Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архієпархія Са́нса (лат. Archidioecesis Senonensis) — архієпархія Римо-католицької церкви з центром у місті Осер, Франція. Архієпархія Санса розташовується в історичному регіоні Бургундія та поширює свою юрисдикцію на територію департаменту Йонна. Архієпархія Санса входить до складу . Кафедральним собором архієпархії Санса є Санський собор. Резиденція єпископа розміщується в місті Осер.
| Архієпархія Санса | |
|---|---|
| Archidioecesis Senonensis | |
 | |
| Церква | католицтво |
| Обряд | Латинський |
| Країна |  Франція |
| Головне місто | Осер |
| Дата заснування | 240 |
| Площа | 7 460 км² |
| Населення | 332 566 осіб |
| Катедральний собор | Санський собор |
| Митрополія | |
catholique-lyon.cef.fr | |
 Архієпархія Санса у Вікісховищі | |
Історія
Єпархія Санса була заснована 240 року. Церковна традиція приписує поширення християнства в Бургундії святим Савініану та Потенціану. Першим єпископом, який згадується в історичних джерелах, є Агрецій, який називається в цих документах тринадцятим єпископом міста Санса. Агрецій займав кафедру Санса 475 року. У IV столітті єпархія Санса була зведена в ранг архієпархії. На той час до митрополії Санса входили єпархії міст Шартр, Осер, Мо, Париж, Орлеан, Невер і Труа.
2 січня 876 року Римський папа Іван VIII призначив архієпископа Санса апостольським вікарієм Галлії та Німеччини.
1140 року архієпископ Анрі засудив вчення П'єра Абеляра. З вересня 1163 до квітня 1165 року Санс був резиденцією папи Олександра III. З XII століття почалось поступове зниження політичного і церковного значення Санса, який почав поступатись Ліону й Парижу. В останньому десятилітті XII століття архієпископ Мішель де Корбей боровся з маніхейським рухом, що поширився в його архієпархії. Цей рух було засуджено на місцевому синоді 1198 року.
1622 року з архієпархії Санса виділилась , що у подальшому стала архієпархією.
Після Французької революції та прийняття закону «Цивільний устрій духовенства» статус архієпархії Санса було знижено до рівня єпархії. 29 листопада 1801 року після укладення конкордату з Францією папа Пій VII видав буллу , якою ліквідував єпархію Санса, а її територію передав .
Після конкордату, укладеного 1817 року, єпархія Санса була відновлена, проте це рішення Ватикану не було затверджено у французькому Парламенті. Юридично єпархія Санса була відновлена 6 жовтня 1822 року буллою Paternae charitatis папи Пія VII. На території колишньої єпархії Осера була реорганізована відновлена архієпархія Санса. До митрополії Санса були приєднані єпархії , та .
6 червня 1823 року папа Пій VII видав буллу Antissioderensi ecclesiae, який надав архієпархії Санса право додавати до своєї назви місто Осер.
З XIX століття в Сансі почали посилюватись ідеї антиклерикалізму, який значно вплинув на ситуацію в архієпархії до такої міри, що вже наприкінці XX століття територія архієпархії Санса почала розглядатись Святим Престолом як місіонерська територія. Нині чисельність вірян в архієпархії Санса у порівнянні з іншими французькими єпархіями характеризується найнижчим відсотком (60% від загальної кількості населення). Для місіонерської діяльності 15 серпня 1954 року Святий Престол започаткував спеціальну місіонерську структуру — територіальну прелатуру під назвою , центр якої почав розміщуватись на території архієпархії Санса в місті Понтіньї.
1973 року кафедра архієпархії Санса була переведена з Санса до міста Осер.
З 1996 року архієпископ Санса є також ординарієм Територіальної прелатури французьких місій.
6 грудня 2002 року увійшла до складу церковної провінції Діжона.
Ординарії архієпархії
|
|
Джерела
- Annuario Pontificio, Libreria Editrice Vaticana, Città del Vaticano, 2003,
- La France pontificale. Métropole de Sens. Sens et Auxerre [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
- Булла Qui Christi Domini/ Bullarii romani continuatio, Tomo XI, Romae 1845, стор. 245–249 [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- Булла Paternae charitatis/ Bullarii romani continuatio, Tomo XV, Romae 1853, стор. 577–585 [ 14 грудня 2013 у Wayback Machine.] (лат.)
- Бреве Antissioderensi ecclesiae/ Bullarii romani continuatio, Tomo XV, Romae 1853, стор. 608–609 [ 14 грудня 2013 у Wayback Machine.] (лат.)
- Pius Bonifacius Gams Series episcoporum Ecclesiae Catholicae, Leipzig 1931, стор. 628–630 [ 26 червня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- Konrad Eubel, Hierarchia Catholica Medii Aevi vol. 1 [ 9 липня 2019 у Wayback Machine.], стор. 447–448; vol. 2 [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.], стор. 235; vol. 3 [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.], стор. 298; vol. 4 [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.], стор. 313; vol. 5, стор. 353–354; vol. 6, стор. 376 (лат.)
- Migne, Encyclopédie théologique, t. IX, Paris 1851, стор. 351–354 [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] (лат.)
- Булла Ubi primum/ Pii IX Pontificis Maximi Acta. Pars prima, Vol. III, Romae 1864, стор. 34-48 [ 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (лат.)
- (фр.)
- Інформація [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Інформація [ 19 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhiyeparhiya Sa nsa lat Archidioecesis Senonensis arhiyeparhiya Rimo katolickoyi cerkvi z centrom u misti Oser Franciya Arhiyeparhiya Sansa roztashovuyetsya v istorichnomu regioni Burgundiya ta poshiryuye svoyu yurisdikciyu na teritoriyu departamentu Jonna Arhiyeparhiya Sansa vhodit do skladu Kafedralnim soborom arhiyeparhiyi Sansa ye Sanskij sobor Rezidenciya yepiskopa rozmishuyetsya v misti Oser Arhiyeparhiya SansaArchidioecesis SenonensisSanskij sobor Sans FranciyaSanskij sobor Sans FranciyaCerkvakatolictvoObryadLatinskijKrayinaFranciyaGolovne mistoOserData zasnuvannya240Plosha7 460 km Naselennya332 566 osibKatedralnij soborSanskij soborMitropoliyacatholique lyon cef fr Arhiyeparhiya Sansa u Vikishovishi Roztashuvannya arhiyeparhiyi Sansa Kafedralnij Oser Franciya Bazilika v misti Vezle Franciya Karta yeparhiyi Osera 1741IstoriyaYeparhiya Sansa bula zasnovana 240 roku Cerkovna tradiciya pripisuye poshirennya hristiyanstva v Burgundiyi svyatim Savinianu ta Potencianu Pershim yepiskopom yakij zgaduyetsya v istorichnih dzherelah ye Agrecij yakij nazivayetsya v cih dokumentah trinadcyatim yepiskopom mista Sansa Agrecij zajmav kafedru Sansa 475 roku U IV stolitti yeparhiya Sansa bula zvedena v rang arhiyeparhiyi Na toj chas do mitropoliyi Sansa vhodili yeparhiyi mist Shartr Oser Mo Parizh Orlean Never i Trua 2 sichnya 876 roku Rimskij papa Ivan VIII priznachiv arhiyepiskopa Sansa apostolskim vikariyem Galliyi ta Nimechchini 1140 roku arhiyepiskop Anri zasudiv vchennya P yera Abelyara Z veresnya 1163 do kvitnya 1165 roku Sans buv rezidenciyeyu papi Oleksandra III Z XII stolittya pochalos postupove znizhennya politichnogo i cerkovnogo znachennya Sansa yakij pochav postupatis Lionu j Parizhu V ostannomu desyatilitti XII stolittya arhiyepiskop Mishel de Korbej borovsya z manihejskim ruhom sho poshirivsya v jogo arhiyeparhiyi Cej ruh