Аргіопа Брюнніха | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самиця аргіопи тигрової | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Argiope bruennichi (Scopoli, 1772) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Aranea speciosa Aranea senoculata | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Аргіопа тигрова, або Брюнніха (Argiope bruennichi) — яскравий павук з родини колопрядів, зі смугастим жовто-чорно-білим черевцем. Поширений у помірному й субтропічному поясах Палеарктики, зокрема в Україні. Живиться дрібними прямокрилими, іншими комахами. Отрута слабка, для людини безпечна. Самиці аргіопи схильні до канібалізму самців, проте він не є обов'язковим.
Видову латинську назву надано на честь данського зоолога і мінералога Мортена Брюнніха.
Опис
Один з найбільш яскраво забарвлених павуків помірної зони Європи. Головогруди широкі й пласкі, світло-бурі, із затемненою передньою ділянкою і широкими темними смугами вздовж боків. Зверху головогруди вкриті густими білими волосками, від чого здаються сріблястими. Черевце павука довге, трохи загострене ззаду. Верхній бік черевця жовтуватий, частково вкритий білими волосками, що утворюють сріблясті перепаски, а також з чорними нерівними смужками. За смугастим забарвленням нагадує ос, звідки й інші назви «павук-оса», «павук-зебра» тощо. Ноги довгі, світло-бурі, з чорними кільцями чи плямами.
Дорослі самиці мають розмір від 1 до 2,2 см. Самці дрібніші, менш яскраві, до 5—8 мм у довжину і значно тендітніші. Маса тіла дорослих самиць коливається від 200 (Словаччина) до 400 міліграмів (південна Німеччина).
Яскраве забарвлення аргіопи має декілька пояснень, оскільки, на перший погляд, воно демаскує павука. Висунуті пояснення про приманювання здобичі до павутини та про захисне смугасте забарвлення, яке розчленовує аргіопу і дозволяє злитися з тлом. Дослідження зі зміни кольору черевця павуків показали, що найбільш ефективно ловить комах саме природно посмугований павук, а не більш замаскований.
Спосіб життя і поведінка
Павутина
Аргіопа тигрова обирає для побудови ловильної сітки сонячні відкриті місця, де є висока трав'яниста рослинність: луки, лісові галявини, зарості очерету. Павук сидить у заплетеному тонкими нитками центрі павутиння, переднім краєм тіла донизу. Передні та задні ноги попарно зближені з кожного боку, тому павук виглядає як хрест чи літера «Х». У випадку небезпеки стрибає на землю.
Павутина з двома [en], які вертикально відходять від центру. Вони сформовані білуватими потовщеними нитками, які розташовані у вигляді зигзагу між двома радіальними нитками павутиння. Спіраль павутиння дорослої самиці має 28–46 кіл, 30–46 радіальних ниток. Ловильна сітка самця дрібніша.
Живлення та отрута
Живляться в основному кониками, сарановими, бджолами, іншими комахами. Павук помічає комаху, що потрапила в сітку, підбігає до неї, випускає широку стрічку павутиння та рухами задніх ніг швидко обертає жертву, замотуючи її в кокон. Після цього кусає її та вводить отруту, яка є одночасно травним соком.
Отрута аргіопи тигрової безпечна для людини, а довжина кігтиків хеліцер недостатня, щоб прокусити шкіру людини. Павук вагою 400 мг має всього 0,4 мікролітри отрути, яка містить близько 2 мікрограмів білку. В дослідах на таргані чорному та хрущаку борошняному встановлено, що отрута аргіопи діє в першу чергу як паралітичний агент, знерухомлюючи м'язи комахи. Отрути одної дорослої самиці було недостатньо, щоб вбити чорного таргана.
Життєвий цикл
Розвиток триває у теплий період року з травня до вересня, у південній частині ареалу — з квітня до грудня. У серпні самиця аргіопи робить декілька глечикоподібних жовтуватих коконів, куди відкладає кілька сотень яєць. Кокони ззовні вкриті щільним павутинням, що нагадує пергамент, а всередині павутина більш розпушена і забезпечує збереження яєць взимку. Розміри кокона — 2 см у довжину, 1,5–2 см у діаметрі, ширина «горлянки» близько 1 см. Навесні з яєць виходять маленькі павучки, кожен з яких приблизно через тиждень починає будувати власну ловильну павутину. У період цього тижня вони розселяються, іноді здіймаючись у повітря на павутинках.
