Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Артабан II (парф. Artabān)(10 — 38) — цар царів Парфії з династії Аршакідів. Очолив Парфію внаслідок заколоту проти попередника Вонона (I).
| Артабан (II) парф. Artabān | |
|---|---|
 | |
| Династія | Аршакіди |
| Держава | Парфянське царство |
| Титул | Цар Царів Аршак |
| Форма влади | автократія спадкова |
| Попередник | Вонон (I) |
| Наступник | Готарз (II) |
| Роки правління | 10 р. — 38 р. |
| Біографічні дані | |
| Рік народження | невідомо |
| Батько | невідомо |
| Мати | жінка з роду Аршакідів, можливо неназвана донька Фраата (IV) |
| Брати, сестри | невідомо |
| дружина | невідомо |
| Діти | Аршак, Ород, Вардан, Готарз, Артабан, Дарій. |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Походження
Питання генеалогії Артабана наразі залишається дискусійним. З античних джерел відомо, що він був Аршакідом лише по матері, а по батькові — ницого походження (лат. «degenerem» — буквально «виродок»). Хоча ці слова у передачі Тацита належать громаді Селевкії, яка підтримувала Тірідата, вони певною мірою відображають ставлення до Артабана парфянської шляхти та власне Аршакідів. Тезу «ницого» походження Артабана наразі відкинуто, той факт, що він посів місце царя Атропатени (принаймні з 8 року) та сам факт таких закидів може свідчити тільки про те, що його батько не був Аршакідом та не належав до жодного зі шляхетних парфянських родів (Карени, Сурени тощо). Щодо батьківського роду існує інтерпретація, побудована на буквальному розумінні тексту Тацита — лат. «Arsacidarum e sanguine apud Dahas adultus excitur» та лат. «quia Hyrcanis Carmaniisque per adfinitatem innexus erat », тобто «по крові Аршакіда, що виріс серед Дагів» та «до Гіркан та Карманіїв, з якими пов'язаний шлюбними союзами». Отже, за цією інтерпретацією Артабан — син принцеси з Аршакідів та представника еліти прикаспійських чи то Дагів, чи Гіркан. Навіть запропоновано бачити цю групу кочовиків як ще один (разом з сімома шляхетними родами) центр впливу у Парфії.
Залишаються відкритими питання й ким була принцеса з Аршакідів. Наразі запропоновано бачити в ній неназвану доньку Фраата (IV).
В контексті припущення щодо належності батька Артабана до дагів чи гіркан, слід зазначити, що у цьому припущені абсолютно проігноровано той факт, що Тацит називає дагами та гірканами будь-який кочовий етнос півночі та сходу Парфії (як приклад — опис походу Вардана, у яких він підкорив дагів біля річки Сінд, яка відокремлює останніх від аріїв. (лат. «… ad flumen Sinden, quod Dahas Ariosque disterminat») Цікавим є й опис Тацитом боротьби за владу між синами Артабана по його смерті, а саме: «Між тим Готарз, отримавши підтримку від дагів та гіркан, поновлює бойові дії, й Вардан, вимушений облишити Селевкію, переносить свій табір на поля Бактрії.» Отже, висновок щодо слабкої поінформованості Тацита у географії Парфії та взагалі сходу залишається актуальним.
Якщо припустити, що Тацит під дагами чи гірканами у цьому описі розумів певну групу (чи певні групи) тохарів, то це пояснить і наявність відомих монет Фраата IV з місцевим докарбуванням у Західній Бактрії, і перебіг династичної війни між його синами, і дасть відповідь на питання, чому саме Артабана було підтримано у Парфії — якщо Артабан походив з невеликого тохарського княжого (ябгу) роду, то він міг бути компромісною фігурою для усіх парфянських родів.
Захоплення влади та перші роки правління
Вперше Артабана згадано як царя Атропатени у 8 р. Наразі залишається невідомим, коли саме Артабан отримав це царство. Зрозумілим є лише те, що молодого здібного правителя Артабана, враховуючи його походження, ніхто з Аршакідів не сприймав як реального кандидата на владу. Початок його діяльності може бути віднесено як до часів Вонона, так і до часів попередників останнього — Орода, Музи та Фраатака.
