Антоніус ван ден Брук (нід. Antonius Johannes van den Broek; 4 травня 1870, Зутермеєр — 25 жовтня 1926, Білтховен) — нідерландський юрист і фізик, відомий за уточненням закону розташування елементів у періодичній системі, за яким місце перебування хімічних елементів у періодичній системі залежить від значень зарядів ядер атомів, а не від відносної атомної маси. Ця гіпотеза була опублікована в 1911 р. і знайшла хороше експериментальне підтвердження роботами Генрі Мозлі в 1913 р.
Антоніус ван ден Брук | |
---|---|
Народився | 4 травня 1870[1] Зутермер, Південна Голландія, Нідерланди |
Помер | 25 жовтня 1926[1] (56 років) Білтговен, Де-Білт, Утрехт, Нідерланди[2] |
Країна | Нідерланди |
Діяльність | фізик, адвокат, правник |
Галузь | атомна фізика[2], фізика[2], ядерна фізика[2] і право[2] |
Alma mater | Паризький університет і Лейденський університет |
Знання мов | нідерландська[2], німецька[2] і англійська[2] |
|
Біографія
В 1889—1995 рр. вивчав юриспруденцію в Лейденському та Паризькому університетах. У 1895 р. отримав диплом доктора права Лейденського університету. До 1903 р. займався юридичною практикою, після чого його інтереси перемістилися в область природних наук. Був одружений з Елізабет Муве з 1906 року та мав з нею 5 дітей. Більш детальна біографія та його наукові досягнення описані в статті Ліснєвського).
Наукові досягнення
У 1907 р. в німецькому журналі «Annalen der Physik» вийшла перша стаття Ван ден Брука з фізики — «Альфа-частинка і періодична система елементів». Наукові дослідження стосувалися головним чином до будови ядра атома, періодичної системи хімічних елементів. У 1911 р., через місяць після створення Е. Резерфордом ядерної моделі атома, Ван ден Брук висунув гіпотезу, згідно з якою порядковий номер елемента в періодичній таблиці дорівнює числу електронів в атомі і позитивному заряду ядра атома («Nature», 20 липня 1911). У 1913 р. запропонував протонно-електронну модель будови атомних ядер. Відповідно до цієї моделі ядро складається з протонів і особливих ядерних електронів, які випускаються ядрами радіоактивних елементів як наприклад бета-промені. Протонно-електронна гіпотеза була загальновизнаною до 1932 р. Після відкриття Дж. Чедвіком нейтрона (1932), В. Гейзенберг запропонував модель ядра атома, що складається з протонів і нейтронів. Член Нідерландської королівської Академії Наук (1923).
Генрі Мозлі у своїй фундаментальній праці щодо зв'язку атомного номера елемента і рентгенівського випромінювання (Закон Мозлі), згадує тільки моделі Резерфорда і ван ден Брука.
Примітки
- Antonius Johannes van den Broek — 2009.
- Czech National Authority Database
- Ю. И. Лисневский. Ван ден Брук и его открытие. Природа,№ 1, 1977, стр.106
- The Number of Possible Elements and Mendeléff's «Cubic» Periodic System. A. VAN DEN BROEK(англ.)
Посилання
Антоніус ван ден Брук [ 6 квітня 2012 у Wayback Machine.](нід.) {{бібліоінформаціяЇЇ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antonius van den Bruk nid Antonius Johannes van den Broek 4 travnya 1870 Zutermeyer 25 zhovtnya 1926 Bilthoven niderlandskij yurist i fizik vidomij za utochnennyam zakonu roztashuvannya elementiv u periodichnij sistemi za yakim misce perebuvannya himichnih elementiv u periodichnij sistemi zalezhit vid znachen zaryadiv yader atomiv a ne vid vidnosnoyi atomnoyi masi Cya gipoteza bula opublikovana v 1911 r i znajshla horoshe eksperimentalne pidtverdzhennya robotami Genri Mozli v 1913 r Antonius van den BrukNarodivsya 4 travnya 1870 1870 05 04 1 Zutermer Pivdenna Gollandiya NiderlandiPomer 25 zhovtnya 1926 1926 10 25 1 56 rokiv Biltgoven De Bilt Utreht Niderlandi 2 Krayina NiderlandiDiyalnist fizik advokat pravnikGaluz atomna fizika 2 fizika 2 yaderna fizika 2 i pravo 2 Alma mater Parizkij universitet i Lejdenskij universitetZnannya mov niderlandska 2 nimecka 2 i anglijska 2 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bruk BiografiyaV 1889 1995 rr vivchav yurisprudenciyu v Lejdenskomu ta Parizkomu universitetah U 1895 r otrimav diplom doktora prava Lejdenskogo universitetu Do 1903 r zajmavsya yuridichnoyu praktikoyu pislya chogo jogo interesi peremistilisya v oblast prirodnih nauk Buv odruzhenij z Elizabet Muve z 1906 roku ta mav z neyu 5 ditej Bilsh detalna biografiya ta jogo naukovi dosyagnennya opisani v statti Lisnyevskogo Naukovi dosyagnennyaU 1907 r v nimeckomu zhurnali Annalen der Physik vijshla persha stattya Van den Bruka z fiziki Alfa chastinka i periodichna sistema elementiv Naukovi doslidzhennya stosuvalisya golovnim chinom do budovi yadra atoma periodichnoyi sistemi himichnih elementiv U 1911 r cherez misyac pislya stvorennya E Rezerfordom yadernoyi modeli atoma Van den Bruk visunuv gipotezu zgidno z yakoyu poryadkovij nomer elementa v periodichnij tablici dorivnyuye chislu elektroniv v atomi i pozitivnomu zaryadu yadra atoma Nature 20 lipnya 1911 U 1913 r zaproponuvav protonno elektronnu model budovi atomnih yader Vidpovidno do ciyeyi modeli yadro skladayetsya z protoniv i osoblivih yadernih elektroniv yaki vipuskayutsya yadrami radioaktivnih elementiv yak napriklad beta promeni Protonno elektronna gipoteza bula zagalnoviznanoyu do 1932 r Pislya vidkrittya Dzh Chedvikom nejtrona 1932 V Gejzenberg zaproponuvav model yadra atoma sho skladayetsya z protoniv i nejtroniv Chlen Niderlandskoyi korolivskoyi Akademiyi Nauk 1923 Genri Mozli u svoyij fundamentalnij praci shodo zv yazku atomnogo nomera elementa i rentgenivskogo viprominyuvannya Zakon Mozli zgaduye tilki modeli Rezerforda i van den Bruka PrimitkiAntonius Johannes van den Broek 2009 d Track Q1868372 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Yu I Lisnevskij Van den Bruk i ego otkrytie Priroda 1 1977 str 106 The Number of Possible Elements and Mendeleff s Cubic Periodic System A VAN DEN BROEK angl PosilannyaAntonius van den Bruk 6 kvitnya 2012 u Wayback Machine nid biblioinformaciyaYiYi