Статевозрілі самці шукають самиць за запахом їхніх феромонів. Після спарювання самиця часто з'їдає самця, хоча деяким вдається втекти і запліднити ще одну самицю. Якість нащадків при цьому не залежить від того, чи з'їсть самиця самця, тому причини канібалізму в аргіоп лишаються невідомими.
Розповсюдження
Поширений у помірному й субтропічному поясі Європи, Середній Азії, Китаї, Далекому Сході, Японії. Зустрічається на всій території України, окрім гір.
Дослідження ДНК різних популяцій аргіопи Брюнніха виявило дві основні генетичні лінії в межах виду, які розійшлися приблизно 800 тисяч років тому. Європейські аргіопи більш одноманітні за генетичними особливостями, тому припускають, що вони розселилися з одного рефугіуму (можливо, на Південному Кавказі) після льодовикового періоду. З європейської популяції походять і середньоазійські павуки.
До 1930 року більшість європейських аргіоп тигрових зустрічалися лише в теплих і вологих районах Середземномор'я, приморської Франції, західної Німеччини, Північного Причорномор'я з одним винятком — популяції в районі Берліна. Але після 1930-х років почалася активна експансія виду на північ. У 1940-х роках його представників завезли на Британські острови, де вони розповсюдилися.
У визначнику павуків СРСР 1971 року північною межею поширення аргіопи тигрової названо 52° північної широти (північний кордон України, південні межі Брянської, Тамбовської, Орловської, Самарської областей Росії). У 1990-х—2000-х роках було зафіксовано появу аргіоп у Фінляндії, Швеції, Норвегії, Прибалтиці, центральній частині Росії (зокрема в Московській, Тульській областях, Удмуртії, Татарстані, Чувашії). Представники нових північних популяцій аргіопи тигрової дрібніші за південних та краще пристосовані до холодного клімату з коротким літом, що залежить від генетичних особливостей, частина з яких набута через схрещування з далекосхідними родичами. З іншого боку, експансії теплолюбного виду сприяє глобальне потепління, вирубування лісів та розвиток залізничного сполучення і торгівлі між Європою та Азією.
Підвиди
Виділяють два підвиди аргіопи тигрової:
- Argiope bruennichi bruennichi (Scopoli, 1772) — номінативний підвид, зустрічається по всьому ареалу
- Argiope bruennichi nigrofasciata ([es], 1910) — відомий в Португалії
Аргіопа тигрова і людина
У 2001 році німецьке товариство арахнологів оголосило аргіопу тигрову [de].
Аргіопу тигрову зображено на марках Польщі, Болгарії, Лесото.
У китайській провінції Юньнань павуків цього виду споживають у їжу, як і великих павуків щонайменше трьох інших видів
Аргіопу утримують вдома в тераріумах.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 31 січня 2016.
- Ажеганова, Н.С. (1968). . Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом Академии наук СССР. Т. 98. Л.: Наука. с. 150. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 5 жовтня 2013.
- Marples, Mary J. (1935). Notes on Argiope bruennichi and other Pyrenean spiders. Journal of the Linnean Society of London, Zoology. 39 (265): 195—202. doi:10.1111/j.1096-3642.1935.tb00069.x. ISSN 0368-2935.
- Editors: Wolfgang Nentwig, Theo Blick, Daniel Gloor, Ambros Hänggi & Christian Kropf, , архів оригіналу за 06-10-2013, процитовано 6-10-2013
- Prokop P. Prey type does not determine web design in two orb-weaving spiders // Zoological Studies. — 2006. — Вип. 45. — № 1. — С. 124–131.
- Friedel, Thomas; Nentwig, Wolfgang (1989). Immobilizing and lethal effects of spider venoms on the cockroach and the common mealbeetle. Toxicon. 27 (3): 305—316. doi:10.1016/0041-0101(89)90178-5. ISSN 0041-0101.
- Bush, A. A; Yu, D. W; Herberstein, M. E (2008). Function of bright coloration in the wasp spider Argiope bruennichi (Araneae: Araneidae). Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 275 (1640): 1337—1342. doi:10.1098/rspb.2008.0062. ISSN 0962-8452.
