Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аґванське письмо або писемність Кавказької Албанії писемність ранньосередньовічної держави Кавказька Албанія у Східному

Аґванське письмо

Аґванське письмо

Аґванське письмо (або писемність Кавказької Албанії) — писемність ранньосередньовічної держави Кавказька Албанія у Східному Закавказзі на території сучасного Азербайджану і Південного Дагестану. Алфавіт виявлено 1937 року у вірменському рукописі XV століття, дешифрування писемності на основі знайдених пізніше джерел опубліковано 2009 року. Нащадком аґванської мови вчені вважають сучасну удінську мову  нахсько-дагестанських мов.

Аґванська абетка
Вид
(абетка)
Мовикавказько-албанська
ТворецьМесроп Маштоц (гіпотеза)
Період
V — VII ст. н. е.
Походження
ґарґарейське наріччя (за однією з версій)
  • Аґванська абетка
унікод
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Історичний нарис

image
Вірменський рукопис XV століття, що мав албанську абетку

Єдиною відомою мовою Кавказької Албанії є аґванська, інакше .

, „Житіє Маштоца“, близько 443—450 роки:
«У цей час приїхав до нього якийсь ієрей, алуанець за ім'ям Беніамін. Він (Маштоц) розпитав його, розслідував варварські слова алуанської мови, потім своєю звичайною проникливістю, зісланою з неба, створив письмена (для алуанців) і милістю Христа успішно зважив, розставив і уточнив.»

Вірменський хроніст V століття , автор „Житія Маштоца“, повідомляє, що аґванський алфавіт був створений (або відновлений) вірменським просвітителем і місіонером Месропом Маштоцем за допомогою  і перекладача Веніаміна на початку 420-х років, після християнізації цієї країни. Корюн пише:

Аналогічне повідомлення є у Мовсеса Хоренаці та у пізнішого історика, автора „Історії Албанії“ Мовсеса Каґанкатваці з характеристикою ґарґарської мови, проте ряд істориків (, К. П. Патканов) вважають, що цей фрагмент з останнього джерела запозичено в Хоренаці.

Твердження про створення Месропом Маштоцем албанського алфавіту не знаходить підтвердження у невірменських першоджерелах.

Період розквіту албанської писемності, на думку , припадає на V—VII ст., коли кавказькі албанці брали активну участь у політичному та культурному житті регіону. Писемність існувала й після підкорення Кавказької Албанії арабами у VII сторіччі, коли відбувалася поступова ісламізація і денаціоналізація албанців. Відсутність точних даних не дозволяє визначити, до якого періоду албанська писемність використовувалася на практиці. Згідно вірменському історику монгольського періоду (кінець XIII — початок XIV століття), за його часів албанська писемність ще застосовувалася. Гірські області Албанії, які були населені народом, що мав спільне з вірменами віросповідання і відстоював свою національну культуру і незалежність, він називає „halojen“, яке схоже з „aluan“ — терміном, що означає у вірмен народ і країну албанців. Згідно , хоча „албанське“ царство розпалося незабаром після 705 року, албанський алфавіт, можливо, продовжував використовуватися аж до XII століття.

Учасники розшифрування албанського алфавіту Йост Гіпперт і  відзначають, що ґарґарська мова, для якої була створена писемність, не була мовою всіх кавказьких албанців, а тільки певної групи (), грала вирішальну роль в управлінні Кавказькою Албанією, а термін „албанська“ для мови і писемності вважають не зовсім коректним.

Походження аґванського письма

У ряді дослідників виникли деякі сумніви щодо ролі Маштоца у створенні албанського письма. Вперше ця точка зору була озвучена Іллею Окромчедєловим-Серебряковим 1881 року на V Археологічному з'їзді в Тифлісі.

Камілла Тревер зазначає у виданій 1959 року книзі, що в середні століття з'явилася нова версія книги , складена на основі витягів з оригіналу й доповнена деякими відомостями з історії Мовсеса Хоренаці. У цій новій редакції, відомої під назвою „Псевдо-Корюн“, відсутні відомості про відновлення Маштоцем албанського алфавіту. Наявність цих відомостей в оригіналі говорить про існування у албанців алфавіту й на початку V століття. Сама Тревер вважає, що Маштоц створив албанську абетку на основі „ґарґарейського наріччя“.

1966 року російський сходознавець Анахіт Періханян висловила припущення, що створення аґванської писемності, як до того ж і вірменської, було обумовлено завданням консолідації національних сил проти асиміляції з боку Візантії та Ірану, і відвідування Маштоцем Кавказької Албанії та Грузії, церкви яких були найтіснішим чином пов'язані з вірменською церквою, міг мати політичний сенс. Маштоц, не знав грузинської і аґванської мов, апріорі не міг виступити безпосереднім творцем відповідної писемності без згаданих у Корюна грузина Джалія і албанця Веніаміна, бо процес створення нового алфавіту неможливо звести до «буквотворчості». В цілому наявну у вірменських джерелах версію Періханян оцінює як ймовірну. Стівен Рапп допускає можливість пізнього вставлення фрагмента у книзі Корюна, однак вважає, що є багато підстав уважати, що винахід трьох закавказьких абеток (вірменської, грузинської та аґванської) належать одному регіональному процесу, який курирував Маштоц.

Як зазначає російський історик Муртазалі Гаджієв, висловлені сумніви щодо ролі Маштоца дозволили деяким дослідникам зробити висновок, що Маштоц не грав значної ролі у винаході аґванського письма. Це, на думку дослідника, є явним приниженням значення діяльності Маштоца. На думку Гаджієва, біля витоків літератури Кавказької Албанії стояли вірменин Маштоц, що не знав албанської мови, але мав досвід розроблення абеток, і аґванець-священик Беніамін, який був «обдарованим перекладачем» і, вочевидь, знав не тільки аґванську, але і вірменську мови.

Згідно Віктору Шнірельману, азербайджанські історики з середини XX століття або повністю замовчують, або зовсім відкидають роль Маштоца у створенні аґванської писемності.

Йост Гіпперт, один з дешифрувальників знайденого 1996 року албанського палімпсеста, на основі аналізу букв приходить до висновку, що в основі албанського письма очевидно лежить вірменський алфавіт, що своєю чергою свідчить на користь історичної традиції, що приписує створення аґванської абетки Месропу Маштоцу.

Французький сходознавець [en] вважає, що розповідь Корюна не викликає сумнівів і підтверджується фактичним матеріалом аґванської писемності, зокрема нещодавно розшифрованим «Синайським палімпсестом».

Спроби дешифрування

Перші знахідки

1886 року вірменознавець професор Н. Карамянц опублікував статтю, в якій повідомляв про бачений ним у Мюнхені вірменський рукопис з мініатюрами («Роман Олександра»), переписаний 1535 року дияконом Іосафом у монастирі Сурб Григор Лусаворич у Сівасі. У ньому на останній сторінці поруч з іншими записами містилися два рядки, написані невідомим писанням, а на полях біля першого з цих рядків була зроблена позначка вірменською: «письмо аґванське» (gir ałuanic). Карамянц обережно припустив, що згадані два рядки виконані аґванськими буквами (він нарахував їх 21) і повторюють вірменський напис, що починалася зі слів «пом'янути грішного Іосафа диякона». Проте пізніше з'ясувалося, що це «відкриття» було уявним — текст був вірменською криптограмою (тайнопис).

Справжнє відкриття кавказько-албанського письма відбулося 1937 року, коли професор Абуладзе знайшов у вірменському рукопису XV ст. перший список аґванської абетки, що складається з 52 своєрідних букв, під назваю Aluanic girnë, тобто «аґванське письмо». Великий вірменський учений Рачія Ачарян дуже сприятливо сприйняв виявлення кавказько-албанського письма — зокрема, в газеті «Известия» Ачарян писав:

image Молодий грузинський вчений Ілля Абуладзе, який знайшов 28 вересня 1937 року серед Ечміадзинських рукописів албанський алфавіт, став гідний вічної слави і пошани.
Оригінальний текст (рос.)
Молодой грузинский ученый Илья Абуладзе, обнаруживший 28 сентября 1937 года среди Эчмиадзинских рукописей албанский алфавит, стал достоин вечной славы и почтения.
 image

Одночасно Ачарян піддав критиці тих вчених, які піддавали сумніву справжність рукопису.

image
Кам'яна капітель V—VI ст. з написом аґванською мовою, знайдений при розкопках у Мінгечаурі

Абуладзе зробив ще одне важливе повідомлення, що частково підтверджує існування кавказько-албанського письма. Там же, у Матенадарані, їм були знайдені два рукописних списка тексту під заголовком «Про історію святого і божественного єлею, яку написали батьки Сходу аґванським письмом і перевели на вірменську мову».

Рукописи були спрямовані Акакію Шанідзе, який підтвердив їх автентичність, а також зазначив, що відображена в абетці звукова система повинна відповідати звуковій системі сучасної удінської мови — представника лезгинської групи дагестанських мов.

1948 року під час земляних робіт у Мінгечаурі (мала бути затоплена певна площа у зв'язку з будівництвом Мінгячевірської ГЕС) був розкопаний ранньосередньовічний християнський храм VI—VII ст. і знайдений перший зразок достовірно аґванської епіграфіки. Серед цих знахідок виявилася і така (напис на свічнику), яка, мабуть, відтворювала послідовність з десяти букв, аналогічних початковим буквам абетки вже відомого рукопису, й тим самим ще раз підтверджувала автентичність останньої.

Поблизу с. Верхнє Лабко (Левашинський район, Дагестан, Росія) було знайдено ще один напис на кам'яній табличці, яка в точності відтворює аґванську абетку рукописних списків. Більшість сучасних фахівців називають цей артефакт підробкою.

1960 року Шанідзе досліджує одне «нечитабельне письмо», що знаходиться в королівської бібліотеки Мюнхена і згадане в довідковому виданні Акопа Анасяна «Вірменська бібліографія V—XVIII ст.». Для дешифрування Шанідзе використовував виданий Карамянцем рукопис 1535 року, а також новознайдену аґванську абетку. Дослідник знаходить безсумнівну подібність деяких букв аґванської абетки і рукописом мюнхенської бібліотеки. Запис виявився вірменською криптограмою. На думку Акопа Анасяна, наявні у вірменських рукописах абетки, звані «албанськими», є видозмінами древніх аґванських букв, які використовувалися вірменізованними албанами для написання вірменських текстів. Іще подібнішими є вони з символами виданими А. Г. Абрамяном в «Історії вірменського письма та писемності». З чого випливає, що вони мають одне походження і є різновидами однієї і тієї ж писемності. Можливо, що, як і грузинські літери, кавказько-албанська абетка з часом зазнала змін і стала відрізнятися від свого прототипу. Але залишається відкритим питання — чи сходять вони до справжніх албанських букв, які є в написах на камені й уламках кераміки, знайдених під час розкопок у Мінгечаурі.

Синайський палімпсест

image
Синайський палімпсест

1996 року експедицією АН Грузії на чолі з  в монастирі Св. Катерини на Синаї було виявлено палімпсест, що містить близько 120 сторінок, з аґванським текстом, поверх якого був написаний грузинський текст. Палімпсест був складений на основі 59-буквеної абетки. З попереднім повідомленням про ідентифікацію і дешифрування аґванського тексту Алексідзе виступив на конференції «Етнокультурна спадщина Кавказької Албанії» в Баку в травні 2001 року. Згідно азербайджанському інформагентству, Алексідзе датував аґванський текст періодом IV—V століть. Ця датування, згідно азербайджанській стороні, «корінним чином спростовує прийняті багатьма вченими затвердження вірменських істориків про те, що аґванська писемність була винайдена Месропом Маштоцем у V ст.» . У наведеному тексті виступу сам Алексідзе, однак, говорить, що «найсміливішим висновком було б таке датування нижніх текстів <…> у період між V і VI століттями». Російський історик  зазначає, що європейські дослідники синайського палімпсеста дають пізнішу дату, а датування IV століттям може мати політичний підтекст, так як «має у своїй основі спроби знайти докази, що спростовують відомості джерел щодо створення початком V століття Месропом Маштоцем трьох алфавітів: вірменського, грузинського і аґванського». Так, наприклад, Вернер Зайбт датує палімпсест приблизно VIII століттям або декілька пізнішим періодом. 2007 року в журналі Iran and the Caucasus Ґріпперт і Шульце дали попередній опис дешифрування палімпсеста. Відповідно до опису, палімпсест датується VII століттям і є біблійними текстами, аналіз яких показує, що вони переводилися з відповідних вірменських текстів. Окрім того, мова палімпсесту показує наявність, незначною мірою, впливу древньоармянської мови на стару удінську мову.

Розшифрування палімпсесту видане 2009 року окремою книгою у двох томах, з історичним нарисом, коротким описом граматики та словниковими матеріалами. Остаточну думку з приводу датування і походження тексту в цьому виданні є стриманішим: так, розглядаючи аргументи на користь того чи іншого датування, автори стверджують, що обидва виявлені кавказько-албанські тексти «мабуть, були написані в проміжку між кінцем VII ст. і X ст., причому є ймовірнішим більш пізнє датування». Стосовно ж джерела для перекладу, то в текстах відзначаються збіги як з вірменською та грузинською, так і з грецькою і сирійською версіями біблійних перекладів. І хоч у кількох місцях структура аґванського тексту може пояснюватися тільки перекладом з вірменської, в цілому всі наведені схожості не дають підстав для однозначних тверджень про мову-джерело — «вони лише доводять, що албанська версія належить до певної традиції, в рамках якої поділяє найбільшу кількість подібностей з вірменською Біблією і меншою мірою зі старими варіантами грузинської, і яка на ранніх етапах спиралася також (або зазнала впливу) на сирійські моделі».

Примітки

  1. (рос.) Клімов Г. А. Аґванська мова [ 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.] // Мови світу: Кавказькі мови. — Москва, 1999. — С. 459
  2. (рос.) К. В. Тревер. Нариси з історії та культури Кавказької Албанії. М—Л., 1959:
    image Як відомо, у V ст. Месроп Маштоц, створюючи албанський алфавіт, за основу його поклав ґарґарське наріччя албанської мови („створив письмена ґарґарської мови, багатої горловими звуками“). Ця остання обставина дозволяє припустити, що саме ґарґари були найкультурнішим і ведучим албанським плем'ям.
    Оригінальний текст (рос.)
    Как известно, в V в. Месроп Маштоц, создавая албанский алфавит, в основу его положил гаргарское наречие албанского языка („создал письмена гаргарского языка, богатого горловыми звуками“). Это последнее обстоятельство позволяет высказать предположение, что именно гаргары являлись наиболее культурным и ведущим албанским племенем.
    		 image
  3. (рос.) Корюн. Житіє Маштоца, 16-17 [ 12 березня 2020 у Wayback Machine.]
  4. (рос.) Майсак Т. А. До публікації кавказько-албанських палімпсестів з Синайського монастиря // . — Москва, 2010. — № 6. — С. 89.
  5. (рос.) М. С. Гаджієв. До інтерпретації відомостей про створення писемності Кавказької Албанії // Albania Caucasica. — Москва : ІВ РАН, 2015. — Т. I. — С. 178.
  6. (англ.) Peter R. Ackroyd. The Cambridge history of the Bible. — Cambridge University Press, 1963. — Т. 2. — С. 368.:"The third Caucasian people, the Albanians, also received an alphabet from Mesrop, to supply scripture for their Christian church. This church did not survive beyond the conquests of Islam, and all but few traces of the script have been lost, and there are no remains of the version known."
  7. (англ.) J. Gippert, W. Schulze. Some Remarks on the Caucasian Albanian Palimpsests / Iran and the Caucasus 11 (2007). «Rather, we have to assume that Old Udi corresponds to the language of the ancient Gargars (cf. Movsēs Kałankatuac‘i who tells us that Mesrob Maštoc‘ (362—440) created with the help [of the bishop Ananian and the translator Benjamin] an alphabet for the guttural, harsh, barbarous, and rough language of the Gargarac‘ik‘).»
  8. (рос.) А. Шанідзе. Нововідкритий алфавіт кавказьких албанців і його значення для науки // Звістки інституту мови, історії та матеріальної культури ім. акад. Н. Я. Марра. — 1938. — С. 2.
  9. (рос.) К. Патканов. Історія Агван Мойсея Каґанкатваці. — 1861. — С. xi.
  10. (англ.) Avedis K.Sanjian. The World's Writing Systems. Oxford University Press, 1996- P.356. [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.]

    According to Koriun 1964: 37, 40-41, Mesrop also invented scripts for georgian and Caucasian Albanian, but this claim is not confirmed by non-Armenian sources.

  11. (рос.) А. Шанідзе. Нововідкритий алфавіт кавказьких албанців і його значення для науки // Звістки інституту мови, історії та матеріальної культури ім. акад. Н. Я. Марра. — 1938. — С. 3-4.

    Судячи за одним місцем в історика монгольської епохи Хетума, що жив наприкінці 13-го і на початку 14-го ст., албанська писемність ще вживалася при ньому. У розділі „Про царство вірмен“ він розповідає, що „племена, які населяють країну вірмен, називаються різними іменами, дивлячись по областям і місцям, де вони знаходяться… Вони мають письмена арамови, а також і інші, котрі називаються halojen“. Для визначення терміну halojen знаходимо у того ж автора інше місце в розділі „Про панування сарацинів“, де він, кажучи про арабів, повідомляє, що вони „після цього (тобто підкорення Ірану) взяли інші міста і села та захопили всю Азію, за винятком Абхазії, що в Грузії, тієї області вірменського царства, яка простонародною мовою називається halojen. Ці дві області стали проти сарацинів і зовсім не захотіли підкоритися їм. Таким чином вони (ці області) виявилися притулком і захищеними місцями для всіх християн, гнаних сарацинами, які примушували їх підкоритися магометанській вірі“. З цього випливає, що область halojen, яка становила за Хетумом частину Вірменії і не підкорилася арабам, мала свою писемність. Треба мати на увазі, що Хетум, описуючи різні царства (індійців, персів, мідян, вірмен, грузинів, халдейців, турків, ассирійців тощо), жодним словом не згадує про Албанію. З іншого боку, його Вірменія включає в себе значну частину Дагестану. Тому треба зробити висновок, що, кажучи про вірменську область halojen зі своєю писемністю, Хетум має на увазі гірські частини Албанії (Карабах? Ширван?), населені народом, що мав єдине з вірменами віросповідання і наполегливо відстоював незалежність і національну культуру. Якщо не помиляємося і простонародне halojen те ж саме, що і літературне aluan, під яким у вірмен розуміються народ і країна албанців, то виходить, що на початку 14-го століття албанці, сповідуючи вірм.-григоріанську віру, ще й мали свою національну писемність. Подальших слідів її існування, на жаль, поки не знаходимо.
  12. (англ.) The Language of the ‘Caucasian Albanian’ (Aluan) Palimpsest from Mt.Sinai and of the ‘Caucasian Albanian’ inscriptions [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]

    Although the ‘Albanian’ state started to disintegrate soon after 705, the Aluan script seemed to have been in continuous use until at least the 12th century. For instance, the Kilikean historian Haython (Hethum), a nephew of the Kilikean king Hethum I (1226—1269), reported in 1307: „Literas habent Armenicas, et alias etiam, quae dicuntur Haloën“ (Haythoni Armenii historia orientalis, quae eadem et De Tartaris inscribitur, Coloniae Brand. 1671:9).
  13. (англ.) Jost Gippert, Wol fgang Schulze. Some Remarks on the Caucasian Albanian Palimpsests // Iran and the Caucasus 11 (2007)
  14. (рос.) Тревер К. В. Нариси з історії та культури Кавказької Албанії IV ст. до н. е.−VII ст. н. е. — М.−Л. : Видавництво Академії наук СРСР, 1959., глави „Мова і письмо. Школа. Календар“

    Історик вірменської літератури М. Абегян відзначає в цій редакції рукопису складність періодів, вживання незвичайних слів і неправильність мови і цим пояснює появу ще в середні століття нової редакції, складеної з витягів з книги Корюна з приєднанням відомостей (замість Корюнових), витягнутих з „Історії Вірменії“ Мойсея Корейського. Ця редакція відома під назвою „Псевдо-Корюн“. Цією ж другою редакцією і користуються наразі дослідники, тоді як для історії культури Албанії зі старої редакції можна почерпнути найважливіші дані, а саме вказівку на те, що в країні албанів Месроп Маштоц „відновив їх алфавіт“. Відтак, на початку V ст. в Албанії вже був якийсь свій старий алфавіт, який Маштоц „відновив“. Але слова про „відновлення“ алфавіту у „Псевдо-Корюні“ відсутні.
  15. Тревер К. В. Нариси з історії та культури Кавказької Албанії IV ст. до н. е.−VII ст. н. е. — М.−Л. : Видавництво Академії наук СРСР, 1959., глави „Мова і письмо. Школа. Календар“ і „Албанія у IV—II ст. до н. е.“.
    image Як відомо, у V ст. Месроп Маштоц, створюючи албанський алфавіт, за основу його поклав ґарґарське наріччя албанської мови („створив письмена ґарґарської мови, багатої горловими звуками“). Ця остання обставина дозволяє припустити, що саме ґарґари були найкультурнішим і ведучим албанським плем'ям. Якщо саме до них застосовні найменування „албани“ у вузькому розумінні цього слова, тоді питання про час об'єднання їх з Албанії, природно, повинен відпасти.
    Оригінальний текст (рос.)
    Как известно, в V в. Месроп Маштоц, создавая албанский алфавит, в основу его положил гаргарское наречие албанского языка („создал письмена гаргарского языка, богатого горловыми звуками“). Это последнее обстоятельство позволяет высказать предположение, что именно гаргары являлись наиболее культурным и ведущим албанским племенем. Если именно к ним приложимо наименование «албаны» в узком понимании этого слова, тогда вопрос о времени объединения их с албанами, естественно, должен отпасть.
    		 image
  16. (рос.) А. Г. Періханян. До питання про походження вірменської писемності // Переднеазіатський збірник II, Москва, 1966
  17. (англ.) Stephen H. Rapp, Jr. The Georgian Nimrod // The Armenian Apocalyptic Tradition: A Comparative Perspective / Edited by Kevork B. Bardakjian and Sergio La Porta. — BRILL, 2014. — С. 191.: «While certain details of the original fifthcentury tradition may have been altered following the schism between the Armenian and eastern Georgian churches in the early seventh century, there are many reasons to believe that the invention of the three scripts did, in fact, belong to a single regional process in which Mastoc' was involved and that he perhaps supervised»
  18. (рос.) М. С. Гаджієв. До інтерпретації відомостей про створення писемності Кавказької Албанії // Albania Caucasica. — Москва : ІВ РАН, 2015. — Т. I. — С. 180.
  19. (рос.) Шнирельман В. Войны Памяти. Стр. 145, 151
  20. (англ.)(нім.) Special internet edition of the article «The script of the Caucasian Albanians in the light of the Sinai palimpsests» [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] by Jost Gippert (2011) // Original edition in Die Entstehung der kaukasischen Alphabete als kulturhistorisches Phänomen / The Creation of the Caucasian Alphabets as Phenomenon of Cultural History. Referate des Internationalen Symposiums (Wien, 1.-4. Dezember 2005), ed. by Werner Seibt and Johannes Preiser-Kapeller. Vienna: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften 2011
  21. (рос.) Ж.-П. Мае. Месроп Маштоц і албанський алфавіт // Albania Caucasica. — Москва : ІВ РАН, 2015. — Т. I. — С. 173.
  22. (рос.) Ж.-П. Мае. Месроп Маштоц і албанський алфавіт // Albania Caucasica. — Москва : ІВ РАН, 2015. — Т. I. — С. 175.
  23. (рос.) Заза Алексідзе Виявлена писемність Кавказької Албанії [ 20 серпня 2009 у Wayback Machine.]
  24. (рос.) Л. С. Бретаницький, Б. В. Веймарн. Мистецтво Азербайджану IV — XVIII століть / Редактор І. А. Шкірич. — Москва : , 1976. — С. 32-33.
  25. (рос.) К. В. Тревер. Нариси з історії та культури Кавказької Албанії (IV ст. до н. е. — VII ст. н. е.), М. — Л., 1959. С. 318.

    Найближчою аналогією цього сюжету є зображення на кам'яній капітелі, виявленої 1948 року на території християнського храму VI—VII ст. у Судагилані, біля Мінгечаура (табл. 28). На одній зі сторін цієї чотирикутної у плані капітелі висічені два павичі зустрічно по боки стилізованого дерева: потовщений донизу стовбур закінчується вгорі трипелюстковою пальметою, що нагадує за своїми контурами квітку. Павичі тут також прикрашені царственими стрічками і наводять на пам'ять подібну композицію (два павича зі стрічками по боки вівтарика) на срібній подовженій чаші Державного історичного музею в Москві, виявленої 1947 р. у селі Бартим Пермської області. Карнизом капітелі тягнеться, огинаючи її з усіх чотирьох сторін, албанський напис.
  26. АЛБАНИЯ КАВКАЗСКАЯ. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 29 квітня 2013.
  27. (рос.) Майсак Т. А. До публікації кавказько-албанських палімпсестів з Синайського монастиря // . — Москва, 2010. — № 6. — С. 90.
  28. (рос.) А. Г. Шанідзе. Криптографічний запис в одному вірменському рукописі з мюнхенської колекції. — Єкатеринбург : Общественные науки, 1960 №9. — С. 91-98. з джерела 9 серпня 2017. Процитовано 2018-09-16.
  29. (рос.) Попереднє повідомлення про ідентифікацію і дешифрування албанського тексту, виявленого на Синайській горі. Доповідь на конференції «Етнокультурна спадщина Кавказької Албанії» 21-22 травня 2001 року в Баку (копія,)
  30. (рос.) Про конференцію «Етнокультурна спадщина Кавказької Албанії» 21-22 травня 2001 року в Баку(копія,)
  31. (рос.) Заза Алексідзе. Виступ на конференції// Інститут рукописів Академії Наук Грузії (копія,)
  32. (рос.) А. К. Алікберов. Про іслам, християнство та спадщину Кавказької Албанії. Відгук на конференцію «Державність Кавказької Албанії та її етнокультурна спадщина» (копія,)
  33. (англ.) Wolfgang Schulze. Towards a History of Udi // International Journal of Diachronic Linguistics. — 2005. — Т. 1: 55—91. — С. 22.:

    To the Old Udi passage quoted above, I have added the corresponding Old Armenian version in order to illustrate that much of the syntax of the Palimpsest texts is borrowed from Armenian during the translation process. Obviously, the biblical texts of the Palimpsest had once been translated from Armenian (and not from Greek or Georgian). This aspect coincides with the fact that the language of the Palimpsest is marked for a number of loans from Old Armenian…

  34. (англ.) . Old Udi [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.]
    Оригінальний текст (англ.)
    In addition, the language of the Palimpsest clearly shows that Old Udi had been marked by a (nevertheless modest) impact from Old Armenian, a fact that helps us to better understand the local history of pre-Islamic Azerbaijan.
  35. (англ.) J. Gippert, W. Schulze, Z. Aleksidze, J.-P. Mahé. The Caucasian Albanian Palimpsests of Mount Sinai[недоступне посилання з Травень 2018]. Brépols, 2009.
  36. (рос.) Майсак Т. А. К публикации кавказско-албанских палимпсестов из Синайского монастыря // . — М., 2010. — № 6. — С. 95, 97.

Посилання

  • (англ.) Caucasian Albanian Script. The Significance of Decipherment by Dr. Zaza Alexidze. [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.]
  • (рос.) Заза Алексидзе, Институт рукописей АН Грузии. Отчет об экспедиции на Синай, в результате которой был обнаружен албанский палимпсест [Архівовано 15 липня 2014 у WebCite]
  • (нім.)(груз.)(англ.) Проект Армазі — Розшифрування Албанського Палімпсесту [ 17 травня 2009 у Wayback Machine.]
  • (англ.) Інтерпретація мови Албанського Палімпсесту, знайденого на Синаї
  • (англ.) «The Caucasian Albanian Palimpsests of Mount Sinai», J. Gippert, W. Schulze, Z. Aleksidze, J.-P. Mahé. (ISBN 978-2-503-53116-8) [ 16 вересня 2018 у Wayback Machine.]
  • (рос.) Аґванський алфавіт [ 30 липня 2015 у Wayback Machine.] (скан з «Енциклопедичного словника юного філолога»)
  • (рос.) Майсак Т. А. К публикации кавказско-албанских палимпсестов из Синайского монастыря [ 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // . 2010. № 6. С. 88—107.
  • (рос.) Православна Енциклопедія, Албанія кавказька [Архівовано 29 квітня 2013 у WebCite].

Література

  • (рос.) Дирингер Д. Алфавит. М. 2004.
  • (рос.) Дьяконов. И. М. Письменность Кавказской Албании. В книге: И. Фридрих. Дешифровка забытых письменностей и языков. М., 1961.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Agvanske pismo abo pisemnist Kavkazkoyi Albaniyi pisemnist rannoserednovichnoyi derzhavi Kavkazka Albaniya u Shidnomu Zakavkazzi na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu i Pivdennogo Dagestanu Alfavit viyavleno 1937 roku u virmenskomu rukopisi XV stolittya deshifruvannya pisemnosti na osnovi znajdenih piznishe dzherel opublikovano 2009 roku Nashadkom agvanskoyi movi vcheni vvazhayut suchasnu udinsku movu nahsko dagestanskih mov Agvanska abetkaVid abetka Movikavkazko albanskaTvorecMesrop Mashtoc gipoteza PeriodV VII st n e Pohodzhennyagargarejske narichchya za odniyeyu z versij Agvanska abetkaYunikodunikodCya stattya mistit simvoli MFA ta znaki opisuvanoyi sistemi pisma Yaksho u Vas ne vstanovlenij vidpovidnij shrift to zamist yunikodivskih simvoliv Vi mozhete pobachiti znaki pitannya kvadratiki abo inshi znaki Istorichnij narisVirmenskij rukopis XV stolittya sho mav albansku abetku Yedinoyu vidomoyu movoyu Kavkazkoyi Albaniyi ye agvanska inakshe Zhitiye Mashtoca blizko 443 450 roki U cej chas priyihav do nogo yakijs iyerej aluanec za im yam Beniamin Vin Mashtoc rozpitav jogo rozsliduvav varvarski slova aluanskoyi movi potim svoyeyu zvichajnoyu proniklivistyu zislanoyu z neba stvoriv pismena dlya aluanciv i milistyu Hrista uspishno zvazhiv rozstaviv i utochniv Virmenskij hronist V stolittya avtor Zhitiya Mashtoca povidomlyaye sho agvanskij alfavit buv stvorenij abo vidnovlenij virmenskim prosvititelem i misionerom Mesropom Mashtocem za dopomogoyu i perekladacha Veniamina na pochatku 420 h rokiv pislya hristiyanizaciyi ciyeyi krayini Koryun pishe Analogichne povidomlennya ye u Movsesa Horenaci ta u piznishogo istorika avtora Istoriyi Albaniyi Movsesa Kagankatvaci z harakteristikoyu gargarskoyi movi prote ryad istorikiv K P Patkanov vvazhayut sho cej fragment z ostannogo dzherela zapozicheno v Horenaci Tverdzhennya pro stvorennya Mesropom Mashtocem albanskogo alfavitu ne znahodit pidtverdzhennya u nevirmenskih pershodzherelah Period rozkvitu albanskoyi pisemnosti na dumku pripadaye na V VII st koli kavkazki albanci brali aktivnu uchast u politichnomu ta kulturnomu zhitti regionu Pisemnist isnuvala j pislya pidkorennya Kavkazkoyi Albaniyi arabami u VII storichchi koli vidbuvalasya postupova islamizaciya i denacionalizaciya albanciv Vidsutnist tochnih danih ne dozvolyaye viznachiti do yakogo periodu albanska pisemnist vikoristovuvalasya na praktici Zgidno virmenskomu istoriku mongolskogo periodu kinec XIII pochatok XIV stolittya za jogo chasiv albanska pisemnist she zastosovuvalasya Girski oblasti Albaniyi yaki buli naseleni narodom sho mav spilne z virmenami virospovidannya i vidstoyuvav svoyu nacionalnu kulturu i nezalezhnist vin nazivaye halojen yake shozhe z aluan terminom sho oznachaye u virmen narod i krayinu albanciv Zgidno hocha albanske carstvo rozpalosya nezabarom pislya 705 roku albanskij alfavit mozhlivo prodovzhuvav vikoristovuvatisya azh do XII stolittya Uchasniki rozshifruvannya albanskogo alfavitu Jost Gippert i vidznachayut sho gargarska mova dlya yakoyi bula stvorena pisemnist ne bula movoyu vsih kavkazkih albanciv a tilki pevnoyi grupi grala virishalnu rol v upravlinni Kavkazkoyu Albaniyeyu a termin albanska dlya movi i pisemnosti vvazhayut ne zovsim korektnim Pohodzhennya agvanskogo pisma U ryadi doslidnikiv vinikli deyaki sumnivi shodo roli Mashtoca u stvorenni albanskogo pisma Vpershe cya tochka zoru bula ozvuchena Illeyu Okromchedyelovim Serebryakovim 1881 roku na V Arheologichnomu z yizdi v Tiflisi Kamilla Trever zaznachaye u vidanij 1959 roku knizi sho v seredni stolittya z yavilasya nova versiya knigi skladena na osnovi vityagiv z originalu j dopovnena deyakimi vidomostyami z istoriyi Movsesa Horenaci U cij novij redakciyi vidomoyi pid nazvoyu Psevdo Koryun vidsutni vidomosti pro vidnovlennya Mashtocem albanskogo alfavitu Nayavnist cih vidomostej v originali govorit pro isnuvannya u albanciv alfavitu j na pochatku V stolittya Sama Trever vvazhaye sho Mashtoc stvoriv albansku abetku na osnovi gargarejskogo narichchya 1966 roku rosijskij shodoznavec Anahit Perihanyan vislovila pripushennya sho stvorennya agvanskoyi pisemnosti yak do togo zh i virmenskoyi bulo obumovleno zavdannyam konsolidaciyi nacionalnih sil proti asimilyaciyi z boku Vizantiyi ta Iranu i vidviduvannya Mashtocem Kavkazkoyi Albaniyi ta Gruziyi cerkvi yakih buli najtisnishim chinom pov yazani z virmenskoyu cerkvoyu mig mati politichnij sens Mashtoc ne znav gruzinskoyi i agvanskoyi mov apriori ne mig vistupiti bezposerednim tvorcem vidpovidnoyi pisemnosti bez zgadanih u Koryuna gruzina Dzhaliya i albancya Veniamina bo proces stvorennya novogo alfavitu nemozhlivo zvesti do bukvotvorchosti V cilomu nayavnu u virmenskih dzherelah versiyu Perihanyan ocinyuye yak jmovirnu Stiven Rapp dopuskaye mozhlivist piznogo vstavlennya fragmenta u knizi Koryuna odnak vvazhaye sho ye bagato pidstav uvazhati sho vinahid troh zakavkazkih abetok virmenskoyi gruzinskoyi ta agvanskoyi nalezhat odnomu regionalnomu procesu yakij kuriruvav Mashtoc Yak zaznachaye rosijskij istorik Murtazali Gadzhiyev vislovleni sumnivi shodo roli Mashtoca dozvolili deyakim doslidnikam zrobiti visnovok sho Mashtoc ne grav znachnoyi roli u vinahodi agvanskogo pisma Ce na dumku doslidnika ye yavnim prinizhennyam znachennya diyalnosti Mashtoca Na dumku Gadzhiyeva bilya vitokiv literaturi Kavkazkoyi Albaniyi stoyali virmenin Mashtoc sho ne znav albanskoyi movi ale mav dosvid rozroblennya abetok i agvanec svyashenik Beniamin yakij buv obdarovanim perekladachem i vochevid znav ne tilki agvansku ale i virmensku movi Zgidno Viktoru Shnirelmanu azerbajdzhanski istoriki z seredini XX stolittya abo povnistyu zamovchuyut abo zovsim vidkidayut rol Mashtoca u stvorenni agvanskoyi pisemnosti Jost Gippert odin z deshifruvalnikiv znajdenogo 1996 roku albanskogo palimpsesta na osnovi analizu bukv prihodit do visnovku sho v osnovi albanskogo pisma ochevidno lezhit virmenskij alfavit sho svoyeyu chergoyu svidchit na korist istorichnoyi tradiciyi sho pripisuye stvorennya agvanskoyi abetki Mesropu Mashtocu Francuzkij shodoznavec en vvazhaye sho rozpovid Koryuna ne viklikaye sumniviv i pidtverdzhuyetsya faktichnim materialom agvanskoyi pisemnosti zokrema neshodavno rozshifrovanim Sinajskim palimpsestom Sprobi deshifruvannyaPershi znahidki 1886 roku virmenoznavec profesor N Karamyanc opublikuvav stattyu v yakij povidomlyav pro bachenij nim u Myunheni virmenskij rukopis z miniatyurami Roman Oleksandra perepisanij 1535 roku diyakonom Iosafom u monastiri Surb Grigor Lusavorich u Sivasi U nomu na ostannij storinci poruch z inshimi zapisami mistilisya dva ryadki napisani nevidomim pisannyam a na polyah bilya pershogo z cih ryadkiv bula zroblena poznachka virmenskoyu pismo agvanske gir aluanic Karamyanc oberezhno pripustiv sho zgadani dva ryadki vikonani agvanskimi bukvami vin narahuvav yih 21 i povtoryuyut virmenskij napis sho pochinalasya zi sliv pom yanuti grishnogo Iosafa diyakona Prote piznishe z yasuvalosya sho ce vidkrittya bulo uyavnim tekst buv virmenskoyu kriptogramoyu tajnopis Spravzhnye vidkrittya kavkazko albanskogo pisma vidbulosya 1937 roku koli profesor Abuladze znajshov u virmenskomu rukopisu XV st pershij spisok agvanskoyi abetki sho skladayetsya z 52 svoyeridnih bukv pid nazvayu Aluanic girne tobto agvanske pismo Velikij virmenskij uchenij Rachiya Acharyan duzhe spriyatlivo sprijnyav viyavlennya kavkazko albanskogo pisma zokrema v gazeti Izvestiya Acharyan pisav Molodij gruzinskij vchenij Illya Abuladze yakij znajshov 28 veresnya 1937 roku sered Echmiadzinskih rukopisiv albanskij alfavit stav gidnij vichnoyi slavi i poshani Originalnij tekst ros Molodoj gruzinskij uchenyj Ilya Abuladze obnaruzhivshij 28 sentyabrya 1937 goda sredi Echmiadzinskih rukopisej albanskij alfavit stal dostoin vechnoj slavy i pochteniya Odnochasno Acharyan piddav kritici tih vchenih yaki piddavali sumnivu spravzhnist rukopisu Kam yana kapitel V VI st z napisom agvanskoyu movoyu znajdenij pri rozkopkah u Mingechauri Abuladze zrobiv she odne vazhlive povidomlennya sho chastkovo pidtverdzhuye isnuvannya kavkazko albanskogo pisma Tam zhe u Matenadarani yim buli znajdeni dva rukopisnih spiska tekstu pid zagolovkom Pro istoriyu svyatogo i bozhestvennogo yeleyu yaku napisali batki Shodu agvanskim pismom i pereveli na virmensku movu Rukopisi buli spryamovani Akakiyu Shanidze yakij pidtverdiv yih avtentichnist a takozh zaznachiv sho vidobrazhena v abetci zvukova sistema povinna vidpovidati zvukovij sistemi suchasnoyi udinskoyi movi predstavnika lezginskoyi grupi dagestanskih mov 1948 roku pid chas zemlyanih robit u Mingechauri mala buti zatoplena pevna plosha u zv yazku z budivnictvom Mingyachevirskoyi GES buv rozkopanij rannoserednovichnij hristiyanskij hram VI VII st i znajdenij pershij zrazok dostovirno agvanskoyi epigrafiki Sered cih znahidok viyavilasya i taka napis na svichniku yaka mabut vidtvoryuvala poslidovnist z desyati bukv analogichnih pochatkovim bukvam abetki vzhe vidomogo rukopisu j tim samim she raz pidtverdzhuvala avtentichnist ostannoyi Poblizu s Verhnye Labko Levashinskij rajon Dagestan Rosiya bulo znajdeno she odin napis na kam yanij tablichci yaka v tochnosti vidtvoryuye agvansku abetku rukopisnih spiskiv Bilshist suchasnih fahivciv nazivayut cej artefakt pidrobkoyu 1960 roku Shanidze doslidzhuye odne nechitabelne pismo sho znahoditsya v korolivskoyi biblioteki Myunhena i zgadane v dovidkovomu vidanni Akopa Anasyana Virmenska bibliografiya V XVIII st Dlya deshifruvannya Shanidze vikoristovuvav vidanij Karamyancem rukopis 1535 roku a takozh novoznajdenu agvansku abetku Doslidnik znahodit bezsumnivnu podibnist deyakih bukv agvanskoyi abetki i rukopisom myunhenskoyi biblioteki Zapis viyavivsya virmenskoyu kriptogramoyu Na dumku Akopa Anasyana nayavni u virmenskih rukopisah abetki zvani albanskimi ye vidozminami drevnih agvanskih bukv yaki vikoristovuvalisya virmenizovannimi albanami dlya napisannya virmenskih tekstiv Ishe podibnishimi ye voni z simvolami vidanimi A G Abramyanom v Istoriyi virmenskogo pisma ta pisemnosti Z chogo viplivaye sho voni mayut odne pohodzhennya i ye riznovidami odniyeyi i tiyeyi zh pisemnosti Mozhlivo sho yak i gruzinski literi kavkazko albanska abetka z chasom zaznala zmin i stala vidriznyatisya vid svogo prototipu Ale zalishayetsya vidkritim pitannya chi shodyat voni do spravzhnih albanskih bukv yaki ye v napisah na kameni j ulamkah keramiki znajdenih pid chas rozkopok u Mingechauri Sinajskij palimpsest Sinajskij palimpsest 1996 roku ekspediciyeyu AN Gruziyi na choli z v monastiri Sv Katerini na Sinayi bulo viyavleno palimpsest sho mistit blizko 120 storinok z agvanskim tekstom poverh yakogo buv napisanij gruzinskij tekst Palimpsest buv skladenij na osnovi 59 bukvenoyi abetki Z poperednim povidomlennyam pro identifikaciyu i deshifruvannya agvanskogo tekstu Aleksidze vistupiv na konferenciyi Etnokulturna spadshina Kavkazkoyi Albaniyi v Baku v travni 2001 roku Zgidno azerbajdzhanskomu informagentstvu Aleksidze datuvav agvanskij tekst periodom IV V stolit Cya datuvannya zgidno azerbajdzhanskij storoni korinnim chinom sprostovuye prijnyati bagatma vchenimi zatverdzhennya virmenskih istorikiv pro te sho agvanska pisemnist bula vinajdena Mesropom Mashtocem u V st U navedenomu teksti vistupu sam Aleksidze odnak govorit sho najsmilivishim visnovkom bulo b take datuvannya nizhnih tekstiv lt gt u period mizh V i VI stolittyami Rosijskij istorik zaznachaye sho yevropejski doslidniki sinajskogo palimpsesta dayut piznishu datu a datuvannya IV stolittyam mozhe mati politichnij pidtekst tak yak maye u svoyij osnovi sprobi znajti dokazi sho sprostovuyut vidomosti dzherel shodo stvorennya pochatkom V stolittya Mesropom Mashtocem troh alfavitiv virmenskogo gruzinskogo i agvanskogo Tak napriklad Verner Zajbt datuye palimpsest priblizno VIII stolittyam abo dekilka piznishim periodom 2007 roku v zhurnali Iran and the Caucasus Grippert i Shulce dali poperednij opis deshifruvannya palimpsesta Vidpovidno do opisu palimpsest datuyetsya VII stolittyam i ye biblijnimi tekstami analiz yakih pokazuye sho voni perevodilisya z vidpovidnih virmenskih tekstiv Okrim togo mova palimpsestu pokazuye nayavnist neznachnoyu miroyu vplivu drevnoarmyanskoyi movi na staru udinsku movu Rozshifruvannya palimpsestu vidane 2009 roku okremoyu knigoyu u dvoh tomah z istorichnim narisom korotkim opisom gramatiki ta slovnikovimi materialami Ostatochnu dumku z privodu datuvannya i pohodzhennya tekstu v comu vidanni ye strimanishim tak rozglyadayuchi argumenti na korist togo chi inshogo datuvannya avtori stverdzhuyut sho obidva viyavleni kavkazko albanski teksti mabut buli napisani v promizhku mizh kincem VII st i X st prichomu ye jmovirnishim bilsh piznye datuvannya Stosovno zh dzherela dlya perekladu to v tekstah vidznachayutsya zbigi yak z virmenskoyu ta gruzinskoyu tak i z greckoyu i sirijskoyu versiyami biblijnih perekladiv I hoch u kilkoh miscyah struktura agvanskogo tekstu mozhe poyasnyuvatisya tilki perekladom z virmenskoyi v cilomu vsi navedeni shozhosti ne dayut pidstav dlya odnoznachnih tverdzhen pro movu dzherelo voni lishe dovodyat sho albanska versiya nalezhit do pevnoyi tradiciyi v ramkah yakoyi podilyaye najbilshu kilkist podibnostej z virmenskoyu Bibliyeyu i menshoyu miroyu zi starimi variantami gruzinskoyi i yaka na rannih etapah spiralasya takozh abo zaznala vplivu na sirijski modeli Primitki ros Klimov G A Agvanska mova 23 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Movi svitu Kavkazki movi Moskva 1999 S 459 ros K V Trever Narisi z istoriyi ta kulturi Kavkazkoyi Albaniyi M L 1959 Yak vidomo u V st Mesrop Mashtoc stvoryuyuchi albanskij alfavit za osnovu jogo poklav gargarske narichchya albanskoyi movi stvoriv pismena gargarskoyi movi bagatoyi gorlovimi zvukami Cya ostannya obstavina dozvolyaye pripustiti sho same gargari buli najkulturnishim i veduchim albanskim plem yam Originalnij tekst ros Kak izvestno v V v Mesrop Mashtoc sozdavaya albanskij alfavit v osnovu ego polozhil gargarskoe narechie albanskogo yazyka sozdal pismena gargarskogo yazyka bogatogo gorlovymi zvukami Eto poslednee obstoyatelstvo pozvolyaet vyskazat predpolozhenie chto imenno gargary yavlyalis naibolee kulturnym i vedushim albanskim plemenem ros Koryun Zhitiye Mashtoca 16 17 12 bereznya 2020 u Wayback Machine ros Majsak T A Do publikaciyi kavkazko albanskih palimpsestiv z Sinajskogo monastirya Moskva 2010 6 S 89 ros M S Gadzhiyev Do interpretaciyi vidomostej pro stvorennya pisemnosti Kavkazkoyi Albaniyi Albania Caucasica Moskva IV RAN 2015 T I S 178 angl Peter R Ackroyd The Cambridge history of the Bible Cambridge University Press 1963 T 2 S 368 The third Caucasian people the Albanians also received an alphabet from Mesrop to supply scripture for their Christian church This church did not survive beyond the conquests of Islam and all but few traces of the script have been lost and there are no remains of the version known angl J Gippert W Schulze Some Remarks on the Caucasian Albanian Palimpsests Iran and the Caucasus 11 2007 Rather we have to assume that Old Udi corresponds to the language of the ancient Gargars cf Movses Kalankatuac i who tells us that Mesrob Mastoc 362 440 created with the help of the bishop Ananian and the translator Benjamin an alphabet for the guttural harsh barbarous and rough language of the Gargarac ik ros A Shanidze Novovidkritij alfavit kavkazkih albanciv i jogo znachennya dlya nauki Zvistki institutu movi istoriyi ta materialnoyi kulturi im akad N Ya Marra 1938 S 2 ros K Patkanov Istoriya Agvan Mojseya Kagankatvaci 1861 S xi angl Avedis K Sanjian The World s Writing Systems Oxford University Press 1996 P 356 25 travnya 2015 u Wayback Machine According to Koriun 1964 37 40 41 Mesrop also invented scripts for georgian and Caucasian Albanian but this claim is not confirmed by non Armenian sources ros A Shanidze Novovidkritij alfavit kavkazkih albanciv i jogo znachennya dlya nauki Zvistki institutu movi istoriyi ta materialnoyi kulturi im akad N Ya Marra 1938 S 3 4 Sudyachi za odnim miscem v istorika mongolskoyi epohi Hetuma sho zhiv naprikinci 13 go i na pochatku 14 go st albanska pisemnist she vzhivalasya pri nomu U rozdili Pro carstvo virmen vin rozpovidaye sho plemena yaki naselyayut krayinu virmen nazivayutsya riznimi imenami divlyachis po oblastyam i miscyam de voni znahodyatsya Voni mayut pismena aramovi a takozh i inshi kotri nazivayutsya halojen Dlya viznachennya terminu halojen znahodimo u togo zh avtora inshe misce v rozdili Pro panuvannya saraciniv de vin kazhuchi pro arabiv povidomlyaye sho voni pislya cogo tobto pidkorennya Iranu vzyali inshi mista i sela ta zahopili vsyu Aziyu za vinyatkom Abhaziyi sho v Gruziyi tiyeyi oblasti virmenskogo carstva yaka prostonarodnoyu movoyu nazivayetsya halojen Ci dvi oblasti stali proti saraciniv i zovsim ne zahotili pidkoritisya yim Takim chinom voni ci oblasti viyavilisya pritulkom i zahishenimi miscyami dlya vsih hristiyan gnanih saracinami yaki primushuvali yih pidkoritisya magometanskij viri Z cogo viplivaye sho oblast halojen yaka stanovila za Hetumom chastinu Virmeniyi i ne pidkorilasya arabam mala svoyu pisemnist Treba mati na uvazi sho Hetum opisuyuchi rizni carstva indijciv persiv midyan virmen gruziniv haldejciv turkiv assirijciv tosho zhodnim slovom ne zgaduye pro Albaniyu Z inshogo boku jogo Virmeniya vklyuchaye v sebe znachnu chastinu Dagestanu Tomu treba zrobiti visnovok sho kazhuchi pro virmensku oblast halojen zi svoyeyu pisemnistyu Hetum maye na uvazi girski chastini Albaniyi Karabah Shirvan naseleni narodom sho mav yedine z virmenami virospovidannya i napoleglivo vidstoyuvav nezalezhnist i nacionalnu kulturu Yaksho ne pomilyayemosya i prostonarodne halojen te zh same sho i literaturne aluan pid yakim u virmen rozumiyutsya narod i krayina albanciv to vihodit sho na pochatku 14 go stolittya albanci spoviduyuchi virm grigoriansku viru she j mali svoyu nacionalnu pisemnist Podalshih slidiv yiyi isnuvannya na zhal poki ne znahodimo angl The Language of the Caucasian Albanian Aluan Palimpsest from Mt Sinai and of the Caucasian Albanian inscriptions 18 travnya 2015 u Wayback Machine Although the Albanian state started to disintegrate soon after 705 the Aluan script seemed to have been in continuous use until at least the 12th century For instance the Kilikean historian Haython Hethum a nephew of the Kilikean king Hethum I 1226 1269 reported in 1307 Literas habent Armenicas et alias etiam quae dicuntur Haloen Haythoni Armenii historia orientalis quae eadem et De Tartaris inscribitur Coloniae Brand 1671 9 angl Jost Gippert Wol fgang Schulze Some Remarks on the Caucasian Albanian Palimpsests Iran and the Caucasus 11 2007 ros Trever K V Narisi z istoriyi ta kulturi Kavkazkoyi Albaniyi IV st do n e VII st n e M L Vidavnictvo Akademiyi nauk SRSR 1959 glavi Mova i pismo Shkola Kalendar Istorik virmenskoyi literaturi M Abegyan vidznachaye v cij redakciyi rukopisu skladnist periodiv vzhivannya nezvichajnih sliv i nepravilnist movi i cim poyasnyuye poyavu she v seredni stolittya novoyi redakciyi skladenoyi z vityagiv z knigi Koryuna z priyednannyam vidomostej zamist Koryunovih vityagnutih z Istoriyi Virmeniyi Mojseya Korejskogo Cya redakciya vidoma pid nazvoyu Psevdo Koryun Ciyeyu zh drugoyu redakciyeyu i koristuyutsya narazi doslidniki todi yak dlya istoriyi kulturi Albaniyi zi staroyi redakciyi mozhna pocherpnuti najvazhlivishi dani a same vkazivku na te sho v krayini albaniv Mesrop Mashtoc vidnoviv yih alfavit Vidtak na pochatku V st v Albaniyi vzhe buv yakijs svij starij alfavit yakij Mashtoc vidnoviv Ale slova pro vidnovlennya alfavitu u Psevdo Koryuni vidsutni Trever K V Narisi z istoriyi ta kulturi Kavkazkoyi Albaniyi IV st do n e VII st n e M L Vidavnictvo Akademiyi nauk SRSR 1959 glavi Mova i pismo Shkola Kalendar i Albaniya u IV II st do n e Yak vidomo u V st Mesrop Mashtoc stvoryuyuchi albanskij alfavit za osnovu jogo poklav gargarske narichchya albanskoyi movi stvoriv pismena gargarskoyi movi bagatoyi gorlovimi zvukami Cya ostannya obstavina dozvolyaye pripustiti sho same gargari buli najkulturnishim i veduchim albanskim plem yam Yaksho same do nih zastosovni najmenuvannya albani u vuzkomu rozuminni cogo slova todi pitannya pro chas ob yednannya yih z Albaniyi prirodno povinen vidpasti Originalnij tekst ros Kak izvestno v V v Mesrop Mashtoc sozdavaya albanskij alfavit v osnovu ego polozhil gargarskoe narechie albanskogo yazyka sozdal pismena gargarskogo yazyka bogatogo gorlovymi zvukami Eto poslednee obstoyatelstvo pozvolyaet vyskazat predpolozhenie chto imenno gargary yavlyalis naibolee kulturnym i vedushim albanskim plemenem Esli imenno k nim prilozhimo naimenovanie albany v uzkom ponimanii etogo slova togda vopros o vremeni obedineniya ih s albanami estestvenno dolzhen otpast ros A G Perihanyan Do pitannya pro pohodzhennya virmenskoyi pisemnosti Peredneaziatskij zbirnik II Moskva 1966 angl Stephen H Rapp Jr The Georgian Nimrod The Armenian Apocalyptic Tradition A Comparative Perspective Edited by Kevork B Bardakjian and Sergio La Porta BRILL 2014 S 191 While certain details of the original fifthcentury tradition may have been altered following the schism between the Armenian and eastern Georgian churches in the early seventh century there are many reasons to believe that the invention of the three scripts did in fact belong to a single regional process in which Mastoc was involved and that he perhaps supervised ros M S Gadzhiyev Do interpretaciyi vidomostej pro stvorennya pisemnosti Kavkazkoyi Albaniyi Albania Caucasica Moskva IV RAN 2015 T I S 180 ros Shnirelman V Vojny Pamyati Str 145 151 angl nim Special internet edition of the article The script of the Caucasian Albanians in the light of the Sinai palimpsests 20 grudnya 2016 u Wayback Machine by Jost Gippert 2011 Original edition in Die Entstehung der kaukasischen Alphabete als kulturhistorisches Phanomen The Creation of the Caucasian Alphabets as Phenomenon of Cultural History Referate des Internationalen Symposiums Wien 1 4 Dezember 2005 ed by Werner Seibt and Johannes Preiser Kapeller Vienna Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften 2011 ros Zh P Mae Mesrop Mashtoc i albanskij alfavit Albania Caucasica Moskva IV RAN 2015 T I S 173 ros Zh P Mae Mesrop Mashtoc i albanskij alfavit Albania Caucasica Moskva IV RAN 2015 T I S 175 ros Zaza Aleksidze Viyavlena pisemnist Kavkazkoyi Albaniyi 20 serpnya 2009 u Wayback Machine ros L S Bretanickij B V Vejmarn Mistectvo Azerbajdzhanu IV XVIII stolit Redaktor I A Shkirich Moskva 1976 S 32 33 ros K V Trever Narisi z istoriyi ta kulturi Kavkazkoyi Albaniyi IV st do n e VII st n e M L 1959 S 318 Najblizhchoyu analogiyeyu cogo syuzhetu ye zobrazhennya na kam yanij kapiteli viyavlenoyi 1948 roku na teritoriyi hristiyanskogo hramu VI VII st u Sudagilani bilya Mingechaura tabl 28 Na odnij zi storin ciyeyi chotirikutnoyi u plani kapiteli visicheni dva pavichi zustrichno po boki stilizovanogo dereva potovshenij donizu stovbur zakinchuyetsya vgori tripelyustkovoyu palmetoyu sho nagaduye za svoyimi konturami kvitku Pavichi tut takozh prikrasheni carstvenimi strichkami i navodyat na pam yat podibnu kompoziciyu dva pavicha zi strichkami po boki vivtarika na sribnij podovzhenij chashi Derzhavnogo istorichnogo muzeyu v Moskvi viyavlenoyi 1947 r u seli Bartim Permskoyi oblasti Karnizom kapiteli tyagnetsya oginayuchi yiyi z usih chotiroh storin albanskij napis ALBANIYa KAVKAZSKAYa Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2013 ros Majsak T A Do publikaciyi kavkazko albanskih palimpsestiv z Sinajskogo monastirya Moskva 2010 6 S 90 ros A G Shanidze Kriptografichnij zapis v odnomu virmenskomu rukopisi z myunhenskoyi kolekciyi Yekaterinburg Obshestvennye nauki 1960 9 S 91 98 z dzherela 9 serpnya 2017 Procitovano 2018 09 16 ros Poperednye povidomlennya pro identifikaciyu i deshifruvannya albanskogo tekstu viyavlenogo na Sinajskij gori Dopovid na konferenciyi Etnokulturna spadshina Kavkazkoyi Albaniyi 21 22 travnya 2001 roku v Baku kopiya ros Pro konferenciyu Etnokulturna spadshina Kavkazkoyi Albaniyi 21 22 travnya 2001 roku v Baku kopiya ros Zaza Aleksidze Vistup na konferenciyi Institut rukopisiv Akademiyi Nauk Gruziyi kopiya ros A K Alikberov Pro islam hristiyanstvo ta spadshinu Kavkazkoyi Albaniyi Vidguk na konferenciyu Derzhavnist Kavkazkoyi Albaniyi ta yiyi etnokulturna spadshina kopiya angl Wolfgang Schulze Towards a History of Udi International Journal of Diachronic Linguistics 2005 T 1 55 91 S 22 To the Old Udi passage quoted above I have added the corresponding Old Armenian version in order to illustrate that much of the syntax of the Palimpsest texts is borrowed from Armenian during the translation process Obviously the biblical texts of the Palimpsest had once been translated from Armenian and not from Greek or Georgian This aspect coincides with the fact that the language of the Palimpsest is marked for a number of loans from Old Armenian angl Old Udi 14 chervnya 2020 u Wayback Machine Originalnij tekst angl In addition the language of the Palimpsest clearly shows that Old Udi had been marked by a nevertheless modest impact from Old Armenian a fact that helps us to better understand the local history of pre Islamic Azerbaijan angl J Gippert W Schulze Z Aleksidze J P Mahe The Caucasian Albanian Palimpsests of Mount Sinai nedostupne posilannya z Traven 2018 Brepols 2009 ISBN 978 2 503 53116 8 ros Majsak T A K publikacii kavkazsko albanskih palimpsestov iz Sinajskogo monastyrya M 2010 6 S 95 97 Posilannya angl Caucasian Albanian Script The Significance of Decipherment by Dr Zaza Alexidze 1 veresnya 2018 u Wayback Machine ros Zaza Aleksidze Institut rukopisej AN Gruzii Otchet ob ekspedicii na Sinaj v rezultate kotoroj byl obnaruzhen albanskij palimpsest Arhivovano 15 lipnya 2014 u WebCite nim gruz angl Proekt Armazi Rozshifruvannya Albanskogo Palimpsestu 17 travnya 2009 u Wayback Machine angl Interpretaciya movi Albanskogo Palimpsestu znajdenogo na Sinayi angl The Caucasian Albanian Palimpsests of Mount Sinai J Gippert W Schulze Z Aleksidze J P Mahe ISBN 978 2 503 53116 8 16 veresnya 2018 u Wayback Machine ros Agvanskij alfavit 30 lipnya 2015 u Wayback Machine skan z Enciklopedichnogo slovnika yunogo filologa ros Majsak T A K publikacii kavkazsko albanskih palimpsestov iz Sinajskogo monastyrya 8 zhovtnya 2018 u Wayback Machine 2010 6 S 88 107 ros Pravoslavna Enciklopediya Albaniya kavkazka Arhivovano 29 kvitnya 2013 u WebCite Literatura ros Diringer D Alfavit M 2004 ros Dyakonov I M Pismennost Kavkazskoj Albanii V knige I Fridrih Deshifrovka zabytyh pismennostej i yazykov M 1961

Дата публікації:
Топ