Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ахмад Аль-Магді бін Ях'я (араб. المهدي أحمد بن يحيى المرتضى; 1363—1436) – імам Зейдитської держави в Ємені.
| Ахмад аль-Магді бін Ях'я араб. المهدي أحمد بن يحيى المرتضى | ||
| ||
|---|---|---|
| 1391 — 1392 | ||
| Попередник: | Мухаммед аль-Насір Салах-ад-Дін | |
| Наступник: | Алі аль-Хаді | |
| Ім'я при народженні: | Ахмед бін Ях'я бін аль-Муртада | |
| Народження: | 1363 | |
| Смерть: | 1436 | |
| Причина смерті: | чума | |
| Національність: | Араб | |
| Релігія: | Іслам шиїтського спрямування | |
| Рід: | Рассіди | |
Життєпис
Був нащадком зейдитського імама Юсуфа ад-Даї. Був гарно освіченим і плідним письменником.
1391 року загинув старий імам Мухаммед аль-Насір Салах-ад-Дін, залишивши тільки молодих нащадків. Каді Абд Алі ібн аль-Хасан ад-Доварі тимчасово узяв на себе адміністративні клопоти у зейдитських регіонах єменського високогір'я від імені синів аль-Насіра. Тим не менше, зейдитські улеми у Сані обрали Ахмеда бін Ях'я імамом. Такий крок не сприйняв ад-Доварі, який одразу ж призначив сина померлого імама Алі аль-Мансура бін Салах-ад-Діна. Аль-Магді та його прибічники втекли з Сани до Бейт-Боуса й упродовж одного року два імами боролись один з одним за владу і вплив. 1392 року у селищі Мабар, на південь від Сани, аль-Магді був схоплений людьми аль-Мансура та ув'язнений на 7 років. 1399 колишній імам утік за допомогою охоронців, які йому співчували. Далі він жив приватним життям, допоки 1436 року не помер через чуму. Того ж року від чуми у Сані помер і його суперник Алі аль-Мансур.
До літературної спадщини Ахмада аль-Магді належить значна кількість творів з догматики, логіки, поезії, граматики та права. Наприклад, він є автором богословсько-правової енциклопедії «Аль-Бахр аль-захер».
Примітки
- Encyclopaedia of Islam, Vol. V. Leiden 1986, стор. 1241
- Carl Brockelmann, Geschichte der arabischen Literatur, Vol I. Leiden 1943, стор. 238—240
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahmad Al Magdi bin Yah ya arab المهدي أحمد بن يحيى المرتضى 1363 1436 imam Zejditskoyi derzhavi v Yemeni Ahmad al Magdi bin Yah ya arab المهدي أحمد بن يحيى المرتضى Imam Yemenu 1391 1392 Poperednik Muhammed al Nasir Salah ad Din Nastupnik Ali al Hadi Im ya pri narodzhenni Ahmed bin Yah ya bin al MurtadaNarodzhennya 1363 1363 Smert 1436 1436 Prichina smerti chumaNacionalnist ArabReligiya Islam shiyitskogo spryamuvannyaRid RassidiZhittyepisBuv nashadkom zejditskogo imama Yusufa ad Dayi Buv garno osvichenim i plidnim pismennikom 1391 roku zaginuv starij imam Muhammed al Nasir Salah ad Din zalishivshi tilki molodih nashadkiv Kadi Abd Ali ibn al Hasan ad Dovari timchasovo uzyav na sebe administrativni klopoti u zejditskih regionah yemenskogo visokogir ya vid imeni siniv al Nasira Tim ne menshe zejditski ulemi u Sani obrali Ahmeda bin Yah ya imamom Takij krok ne sprijnyav ad Dovari yakij odrazu zh priznachiv sina pomerlogo imama Ali al Mansura bin Salah ad Dina Al Magdi ta jogo pribichniki vtekli z Sani do Bejt Bousa j uprodovzh odnogo roku dva imami borolis odin z odnim za vladu i vpliv 1392 roku u selishi Mabar na pivden vid Sani al Magdi buv shoplenij lyudmi al Mansura ta uv yaznenij na 7 rokiv 1399 kolishnij imam utik za dopomogoyu ohoronciv yaki jomu spivchuvali Dali vin zhiv privatnim zhittyam dopoki 1436 roku ne pomer cherez chumu Togo zh roku vid chumi u Sani pomer i jogo supernik Ali al Mansur Do literaturnoyi spadshini Ahmada al Magdi nalezhit znachna kilkist tvoriv z dogmatiki logiki poeziyi gramatiki ta prava Napriklad vin ye avtorom bogoslovsko pravovoyi enciklopediyi Al Bahr al zaher PrimitkiEncyclopaedia of Islam Vol V Leiden 1986 stor 1241 Carl Brockelmann Geschichte der arabischen Literatur Vol I Leiden 1943 stor 238 240