Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арабо-візантійські війни — низка військових конфліктів між Арабським халіфатом і Візантійською імперією у VII—XII століттях.
| Арабо-візантійські війни | |
 | |
| Місце розташування | Левант Межиріччя Північна Африка Анатолія Крит Сицилія Нижня Італія |
|---|---|
| Час/дата початку | 629 |
| Час/дата закінчення | 1050-ті |
| Учасник(и) | Візантійська імперія, Гассаніди, d, d, Перше Болгарське царство, Італійське королівство, d, Праведний халіфат, Омеядський халіфат, Аббасидський халіфат, Аглабіди, Сицилійський емірат, Барійський емірат, Критський емірат, Хамданіди, Фатіміди і d |
 Арабо-візантійські війни у Вікісховищі | |
Передумови
За правління імператора Юстиніана I (527—565 рр.) Візантійська імперія досягла найбільшої своєї могутності. До імперії були приєднані Північна Африка, Італія, південне узбережжя Піренейського півострова.
Наступні імператори докладали своїх зусиль для збереження своєї території. На початку VII століття Персія зайняла Сирію, Єрусалим, згодом і Єгипет. А в 626 році перси з аварими обложили Константинополь. Візантійцям вдалося відкинути ці війська. Після смерті правителя Персії Хосрова II в країні розпочалися розлади. Скориставшись цим, Візантія відвоювала свої землі, але вийшла з цього ослабленою.
У цей на Аравійському півострові під прапором ісламу Магомет об'єднав до 630 року арабські племена в єдину державу, яка набирала силу і розпочала завоювання нових територій.
Мусульманські завоювання в 634—718 роках
У 634 році мусульмани під керівництвом халіфа Омара розпочали завоювання земель Візантії. У цьому ж році вони захопили Сирію, у 637 році Єрусалим. До 642 року під їх владою були Єгипет та Верхня Месопотамія.
Візантійський імператор Константа II під час свого правління у 641—668 роках боровся з арабами за збереження території Візантії. Але наступ мусульман тривав. 649 року вони підійшли до Карфагена. 658 року араби захопили Вірменію, частину Грузії, а за Кавказом просунулися до землі хозар.
Арабський флот, який спочатку програвав у битвах з візантійським, набрався досвіду і зміцнів. 653 року він розгромив на рейді в Александрії непереможний візантійський флот. Перемоги на морі дозволили захопити у візантійців острови Крит, Сицилію та території на узбережжі Балканського півострова.
За часів імператора Костянтина IV (668—685) араби двічі робили спроби захопити Константинополь, проте не змогли подолати мури міста, а їх флот візантійці знищили «грецьким вогнем».
До 711 року араби захопили всі володіння Візантії на захід від Єгипту (сучасні Лівія, Алжир, Туніс, Марокко) і дали їм арабську назву Магриб — «Захід».
У 717 році араби розпочали наступ на Константинополь і тримали його рік в облозі, поки імператор Візантії Лев III у 718 році відігнав їх від мурів міста і спалив їх флот.
Після поразки під Константинополем араби перестали захоплювати нові території Візантії. Наступ мусульман на християнську Європу був зупинений.
Стабілізація кордонів в 718—863 роках
Протистояння між Арабським халіфатом і Візантійською імперією перейшло до окремих прикордонних боїв та битви флотів на морі.
У 737 році араби розпочали наступ на Хозарський каганат, який був союзником Візантії, і розбили його. Хозари змушені були прийняти мусульманство і визнати владу арабського халіфа. Візантія використала цей похід. Імператор Візантії Лев III у 740 році виступив проти арабів і в генеральному бою в Акроїні (неподалік від Аморія) здобув перемогу. Ця битва стала переломною у візантійсько-арабських відносинах. Візантійське військо стало поступово відвойовувати землі в Малій Азії та Сирії, які захопили араби. Арабам також довелося вийти із зайнятих хозарських територій. Мусульманство було відкинуте хозарами.
Наступ Візантії
У 867 році до влади у Візантійській імперії прийшла македонська династія. При їх правлінні Візантія стала зміцнюватися і відвойовувати землі захоплені Арабським халіфатом.
Після битв у 920—942 роках кордони Візантії розширилися до Євфрата і Тігра. 960 року був відвойований острів Крит, звідки араби здійснювали свої походи на візантійські землі. Були захоплені головні міста в Сирії.
Джерела
- Крип'якевич І. Всесвітня історія: У 3 кн. Кн. 2. Середньовіччя і нові часи. — К.: Либідь, 1995. — 424 с. -С.13-20 ISBN 5-325-00459-Х (кн. 2)
- Гісем О. В. Всесвітня історія: підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. В. Гісем. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2015. — 304 с.
- Смирнова, І. Є. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29607 [ 18 березня 2016 у Wayback Machine.] Міжнародні політичні зв'язки Хозарського каганату в VII—X ст. / І. Є. Смирнова // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 1. — С. 56-60.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арабо-візантійські війни |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arabo vizantijski vijni nizka vijskovih konfliktiv mizh Arabskim halifatom i Vizantijskoyu imperiyeyu u VII XII stolittyah Arabo vizantijski vijniMisce roztashuvannyaLevant Mezhirichchya Pivnichna Afrika Anatoliya Krit Siciliya Nizhnya ItaliyaChas data pochatku629Chas data zakinchennya1050 tiUchasnik i Vizantijska imperiya Gassanidi d d Pershe Bolgarske carstvo Italijske korolivstvo d Pravednij halifat Omeyadskij halifat Abbasidskij halifat Aglabidi Sicilijskij emirat Barijskij emirat Kritskij emirat Hamdanidi Fatimidi i d Arabo vizantijski vijni u VikishovishiPeredumoviVizantijska imperiya Zelenij kolir teritoriyi zavojovani pri Yustiniani I Za pravlinnya imperatora Yustiniana I 527 565 rr Vizantijska imperiya dosyagla najbilshoyi svoyeyi mogutnosti Do imperiyi buli priyednani Pivnichna Afrika Italiya pivdenne uzberezhzhya Pirenejskogo pivostrova Nastupni imperatori dokladali svoyih zusil dlya zberezhennya svoyeyi teritoriyi Na pochatku VII stolittya Persiya zajnyala Siriyu Yerusalim zgodom i Yegipet A v 626 roci persi z avarimi oblozhili Konstantinopol Vizantijcyam vdalosya vidkinuti ci vijska Pislya smerti pravitelya Persiyi Hosrova II v krayini rozpochalisya rozladi Skoristavshis cim Vizantiya vidvoyuvala svoyi zemli ale vijshla z cogo oslablenoyu U cej na Aravijskomu pivostrovi pid praporom islamu Magomet ob yednav do 630 roku arabski plemena v yedinu derzhavu yaka nabirala silu i rozpochala zavoyuvannya novih teritorij Musulmanski zavoyuvannya v 634 718 rokahDokladnishe Musulmanske zavoyuvannya Levantu U 634 roci musulmani pid kerivnictvom halifa Omara rozpochali zavoyuvannya zemel Vizantiyi U comu zh roci voni zahopili Siriyu u 637 roci Yerusalim Do 642 roku pid yih vladoyu buli Yegipet ta Verhnya Mesopotamiya Vizantijskij imperator Konstanta II pid chas svogo pravlinnya u 641 668 rokah borovsya z arabami za zberezhennya teritoriyi Vizantiyi Ale nastup musulman trivav 649 roku voni pidijshli do Karfagena 658 roku arabi zahopili Virmeniyu chastinu Gruziyi a za Kavkazom prosunulisya do zemli hozar Arabskij flot yakij spochatku progravav u bitvah z vizantijskim nabravsya dosvidu i zmicniv 653 roku vin rozgromiv na rejdi v Aleksandriyi neperemozhnij vizantijskij flot Peremogi na mori dozvolili zahopiti u vizantijciv ostrovi Krit Siciliyu ta teritoriyi na uzberezhzhi Balkanskogo pivostrova Za chasiv imperatora Kostyantina IV 668 685 arabi dvichi robili sprobi zahopiti Konstantinopol prote ne zmogli podolati muri mista a yih flot vizantijci znishili greckim vognem Do 711 roku arabi zahopili vsi volodinnya Vizantiyi na zahid vid Yegiptu suchasni Liviya Alzhir Tunis Marokko i dali yim arabsku nazvu Magrib Zahid U 717 roci arabi rozpochali nastup na Konstantinopol i trimali jogo rik v oblozi poki imperator Vizantiyi Lev III u 718 roci vidignav yih vid muriv mista i spaliv yih flot Pislya porazki pid Konstantinopolem arabi perestali zahoplyuvati novi teritoriyi Vizantiyi Nastup musulman na hristiyansku Yevropu buv zupinenij Stabilizaciya kordoniv v 718 863 rokahProtistoyannya mizh Arabskim halifatom i Vizantijskoyu imperiyeyu perejshlo do okremih prikordonnih boyiv ta bitvi flotiv na mori U 737 roci arabi rozpochali nastup na Hozarskij kaganat yakij buv soyuznikom Vizantiyi i rozbili jogo Hozari zmusheni buli prijnyati musulmanstvo i viznati vladu arabskogo halifa Vizantiya vikoristala cej pohid Imperator Vizantiyi Lev III u 740 roci vistupiv proti arabiv i v generalnomu boyu v Akroyini nepodalik vid Amoriya zdobuv peremogu Cya bitva stala perelomnoyu u vizantijsko arabskih vidnosinah Vizantijske vijsko stalo postupovo vidvojovuvati zemli v Malij Aziyi ta Siriyi yaki zahopili arabi Arabam takozh dovelosya vijti iz zajnyatih hozarskih teritorij Musulmanstvo bulo vidkinute hozarami Nastup VizantiyiVizantijska imperiya u 1025 roci U 867 roci do vladi u Vizantijskij imperiyi prijshla makedonska dinastiya Pri yih pravlinni Vizantiya stala zmicnyuvatisya i vidvojovuvati zemli zahopleni Arabskim halifatom Pislya bitv u 920 942 rokah kordoni Vizantiyi rozshirilisya do Yevfrata i Tigra 960 roku buv vidvojovanij ostriv Krit zvidki arabi zdijsnyuvali svoyi pohodi na vizantijski zemli Buli zahopleni golovni mista v Siriyi DzherelaKrip yakevich I Vsesvitnya istoriya U 3 kn Kn 2 Serednovichchya i novi chasi K Libid 1995 424 s S 13 20 ISBN 5 325 00459 H kn 2 Gisem O V Vsesvitnya istoriya pidruchnik dlya 7 kl zagalnoosvit navch zakl O V Gisem Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2015 304 s ISBN 978 966 10 4111 9 Smirnova I Ye http dspace nbuv gov ua handle 123456789 29607 18 bereznya 2016 u Wayback Machine Mizhnarodni politichni zv yazki Hozarskogo kaganatu v VII X st I Ye Smirnova Nauka Religiya Suspilstvo 2009 1 S 56 60 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arabo vizantijski vijni