Ацагатський дацан (бур. Асагадай дасан, Гандан Даржалинг) — буддійський монастир школи Гелуг, розташований на західній околиці села Нарин-Ацагат Заіграєвського району Бурятії. У минулому мав й іншу назву — Курбінський дацан. Належить до буддійських незалежних об'єднань Бурятії.
52°00′21″ пн. ш. 108°16′20″ сх. д. / 52.00583333336077629° пн. ш. 108.27222222224777681° сх. д.Координати: 52°00′21″ пн. ш. 108°16′20″ сх. д. / 52.00583333336077629° пн. ш. 108.27222222224777681° сх. д. | |
Настоятель | Циндинжапов Баїр Бадмациренович |
---|---|
Ацагатський дацан у Вікісховищі |
Історія
Дацан був заснований в 1825 році (іноді вказується 1824 рік) біля річки Шулута, поблизу улусу Нарин-Ацагат, в місцевості Боро-Тоонтой. Перший дерев'яний храм-суме був побудований без офіційного дозволу. У 1831 році звернувся до Іркутського губернатора з проханням дозволити діяльність дацану. 5 травня 1831 року губернатор дозволив відправлення релігійного культу в Курбінському, або Ацагатському дацані.
До 1841 року були побудовані Цогчен-дуган (головний соборний храм), Дара-Ехин суме, Хурдин суме.
У 1840 році в дацані перебувало 17 лам, в 1841 році — 28 лам і хувараків, з них 1 — комплектний лама, 21 — служивих і 6 хувараків. Територія приходу дацану простягалася від східних кордонів міста Верхньоудинск, місцевості Дабата, далі по обох берегах річки аж до річки . Прихід дацану до кінця XIX століття становив понад 4 тисячі 700 осіб.
Спочатку дацан розташовувався в незручному місці — у вологій низині. 19 вересня 1868 року парафіяни подали прохання уряду про будівництво нового, кам'яного монастиря в іншому місці. 26 березня 1877 року було подано повторне прохання. Після дослідження запропонованої місцевості, 14 квітня того ж року було отримано дозвіл на будівництво нових будинків дацану на горі, в трьох верстах від старого, в місцевості Енгер-Тугла.
Будівлі та споруди дацану
На новому місці був побудований Цогчен-дуган — головний соборний храм. Триповерхова будівля поєднувала тибетські і китайські архітектурні стилі: перший поверх був кам'яним — в тибетському стилі, другий і третій поверхи дерев'яними — в китайському стилі.
До 1875 року в дацані була 21 буддійська танка на тканині, в бібліотеці було 325 томів канонів , а також 16 томів твору «Юм».
У 1880 році парафіяни звернулися до губернатора з проханням перенести дерев'яні будівлі двох суме, що залишилися на старому місці. Дозвіл було видано 8 липня 1882 року.
20 червня 1891 року дацан відвідав цесаревич Микола Олександрович, який повертався із навколосвітньої подорожі. На згадку про його перебування на місці, де стояв намет, в 1897 році було побудовано суме Цаган-Дара Ехе. Це була дерев'яна двоповерхова будівля, на той час — найбільша будівля дацану — довжина його стін становила 14 сажнів. У суме розташовувалася школа богослов'я Чойра.
На початку XX століття був побудований Джуд-дуган. Дерев'яна будівля розташовувалася на північ від Цогчен-дугана, за огорожею монастиря.
Друкарня дацану
Друкарня в дацані виникла, ймовірно, у другій половині XIX століття. Тут видавалося 46 найменувань книг тибетською мовою і 47 — монгольською. Крім книг, друкарня друкувала ксилографічні відбитки зображень бурханів і хий морін.
Дерев'яне приміщення друкарні збереглося до теперішнього часу — воно розташоване на північний схід від огорожі монастиря.
Школа тибетської медицини
У 1911 році в дацан переїхав 11-й Пандіто Хамбо-лама , який вийшов у відставку. Після цього монастир став великим центром тибетської медицини. Для медичної школи був побудований Мамба-дуган — невелика дерев'яна будівля, вкрита залізним дахом. Спочатку в школі було близько 50 учнів. У 1920-1930-тих роках був побудований лазарет, будівля медичної школи, а також господарські будівлі — комори, лазні тощо. Приміщення лікарні були оснащені телефонним зв'язком.
Викладачів запрошували з Монголії. Лікарські препарати привозилися з Китаю і Монголії, ченці також заготовляли місцеві лікарські трави. У 1926 році з в Ацагатський був переданий .
В середині 1920-тих років лами дацану пропонували на базі школи Мамба створити республіканську школу тибетської медицини.
На початку 1930-тих років поблизу Ацагатського аршана (мінерального джерела) будувалися приміщення для лікарень, планувалося будівництво будинку для влаштування ванни, придбання житлових будинків і перенесення їх на джерело, ремонт раніше споруджених будівель.
Радянський період
У жовтні 1922 року в Ацагатському дацані пройшов перший духовний з'їзд буддистів двох Бурят-монгольських автономних областей — Далекосхідної республіки і РСФСР. На з'їзді були прийняті: «Положення про управління духовними справами буддистів в Сибіру» і «Статут внутрішнього життя ченців в буддійських хідах (бур. хиид — „монастир“, „дацан“) Сибіру». Був створений центральний орган адміністративного управління ламаїстської церкви Бурятії — Центральну духовну раду (ЦДС).
17 грудня 1925 року і РНК Бурят-Монгольської АРСР прийняли постанову про актуалізацію декрету радянської влади про відділення церкви від держави і школи від церкви (1918). Відповідно до цієї постанови, вся власність дацанів переходила до держави. Школа тибетської медицини і лами були обкладені податками.
Починаючи з 1927 року, сходознавець і буддолог кожне літо проводив в Ацагатському дацані, де у взаємодії з ламами вивчав тибетські переклади індійських філософських творів буддійської традиції і коментарі до них.
Навесні 1933 року поряд з дацаном був утворений міліцейський радгосп, який почав використовувати землі монастиря. При радгоспі був відкритий будинок для безпритульних.
15 серпня 1936 року Ацагатський дацан був ліквідований постановою Улан-Уденської міської ради. Були втрачені два суме і Джуд-дуган, зруйновані монастирські стіни, ступи-субургани, перебудовані будівлі Цогчен-дугана і Чойра-дугана. Будівлі перейшли до Згурівського дитячого будинку, створеного по шкільному типу на базі розформованої трудовій колонії НКВС для малолітніх злочинців. До 1941 року Згурівський дитячий будинок був розрахований на 230 дітей.
Відновлення дацану
У 1991 році Ацагат відвідав Далай-лама XIV, який благословив відродження монастиря і освятив місце майбутнього будівництва дацану. У 1992 році дацан був відновлений на новому місці, біля схилу гори Тамхітин даба. 6 листопада 1992 року була проведена перша служба.
У 1999 році при дацані був відкритий будинок-музей Агвана Доржієва. 1 березня 1999 року музею було надано статус республіканського державного музею.
Примітки
- Путешествие в прошлое: к 110-летию проезда Николая Второго через Верхнеудинск // Центр. город. б-ка им. И. Калашникова / автор-сост. В. И. Огурцова. — Улан-Удэ.
- Банзаракцаева Е. В. Детские дома Бурятии в годы Великой Отечественной войны // Вестник Бурятского государственного университета. — Улан-Удэ, 2010. — С. 17—21.
Література
- Мітипова, Г. С. Ацагатський дацан. 1825—1937: Історія, події, люди. — Улан-Уде, 1995.
- Бадарханов Ш. Ацагатський дацан: десять років після другого народження // Бурятія. — 2002. — 27 верес.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Acagatskij dacan bur Asagadaj dasan Gandan Darzhaling buddijskij monastir shkoli Gelug roztashovanij na zahidnij okolici sela Narin Acagat Zaigrayevskogo rajonu Buryatiyi U minulomu mav j inshu nazvu Kurbinskij dacan Nalezhit do buddijskih nezalezhnih ob yednan Buryatiyi Acagatskij dacan52 00 21 pn sh 108 16 20 sh d 52 00583333336077629 pn sh 108 27222222224777681 sh d 52 00583333336077629 108 27222222224777681 Koordinati 52 00 21 pn sh 108 16 20 sh d 52 00583333336077629 pn sh 108 27222222224777681 sh d 52 00583333336077629 108 27222222224777681NastoyatelCindinzhapov Bayir Badmacirenovich Acagatskij dacan u Vikishovishi StupaIstoriyaDacan buv zasnovanij v 1825 roci inodi vkazuyetsya 1824 rik bilya richki Shuluta poblizu ulusu Narin Acagat v miscevosti Boro Toontoj Pershij derev yanij hram sume buv pobudovanij bez oficijnogo dozvolu U 1831 roci zvernuvsya do Irkutskogo gubernatora z prohannyam dozvoliti diyalnist dacanu 5 travnya 1831 roku gubernator dozvoliv vidpravlennya religijnogo kultu v Kurbinskomu abo Acagatskomu dacani Do 1841 roku buli pobudovani Cogchen dugan golovnij sobornij hram Dara Ehin sume Hurdin sume U 1840 roci v dacani perebuvalo 17 lam v 1841 roci 28 lam i huvarakiv z nih 1 komplektnij lama 21 sluzhivih i 6 huvarakiv Teritoriya prihodu dacanu prostyagalasya vid shidnih kordoniv mista Verhnoudinsk miscevosti Dabata dali po oboh beregah richki azh do richki Prihid dacanu do kincya XIX stolittya stanoviv ponad 4 tisyachi 700 osib Spochatku dacan roztashovuvavsya v nezruchnomu misci u vologij nizini 19 veresnya 1868 roku parafiyani podali prohannya uryadu pro budivnictvo novogo kam yanogo monastirya v inshomu misci 26 bereznya 1877 roku bulo podano povtorne prohannya Pislya doslidzhennya zaproponovanoyi miscevosti 14 kvitnya togo zh roku bulo otrimano dozvil na budivnictvo novih budinkiv dacanu na gori v troh verstah vid starogo v miscevosti Enger Tugla Dim muzej Agvana Dorzhiyeva Budivli ta sporudi dacanu Cogchen dugan Budda Stupa Na novomu misci buv pobudovanij Cogchen dugan golovnij sobornij hram Tripoverhova budivlya poyednuvala tibetski i kitajski arhitekturni stili pershij poverh buv kam yanim v tibetskomu stili drugij i tretij poverhi derev yanimi v kitajskomu stili Do 1875 roku v dacani bula 21 buddijska tanka na tkanini v biblioteci bulo 325 tomiv kanoniv a takozh 16 tomiv tvoru Yum U 1880 roci parafiyani zvernulisya do gubernatora z prohannyam perenesti derev yani budivli dvoh sume sho zalishilisya na staromu misci Dozvil bulo vidano 8 lipnya 1882 roku 20 chervnya 1891 roku dacan vidvidav cesarevich Mikola Oleksandrovich yakij povertavsya iz navkolosvitnoyi podorozhi Na zgadku pro jogo perebuvannya na misci de stoyav namet v 1897 roci bulo pobudovano sume Cagan Dara Ehe Ce bula derev yana dvopoverhova budivlya na toj chas najbilsha budivlya dacanu dovzhina jogo stin stanovila 14 sazhniv U sume roztashovuvalasya shkola bogoslov ya Chojra Na pochatku XX stolittya buv pobudovanij Dzhud dugan Derev yana budivlya roztashovuvalasya na pivnich vid Cogchen dugana za ogorozheyu monastirya Drukarnya dacanu Drukarnya v dacani vinikla jmovirno u drugij polovini XIX stolittya Tut vidavalosya 46 najmenuvan knig tibetskoyu movoyu i 47 mongolskoyu Krim knig drukarnya drukuvala ksilografichni vidbitki zobrazhen burhaniv i hij morin Derev yane primishennya drukarni zbereglosya do teperishnogo chasu vono roztashovane na pivnichnij shid vid ogorozhi monastirya Shkola tibetskoyi medicini U 1911 roci v dacan pereyihav 11 j Pandito Hambo lama yakij vijshov u vidstavku Pislya cogo monastir stav velikim centrom tibetskoyi medicini Dlya medichnoyi shkoli buv pobudovanij Mamba dugan nevelika derev yana budivlya vkrita zaliznim dahom Spochatku v shkoli bulo blizko 50 uchniv U 1920 1930 tih rokah buv pobudovanij lazaret budivlya medichnoyi shkoli a takozh gospodarski budivli komori lazni tosho Primishennya likarni buli osnasheni telefonnim zv yazkom Vikladachiv zaproshuvali z Mongoliyi Likarski preparati privozilisya z Kitayu i Mongoliyi chenci takozh zagotovlyali miscevi likarski travi U 1926 roci z v Acagatskij buv peredanij V seredini 1920 tih rokiv lami dacanu proponuvali na bazi shkoli Mamba stvoriti respublikansku shkolu tibetskoyi medicini Na pochatku 1930 tih rokiv poblizu Acagatskogo arshana mineralnogo dzherela buduvalisya primishennya dlya likaren planuvalosya budivnictvo budinku dlya vlashtuvannya vanni pridbannya zhitlovih budinkiv i perenesennya yih na dzherelo remont ranishe sporudzhenih budivel Radyanskij period U zhovtni 1922 roku v Acagatskomu dacani projshov pershij duhovnij z yizd buddistiv dvoh Buryat mongolskih avtonomnih oblastej Dalekoshidnoyi respubliki i RSFSR Na z yizdi buli prijnyati Polozhennya pro upravlinnya duhovnimi spravami buddistiv v Sibiru i Statut vnutrishnogo zhittya chenciv v buddijskih hidah bur hiid monastir dacan Sibiru Buv stvorenij centralnij organ administrativnogo upravlinnya lamayistskoyi cerkvi Buryatiyi Centralnu duhovnu radu CDS 17 grudnya 1925 roku i RNK Buryat Mongolskoyi ARSR prijnyali postanovu pro aktualizaciyu dekretu radyanskoyi vladi pro viddilennya cerkvi vid derzhavi i shkoli vid cerkvi 1918 Vidpovidno do ciyeyi postanovi vsya vlasnist dacaniv perehodila do derzhavi Shkola tibetskoyi medicini i lami buli obkladeni podatkami Pochinayuchi z 1927 roku shodoznavec i buddolog kozhne lito provodiv v Acagatskomu dacani de u vzayemodiyi z lamami vivchav tibetski perekladi indijskih filosofskih tvoriv buddijskoyi tradiciyi i komentari do nih Navesni 1933 roku poryad z dacanom buv utvorenij milicejskij radgosp yakij pochav vikoristovuvati zemli monastirya Pri radgospi buv vidkritij budinok dlya bezpritulnih 15 serpnya 1936 roku Acagatskij dacan buv likvidovanij postanovoyu Ulan Udenskoyi miskoyi radi Buli vtracheni dva sume i Dzhud dugan zrujnovani monastirski stini stupi suburgani perebudovani budivli Cogchen dugana i Chojra dugana Budivli perejshli do Zgurivskogo dityachogo budinku stvorenogo po shkilnomu tipu na bazi rozformovanoyi trudovij koloniyi NKVS dlya malolitnih zlochinciv Do 1941 roku Zgurivskij dityachij budinok buv rozrahovanij na 230 ditej Vidnovlennya dacanuU 1991 roci Acagat vidvidav Dalaj lama XIV yakij blagosloviv vidrodzhennya monastirya i osvyativ misce majbutnogo budivnictva dacanu U 1992 roci dacan buv vidnovlenij na novomu misci bilya shilu gori Tamhitin daba 6 listopada 1992 roku bula provedena persha sluzhba U 1999 roci pri dacani buv vidkritij budinok muzej Agvana Dorzhiyeva 1 bereznya 1999 roku muzeyu bulo nadano status respublikanskogo derzhavnogo muzeyu PrimitkiPuteshestvie v proshloe k 110 letiyu proezda Nikolaya Vtorogo cherez Verhneudinsk Centr gorod b ka im I Kalashnikova avtor sost V I Ogurcova Ulan Ude Banzarakcaeva E V Detskie doma Buryatii v gody Velikoj Otechestvennoj vojny Vestnik Buryatskogo gosudarstvennogo universiteta Ulan Ude 2010 S 17 21 LiteraturaMitipova G S Acagatskij dacan 1825 1937 Istoriya podiyi lyudi Ulan Ude 1995 Badarhanov Sh Acagatskij dacan desyat rokiv pislya drugogo narodzhennya Buryatiya 2002 27 veres