- Акимушкин, И.И. (1972). . Москва: Мысль. с. 75. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
- Walter, André; Bliss, Peter; Moritz, Robin F. A. (2005). The wasp spider Argiope bruennichi (Arachnida, Araneidae): ballooning is not an obligate life history phase. Journal of Arachnology. 33 (2): 516—522. doi:10.1636/04-78.1. ISSN 0161-8202.
- Fromhage, Lutz; Uhl, Gabriele; Schneider, Jutta M. (2003). Fitness consequences of sexual cannibalism in female Argiope bruennichi. Behavioral Ecology and Sociobiology. 55 (1): 60—64. doi:10.1007/s00265-003-0656-6. ISSN 0340-5443.
- Krehenwinkel, Henrik; Tautz, Diethard (2013), Northern range expansion of European populations of the wasp spider Argiope bruennichi is associated with global warming-correlated genetic admixture and population-specific temperature adaptations, Molecular Ecology, 22 (8): 2232—2248, doi:10.1111/mec.12223, ISSN 0962-1083
- Тыщенко, В.П. (1971). Определитель пауков Европейской части СССР. Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР. Т. 105. Л.: Наука. с. 281.
- Созонтов А. Н. Первая находка полосатой аргиопы Argiope bruennichi (Aranei, Araneidae) в Удмуртской Республике // Вестник Удмуртского университета. — 2012. — Вип. 6. — № 4. — С. 152–153.
- Михайлов К.Г., Большаков Л.В., Лакомов А.Ф., Андреев С.А. Находки паука Argiope bruennichi (Scopoli, 1772) в Тульской области // Евразиатский энтомологический журнал. — 2011. — Т. 10, № 3. — С. 390-392.
- Ambros Hänggi. Wespenspinne (німецька) . Naturregion. оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016.
- Болгарська марка 0,2 лева, 2005
- Польська марка 1,6 злотих, 2013
- . Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
- Arachnids on stamps(англ.)
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 7 квітня 2016.
- Обережно: по всій Україні поширилися отруйні павуки! [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.], Сім'я і дім, 2.09.2020
Джерела
- Тыщенко, В.П. (1971). Определитель пауков Европейской части СССР. Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР. Т. 105. Л.: Наука. с. 281.(рос.)
- Ажеганова, Н.С. (1968). . Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом Академии наук СССР. Т. 98. Л.: Наука. с. 150. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 5 жовтня 2013.(рос.)
- Editors: Wolfgang Nentwig, Theo Blick, Daniel Gloor, Ambros Hänggi & Christian Kropf, , архів оригіналу за 6 жовтня 2013(англ.)
- Акимушкин, И.И. (1972). . Москва: Мысль. с. 206. Архів оригіналу за 7 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.(рос.)
- Summary for Argiope bruennichi (Araneae) [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Wiltshire spider distribution maps. Argiope bruennichi [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](англ.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Argiopa BryunnihaSamicya argiopi tigrovoyiBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Pavukopodibni Arachnida Ryad Pavuki Araneae Pidryad AraneomorphaeRodina AraneidaePidrodina ArgiopinaeRid ArgiopeVid A bruennichiBinomialna nazvaArgiope bruennichi Scopoli 1772 SinonimiAranea speciosa Aranea senoculata Aranea fasciata Aranea zebra Aranea formosa Aranea pulchra Aranea caspia Aranea phragmitis Segestria pulchra Miranda transalpina Epeira speciosa Nephila transalpina Epeira speciosa Epeira fasciata Nephila fasciataPosilannyaVikishovishe Category Argiope bruennichiVikividi Argiope bruennichiEOL 1194672ITIS 852103NCBI 94029 Argiopa tigrova abo Bryunniha Argiope bruennichi yaskravij pavuk z rodini kolopryadiv zi smugastim zhovto chorno bilim cherevcem Poshirenij u pomirnomu j subtropichnomu poyasah Palearktiki zokrema v Ukrayini Zhivitsya dribnimi pryamokrilimi inshimi komahami Otruta slabka dlya lyudini bezpechna Samici argiopi shilni do kanibalizmu samciv prote vin ne ye obov yazkovim Vidovu latinsku nazvu nadano na chest danskogo zoologa i mineraloga Mortena Bryunniha OpisSamicya i samec pid chas paruvannya Odin z najbilsh yaskravo zabarvlenih pavukiv pomirnoyi zoni Yevropi Golovogrudi shiroki j plaski svitlo buri iz zatemnenoyu perednoyu dilyankoyu i shirokimi temnimi smugami vzdovzh bokiv Zverhu golovogrudi vkriti gustimi bilimi voloskami vid chogo zdayutsya sriblyastimi Cherevce pavuka dovge trohi zagostrene zzadu Verhnij bik cherevcya zhovtuvatij chastkovo vkritij bilimi voloskami sho utvoryuyut sriblyasti perepaski a takozh z chornimi nerivnimi smuzhkami Za smugastim zabarvlennyam nagaduye os zvidki j inshi nazvi pavuk osa pavuk zebra tosho Nogi dovgi svitlo buri z chornimi kilcyami chi plyamami Dorosli samici mayut rozmir vid 1 do 2 2 sm Samci dribnishi mensh yaskravi do 5 8 mm u dovzhinu i znachno tenditnishi Masa tila doroslih samic kolivayetsya vid 200 Slovachchina do 400 miligramiv pivdenna Nimechchina Yaskrave zabarvlennya argiopi maye dekilka poyasnen oskilki na pershij poglyad vono demaskuye pavuka Visunuti poyasnennya pro primanyuvannya zdobichi do pavutini ta pro zahisne smugaste zabarvlennya yake rozchlenovuye argiopu i dozvolyaye zlitisya z tlom Doslidzhennya zi zmini koloru cherevcya pavukiv pokazali sho najbilsh efektivno lovit komah same prirodno posmugovanij pavuk a ne bilsh zamaskovanij Sposib zhittya i povedinkaSamicya argiopi Bryunniga na pavutinni Vidno vertikalni stabilimenti Pavutina Argiopa tigrova obiraye dlya pobudovi lovilnoyi sitki sonyachni vidkriti miscya de ye visoka trav yanista roslinnist luki lisovi galyavini zarosti ocheretu Pavuk sidit u zapletenomu tonkimi nitkami centri pavutinnya perednim krayem tila donizu Peredni ta zadni nogi poparno zblizheni z kozhnogo boku tomu pavuk viglyadaye yak hrest chi litera H U vipadku nebezpeki stribaye na zemlyu Pavutina z dvoma en yaki vertikalno vidhodyat vid centru Voni sformovani biluvatimi potovshenimi nitkami yaki roztashovani u viglyadi zigzagu mizh dvoma radialnimi nitkami pavutinnya Spiral pavutinnya dorosloyi samici maye 28 46 kil 30 46 radialnih nitok Lovilna sitka samcya dribnisha Zhivlennya ta otruta Zhivlyatsya v osnovnomu konikami saranovimi bdzholami inshimi komahami Pavuk pomichaye komahu sho potrapila v sitku pidbigaye do neyi vipuskaye shiroku strichku pavutinnya ta ruhami zadnih nig shvidko obertaye zhertvu zamotuyuchi yiyi v kokon Pislya cogo kusaye yiyi ta vvodit otrutu yaka ye odnochasno travnim sokom Otruta argiopi tigrovoyi bezpechna dlya lyudini a dovzhina kigtikiv helicer nedostatnya shob prokusiti shkiru lyudini Pavuk vagoyu 400 mg maye vsogo 0 4 mikrolitri otruti yaka mistit blizko 2 mikrogramiv bilku V doslidah na targani chornomu ta hrushaku boroshnyanomu vstanovleno sho otruta argiopi diye v pershu chergu yak paralitichnij agent zneruhomlyuyuchi m yazi komahi Otruti odnoyi dorosloyi samici bulo nedostatno shob vbiti chornogo targana Kokon argiopiMolodi argiopi yaki vijshli z yayecZhittyevij cikl Rozvitok trivaye u teplij period roku z travnya do veresnya u pivdennij chastini arealu z kvitnya do grudnya U serpni samicya argiopi robit dekilka glechikopodibnih zhovtuvatih kokoniv kudi vidkladaye kilka soten yayec Kokoni zzovni vkriti shilnim pavutinnyam sho nagaduye pergament a vseredini pavutina bilsh rozpushena i zabezpechuye zberezhennya yayec vzimku Rozmiri kokona 2 sm u dovzhinu 1 5 2 sm u diametri shirina gorlyanki blizko 1 sm Navesni z yayec vihodyat malenki pavuchki kozhen z yakih priblizno cherez tizhden pochinaye buduvati vlasnu lovilnu pavutinu U period cogo tizhnya voni rozselyayutsya inodi zdijmayuchis u povitrya na pavutinkah Statevozrili samci shukayut samic za zapahom yihnih feromoniv Pislya sparyuvannya samicya chasto z yidaye samcya hocha deyakim vdayetsya vtekti i zaplidniti she odnu samicyu Yakist nashadkiv pri comu ne zalezhit vid togo chi z yist samicya samcya tomu prichini kanibalizmu v argiop lishayutsya nevidomimi RozpovsyudzhennyaPoshirenij u pomirnomu j subtropichnomu poyasi Yevropi Serednij Aziyi Kitayi Dalekomu Shodi Yaponiyi Zustrichayetsya na vsij teritoriyi Ukrayini okrim gir Doslidzhennya DNK riznih populyacij argiopi Bryunniha viyavilo dvi osnovni genetichni liniyi v mezhah vidu yaki rozijshlisya priblizno 800 tisyach rokiv tomu Yevropejski argiopi bilsh odnomanitni za genetichnimi osoblivostyami tomu pripuskayut sho voni rozselilisya z odnogo refugiumu mozhlivo na Pivdennomu Kavkazi pislya lodovikovogo periodu Z yevropejskoyi populyaciyi pohodyat i serednoazijski pavuki Do 1930 roku bilshist yevropejskih argiop tigrovih zustrichalisya lishe v teplih i vologih rajonah Seredzemnomor ya primorskoyi Franciyi zahidnoyi Nimechchini Pivnichnogo Prichornomor ya z odnim vinyatkom populyaciyi v rajoni Berlina Ale pislya 1930 h rokiv pochalasya aktivna ekspansiya vidu na pivnich U 1940 h rokah jogo predstavnikiv zavezli na Britanski ostrovi de voni rozpovsyudilisya U viznachniku pavukiv SRSR 1971 roku pivnichnoyu mezheyu poshirennya argiopi tigrovoyi nazvano 52 pivnichnoyi shiroti pivnichnij kordon Ukrayini pivdenni mezhi Bryanskoyi Tambovskoyi Orlovskoyi Samarskoyi oblastej Rosiyi U 1990 h 2000 h rokah bulo zafiksovano poyavu argiop u Finlyandiyi Shveciyi Norvegiyi Pribaltici centralnij chastini Rosiyi zokrema v Moskovskij Tulskij oblastyah Udmurtiyi Tatarstani Chuvashiyi Predstavniki novih pivnichnih populyacij argiopi tigrovoyi dribnishi za pivdennih ta krashe pristosovani do holodnogo klimatu z korotkim litom sho zalezhit vid genetichnih osoblivostej chastina z yakih nabuta cherez shreshuvannya z dalekoshidnimi rodichami Z inshogo boku ekspansiyi teplolyubnogo vidu spriyaye globalne poteplinnya virubuvannya lisiv ta rozvitok zaliznichnogo spoluchennya i torgivli mizh Yevropoyu ta Aziyeyu PidvidiVidilyayut dva pidvidi argiopi tigrovoyi Argiope bruennichi bruennichi Scopoli 1772 nominativnij pidvid zustrichayetsya po vsomu arealu Argiope bruennichi nigrofasciata es 1910 vidomij v PortugaliyiArgiopa tigrova i lyudinaU 2001 roci nimecke tovaristvo arahnologiv ogolosilo argiopu tigrovu de Argiopu tigrovu zobrazheno na markah Polshi Bolgariyi Lesoto U kitajskij provinciyi Yunnan pavukiv cogo vidu spozhivayut u yizhu yak i velikih pavukiv shonajmenshe troh inshih vidiv Argiopu utrimuyut vdoma v terariumah Div takozhArgiopePrimitki Arhiv originalu za 22 bereznya 2014 Procitovano 31 sichnya 2016 Azheganova N S 1968 Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom Akademii nauk SSSR T 98 L Nauka s 150 Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 5 zhovtnya 2013 Marples Mary J 1935 Notes on Argiope bruennichi and other Pyrenean spiders Journal of the Linnean Society of London Zoology 39 265 195 202 doi 10 1111 j 1096 3642 1935 tb00069 x ISSN 0368 2935 Editors Wolfgang Nentwig Theo Blick Daniel Gloor Ambros Hanggi amp Christian Kropf arhiv originalu za 06 10 2013 procitovano 6 10 2013 Prokop P Prey type does not determine web design in two orb weaving spiders Zoological Studies 2006 Vip 45 1 S 124 131 Friedel Thomas Nentwig Wolfgang 1989 Immobilizing and lethal effects of spider venoms on the cockroach and the common mealbeetle Toxicon 27 3 305 316 doi 10 1016 0041 0101 89 90178 5 ISSN 0041 0101 Bush A A Yu D W Herberstein M E 2008 Function of bright coloration in the wasp spider Argiope bruennichi Araneae Araneidae Proceedings of the Royal Society B Biological Sciences 275 1640 1337 1342 doi 10 1098 rspb 2008 0062 ISSN 0962 8452 Akimushkin I I 1972 Moskva Mysl s 75 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2016 Walter Andre Bliss Peter Moritz Robin F A 2005 The wasp spider Argiope bruennichi Arachnida Araneidae ballooning is not an obligate life history phase Journal of Arachnology 33 2 516 522 doi 10 1636 04 78 1 ISSN 0161 8202 Fromhage Lutz Uhl Gabriele Schneider Jutta M 2003 Fitness consequences of sexual cannibalism in female Argiope bruennichi Behavioral Ecology and Sociobiology 55 1 60 64 doi 10 1007 s00265 003 0656 6 ISSN 0340 5443 Krehenwinkel Henrik Tautz Diethard 2013 Northern range expansion of European populations of the wasp spider Argiope bruennichi is associated with global warming correlated genetic admixture and population specific temperature adaptations Molecular Ecology 22 8 2232 2248 doi 10 1111 mec 12223 ISSN 0962 1083 Tyshenko V P 1971 Opredelitel paukov Evropejskoj chasti SSSR Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom AN SSSR T 105 L Nauka s 281 Sozontov A N Pervaya nahodka polosatoj argiopy Argiope bruennichi Aranei Araneidae v Udmurtskoj Respublike Vestnik Udmurtskogo universiteta 2012 Vip 6 4 S 152 153 Mihajlov K G Bolshakov L V Lakomov A F Andreev S A Nahodki pauka Argiope bruennichi Scopoli 1772 v Tulskoj oblasti Evraziatskij entomologicheskij zhurnal 2011 T 10 3 S 390 392 Ambros Hanggi Wespenspinne nimecka Naturregion originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 4 kvitnya 2016 Bolgarska marka 0 2 leva 2005 Polska marka 1 6 zlotih 2013 Arhiv originalu za 11 bereznya 2016 Procitovano 10 bereznya 2016 Arachnids on stamps angl Arhiv originalu za 20 kvitnya 2016 Procitovano 7 kvitnya 2016 Oberezhno po vsij Ukrayini poshirilisya otrujni pavuki 1 veresnya 2021 u Wayback Machine Sim ya i dim 2 09 2020DzherelaTyshenko V P 1971 Opredelitel paukov Evropejskoj chasti SSSR Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom AN SSSR T 105 L Nauka s 281 ros Azheganova N S 1968 Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom Akademii nauk SSSR T 98 L Nauka s 150 Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 5 zhovtnya 2013 ros Editors Wolfgang Nentwig Theo Blick Daniel Gloor Ambros Hanggi amp Christian Kropf arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 angl Akimushkin I I 1972 Moskva Mysl s 206 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2013 Procitovano 5 zhovtnya 2013 ros Summary for Argiope bruennichi Araneae 29 listopada 2014 u Wayback Machine angl Wiltshire spider distribution maps Argiope bruennichi 29 listopada 2014 u Wayback Machine angl Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi