Артукіди — тюркська династія, що у XII — XV століттях правила у Західній Вірменії, північній Сирії та північному Іраку. Дві головні гілки династії Артукідів керували з Хісн Кайфа (нині — Хасанкейф) у 1098–1232 роках та з Мардіна між 1107 та 1186 роками (до 1409 року представники династії Артукідів були васалами), третя гілка династії Артукідів мала за резиденцію Харпуту (нині — Елязиг), зберігаючи незалежність з 1185 до 1234 року.
Артукіди | |
Дата створення / заснування | 1102 |
---|---|
Участь у | d |
Час/дата припинення існування | 1409 |
Артукіди у Вікісховищі |
Історія
Династія Артукідів була заснована Артуком ібн Зксебом — вождем огузького племені догер і воєначальником за сельджуцького султана . 1086 року дамаський емір Тутуш I призначив Артука на пост намісника Єрусалима, але Артук помер 1091 року, а його сини (Сокмен та Іль-Газі) спадкували батькові.
1098 року Єрусалим був захоплений єгипетськими Фатімідами, а Сокмен та Іль-Газі втекли на північ сучасного Іраку, потім переселились у Діярбакир. Того ж року Сокмен захопив провінцію Мардін, 1102 року — Хісн Кайф, а 1112 — й Харпут. У той же час Іль-Газі поступив на службу до султана сельджуків .
1104 року у Сокмен розгромив хрестоносців. 1117 року халебські жителі покликали Іль-Газі стати їхнім еміром. 1119 емір Іль-Газі переміг антіохського регента Рожера у битві при , але невдовзі Іль-Газі зазнав поразки від єрусалимського короля Балдуїна II у битві при .
1121 року Іль-Газі за допомогою еміра Хилли здійснив похід до Грузії, але зазнав поразки: його армія була розбита грузинами у битві під Дідгорі. 1122 року Іль-Газі помер.
1124 син Іль-Газі — Темюр-Таш втратив Халеб, який перейшов до Зангідів. Після цього розпочався політичний занепад династії Артукідів. Кара-Арслан (онук Сокмена) вступив навіть у союз з хрестоносцями проти Зангідів.
Син Кары-Арслана — Мухаммед вступив у союз з єгипетським султаном Салах ад-Діном проти румського султана Килич-Арслана II, незважаючи на те, що останній був одружений з його дочкою. За союзницьку відданість 1183 року Салах ад-Дін передав Амід (нині Діярбакир) в управління Мухаммеду, який переніс туди свою резиденцію.
1232 року представники єгипетської гілки династії Аюбідів захопили Хасанкейф, а 1234 до Румського султанату відійшов Харпут.
Гілка у Мардіні тривалий час була васалом спочатку єгипетських Аюбідів, потім Румського султанату, монгольських Хулагуїдів, та, зрештою, Тимуридів. Потім туркмени Кара-Коюнлу захопили Мардін, що призвело до кінця династії Артукідів 1409 року.
Список правителів з династії Артукідів
Правителі Хисн Кайфа (Хасанкейфа) (з 1098) й Аміда (Дійабакра) (з 1183)
- (1098—1105)
- (1105—1107)
- (1107—1109)
- (1109—1144)
- (1144—1167)
- (1167—1185)
- (1185—1201)
- (1201—1222)
- (1222—1232)
- (1232).
1232 року Амід і Хісн Кайфа були завойовані єгипетським султаном ал-Камілом.
Правителі Мардіна (1105—1408) та Майафарікіна (1118—1185)
- (1105—1107)
- (1107—1122)
- (1122—1152)
- (1122—1129
- (1152—1176)
- (1176—1184)
- (1184—1201)
- (1201—1239)
- (1239—1260)
- (1260—1292)
- (1292—1294)
- (1294—1312)
- (1312)
- (1312—1364)
- (1364—1368)
- (1368)
- (1368—1376)
- (1376—1406)
- Сіхаб ад-дін Ахмед (1406—1408)
1185 Майафарікін перейшов до Салах ад-Діна. Ас-Саліх 1408 року здав Мардін Кара-Коюнлу, натомість отримав , де правив до самої смерті 1411 року.
Правителі (1185—1234)
- Абу Бакр Імад ад-дін ібн Фахр ад-дін Кара-Арслан ібн Дауд (1185—1204)
- Ібрагім Нізам ад-дін ібн Абу Бакр (1204—1223)
- Нізам ад-дін ібн Ібрагім (1223—1224)
- Ахмад Хідр Ізз ад-дін ібн Ібрагім (1224—1234)
- Артук-шах Нур ад-дін ібн Ахмад (1234)
1234 року були завойовані сельджуками Руму.
Джерела
- Артукіди Мардіна[недоступне посилання з червня 2019]
- Артукіди Хасанкейфа[недоступне посилання з червня 2019]
- К. Рыжов. Все монархи мира — Мусульманский Восток VII—XV вв.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Artukidi tyurkska dinastiya sho u XII XV stolittyah pravila u Zahidnij Virmeniyi pivnichnij Siriyi ta pivnichnomu Iraku Dvi golovni gilki dinastiyi Artukidiv keruvali z Hisn Kajfa nini Hasankejf u 1098 1232 rokah ta z Mardina mizh 1107 ta 1186 rokami do 1409 roku predstavniki dinastiyi Artukidiv buli vasalami tretya gilka dinastiyi Artukidiv mala za rezidenciyu Harputu nini Elyazig zberigayuchi nezalezhnist z 1185 do 1234 roku Artukidi Data stvorennya zasnuvannya1102 Uchast ud Chas data pripinennya isnuvannya1409 Artukidi u Vikishovishi Mapa derzhav v Anatoliyi na 1200 rikIstoriyaDinastiya Artukidiv bula zasnovana Artukom ibn Zksebom vozhdem oguzkogo plemeni doger i voyenachalnikom za seldzhuckogo sultana 1086 roku damaskij emir Tutush I priznachiv Artuka na post namisnika Yerusalima ale Artuk pomer 1091 roku a jogo sini Sokmen ta Il Gazi spadkuvali batkovi 1098 roku Yerusalim buv zahoplenij yegipetskimi Fatimidami a Sokmen ta Il Gazi vtekli na pivnich suchasnogo Iraku potim pereselilis u Diyarbakir Togo zh roku Sokmen zahopiv provinciyu Mardin 1102 roku Hisn Kajf a 1112 j Harput U toj zhe chas Il Gazi postupiv na sluzhbu do sultana seldzhukiv 1104 roku u Sokmen rozgromiv hrestonosciv 1117 roku halebski zhiteli poklikali Il Gazi stati yihnim emirom 1119 emir Il Gazi peremig antiohskogo regenta Rozhera u bitvi pri ale nevdovzi Il Gazi zaznav porazki vid yerusalimskogo korolya Balduyina II u bitvi pri 1121 roku Il Gazi za dopomogoyu emira Hilli zdijsniv pohid do Gruziyi ale zaznav porazki jogo armiya bula rozbita gruzinami u bitvi pid Didgori 1122 roku Il Gazi pomer 1124 sin Il Gazi Temyur Tash vtrativ Haleb yakij perejshov do Zangidiv Pislya cogo rozpochavsya politichnij zanepad dinastiyi Artukidiv Kara Arslan onuk Sokmena vstupiv navit u soyuz z hrestonoscyami proti Zangidiv Sin Kary Arslana Muhammed vstupiv u soyuz z yegipetskim sultanom Salah ad Dinom proti rumskogo sultana Kilich Arslana II nezvazhayuchi na te sho ostannij buv odruzhenij z jogo dochkoyu Za soyuznicku viddanist 1183 roku Salah ad Din peredav Amid nini Diyarbakir v upravlinnya Muhammedu yakij perenis tudi svoyu rezidenciyu 1232 roku predstavniki yegipetskoyi gilki dinastiyi Ayubidiv zahopili Hasankejf a 1234 do Rumskogo sultanatu vidijshov Harput Gilka u Mardini trivalij chas bula vasalom spochatku yegipetskih Ayubidiv potim Rumskogo sultanatu mongolskih Hulaguyidiv ta zreshtoyu Timuridiv Potim turkmeni Kara Koyunlu zahopili Mardin sho prizvelo do kincya dinastiyi Artukidiv 1409 roku Spisok praviteliv z dinastiyi ArtukidivPraviteli Hisn Kajfa Hasankejfa z 1098 j Amida Dijabakra z 1183 1098 1105 1105 1107 1107 1109 1109 1144 1144 1167 1167 1185 1185 1201 1201 1222 1222 1232 1232 1232 roku Amid i Hisn Kajfa buli zavojovani yegipetskim sultanom al Kamilom Praviteli Mardina 1105 1408 ta Majafarikina 1118 1185 1105 1107 1107 1122 1122 1152 1122 1129 1152 1176 1176 1184 1184 1201 1201 1239 1239 1260 1260 1292 1292 1294 1294 1312 1312 1312 1364 1364 1368 1368 1368 1376 1376 1406 Sihab ad din Ahmed 1406 1408 1185 Majafarikin perejshov do Salah ad Dina As Salih 1408 roku zdav Mardin Kara Koyunlu natomist otrimav de praviv do samoyi smerti 1411 roku Praviteli 1185 1234 Abu Bakr Imad ad din ibn Fahr ad din Kara Arslan ibn Daud 1185 1204 Ibragim Nizam ad din ibn Abu Bakr 1204 1223 Nizam ad din ibn Ibragim 1223 1224 Ahmad Hidr Izz ad din ibn Ibragim 1224 1234 Artuk shah Nur ad din ibn Ahmad 1234 1234 roku buli zavojovani seldzhukami Rumu DzherelaArtukidi Mardina nedostupne posilannya z chervnya 2019 Artukidi Hasankejfa nedostupne posilannya z chervnya 2019 K Ryzhov Vse monarhi mira Musulmanskij Vostok VII XV vv