bulo zasudzheno na miscevomu sinodi 1198 roku 1622 roku z arhiyeparhiyi Sansa vidililas sho u podalshomu stala arhiyeparhiyeyu Pislya Francuzkoyi revolyuciyi ta prijnyattya zakonu Civilnij ustrij duhovenstva status arhiyeparhiyi Sansa bulo znizheno do rivnya yeparhiyi 29 listopada 1801 roku pislya ukladennya konkordatu z Franciyeyu papa Pij VII vidav bullu yakoyu likviduvav yeparhiyu Sansa a yiyi teritoriyu peredav Pislya konkordatu ukladenogo 1817 roku yeparhiya Sansa bula vidnovlena prote ce rishennya Vatikanu ne bulo zatverdzheno u francuzkomu Parlamenti Yuridichno yeparhiya Sansa bula vidnovlena 6 zhovtnya 1822 roku bulloyu Paternae charitatis papi Piya VII Na teritoriyi kolishnoyi yeparhiyi Osera bula reorganizovana vidnovlena arhiyeparhiya Sansa Do mitropoliyi Sansa buli priyednani yeparhiyi ta 6 chervnya 1823 roku papa Pij VII vidav bullu Antissioderensi ecclesiae yakij nadav arhiyeparhiyi Sansa pravo dodavati do svoyeyi nazvi misto Oser Z XIX stolittya v Sansi pochali posilyuvatis ideyi antiklerikalizmu yakij znachno vplinuv na situaciyu v arhiyeparhiyi do takoyi miri sho vzhe naprikinci XX stolittya teritoriya arhiyeparhiyi Sansa pochala rozglyadatis Svyatim Prestolom yak misionerska teritoriya Nini chiselnist viryan v arhiyeparhiyi Sansa u porivnyanni z inshimi francuzkimi yeparhiyami harakterizuyetsya najnizhchim vidsotkom 60 vid zagalnoyi kilkosti naselennya Dlya misionerskoyi diyalnosti 15 serpnya 1954 roku Svyatij Prestol zapochatkuvav specialnu misionersku strukturu teritorialnu prelaturu pid nazvoyu centr yakoyi pochav rozmishuvatis na teritoriyi arhiyeparhiyi Sansa v misti Pontinyi 1973 roku kafedra arhiyeparhiyi Sansa bula perevedena z Sansa do mista Oser Z 1996 roku arhiyepiskop Sansa ye takozh ordinariyem Teritorialnoyi prelaturi francuzkih misij 6 grudnya 2002 roku uvijshla do skladu cerkovnoyi provinciyi Dizhona Ordinariyi arhiyeparhiyisvyatij Savinian svyatij Potencian Leontij Severin 344 Audakt Geraklian Lunarij Simplicij svyatij Ursicin Teodor Siklin svyatij Amvrosij svyatij Agricij 475 svyatij Iraklij I svyatij Pavlo svyatij Lev 533 538 Konstitut 549 573 svyatij Anfim 581 585 svyatij Lup I 614 Honobert Riher I 627 Gildegarij 632 637 Armentarij 650 654 svyatij Arnulf svyatij Emmon 660 668 svyatij Lambert 680 683 svyatij Vulfran 683 svyatij Gaugerik 696 svyatij Ebbon 711 Merulf Ardobert 744 Lup II 765 Villiharij 769 Godeskalk Petro I Villebald Bernar 797 Ragimber Magn 797 817 Yeremiya 822 828 svyatij Alderik 836 Ganelon 837 865 Egilon 866 871 Ansegiz 871 883 Evrard 884 887 Gotye I 887 923 Gotye II 923 927 Audald 927 932 Giljom I 932 938 Gerler 938 954 Gildeman 954 958 Arshambo de Trua 958 967 svyatij Anastasij 967 977 Sevin 978 999 Leoterik 999 1032 Gelduyin 1032 1049 Majnard 1049 1062 Riher II 1062 1096 Dayimbert 1097 1122 Anri I Sangliye 1122 1142 Yug de Tusi 1142 1168 1169 1176 Gi I de Nuajye 1176 1193 Mishel de Korbejl 1194 1199 P yer de Korbejl 1199 1221 Gotye Le Kornyu 1221 1241 Zhil I Le Kornyu 1241 1254 Anri Le Kornyu 1254 1258 Giljom de Bros 1258 1267 P yer de Sharni 1267 1274 P yer d Anizi 1274 Zhil II Kornyu 1275 1292 Etyen Bekar de Penul 1292 1309 Filip Leportye de Marinyi 1310 1316 Giljom de Melen 1316 1329 P yer Rozhe de Bofor Tyurenn 1329 1330 majbutnij rimskij papa Kliment VI Giljom II de Bross 1330 1338 Filip de Melen 1338 1345 Giljom II de Melen 1345 1376 Ademar Rober 1376 1384 Gontye de Banjo 1385 Gi de Rua 1386 1390 Giljom de Dorman 1390 1405 Zhan de Montegyu 1406 1415 Anri de Savuazi 1416 1422 Zhan de Nanton 1422 1432 Luyi de Melen 1432 1474 Etyen Tristan de Salazar 1474 1518 Eten Ponshe 1519 1525 1525 1535 Luyi de Burbon Vandom 1536 1557 Zhan Bertran 1557 1560 Luyi de Giz 1560 1562 Nikolya de Pelleve 1562 1594 Reno de Bon 1594 1606 Zhak Davi 1606 1618 Zhan Davi dyu Perron 1618 1621 Oktav de Sen Lari de Belgard 1621 1646 Luyi Anri de Pardajyan de Gondren 1646 1674 Zhan de Monpeza de Karbon 1674 1685 Arduen Forten de La Oget 1685 1715 Deni Fransua Butilye de Shavinyi 1715 1730 Zhan Zhozef Lange de Zherzhi 1730 1753 Pol d Alber de Lyuyin 1753 1788 1788 1790 Antuan Luyi Anri de La Far 1817 1829 Blazhennij Sharl Andre Tussen Bryuno de Ramon Laland 09 01 1830 10 04 1830 Zhan Zhozef Mari Viktuar de Kosnak 1830 1843 Mellon de Zholli 19 11 1867 22 04 1867 Viktor Feliks Bernadu 1867 1891 P yer Mari Etyen Gyustav Arden 1892 1911 Zhan Viktor Emil Shenelon 1912 1931 1932 1935 Frederik Eduar Kamil Lami 1936 1962 Rene Luyi Mari Sturm 1962 1977 Ezhen Mari Ernu 1977 1990 Zherar Deni Ogyust Defua 1990 1995 Zhorzh Edmon Rober Zhilson 1196 2004 Iv Fransua Patenotr 31 12 2004 doteper DzherelaAnnuario Pontificio Libreria Editrice Vaticana Citta del Vaticano 2003 ISBN 88 209 7422 3 La France pontificale Metropole de Sens Sens et Auxerre 8 bereznya 2016 u Wayback Machine fr Bulla Qui Christi Domini Bullarii romani continuatio Tomo XI Romae 1845 stor 245 249 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine lat Bulla Paternae charitatis Bullarii romani continuatio Tomo XV Romae 1853 stor 577 585 14 grudnya 2013 u Wayback Machine lat Breve Antissioderensi ecclesiae Bullarii romani continuatio Tomo XV Romae 1853 stor 608 609 14 grudnya 2013 u Wayback Machine lat Pius Bonifacius Gams Series episcoporum Ecclesiae Catholicae Leipzig 1931 stor 628 630 26 chervnya 2015 u Wayback Machine lat Konrad Eubel Hierarchia Catholica Medii Aevi vol 1 9 lipnya 2019 u Wayback Machine stor 447 448 vol 2 4 zhovtnya 2018 u Wayback Machine stor 235 vol 3 21 bereznya 2019 u Wayback Machine stor 298 vol 4 4 zhovtnya 2018 u Wayback Machine stor 313 vol 5 stor 353 354 vol 6 stor 376 lat Migne Encyclopedie theologique t IX Paris 1851 stor 351 354 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine lat Bulla Ubi primum Pii IX Pontificis Maximi Acta Pars prima Vol III Romae 1864 stor 34 48 25 zhovtnya 2020 u Wayback Machine lat fr Informaciya 11 bereznya 2012 u Wayback Machine angl Informaciya 19 sichnya 2013 u Wayback Machine angl