Арені (вірм. Արենի) — село в марзі Вайоц-Дзор, на півдні Вірменії. Село розташоване на річці Арпа, поруч з трасою Єреван — Степанакерт, за 16 км на південний захід від міста Єхегнадзора, неподалік від сіл Арпі, Агавнадзор, Рінд та Чіва. Арені — село з дуже багатою історією, колишня столиця Сюніку. Село та його околиці відомі своїми винами. З 2009 року в ньому стало щорічно святкуватися Свято Вина.
Село Село Арені. По центру протікає річка Арпа. Координати H G O
Арені у Вікісховищі * вірменська мова |
Назва
За старих часів називалося Арпа (вірм. Առփա, пізніше — Արփա). Єгіше згадував як Арпанял (вірм. Արփանյալ). 10 жовтня 1946 село було перейменовано в Арені.
Історія
Арені — одне з древніх сіл історичного Сюніка (Гавар Вайоц-Дзор). Значимість села пояснювалася, перш за все, його географічним положенням — на виході з ущелини, що з'єднує Вайоц-Дзор з долиною . Завдяки цьому, село було як місцем відпочинку мандрівників, так і важливою військової точкою. На навколишніх височинах були побудовані військові укріплення.
У XIII столітті (князь) Орбелян Тарсаїч побудував тут палац. Тоді ж в Арені з Єхегіса був перенесений княжий престол Сюніка. За його наказом глава нораванкський єпископ Саркіс (1265—1287) поблизу Арені, на річці побудував трьохарочних міст, заснування якого збереглися до наших днів. У 1321 році за наказом сюнійського єпископа Ованеса архітектор Момік будує в Арені церкву святої Богородиці.
Населення
- У 1831 році населення села становило 63 особи,
- у 1873 році — 294,
- у 1922 році — 513,
- у 1959 році — 1094,
- у 1970 році — 1370,
- у 1979 році — 1351 людини.
Згідно з переписом 2001 року, у селі проживало 1730 чоловік. За даними статистичної служби Вірменії, у 2009 році населення становило 1794 осіб, з них 884 чоловіків та 910 жінок.
Архітектура
У середньовіччя село розташовувалося на півкілометра на північ від сучасного Арені на пагорбі, де досі збереглися деякі старі споруди. Серед руїн старого Арені знаходиться хрестовокупольна церква Сурб Аствацацін (святої Богородиці), зведена в 1321 році архітектором Моміком. На бубні західного входу висічено зображення Богоматері. Чотири внутрішні ряди колон з'єднуються нагорі склепіннями, на яких покоїться купол. На чотирьох вітрилах висічені символи євангелістів — крилатий телець, орел, крилатий лев та ангел. Купол обвалився 1840 року під час землетрусу, зараз відновлений. Поруч з церквою — руїни палацу. Недалеко від села знаходиться також печери «Пташина» (енеолітичне печерне поселення Арені-1) та .
У селі є обеліск, встановлений на честь загиблих у німецько-радянській війні односельців.
Печера Арені-1
Печера площею близько 400 м² поблизу села Арені — місце унікальних археологічних знахідок різних епох (від V тисячоліття до н. е. до XIV століття н. е.), відкрита археологом і з 2007 року досліджується Інститутом археології та етнографії НАН РА спільно з Каліфорнійським інститутом імені Ллойда Котсена (США) і Коркським університетським коледжем (Ірландія).
Через низьку вологість в печері виникли унікальні умови, що перешкоджають гниттю органічних матеріалів, що дозволило зберегтися останкам епохи кавказького енеоліту. Знайдені під час розкопок предмети вказують на знайомство місцевих жителів кінця V тисячоліття початку IV тисячоліття до н. е. з гарматами та зброєю на мідній основі. Також виявлені черепа трьох дівчаток-підлітків 11-16 років із залишками мозку. Антропологи вважають ці знахідки найдавнішими в Старому Світі. Вченим-біологам вдалося витягти з збережених кровоносних судин клітини крові, що дозволить у майбутньому призвести генетичний аналіз.
На сьогоднішній день найсенсаційнішою знахідкою вважається шкіряне взуття, знайдене у вересні 2008 року аспіранткою Інституту археології та етнографії НАН РА . Згідно з результатами радіовуглецевого аналізу, артефакт датується 3600-3500 рр.. до н. е. Взуття зшите з одного цілісного клаптя шкіри (імовірно великої рогатої худоби) і є найдавнішою шкіряною туфелькою у світі.
Див. також
Посилання
- Арені у Armeniapedia [ 1 листопада 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела
- Національна статистична служба Республіки Вірменія [ 16 листопада 2010 у Wayback Machine.](англ.)(вірм.)(рос.)
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Праздник Вина состоится в армянском селе Арени. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 15 жовтня 2010.
- Регіон Вайоц-Дзор. Tours Armenia. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 5 червня 2010.
- Сергей Кореневский. . Известия науки. Архів оригіналу за 18 червня 2010. Процитовано 5 червня 2010.
- Сергей Кореневский. . Наука и жизнь, №1, 2010. Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 5 червня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Areni Areni virm Արենի selo v marzi Vajoc Dzor na pivdni Virmeniyi Selo roztashovane na richci Arpa poruch z trasoyu Yerevan Stepanakert za 16 km na pivdennij zahid vid mista Yehegnadzora nepodalik vid sil Arpi Agavnadzor Rind ta Chiva Areni selo z duzhe bagatoyu istoriyeyu kolishnya stolicya Syuniku Selo ta jogo okolici vidomi svoyimi vinami Z 2009 roku v nomu stalo shorichno svyatkuvatisya Svyato Vina Selo Areni virm Արենի Selo Areni Po centru protikaye richka Arpa Koordinati 39 43 15 pn sh 45 11 02 sh d H G O Krayina Virmeniya VirmeniyaMarz Vajoc DzorGolova Zhirajr YegyanPlosha 64 41 km Visota centru 990 1 mVodojma Arpa 1 Oficijna mova virmenskaNaselennya 1 794 2009 Nacionalnij sklad virmeniKonfesijnij sklad Virmenska apostolska cerkvaChasovij poyas UTC 4GeoNames 174984OSM 364081 R Vajoc Dzor Q4177581 AreniAreni Virmeniya Areni u Vikishovishi virmenska movaNazvaZa starih chasiv nazivalosya Arpa virm Առփա piznishe Արփա Yegishe zgaduvav yak Arpanyal virm Արփանյալ 10 zhovtnya 1946 selo bulo perejmenovano v Areni IstoriyaAreni odne z drevnih sil istorichnogo Syunika Gavar Vajoc Dzor Znachimist sela poyasnyuvalasya persh za vse jogo geografichnim polozhennyam na vihodi z ushelini sho z yednuye Vajoc Dzor z dolinoyu Zavdyaki comu selo bulo yak miscem vidpochinku mandrivnikiv tak i vazhlivoyu vijskovoyi tochkoyu Na navkolishnih visochinah buli pobudovani vijskovi ukriplennya U XIII stolitti knyaz Orbelyan Tarsayich pobuduvav tut palac Todi zh v Areni z Yehegisa buv perenesenij knyazhij prestol Syunika Za jogo nakazom glava noravankskij yepiskop Sarkis 1265 1287 poblizu Areni na richci pobuduvav troharochnih mist zasnuvannya yakogo zbereglisya do nashih dniv U 1321 roci za nakazom syunijskogo yepiskopa Ovanesa arhitektor Momik buduye v Areni cerkvu svyatoyi Bogorodici NaselennyaU 1831 roci naselennya sela stanovilo 63 osobi u 1873 roci 294 u 1922 roci 513 u 1959 roci 1094 u 1970 roci 1370 u 1979 roci 1351 lyudini Zgidno z perepisom 2001 roku u seli prozhivalo 1730 cholovik Za danimi statistichnoyi sluzhbi Virmeniyi u 2009 roci naselennya stanovilo 1794 osib z nih 884 cholovikiv ta 910 zhinok ArhitekturaCerkva Svyatoyi Bogorodici 1321 rik Arhitektor Momik U serednovichchya selo roztashovuvalosya na pivkilometra na pivnich vid suchasnogo Areni na pagorbi de dosi zbereglisya deyaki stari sporudi Sered ruyin starogo Areni znahoditsya hrestovokupolna cerkva Surb Astvacacin svyatoyi Bogorodici zvedena v 1321 roci arhitektorom Momikom Na bubni zahidnogo vhodu visicheno zobrazhennya Bogomateri Chotiri vnutrishni ryadi kolon z yednuyutsya nagori sklepinnyami na yakih pokoyitsya kupol Na chotiroh vitrilah visicheni simvoli yevangelistiv krilatij telec orel krilatij lev ta angel Kupol obvalivsya 1840 roku pid chas zemletrusu zaraz vidnovlenij Poruch z cerkvoyu ruyini palacu Nedaleko vid sela znahoditsya takozh pecheri Ptashina eneolitichne pecherne poselennya Areni 1 ta U seli ye obelisk vstanovlenij na chest zagiblih u nimecko radyanskij vijni odnoselciv Pechera Areni 1Najdavnishe u sviti shkiryane vzuttya Znajdene u pecheri u 2008 r ta datuyetsya 3600 3500 r do n e Dokladnishe Areni pechera Pechera plosheyu blizko 400 m poblizu sela Areni misce unikalnih arheologichnih znahidok riznih epoh vid V tisyacholittya do n e do XIV stolittya n e vidkrita arheologom i z 2007 roku doslidzhuyetsya Institutom arheologiyi ta etnografiyi NAN RA spilno z Kalifornijskim institutom imeni Llojda Kotsena SShA i Korkskim universitetskim koledzhem Irlandiya Cherez nizku vologist v pecheri vinikli unikalni umovi sho pereshkodzhayut gnittyu organichnih materialiv sho dozvolilo zberegtisya ostankam epohi kavkazkogo eneolitu Znajdeni pid chas rozkopok predmeti vkazuyut na znajomstvo miscevih zhiteliv kincya V tisyacholittya pochatku IV tisyacholittya do n e z garmatami ta zbroyeyu na midnij osnovi Takozh viyavleni cherepa troh divchatok pidlitkiv 11 16 rokiv iz zalishkami mozku Antropologi vvazhayut ci znahidki najdavnishimi v Staromu Sviti Vchenim biologam vdalosya vityagti z zberezhenih krovonosnih sudin klitini krovi sho dozvolit u majbutnomu prizvesti genetichnij analiz Na sogodnishnij den najsensacijnishoyu znahidkoyu vvazhayetsya shkiryane vzuttya znajdene u veresni 2008 roku aspirantkoyu Institutu arheologiyi ta etnografiyi NAN RA Zgidno z rezultatami radiovuglecevogo analizu artefakt datuyetsya 3600 3500 rr do n e Vzuttya zshite z odnogo cilisnogo klaptya shkiri imovirno velikoyi rogatoyi hudobi i ye najdavnishoyu shkiryanoyu tufelkoyu u sviti Div takozhAreni pechera PosilannyaAreni u Armeniapedia 1 listopada 2011 u Wayback Machine angl DzherelaNacionalna statistichna sluzhba Respubliki Virmeniya 16 listopada 2010 u Wayback Machine angl virm ros PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Prazdnik Vina sostoitsya v armyanskom sele Areni Arhiv originalu za 21 kvitnya 2013 Procitovano 15 zhovtnya 2010 Region Vajoc Dzor Tours Armenia Arhiv originalu za 27 lyutogo 2012 Procitovano 5 chervnya 2010 Sergej Korenevskij Izvestiya nauki Arhiv originalu za 18 chervnya 2010 Procitovano 5 chervnya 2010 Sergej Korenevskij Nauka i zhizn 1 2010 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2010 Procitovano 5 chervnya 2010