Ацагатський дацан бур Асагадай дасан Гандан Даржалинг буддійський монастир школи Гелуг розташований на західній околиці

Ацагатський дацан (бур. Асагадай дасан, Гандан Даржалинг) — буддійський монастир школи Гелуг, розташований на західній околиці села Нарин-Ацагат Заіграєвського району Бурятії. У минулому мав й іншу назву — Курбінський дацан. Належить до буддійських незалежних об'єднань Бурятії.

Ацагатський дацан

52°00′21″ пн. ш. 108°16′20″ сх. д. / 52.00583333336077629° пн. ш. 108.27222222224777681° сх. д.Координати: 52°00′21″ пн. ш. 108°16′20″ сх. д. / 52.00583333336077629° пн. ш. 108.27222222224777681° сх. д.
Настоятель	Циндинжапов Баїр Бадмациренович


Ацагатський дацан у Вікісховищі

Історія

Дацан був заснований в 1825 році (іноді вказується 1824 рік) біля річки Шулута, поблизу улусу Нарин-Ацагат, в місцевості Боро-Тоонтой. Перший дерев'яний храм-суме був побудований без офіційного дозволу. У 1831 році звернувся до Іркутського губернатора з проханням дозволити діяльність дацану. 5 травня 1831 року губернатор дозволив відправлення релігійного культу в Курбінському, або Ацагатському дацані.

До 1841 року були побудовані Цогчен-дуган (головний соборний храм), Дара-Ехин суме, Хурдин суме.

У 1840 році в дацані перебувало 17 лам, в 1841 році — 28 лам і хувараків, з них 1 — комплектний лама, 21 — служивих і 6 хувараків. Територія приходу дацану простягалася від східних кордонів міста Верхньоудинск, місцевості Дабата, далі по обох берегах річки аж до річки . Прихід дацану до кінця XIX століття становив понад 4 тисячі 700 осіб.

Спочатку дацан розташовувався в незручному місці — у вологій низині. 19 вересня 1868 року парафіяни подали прохання уряду про будівництво нового, кам'яного монастиря в іншому місці. 26 березня 1877 року було подано повторне прохання. Після дослідження запропонованої місцевості, 14 квітня того ж року було отримано дозвіл на будівництво нових будинків дацану на горі, в трьох верстах від старого, в місцевості Енгер-Тугла.

Будівлі та споруди дацану

На новому місці був побудований Цогчен-дуган — головний соборний храм. Триповерхова будівля поєднувала тибетські і китайські архітектурні стилі: перший поверх був кам'яним — в тибетському стилі, другий і третій поверхи дерев'яними — в китайському стилі.

До 1875 року в дацані була 21 буддійська танка на тканині, в бібліотеці було 325 томів канонів , а також 16 томів твору «Юм».

У 1880 році парафіяни звернулися до губернатора з проханням перенести дерев'яні будівлі двох суме, що залишилися на старому місці. Дозвіл було видано 8 липня 1882 року.

20 червня 1891 року дацан відвідав цесаревич Микола Олександрович, який повертався із навколосвітньої подорожі. На згадку про його перебування на місці, де стояв намет, в 1897 році було побудовано суме Цаган-Дара Ехе. Це була дерев'яна двоповерхова будівля, на той час — найбільша будівля дацану — довжина його стін становила 14 сажнів. У суме розташовувалася школа богослов'я Чойра.

На початку XX століття був побудований Джуд-дуган. Дерев'яна будівля розташовувалася на північ від Цогчен-дугана, за огорожею монастиря.

Друкарня дацану

Друкарня в дацані виникла, ймовірно, у другій половині XIX століття. Тут видавалося 46 найменувань книг тибетською мовою і 47 — монгольською. Крім книг, друкарня друкувала ксилографічні відбитки зображень бурханів і хий морін.

Дерев'яне приміщення друкарні збереглося до теперішнього часу — воно розташоване на північний схід від огорожі монастиря.

