Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Аґнес фон Крусеншерна | |
|---|---|
| Agnes von Krusenstjerna | |
 Аґнес фон Крусеншерна. 1930-ті роки. | |
| Ім'я при народженні | Аґнес Юлія Фредеріка фон Крусеншерна |
| Народилася | 9 жовтня 1894 Векше, Крунуберг, Швеція |
| Померла | 10 березня 1940 (45 років) Стокгольм, Швеція ·злоякісна пухлина |
| Поховання | Північний цвинтар, Стокгольм |
| Громадянство |  Швеція |
| Національність | шведка |
| Діяльність | письменниця |
| Знання мов | шведська |
| Роки активності | 1907—1938 |
| Жанр | роман, оповідання, вірш |
| Magnum opus | Цикл «Зубожілий прошарок» |
| Мати | d |
| У шлюбі з | d |
| |
А́ґнес Ю́лія Фре́дріка фон Кру́сеншерна (швед. Agnes Julie Fredrika von Krusenstjerna; нар. 9 жовтня 1894, Векше, Крунуберг, Швеція — † 10 березня 1940, Стокгольм, Швеція) — видатна шведська письменниця та феміністка. Піонерка нової хвилі у шведській літературі — відкритішого і відвертішого зображення еротики міжлюдських стосунків. Обстоювала право жінок вільно висловлюватися й боротися за вільнішу сексуальну мораль.
Життєпис
Народилася в сім'ї полковника Вільгельма Ернста фон Крусеншерни, командувача Євлінґенського полку, і Еви Софії фон Крусеншерни ( Гамільтон). Шляхтянка по мечу й кужелі. З материного боку правнучка класика шведської літератури , внучка Адольфа Людвіґа Гамільтона й небога Гуґо Гамільтона. З батькового боку — небога Едварда фон Крусеншерни.
Дитинство провела у Векше. У домі панувала тепла, приязна атмосфера. Аґнес і її трьох братів виховували в дусі пошани до літератури й письменників, особливо до Еріка Ґустафа Гейєра. Цей період життя Аґнес ще в 11 років, у квітні 1905 року, охарактеризувала так:
Спершу я опишу свою родину і себе саму. Наша родина складається з трьох хлопців, милої мами, милого тата й мене самої — дівчинки. Оригінальний текст (швед.)Nu skall jag först beskriva min familj och mig själv. Vår familj består av 3 gossar och en snäll mamma, och en snäll pappa och mig själv som är en flicka.
1902 року родина перебралася до Євле, де Аґнес у 1904-му пішла до школи для дівчат. У 1909 році батько вийшов на пенсію й перевіз родину до Стокгольма. Там Аґнес у 1909—1911 роках навчалась у Стокгольмській вищій учительській семінарії Анни Сандстрем. У 1912—1913-му здобувала освіту приватно.
У 1914 році мусила розірвати заручини з молодим студентом-медиком — нерівнею їй, що спровокувало перший депресивний епізод (спадок роду Гамільтонів), загострений невдачами в коханні трьох кузенів Гамільтонів у Євле (наймолодший, ровесник Аґнес, наклав на себе руки). Самогубство двоюрідної сестри Вівеки Гамільтон у 1917 році наклало відбиток на творчість письменниці, стало, за її словами, провістю майбутніх неврозів і заламань.
1918 року письменниця провела 9 місяців у психіатричній лікарні в Сульні, про яку, описану як «імператорський готель», згодом видала нетипові для свого часу мемуари. Під час погіршення стосунків із родиною, від якої залежала матеріально, Аґнес виношує плани самогубства, а невдовзі, під час повної пригод мандрівки в Англії, вирішує порвати з «добропорядним» середовищем, у котрому виросла. «Я сита по горло високою шляхтою, вірою в Бога й моральністю…», — пише вона у щоденнику.
Навесні 1921-го знайомиться з шведським літератором Бруром Давідом Мартіном Спренґелем (1880—1941) і всупереч волі батьків, котрі наполягали на Ґерарді Уденкранці, бере з ним шлюб у Стокгольмі Спренґель чинив великий вплив на мисткиню — спонукував до творчості, пожертвував письменницькою кар'єрою, щоб підтримувати дружину як письменницю й людину, редагував і видавав усю її творчість; проте й намовляв остаточно порвати з родиною.
Викидень у червні 1924-го спричинив кризу тривалістю в кілька років, надуживання алкголем і наркотиками. Раз по разу в щоденнику та листуванні трапляються твердження, що Аґнес не може бути «справжньою жінкою», бо неплідна.
У січні 1940-го у письменниці діагностовано злоякісну пухлину мозку. 9 березня прооперована, а наступного дня Аґнес фон Крусеншерна померла. Похована на Північному цвинтарі у Стокгольмі. У некролозі Давід Спренґель процитував останні слова роману «Тоні виростає: сцени з дитинства»: Och hon gick vidare in i det tätnande mörkret. / «І вона пішла — у дедалі густішу пітьму». На могилі поставлено надгробок роботи скульптора — статуя Крусеншерни на повний зріст.
Творчість
Аґнес фон Крусеншерна почала писати вірші тринадцятилітньою, в 1907 році. Перші збірки її поезій надруковані у щомісячнику видавництва Бонньєра (Klippta vingar / «Підстрижені крила», вересень 1915; Ensam / «Самотня», жовтень 1916; Hennes vän / «Її друг», листопад 1917). У прозі дебютувала 1917 року книжкою про два місяці в житті 18-річної шляхтянки «Нінин щоденник». Твір помітили не за зміст, а тому, що його написала правнучка Гейєра.
Справжній успіх прийшов з публікацією у 1922—1926 роках циклу з трьох романів про становлення дівчини Тоні з вищого прошарку суспільства: «Тоні виростає: сцени з дитинства», «Шкільні роки Тоні: епізоди з юності» та «Останній шкільний рік Тоні: мандрівка до імператорського готелю». Ці твори викликали широкий розголос завдяки новаторському, відкритому змалюванню інтимних, сексуальних сцен та відчуттів. У Швеції першої чверті ХХ століття таке було незвичним, як і опис життя у Сульнській психіатричній лікарні.
Другий цикл «Панночки з Палена» (1930—1935) спричинив різку реакцію в країні, оскільки ці сім романів містили мотиви кровозмішення й описи статевих актів. 1933 року в літературно-критичних колах Швеції почалася гостра дискусія, яка згодом дістала назву «Суперечка про Крусеншерну» або «Суперечка про фон Паленів» (Krusenstjernafejden, von Pahlenfejden). 1934 року видання Biblioteksbladet («Бібліотечний листок») помістило відгук на четвертий і п'ятий романи другого циклу — «Браму біля Юганнеса» і «Закохану пару»:
Дві останні частини цього великого циклу — своєрідна суміш історії роду та опису звичаїв — мають чимало спільних рис із попередніми трьома. Крім хисту з допомогою ощадливих засобів влучно зобразити середовище та його зовнішні прикметні риси так, що постає враження живої й правдивої картини, Аґнес фон Крусеншерна володіє засобами ліричної чарівливої мови, які, однак (особливо в «Брамі біля Юганнеса»), подекуди з'їжджають на банальний тон. Спільні для всіх п'яти частин також деякі головні дійові особи в багатій галереї постатей, і навряд чи можна ствердити, що опис їх становлення й розвитку хибує на послідовність. Але треба засудити те, що в авторки сильний натиск на змалювання всемогутньої чуттєвості, характерний її попереднім творам, тут породив відьомську коловерть еротичних ускладнень. Нормальне і ненормальне виступають пліч-о-пліч — у світлі то прозорої поезії, то такого їдкого реалізму, що читач втрачає зацікавлення дегенератами на рівні худоби, які стали об'єктом письменницького таланту аналізувати. Цей хворий роман — хоч місцями й блискуче написаний — у його нинішньому вигляді не годиться для читання широким масам. Оригінальний текст (швед.)De två sista delarna av denna stora roman — ett slags blandning av familjehistoria och sedeskildring — ha en hel del drag gemensamma med de tidigare. Förutom den träffsäkra konsten att med diskreta medel skildra miljöer och yttre tillstånd så att de stå levande och sanna för vår syn har Agnes von Krusenstjerna i behåll sitt lyriskt charmfulla språk, som dock (särskilt i fjärde delen) någon gång glider ned i ett mera banalt tonläge. En del av de viktigaste gestalterna i det rika persongalleriet äro också gemensamma för alla delarna, och man kan knappast göra gällande, att skildringen av deras utvecklingsgång i högre grad saknar konsekvens. Men man måste beklaga, att den starka tonvikt, som förf. redan tidigare lagt på skildringen av det sinnligas allmakt, här utvecklats till en häxdans av erotiska förvecklingar. Det normala och det onormala förekommer sida vid sida, än genomlyst av skir poesi, än skildrat med så frän realism, att läsaren förlorar intresset för den degenererade fänad, som utgör föremålet för författarinnans analyseringskonst. En sjuk roman med delvis glänsande partier, men i sitt nuvarande skick oläsbar för en större allmänhet.
Суперечка про «Панночок» тривала два роки й переродилася в широку запальну дискусію про загальний стосунок прози та поезії до етичних і моральних норм, обов'язкових у тодішньому суспільстві. На стороні авторки скандального циклу стояли, зокрема, літератори Ейвінд Юнсон, , Ельмер Діктоніус, а особливо Карін Боє. Фон Крусеншерна провела паралель із цензурою, що в ті часи гнітила яскраво еротичну літературу в нацистській Німеччині. Фон Крусеншерну підтримав також впливовий ліберальний журналіст Торґню Сегерстедт. Дискусія сягнула апогею у 1935-му, на письменницькій конференції в Сиґтуні, де однією з тем стало питання красного письменства і моралі. Ядром і водночас каменем спотикання у дебатах було право жінок вільно висловлюватися й боротися за вільнішу статеву мораль.
Останній цикл письменниці — незакінчений автобіографічний «Зубожілий прошарок» (1935—1938). Чотирьом романам циклу, як і книжкам про Тоні, притаманні мотиви, взяті з особистого життя фон Крусеншерни, але в цих останніх творах вони великою мірою стосуються родини авторки. Кульмінацією останнього роману «Напровесні життя» стало самогубство героїні, в якій фон Крусеншерна уособила свою кузину Вівеку Гамільтон.
Фон Крусеншерна відома також як перекладачка. У 1917—1924 роках опубліковано її переклади романів. З німецької — «Зниклий Кох-і-Нур» Отто фон Ґоттберґа. З англійської — «Директор театру» Арнольда Беннетта, «Дійсність» Олів Вадслі, «Чоловік, що був добрим» Леонарда Мерріка й «Вогонь, розпалений пустельним вітром» Катлін Роудз.
Значну частину творів письменниці перекладено данською. Окремі твори — фінською, норвезькою, французькою і чеською.
Твори
Романи
- Ninas dagbok (1917) — «Нінин щоденник»
- Helenas första kärlek (1918) — «Перше кохання Гелени»
- Fru Esters pensionat (1927) — «Пансіонат пані Естер»
Трилогія про Тоні
- Tony växer upp: scener ur ett barndomsliv. Stockholm: Bonnier. 1922. Libris 17576636 — «Тоні виростає: сцени з дитинства»
- Tonys läroår: episoder ur en ungdom. Stockholm: Bonnier. 1924. Libris 17603536 — «Шкільні роки Тоні: епізоди з юності»
- Tonys sista läroår: resa till kejsarens hotell. Stockholm: Bonnier. 1926. Libris 17603540 — «Останній шкільний рік Тоні: мандрівка до імператорського готелю»
Панночки з Палена
- Den blå rullgardinen (1930) — «Блакитна гардина»
- Kvinnogatan (1930) — «Жіноча вулиця»
- Höstens skuggor (1931) — «Осінні тіні»
- Porten vid Johannes (1933) — «Брама біля Юганнеса»
- Älskande par (1933) — «Закохана пара»
- Bröllop på Ekered. — Stockholm: Spektrum. 1935. Libris 17877475 — «Весілля в Екереді»
- Av samma blod. — Stockholm: Bonnier. 1935. Libris 17636526 — «Тої самої крові»
Зубожілий прошарок
- Fattigadel (1935) — «Зубожілий прошарок»
- Dunklet mellan träden (1936) — «Пітьма між деревами»
- Dessa lyckliga år (1937) — «Ці щасливі роки»
- I livets vår (1938) — «Напровесні життя»
Збірки оповідань
- Händelser på vägen (1929) — «Події на дорозі»
- Delat rum på Kammakaregatan (1933) — «Гуртове житло на вулиці Каммаркареґатан»
- En ung dam far till Djurgårdsbrunn (1933) — «Молода дама їде до Юрґордсбрунна»
- Vivi, flicka med melodi (1936) — «Віві, дівчинка з мелодією»
Збірки віршів
- Nunnornas hus (1937) — «Дім монахинь»
Переклади
- Otto von Gottberg. Der verschwundene Kohinor / «Den försvunna koh-i-nooren». — Stockholm: Bonnier 1917, 211 s. (з німецької)
- Arnold Bennett. «Teaterdirektören». — Stockholm: Bonnier 1920, 310 s. (з англійської)
- Olive Wadsley. «Verklighet». — Stockholm 1921, 350 s. (з англійської)
- Leonard Merrick. The Man Who Was Good / «Mannen som var god». — Stockholm 1924, 266 s. (з англійської)
- Kathlyn Rhodes. The Desert Dreamers / «Elden som ökenvinden tände». — Stockholm: Lars Hökerbergs bokförlag, 1924, 301 s. (з англійської)
Вшанування пам'яті
- Портрет Аґнес фон Крусеншерни пензля (1933 рік) поміщено у Ґрипсгольмському замку (Марієфред), де зібрано портрети видатних людей, пов'язаних із Швецією.
- 1986 року знято 117-хвилинний художній фільм «Amorosa» («Закохана») про життя Аґнес фон Крусеншерни.
- 2006 року в Євле засновано товариство Аґнес фон Крусеншерни.
- Восени 2011 — навесні 2012 року в Євле міська бібліотека і газета «Gefle Dagblad» провели масштабний захід, присвячений роману «Зубожілий прошарок», у якому йдеться про Євле та городян цього міста. Безкоштовно роздано 4000 примірників твору, актори міського театру виступили з читанням творів письменниці, у книжкових гуртках і в товаристві фон Крусеншерни влаштовано літературні дискусії, у «Gefle Dagblad» опубліковано цикл статей про фон Крусеншерну та її творчість.
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 24 січня 2016.
- Lagercrantz 1951, Agnes von Krusenstjerna; Johannes Edfelts efterord till I livets vår i Krusenstjernas samlade skrifter
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 24 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 24 січня 2016.
- «Agnes von Krusenstjerna». Biblioteksbladet, 1934, № 113
Література
- Olof Lagercrantz. Agnes von Krusenstjerna. — Bonnier, 1980 (delvis omarbetad från originalutgåvan 1951).
- Merete Mazzarella. Agnes von Krusenstjerna. — Natur och Kultur, 1992.
- Birgitta Svanberg. Sanningen om kvinnorna: en läsning av Agnes von Krusenstjernas romanserie Fröknarna von Pahlen. — Gidlund, 1989.
- Börje Teijler. Agnes von Krusenstjerna och David Sprengel. — 1977.
- Anna Williams. Tillträde till den nya tiden: fem berättelser om när Sverige blev modernt: Ivar Lo-Johansson, Agnes von Krusenstjerna, Vilhelm Moberg, Moa Martinson. — Östlings bokförlag, Symposion, 2002.
- Anders Öhman. Apologier: en linje i den svenska romanen från August Strindberg till Agnes von Krusenstjerna. — Östlings bokförlag, Symposion, 2001.
Зовнішні зв'язки
- Твори Аґнес фон Крусеншерни на сайті «Projekt Runeberg» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт товариства Аґнес фон Крусеншерни[недоступне посилання з лютого 2019]
- Твори Твори Аґнес фон Крусеншерни на сайті «Libris» [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Твори Аґнес фон Крусеншерни на сайті «Klassisk svensk litteratur» [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Foto Agnes fon KrusenshernaAgnes von KrusenstjernaAgnes fon Krusensherna 1930 ti roki Im ya pri narodzhenniAgnes Yuliya Frederika fon KrusenshernaNarodilasya9 zhovtnya 1894 1894 10 09 Vekshe Krunuberg ShveciyaPomerla10 bereznya 1940 1940 03 10 45 rokiv Stokgolm Shveciya zloyakisna puhlinaPohovannyaPivnichnij cvintar StokgolmGromadyanstvo ShveciyaNacionalnistshvedkaDiyalnistpismennicyaZnannya movshvedskaRoki aktivnosti1907 1938Zhanrroman opovidannya virshMagnum opusCikl Zubozhilij prosharok MatidU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiAgnes fon Krusensherna u svoyij oseli 1930 ti roki A gnes Yu liya Fre drika fon Kru sensherna shved Agnes Julie Fredrika von Krusenstjerna nar 9 zhovtnya 1894 18941009 Vekshe Krunuberg Shveciya 10 bereznya 1940 Stokgolm Shveciya vidatna shvedska pismennicya ta feministka Pionerka novoyi hvili u shvedskij literaturi vidkritishogo i vidvertishogo zobrazhennya erotiki mizhlyudskih stosunkiv Obstoyuvala pravo zhinok vilno vislovlyuvatisya j borotisya za vilnishu seksualnu moral ZhittyepisNarodilasya v sim yi polkovnika Vilgelma Ernsta fon Krusensherni komanduvacha Yevlingenskogo polku i Evi Sofiyi fon Krusensherni Gamilton Shlyahtyanka po mechu j kuzheli Z materinogo boku pravnuchka klasika shvedskoyi literaturi vnuchka Adolfa Lyudviga Gamiltona j neboga Gugo Gamiltona Z batkovogo boku neboga Edvarda fon Krusensherni Ditinstvo provela u Vekshe U domi panuvala tepla priyazna atmosfera Agnes i yiyi troh brativ vihovuvali v dusi poshani do literaturi j pismennikiv osoblivo do Erika Gustafa Gejyera Cej period zhittya Agnes she v 11 rokiv u kvitni 1905 roku oharakterizuvala tak Spershu ya opishu svoyu rodinu i sebe samu Nasha rodina skladayetsya z troh hlopciv miloyi mami milogo tata j mene samoyi divchinki Originalnij tekst shved Nu skall jag forst beskriva min familj och mig sjalv Var familj bestar av 3 gossar och en snall mamma och en snall pappa och mig sjalv som ar en flicka 1902 roku rodina perebralasya do Yevle de Agnes u 1904 mu pishla do shkoli dlya divchat U 1909 roci batko vijshov na pensiyu j pereviz rodinu do Stokgolma Tam Agnes u 1909 1911 rokah navchalas u Stokgolmskij vishij uchitelskij seminariyi Anni Sandstrem U 1912 1913 mu zdobuvala osvitu privatno U 1914 roci musila rozirvati zaruchini z molodim studentom medikom nerivneyu yij sho sprovokuvalo pershij depresivnij epizod spadok rodu Gamiltoniv zagostrenij nevdachami v kohanni troh kuzeniv Gamiltoniv u Yevle najmolodshij rovesnik Agnes naklav na sebe ruki Samogubstvo dvoyuridnoyi sestri Viveki Gamilton u 1917 roci naklalo vidbitok na tvorchist pismennici stalo za yiyi slovami provistyu majbutnih nevroziv i zalaman 1918 roku pismennicya provela 9 misyaciv u psihiatrichnij likarni v Sulni pro yaku opisanu yak imperatorskij gotel zgodom vidala netipovi dlya svogo chasu memuari Pid chas pogirshennya stosunkiv iz rodinoyu vid yakoyi zalezhala materialno Agnes vinoshuye plani samogubstva a nevdovzi pid chas povnoyi prigod mandrivki v Angliyi virishuye porvati z dobroporyadnim seredovishem u kotromu virosla Ya sita po gorlo visokoyu shlyahtoyu viroyu v Boga j moralnistyu pishe vona u shodenniku Navesni 1921 go znajomitsya z shvedskim literatorom Brurom Davidom Martinom Sprengelem 1880 1941 i vsuperech voli batkiv kotri napolyagali na Gerardi Udenkranci bere z nim shlyub u Stokgolmi Sprengel chiniv velikij vpliv na mistkinyu sponukuvav do tvorchosti pozhertvuvav pismennickoyu kar yeroyu shob pidtrimuvati druzhinu yak pismennicyu j lyudinu redaguvav i vidavav usyu yiyi tvorchist prote j namovlyav ostatochno porvati z rodinoyu Vikiden u chervni 1924 go sprichiniv krizu trivalistyu v kilka rokiv naduzhivannya alkgolem i narkotikami Raz po razu v shodenniku ta listuvanni traplyayutsya tverdzhennya sho Agnes ne mozhe buti spravzhnoyu zhinkoyu bo neplidna U sichni 1940 go u pismennici diagnostovano zloyakisnu puhlinu mozku 9 bereznya prooperovana a nastupnogo dnya Agnes fon Krusensherna pomerla Pohovana na Pivnichnomu cvintari u Stokgolmi U nekrolozi David Sprengel procituvav ostanni slova romanu Toni virostaye sceni z ditinstva Och hon gick vidare in i det tatnande morkret I vona pishla u dedali gustishu pitmu Na mogili postavleno nadgrobok roboti skulptora statuya Krusensherni na povnij zrist TvorchistAgnes fon Krusensherna pochala pisati virshi trinadcyatilitnoyu v 1907 roci Pershi zbirki yiyi poezij nadrukovani u shomisyachniku vidavnictva Bonnyera Klippta vingar Pidstrizheni krila veresen 1915 Ensam Samotnya zhovten 1916 Hennes van Yiyi drug listopad 1917 U prozi debyutuvala 1917 roku knizhkoyu pro dva misyaci v zhitti 18 richnoyi shlyahtyanki Ninin shodennik Tvir pomitili ne za zmist a tomu sho jogo napisala pravnuchka Gejyera Spravzhnij uspih prijshov z publikaciyeyu u 1922 1926 rokah ciklu z troh romaniv pro stanovlennya divchini Toni z vishogo prosharku suspilstva Toni virostaye sceni z ditinstva Shkilni roki Toni epizodi z yunosti ta Ostannij shkilnij rik Toni mandrivka do imperatorskogo gotelyu Ci tvori viklikali shirokij rozgolos zavdyaki novatorskomu vidkritomu zmalyuvannyu intimnih seksualnih scen ta vidchuttiv U Shveciyi pershoyi chverti HH stolittya take bulo nezvichnim yak i opis zhittya u Sulnskij psihiatrichnij likarni Drugij cikl Pannochki z Palena 1930 1935 sprichiniv rizku reakciyu v krayini oskilki ci sim romaniv mistili motivi krovozmishennya j opisi statevih aktiv 1933 roku v literaturno kritichnih kolah Shveciyi pochalasya gostra diskusiya yaka zgodom distala nazvu Superechka pro Krusenshernu abo Superechka pro fon Paleniv Krusenstjernafejden von Pahlenfejden 1934 roku vidannya Biblioteksbladet Bibliotechnij listok pomistilo vidguk na chetvertij i p yatij romani drugogo ciklu Bramu bilya Yugannesa i Zakohanu paru Dvi ostanni chastini cogo velikogo ciklu svoyeridna sumish istoriyi rodu ta opisu zvichayiv mayut chimalo spilnih ris iz poperednimi troma Krim histu z dopomogoyu oshadlivih zasobiv vluchno zobraziti seredovishe ta jogo zovnishni prikmetni risi tak sho postaye vrazhennya zhivoyi j pravdivoyi kartini Agnes fon Krusensherna volodiye zasobami lirichnoyi charivlivoyi movi yaki odnak osoblivo v Brami bilya Yugannesa podekudi z yizhdzhayut na banalnij ton Spilni dlya vsih p yati chastin takozh deyaki golovni dijovi osobi v bagatij galereyi postatej i navryad chi mozhna stverditi sho opis yih stanovlennya j rozvitku hibuye na poslidovnist Ale treba zasuditi te sho v avtorki silnij natisk na zmalyuvannya vsemogutnoyi chuttyevosti harakternij yiyi poperednim tvoram tut porodiv vidomsku kolovert erotichnih uskladnen Normalne i nenormalne vistupayut plich o plich u svitli to prozoroyi poeziyi to takogo yidkogo realizmu sho chitach vtrachaye zacikavlennya degeneratami na rivni hudobi yaki stali ob yektom pismennickogo talantu analizuvati Cej hvorij roman hoch miscyami j bliskuche napisanij u jogo ninishnomu viglyadi ne goditsya dlya chitannya shirokim masam Originalnij tekst shved De tva sista delarna av denna stora roman ett slags blandning av familjehistoria och sedeskildring ha en hel del drag gemensamma med de tidigare Forutom den traffsakra konsten att med diskreta medel skildra miljoer och yttre tillstand sa att de sta levande och sanna for var syn har Agnes von Krusenstjerna i behall sitt lyriskt charmfulla sprak som dock sarskilt i fjarde delen nagon gang glider ned i ett mera banalt tonlage En del av de viktigaste gestalterna i det rika persongalleriet aro ocksa gemensamma for alla delarna och man kan knappast gora gallande att skildringen av deras utvecklingsgang i hogre grad saknar konsekvens Men man maste beklaga att den starka tonvikt som forf redan tidigare lagt pa skildringen av det sinnligas allmakt har utvecklats till en haxdans av erotiska forvecklingar Det normala och det onormala forekommer sida vid sida an genomlyst av skir poesi an skildrat med sa fran realism att lasaren forlorar intresset for den degenererade fanad som utgor foremalet for forfattarinnans analyseringskonst En sjuk roman med delvis glansande partier men i sitt nuvarande skick olasbar for en storre allmanhet Superechka pro Pannochok trivala dva roki j pererodilasya v shiroku zapalnu diskusiyu pro zagalnij stosunok prozi ta poeziyi do etichnih i moralnih norm obov yazkovih u todishnomu suspilstvi Na storoni avtorki skandalnogo ciklu stoyali zokrema literatori Ejvind Yunson Elmer Diktonius a osoblivo Karin Boye Fon Krusensherna provela paralel iz cenzuroyu sho v ti chasi gnitila yaskravo erotichnu literaturu v nacistskij Nimechchini Fon Krusenshernu pidtrimav takozh vplivovij liberalnij zhurnalist Torgnyu Segerstedt Diskusiya syagnula apogeyu u 1935 mu na pismennickij konferenciyi v Sigtuni de odniyeyu z tem stalo pitannya krasnogo pismenstva i morali Yadrom i vodnochas kamenem spotikannya u debatah bulo pravo zhinok vilno vislovlyuvatisya j borotisya za vilnishu statevu moral Ostannij cikl pismennici nezakinchenij avtobiografichnij Zubozhilij prosharok 1935 1938 Chotirom romanam ciklu yak i knizhkam pro Toni pritamanni motivi vzyati z osobistogo zhittya fon Krusensherni ale v cih ostannih tvorah voni velikoyu miroyu stosuyutsya rodini avtorki Kulminaciyeyu ostannogo romanu Naprovesni zhittya stalo samogubstvo geroyini v yakij fon Krusensherna uosobila svoyu kuzinu Viveku Gamilton Fon Krusensherna vidoma takozh yak perekladachka U 1917 1924 rokah opublikovano yiyi perekladi romaniv Z nimeckoyi Zniklij Koh i Nur Otto fon Gottberga Z anglijskoyi Direktor teatru Arnolda Bennetta Dijsnist Oliv Vadsli Cholovik sho buv dobrim Leonarda Merrika j Vogon rozpalenij pustelnim vitrom Katlin Roudz Znachnu chastinu tvoriv pismennici perekladeno danskoyu Okremi tvori finskoyu norvezkoyu francuzkoyu i cheskoyu TvoriRomani Ninas dagbok 1917 Ninin shodennik Helenas forsta karlek 1918 Pershe kohannya Geleni Fru Esters pensionat 1927 Pansionat pani Ester Trilogiya pro Toni Tony vaxer upp scener ur ett barndomsliv Stockholm Bonnier 1922 Libris 17576636 Toni virostaye sceni z ditinstva Tonys laroar episoder ur en ungdom Stockholm Bonnier 1924 Libris 17603536 Shkilni roki Toni epizodi z yunosti Tonys sista laroar resa till kejsarens hotell Stockholm Bonnier 1926 Libris 17603540 Ostannij shkilnij rik Toni mandrivka do imperatorskogo gotelyu Pannochki z Palena Den bla rullgardinen 1930 Blakitna gardina Kvinnogatan 1930 Zhinocha vulicya Hostens skuggor 1931 Osinni tini Porten vid Johannes 1933 Brama bilya Yugannesa Alskande par 1933 Zakohana para Brollop pa Ekered