Архітектура Нідерландів (нід. Nederlandse Architectuur) — розвиток архітектури на території сучасної західно-європейської держави Нідерланди як складова мистецтва Нідерландів, що сформувався і активно тривав у 2-му тисячолітті н.е., пройшовши у тому чи іншому ступені всі етапи європейської архітектури, а також багато в чому впливав на загальноєвропейський розвиток житлового і промислового зодчества.
Однозначної відповіді щодо визначення нідерландського національного стилю в архітектурі немає, але безперечним лишається факт, що саме нідерландська готика має найбільшу історичну тяглість на території країни, її найбільше використовували будівничі-шукачі і послідовники історизму і XIX столітті; своєрідними на нідерландських землях були ренесанс і класицизм. Так, вважається, що період найвищого розвитку архітектури Нідерландів збігся з політичним тріумфом держави — так завана «золота доба» Республіки Об'єднаних провінцій, і зокрема XVII століття, коли у країні активно розбудовувалися міста, здійснювалися амбітні містобудівні проекти, зокрема будувалися численні канали, як у Амстердамі (див. канали Амстердама), тоді ж у країні творили відомі місцеві архітектори, багато в чому у цей час були визначні сучасні архітектурні обличчя нідерландських міст. Архітектура Нідерландів ХХ століття — це творчі пошуки, оригінальність, новаторство, нерідко у світовому масштабі.
Розмежування понять і загальні характеристики
Будучи частиною мистецтва Нідерландів, архітектура країни має спільну історію з цією художньою школою. У цьому зв'язку варто розмежувати поняття архітектура Нідерландів і нідерландська архітектура. Перше поняття має синонімічну заміну — голландська архітектура, друге ж поняття є значно ширшим, адже нідерландська архітектура за Середньовіччя розвивалася на території Нідерландів історичних. Аж до Нідерландської революції XVI століття художні, зокрема і архітектурні, школи голландська і фламандська (див. Архітектура Бельгії) розвивалися спільно, потому — як окремі. Хоча, безперечно, основи відмінностей у архітектурі Нідерландів та Бельгії були закладені якраз саме у Середньовіччя.
Серед чинників, що зумовлювали ці процеси, — як суто об'єктивні (географічне розташування, різні природні умови, близькість до впливів сусідніх держав тощо), так і суб'єктивні (різниці в розвитку освітніх осередків, наявність архітекторів і будівничих шкіл тощо). Крім того, географічно Нідерландами нідерландська архітектура не обмежувалась і після утворення Республіки Об'єднаних провінцій, адже будучи колоніальною метрополією, Нідерланди насаджували свої адміністрацію, культуру, мову, і архітекуру в тому числі в колоніях, зокрема, у великих колоніальних осередках Індонезії, на ряді Карибських островів — до прикладу, історичне ядро Віллемстада на Кюрасао, що являє дивовижно яскраве «прочитання на місці» нідерландської архітектури, саме завдяки оригінальності занесено до Світової спадщини ЮНЕСКО.
До загальних характеристик архітектури Нідерландів, що притаманні їй протягом всієї історії належать її відкритість і здатність абсорбувати іноземний досвід і випрацьовувати власний стиль. Безперечно, на розвиток зодчества на території сучасних Нідерландів мали величезний вплив рання урбанізація, висока (історично одна з найвищих у світі) щільінсть населення і постійна боротьба за землю (осушування земель, будівництво каналів); також на архітектуру впливав загальний історичний розвиток — війни, іноземне панування, Реформація, економічні піднесення і стагнації.
До сутнісних характеристик архітектури Нідерландів у ХХ столітті додалося її новаторство — серед сучасних нідерландських архітекторів не лише послідовники, а в першу чергу зачинателі, теоретики і провідники таких сучасних мистецьких, і в тому числі архітектурних течій, як функціоналізму («міжнародний стиль»), деконструктивізму, неопластицизму.
Доготика, готика і «пломеніюча» готика
На території Нідерландів збереглися мегалітичні споруди доби неоліту, кельтське поселення (1-е тис. до н. е., давньоримські будівлі (І—ІІІ ст.ст.).
Від часів панування Каролінгів на території історичних Нідерландів почали виникати і будуватися міста. У них у період так званого «Каролінзького Відродження» зводили церкви-базиліки — наприклад, Базиліка святого Серватія в Маастрихті (Х—XVI ст.ст.), що є найстарішим діючим храмом Нідерландів і рідкісним взірцем романського стилю; рідше зводили центричні капели (капела палацу Валкгоф у Неймегені, що походить, імовірно, з VIII—ІХ ст.ст., нинішній вигляд — ХІ ст.). Романський стиль, що складався під впливом рейнських областей, Ломбардії та Північної Франції, панував на Нижніх землях у ХІ — у середині ХІІІ століттях. Центрами його були долини річок Маасу — тобто прикордоння сучасних Нідерландів і Бельгії.
У ХІІІ столітті архітектурними центрами стали також Брабант, приморська Фландрія. Оздоблення храмів (за французькими зразками) характеризувалося символічністю змісту, умовністю форми (капітелі церков у Маастрихті, на межі ХІІ—ХІІІ ст.ст.).
У ХІІІ—XV століттях виросли міста навколо замків і ринкових площ з будинками гільдій і цехів, міською вежею і ратушею; переважало радіально-кільцеве планування. Будувалися міські мури з потужними вежами та брамою, укріплені мости, дерев'яні, фахверкові і муровані будинки з вузькими фасадами, зазвичай у декілька (найчастіше 3) поверхи з фронтонами, нерідко досить багато оформленими. Скупість і традиційність планування з одного боку, багате оздоблення і складний декор з іншого виразно свідчили про поєднання рис романського стилю і готики. Однак панівною в нідерландських містах невідворотно ставала готика (замок Ріддерзал, Гаага, ХІІІ ст.; Аудекерк, Делфт, XIII—XIV ст.ст.). У Північних Нідерландах з їх болотистими ґрунтами і браком природного каменю дістала значний розвиток так звана «цегляна готика», були розроблені полегшені покриття, у тому числі дерев'яні склепіння (Сінт-Якобскерк, Гаага; Аудекерк, Амстердам, обидві — XIV—XVI ст.ст.).
У XIV — 1-й третині XVI століття зводились зальні церкви (Утрехтський собор, ХІІІ—XVI ст.ст.). Водночас на півдні сучасних Нідерландів — у Брабанті розквітнула пізня, «пломеніюча» готика, яка все-таки є більш притаманною для Бельгії, у Нідерландах же вона представлена поодинокими зразками в Алкмарі, Мідделбурзі (Мідделбурзька ратуша, 1452—1520, архітектори — сім'я Келдермансів, відоміша за творчістю у Бельгії) тощо. По суті пломеніюча готика свідчила про настання Відродження у нідерландській архітектурі.
Нідерландські Відродження і класицизм (1500—1800)
У XVI столітті з Італії та Франції в архітектуру Нідерландів проникають класичні принципи Відродження, нідерландські архітектори починають здобувати професійну освіту, писати теоретичні твори. Першим нідерландським теоретиком архітектури був живописець і гравер Пітер Кук ван Альстом (1502-1550). Йому належать переклади Вітрувія (видані в 1539 р.) і трактатів Серліо (1540-ві рр.).
Цікаво, що це переймання (не запозичення) ренесансного мистецтва, в тому числі й у архітектурі, було опосередкованим, адже італійці чи французи, як скажімо у Німеччині, не працювали в нідерландських містах, тобто абсорбація нового відбувалась на місцевому ґрунті силами місцевих же будівничих, що неминуче вело до трансформації архітектурних форм італійського Ренесансу в нідерландській архітектурі. Форми ці, які сприймаються ззовні і ґрунтовно переробляються, використовувалися для декоративного оздоблення, не зачіпаючи старої, звичної готичної конструкції будівель. Ордерні елементи, ренесансні тяги, карнизи наносилися на звичайні, по суті середньовічні, будівлі, результатом чого стала значна зміна «класичних» пропорцій. Дуже високі фронтони будівель зберігали ступінчасту форму, на фасадах, як і раніше виділялися еркери. Типовими в цьому відношенні є численні будівлі ратуш, цехів, купецьких корпорацій, вагів тощо
На архітектуру Нідерландів цього періоду так званого північного (або нідерландського) Відродження значно вплинули зовнішні і внутрішні політичні, економічні і релігійні чинники. Так, піднесення економічне і політичне вело до збагачення і зростання нідерландських міст, їхньої розбудови, і першу чергу, будівництво світських споруд (ратуші, склади, торгові ряди тощо), відособлення національних мистецьких, зокрема і архітектурних традицій; Реформація призвела до зведення нових — протестантських храмів, які вже не несли в собі значний готичний елемент, а були ренесансними (Зюдеркерк, Амстердам, 1603—11, перша реформістська церква у місті; арх. Г. де Кейзер).
У світських спорудах цього часу був створений новий, дуже мальовничий стиль, де все-таки готична традиційна основа-структура поєднувалася (коли органічно, коли не дуже) з величезною кількістю ренесансних архітектурних мотивів. У окремих місцях склалась традиція цегляної кладки (М'ясні ряди, Гарлем, бл. 1600), в тому числі з білокамінними класичними деталями (Будівля міських ваг, Алкмар, 1582—99; міська канцелярія, Лейварден).
Видатними архітекторами Голландії, які творили у цей період були Якоб ван Кампен (Jacob van Campen, 1595-1657), Лівен де Кей (Lieven de Key, бл. 1560-1627) та Гендрік де Кейзер (Hendrik de Keyser, 1565-1621). Загалом нідерландська архітектура Ренесансу мала значний вплив на зодчество інших країн, передусім Німеччини та Англії.
XVII століття стало також періодом розробки і зведення численних каналів у нідерландських містах (див. Канали Амстердама) — як з метою осушення земель, захисту, так і у транспортних цілях. По берегах каналів у XVII—XVIII століттях активно будувалися й реконструювалися будинки купців і заможних бюргерів.
У цей період у Нідерландах відчутним стало проникнення європейського (французького) класицизму як у громадській і житловій, так і сакральній архітектурі — від перехідних форм до чистого наслідування (Амстердамська ратуша, 1648—55, арх. Я. ван Кампен; Нівекерк, Гаага, 1649—56; палац Гюгетан, Гаага, 1734—36, арх. Д. Маро; зведення класичної будівлі театру Стадссхаубюрг в Амстердамі, 1770-ті).
XIX століття: віднайдення національного стилю
Хоча традиційно XIX століття у нідерландській архітектурі мистецтвознацями позначається як «прохідне» і час, коли не створювались визначні архітектурні пам'ятки, насправді стверджувати це однозначно було б абсолютно помилковим.
Адже, як і більшість історичних європейських міст, нідерландські завдячують у великій мірі своєму архітектурному обличчю саме діяльності будівничих XIX століття. Це був час, коли активно зростали міста, розвивалась промисловість (закладені основи промдизайну), відбувалось культурне і освітнє піднесення (будувались і реконструювались міські осередки культури — музеї, театри, публічні бібліотеки). Загальноєвропейський романтизм, пустивши коріння і в Нідерландах, у царині архітектури видав на гора яскравий і відчутний результат — був визначений нідерландський національний стиль.
Ще до середини XIX століття в Нідерландах будували переважно за французькими (здебільшого класицизм) зразками, надалі почало з'являлись чимало еклектичних будівель, але саме нідерландська неоготика, доповнена неоренесансними деталями, у виконанні провідних зодчих країни розуміється як нідерландський національний архітектурний стиль.
У цей період (2-а половина XIX ст.), зокрема, «стовпами» нідерландської архітектури, що спроектували й збудували яскраві споруди, були Адольф Леонард ван Гендт (Концертгебау, (1883—88), нова будівля Міського театру, 1894, обидва — Амстердам) і Пітер Кейперс (Рейксмузей, 1876—85; Центральний вокзал, 1881—89 у Амстердамі). Останній, будучи головною фігурою архітектурного історизму в Нідерландах, також здійснив колосальний вплив у галузі вивчення і дослідження, реставрації, реконструкції, а подеколи і перебудові культових споруд у Нідерландах, нерідко будував нові неоготичні церкви (Собор св. Йозефа, Гронінген, 1886).
Без розуміння архітектури Нідерландів XIX століття важко зрозуміти той справжній нідерландський архітектурний «бум», який відбувався у 1910—1930-х роках, бо, наприклад педагогом функціоналіста Я. Ауда був той самий традиціоналіст Пітер Кейперс, а в бюро його небожа Едуарда оформилось ядро .
від 1900 до тепер: модернізм і постмодернізм
У ХХ столітті голландські архітектори відіграли провідну роль у розвитку сучасної архітектури. Вже на початку століття основи раціоналістичного погляду на зведення різнофункціональних приміщень закріпив Гендрік Берлаге (Гаазький муніципальний музей).
У 1920—1930-х роках у Нідерландах архітектура стала одним з видів мистецтва, що розвивався найдинамічніше. У країні виникла низка артгруп, що просували свої погляди на розвиток мистецтва, зокрема і архітектури.
Так, архітектори-експресіоністи Мішель де Клерк і Піт Крамер були тісно пов'язані з . Інша група складалася з більш функціоналістських архітекторів («Нові будівлі» / Nieuwe Bouwen) — Март Стам (Mart Stam), (Leendert van der Vlugt) і Йоганнес Дейкер (Johannes Duiker). Яскравим провідником раціоналізму в архітектурі Нідерландів був також Й. А. Брінкман (завод Неллефабрік, Роттердам, 1931).
Визначним явищем у нідерландському мистецтві стала діяльність членів артгрупи «Стиль», які почавши з розробки власного стилю неопластицизм, зрештою примкнули до функціоналізму — Герріт Рітвельд (Будинок Шредер, Утрехт, 1924) і Якобус Ауд, який був головним архітектором Роттердама, де побудував низку житлових комплексів і концептуальні будинки.
Друга світова війна і подальше відновлення забезпечили саме Роттердаму варту подивування різноманітність стилів. Сучасний архітектурний стиль у місті широко представлений численними хмарочосами (найвищим є вежа Маас, 164,75 м), всесвітньо відомими «Кубічними будинками» (1984, арх. Піт Блом), бізнес-спорудами (штаб-квартира «Unilever NL», «Де Брюге»), а також емблемою міста — мостом Еразма.
По війні, у 1950—60-х роках нове покоління нідерландських архітекторів А. ван Ейк (Aldo van Eyck), Я. Б. Барема та Г. Герцбергер (Herman Hertzberger; Міністерство громадських справ і зайнятості, Гаага), відоме як «Форум покоління» (Forum generation, за назвою програмного часопису), забезпечило інтернаціоналізацію голландської архітектури.
Від 1960—70-х років архітектура Нідерландів тісно пов'язана з дизайном (аеропорт Схіпгол у Амстердамі, 1963—67, арх. М. Ф. Дейнтьєр).
Починаючи від 1980-х і до тепер Рем Колхас та його архітектурне бюро () є провідною силою у світовій архітектурі, під егідою якої формується нова, постмодерністська генерації нідерландських архітекторів.
Сучасна архітектура в Нідерландах характеризується різноманіттям форм, практичністю, екологічною спрямованістю і оригінальністю — це особливо стосується окремих проектів. Молодим архітекторам надається можливість експериментування при будівництві та розширенні міст. Держава робить свій вплив на архітектуру, виступаючи в ролі замовника. Новітніми прикладами є модерністська будівлю Міністерства житлового забезпечення, планування простору та охорони навколишнього середовища (архітектор Хоохстад/Hoogstad) і постмодерністська будівля Міністерства охорони здоров'я, добробуту та спорту (архітектори Хравес/Graves) і Сутерс/Soeters). До найсучасніших робіт голландських архітекторів також належать проекти архітектурного бюро — назва утворена від ініціалів творців компанії: Віні Мааса (*1959), Якоба ван Рейса ([en], *1964) і Наталі де Вріс [en], *1965), що втілює свої ідеї по всьому світу і відрізняється оригінальним підходом, який уже вплинув на сучасну архітектуру в цілому.
Джерела, посилання та література
- Загайкевич М. П. Архітектура (розділ) у ст. Нідерланди // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — с. 360
- Нідерландське мистецтво [ 5 вересня 2008 у Wayback Machine.] у БСЭ (рос.)
- Крашенинников Н. Л. Современная архитектура Нидерландов (Голландия). Под общей редакцией д.и. С. О. Хан-Магомедова., М.: Издательство литературы по строительству., 1971 — 126 с., іл. (рос.)
- Всеобщая история искусств, т. 2, кн. 1, М., 1960, т. 3, М., 1962 (рос.)
- Всеобщая история архитектуры, т. 3, М., 1966, т. 4, М., 1966 (рос.)
- Гершензон-Чегодаева Н. М. Возрождение в нидерландском искусстве // у зб. Ренессанс. Барокко. Классицизм, [сб. ст.], М., 1966 (рос.)
- Бенеш О., Искусство Северного Возрождения, пер. с англ., М., 1973 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhitektura Niderlandiv nid Nederlandse Architectuur rozvitok arhitekturi na teritoriyi suchasnoyi zahidno yevropejskoyi derzhavi Niderlandi yak skladova mistectva Niderlandiv sho sformuvavsya i aktivno trivav u 2 mu tisyacholitti n e projshovshi u tomu chi inshomu stupeni vsi etapi yevropejskoyi arhitekturi a takozh bagato v chomu vplivav na zagalnoyevropejskij rozvitok zhitlovogo i promislovogo zodchestva Kanali Amsterdama XVII stolittya i v nash chas lishayutsya odnim z najgrandioznishih mistobudivnih proektiv u arhitekturi Niderlandiv Odnoznachnoyi vidpovidi shodo viznachennya niderlandskogo nacionalnogo stilyu v arhitekturi nemaye ale bezperechnim lishayetsya fakt sho same niderlandska gotika maye najbilshu istorichnu tyaglist na teritoriyi krayini yiyi najbilshe vikoristovuvali budivnichi shukachi i poslidovniki istorizmu i XIX stolitti svoyeridnimi na niderlandskih zemlyah buli renesans i klasicizm Tak vvazhayetsya sho period najvishogo rozvitku arhitekturi Niderlandiv zbigsya z politichnim triumfom derzhavi tak zavana zolota doba Respubliki Ob yednanih provincij i zokrema XVII stolittya koli u krayini aktivno rozbudovuvalisya mista zdijsnyuvalisya ambitni mistobudivni proekti zokrema buduvalisya chislenni kanali yak u Amsterdami div kanali Amsterdama todi zh u krayini tvorili vidomi miscevi arhitektori bagato v chomu u cej chas buli viznachni suchasni arhitekturni oblichchya niderlandskih mist Arhitektura Niderlandiv HH stolittya ce tvorchi poshuki originalnist novatorstvo neridko u svitovomu masshtabi Vid na fasad istorichnogo parku Karambe ta budinki v gollandskij arhitekturi livoruchRozmezhuvannya ponyat i zagalni harakteristikiBuduchi chastinoyu mistectva Niderlandiv arhitektura krayini maye spilnu istoriyu z ciyeyu hudozhnoyu shkoloyu U comu zv yazku varto rozmezhuvati ponyattya arhitektura Niderlandiv i niderlandska arhitektura Pershe ponyattya maye sinonimichnu zaminu gollandska arhitektura druge zh ponyattya ye znachno shirshim adzhe niderlandska arhitektura za Serednovichchya rozvivalasya na teritoriyi Niderlandiv istorichnih Azh do Niderlandskoyi revolyuciyi XVI stolittya hudozhni zokrema i arhitekturni shkoli gollandska i flamandska div Arhitektura Belgiyi rozvivalisya spilno potomu yak okremi Hocha bezperechno osnovi vidminnostej u arhitekturi Niderlandiv ta Belgiyi buli zakladeni yakraz same u Serednovichchya Arhitektura Villemstada originalne prochitannya na misci niderlandskoyi arhitekturi Sered chinnikiv sho zumovlyuvali ci procesi yak suto ob yektivni geografichne roztashuvannya rizni prirodni umovi blizkist do vpliviv susidnih derzhav tosho tak i sub yektivni riznici v rozvitku osvitnih oseredkiv nayavnist arhitektoriv i budivnichih shkil tosho Krim togo geografichno Niderlandami niderlandska arhitektura ne obmezhuvalas i pislya utvorennya Respubliki Ob yednanih provincij adzhe buduchi kolonialnoyu metropoliyeyu Niderlandi nasadzhuvali svoyi administraciyu kulturu movu i arhitekuru v tomu chisli v koloniyah zokrema u velikih kolonialnih oseredkah Indoneziyi na ryadi Karibskih ostroviv do prikladu istorichne yadro Villemstada na Kyurasao sho yavlyaye divovizhno yaskrave prochitannya na misci niderlandskoyi arhitekturi same zavdyaki originalnosti zaneseno do Svitovoyi spadshini YuNESKO Rotterdam zhovten 2009 suchasna arhitekturna stolicya Niderlandiv Na perednomu plani Mist Erazma Do zagalnih harakteristik arhitekturi Niderlandiv sho pritamanni yij protyagom vsiyeyi istoriyi nalezhat yiyi vidkritist i zdatnist absorbuvati inozemnij dosvid i vipracovuvati vlasnij stil Bezperechno na rozvitok zodchestva na teritoriyi suchasnih Niderlandiv mali velicheznij vpliv rannya urbanizaciya visoka istorichno odna z najvishih u sviti shilinst naselennya i postijna borotba za zemlyu osushuvannya zemel budivnictvo kanaliv takozh na arhitekturu vplivav zagalnij istorichnij rozvitok vijni inozemne panuvannya Reformaciya ekonomichni pidnesennya i stagnaciyi Do sutnisnih harakteristik arhitekturi Niderlandiv u HH stolitti dodalosya yiyi novatorstvo sered suchasnih niderlandskih arhitektoriv ne lishe poslidovniki a v pershu chergu zachinateli teoretiki i providniki takih suchasnih misteckih i v tomu chisli arhitekturnih techij yak funkcionalizmu mizhnarodnij stil dekonstruktivizmu neoplasticizmu Dogotika gotika i plomeniyucha gotikaNa teritoriyi Niderlandiv zbereglisya megalitichni sporudi dobi neolitu keltske poselennya 1 e tis do n e davnorimski budivli I III st st Bazilika svyatogo Servatiya Maastriht Vid chasiv panuvannya Karolingiv na teritoriyi istorichnih Niderlandiv pochali vinikati i buduvatisya mista U nih u period tak zvanogo Karolinzkogo Vidrodzhennya zvodili cerkvi baziliki napriklad Bazilika svyatogo Servatiya v Maastrihti H XVI st st sho ye najstarishim diyuchim hramom Niderlandiv i ridkisnim vzircem romanskogo stilyu ridshe zvodili centrichni kapeli kapela palacu Valkgof u Nejmegeni sho pohodit imovirno z VIII IH st st ninishnij viglyad HI st Romanskij stil sho skladavsya pid vplivom rejnskih oblastej Lombardiyi ta Pivnichnoyi Franciyi panuvav na Nizhnih zemlyah u HI u seredini HIII stolittyah Centrami jogo buli dolini richok Maasu tobto prikordonnya suchasnih Niderlandiv i Belgiyi U HIII stolitti arhitekturnimi centrami stali takozh Brabant primorska Flandriya Ozdoblennya hramiv za francuzkimi zrazkami harakterizuvalosya simvolichnistyu zmistu umovnistyu formi kapiteli cerkov u Maastrihti na mezhi HII HIII st st Utrehtskij sobor HIII XVI st st pershij i trivalij chas yedinij kafedralnij u Niderlandah U HIII XV stolittyah virosli mista navkolo zamkiv i rinkovih plosh z budinkami gildij i cehiv miskoyu vezheyu i ratusheyu perevazhalo radialno kilceve planuvannya Buduvalisya miski muri z potuzhnimi vezhami ta bramoyu ukripleni mosti derev yani fahverkovi i murovani budinki z vuzkimi fasadami zazvichaj u dekilka najchastishe 3 poverhi z frontonami neridko dosit bagato oformlenimi Skupist i tradicijnist planuvannya z odnogo boku bagate ozdoblennya i skladnij dekor z inshogo virazno svidchili pro poyednannya ris romanskogo stilyu i gotiki Odnak panivnoyu v niderlandskih mistah nevidvorotno stavala gotika zamok Ridderzal Gaaga HIII st Audekerk Delft XIII XIV st st U Pivnichnih Niderlandah z yih bolotistimi gruntami i brakom prirodnogo kamenyu distala znachnij rozvitok tak zvana ceglyana gotika buli rozrobleni polegsheni pokrittya u tomu chisli derev yani sklepinnya Sint Yakobskerk Gaaga Audekerk Amsterdam obidvi XIV XVI st st U XIV 1 j tretini XVI stolittya zvodilis zalni cerkvi Utrehtskij sobor HIII XVI st st Vodnochas na pivdni suchasnih Niderlandiv u Brabanti rozkvitnula piznya plomeniyucha gotika yaka vse taki ye bilsh pritamannoyu dlya Belgiyi u Niderlandah zhe vona predstavlena poodinokimi zrazkami v Alkmari Middelburzi Middelburzka ratusha 1452 1520 arhitektori sim ya Keldermansiv vidomisha za tvorchistyu u Belgiyi tosho Po suti plomeniyucha gotika svidchila pro nastannya Vidrodzhennya u niderlandskij arhitekturi Niderlandski Vidrodzhennya i klasicizm 1500 1800 U XVI stolitti z Italiyi ta Franciyi v arhitekturu Niderlandiv pronikayut klasichni principi Vidrodzhennya niderlandski arhitektori pochinayut zdobuvati profesijnu osvitu pisati teoretichni tvori Pershim niderlandskim teoretikom arhitekturi buv zhivopisec i graver Piter Kuk van Alstom 1502 1550 Jomu nalezhat perekladi Vitruviya vidani v 1539 r i traktativ Serlio 1540 vi rr M yasni ryadi Garlem 1600 de Kej Cikavo sho ce perejmannya ne zapozichennya renesansnogo mistectva v tomu chisli j u arhitekturi bulo oposeredkovanim adzhe italijci chi francuzi yak skazhimo u Nimechchini ne pracyuvali v niderlandskih mistah tobto absorbaciya novogo vidbuvalas na miscevomu grunti silami miscevih zhe budivnichih sho neminuche velo do transformaciyi arhitekturnih form italijskogo Renesansu v niderlandskij arhitekturi Formi ci yaki sprijmayutsya zzovni i gruntovno pereroblyayutsya vikoristovuvalisya dlya dekorativnogo ozdoblennya ne zachipayuchi staroyi zvichnoyi gotichnoyi konstrukciyi budivel Orderni elementi renesansni tyagi karnizi nanosilisya na zvichajni po suti serednovichni budivli rezultatom chogo stala znachna zmina klasichnih proporcij Duzhe visoki frontoni budivel zberigali stupinchastu formu na fasadah yak i ranishe vidilyalisya erkeri Tipovimi v comu vidnoshenni ye chislenni budivli ratush cehiv kupeckih korporacij vagiv tosho Na arhitekturu Niderlandiv cogo periodu tak zvanogo pivnichnogo abo niderlandskogo Vidrodzhennya znachno vplinuli zovnishni i vnutrishni politichni ekonomichni i religijni chinniki Tak pidnesennya ekonomichne i politichne velo do zbagachennya i zrostannya niderlandskih mist yihnoyi rozbudovi i pershu chergu budivnictvo svitskih sporud ratushi skladi torgovi ryadi tosho vidosoblennya nacionalnih misteckih zokrema i arhitekturnih tradicij Reformaciya prizvela do zvedennya novih protestantskih hramiv yaki vzhe ne nesli v sobi znachnij gotichnij element a buli renesansnimi Zyuderkerk Amsterdam 1603 11 persha reformistska cerkva u misti arh G de Kejzer U svitskih sporudah cogo chasu buv stvorenij novij duzhe malovnichij stil de vse taki gotichna tradicijna osnova struktura poyednuvalasya koli organichno koli ne duzhe z velicheznoyu kilkistyu renesansnih arhitekturnih motiviv U okremih miscyah sklalas tradiciya ceglyanoyi kladki M yasni ryadi Garlem bl 1600 v tomu chisli z bilokaminnimi klasichnimi detalyami Budivlya miskih vag Alkmar 1582 99 miska kancelyariya Lejvarden Zabudova XVII XVIII st st na kanali Kejzersgrahti Amsterdam Vidatnimi arhitektorami Gollandiyi yaki tvorili u cej period buli Yakob van Kampen Jacob van Campen 1595 1657 Liven de Kej Lieven de Key bl 1560 1627 ta Gendrik de Kejzer Hendrik de Keyser 1565 1621 Zagalom niderlandska arhitektura Renesansu mala znachnij vpliv na zodchestvo inshih krayin peredusim Nimechchini ta Angliyi XVII stolittya stalo takozh periodom rozrobki i zvedennya chislennih kanaliv u niderlandskih mistah div Kanali Amsterdama yak z metoyu osushennya zemel zahistu tak i u transportnih cilyah Po beregah kanaliv u XVII XVIII stolittyah aktivno buduvalisya j rekonstruyuvalisya budinki kupciv i zamozhnih byurgeriv Viglyad klasicistichnoyi budivli Amsterdamskogo teatru bl 1885 zgorila u 1892 roci j bula perebudovana U cej period u Niderlandah vidchutnim stalo proniknennya yevropejskogo francuzkogo klasicizmu yak u gromadskij i zhitlovij tak i sakralnij arhitekturi vid perehidnih form do chistogo nasliduvannya Amsterdamska ratusha 1648 55 arh Ya van Kampen Nivekerk Gaaga 1649 56 palac Gyugetan Gaaga 1734 36 arh D Maro zvedennya klasichnoyi budivli teatru Stadsshaubyurg v Amsterdami 1770 ti XIX stolittya vidnajdennya nacionalnogo stilyuHocha tradicijno XIX stolittya u niderlandskij arhitekturi mistectvoznacyami poznachayetsya yak prohidne i chas koli ne stvoryuvalis viznachni arhitekturni pam yatki naspravdi stverdzhuvati ce odnoznachno bulo b absolyutno pomilkovim Adzhe yak i bilshist istorichnih yevropejskih mist niderlandski zavdyachuyut u velikij miri svoyemu arhitekturnomu oblichchyu same diyalnosti budivnichih XIX stolittya Ce buv chas koli aktivno zrostali mista rozvivalas promislovist zakladeni osnovi promdizajnu vidbuvalos kulturne i osvitnye pidnesennya buduvalis i rekonstruyuvalis miski oseredki kulturi muzeyi teatri publichni biblioteki Zagalnoyevropejskij romantizm pustivshi korinnya i v Niderlandah u carini arhitekturi vidav na gora yaskravij i vidchutnij rezultat buv viznachenij niderlandskij nacionalnij stil Rejksmuzej Amsterdam 1876 85 svitlina bl 1895 roku She do seredini XIX stolittya v Niderlandah buduvali perevazhno za francuzkimi zdebilshogo klasicizm zrazkami nadali pochalo z yavlyalis chimalo eklektichnih budivel ale same niderlandska neogotika dopovnena neorenesansnimi detalyami u vikonanni providnih zodchih krayini rozumiyetsya yak niderlandskij nacionalnij arhitekturnij stil U cej period 2 a polovina XIX st zokrema stovpami niderlandskoyi arhitekturi sho sproektuvali j zbuduvali yaskravi sporudi buli Adolf Leonard van Gendt Koncertgebau 1883 88 nova budivlya Miskogo teatru 1894 obidva Amsterdam i Piter Kejpers Rejksmuzej 1876 85 Centralnij vokzal 1881 89 u Amsterdami Ostannij buduchi golovnoyu figuroyu arhitekturnogo istorizmu v Niderlandah takozh zdijsniv kolosalnij vpliv u galuzi vivchennya i doslidzhennya restavraciyi rekonstrukciyi a podekoli i perebudovi kultovih sporud u Niderlandah neridko buduvav novi neogotichni cerkvi Sobor sv Jozefa Groningen 1886 Bez rozuminnya arhitekturi Niderlandiv XIX stolittya vazhko zrozumiti toj spravzhnij niderlandskij arhitekturnij bum yakij vidbuvavsya u 1910 1930 h rokah bo napriklad pedagogom funkcionalista Ya Auda buv toj samij tradicionalist Piter Kejpers a v byuro jogo nebozha Eduarda oformilos yadro vid 1900 do teper modernizm i postmodernizmU HH stolitti gollandski arhitektori vidigrali providnu rol u rozvitku suchasnoyi arhitekturi Vzhe na pochatku stolittya osnovi racionalistichnogo poglyadu na zvedennya riznofunkcionalnih primishen zakripiv Gendrik Berlage Gaazkij municipalnij muzej Budinok Shreder Utreht 1924 G Ritveld U 1920 1930 h rokah u Niderlandah arhitektura stala odnim z vidiv mistectva sho rozvivavsya najdinamichnishe U krayini vinikla nizka artgrup sho prosuvali svoyi poglyadi na rozvitok mistectva zokrema i arhitekturi Tak arhitektori ekspresionisti Mishel de Klerk i Pit Kramer buli tisno pov yazani z Insha grupa skladalasya z bilsh funkcionalistskih arhitektoriv Novi budivli Nieuwe Bouwen Mart Stam Mart Stam Leendert van der Vlugt i Jogannes Dejker Johannes Duiker Yaskravim providnikom racionalizmu v arhitekturi Niderlandiv buv takozh J A Brinkman zavod Nellefabrik Rotterdam 1931 Viznachnim yavishem u niderlandskomu mistectvi stala diyalnist chleniv artgrupi Stil yaki pochavshi z rozrobki vlasnogo stilyu neoplasticizm zreshtoyu primknuli do funkcionalizmu Gerrit Ritveld Budinok Shreder Utreht 1924 i Yakobus Aud yakij buv golovnim arhitektorom Rotterdama de pobuduvav nizku zhitlovih kompleksiv i konceptualni budinki Kubichni budinki Rotterdam 1984 Druga svitova vijna i podalshe vidnovlennya zabezpechili same Rotterdamu vartu podivuvannya riznomanitnist stiliv Suchasnij arhitekturnij stil u misti shiroko predstavlenij chislennimi hmarochosami najvishim ye vezha Maas 164 75 m vsesvitno vidomimi Kubichnimi budinkami 1984 arh Pit Blom biznes sporudami shtab kvartira Unilever NL De Bryuge a takozh emblemoyu mista mostom Erazma Po vijni u 1950 60 h rokah nove pokolinnya niderlandskih arhitektoriv A van Ejk Aldo van Eyck Ya B Barema ta G Gercberger Herman Hertzberger Ministerstvo gromadskih sprav i zajnyatosti Gaaga vidome yak Forum pokolinnya Forum generation za nazvoyu programnogo chasopisu zabezpechilo internacionalizaciyu gollandskoyi arhitekturi Vid 1960 70 h rokiv arhitektura Niderlandiv tisno pov yazana z dizajnom aeroport Shipgol u Amsterdami 1963 67 arh M F Dejntyer Budinok WoZoCo en Amsterdam Pochinayuchi vid 1980 h i do teper Rem Kolhas ta jogo arhitekturne byuro ye providnoyu siloyu u svitovij arhitekturi pid egidoyu yakoyi formuyetsya nova postmodernistska generaciyi niderlandskih arhitektoriv Suchasna arhitektura v Niderlandah harakterizuyetsya riznomanittyam form praktichnistyu ekologichnoyu spryamovanistyu i originalnistyu ce osoblivo stosuyetsya okremih proektiv Molodim arhitektoram nadayetsya mozhlivist eksperimentuvannya pri budivnictvi ta rozshirenni mist Derzhava robit svij vpliv na arhitekturu vistupayuchi v roli zamovnika Novitnimi prikladami ye modernistska budivlyu Ministerstva zhitlovogo zabezpechennya planuvannya prostoru ta ohoroni navkolishnogo seredovisha arhitektor Hoohstad Hoogstad i postmodernistska budivlya Ministerstva ohoroni zdorov ya dobrobutu ta sportu arhitektori Hraves Graves i Suters Soeters Do najsuchasnishih robit gollandskih arhitektoriv takozh nalezhat proekti arhitekturnogo byuro nazva utvorena vid inicialiv tvorciv kompaniyi Vini Maasa 1959 Yakoba van Rejsa en 1964 i Natali de Vris en 1965 sho vtilyuye svoyi ideyi po vsomu svitu i vidriznyayetsya originalnim pidhodom yakij uzhe vplinuv na suchasnu arhitekturu v cilomu Dzherela posilannya ta literaturaZagajkevich M P Arhitektura rozdil u st Niderlandi Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 7 Mikroklin Oleum 526 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s s 360 Niderlandske mistectvo 5 veresnya 2008 u Wayback Machine u BSE ros Krasheninnikov N L Sovremennaya arhitektura Niderlandov Gollandiya Pod obshej redakciej d i S O Han Magomedova M Izdatelstvo literatury po stroitelstvu 1971 126 s il ros Vseobshaya istoriya iskusstv t 2 kn 1 M 1960 t 3 M 1962 ros Vseobshaya istoriya arhitektury t 3 M 1966 t 4 M 1966 ros Gershenzon Chegodaeva N M Vozrozhdenie v niderlandskom iskusstve u zb Renessans Barokko Klassicizm sb st M 1966 ros Benesh O Iskusstvo Severnogo Vozrozhdeniya per s angl M 1973 ros