Школа тибетської медицини

У 1911 році в дацан переїхав 11-й Пандіто Хамбо-лама , який вийшов у відставку. Після цього монастир став великим центром тибетської медицини. Для медичної школи був побудований Мамба-дуган — невелика дерев'яна будівля, вкрита залізним дахом. Спочатку в школі було близько 50 учнів. У 1920-1930-тих роках був побудований лазарет, будівля медичної школи, а також господарські будівлі — комори, лазні тощо. Приміщення лікарні були оснащені телефонним зв'язком.

Викладачів запрошували з Монголії. Лікарські препарати привозилися з Китаю і Монголії, ченці також заготовляли місцеві лікарські трави. У 1926 році з в Ацагатський був переданий .

В середині 1920-тих років лами дацану пропонували на базі школи Мамба створити республіканську школу тибетської медицини.

На початку 1930-тих років поблизу Ацагатського аршана (мінерального джерела) будувалися приміщення для лікарень, планувалося будівництво будинку для влаштування ванни, придбання житлових будинків і перенесення їх на джерело, ремонт раніше споруджених будівель.

Радянський період

У жовтні 1922 року в Ацагатському дацані пройшов перший духовний з'їзд буддистів двох Бурят-монгольських автономних областей — Далекосхідної республіки і РСФСР. На з'їзді були прийняті: «Положення про управління духовними справами буддистів в Сибіру» і «Статут внутрішнього життя ченців в буддійських хідах (бур. хиид — „монастир“, „дацан“) Сибіру». Був створений центральний орган адміністративного управління ламаїстської церкви Бурятії — Центральну духовну раду (ЦДС).

17 грудня 1925 року і РНК Бурят-Монгольської АРСР прийняли постанову про актуалізацію декрету радянської влади про відділення церкви від держави і школи від церкви (1918). Відповідно до цієї постанови, вся власність дацанів переходила до держави. Школа тибетської медицини і лами були обкладені податками.

Починаючи з 1927 року, сходознавець і буддолог кожне літо проводив в Ацагатському дацані, де у взаємодії з ламами вивчав тибетські переклади індійських філософських творів буддійської традиції і коментарі до них.

Навесні 1933 року поряд з дацаном був утворений міліцейський радгосп, який почав використовувати землі монастиря. При радгоспі був відкритий будинок для безпритульних.

15 серпня 1936 року Ацагатський дацан був ліквідований постановою Улан-Уденської міської ради. Були втрачені два суме і Джуд-дуган, зруйновані монастирські стіни, ступи-субургани, перебудовані будівлі Цогчен-дугана і Чойра-дугана. Будівлі перейшли до Згурівського дитячого будинку, створеного по шкільному типу на базі розформованої трудовій колонії НКВС для малолітніх злочинців. До 1941 року Згурівський дитячий будинок був розрахований на 230 дітей.

Відновлення дацану

У 1991 році Ацагат відвідав Далай-лама XIV, який благословив відродження монастиря і освятив місце майбутнього будівництва дацану. У 1992 році дацан був відновлений на новому місці, біля схилу гори Тамхітин даба. 6 листопада 1992 року була проведена перша служба.

У 1999 році при дацані був відкритий будинок-музей Агвана Доржієва. 1 березня 1999 року музею було надано статус республіканського державного музею.

Примітки

Путешествие в прошлое: к 110-летию проезда Николая Второго через Верхнеудинск // Центр. город. б-ка им. И. Калашникова / автор-сост. В. И. Огурцова. — Улан-Удэ.
Банзаракцаева Е. В. Детские дома Бурятии в годы Великой Отечественной войны // Вестник Бурятского государственного университета. — Улан-Удэ, 2010. — С. 17—21.

Література

Мітипова, Г. С. Ацагатський дацан. 1825—1937: Історія, події, люди. — Улан-Уде, 1995.
Бадарханов Ш. Ацагатський дацан: десять років після другого народження // Бурятія. — 2002. — 27 верес.

[1] Путешествие в прошлое: к 110-летию проезда Николая Второго через Верхнеудинск // Центр. город. б-ка им. И. Калашникова / автор-сост. В. И. Огурцова. — Улан-Удэ.

[2] Банзаракцаева Е. В. Детские дома Бурятии в годы Великой Отечественной войны // Вестник Бурятского государственного университета. — Улан-Удэ, 2010. — С. 17—21.