Stockholm Spektrum 1935 Libris 17877475 Vesillya v Ekeredi Av samma blod Stockholm Bonnier 1935 Libris 17636526 Toyi samoyi krovi Zubozhilij prosharok Fattigadel 1935 Zubozhilij prosharok Dunklet mellan traden 1936 Pitma mizh derevami Dessa lyckliga ar 1937 Ci shaslivi roki I livets var 1938 Naprovesni zhittya Zbirki opovidan Handelser pa vagen 1929 Podiyi na dorozi Delat rum pa Kammakaregatan 1933 Gurtove zhitlo na vulici Kammarkaregatan En ung dam far till Djurgardsbrunn 1933 Moloda dama yide do Yurgordsbrunna Vivi flicka med melodi 1936 Vivi divchinka z melodiyeyu Zbirki virshiv Nunnornas hus 1937 Dim monahin Perekladi Otto von Gottberg Der verschwundene Kohinor Den forsvunna koh i nooren Stockholm Bonnier 1917 211 s z nimeckoyi Arnold Bennett Teaterdirektoren Stockholm Bonnier 1920 310 s z anglijskoyi Olive Wadsley Verklighet Stockholm 1921 350 s z anglijskoyi Leonard Merrick The Man Who Was Good Mannen som var god Stockholm 1924 266 s z anglijskoyi Kathlyn Rhodes The Desert Dreamers Elden som okenvinden tande Stockholm Lars Hokerbergs bokforlag 1924 301 s z anglijskoyi Vshanuvannya pam yatiPortret Agnes fon Krusensherni penzlya 1933 rik pomisheno u Gripsgolmskomu zamku Mariyefred de zibrano portreti vidatnih lyudej pov yazanih iz Shveciyeyu 1986 roku znyato 117 hvilinnij hudozhnij film Amorosa Zakohana pro zhittya Agnes fon Krusensherni 2006 roku v Yevle zasnovano tovaristvo Agnes fon Krusensherni Voseni 2011 navesni 2012 roku v Yevle miska biblioteka i gazeta Gefle Dagblad proveli masshtabnij zahid prisvyachenij romanu Zubozhilij prosharok u yakomu jdetsya pro Yevle ta gorodyan cogo mista Bezkoshtovno rozdano 4000 primirnikiv tvoru aktori miskogo teatru vistupili z chitannyam tvoriv pismennici u knizhkovih gurtkah i v tovaristvi fon Krusensherni vlashtovano literaturni diskusiyi u Gefle Dagblad opublikovano cikl statej pro fon Krusenshernu ta yiyi tvorchist Primitki Arhiv originalu za 29 sichnya 2016 Procitovano 24 sichnya 2016 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2017 Procitovano 24 sichnya 2016 Lagercrantz 1951 Agnes von Krusenstjerna Johannes Edfelts efterord till I livets var i Krusenstjernas samlade skrifter Arhiv originalu za 15 lyutogo 2017 Procitovano 24 sichnya 2016 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2016 Procitovano 24 sichnya 2016 Agnes von Krusenstjerna Biblioteksbladet 1934 113LiteraturaOlof Lagercrantz Agnes von Krusenstjerna Bonnier 1980 delvis omarbetad fran originalutgavan 1951 ISBN 91 0 044979 2 Merete Mazzarella Agnes von Krusenstjerna Natur och Kultur 1992 ISBN 91 27 03141 1 Birgitta Svanberg Sanningen om kvinnorna en lasning av Agnes von Krusenstjernas romanserie Froknarna von Pahlen Gidlund 1989 ISBN 91 7843 007 0 Borje Teijler Agnes von Krusenstjerna och David Sprengel 1977 ISBN 91 7260 094 2 Anna Williams Tilltrade till den nya tiden fem berattelser om nar Sverige blev modernt Ivar Lo Johansson Agnes von Krusenstjerna Vilhelm Moberg Moa Martinson Ostlings bokforlag Symposion 2002 ISBN 91 7139 567 9 Anders Ohman Apologier en linje i den svenska romanen fran August Strindberg till Agnes von Krusenstjerna Ostlings bokforlag Symposion 2001 ISBN 91 7139 511 3Zovnishni zv yazkiTvori Agnes fon Krusensherni na sajti Projekt Runeberg 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Sajt tovaristva Agnes fon Krusensherni nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Tvori Tvori Agnes fon Krusensherni na sajti Libris 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Tvori Agnes fon Krusensherni na sajti Klassisk svensk litteratur 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine