Антоніо Старабба, маркіз де Рудіні (італ. Antonio Starabba; 16 квітня 1839 — 6 серпня 1908) — італійський державний і політичний діяч, двічі очолював італійський уряд.
Антоніо Старабба італ. Antonio Starabba di Rudinì | ||
| ||
---|---|---|
6 лютого 1891 — 15 травня 1892 року | ||
Монарх: | Умберто I | |
Попередник: | Франческо Кріспі | |
Наступник: | Джованні Джолітті | |
10 березня 1896 — 29 червня 1898 року | ||
Попередник: | Франческо Кріспі | |
Наступник: | Луїджі Пеллу | |
Ім'я при народженні: | італ. Antonio Starabba | |
Народження: | 16 квітня 1839[1] Палермо, Королівство Італія | |
Смерть: | 7 серпня 1908[2](69 років) Рим, Італія | |
Країна: | Королівство Італія | |
Релігія: | католицтво | |
Освіта: | Університет Палермо | |
Партія: | d | |
Діти: | d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Кар'єра
1866 року обіймав посаду мера в Палермо, коли там спалахнуло протиурядове повстання, підбурене клерикалами та прибічниками Бурбонської династії. Після придушення заворушень, під час якого Старабба виявив значну активність, він отримав пост префекта спочатку Палермо, а потім Неаполя.
Наприкінці 1869 року очолив міністерство внутрішніх справ у кабінеті Луїджі Федеріко Менабреа, втім уже за кілька тижнів був змушений вийти у відставку, не домігшись підтримки парламентарів.
За результатами виборів 1890 року Антоніо став одним з найвпливовіших керівників правої фракції й зажадав від Кріспі поступок. Останній відповів відмовою, втім втратив більшість у паралемнті, після чого створив новий кабінет, в якому залишив за собою пост міністра закордонних справ.
Його уряд ставив собі на меті розробку бездефіцитного бюджету, без подальшого обтяження платників податків. Одночасно Старабба обіцяв підтримувати укладені з іноземними державами союзи, а щодо Франції — розсіяти підозри, недовіру й непорозуміння. Тих обіцянок Антоніо Старабба не дотримався: у зовнішній політиці він залишився таким самим прибічником троїстого союзу, як і Кріспі, а влітку 1891 року поновив союзну угоду ще до завершення терміну її дії. Відносини з Францією залишались прохолодними, а фінансові справи через масштабний процес озброєння перебували у скрутному становищі. В травні 1892 року Старабба був змушений вийти у відставку, після чого боровся як із кабінетом Джолітті, так і з урядом Кріспі.
В березні 1896 року, після падіння кабінету Кріспі, спричиненого поразкою італійських військ в Абіссинії, Старабба вдруге очолив уряд, одночасно обіймаючи посаду міністра закордонних справ.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Рудини, Антонио // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antonio Starabba markiz de Rudini ital Antonio Starabba 16 kvitnya 1839 6 serpnya 1908 italijskij derzhavnij i politichnij diyach dvichi ocholyuvav italijskij uryad Antonio Starabba ital Antonio Starabba di Rudini12 j Prem yer ministr Italiyi6 lyutogo 1891 15 travnya 1892 rokuMonarh Umberto IPoperednik Franchesko KrispiNastupnik Dzhovanni Dzholitti10 bereznya 1896 29 chervnya 1898 rokuPoperednik Franchesko KrispiNastupnik Luyidzhi Pellu Im ya pri narodzhenni ital Antonio StarabbaNarodzhennya 16 kvitnya 1839 1839 04 16 1 Palermo Korolivstvo ItaliyaSmert 7 serpnya 1908 1908 08 07 2 69 rokiv Rim ItaliyaKrayina Korolivstvo ItaliyaReligiya katolictvoOsvita Universitet PalermoPartiya dDiti d Mediafajli b u VikishovishiKar yera1866 roku obijmav posadu mera v Palermo koli tam spalahnulo protiuryadove povstannya pidburene klerikalami ta pribichnikami Burbonskoyi dinastiyi Pislya pridushennya zavorushen pid chas yakogo Starabba viyaviv znachnu aktivnist vin otrimav post prefekta spochatku Palermo a potim Neapolya Naprikinci 1869 roku ocholiv ministerstvo vnutrishnih sprav u kabineti Luyidzhi Federiko Menabrea vtim uzhe za kilka tizhniv buv zmushenij vijti u vidstavku ne domigshis pidtrimki parlamentariv Za rezultatami viboriv 1890 roku Antonio stav odnim z najvplivovishih kerivnikiv pravoyi frakciyi j zazhadav vid Krispi postupok Ostannij vidpoviv vidmovoyu vtim vtrativ bilshist u paralemnti pislya chogo stvoriv novij kabinet v yakomu zalishiv za soboyu post ministra zakordonnih sprav Jogo uryad staviv sobi na meti rozrobku bezdeficitnogo byudzhetu bez podalshogo obtyazhennya platnikiv podatkiv Odnochasno Starabba obicyav pidtrimuvati ukladeni z inozemnimi derzhavami soyuzi a shodo Franciyi rozsiyati pidozri nedoviru j neporozuminnya Tih obicyanok Antonio Starabba ne dotrimavsya u zovnishnij politici vin zalishivsya takim samim pribichnikom troyistogo soyuzu yak i Krispi a vlitku 1891 roku ponoviv soyuznu ugodu she do zavershennya terminu yiyi diyi Vidnosini z Franciyeyu zalishalis proholodnimi a finansovi spravi cherez masshtabnij proces ozbroyennya perebuvali u skrutnomu stanovishi V travni 1892 roku Starabba buv zmushenij vijti u vidstavku pislya chogo borovsya yak iz kabinetom Dzholitti tak i z uryadom Krispi V berezni 1896 roku pislya padinnya kabinetu Krispi sprichinenogo porazkoyu italijskih vijsk v Abissiniyi Starabba vdruge ocholiv uryad odnochasno obijmayuchi posadu ministra zakordonnih sprav PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaRudini Antonio Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref