Атомоліт — атмосферний літальний пристрій (літак) з ядерною силовою установкою. Розробки даного класу літальних апаратів велися в СРСР і США в середині XX століття, однак завершені не були, оскільки основних проблем атомольота вирішити не вдалося.
Атомоліт | |
---|---|
![]() |
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHhMekZpTDA1Q0xUTTJTRjl3Y205a2RXTnBibWRmWTI5dWRISmhhV3h6WDJsdVgyWnNhV2RvZEM1cWNHY3ZNekF3Y0hndFRrSXRNelpJWDNCeWIyUjFZMmx1WjE5amIyNTBjbUZwYkhOZmFXNWZabXhwWjJoMExtcHdadz09LmpwZw==.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWpMMk5tTDFSdmNua3RTVWxEWDI1MVkyeGxZWEpmY21GdGFtVjBYMkYwWDBwaFkydGhjM05mUm14aGRITmZhVzVmTVRrMU5TNXFjR2N2TXpBd2NIZ3RWRzl5ZVMxSlNVTmZiblZqYkdWaGNsOXlZVzFxWlhSZllYUmZTbUZqYTJGemMxOUdiR0YwYzE5cGJsOHhPVFUxTG1wd1p3PT0uanBn.jpg)
Історія створення
У процесі розробки потрібно було вирішити такі інженерно-конструкторські задачі:
- створення компактного і легкого ядерного реактора;
- створення легкого біологічного захисту екіпажу;
- створення «чистого» реактивного двигуна на атомній тязі;
- забезпечення безпеки атомольота в польоті.
В СРСР
Пророблялися варіанти надзвукових стратегічних бомбардувальників на основі машин від [ru] — і . Проєкти закрито в кінці 1960 року.
Проєктувався наддалекий дозвуковий баражувальний бомбардувальник на базі Ту-95. Для перевірки можливостей створили летючу лабораторію — ; серійний Ту-95 переобладнано до 1961 року і від травня до серпня він виконав 34 польоти (польоти виконувалися як з «гарячим», так і з холодним реактором). Переважно перевірявся біологічний захист кабіни екіпажу. За результатами випробувань вирішено продовжувати роботи з даної теми. Почалися роботи з проєктування експериментальної машини «119». На Ту-119 передбачалося встановити два внутрішніх ТГД з теплообмінниками типу НК-14А і два зовнішніх — штатні НК-12М. До початку 1970-х років планувалося почати льотні випробування літака. Наступним етапом планувалося створити повноцінний бойовий літак протичовнової оборони з ЯСУ — чотирма ПК-14А. Передбачалася значна тривалість польоту, обмежена тільки можливостями екіпажу. На початку 1960-х років усі роботи з проєкту припинено.
Ан-22ПЛО — наддалекий маловисотний літак протичовнової оборони з ядерною силовою установкою. Розроблявся відповідно до постанови ЦК КПРС і РМ СРСР від 26/10/1965 в ДКБ Антонова на базі Ан-22. Його силова установка включала розроблений під керівництвом А. П. Александрова малогабаритний реактор з біозахистом, розподільний вузол, систему трубопроводів і спеціальні ТГД конструкції . На зльоті та посадці використовувалося звичайне паливо, а в польоті роботу СУ забезпечував реактор. Розрахункова тривалість польоту — 50 год, а дальність польоту — 27 500 км. У 1970 році Ан-22 № 01-06 обладнано для досліджень точковим джерелом нейтронного випромінювання потужністю 3 кВт і багатошаровою захисною перегородкою. Пізніше, в серпні 1972 р., на літаку № 01-07 встановили невеликий атомний реактор у свинцевій оболонці.
Льотні випробування
У СРСР і США проводилися льотні випробування літаків з розміщеним на борту ядерним реактором, не підключеним до двигунів: Ту-95 (Ту-95ЛАЛ) і B-36 (NB-36) відповідно. Льотним випробуванням передувала серія наземних випробувань, в ході яких вивчався вплив радіоактивного випромінювання на бортове обладнання.
У СРСР роботу проводили спільно Льотно-дослідницький інститут (ЛДІ) та Інститут атомної енергії. На Ту-95ЛАЛ проведено серію льотних випробувань з робочим реактором, в ході яких вивчалося керування реактором у польоті й ефективність біологічного захисту. Надалі передбачалося створити двигуни, що працюють від ЯСУ, однак, через зупинку програми, їх не створено..
Програми розробки атомольотів у США й СРСР закрито в середині 1960-х років. Розвиток отримали дешевші технології: дозаправлення в повітрі позбавило цей проєкт переваги необмеженого польоту, а балістичні ракети великої дальності та високої точності — ідею великого бомбардувальника.
Вже 2003 року військово-дослідна лабораторія ВПС США профінансувала розробку атомного двигуна для безпілотного літака-розвідника Global Hawk з метою збільшити тривалість польоту до декількох місяців.
Недоліки
Доктор Герберт Йорк (англ. Herbert York), директор (Rtd), один із керівників програми атомольотів у США:
Практично, я б звів усе до трьох моментів, тісно пов'язаних один з одним: По-перше, літаки іноді, буває, падають. І сама по собі думка про те, що десь літає ядерний реактор, який раптом може впасти, була неприйнятною.
По-друге, всі ці прямоточні системи, прямоточні реактори, безпосереднє передавання тепла, неминуче призводили б до викидів радіоактивних частинок із хвоста літака.
І по-третє — це самі льотчики. Питання їх захисту стояло дуже серйозно.
Див. також
- Атомохід
- (Атомовоз)
- (Ford Nucleon)
- Ту-119
- Ядерна силова установка
Примітки
- Кудрявцев В. Ф. Авиационные атомные силовые установки: история развития идеи и конструкции. Часть 2. Работы в СССР [ 5 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Ту-95ЛАЛ — самолёт с ядерным реактором [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] // vfk1.narod.ru
- Самолёт с атомным двигателем [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Наука и жизнь № 7, 2010
- Самолёты, которые никогда не летали: Атомный бомбардировщик (Discovery Channel, 2003—2005) 46:00
- 33:30
Література
- Ядерна жар-птиця [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Наука і життя № 6, 2008 рік (рос.)
- Кудрявцев В. Ф.. (рос.). История развития конструкций авиационных двигателей в России и СССР. Кудрявцев В. Ф. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 6 лютого 2013.
- Кудрявцев В.Ф.; Совенко А.Ю. (№ 3 за 2004). (рос.). журнал . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2013.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|description=
()
- Кудрявцев В.Ф.; Совенко А.Ю. (№ 3 за 2004). (рос.). журнал . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2013.
- Кудрявцев В. Ф. (рос.). История развития конструкций авиационных двигателей в России и СССР. Кудрявцев В. Ф. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 6 лютого 2013.
- Кудрявцев В.Ф.; Совенко А.Ю. (№ 4 за 2004). (рос.). журнал . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2013.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|description=
()
- Кудрявцев В.Ф.; Совенко А.Ю. (№ 4 за 2004). (рос.). журнал . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2013.
Посилання
- COMPREHENSHIVE TECHNICAL REPORT GE DIRECT AIR CYCLE AIRCRAFT NUCLEAR PROPULSION PROGRAM [ 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- «Flyable» Reactors & Neutron Coupling [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- SOVIET TOP SECRET NUCLEAR AIRPLANE M-60 Akademi Portal [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Akademi Portal (англ.)
- Ту-95ЛАЛ — літак з ядерним реактором [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ту-95ЛАЛ (замовлення 247) Експериментальний літак з ядерною силовою установкою [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- «119» (Ту-119) Експериментальний літак з ядерною силовою установкою [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- д/ф «Атомний бомбардувальник» з циклу «Літаки, які ніколи не літали» /Planes That Never Flew — The Atomic Bomber (2003—2005, Discovery Channel)
- д/ф «Атомоліт та інші невдалі проєкти» (2007, Совинфильм)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет