Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (серпень 2013) |
1 вересня 1969 року невелика група офіцерів на чолі з 28-річним армійським офіцером Муаммаром Каддафі влаштували державний переворот проти короля Ідріса, який був висланий до Єгипту. Новий режим, на чолі з (РРК), скасував монархію і проголосив Лівійську Арабську Республіку. Каддафі став лідером РРК і нарешті став, де-факто, головою держави аж до нової революції та смерті у 2011 році. Хоч уряд Каддафі завжди офіційно наголошував, що Каддафі взагалі не займав ніякого посту.
الجمهورية العربية الليبية Al-Jumhūrīyah Al-ʿArabiyyah Al-Lībiyyah Repubblica Araba Libica Арабська республіка Лівія | |||||
| |||||
| |||||
Гімн الله أكبر | |||||
Столиця | Триполі | ||||
Форма правління | однопартійна військова диктатура | ||||
Президент | |||||
- 1969—1977 | Муаммар Каддафі | ||||
Історичний період | Холодна війна | ||||
- Засновано | 1969 | ||||
- Ліквідовано | 1977 | ||||
Площа | |||||
- 1977 | 1 759 540 км2 | ||||
Населення | |||||
- 1977 | 2 681 900 осіб | ||||
Густота | 1,5 осіб/км² | ||||
Каддафі дотримувался своєї власної політичної системи — поєднання соціалізму і ісламу, — яку він називає третьою загальною теорією.
Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія (1977–1986) الجماهيرية العربية الليبية الشعبية الاشتراكية al-Jamāhīrīyah al-'Arabīyah al-Lībīyah ash-Sha'bīyah al-Ishtirākīyah Велика Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія (1986–2011) الجماهيرية العربية الليبية الشعبية الإشتراكية العظمى al-Jamāhīrīyah al-'Arabīyah al-Lībīyah ash-Sha'bīyah al-Ishtirākīyah al-'Uẓmá | |||||
| |||||
| |||||
Гімн الله أكبر | |||||
Столиця | Триполі | ||||
Форма правління | унітарна ісламська соціалістична джамахірія | ||||
Президент | |||||
- 1977—2011 | Муаммар Каддафі | ||||
Історичний період | Холодна війна · Війна проти тероризму · Арабська весна | ||||
- Засновано | 1977 | ||||
- Ліквідовано | 2011 | ||||
Площа | |||||
- 2010 | 1 759 540 км2 | ||||
Населення | |||||
- 2010 | 6 355 100 осіб | ||||
Густота | 3,6 осіб/км² | ||||
Девіз Джамахірії «Свобода, соціалізм і єдність». Революційний уряд зобов'язався виправити «відсталість», допомогти палестинським арабам, сприяти арабській єдності, а також провадити внутрішню політику, засновану на соціальній справедливості, не експлуатації, і справедливому розподілу багатств. Першочерговою метою діяльності нового уряду було виведення всіх іноземних військових об'єктів з Лівії. Після переговорів, британські військові об'єкти в Тобрук і Ель-Адем були закриті в березні 1970, в червні — виведені з найбільшої в регіоні американської військово-повітряної бази [en], в передмісті Триполі. Кроки, що послідували за цим: видалення з країни італійських колоністів, поетапна націоналізація власності іноземних нафтових монополій, банків, страхових компаній, перехід на планове господарювання, розробка програм соціального розвитку.
Державний переворот 1969 року
Цей розділ статті ще . |
Після перевороту
Цей розділ статті ще . |
Лівійська Арабська Республіка (1969—1977)
Цей розділ статті ще . |
Війська
Спроби отримання ядерної та хімічної зброї
У 1972 році Каддафі спробував купити ядерну бомбу у Китайської Народної Республіки. Потім він спробував отримати бомбу у Пакистану, але Пакистан розірвав свої зв'язки, перш ніж йому вдалося створити бомбу. У 1978 році Каддафі звернувся до суперника Пакистану, Індії, за допомогою в створенні власної ядерної бомби. У липні 1978 року Лівія і Індія підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в мирному використанні ядерної енергії в рамках індійської політики «Атом миру». У 1991 році тодішній прем'єр-міністр Наваз Шариф здійснив державний візит до Лівії, щоб провести переговори про просування угоди про вільну торгівлю між Пакистаном і Лівією. Однак Каддафі зосередився на тому, щоб вимагати від прем'єр-міністра Пакистану продати йому ядерну зброю, що здивувало багатьох членів делегації прем'єр-міністра і журналістів. Коли прем'єр-міністр Шариф відмовився від вимоги Каддафі, Каддафі проявив до нього неповагу, назвавши його «корумпованим політиком» — термін, який образив і здивував Шарифа. Прем'єр-міністр скасував переговори, повернувся в Пакистан і вислав лівійського посла з Пакистану.
Таїланд повідомив, що його громадяни допомогли побудувати сховища нервово-паралітичного газу. Німеччина засудила бізнесмена Юргена Хіппенштіля-Імхаузена до п'яти років в'язниці за причетність до лівійського хімічної зброї. Інспектори від Конвенції про заборону хімічної зброї (CWC) підтвердили в 2004 році, що Лівія володіє запасами з 23 тонн іприту і більше 1300 тонн хімічних прекурсорів.
Інцидент в затоці Сидра та бомбардування Лівії
Коли Лівія виявилася під тиском міжнародних суперечок, 19 серпня 1981 року відбувся над затокою Сідра в Середземному морі. В ході цього повітряного бою американські винищувачі F-14 «Томкет» випустили зенітні ракети по угрупованню лівійських винищувачів і збили два лівійських штурмовика Су-22. Ця військово-морська акція була результатом претензії до території і втрат від попереднього інциденту. Другий повітряний бій стався 4 січня 1989 р.; авіаносні літаки США також збили в тому ж місці два лівійських МіГ-23-С.
Аналогічний 23 березня 1986 року; під час патрулювання затоки військово-морські сили США атакували значні військово-морські сили і різні об'єкти ЗРК, що захищають територію Лівії. Винищувачі та винищувачі-бомбардувальники США знищили пускові установки ЗРК і потопили різні військово-морські судна, в результаті чого загинуло 35 моряків. Це був захід у відповідь на напади в період з червня по грудень 1985 року.
5 квітня 1986 року лівійські агенти підірвали нічний клуб «La Belle» в Західному Берліні, убивши трьох і поранивши 229 осіб. План Каддафі був перехоплений кількома національними спецслужбами, а більш детальна інформація була отримана чотири роки по тому з архівів Штазі. Лівійські агенти, які проводили операцію, з посольства Лівії в Східній Німеччині, були притягнуті до відповідальності об'єднаною Німеччиною в 1990-х роках.
У відповідь на вибух у дискотеці 15 квітня 1986 року відбулися спільні авіаудари ВПС США, ВМС і Корпусу морської піхоти проти Лівії під кодовою назвою «Каньйон Ельдорадо», відомі як бомбардування Лівії 1986 року. Бомбардувань зазнали протиповітряна оборона, три армійські бази і два аеродроми в Триполі і Бенгазі. Удари не призвели до загибелі Каддафі, але він втратив кілька десятків військових. Каддафі поширював пропаганду про те, як вони вбили його «прийомну доньку» і що жертвами стали всі «мирні жителі». Незважаючи на варіації історій, кампанія була успішною, і велика частина західної преси представила урядові розповіді як факти.
Після бомбардування Лівії 1986 року Каддафі посилив свою підтримку антиамериканських урядових організацій. Він фінансував фракцію Джеффа Форту Аль-Рукн з банди Чикаго Блек П. Стоунз, яка перетворилася в місцевий антиамериканський збройний революційний рух. Члени Аль-Рукн були заарештовані в 1986 році за підготовку ударів від імені Лівії, в тому числі за вибухи урядових будівель США і збитий літак; Обвинувачені Аль-Рукн були засуджені в 1987 році за «пропозицію здійснити вибухи і вбивства на території США за лівійську плату». У 1986 році державне телебачення Лівії оголосило, що Лівія готує загони смертників для нападу на американські та європейські інтереси. Він знову почав фінансування ІРА в 1986 році, щоб помститися британцям за укриття американських літаків-винищувачів.
Каддафі оголосив, що він здобув вражаючу військову перемогу над США, і країна була офіційно перейменована в «Велику соціалістичну народну Лівійської Арабської Джамахірії». Однак його промова виглядала позбавленої пристрасті, і навіть святкування «перемоги» виглядало незвичайним. Критика Каддафі з боку звичайних лівійських громадян стала сміливішою, наприклад, псування плакатів Каддафі. Рейди проти лівійських збройних сил привели уряд до самого слабкого місця за 17 років.
Міжнародні відносини
Африка
Лівійське керівництво завжди розглядало африканський напрям своєї зовнішньої політики, як один з найважливіших. В різний час Лівія надавала військову допомогу урядам і повстанським групам Беніну, Гамбії, Буркіна-Фасо, Ліберії, Сомалі, Ефіопії, С'єрра-Леоне, ЦАР, її звинувачували в спонсоруванні переворотів в Сенегалі, Тунісі, Того, Мавританії, Уганді, Судані, повстанських рухів в Сенегалі і Західній Сахарі. Каддафі намагався об'єднати Лівію з Єгиптом, Сирією, Марокко, Алжиром, Тунісом, Суданом і навіть Мальтою. Він встановив зв'язки з багатьма диктаторами Африки і інших регіонів світу, активно допомагав їм. Муаммар Каддафі, зацікавлений в зменшенні впливу Ізраїлю в Африці, пообіцяв диктаторові Уганди Іді Аміну солідну допомогу — матеріальну і військову. Військові підрозділи лівійської армії і паравійськові формування брали пряму участь в Угандійсько-танзанійській війні на стороні Іді Аміна. Після падіння Кампали Муаммар Каддафі прийняв у себе Аміна і багатьох його прибічників, обвинувачених в жорстоких злочинах проти свого народу.[1] [ 22 червня 2009 у Wayback Machine.]
За шість місяців він прийме у себе ще одного диктатора — імператора Центральноафриканській республіці Жан-Беделя Бокассу, поваленого французьким спецназом під час його візиту до Лівії.
Каддафі та міжнародний воєнізований рух супротиву
У 1971 році Каддафі попередив, що якщо Франція виступить проти лівійської військової окупації Чаду, він використовуватиме всю зброю у війні проти Франції, включаючи «революційну зброю». 11 червня 1972 року Каддафі оголосив, що будь-який араб, який бажає вступити до лав палестинських бойовиків, «може зареєструвати своє ім'я в будь-якому посольстві Лівії, отримає відповідну підготовку для ведення бою». Він також пообіцяв фінансову підтримку нападів. 7 жовтня 1972 року Каддафі похвалив бійню в аеропорту Лод, здійснену комуністичною Червоною армією Японії, і зажадав від палестинських груп здійснити аналогічні напади.
Полковник Каддафі надавав підтримку воєнізованим угрупуванням, у тому числі Ірландській республіканській армії (ІРА), Організації звільнення Палестини (ОЗП), вірменській воєнізованої організації АСАЛА, курдам в Туреччині, Іраку й Ірані, італійським «Червоним бригадам», німецькій RAF, шотландським і валлійським сепаратистам і баскам у Франції й Іспанії, намібійським повстанцям СВАПО тощо
За часів Каддафі Лівія мала довгу історію підтримки Ірландської республіканської армії. Наприкінці 1987 р. французька влада зупинила торгове судно MV Eksund, яке доставляло 150-тонну лівійську партію зброї до ІРА. У Великої Британії найвідомішою політичною філією Каддафі є Робітнича революційна партія.
У 1980-х роках уряд Лівії закупив в австралійських газетах рекламу на арабській мові з проханням до австралійських арабів приєднатися до військових частин його всесвітньої боротьби проти імперіалізму. Частково через це Австралія заборонила вербування іноземних найманців в Австралії.
Каддафі налагодив стосунки з Революційними збройними силами Колумбії, познайомившись з її лідерами на зустрічах революційних угруповань, які регулярно проходили в Лівії.
Війна в Чаді
Після приходу до влади Каддафі зробив кроки для вирішення давньої територіальної суперечки між Чадом і Лівією. Предметом суперечки був район Аузу, смуга уздовж кордону країн, яку за італійсько-французьким договором 1935 передбачалося передати до складу італійських володінь, тобто до Лівї. Використавши громадянську війну в Чаді, Лівія встановила контроль над спірною зоною, з відома повстанських формувань, яким надавала військову і матеріальну підтримку. Певну роль в мотивації Каддафі в даному випадку зіграли дані геологічних досліджень, що вказували на можливу присутність покладів урану в Аузу
Після приходу до влади в Чаді своїх клієнтів на чолі з Гукуні Уеддеєм, Лівія намагалася узаконити перехід спірного регіону під її адміністрацію, і висувалися навіть проекти об'єднання країн під єдиним прапором, проте здійсненню перешкодили протести світової спільноти, що розглядали дії Лівії в даному випадку як спробу анексії суверенної держави, а також відновлення громадянської війни.
У 1980-х роках лівійська армія відкрито брала участь в конфлікті, опонентів Уеддея, очолюваних Гіссеном Габре, підтримуваного Францією і США. По деяких відомостях, в зоні бойових дій у складі лівійських військ були присутні радянські і східнонімецькі радники.
Війна скінчилася поразкою Уеддея і лівійців; у 1989 році підписаний договір про врегулювання конфлікту, питання про Аузу вирішено було винести на розгляд в Міжнародному суді в Гаазі. У 1994 році суд виніс вердикт про приналежність спірного регіону Чаду, після чого Лівія вивела свої війська.
Єгипетсько-Лівійська війна
Одночасно із спробою приєднати Чад Лівія робила спроби об'єднання з Тунісом і Алжиром. Агресивна політика Лівії привела до ускладнення стосунків з сусідами. Весною 1976 Єгипет, а потім Туніс і Судан, звинуватили Лівію в організації і фінансуванні їх внутрішніх опозиційних кругів. У липні Каїр і Хартум висунули прямі звинувачення проти Триполі в підтримці невдалої спроби перевороту проти суданського президента Німейрі. А вже в серпні почалася концентрація єгипетських військ на лівійському кордоні. Після погіршення стосунків з Єгиптом багато єгиптян, що працювали в Лівії, були вимушені її покинути.
20 липня 1977 лівійська артилерія вперше відкрила вогонь по єгипетських прикордонних постах в районі ас-Саллум і . У відповідь президент Єгипту Анвар Садат віддав наказ своїм військам перейти кордон сусіда і завдати бомбових ударів по Лівії. Військові дії між двома країнами йшли до 25 липня і закінчилися нічиєю. Підписання Єгиптом мирної угоди з Ізраїлем в 1979 остаточно підірвало основу єгипетсько-лівійських стосунків. Лівія розцінила цей крок Садата не інакше, як зрада загальноарабської справи. Двосторонні зв'язки між Єгиптом і Лівією почали знов налагоджуватися після того, як Єгипет повернувся в 1989 році в ряди ЛАД.
«Справа Локербі»
У 18.00 21 грудня 1988 року пасажирський Boeing 747 американської авіакомпанії Pan American World Airways, виконуючи рейс № 103 з Лондону до Нью-Йорку, вилетів з аеропорту Хітроу британської столиці. Рівно за годину літак пропав з радарів авіадиспетчерів, а в 19.08 аварійні служби зафіксували потужний вибух на висоті 10 тис. метрів над шотландським містом Локербі. За кілька хвилин палаючи уламки літака, звалилися на бензоколонку в житловому кварталі міста. Загинули 270 осіб, всі пасажири літака і члени екіпажа, а також люди, що знаходилися в районі катастрофи. Адміністрація президента США звинуватила режим Каддафі в підтримці тероризму.
У 2001 році земельний суд Берліна поклав відповідальність за вибух американського літака в небі над Локербі на лівійські спецслужби. Їх звинуватили також в організації теракту на дискотеці в Західному Берліні в 1986 році і вибуху французького літака в Африці в 1989 році.
Санкції
Після відмови Каддафі видати підозрюваних в цій акції, проти Лівії був введений режим економічних санкцій. На питання кореспондента «The Washington Post» про підтримку Лівією терористичних угрупувань, Муаммар Каддафі наголосив:
Я підтримував боротьбу за національне звільнення, а не терористичні рухи. Я підтримував Нельсона Манделу і Сема Нуйому, який став президентом Намібії. Я також підтримував Організацію Визволення Палестини (ОВП). Сьогодні цих людей приймають з шаною в Білому Домі. А мене як і раніше вважають терористом. Я не помилявся, коли підтримував Манделу і визвольні рухи. Якщо в ці країни повернеться колоніалізм, я знову стану підтримувати рухи за їх звільнення. |
Скасування санкцій
Наприкінці літа 1998 ООН ухвалила рішення припинити дію санкцій проти Лівії у випадку, якщо керівництво країни погодиться видати двох терористів, суд над якими було обіцяно провести в Нідерландах. При цьому США загрожували, що вдадуться до тотального нафтового ембарго відносно Лівії, якщо Каддафі не видасть терористів.
У 2002 Каддафі визнав провину своєї країни за теракт над Локербі і пообіцяв виплатити компенсації родичам жертв. Виконуючи вимоги світової спільноти, Муаммар Каддафі одночасно намагався змінити імідж, що склався відносно Лівії як тоталітарної диктатури і притулку терористів. У червні 2003 на загальнонародному з'їзді керманич лівійської революції оголосив про новий курс країни на «народний капіталізм». Одночасно було заявлено про приватизацію нафтової і суміжних галузей промисловості.
За чотири місяці Лівія оголосила про припинення всіх розробок в області зброї масового ураження, тим самим відкривши шлях до подальшої нормалізації стосунків із Заходом. У грудні 2003 року Лівія заявила, що погодилася розкрити і завершити свої програми з розробки зброї масового знищення та відмови від тероризму. Після цього Каддафі поступово врегулював всі конфлікти між Лівією і західними країнами. З оголошенням про відмову від програми створення зброї масового ураження, стосунки Триполі і Вашингтона почали поліпшуватись. Лівія добросовісно відреагувала на судові справи, порушені проти неї в судах США за терористичні акти, що передували відмові від насильства. Позови про відшкодування вибухів у Локербі, вибуху дискотеки LaBelle та вибухів UTA 772 тривають. 23 квітня 2004 Вашингтон оголосив про часткове зняття економічних санкцій з Лівії. США прибрали Лівію з списку держав-спонсорів тероризму в червні 2006 року.
Закони про очищення
У 1994 році Загальний народний конгрес схвалив введення в дію «законів про очищення», які передбачають покарання за крадіжку ампутацією кінцівок, а блуд і перелюбство — прочуханкою. Згідно лівійської конституції, гомосексуальні відносини караються тюремним ув'язненням на термін до п'яти років.
Опозиція, перевороти і повстання
Протягом свого тривалого правління Каддафі доводилося захищати свою позицію від опозиції і спроб державного перевороту, що виходять як від військових, так і від населення в цілому. Він відреагував на ці загрози, з одного боку, підтримуючи ретельний баланс сил між силами в країні, а з іншого — жорсткими репресіями. Каддафі успішно врівноважував різні племена Лівії один проти одного, роздаючи свої послуги. Щоб запобігти військовий переворот, він навмисно послабив Лівійські збройні сили, регулярно змінюючи офіцерів, покладаючись натомість на лояльні елітні війська, такі як його Корпус вартових революції, бригада спецназу Хаміса і його особиста амазонська гвардія, хоча упор на політичну лояльність мав місце, в зрештою, послабив професіоналізм його особистих сил. Ця тенденція зробила країну вразливою для розбіжностей під час кризи, як це сталося на початку 2011 року.
Громадянська війна 2011 року та падіння уряду Каддафі
17 лютого 2011 року під впливом революцій в Тунісі та Єгипті в Лівії пройшов «День гніву» — масові антиурядові демонстрації, жорстоко придушуються поліцією. Цей день став початком масових заворушень, що переросли в громадянську війну між прихильниками і противниками режиму Каддафі.
27 лютого 2011 року в Бенгазі повстанцями був утворена Національна перехідна рада (ПНС), яка звернулася за військовою й дипломатичною підтримкою до країн НАТО.
На березень 2011 року масові повстання перейшли у стан громадянської війни, водночас з іншими подіями так званої «Арабської весни». 17 березня 2011 року ООН вирішила вдатися до серії заходів по захисту цивільного населення Лівії, в тому й заборонити польоти Каддафієвої авіації над Лівією.
20 жовтня 2011 року агенція Reuters із посиланням на представника Національної тимчасової ради, повідомила, що Муаммар Каддафі, якого захоплено в місті Сирт, помер від поранень, яких він мав декілька — в обидві ноги та голову. Місто Сирт було останнім оплотом прихильників Каддафі. Його захоплено раніше, в четвер, 19 жовтня.
Див. також
Примітки
- . The Risk Report Volume 1 Number 10 (December 1995). Архів оригіналу за 20 April 2013.
- Libyan nuclear programme. globalsecurity.org. GlobalSecurity.org and John E. Pike. оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 12 серпня 2011.
- Khalil, Tahier. . Tahir Khalil of Jang Media Group. Архів оригіналу за 21 October 2011. Процитовано 21 жовтня 2011.
- Lifetimesgroup News. оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 16 травня 2016.
- «Libyan Chemical Weapons» [ 29 серпня 2011 у Wayback Machine.]. GlobalSecurity.org.
- Libya Chemical Weapons Destruction Costly. . оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 26 лютого 2011.
- Flashback: The Berlin disco bombing [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]. BBC on 13 November 2001.
- Davis, Brian Lee (1990). Qaddafi, Terrorism, and the Origins of the U.S. Attack on Libya. с. 141.
- (1993). Target America & the West: Terrorism Today. New York: S.P.I. Books. с. 301–303. ISBN .
- Kelsey, Tim; Koenig, Peter (20 липня 1994). Libya will not arm IRA again, Gaddafi aide says. The Independent. London. оригіналу за 25 березня 2011. Процитовано 1 вересня 2011.
- Davis, Brian Lee. Qaddafi, Terrorism, and the Origins of the U.S. Attack on Libya. с. 183.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 3 лютого 2009.
- Davis, Brian Lee. Qaddafi, Terrorism, and the Origins of the U.S. Attack on Libya. с. 182.
- Master of Mischief. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 3 лютого 2009.
- Libya's 30-year link to the IRA [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] BBC News. 7 September 2009. Accessed 14 July 2014
- Dictator's Useful Idiots Happy To Take His Money. The Australian. 24 лютого 2011.
- Qaddafi, Vanessa Redgrave, and Their Adventures. . 8 березня 2011. оригіналу за 12 березня 2011. Процитовано 20 березня 2011.
- Farah, Douglas (4 березня 2011). Harvard for Tyrants. Foreign Policy. оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 7 березня 2017.
- James Day (15 березня 2011). Revealed: Colonel Gaddafi's School for Scoundrels. Metro. оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 20 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 3 лютого 2009.
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2008. Процитовано 3 лютого 2009.
- Дивна, маленька війна (єгипетський — лівійська війна 1977 років). Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 3 лютого 2009.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2008. Процитовано 3 лютого 2009.
- Лівія закрила справу Локербі. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 3 лютого 2009.
- . Архів оригіналу за 22 червня 2008. Процитовано 3 лютого 2009.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2009. Процитовано 3 лютого 2009.
- "The Washington Post"
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2007. Процитовано 3 лютого 2009.
- ' — Муаммар Каддафі роззброїв весь світ. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 3 лютого 2009.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2009. Процитовано 3 лютого 2009.
- Бі-бі-сі | Арт-квартал | Лівія відзначила піснями ювілей бомбардування. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 3 лютого 2009.
- Stokke, Hugo; Suhrke, Astri; Tostensen, Arne (1997). . The Hague: Kluwer International. с. 241. ISBN . Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 6 грудня 2020.
- . Gaynz.com. Архів оригіналу за 2 November 2011. Процитовано 1 вересня 2011.
- Winnett, Robert; Swaine, Jon; Spencer, Richard (17 Mar 2011). . The Telegraph. London. Архів оригіналу за 28 квітня 2011. Процитовано 18 May 2011.
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 7 квітня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2013 1 veresnya 1969 roku nevelika grupa oficeriv na choli z 28 richnim armijskim oficerom Muammarom Kaddafi vlashtuvali derzhavnij perevorot proti korolya Idrisa yakij buv vislanij do Yegiptu Novij rezhim na choli z RRK skasuvav monarhiyu i progolosiv Livijsku Arabsku Respubliku Kaddafi stav liderom RRK i nareshti stav de fakto golovoyu derzhavi azh do novoyi revolyuciyi ta smerti u 2011 roci Hoch uryad Kaddafi zavzhdi oficijno nagoloshuvav sho Kaddafi vzagali ne zajmav niyakogo postu الجمهورية العربية الليبية Al Jumhuriyah Al ʿArabiyyah Al Libiyyah Repubblica Araba Libica Arabska respublika Liviya1969 1977Prapor GerbGimn الله أكبرLiviyi istorichni kordoni na kartiStolicya TripoliForma pravlinnya odnopartijna vijskova diktaturaPrezident 1969 1977 Muammar KaddafiIstorichnij period Holodna vijna Zasnovano 1969 Likvidovano 1977Plosha 1977 1 759 540 km2Naselennya 1977 2 681 900 osib Gustota 1 5 osib km Kaddafi dotrimuvalsya svoyeyi vlasnoyi politichnoyi sistemi poyednannya socializmu i islamu yaku vin nazivaye tretoyu zagalnoyu teoriyeyu Socialistichna Narodna Livijska Arabska Dzhamahiriya 1977 1986 الجماهيرية العربية الليبية الشعبية الاشتراكية al Jamahiriyah al Arabiyah al Libiyah ash Sha biyah al Ishtirakiyah Velika Socialistichna Narodna Livijska Arabska Dzhamahiriya 1986 2011 الجماهيرية العربية الليبية الشعبية الإشتراكية العظمى al Jamahiriyah al Arabiyah al Libiyah ash Sha biyah al Ishtirakiyah al Uẓma1977 2011Prapor GerbGimn الله أكبرLiviyi istorichni kordoni na kartiStolicya TripoliForma pravlinnya unitarna islamska socialistichna dzhamahiriyaPrezident 1977 2011 Muammar KaddafiIstorichnij period Holodna vijna Vijna proti terorizmu Arabska vesna Zasnovano 1977 Likvidovano 2011Plosha 2010 1 759 540 km2Naselennya 2010 6 355 100 osib Gustota 3 6 osib km Deviz Dzhamahiriyi Svoboda socializm i yednist Revolyucijnij uryad zobov yazavsya vipraviti vidstalist dopomogti palestinskim arabam spriyati arabskij yednosti a takozh provaditi vnutrishnyu politiku zasnovanu na socialnij spravedlivosti ne ekspluataciyi i spravedlivomu rozpodilu bagatstv Pershochergovoyu metoyu diyalnosti novogo uryadu bulo vivedennya vsih inozemnih vijskovih ob yektiv z Liviyi Pislya peregovoriv britanski vijskovi ob yekti v Tobruk i El Adem buli zakriti v berezni 1970 v chervni vivedeni z najbilshoyi v regioni amerikanskoyi vijskovo povitryanoyi bazi en v peredmisti Tripoli Kroki sho posliduvali za cim vidalennya z krayini italijskih kolonistiv poetapna nacionalizaciya vlasnosti inozemnih naftovih monopolij bankiv strahovih kompanij perehid na planove gospodaryuvannya rozrobka program socialnogo rozvitku Derzhavnij perevorot 1969 rokuCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Pislya perevorotuCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Livijska Arabska Respublika 1969 1977 Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo VijskaSprobi otrimannya yadernoyi ta himichnoyi zbroyi U 1972 roci Kaddafi sprobuvav kupiti yadernu bombu u Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Potim vin sprobuvav otrimati bombu u Pakistanu ale Pakistan rozirvav svoyi zv yazki persh nizh jomu vdalosya stvoriti bombu U 1978 roci Kaddafi zvernuvsya do supernika Pakistanu Indiyi za dopomogoyu v stvorenni vlasnoyi yadernoyi bombi U lipni 1978 roku Liviya i Indiya pidpisali memorandum pro vzayemorozuminnya shodo spivrobitnictva v mirnomu vikoristanni yadernoyi energiyi v ramkah indijskoyi politiki Atom miru U 1991 roci todishnij prem yer ministr Navaz Sharif zdijsniv derzhavnij vizit do Liviyi shob provesti peregovori pro prosuvannya ugodi pro vilnu torgivlyu mizh Pakistanom i Liviyeyu Odnak Kaddafi zoseredivsya na tomu shob vimagati vid prem yer ministra Pakistanu prodati jomu yadernu zbroyu sho zdivuvalo bagatoh chleniv delegaciyi prem yer ministra i zhurnalistiv Koli prem yer ministr Sharif vidmovivsya vid vimogi Kaddafi Kaddafi proyaviv do nogo nepovagu nazvavshi jogo korumpovanim politikom termin yakij obraziv i zdivuvav Sharifa Prem yer ministr skasuvav peregovori povernuvsya v Pakistan i vislav livijskogo posla z Pakistanu Tayiland povidomiv sho jogo gromadyani dopomogli pobuduvati shovisha nervovo paralitichnogo gazu Nimechchina zasudila biznesmena Yurgena Hippenshtilya Imhauzena do p yati rokiv v yaznici za prichetnist do livijskogo himichnoyi zbroyi Inspektori vid Konvenciyi pro zaboronu himichnoyi zbroyi CWC pidtverdili v 2004 roci sho Liviya volodiye zapasami z 23 tonn ipritu i bilshe 1300 tonn himichnih prekursoriv Incident v zatoci Sidra ta bombarduvannya Liviyi Dokladnishe Operaciya Kanjon Eldorado Koli Liviya viyavilasya pid tiskom mizhnarodnih superechok 19 serpnya 1981 roku vidbuvsya nad zatokoyu Sidra v Seredzemnomu mori V hodi cogo povitryanogo boyu amerikanski vinishuvachi F 14 Tomket vipustili zenitni raketi po ugrupovannyu livijskih vinishuvachiv i zbili dva livijskih shturmovika Su 22 Cya vijskovo morska akciya bula rezultatom pretenziyi do teritoriyi i vtrat vid poperednogo incidentu Drugij povitryanij bij stavsya 4 sichnya 1989 r avianosni litaki SShA takozh zbili v tomu zh misci dva livijskih MiG 23 S Analogichnij 23 bereznya 1986 roku pid chas patrulyuvannya zatoki vijskovo morski sili SShA atakuvali znachni vijskovo morski sili i rizni ob yekti ZRK sho zahishayut teritoriyu Liviyi Vinishuvachi ta vinishuvachi bombarduvalniki SShA znishili puskovi ustanovki ZRK i potopili rizni vijskovo morski sudna v rezultati chogo zaginulo 35 moryakiv Ce buv zahid u vidpovid na napadi v period z chervnya po gruden 1985 roku 5 kvitnya 1986 roku livijski agenti pidirvali nichnij klub La Belle v Zahidnomu Berlini ubivshi troh i poranivshi 229 osib Plan Kaddafi buv perehoplenij kilkoma nacionalnimi specsluzhbami a bilsh detalna informaciya bula otrimana chotiri roki po tomu z arhiviv Shtazi Livijski agenti yaki provodili operaciyu z posolstva Liviyi v Shidnij Nimechchini buli prityagnuti do vidpovidalnosti ob yednanoyu Nimechchinoyu v 1990 h rokah U vidpovid na vibuh u diskoteci 15 kvitnya 1986 roku vidbulisya spilni aviaudari VPS SShA VMS i Korpusu morskoyi pihoti proti Liviyi pid kodovoyu nazvoyu Kanjon Eldorado vidomi yak bombarduvannya Liviyi 1986 roku Bombarduvan zaznali protipovitryana oborona tri armijski bazi i dva aerodromi v Tripoli i Bengazi Udari ne prizveli do zagibeli Kaddafi ale vin vtrativ kilka desyatkiv vijskovih Kaddafi poshiryuvav propagandu pro te yak voni vbili jogo prijomnu donku i sho zhertvami stali vsi mirni zhiteli Nezvazhayuchi na variaciyi istorij kampaniya bula uspishnoyu i velika chastina zahidnoyi presi predstavila uryadovi rozpovidi yak fakti Pislya bombarduvannya Liviyi 1986 roku Kaddafi posiliv svoyu pidtrimku antiamerikanskih uryadovih organizacij Vin finansuvav frakciyu Dzheffa Fortu Al Rukn z bandi Chikago Blek P Stounz yaka peretvorilasya v miscevij antiamerikanskij zbrojnij revolyucijnij ruh Chleni Al Rukn buli zaareshtovani v 1986 roci za pidgotovku udariv vid imeni Liviyi v tomu chisli za vibuhi uryadovih budivel SShA i zbitij litak Obvinuvacheni Al Rukn buli zasudzheni v 1987 roci za propoziciyu zdijsniti vibuhi i vbivstva na teritoriyi SShA za livijsku platu U 1986 roci derzhavne telebachennya Liviyi ogolosilo sho Liviya gotuye zagoni smertnikiv dlya napadu na amerikanski ta yevropejski interesi Vin znovu pochav finansuvannya IRA v 1986 roci shob pomstitisya britancyam za ukrittya amerikanskih litakiv vinishuvachiv Kaddafi ogolosiv sho vin zdobuv vrazhayuchu vijskovu peremogu nad SShA i krayina bula oficijno perejmenovana v Veliku socialistichnu narodnu Livijskoyi Arabskoyi Dzhamahiriyi Odnak jogo promova viglyadala pozbavlenoyi pristrasti i navit svyatkuvannya peremogi viglyadalo nezvichajnim Kritika Kaddafi z boku zvichajnih livijskih gromadyan stala smilivishoyu napriklad psuvannya plakativ Kaddafi Rejdi proti livijskih zbrojnih sil priveli uryad do samogo slabkogo miscya za 17 rokiv Mizhnarodni vidnosiniAfrika Livijske kerivnictvo zavzhdi rozglyadalo afrikanskij napryam svoyeyi zovnishnoyi politiki yak odin z najvazhlivishih V riznij chas Liviya nadavala vijskovu dopomogu uryadam i povstanskim grupam Beninu Gambiyi Burkina Faso Liberiyi Somali Efiopiyi S yerra Leone CAR yiyi zvinuvachuvali v sponsoruvanni perevorotiv v Senegali Tunisi Togo Mavritaniyi Ugandi Sudani povstanskih ruhiv v Senegali i Zahidnij Sahari Kaddafi namagavsya ob yednati Liviyu z Yegiptom Siriyeyu Marokko Alzhirom Tunisom Sudanom i navit Maltoyu Vin vstanoviv zv yazki z bagatma diktatorami Afriki i inshih regioniv svitu aktivno dopomagav yim Muammar Kaddafi zacikavlenij v zmenshenni vplivu Izrayilyu v Africi poobicyav diktatorovi Ugandi Idi Aminu solidnu dopomogu materialnu i vijskovu Vijskovi pidrozdili livijskoyi armiyi i paravijskovi formuvannya brali pryamu uchast v Ugandijsko tanzanijskij vijni na storoni Idi Amina Pislya padinnya Kampali Muammar Kaddafi prijnyav u sebe Amina i bagatoh jogo pribichnikiv obvinuvachenih v zhorstokih zlochinah proti svogo narodu 1 22 chervnya 2009 u Wayback Machine Za shist misyaciv vin prijme u sebe she odnogo diktatora imperatora Centralnoafrikanskij respublici Zhan Bedelya Bokassu povalenogo francuzkim specnazom pid chas jogo vizitu do Liviyi Kaddafi ta mizhnarodnij voyenizovanij ruh suprotivu source source source source Kinohronika 1972 roku vklyuchayuchi interv yu z Kaddafi pro jogo pidtrimku radikalnih ugrupovan U 1971 roci Kaddafi poperediv sho yaksho Franciya vistupit proti livijskoyi vijskovoyi okupaciyi Chadu vin vikoristovuvatime vsyu zbroyu u vijni proti Franciyi vklyuchayuchi revolyucijnu zbroyu 11 chervnya 1972 roku Kaddafi ogolosiv sho bud yakij arab yakij bazhaye vstupiti do lav palestinskih bojovikiv mozhe zareyestruvati svoye im ya v bud yakomu posolstvi Liviyi otrimaye vidpovidnu pidgotovku dlya vedennya boyu Vin takozh poobicyav finansovu pidtrimku napadiv 7 zhovtnya 1972 roku Kaddafi pohvaliv bijnyu v aeroportu Lod zdijsnenu komunistichnoyu Chervonoyu armiyeyu Yaponiyi i zazhadav vid palestinskih grup zdijsniti analogichni napadi Polkovnik Kaddafi nadavav pidtrimku voyenizovanim ugrupuvannyam u tomu chisli Irlandskij respublikanskij armiyi IRA Organizaciyi zvilnennya Palestini OZP virmenskij voyenizovanoyi organizaciyi ASALA kurdam v Turechchini Iraku j Irani italijskim Chervonim brigadam nimeckij RAF shotlandskim i vallijskim separatistam i baskam u Franciyi j Ispaniyi namibijskim povstancyam SVAPO tosho Za chasiv Kaddafi Liviya mala dovgu istoriyu pidtrimki Irlandskoyi respublikanskoyi armiyi Naprikinci 1987 r francuzka vlada zupinila torgove sudno MV Eksund yake dostavlyalo 150 tonnu livijsku partiyu zbroyi do IRA U Velikoyi Britaniyi najvidomishoyu politichnoyu filiyeyu Kaddafi ye Robitnicha revolyucijna partiya U 1980 h rokah uryad Liviyi zakupiv v avstralijskih gazetah reklamu na arabskij movi z prohannyam do avstralijskih arabiv priyednatisya do vijskovih chastin jogo vsesvitnoyi borotbi proti imperializmu Chastkovo cherez ce Avstraliya zaboronila verbuvannya inozemnih najmanciv v Avstraliyi Kaddafi nalagodiv stosunki z Revolyucijnimi zbrojnimi silami Kolumbiyi poznajomivshis z yiyi liderami na zustrichah revolyucijnih ugrupovan yaki regulyarno prohodili v Liviyi Vijna v Chadi Dokladnishe Livijsko chadskij konflikt Pislya prihodu do vladi Kaddafi zrobiv kroki dlya virishennya davnoyi teritorialnoyi superechki mizh Chadom i Liviyeyu Predmetom superechki buv rajon Auzu smuga uzdovzh kordonu krayin yaku za italijsko francuzkim dogovorom 1935 peredbachalosya peredati do skladu italijskih volodin tobto do Livyi Vikoristavshi gromadyansku vijnu v Chadi Liviya vstanovila kontrol nad spirnoyu zonoyu z vidoma povstanskih formuvan yakim nadavala vijskovu i materialnu pidtrimku Pevnu rol v motivaciyi Kaddafi v danomu vipadku zigrali dani geologichnih doslidzhen sho vkazuvali na mozhlivu prisutnist pokladiv uranu v Auzu Pislya prihodu do vladi v Chadi svoyih kliyentiv na choli z Gukuni Ueddeyem Liviya namagalasya uzakoniti perehid spirnogo regionu pid yiyi administraciyu i visuvalisya navit proekti ob yednannya krayin pid yedinim praporom prote zdijsnennyu pereshkodili protesti svitovoyi spilnoti sho rozglyadali diyi Liviyi v danomu vipadku yak sprobu aneksiyi suverennoyi derzhavi a takozh vidnovlennya gromadyanskoyi vijni U 1980 h rokah livijska armiya vidkrito brala uchast v konflikti oponentiv Ueddeya ocholyuvanih Gissenom Gabre pidtrimuvanogo Franciyeyu i SShA Po deyakih vidomostyah v zoni bojovih dij u skladi livijskih vijsk buli prisutni radyanski i shidnonimecki radniki Vijna skinchilasya porazkoyu Ueddeya i livijciv u 1989 roci pidpisanij dogovir pro vregulyuvannya konfliktu pitannya pro Auzu virisheno bulo vinesti na rozglyad v Mizhnarodnomu sudi v Gaazi U 1994 roci sud vinis verdikt pro prinalezhnist spirnogo regionu Chadu pislya chogo Liviya vivela svoyi vijska Yegipetsko Livijska vijna Dokladnishe Yegipetsko livijskaya vijna Odnochasno iz sproboyu priyednati Chad Liviya robila sprobi ob yednannya z Tunisom i Alzhirom Agresivna politika Liviyi privela do uskladnennya stosunkiv z susidami Vesnoyu 1976 Yegipet a potim Tunis i Sudan zvinuvatili Liviyu v organizaciyi i finansuvanni yih vnutrishnih opozicijnih krugiv U lipni Kayir i Hartum visunuli pryami zvinuvachennya proti Tripoli v pidtrimci nevdaloyi sprobi perevorotu proti sudanskogo prezidenta Nimejri A vzhe v serpni pochalasya koncentraciya yegipetskih vijsk na livijskomu kordoni Pislya pogirshennya stosunkiv z Yegiptom bagato yegiptyan sho pracyuvali v Liviyi buli vimusheni yiyi pokinuti 20 lipnya 1977 livijska artileriya vpershe vidkrila vogon po yegipetskih prikordonnih postah v rajoni as Sallum i U vidpovid prezident Yegiptu Anvar Sadat viddav nakaz svoyim vijskam perejti kordon susida i zavdati bombovih udariv po Liviyi Vijskovi diyi mizh dvoma krayinami jshli do 25 lipnya i zakinchilisya nichiyeyu Pidpisannya Yegiptom mirnoyi ugodi z Izrayilem v 1979 ostatochno pidirvalo osnovu yegipetsko livijskih stosunkiv Liviya rozcinila cej krok Sadata ne inakshe yak zrada zagalnoarabskoyi spravi Dvostoronni zv yazki mizh Yegiptom i Liviyeyu pochali znov nalagodzhuvatisya pislya togo yak Yegipet povernuvsya v 1989 roci v ryadi LAD Sprava Lokerbi Dokladnishe Vibuh Boyingu 747 nad Lokerbi 21 grudnya 1988 U 18 00 21 grudnya 1988 roku pasazhirskij Boeing 747 amerikanskoyi aviakompaniyi Pan American World Airways vikonuyuchi rejs 103 z Londonu do Nyu Jorku viletiv z aeroportu Hitrou britanskoyi stolici Rivno za godinu litak propav z radariv aviadispetcheriv a v 19 08 avarijni sluzhbi zafiksuvali potuzhnij vibuh na visoti 10 tis metriv nad shotlandskim mistom Lokerbi Za kilka hvilin palayuchi ulamki litaka zvalilisya na benzokolonku v zhitlovomu kvartali mista Zaginuli 270 osib vsi pasazhiri litaka i chleni ekipazha a takozh lyudi sho znahodilisya v rajoni katastrofi Administraciya prezidenta SShA zvinuvatila rezhim Kaddafi v pidtrimci terorizmu U 2001 roci zemelnij sud Berlina poklav vidpovidalnist za vibuh amerikanskogo litaka v nebi nad Lokerbi na livijski specsluzhbi Yih zvinuvatili takozh v organizaciyi teraktu na diskoteci v Zahidnomu Berlini v 1986 roci i vibuhu francuzkogo litaka v Africi v 1989 roci Sankciyi Pislya vidmovi Kaddafi vidati pidozryuvanih v cij akciyi proti Liviyi buv vvedenij rezhim ekonomichnih sankcij Na pitannya korespondenta The Washington Post pro pidtrimku Liviyeyu teroristichnih ugrupuvan Muammar Kaddafi nagolosiv Ya pidtrimuvav borotbu za nacionalne zvilnennya a ne teroristichni ruhi Ya pidtrimuvav Nelsona Mandelu i Sema Nujomu yakij stav prezidentom Namibiyi Ya takozh pidtrimuvav Organizaciyu Vizvolennya Palestini OVP Sogodni cih lyudej prijmayut z shanoyu v Bilomu Domi A mene yak i ranishe vvazhayut teroristom Ya ne pomilyavsya koli pidtrimuvav Mandelu i vizvolni ruhi Yaksho v ci krayini povernetsya kolonializm ya znovu stanu pidtrimuvati ruhi za yih zvilnennya Skasuvannya sankcij Naprikinci lita 1998 OON uhvalila rishennya pripiniti diyu sankcij proti Liviyi u vipadku yaksho kerivnictvo krayini pogoditsya vidati dvoh teroristiv sud nad yakimi bulo obicyano provesti v Niderlandah Pri comu SShA zagrozhuvali sho vdadutsya do totalnogo naftovogo embargo vidnosno Liviyi yaksho Kaddafi ne vidast teroristiv U 2002 Kaddafi viznav provinu svoyeyi krayini za terakt nad Lokerbi i poobicyav viplatiti kompensaciyi rodicham zhertv Vikonuyuchi vimogi svitovoyi spilnoti Muammar Kaddafi odnochasno namagavsya zminiti imidzh sho sklavsya vidnosno Liviyi yak totalitarnoyi diktaturi i pritulku teroristiv U chervni 2003 na zagalnonarodnomu z yizdi kermanich livijskoyi revolyuciyi ogolosiv pro novij kurs krayini na narodnij kapitalizm Odnochasno bulo zayavleno pro privatizaciyu naftovoyi i sumizhnih galuzej promislovosti Za chotiri misyaci Liviya ogolosila pro pripinennya vsih rozrobok v oblasti zbroyi masovogo urazhennya tim samim vidkrivshi shlyah do podalshoyi normalizaciyi stosunkiv iz Zahodom U grudni 2003 roku Liviya zayavila sho pogodilasya rozkriti i zavershiti svoyi programi z rozrobki zbroyi masovogo znishennya ta vidmovi vid terorizmu Pislya cogo Kaddafi postupovo vregulyuvav vsi konflikti mizh Liviyeyu i zahidnimi krayinami Z ogoloshennyam pro vidmovu vid programi stvorennya zbroyi masovogo urazhennya stosunki Tripoli i Vashingtona pochali polipshuvatis Liviya dobrosovisno vidreaguvala na sudovi spravi porusheni proti neyi v sudah SShA za teroristichni akti sho pereduvali vidmovi vid nasilstva Pozovi pro vidshkoduvannya vibuhiv u Lokerbi vibuhu diskoteki LaBelle ta vibuhiv UTA 772 trivayut 23 kvitnya 2004 Vashington ogolosiv pro chastkove znyattya ekonomichnih sankcij z Liviyi SShA pribrali Liviyu z spisku derzhav sponsoriv terorizmu v chervni 2006 roku Zakoni pro ochishennyaU 1994 roci Zagalnij narodnij kongres shvaliv vvedennya v diyu zakoniv pro ochishennya yaki peredbachayut pokarannya za kradizhku amputaciyeyu kincivok a blud i perelyubstvo prochuhankoyu Zgidno livijskoyi konstituciyi gomoseksualni vidnosini karayutsya tyuremnim uv yaznennyam na termin do p yati rokiv Opoziciya perevoroti i povstannyaProtyagom svogo trivalogo pravlinnya Kaddafi dovodilosya zahishati svoyu poziciyu vid opoziciyi i sprob derzhavnogo perevorotu sho vihodyat yak vid vijskovih tak i vid naselennya v cilomu Vin vidreaguvav na ci zagrozi z odnogo boku pidtrimuyuchi retelnij balans sil mizh silami v krayini a z inshogo zhorstkimi represiyami Kaddafi uspishno vrivnovazhuvav rizni plemena Liviyi odin proti odnogo rozdayuchi svoyi poslugi Shob zapobigti vijskovij perevorot vin navmisno poslabiv Livijski zbrojni sili regulyarno zminyuyuchi oficeriv pokladayuchis natomist na loyalni elitni vijska taki yak jogo Korpus vartovih revolyuciyi brigada specnazu Hamisa i jogo osobista amazonska gvardiya hocha upor na politichnu loyalnist mav misce v zreshtoyu poslabiv profesionalizm jogo osobistih sil Cya tendenciya zrobila krayinu vrazlivoyu dlya rozbizhnostej pid chas krizi yak ce stalosya na pochatku 2011 roku Gromadyanska vijna 2011 roku ta padinnya uryadu KaddafiDemonstraciyi v misti Al Bajda 22 lipnya 2011Dokladnishe Gromadyanska vijna u Liviyi 17 lyutogo 2011 roku pid vplivom revolyucij v Tunisi ta Yegipti v Liviyi projshov Den gnivu masovi antiuryadovi demonstraciyi zhorstoko pridushuyutsya policiyeyu Cej den stav pochatkom masovih zavorushen sho pererosli v gromadyansku vijnu mizh prihilnikami i protivnikami rezhimu Kaddafi 27 lyutogo 2011 roku v Bengazi povstancyami buv utvorena Nacionalna perehidna rada PNS yaka zvernulasya za vijskovoyu j diplomatichnoyu pidtrimkoyu do krayin NATO Na berezen 2011 roku masovi povstannya perejshli u stan gromadyanskoyi vijni vodnochas z inshimi podiyami tak zvanoyi Arabskoyi vesni 17 bereznya 2011 roku OON virishila vdatisya do seriyi zahodiv po zahistu civilnogo naselennya Liviyi v tomu j zaboroniti poloti Kaddafiyevoyi aviaciyi nad Liviyeyu 20 zhovtnya 2011 roku agenciya Reuters iz posilannyam na predstavnika Nacionalnoyi timchasovoyi radi povidomila sho Muammar Kaddafi yakogo zahopleno v misti Sirt pomer vid poranen yakih vin mav dekilka v obidvi nogi ta golovu Misto Sirt bulo ostannim oplotom prihilnikiv Kaddafi Jogo zahopleno ranishe v chetver 19 zhovtnya Div takozhIstoriya Liviyi Panarabizm Federaciya Arabskih RespublikPrimitki The Risk Report Volume 1 Number 10 December 1995 Arhiv originalu za 20 April 2013 Libyan nuclear programme globalsecurity org GlobalSecurity org and John E Pike originalu za 29 serpnya 2011 Procitovano 12 serpnya 2011 Khalil Tahier Tahir Khalil of Jang Media Group Arhiv originalu za 21 October 2011 Procitovano 21 zhovtnya 2011 Lifetimesgroup News originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 16 travnya 2016 Libyan Chemical Weapons 29 serpnya 2011 u Wayback Machine GlobalSecurity org Libya Chemical Weapons Destruction Costly originalu za 7 lipnya 2011 Procitovano 26 lyutogo 2011 Flashback The Berlin disco bombing 27 veresnya 2016 u Wayback Machine BBC on 13 November 2001 Davis Brian Lee 1990 Qaddafi Terrorism and the Origins of the U S Attack on Libya s 141 1993 Target America amp the West Terrorism Today New York S P I Books s 301 303 ISBN 978 1 56171 269 4 Kelsey Tim Koenig Peter 20 lipnya 1994 Libya will not arm IRA again Gaddafi aide says The Independent London originalu za 25 bereznya 2011 Procitovano 1 veresnya 2011 Davis Brian Lee Qaddafi Terrorism and the Origins of the U S Attack on Libya s 183 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2009 Procitovano 3 lyutogo 2009 Davis Brian Lee Qaddafi Terrorism and the Origins of the U S Attack on Libya s 182 Master of Mischief Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 3 lyutogo 2009 Libya s 30 year link to the IRA 4 listopada 2013 u Wayback Machine BBC News 7 September 2009 Accessed 14 July 2014 Dictator s Useful Idiots Happy To Take His Money The Australian 24 lyutogo 2011 Qaddafi Vanessa Redgrave and Their Adventures 8 bereznya 2011 originalu za 12 bereznya 2011 Procitovano 20 bereznya 2011 Farah Douglas 4 bereznya 2011 Harvard for Tyrants Foreign Policy originalu za 5 listopada 2014 Procitovano 7 bereznya 2017 James Day 15 bereznya 2011 Revealed Colonel Gaddafi s School for Scoundrels Metro originalu za 9 zhovtnya 2012 Procitovano 20 bereznya 2011 Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 3 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2008 Procitovano 3 lyutogo 2009 Divna malenka vijna yegipetskij livijska vijna 1977 rokiv Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 3 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 7 bereznya 2008 Procitovano 3 lyutogo 2009 Liviya zakrila spravu Lokerbi Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 3 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 22 chervnya 2008 Procitovano 3 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2009 Procitovano 3 lyutogo 2009 The Washington Post Arhiv originalu za 26 serpnya 2007 Procitovano 3 lyutogo 2009 Muammar Kaddafi rozzbroyiv ves svit Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 3 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 5 bereznya 2009 Procitovano 3 lyutogo 2009 Bi bi si Art kvartal Liviya vidznachila pisnyami yuvilej bombarduvannya Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 3 lyutogo 2009 Stokke Hugo Suhrke Astri Tostensen Arne 1997 The Hague Kluwer International s 241 ISBN 978 90 411 0537 0 Arhiv originalu za 14 veresnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2020 Gaynz com Arhiv originalu za 2 November 2011 Procitovano 1 veresnya 2011 Winnett Robert Swaine Jon Spencer Richard 17 Mar 2011 The Telegraph London Arhiv originalu za 28 kvitnya 2011 Procitovano 18 May 2011 Arhiv originalu za 5 listopada 2011 Procitovano 7 kvitnya 2017