Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оле Петер Арнульф Еверланн нар 27 квітня 1889 1889квітня27 пом 25 березня 1968 норвезький поет і митець Він найбільш від

Арнульф Еверланн

Арнульф Еверланн

Оле Петер Арнульф Еверланн (нар. 27 квітня 1889(1889квітня27) — пом. 25 березня 1968) — норвезький поет і митець. Він найбільш відомий своєю поезією, яка надихнула норвезький рух опору у період німецької окупації Норвегії під час Другої світової війни.

Арнульф Еверланн
норв. Ole Peter Arnulf Øverland
image
Ім'я при народженнібук. Ole Peter Arnulf Øverland
Народився27 квітня 1889(1889-04-27)[2][3][…]
Крістіансунн, Мере-ог-Ромсдал, Норвегія
Помер25 березня 1968(1968-03-25)[1][2][…](78 років)
Осло, Норвегія[1]
ПохованняСпаський цвинтар (Осло)
Країнаimage Норвегія
Місце проживанняd
Діяльністьпоет, письменник
Alma materd і d
Знання мовd[5]
Членствоd
Жанрлірика і проза
Конфесіяатеїзм
У шлюбі зd, d і d
Нагороди
IMDbID 0960330

Біографія

Еверланн народився у Крістіансунні в родині середнього класу, але виріс у Бергені. Його батьками були Петер Антон Еверланн (1852—1906) і Ганна Гаге (1854—1939). У 1904 році він з батьками та двома братами переїхав до Християнії. За два роки батько помер, що спричинило фінансове напруження у сім'ї. Він зміг відвідувати Бергенську кафедральну школу, у 1904 році — кафедральну школу Християнії. Він закінчив у 1907 році і деякий час вивчав філологію в університеті Християнії. У 1911 році захворів на туберкульоз, тому проходив лікування у санаторії у Конгсвінгері.

У 1911 році Еверланн опублікував свою першу збірку віршів. З початку 1920-х він став симпатиком комуністів і приєднався до партії Mot Dag. Він також був головою Норвезького студентського товариства у 1923–28 роках. Він змінив свою позицію у 1937 році, частково як прояв незгоди з Московським процесом. Він був затятим противником нацизму: у 1936 році написав вірш «Du må ikke sove», який надрукували у журналі «Samtiden», який закінчується рядками Jeg tenkte: Nu er det noget som hender. Vår tid er forbi - Europa brenner Jeg tenkte: Nu er det noget som hender. Vår tid er forbi - Europa brenner. («Я думав — щось неминуче. Наша ера закінчилася – Європа у вогні!»). Мабуть, найвідомішим рядком вірша є «Du må ikke tåle så inderlig vel den urett som ikke rammer deg selv!» («Ви не повинні так щиро терпіти несправедливість, яка не торкається вас самих!»).

У період німецької окупації Норвегії з 1940 року під час Другої світової війни Еверланн писав, щоб надихнути норвезький рух опору. Він — автор серії віршів, які таємно поширювалися, що призвело до арешту поета та його майбутньої дружини Маргрете Омут Еверланн у 1941 році. Арнульфа спочатку утримували в таборі для полонених Грині, а потім перевели до концентраційного табору Заксенгаузен у Німеччині. Він провів чотири роки ув'язнення до звільнення Норвегії у 1945 році. Пізніше його вірші були зібрані у «Vi overlever alt», опубліковану у 1945 році.

Еверланн відіграв важливу роль у боротьбі за норвезьку мову в повоєнний час. Він став відомим прихильником консервативної письмової форми норвезької мови ріксмолу, він був президентом організація на її підтримку з 1947 по 1956 рік. Крім того, Еверланн дотримувався традиціоналістської манери письма, виступаючи з критикою модерністської поезії. Його промова «Глосолалія з Парнасу», опублікована в «Arbeiderbladet» у 1954 році, започаткувала так звану дискусію про глосолалію. У брошурах «Чи не скасували нашу мову?» (1940) та «Як часто ми будемо змінювати мову?» (1948) активно виступав проти ріксмолу та лансмолу.

Особисте життя

У 1918 році він одружився зі співачкою Гільдур Арнтсен (1888—1957). Їхній шлюб був розірваний у 1939 році. У 1940 році він одружився з Бартолін Еуфемією Легангер (1903—1995). Невдовзі вони розійшлися й офіційно розлучилися у 1945 році. У червні 1945 року Еверланн побрався з журналісткою Маргрете Аамот (1913—1978). У 1946 році норвезький парламент організував для них будинок у Гротені. Він жив там до своєї смерті у 1968 році, а вона жила там ще десять років до своєї смерті у 1978 році.

Арнульфа Еверланна поховали на Спаському цвинтарі в Осло. Джозеф Грімеленд створив його бюст (бронза, 1970) на могилі.

Вибіркові твори

  • Den ensomme fest (1911)
  • Berget de blå (1927)
  • En Hustavle (1929)
  • Den røde front (1937)
  • Vi overlever alt (1945)
  • Sverdet bak døren (1956)
  • Livets minutter (1965)

Нагороди

Примітки

  1. Эверланн Арнульф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. KulturNav — 2015.
    d:Track:Q16323063d:Track:Q16323066
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Erik Bjerck Hagen. Arnulf Øverland. Store norske leksikon. Процитовано 1 квітня 2018.
  7. Ustvedt, Yngvar. Arnulf Øverland om seg selv. — Стабек : Den norske bokklubben, 1988. — .
  8. Astrid Brekken (26 грудня 2001). Øverland, Arnulf (1889-1968). NRK. Процитовано 1 квітня 2018.
  9. Arnulf Øverland. Den Store Danske. Процитовано 1 квітня 2018.
  10. Øverland, Arnulf (1936). Du må ikke sove!. (норв.). 47: 318—320.
  11. Willy Dahl. Arnulf Øverland. Norsk biografisk leksikon. Процитовано 1 квітня 2018.
  12. Dahl, Willy (1927-). Arnulf Øverland: en biografi. — Осло : Aschehoug, 1989. — .
  13. (1989). Tungetale-debatten. Tid og tekst 1935–1972. Norges litteratur (норв.). Т. 3. Oslo: Aschehoug. с. 157—159.
  14. М. И. Стеблин-Каменский. Возможно ли планирование языкового развития? (норвежское языковое движение в тупике) [ 2014-02-09 у Wayback Machine.]. // Вопросы языкознания. — М., 1968. — № 3. — С. 47-56.
  15. Jorunn Sanstøl Wollebæk. Arnulf Øverland. Norsk kunstnerleksikon. Процитовано 1 квітня 2018.
  16. . statsbygg.no. Архів оригіналу за 1 червня 2007. Процитовано 1 квітня 2018.
  17. Stig Andersen. Joseph Grimeland. Norsk kunstnerleksikon. Процитовано 1 квітня 2018.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ole Peter Arnulf Everlann nar 27 kvitnya 1889 1889kvitnya27 pom 25 bereznya 1968 norvezkij poet i mitec Vin najbilsh vidomij svoyeyu poeziyeyu yaka nadihnula norvezkij ruh oporu u period nimeckoyi okupaciyi Norvegiyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Arnulf Everlannnorv Ole Peter Arnulf OverlandIm ya pri narodzhennibuk Ole Peter Arnulf OverlandNarodivsya27 kvitnya 1889 1889 04 27 2 3 Kristiansunn Mere og Romsdal NorvegiyaPomer25 bereznya 1968 1968 03 25 1 2 78 rokiv Oslo Norvegiya 1 PohovannyaSpaskij cvintar Oslo Krayina NorvegiyaMisce prozhivannyadDiyalnistpoet pismennikAlma materd i dZnannya movd 5 ChlenstvodZhanrlirika i prozaKonfesiyaateyizmU shlyubi zd d i dNagorodipremiya Doblouga 1951 d 1961 d 1935 d 1965 IMDbID 0960330 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaEverlann narodivsya u Kristiansunni v rodini serednogo klasu ale viris u Bergeni Jogo batkami buli Peter Anton Everlann 1852 1906 i Ganna Gage 1854 1939 U 1904 roci vin z batkami ta dvoma bratami pereyihav do Hristiyaniyi Za dva roki batko pomer sho sprichinilo finansove napruzhennya u sim yi Vin zmig vidviduvati Bergensku kafedralnu shkolu u 1904 roci kafedralnu shkolu Hristiyaniyi Vin zakinchiv u 1907 roci i deyakij chas vivchav filologiyu v universiteti Hristiyaniyi U 1911 roci zahvoriv na tuberkuloz tomu prohodiv likuvannya u sanatoriyi u Kongsvingeri U 1911 roci Everlann opublikuvav svoyu pershu zbirku virshiv Z pochatku 1920 h vin stav simpatikom komunistiv i priyednavsya do partiyi Mot Dag Vin takozh buv golovoyu Norvezkogo studentskogo tovaristva u 1923 28 rokah Vin zminiv svoyu poziciyu u 1937 roci chastkovo yak proyav nezgodi z Moskovskim procesom Vin buv zatyatim protivnikom nacizmu u 1936 roci napisav virsh Du ma ikke sove yakij nadrukuvali u zhurnali Samtiden yakij zakinchuyetsya ryadkami Jeg tenkte Nu er det noget som hender Var tid er forbi Europa brenner Jeg tenkte Nu er det noget som hender Var tid er forbi Europa brenner Ya dumav shos neminuche Nasha era zakinchilasya Yevropa u vogni Mabut najvidomishim ryadkom virsha ye Du ma ikke tale sa inderlig vel den urett som ikke rammer deg selv Vi ne povinni tak shiro terpiti nespravedlivist yaka ne torkayetsya vas samih U period nimeckoyi okupaciyi Norvegiyi z 1940 roku pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Everlann pisav shob nadihnuti norvezkij ruh oporu Vin avtor seriyi virshiv yaki tayemno poshiryuvalisya sho prizvelo do areshtu poeta ta jogo majbutnoyi druzhini Margrete Omut Everlann u 1941 roci Arnulfa spochatku utrimuvali v tabori dlya polonenih Grini a potim pereveli do koncentracijnogo taboru Zaksengauzen u Nimechchini Vin proviv chotiri roki uv yaznennya do zvilnennya Norvegiyi u 1945 roci Piznishe jogo virshi buli zibrani u Vi overlever alt opublikovanu u 1945 roci Everlann vidigrav vazhlivu rol u borotbi za norvezku movu v povoyennij chas Vin stav vidomim prihilnikom konservativnoyi pismovoyi formi norvezkoyi movi riksmolu vin buv prezidentom organizaciya na yiyi pidtrimku z 1947 po 1956 rik Krim togo Everlann dotrimuvavsya tradicionalistskoyi maneri pisma vistupayuchi z kritikoyu modernistskoyi poeziyi Jogo promova Glosolaliya z Parnasu opublikovana v Arbeiderbladet u 1954 roci zapochatkuvala tak zvanu diskusiyu pro glosolaliyu U broshurah Chi ne skasuvali nashu movu 1940 ta Yak chasto mi budemo zminyuvati movu 1948 aktivno vistupav proti riksmolu ta lansmolu Osobiste zhittyaU 1918 roci vin odruzhivsya zi spivachkoyu Gildur Arntsen 1888 1957 Yihnij shlyub buv rozirvanij u 1939 roci U 1940 roci vin odruzhivsya z Bartolin Eufemiyeyu Leganger 1903 1995 Nevdovzi voni rozijshlisya j oficijno rozluchilisya u 1945 roci U chervni 1945 roku Everlann pobravsya z zhurnalistkoyu Margrete Aamot 1913 1978 U 1946 roci norvezkij parlament organizuvav dlya nih budinok u Groteni Vin zhiv tam do svoyeyi smerti u 1968 roci a vona zhila tam she desyat rokiv do svoyeyi smerti u 1978 roci Arnulfa Everlanna pohovali na Spaskomu cvintari v Oslo Dzhozef Grimelend stvoriv jogo byust bronza 1970 na mogili Vibirkovi tvoriDen ensomme fest 1911 Berget de bla 1927 En Hustavle 1929 Den rode front 1937 Vi overlever alt 1945 Sverdet bak doren 1956 Livets minutter 1965 NagorodiGyldendal s Endowment 1935 Premiya Dobluga 1951 Premiya Madsa Vilya Nyugorda 1961 PrimitkiEverlann Arnulf Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 KulturNav 2015 d Track Q16323063d Track Q16323066 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Erik Bjerck Hagen Arnulf Overland Store norske leksikon Procitovano 1 kvitnya 2018 Ustvedt Yngvar Arnulf Overland om seg selv Stabek Den norske bokklubben 1988 ISBN 8252516122 Astrid Brekken 26 grudnya 2001 Overland Arnulf 1889 1968 NRK Procitovano 1 kvitnya 2018 Arnulf Overland Den Store Danske Procitovano 1 kvitnya 2018 Overland Arnulf 1936 Du ma ikke sove norv 47 318 320 Willy Dahl Arnulf Overland Norsk biografisk leksikon Procitovano 1 kvitnya 2018 Dahl Willy 1927 Arnulf Overland en biografi Oslo Aschehoug 1989 ISBN 8203159257 1989 Tungetale debatten Tid og tekst 1935 1972 Norges litteratur norv T 3 Oslo Aschehoug s 157 159 M I Steblin Kamenskij Vozmozhno li planirovanie yazykovogo razvitiya norvezhskoe yazykovoe dvizhenie v tupike 2014 02 09 u Wayback Machine Voprosy yazykoznaniya M 1968 3 S 47 56 Jorunn Sanstol Wollebaek Arnulf Overland Norsk kunstnerleksikon Procitovano 1 kvitnya 2018 statsbygg no Arhiv originalu za 1 chervnya 2007 Procitovano 1 kvitnya 2018 Stig Andersen Joseph Grimeland Norsk kunstnerleksikon Procitovano 1 kvitnya 2018 Posilannya

Дата публікації:
Топ