Момік (вірм. Մոմիկ) (XIII—XIV ст.) — вірменський архітектор, майстер по каменю і художник.
Момік | |
---|---|
Народження | невідомо[1] d |
Смерть | 1333[1] |
Національність | вірмени[1] |
Країна (підданство) | Кілікійське царство Грузинське царство |
Навчання | Гладзорський університет |
Діяльність | ілюстратор рукописів, скульптор, архітектор |
Архітектурний стиль | Q16376676?[1] |
Найважливіші споруди | Нораванк[1] і Церква Святої Богородиці |
Момік у Вікісховищі |
Життєпис
Його ім'я вперше згадується 1283 року ).
Уродженець Вайоц-Дзора, випускник Гладзорского університету, учень чудового майстра , Момік довгий час працював у Кілікії. Повернувшись до Вірменії отримав почесну посаду придворного архітектора, скульптора і мініатюриста при дворі князів Орбелянів, що володіли Сюнікським краєм. Багато з творів цього витонченого зодчого, такі, як церква Богородиці в Арені (1321 р.), збереглися до наших днів. Але вершина творчості Момік — монастир Нораванк, що служив кафедрою Сюнікського митрополита.
Момік один з видатних представників Гладзорської школи вірменської мініатюри. З рукописів, написаних Моміком, збереглося лише декілька: один знайдено у сховищі ордену Мехітаризму у Відні, а троє інших знаходяться в Інституті стародавніх рукописів ім. Маштоца у Єревані, Вірменія.
Окрім скульптур, Момік відомий своїм витонченим різьбленням хачкарів, знайдених головним чином у монастирському комплексі Нораванк. Після смерті Степаноса Орбеляна в 1305 році Момик почав різьблення хачкара на честь великого історика, завершивши його у 1306 році.
Легенда про майстра Моміка
Знаменитий майстер Момік закохався у красуню-доньку одного із сюнікських князів. І дівчина покохала Моміка. Стривожений князь викликав до себе майстра й оголосив: «Віддам тобі дочку за дружину, тільки якщо ти один, без чужої допомоги, за три роки збудуєш для мене гарний монастир». Момік прийняв умову й почав працювати. Минуло неповні три роки і Момік збудував небаченої краси монастир. Роботи залишилося зовсім небагато. Дізнавшись про це, князь підіслав свого слугу до Моміка. Виконуючи княжий наказ, той прокрався на купол нового монастиря та зіштовхнув майстра з великої висоти. І останній обтесаний Моміком камінь став його надгробком. Проте легенда найімовірніше є вигадкою. Перші відомі роботи Моміка датуються 1283 роком (мініатюри у збірці молитов), а остання (Нораванк) — 1339 роком. Відповідно стаж у Моміка був щонайменше 56 років і прожив він понад 70 років.
Галерея
Примітки
- Հայկական սովետական հանրագիտարան — Երևան: 1981. — Т. 7. — С. 698–699.
- Jannic Durand, Ioanna Rapti et Dorota Giovannoni (dir.), Armenia sacra — Mémoire chrétienne des Arméniens (IVe — XVIIIe siècle), Somogy / Musée du Louvre, Paris, 2007 , стор. 313. (фр.)
- Степан Мнацаканян та Е. Закарян. «Մոմիկ» (Момік). Вірменська радянська енциклопедія. Том VII. Єреван, Армянська РСР: Національна академія наук Республіки Вірменії, 1981, ст. 698—699.
Джерела
- Григорян Г. М. Очерки истории Сюника. IX—XV вв./ Отв. ред. X. А. Торосян, Б. А. Улубабян; АН АрмССР. Ин-т археологии и этнографии.— Ер.: Изд-во АН АрмССР, 1990.— 390 с., 31 л. ил. [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Аветисян А. О художнике Момике.— Известия Академии наук Армянской ССР, 1956, № 2.— С. 67—82. [ 30 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Мастер Момик - новатор своего времени.— PanARMENIAN.Net, 25 мая 2016 [ 30 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Даниелян И. Г. Мастер Момик: архитектор, скульптор и миниатюрист (об иконографических особенностях некоторых его произведений) // Актуальные проблемы теории и истории искусства: сб. науч. статей. Вып. 6. / Под ред. А. В. Захаровой, С. В. Мальцевой, Е. Ю. Станюкович-Денисовой — СПб.: НП-Принт, 2016. С.150-157. ISSN 2312—2129. (рос.)
- Jannic Durand, Ioanna Rapti et Dorota Giovannoni (dir.), Armenia sacra — Mémoire chrétienne des Arméniens (IVe – XVIIIe siècle), Somogy / Musée du Louvre, Paris, 2007 . (фр.)
- Thomas F. Mathews et Avedis Krikor Sanjian, Armenian Gospel Iconography: The Tradition of the Glajor Gospel, Dumbarton Oaks, Washington, 1991 . (англ.)
- Matenadaran Mashtots Institute of ancient Manuscripts, Miniaturist Momik, introduction de Karen Matevosyan & Lilit Zakaryan, dirigé par Hrachya Tamrazyan, trad. en anglais Gohar Muradyan, éd. Nairi, Erevan 2010 (format 60 x 84, 66 pages) . (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Momik virm Մոմիկ XIII XIV st virmenskij arhitektor majster po kamenyu i hudozhnik MomikNarodzhennya nevidomo 1 dSmert 1333 1 Noravank VirmeniyaNacionalnist virmeni 1 Krayina piddanstvo Kilikijske carstvo Gruzinske carstvoNavchannya Gladzorskij universitetDiyalnist ilyustrator rukopisiv skulptor arhitektorArhitekturnij stil Q16376676 1 Najvazhlivishi sporudi Noravank 1 i Cerkva Svyatoyi Bogorodici Momik u Vikishovishi Hachkar 1306 rikZhittyepisJogo im ya vpershe zgaduyetsya 1283 roku Urodzhenec Vajoc Dzora vipusknik Gladzorskogo universitetu uchen chudovogo majstra Momik dovgij chas pracyuvav u Kilikiyi Povernuvshis do Virmeniyi otrimav pochesnu posadu pridvornogo arhitektora skulptora i miniatyurista pri dvori knyaziv Orbelyaniv sho volodili Syunikskim krayem Bagato z tvoriv cogo vitonchenogo zodchogo taki yak cerkva Bogorodici v Areni 1321 r zbereglisya do nashih dniv Ale vershina tvorchosti Momik monastir Noravank sho sluzhiv kafedroyu Syunikskogo mitropolita Momik odin z vidatnih predstavnikiv Gladzorskoyi shkoli virmenskoyi miniatyuri Z rukopisiv napisanih Momikom zbereglosya lishe dekilka odin znajdeno u shovishi ordenu Mehitarizmu u Vidni a troye inshih znahodyatsya v Instituti starodavnih rukopisiv im Mashtoca u Yerevani Virmeniya Okrim skulptur Momik vidomij svoyim vitonchenim rizblennyam hachkariv znajdenih golovnim chinom u monastirskomu kompleksi Noravank Pislya smerti Stepanosa Orbelyana v 1305 roci Momik pochav rizblennya hachkara na chest velikogo istorika zavershivshi jogo u 1306 roci Legenda pro majstra MomikaZnamenitij majster Momik zakohavsya u krasunyu donku odnogo iz syunikskih knyaziv I divchina pokohala Momika Strivozhenij knyaz viklikav do sebe majstra j ogolosiv Viddam tobi dochku za druzhinu tilki yaksho ti odin bez chuzhoyi dopomogi za tri roki zbuduyesh dlya mene garnij monastir Momik prijnyav umovu j pochav pracyuvati Minulo nepovni tri roki i Momik zbuduvav nebachenoyi krasi monastir Roboti zalishilosya zovsim nebagato Diznavshis pro ce knyaz pidislav svogo slugu do Momika Vikonuyuchi knyazhij nakaz toj prokravsya na kupol novogo monastirya ta zishtovhnuv majstra z velikoyi visoti I ostannij obtesanij Momikom kamin stav jogo nadgrobkom Prote legenda najimovirnishe ye vigadkoyu Pershi vidomi roboti Momika datuyutsya 1283 rokom miniatyuri u zbirci molitov a ostannya Noravank 1339 rokom Vidpovidno stazh u Momika buv shonajmenshe 56 rokiv i prozhiv vin ponad 70 rokiv GalereyaNoravank cerkva sv Bogorodici 1339 rik Areni cerkva sv Bogorodici 1321 rik Miniatyura 1302 rikPrimitkiՀայկական սովետական հանրագիտարան Երևան 1981 T 7 S 698 699 d Track Q1953d Track Q123625363d Track Q2657718 Jannic Durand Ioanna Rapti et Dorota Giovannoni dir Armenia sacra Memoire chretienne des Armeniens IVe XVIIIe siecle Somogy Musee du Louvre Paris 2007 ISBN 978 2 7572 0066 7 stor 313 fr Stepan Mnacakanyan ta E Zakaryan Մոմիկ Momik Virmenska radyanska enciklopediya Tom VII Yerevan Armyanska RSR Nacionalna akademiya nauk Respubliki Virmeniyi 1981 st 698 699 DzherelaGrigoryan G M Ocherki istorii Syunika IX XV vv Otv red X A Torosyan B A Ulubabyan AN ArmSSR In t arheologii i etnografii Er Izd vo AN ArmSSR 1990 390 s 31 l il 22 grudnya 2018 u Wayback Machine Avetisyan A O hudozhnike Momike Izvestiya Akademii nauk Armyanskoj SSR 1956 2 S 67 82 30 kvitnya 2019 u Wayback Machine Master Momik novator svoego vremeni PanARMENIAN Net 25 maya 2016 30 kvitnya 2019 u Wayback Machine Danielyan I G Master Momik arhitektor skulptor i miniatyurist ob ikonograficheskih osobennostyah nekotoryh ego proizvedenij Aktualnye problemy teorii i istorii iskusstva sb nauch statej Vyp 6 Pod red A V Zaharovoj S V Malcevoj E Yu Stanyukovich Denisovoj SPb NP Print 2016 S 150 157 ISSN 2312 2129 ros Jannic Durand Ioanna Rapti et Dorota Giovannoni dir Armenia sacra Memoire chretienne des Armeniens IVe XVIIIe siecle Somogy Musee du Louvre Paris 2007 ISBN 978 2 7572 0066 7 fr Thomas F Mathews et Avedis Krikor Sanjian Armenian Gospel Iconography The Tradition of the Glajor Gospel Dumbarton Oaks Washington 1991 ISBN 978 0 8840 2183 4 angl Matenadaran Mashtots Institute of ancient Manuscripts Miniaturist Momik introduction de Karen Matevosyan amp Lilit Zakaryan dirige par Hrachya Tamrazyan trad en anglais Gohar Muradyan ed Nairi Erevan 2010 format 60 x 84 66 pages ISBN 978 5 550 01635 0 angl