilki zh skilki vazhat tri Boyingi 747 Alan F Elford Bogi novogo tisyacholittya Alan F Alford Gods of the New Millennium DzherelaWiegand Th Baalbek Ergebnisse der Ausgrabungen und Untersuchungen in den Jahren 1898 bis 1905 Bd 1 3 V 1921 25 Champdor A L Acropole de Baalbek P 1959 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Baalbek Zagadki davnini Bili plyami v istoriyi civilizaciyi naukovo hudozhnye vidannya Kiyiv Veselka 1988 192 s