Отже, у 8 р. Артабан виступив проти Вонона, який, з одного боку, дратував парфян своїм життям на римський манер, з іншого був родичем скіфського царя, ймовірно родичем Сурена, роду, який так чи інакше контролював останніх Царів Царів ще починаючи з Сінатрука, тобто майже сто років.
У першій битві з Вононом, що сталася 9 р., Артабан зазнав поразки, а Вонон спочатку перекарбував старі монети Музи та Фраатака зображенням крилатої Ніки з пальмовою гілкою у руці, а згодом викарбував в мідійських Екбатанах декілька серій монет з легендою грец. ΒΑΣΙΛΕΥΣ ΟΝΩΝΗΣ ΝΕΙΚΗΣΑΣ ΑΡΤΑΒΑΝΟΝ — Цар Вонон, переможець Артабана.
Але протягом року Артабан вдруге виступає проти Вонона та перемагає його. Вонон спочатку тікає до Селевкії, а згодом, до Вірменії, де посів, на той час спорожнілий трон. Артабан ввійшов до Селевкії і вже 12 р. його було проголошено Царем Царів.
Розуміючи небезпеку від Вонона, Артабан шляхом перемовин з Германіком спочатку переконав римлян у 16 р. прибрати Вонона з Вірменії, а у 18 р. і з римської Сирії. У 19 р., при спробі втечі, Вонона було вбито римським ветераном.
Наступні 15 р. царювання Артабана минули без особливих потрясінь. Відомо декілька повідомлень, які свідчать, що Артабан доволі безжально нищив будь-яку опозицію у парфянській еліті, перш за все серед Аршакідів («Провів опісля жахливу різанину серед перебуваючого у жаху парфянського війська» чи «… не маючи жодного Аршакіда, аби проголосити його у себе верховним володарем, бо більшість з них було винищено Артабаном»). Перший уривок взято з опису перемоги Артабана над Вононом, другий — з подій 35 р., коли Парфію поглинула глибока політична криза, яка тривала ще й за наступників Артабана.
У 35 р. помирає цар Вірменії Арташес III, не залишивши по собі наступника. Артабан, користуючись нагодою, внаслідок певних домовленостей з вірменською аристократією, робить свого первістка, який відомий лише під династичним ім'ям Аршак, царем Вірменії. Розуміючи, що такі дії безумовно спричинять вкрай негативну реакцію Риму, Артабан офіційно зажадав повернення парфянської скарбниці, яку свого часу на терена імперії вивіз Вонон. Ймовірно, цю претензію він бажав зробити головним об'єктом торгів з Римом, змістивши акценти власне з вірменського питання.
Не починаючи відкритого конфлікту, Тиберій пропонує Вірменське царство брату іберійського царя Фарасмана на ім'я Мітрідат. Брати на той час перебували у конфлікті, але, задля такої справи, були примирені імператором. Далі Тиберій направляє до Сирії Луція Вітеллія, який мав контролювати перебіг повернення Вірменії під римський контроль.
Окрім того, Тиберій прийняв у Римі представників парфянської шляхти, які змовилися проти Артабана та шукали в Римі не тільки підтримки, але й потенційного кандидата на трон Парфії з нащадків Фрагата.
Події розгорталися блискавично. Брати Фарасман та Мітрідат організовують отруєння Аршака, захоплюють столицю Арташату та проголошують Мітрідата царем. Артабан, як тільки йому стало відомо про події у Вірменії, відправив до неї свого сина Орода з військом. Але спільне військо іберів, альбанів та найманців-сарматів з Передкавказзя розбивають парфянське військо Орода.
Одночасно з цим Луцій Вітеллій активно поширює чутки про заплановане вторгнення римських легіонів з Сирії до Межиріччя, що примусило Артабана, який на початок 36 р. зазнав декількох поразок від Фарасмана та його спільників у Вірменії, залишити останню ні з чим.
Поразка у вірменській кампанії дала підстави для відкритого виступу парфянської шляхти. Артабан відступив до північно-східних кордонів з невеликим загоном особистих охоронців.
У тому ж 36 р. До Селевкії, яка постала проти Артабана ще рік тому, прибув вихований у Римі онук Фрагата на ім'я Тірідат, якого підтримувала партія заколотників, очолювана представниками роду Сурена. У Селевкії Сурена офіційно коронували Тірідата. Але вже на час коронації, частина заколотників, не бажаючи нового значного підсилення представників Сурена та заздрячи їм, порушила погоджені домовленості, та відправила посланців до Артабана, обіцяючи йому підтримку у разі повернення.
Артабан, «досвідчений у царюванні, побачив і фальшиву любов, і щиру ненависть» та, зібравши військо, рушив на захід, повертаючи собі прихильність підданих. Заколотники разом з Тірідатом почали відступ до кордонів з імперією, який дуже швидко перетворився на ганебну втечу.
Отже, до кінця 36 р. Артабан номінально повернув собі владу у Парфії, але так до кінця і не впоравшись з накопиченими проблемами — повстання у Селевкії, яка ще тривалий час й по його смерті не визнаватиме Аршакідів, сепаратизм аристократії і досить несприятливу економічну ситуацію, на користь чого свідчать нумізматичні джерела.
Помер Артабан у 38 р. у дуже незвичний для царів-нащадків Сінатрука спосіб — природною смертю. Наслідував йому його син Готарз.
Примітки
- (англ.) Parthia.com. Artabanus II [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- (лат.) Tac. Ann. 2.3 [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
- (лат.) Tac. Ann. 6.36 [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.]
- (англ.) M. J. Olbrycht. Te genealogy of Artabanos II (AD 8/9–39/40), King of Parthia. Miscellanea Anthropologica et Sociologica #15(3). 2014
- (англ.) M. J. Olbrycht. Augustus versus Phraates IV. Some Remarks on the Parthian-Roman Relations. Philippica. Altertumswissenschaftliche Abhandlungen Contributions to the Study of Ancient World Cultures. Harrassowitz Verlag. Wiesbaden. 2018
- (лат.) Tac. Ann. 11.10 [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
- лат. « interim Gotarzes Daharum Hyrcanorumque opibus auctus bellum renovat, coactusque Vardanes omittere Seleuciam Bactrianos apud campos castra contulit.» Tac. Ann. 11.8 [ 3 травня 2021 у Wayback Machine.]
- щодо опису Корнелієм Тацитом подій на Сході вичерпно висловився Нельсон Дібвойз: «Його знання подій на Сході було досить точним, але його знання східної географії — ні.» (англ. «His knowledge of eastern affairs was fairly accurate, but his knowledge of eastern geography was not.»). N. C. Debevoise. A Political History of Parthia. University of Chicago Press, 1938.
- (рос.) А. Н. Горин. Парфянские монеты Кампыртепа. Scripta Antiqua. ООО «Издательство „Собрание“». 2013.
- «Вонон … зробив спробу перебігти … до свого родича царя скіфів.» (лат.) Tac. Ann. 2.68 [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2020.
- (англ.) Neilson C. Debevoise. A Political History of Parthia. Chicago. University of Chicago Press, 1938.
- (гр.) J. AJ 18.2.4 [ 31 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- (лат.) Tac. Ann. 6.31 [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.]
- (лат.) Tac. Ann. 6.33 [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.]
- (лат.) Tac. Ann. 6.44.(1) [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Artaban Artaban II parf Artaban 10 38 car cariv Parfiyi z dinastiyi Arshakidiv Ocholiv Parfiyu vnaslidok zakolotu proti poperednika Vonona I Artaban II parf Artabangrec BASILEWS BASILEWN ARSAKOY EYERGETOY DIKAIOS EPIFANOYS FILELLHNOS grec BASILEWS BASILEWN ARTADinastiyaArshakidiDerzhavaParfyanske carstvoTitulCar Cariv ArshakForma vladiavtokratiya spadkovaPoperednikVonon I NastupnikGotarz II Roki pravlinnya10 r 38 r Biografichni daniRik narodzhennyanevidomoBatkonevidomoMatizhinka z rodu Arshakidiv mozhlivo nenazvana donka Fraata IV Brati sestrinevidomodruzhinanevidomoDitiArshak Orod Vardan Gotarz Artaban Darij Mediafajli u Vikishovishi Pohodzhennya Pitannya genealogiyi Artabana narazi zalishayetsya diskusijnim Z antichnih dzherel vidomo sho vin buv Arshakidom lishe po materi a po batkovi nicogo pohodzhennya lat degenerem bukvalno virodok Hocha ci slova u peredachi Tacita nalezhat gromadi Selevkiyi yaka pidtrimuvala Tiridata voni pevnoyu miroyu vidobrazhayut stavlennya do Artabana parfyanskoyi shlyahti ta vlasne Arshakidiv Tezu nicogo pohodzhennya Artabana narazi vidkinuto toj fakt sho vin posiv misce carya Atropateni prinajmni z 8 roku ta sam fakt takih zakidiv mozhe svidchiti tilki pro te sho jogo batko ne buv Arshakidom ta ne nalezhav do zhodnogo zi shlyahetnih parfyanskih rodiv Kareni Sureni tosho Shodo batkivskogo rodu isnuye interpretaciya pobudovana na bukvalnomu rozuminni tekstu Tacita lat Arsacidarum e sanguine apud Dahas adultus excitur ta lat quia Hyrcanis Carmaniisque per adfinitatem innexus erat tobto po krovi Arshakida sho viris sered Dagiv ta do Girkan ta Karmaniyiv z yakimi pov yazanij shlyubnimi soyuzami Otzhe za ciyeyu interpretaciyeyu Artaban sin princesi z Arshakidiv ta predstavnika eliti prikaspijskih chi to Dagiv chi Girkan Navit zaproponovano bachiti cyu grupu kochovikiv yak she odin razom z simoma shlyahetnimi rodami centr vplivu u Parfiyi Zalishayutsya vidkritimi pitannya j kim bula princesa z Arshakidiv Narazi zaproponovano bachiti v nij nenazvanu donku Fraata IV V konteksti pripushennya shodo nalezhnosti batka Artabana do dagiv chi girkan slid zaznachiti sho u comu pripusheni absolyutno proignorovano toj fakt sho Tacit nazivaye dagami ta girkanami bud yakij kochovij etnos pivnochi ta shodu Parfiyi yak priklad opis pohodu Vardana u yakih vin pidkoriv dagiv bilya richki Sind yaka vidokremlyuye ostannih vid ariyiv lat ad flumen Sinden quod Dahas Ariosque disterminat Cikavim ye j opis Tacitom borotbi za vladu mizh sinami Artabana po jogo smerti a same Mizh tim Gotarz otrimavshi pidtrimku vid dagiv ta girkan ponovlyuye bojovi diyi j Vardan vimushenij oblishiti Selevkiyu perenosit svij tabir na polya Baktriyi Otzhe visnovok shodo slabkoyi poinformovanosti Tacita u geografiyi Parfiyi ta vzagali shodu zalishayetsya aktualnim Yaksho pripustiti sho Tacit pid dagami chi girkanami u comu opisi rozumiv pevnu grupu chi pevni grupi tohariv to ce poyasnit i nayavnist vidomih monet Fraata IV z miscevim dokarbuvannyam u Zahidnij Baktriyi i perebig dinastichnoyi vijni mizh jogo sinami i dast vidpovid na pitannya chomu same Artabana bulo pidtrimano u Parfiyi yaksho Artaban pohodiv z nevelikogo toharskogo knyazhogo yabgu rodu to vin mig buti kompromisnoyu figuroyu dlya usih parfyanskih rodiv Zahoplennya vladi ta pershi roki pravlinnya Vpershe Artabana zgadano yak carya Atropateni u 8 r Narazi zalishayetsya nevidomim koli same Artaban otrimav ce carstvo Zrozumilim ye lishe te sho molodogo zdibnogo pravitelya Artabana vrahovuyuchi jogo pohodzhennya nihto z Arshakidiv ne sprijmav yak realnogo kandidata na vladu Pochatok jogo diyalnosti mozhe buti vidneseno yak do chasiv Vonona tak i do chasiv poperednikiv ostannogo Oroda Muzi ta Fraataka Otzhe u 8 r Artaban vistupiv proti Vonona yakij z odnogo boku dratuvav parfyan svoyim zhittyam na rimskij maner z inshogo buv rodichem skifskogo carya jmovirno rodichem Surena rodu yakij tak chi inakshe kontrolyuvav ostannih Cariv Cariv she pochinayuchi z Sinatruka tobto majzhe sto rokiv U pershij bitvi z Vononom sho stalasya 9 r Artaban zaznav porazki a Vonon spochatku perekarbuvav stari moneti Muzi ta Fraataka zobrazhennyam krilatoyi Niki z palmovoyu gilkoyu u ruci a zgodom vikarbuvav v midijskih Ekbatanah dekilka serij monet z legendoyu grec BASILEYS ONWNHS NEIKHSAS ARTABANON Car Vonon peremozhec Artabana Ale protyagom roku Artaban vdruge vistupaye proti Vonona ta peremagaye jogo Vonon spochatku tikaye do Selevkiyi a zgodom do Virmeniyi de posiv na toj chas sporozhnilij tron Artaban vvijshov do Selevkiyi i vzhe 12 r jogo bulo progolosheno Carem Cariv Rozumiyuchi nebezpeku vid Vonona Artaban shlyahom peremovin z Germanikom spochatku perekonav rimlyan u 16 r pribrati Vonona z Virmeniyi a u 18 r i z rimskoyi Siriyi U 19 r pri sprobi vtechi Vonona bulo vbito rimskim veteranom Nastupni 15 r caryuvannya Artabana minuli bez osoblivih potryasin Vidomo dekilka povidomlen yaki svidchat sho Artaban dovoli bezzhalno nishiv bud yaku opoziciyu u parfyanskij eliti persh za vse sered Arshakidiv Proviv opislya zhahlivu rizaninu sered perebuvayuchogo u zhahu parfyanskogo vijska chi ne mayuchi zhodnogo Arshakida abi progolositi jogo u sebe verhovnim volodarem bo bilshist z nih bulo vinisheno Artabanom Pershij urivok vzyato z opisu peremogi Artabana nad Vononom drugij z podij 35 r koli Parfiyu poglinula gliboka politichna kriza yaka trivala she j za nastupnikiv Artabana Kriza 35 36 rr ta ostanni roki pravlinnya U 35 r pomiraye car Virmeniyi Artashes III ne zalishivshi po sobi nastupnika Artaban koristuyuchis nagodoyu vnaslidok pevnih domovlenostej z virmenskoyu aristokratiyeyu robit svogo pervistka yakij vidomij lishe pid dinastichnim im yam Arshak carem Virmeniyi Rozumiyuchi sho taki diyi bezumovno sprichinyat vkraj negativnu reakciyu Rimu Artaban oficijno zazhadav povernennya parfyanskoyi skarbnici yaku svogo chasu na terena imperiyi viviz Vonon Jmovirno cyu pretenziyu vin bazhav zrobiti golovnim ob yektom torgiv z Rimom zmistivshi akcenti vlasne z virmenskogo pitannya Ne pochinayuchi vidkritogo konfliktu Tiberij proponuye Virmenske carstvo bratu iberijskogo carya Farasmana na im ya Mitridat Brati na toj chas perebuvali u konflikti ale zadlya takoyi spravi buli primireni imperatorom Dali Tiberij napravlyaye do Siriyi Luciya Vitelliya yakij mav kontrolyuvati perebig povernennya Virmeniyi pid rimskij kontrol Okrim togo Tiberij prijnyav u Rimi predstavnikiv parfyanskoyi shlyahti yaki zmovilisya proti Artabana ta shukali v Rimi ne tilki pidtrimki ale j potencijnogo kandidata na tron Parfiyi z nashadkiv Fragata Podiyi rozgortalisya bliskavichno Brati Farasman ta Mitridat organizovuyut otruyennya Arshaka zahoplyuyut stolicyu Artashatu ta progoloshuyut Mitridata carem Artaban yak tilki jomu stalo vidomo pro podiyi u Virmeniyi vidpraviv do neyi svogo sina Oroda z vijskom Ale spilne vijsko iberiv albaniv ta najmanciv sarmativ z Peredkavkazzya rozbivayut parfyanske vijsko Oroda Odnochasno z cim Lucij Vitellij aktivno poshiryuye chutki pro zaplanovane vtorgnennya rimskih legioniv z Siriyi do Mezhirichchya sho primusilo Artabana yakij na pochatok 36 r zaznav dekilkoh porazok vid Farasmana ta jogo spilnikiv u Virmeniyi zalishiti ostannyu ni z chim Porazka u virmenskij kampaniyi dala pidstavi dlya vidkritogo vistupu parfyanskoyi shlyahti Artaban vidstupiv do pivnichno shidnih kordoniv z nevelikim zagonom osobistih ohoronciv U tomu zh 36 r Do Selevkiyi yaka postala proti Artabana she rik tomu pribuv vihovanij u Rimi onuk Fragata na im ya Tiridat yakogo pidtrimuvala partiya zakolotnikiv ocholyuvana predstavnikami rodu Surena U Selevkiyi Surena oficijno koronuvali Tiridata Ale vzhe na chas koronaciyi chastina zakolotnikiv ne bazhayuchi novogo znachnogo pidsilennya predstavnikiv Surena ta zazdryachi yim porushila pogodzheni domovlenosti ta vidpravila poslanciv do Artabana obicyayuchi jomu pidtrimku u razi povernennya Artaban dosvidchenij u caryuvanni pobachiv i falshivu lyubov i shiru nenavist ta zibravshi vijsko rushiv na zahid povertayuchi sobi prihilnist piddanih Zakolotniki razom z Tiridatom pochali vidstup do kordoniv z imperiyeyu yakij duzhe shvidko peretvorivsya na ganebnu vtechu Otzhe do kincya 36 r Artaban nominalno povernuv sobi vladu u Parfiyi ale tak do kincya i ne vporavshis z nakopichenimi problemami povstannya u Selevkiyi yaka she trivalij chas j po jogo smerti ne viznavatime Arshakidiv separatizm aristokratiyi i dosit nespriyatlivu ekonomichnu situaciyu na korist chogo svidchat numizmatichni dzherela Pomer Artaban u 38 r u duzhe nezvichnij dlya cariv nashadkiv Sinatruka sposib prirodnoyu smertyu Nasliduvav jomu jogo sin Gotarz Primitki angl Parthia com Artabanus II 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine lat Tac Ann 2 3 9 travnya 2021 u Wayback Machine lat Tac Ann 6 36 6 sichnya 2017 u Wayback Machine angl M J Olbrycht Te genealogy of Artabanos II AD 8 9 39 40 King of Parthia Miscellanea Anthropologica et Sociologica 15 3 2014 angl M J Olbrycht Augustus versus Phraates IV Some Remarks on the Parthian Roman Relations Philippica Altertumswissenschaftliche Abhandlungen Contributions to the Study of Ancient World Cultures Harrassowitz Verlag Wiesbaden 2018 lat Tac Ann 11 10 9 travnya 2021 u Wayback Machine lat interim Gotarzes Daharum Hyrcanorumque opibus auctus bellum renovat coactusque Vardanes omittere Seleuciam Bactrianos apud campos castra contulit Tac Ann 11 8 3 travnya 2021 u Wayback Machine shodo opisu Korneliyem Tacitom podij na Shodi vicherpno vislovivsya Nelson Dibvojz Jogo znannya podij na Shodi bulo dosit tochnim ale jogo znannya shidnoyi geografiyi ni angl His knowledge of eastern affairs was fairly accurate but his knowledge of eastern geography was not N C Debevoise A Political History of Parthia University of Chicago Press 1938 ros A N Gorin Parfyanskie monety Kampyrtepa Scripta Antiqua OOO Izdatelstvo Sobranie 2013 Vonon zrobiv sprobu perebigti do svogo rodicha carya skifiv lat Tac Ann 2 68 9 travnya 2021 u Wayback Machine Arhiv originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 12 veresnya 2020 angl Neilson C Debevoise A Political History of Parthia Chicago University of Chicago Press 1938 gr J AJ 18 2 4 31 serpnya 2021 u Wayback Machine lat Tac Ann 6 31 6 sichnya 2017 u Wayback Machine lat Tac Ann 6 33 6 sichnya 2017 u Wayback Machine lat Tac Ann 6 44 1 6 sichnya 2017 u Wayback Machine Div takozhParfiya Parfyani Dahi Portal Biografiyi Portal Iran