Арій (дав.-гр. Ἄρειος, лат. Arius; бл. 256, — 336, Константинополь) — ранньохристиянський пресвітер, філософ і аскет родом з Киренаїки. Відомий завдяки проповідуванню доктрини аріанства — течії в християнстві, визнаною єрессю та засудженої на Першому Нікейському соборі 325 року. Діяльність та погляди Арія спричинили так звану «аріанську суперечку», що мала значний вплив на подальший розвиток церкви та затвердження християнської догматики.
Арій | |
---|---|
грец. Ἄρειος | |
Основні відомості | |
Народження | 250-ті[1] Киренаїка, Киренаїка[d], Стародавній Рим |
Країна: | Стародавній Рим |
Конфесія: | аріанство |
Смерть: | 336[2][3][…] |
Константинополь[5][6][7] | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | аскет, богослов, пресвітер, проповідник |
Основні інтереси: | богослів'я[8] |
Традиція/школа: | аріанство |
Значні ідеї: | субординаціонізм |
Значні роботи: | Список
|
Арій у Вікісховищі |
Провідна ідея аріанства полягала в антитринітаризмі — запереченні єдиносутності Святої Трійці. На думку Арія, Ісус Христос є не Бог, а найдосконаліше створіння Боже, що володіє перевагою над іншими створеними істотами та має найвище достоїнство після Бога-Отця. Найвизначнішим опонентом цієї думки був александрійський патріарх Александр, за ініціативи якого Арія було піддано анафемі, вигнано з міста та засуджено на Нікейському соборі. Арій помер 336 року, у віці 80 років, напередодні його урочистого повернення у лоно Церкви.
Біографія
Багато аспектів з життя та вчень Арія залишаються нез'ясованими, оскільки його праці знищувалися ще за його життя за ініціативи опонентів. Основними джерелами про життя й діяльність Арія, окрім фрагментів його власних творів, є праці Афанасія Великого, Єпіфанія Кіпрського, істориків Церкви Сократа Схоластика, Созомена та Феодорита Кирського.
Народився Арій в римській провінції Киренаїка на території теперішньої Лівії. Його батька звали Аммоній. Виховання отримав під керівництвом Лукіана Антіохійського та близько 300 року став пресвітером Александрійської Церкви. У 311 році Арій був відлучений від церкви архієпископом Петром Александрійським за підтримку «Мелетіанського розколу» — Арій наполягав на «святості Церкви» й засуджував єпископа Петра за поблажливість до «занепалих» під час переслідувань. Мученицька смерть Петра Александрійського під час Великого гоніння тимчасово примирила Арія з церквою, тому після каяття перед новим єпископом Ахіллом Арій знов отримав пресвітерство.
Арій у середовищі пресвітерів був величиною 1-го рангу. Вчений-діалектик, красномовний проповідник, високого зросту худорлявий дідусь у аскетично простому одязі, чинного і суворого поводження (навіть вороги не склали про нього нічого поганого), він був кумиром багатьох своїх парафіян, особливо жінок, точніше — діаконіс і дів, що представляли собою численну організацію. По смерті єпископа Ахілла його кандидатура на кафедру Александрійського єпископа була однією з перших. І, здається, виборчі голоси мало не порівну розділилися між ним і Олександром. Аріянський історик Філосторгій каже, що Арій великодушно відмовився від честі на користь Олександра. Але, на думку православних істориків Феодорита, Єпифанія Кіпрського, які визнають джерелом особливої неприхильності Арія до Олександра і його єретичної завзятості, — біль його честолюбства від невдалої конкуренції з Олександром.
Твори Арія були знищені і дійшли до нас у фрагментах. Його «Θάλια» («Бенкет») являє собою захист його навчання в напів-поетичній, напів-прозовій формі; за винятком декількох фрагментів у творах Афанасія Великого, воно не дійшло до нас. Збереглися листи Арія до Євсевія Нікомедійського та Олександра Олександрійського († 17 квітня 326 року). Головними джерелами відомостей про нього служать, крім фрагментів його власних творів, твори Афанасія, 68 і 69 глави, твори Єпифанія про єресі, церковні історії Сократа, Созомена, Феодорита і Філосторгія.
Див. також
Примітки
- History of the Arians —
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118645781 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
- opac.vatlib.it
- http://link.springer.com/content/pdf/10.1007%2F1-4020-2238-7_7.pdf
- http://www.christopherlong.co.uk/pub/byzantium.html
- http://www.newtonproject.sussex.ac.uk/view/texts/normalized/THEM00117
- Czech National Authority Database
Посилання
- Зварич В. З. Арій // Велика українська енциклопедія [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Жданович О. Аріанство в епоху Константина Великого. Київ: Ін-т історії НАНУ, 2009. 222 с.
- Стельмашова А. Аріанство в давній Україні // Пам'ятки України. 1993. № 1– 6. С. 85–86.
- Арий // Православная богословская энциклопедия, т. І. — Петроград: тип. А. П. Лопухина, 1900. — кол. 1023-1026 [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Арий // Православная энциклопедия [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z ariyami Arij dav gr Ἄreios lat Arius bl 256 336 Konstantinopol rannohristiyanskij presviter filosof i asket rodom z Kirenayiki Vidomij zavdyaki propoviduvannyu doktrini arianstva techiyi v hristiyanstvi viznanoyu yeressyu ta zasudzhenoyi na Pershomu Nikejskomu sobori 325 roku Diyalnist ta poglyadi Ariya sprichinili tak zvanu ariansku superechku sho mala znachnij vpliv na podalshij rozvitok cerkvi ta zatverdzhennya hristiyanskoyi dogmatiki Arijgrec ἌreiosOsnovni vidomostiNarodzhennya 250 ti 1 Kirenayika Kirenayika d Starodavnij RimKrayina Starodavnij RimKonfesiya arianstvoSmert 336 2 3 Konstantinopol 5 6 7 Praci j dosyagnennyaRid diyalnosti asket bogoslov presviter propovidnikOsnovni interesi bogosliv ya 8 Tradiciya shkola arianstvoZnachni ideyi subordinacionizmZnachni roboti Spisok Benket dav gr 8alia Arij u Vikishovishi Providna ideya arianstva polyagala v antitrinitarizmi zaperechenni yedinosutnosti Svyatoyi Trijci Na dumku Ariya Isus Hristos ye ne Bog a najdoskonalishe stvorinnya Bozhe sho volodiye perevagoyu nad inshimi stvorenimi istotami ta maye najvishe dostoyinstvo pislya Boga Otcya Najviznachnishim oponentom ciyeyi dumki buv aleksandrijskij patriarh Aleksandr za iniciativi yakogo Ariya bulo piddano anafemi vignano z mista ta zasudzheno na Nikejskomu sobori Arij pomer 336 roku u vici 80 rokiv naperedodni jogo urochistogo povernennya u lono Cerkvi BiografiyaBagato aspektiv z zhittya ta vchen Ariya zalishayutsya nez yasovanimi oskilki jogo praci znishuvalisya she za jogo zhittya za iniciativi oponentiv Osnovnimi dzherelami pro zhittya j diyalnist Ariya okrim fragmentiv jogo vlasnih tvoriv ye praci Afanasiya Velikogo Yepifaniya Kiprskogo istorikiv Cerkvi Sokrata Sholastika Sozomena ta Feodorita Kirskogo Narodivsya Arij v rimskij provinciyi Kirenayika na teritoriyi teperishnoyi Liviyi Jogo batka zvali Ammonij Vihovannya otrimav pid kerivnictvom Lukiana Antiohijskogo ta blizko 300 roku stav presviterom Aleksandrijskoyi Cerkvi U 311 roci Arij buv vidluchenij vid cerkvi arhiyepiskopom Petrom Aleksandrijskim za pidtrimku Meletianskogo rozkolu Arij napolyagav na svyatosti Cerkvi j zasudzhuvav yepiskopa Petra za poblazhlivist do zanepalih pid chas peresliduvan Muchenicka smert Petra Aleksandrijskogo pid chas Velikogo goninnya timchasovo primirila Ariya z cerkvoyu tomu pislya kayattya pered novim yepiskopom Ahillom Arij znov otrimav presviterstvo Arij u seredovishi presviteriv buv velichinoyu 1 go rangu Vchenij dialektik krasnomovnij propovidnik visokogo zrostu hudorlyavij didus u asketichno prostomu odyazi chinnogo i suvorogo povodzhennya navit vorogi ne sklali pro nogo nichogo poganogo vin buv kumirom bagatoh svoyih parafiyan osoblivo zhinok tochnishe diakonis i div sho predstavlyali soboyu chislennu organizaciyu Po smerti yepiskopa Ahilla jogo kandidatura na kafedru Aleksandrijskogo yepiskopa bula odniyeyu z pershih I zdayetsya viborchi golosi malo ne porivnu rozdililisya mizh nim i Oleksandrom Ariyanskij istorik Filostorgij kazhe sho Arij velikodushno vidmovivsya vid chesti na korist Oleksandra Ale na dumku pravoslavnih istorikiv Feodorita Yepifaniya Kiprskogo yaki viznayut dzherelom osoblivoyi neprihilnosti Ariya do Oleksandra i jogo yeretichnoyi zavzyatosti bil jogo chestolyubstva vid nevdaloyi konkurenciyi z Oleksandrom Tvori Ariya buli znisheni i dijshli do nas u fragmentah Jogo 8alia Benket yavlyaye soboyu zahist jogo navchannya v napiv poetichnij napiv prozovij formi za vinyatkom dekilkoh fragmentiv u tvorah Afanasiya Velikogo vono ne dijshlo do nas Zbereglisya listi Ariya do Yevseviya Nikomedijskogo ta Oleksandra Oleksandrijskogo 17 kvitnya 326 roku Golovnimi dzherelami vidomostej pro nogo sluzhat krim fragmentiv jogo vlasnih tvoriv tvori Afanasiya 68 i 69 glavi tvori Yepifaniya pro yeresi cerkovni istoriyi Sokrata Sozomena Feodorita i Filostorgiya Div takozhAriani ArianstvoPrimitkiHistory of the Arians ISBN 978 1 49 047972 9 Deutsche Nationalbibliothek Record 118645781 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 opac vatlib it d Track Q84353965 http link springer com content pdf 10 1007 2F1 4020 2238 7 7 pdf http www christopherlong co uk pub byzantium html http www newtonproject sussex ac uk view texts normalized THEM00117 Czech National Authority Database d Track Q13550863PosilannyaZvarich V Z Arij Velika ukrayinska enciklopediya 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine Zhdanovich O Arianstvo v epohu Konstantina Velikogo Kiyiv In t istoriyi NANU 2009 222 s Stelmashova A Arianstvo v davnij Ukrayini Pam yatki Ukrayini 1993 1 6 S 85 86 Arij Pravoslavnaya bogoslovskaya enciklopediya t I Petrograd tip A P Lopuhina 1900 kol 1023 1026 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Arij Pravoslavnaya enciklopediya 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi