Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Археологія Естонії досліджує доісторичну добу на теренах Естонії. Перші археологічна пам'ятка в Естонії належить до середньокам'яної доби.
Середньокам'яна доба — Кундська культура
До закінчення останнього зледеніння, близько 10 тис. років до Р. Х. територія Естонії не була заселена людьми.
Найбільш ранні сліди присутності людей пов'язані з кундською культурою (названа за річкою Кунда в Естонії). Найбільш давнім відомим поселенням є Пуллиське поселення, що розташоване над річкою Пярну, поблизу міста Сінді на південному заході Естонії. Воно датується приблизно 9500-9600 роками до Р. Х.. Також з кундською культурою пов'язано поселення Ламмасмяе на півночі Естонії, датоване не пізніше 8500 роком до Р. Х.. Кістяні та кам'яні вироби кундської культури були також виявлені в інших кутах Естонії, а також у Латвії, на півночі Литви та на півдні Фінляндії.
Для виготовлення ріжучих знарядь, що використовувалися головним чином кремінь й кварц.
На думку лінгвіста Пола Арісте, декілька слів з мови, якою говорили люди в період кундської культури залишилися в естонській мові. Одне з цих слів küla (село) свідчить, за оцінкою Тармо Кулмара, про наявність напівкочової форми колективного життя.
Новокам'яна доба
Нарвська культура
Початок неоліту відзначено появою кераміки нарвської культури, яка з'являється в Естонії на початку 5 тисячоріччя до Р. Х. Найбільш ранні знахідки датуються приблизно 4900 роком до Р. Х..
Перша кераміка виготовлялася з товстої глини, що змішувалася з галькою, раковинами або стеблами рослин. Кераміка нарвського типу була знайдена вздовж усього узбережжя Естонії й на островах.
Кам'яні й кістяні вироби цієї культури мають досить високою схожістю з виробами попередньої кундської культури.
Культура ямково-гребінцевої кераміки
Приблизно на початку 4 тисячоріччя до Р. Х. в Естонії з'являється культура ямково-гребінцевої кераміки (могильники Нарва, Валма, Тамула). Носії культури ямково-гребінцевої кераміки клали в поховання фігурки тварин, птахів, змій та людей, вирізані з кістки й бурштину. Вироби цієї культури також зустрічаються на великих сусідніх територіях, від Північної Фінляндії до Східної Пруссії.
Приблизно до початку 1980-х років історики не піддавали сумніву фіно-угорське походження племен культури ямково-гребінцевої кераміки. Ряд дослідників навіть стверджували, що прауральска мова була поширена в Естонії та Фінляндії з часів останнього заледеніння, хоча ця точка зору й не користувалася підтримкою більшості. Згодом археологи більш обережно ставляться до зв'язку між мовами і явищами матеріальної культури.
Згідно з однією з гіпотез, збільшення числа поселень у зазначений період було пов'язано із загальним потеплінням клімату, що викликало розвиток виробничого господарства.
Мова носіїв культури ямково-гребінцевої кераміки зазвичай називають «палеоєвропейською» (імовірно, саме його релікти складають субстрат невідомого походження, що виділяється лінгвістами у саамських мовах).
У представників культури гребінцевої кераміки з місцезнаходження Кудрукюла (Kudruküla) в Естонії визначено Y-хромосомна гаплогрупа R1a5-YP1272 та мітохондріальні гаплогрупи U5b1d1, U4a, U2e1.
Мідна доба — культура бойових сокир
Початок пізнього неоліту — мідної доби приблизно 2200 року до Р. Х. характеризується появою культури шнурової кераміки і бойових сокир, для якої були характерні, як зрозуміло з назви, шнурові прикраси кераміки й добре відполіровані кам'яні «туровидні» сокири.
Про наявність землеробства можна судити по обвугленим зернам пшениці на стінках судин шнурової кераміки, виявлених у поселенні Іру. Згідно з аналізом кісткових останків, робилися спроби одомашнити дикого кабана.
З цією культурою пов'язані специфічні похоронні обряди. Тіло укладалося на бік, коліна притискалися до грудей, одна рука клалася під голову. Похоронні дари зазвичай були предметами з кістки домашніх тварин.
У чотирьох представників шнурової кераміки з двох різних місцеперебування (Ardu і Kunila) в Естонії визначено Y-хромосомна гаплогрупа R1a-Z645. У одного з зразків (Kunila2) додатково визначена гілка до R1a1a1-Z283.
Бронзова доба
Початок бронзового століття в Естонії датується приблизно 1800 роком до Р. Х.. У той час формувалася межа між фіно-угорськими й балтійськими племенами. Почалося будівництво перших укріплених поселень, Асва (культура Асва), Ридала на острові Сааремаа та Іру в Північній Естонії. Розповсюдження бронзи сприяло розвитку суднобудування. Відбувався обмін похоронними звичаями. Новий тип ритуальних поховань поширився від Німеччини до Естонії: поховання в кам'яних цистах й поховання зі спалюванням трупу все більше поширювалися поряд з невеликою кількістю поховань у вигляді кам'яного човна. 3470-3545 років тому на острів Сааремаа впав метеорит Каалі.
Залізна доба
Доримська залізна доба почалася на території Естонії приблизно 500 року до Р. Х. й тривав до середини I сторіччя до Р. Х.. Найбільш ранні залізні вироби були привізними, хоча починаючи з I сторіччя проводилася виплавка заліза з руди, що видобувається в місцевих болотах і озерах. Поселення зазвичай розташовувалися в місцях, де особливості ландшафту забезпечували можливості оборони. Фортеці хоча і споруджувалися, але використовувалися нечасто. До цього ж часу відноситься поява в Естонії квадратних кельтських полів, оточених мурами, а також більшості каменів з рукотворними елементами-виступами, які імовірно були пов'язані з магічними ритуалами для підвищення врожайності зернових. З'являється новий вид могил — чотирикутні похоронні кургани. Похоронні традиції вказують на початок соціального розшарування.
Римська залізна доба
Римська залізна доба в Естонії датується приблизно 50-450 роком. Хоча територія Римської імперії не досягала узбережжя сучасних балтійських країн, культурний та економічний вплив Риму досягла і цих земель, з чим і пов'язана назва епохи.
У матеріальній культурі епоха відображається в знахідках нечисленних римських монет, прикрас та інших виробів. Достаток залізних артефактів в Південній Естонії говорить про тісні зв'язки з європейським континентом, тоді як острова західній і північній Естонії зв'язувалися з Європою морем.
Дивиться також
Примітки
- (PDF). gi.ee. Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2013. Процитовано 2013-9-29.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 15 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2021. Процитовано 15 травня 2018.
- Tarmo Kulmar, «The Time of Shadows» in Estonia: Identity and Independence, p 23
- Эпоха мезолита-неолита. под ред. Т. И. Алексеевой. Восточные славяне. Антропология и этническая история. М.:Научный мир, 2002
- Tonu Tannberg.
- . Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 15 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 15 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2021. Процитовано 15 травня 2018.
- Lehti Saag et al.
- Alissa Mittnik et al.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2021. Процитовано 15 травня 2018.
- Bianca Mikovitš.
Джерела
- History of Estonia 2nd Edition. Tõnu Tannberg, Ain Mäesalu, Tõnis Lukas, Mati Laur and Ago Pajur, , A/S BIT, Tallinn, 2002;
- Estonia: Identity and Independence, ed. Jean-Jacques Subrenat, trans. David Cousins, Eric Dickens, Alexander Harding, and Richard Waterhouse (Amsterdam: Rodopi, 2004)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arheologiya Estoniyi doslidzhuye doistorichnu dobu na terenah Estoniyi Pershi arheologichna pam yatka v Estoniyi nalezhit do serednokam yanoyi dobi Serednokam yana doba Kundska kulturaZnaryaddya kundskoj kulturi v Estonskomu istorichnomu muzeyi Do zakinchennya ostannogo zledeninnya blizko 10 tis rokiv do R H teritoriya Estoniyi ne bula zaselena lyudmi Najbilsh ranni slidi prisutnosti lyudej pov yazani z kundskoyu kulturoyu nazvana za richkoyu Kunda v Estoniyi Najbilsh davnim vidomim poselennyam ye Pulliske poselennya sho roztashovane nad richkoyu Pyarnu poblizu mista Sindi na pivdennomu zahodi Estoniyi Vono datuyetsya priblizno 9500 9600 rokami do R H Takozh z kundskoyu kulturoyu pov yazano poselennya Lammasmyae na pivnochi Estoniyi datovane ne piznishe 8500 rokom do R H Kistyani ta kam yani virobi kundskoyi kulturi buli takozh viyavleni v inshih kutah Estoniyi a takozh u Latviyi na pivnochi Litvi ta na pivdni Finlyandiyi Dlya vigotovlennya rizhuchih znaryad sho vikoristovuvalisya golovnim chinom kremin j kvarc Na dumku lingvista Pola Ariste dekilka sliv z movi yakoyu govorili lyudi v period kundskoyi kulturi zalishilisya v estonskij movi Odne z cih sliv kula selo svidchit za ocinkoyu Tarmo Kulmara pro nayavnist napivkochovoyi formi kolektivnogo zhittya Novokam yana dobaNarvska kultura Pochatok neolitu vidznacheno poyavoyu keramiki narvskoyi kulturi yaka z yavlyayetsya v Estoniyi na pochatku 5 tisyachorichchya do R H Najbilsh ranni znahidki datuyutsya priblizno 4900 rokom do R H Persha keramika vigotovlyalasya z tovstoyi glini sho zmishuvalasya z galkoyu rakovinami abo steblami roslin Keramika narvskogo tipu bula znajdena vzdovzh usogo uzberezhzhya Estoniyi j na ostrovah Kam yani j kistyani virobi ciyeyi kulturi mayut dosit visokoyu shozhistyu z virobami poperednoyi kundskoyi kulturi Kultura yamkovo grebincevoyi keramiki Yamkovo grebinchasta keramika v Estonskomu istorichnomu muzeyi Priblizno na pochatku 4 tisyachorichchya do R H v Estoniyi z yavlyayetsya kultura yamkovo grebincevoyi keramiki mogilniki Narva Valma Tamula Nosiyi kulturi yamkovo grebincevoyi keramiki klali v pohovannya figurki tvarin ptahiv zmij ta lyudej virizani z kistki j burshtinu Virobi ciyeyi kulturi takozh zustrichayutsya na velikih susidnih teritoriyah vid Pivnichnoyi Finlyandiyi do Shidnoyi Prussiyi Priblizno do pochatku 1980 h rokiv istoriki ne piddavali sumnivu fino ugorske pohodzhennya plemen kulturi yamkovo grebincevoyi keramiki Ryad doslidnikiv navit stverdzhuvali sho prauralska mova bula poshirena v Estoniyi ta Finlyandiyi z chasiv ostannogo zaledeninnya hocha cya tochka zoru j ne koristuvalasya pidtrimkoyu bilshosti Zgodom arheologi bilsh oberezhno stavlyatsya do zv yazku mizh movami i yavishami materialnoyi kulturi Zgidno z odniyeyu z gipotez zbilshennya chisla poselen u zaznachenij period bulo pov yazano iz zagalnim poteplinnyam klimatu sho viklikalo rozvitok virobnichogo gospodarstva Mova nosiyiv kulturi yamkovo grebincevoyi keramiki zazvichaj nazivayut paleoyevropejskoyu imovirno same jogo relikti skladayut substrat nevidomogo pohodzhennya sho vidilyayetsya lingvistami u saamskih movah U predstavnikiv kulturi grebincevoyi keramiki z misceznahodzhennya Kudrukyula Kudrukula v Estoniyi viznacheno Y hromosomna gaplogrupa R1a5 YP1272 ta mitohondrialni gaplogrupi U5b1d1 U4a U2e1 Midna doba kultura bojovih sokirShnurova keramika i kam yani sokiri v Estonskomu istorichnomu muzeyi Pochatok piznogo neolitu midnoyi dobi priblizno 2200 roku do R H harakterizuyetsya poyavoyu kulturi shnurovoyi keramiki i bojovih sokir dlya yakoyi buli harakterni yak zrozumilo z nazvi shnurovi prikrasi keramiki j dobre vidpolirovani kam yani turovidni sokiri Pro nayavnist zemlerobstva mozhna suditi po obvuglenim zernam pshenici na stinkah sudin shnurovoyi keramiki viyavlenih u poselenni Iru Zgidno z analizom kistkovih ostankiv robilisya sprobi odomashniti dikogo kabana Z ciyeyu kulturoyu pov yazani specifichni pohoronni obryadi Tilo ukladalosya na bik kolina pritiskalisya do grudej odna ruka klalasya pid golovu Pohoronni dari zazvichaj buli predmetami z kistki domashnih tvarin U chotiroh predstavnikiv shnurovoyi keramiki z dvoh riznih misceperebuvannya Ardu i Kunila v Estoniyi viznacheno Y hromosomna gaplogrupa R1a Z645 U odnogo z zrazkiv Kunila2 dodatkovo viznachena gilka do R1a1a1 Z283 Bronzova dobaPochatok bronzovogo stolittya v Estoniyi datuyetsya priblizno 1800 rokom do R H U toj chas formuvalasya mezha mizh fino ugorskimi j baltijskimi plemenami Pochalosya budivnictvo pershih ukriplenih poselen Asva kultura Asva Ridala na ostrovi Saaremaa ta Iru v Pivnichnij Estoniyi Rozpovsyudzhennya bronzi spriyalo rozvitku sudnobuduvannya Vidbuvavsya obmin pohoronnimi zvichayami Novij tip ritualnih pohovan poshirivsya vid Nimechchini do Estoniyi pohovannya v kam yanih cistah j pohovannya zi spalyuvannyam trupu vse bilshe poshiryuvalisya poryad z nevelikoyu kilkistyu pohovan u viglyadi kam yanogo chovna 3470 3545 rokiv tomu na ostriv Saaremaa vpav meteorit Kaali Zalizna dobaDorimska zalizna doba pochalasya na teritoriyi Estoniyi priblizno 500 roku do R H j trivav do seredini I storichchya do R H Najbilsh ranni zalizni virobi buli priviznimi hocha pochinayuchi z I storichchya provodilasya viplavka zaliza z rudi sho vidobuvayetsya v miscevih bolotah i ozerah Poselennya zazvichaj roztashovuvalisya v miscyah de osoblivosti landshaftu zabezpechuvali mozhlivosti oboroni Forteci hocha i sporudzhuvalisya ale vikoristovuvalisya nechasto Do cogo zh chasu vidnositsya poyava v Estoniyi kvadratnih keltskih poliv otochenih murami a takozh bilshosti kameniv z rukotvornimi elementami vistupami yaki imovirno buli pov yazani z magichnimi ritualami dlya pidvishennya vrozhajnosti zernovih Z yavlyayetsya novij vid mogil chotirikutni pohoronni kurgani Pohoronni tradiciyi vkazuyut na pochatok socialnogo rozsharuvannya Rimska zalizna doba Rimska zalizna doba v Estoniyi datuyetsya priblizno 50 450 rokom Hocha teritoriya Rimskoyi imperiyi ne dosyagala uzberezhzhya suchasnih baltijskih krayin kulturnij ta ekonomichnij vpliv Rimu dosyagla i cih zemel z chim i pov yazana nazva epohi U materialnij kulturi epoha vidobrazhayetsya v znahidkah nechislennih rimskih monet prikras ta inshih virobiv Dostatok zaliznih artefaktiv v Pivdennij Estoniyi govorit pro tisni zv yazki z yevropejskim kontinentom todi yak ostrova zahidnij i pivnichnij Estoniyi zv yazuvalisya z Yevropoyu morem Divitsya takozhKultura yamkovo grebincevoyi keramiki Kultura shnurovoyi keramikiPrimitki PDF gi ee Arhiv originalu PDF za 3 zhovtnya 2013 Procitovano 2013 9 29 Arhiv originalu za 20 bereznya 2012 Procitovano 15 travnya 2018 Arhiv originalu za 28 bereznya 2021 Procitovano 15 travnya 2018 Tarmo Kulmar The Time of Shadows in Estonia Identity and Independence p 23 Epoha mezolita neolita pod red T I Alekseevoj Vostochnye slavyane Antropologiya i etnicheskaya istoriya M Nauchnyj mir 2002 Tonu Tannberg Arhiv originalu za 21 bereznya 2015 Procitovano 15 travnya 2018 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 15 travnya 2018 Arhiv originalu za 28 bereznya 2021 Procitovano 15 travnya 2018 Lehti Saag et al Alissa Mittnik et al Arhiv originalu za 28 bereznya 2021 Procitovano 15 travnya 2018 Bianca Mikovits DzherelaHistory of Estonia 2nd Edition Tonu Tannberg Ain Maesalu Tonis Lukas Mati Laur and Ago Pajur ISBN 9985 2 0606 1 A S BIT Tallinn 2002 Estonia Identity and Independence ed Jean Jacques Subrenat trans David Cousins Eric Dickens Alexander Harding and Richard Waterhouse Amsterdam Rodopi 2004