Анн I де Монморансі (фр. Anne de Montmorency; 15 березня 1493 — 12 листопада 1567) — французький військовий та державний діяч, маршал, пер Франції.
Анн I де Монморансі | |
---|---|
фр. Anne de Montmorency | |
Народився | 15 березня 1493 Шантійї |
Помер | 12 листопада 1567 (74 роки) Париж ·загиблий у бою |
Країна | Королівство Франція |
Діяльність | політик, воєначальник |
Знання мов | французька[1] |
Учасник | Війна Камбрейської ліги (1508-1516) |
Титул | герцог |
Посада | посол, міністр і d[2] |
Військове звання | маршал Франції |
Конфесія | католицтво |
Рід | Монморансі |
Батько | Гійом де Монморансі |
Мати | Ганна По де Ларошпо |
Брати, сестри | d, d і d |
У шлюбі з | Мадлен Савойська |
Діти | 5 синів та 7 доньок |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив з аристократичного роду Монморансі, який був впливовим у Лангедоку. Син Гійом де Монморансі, французького генерала. Хресною матір'ю була королева Ганна Бретонська. На її честь отримав своє ім'я. Виховувався разом з Франсуа Ангулемським (майбутнім королем) у замку Амбуаз. З цього моменту вони стали друзями.
За Франциска I
Після того, як Франсуа Ангулемський став королем Франциском I кар'єра Монморансі стала стрімко зростати. Він брав участь у битвах при Мариньяно у 1515 році, при Бікокке у 1522 році. У 1522 році отримав звання маршала. У 1525 році був учасником битви при Павії, разом із королем потрапив до іспанського полону, де перебував до 1526 року. Брав участь в укладанні Мадридської угоди 1526 року.
У 1531 році сприяв укладанню договору з папою римським Климентом VII щодо одруження Катерини Медичі з Генріхом Орлеанським, майбутнім королем Генріхом II. У 1533 році виконував обов'язки батька Катерини під час її весілля з Генріхом.
У 1537 році успішно діяв проти іспанських військ на півночі Франції, де вдалося здобути важливе місто Еден. У 1538 році його було призначено конетаблем Франції. Поступово став схилятися до думки про необхідність союзу з Іспанією. Переконав короля Франциска I щодо необхідності початку перемовин з імператором Карлом V. Внаслідок цього було укладено тимчасовий мир. У 1540 році за пропозицією Монморансі французький король урочисто зустрів імператора в Парижі, а також відмовився підтримувати нідерландських заколотників. Втім пропозиції Карла V приголомшили Франциска I — в обмін на частину Нідерландів пропонувалося відмовитися від будь-яких володінь в Італії. Це було неприйнятно для Франції. Тому Франциск I відсторонив Монморансі від усіх посад та заборонив з'являтися при дворі.
За Генріха II
Анн де Монморансі повернувся до королівського двору після вступу на трон Генріха II у 1547 році. З цього моменту став найближчим та найвпливовішим радником, багато в чому сприяв королівській коханці Діані де Пуатьє. У 1548 році придушив повстання у Бордо. У 1550 році брав участь в укладанні Булонської угоди з Англією. У 1551 році отримав титул герцога та звання пера Франції. У 1552 році захопив міста Мец, Туль Верден, завдавши поразки імперській армії. Водночас намітилося протистояння з родиною Гізів, яка наполягала на продовження війни до перемоги на відміну від Монморансі, який схилявся до миру з Іспанією. Тим не менше у 1556 році конетабль вміло діяв проти іспанських та імператорських військ, що змусил останніх відступити з території Франції. 5 лютого цього року у Воселі було укладено перемир'я.
У 1557 році розпочався новий етап війни. Монморансі зазнав поразки при Сен-Кантені й потрапив у полон. Перебуваючи у полоні тиснув на короля, щоб той погодився замиритися з Іспанією на будь-яких умовах. Зрештою у 1559 році було укладено Като-Камбрезький мирний договір.
Останні роки
Після повернення до Франції й смерті Генріха II змушений був поступитися владою Гізам, родичам нового короля Франциска II. Після смерті останнього повернувся до Парижа. В умовах посилення гугенотів 7 квітня 1761 року уклав угоду з Франсуа де Гізом та маршалом Сант-Андре щодо спільних дій на захист католицизму. Відтоді Монморансі знову став одним з найвпливовіших людей у Франції: фактично керував усіма військами королівства. Був прихильником суворих заходів щодо кальвіністів (гугенотів). Вітав різанину у Вассі. У 1562 році разом з Франсуа де Гізом завдав поразки гугенотам у битві при Дре. У 1567 році знову розбив армію протестантів у битві при Сен-Дені, але був смертельно поранений. Королівський лікар Амбуаз Паре нічого вже не міг зробити. Помер 12 листопада 1567 року.
Родина
Дружина — Мадлен (1510—1586), донька Рене Савойського.
Діти:
- Елеонора (1528—1556)
- Жанна (1528—1596)
- Ганна (1529—1588), абатиса монастиря Трійці в Кані
- Франсуа (1530—1579), 2-й герцог де Монморансі
- Катерина (1532—д/н)
- Анрі (1534—1614), 3-й герцог де Монморансі
- Луїза (1535—д/н)
- Шарль (1537—1612), сеньйор де Мерю, герцог де Дамвіль
- Мадлен (1537—1598), абатиса монастиря Трійці в Кані після своєї сестри Ганни
- Габріель (1541—1562)
- Гійом (1544—1593), сеньйор де Торе
- Марія де Монморансі (1546—д/н)
Джерела
- Glenn Richardson — Anne de Montmorency: Great Master, Great Survivor (History Today September 2002) (англ.)
- Thierry Rentet, Le roi, le Grand Maître et les fidèles: Les réseaux d'Anne de Montmorency, Grand Maître de France, vers 1530, thèse de doctorat sous la dir. de Robert Muchembled, Université Paris 13, 2001. (фр.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анн I де Монморансі |
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Guibours A. d. Histoire généalogique et chronologique de la maison royale de France — Париж: Firmin-Didot Frères, 1890. — Т. 7. — С. 129.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ann I de Monmoransi fr Anne de Montmorency 15 bereznya 1493 12 listopada 1567 francuzkij vijskovij ta derzhavnij diyach marshal per Franciyi Ann I de Monmoransifr Anne de MontmorencyNarodivsya15 bereznya 1493 1493 03 15 ShantijyiPomer12 listopada 1567 1567 11 12 74 roki Parizh zagiblij u boyuKrayina Korolivstvo FranciyaDiyalnistpolitik voyenachalnikZnannya movfrancuzka 1 UchasnikVijna Kambrejskoyi ligi 1508 1516 TitulgercogPosadaposol ministr i d 2 Vijskove zvannyamarshal FranciyiKonfesiyakatolictvoRidMonmoransiBatkoGijom de MonmoransiMatiGanna Po de LaroshpoBrati sestrid d i dU shlyubi zMadlen SavojskaDiti5 siniv ta 7 donokAvtografNagorodimarshal FranciyiGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z aristokratichnogo rodu Monmoransi yakij buv vplivovim u Langedoku Sin Gijom de Monmoransi francuzkogo generala Hresnoyu matir yu bula koroleva Ganna Bretonska Na yiyi chest otrimav svoye im ya Vihovuvavsya razom z Fransua Angulemskim majbutnim korolem u zamku Ambuaz Z cogo momentu voni stali druzyami Za Franciska I Pislya togo yak Fransua Angulemskij stav korolem Franciskom I kar yera Monmoransi stala strimko zrostati Vin brav uchast u bitvah pri Marinyano u 1515 roci pri Bikokke u 1522 roci U 1522 roci otrimav zvannya marshala U 1525 roci buv uchasnikom bitvi pri Paviyi razom iz korolem potrapiv do ispanskogo polonu de perebuvav do 1526 roku Brav uchast v ukladanni Madridskoyi ugodi 1526 roku U 1531 roci spriyav ukladannyu dogovoru z papoyu rimskim Klimentom VII shodo odruzhennya Katerini Medichi z Genrihom Orleanskim majbutnim korolem Genrihom II U 1533 roci vikonuvav obov yazki batka Katerini pid chas yiyi vesillya z Genrihom U 1537 roci uspishno diyav proti ispanskih vijsk na pivnochi Franciyi de vdalosya zdobuti vazhlive misto Eden U 1538 roci jogo bulo priznacheno konetablem Franciyi Postupovo stav shilyatisya do dumki pro neobhidnist soyuzu z Ispaniyeyu Perekonav korolya Franciska I shodo neobhidnosti pochatku peremovin z imperatorom Karlom V Vnaslidok cogo bulo ukladeno timchasovij mir U 1540 roci za propoziciyeyu Monmoransi francuzkij korol urochisto zustriv imperatora v Parizhi a takozh vidmovivsya pidtrimuvati niderlandskih zakolotnikiv Vtim propoziciyi Karla V prigolomshili Franciska I v obmin na chastinu Niderlandiv proponuvalosya vidmovitisya vid bud yakih volodin v Italiyi Ce bulo neprijnyatno dlya Franciyi Tomu Francisk I vidstoroniv Monmoransi vid usih posad ta zaboroniv z yavlyatisya pri dvori Za Genriha II Ann de Monmoransi povernuvsya do korolivskogo dvoru pislya vstupu na tron Genriha II u 1547 roci Z cogo momentu stav najblizhchim ta najvplivovishim radnikom bagato v chomu spriyav korolivskij kohanci Diani de Puatye U 1548 roci pridushiv povstannya u Bordo U 1550 roci brav uchast v ukladanni Bulonskoyi ugodi z Angliyeyu U 1551 roci otrimav titul gercoga ta zvannya pera Franciyi U 1552 roci zahopiv mista Mec Tul Verden zavdavshi porazki imperskij armiyi Vodnochas namitilosya protistoyannya z rodinoyu Giziv yaka napolyagala na prodovzhennya vijni do peremogi na vidminu vid Monmoransi yakij shilyavsya do miru z Ispaniyeyu Tim ne menshe u 1556 roci konetabl vmilo diyav proti ispanskih ta imperatorskih vijsk sho zmusil ostannih vidstupiti z teritoriyi Franciyi 5 lyutogo cogo roku u Voseli bulo ukladeno peremir ya U 1557 roci rozpochavsya novij etap vijni Monmoransi zaznav porazki pri Sen Kanteni j potrapiv u polon Perebuvayuchi u poloni tisnuv na korolya shob toj pogodivsya zamiritisya z Ispaniyeyu na bud yakih umovah Zreshtoyu u 1559 roci bulo ukladeno Kato Kambrezkij mirnij dogovir Ostanni roki Pislya povernennya do Franciyi j smerti Genriha II zmushenij buv postupitisya vladoyu Gizam rodicham novogo korolya Franciska II Pislya smerti ostannogo povernuvsya do Parizha V umovah posilennya gugenotiv 7 kvitnya 1761 roku uklav ugodu z Fransua de Gizom ta marshalom Sant Andre shodo spilnih dij na zahist katolicizmu Vidtodi Monmoransi znovu stav odnim z najvplivovishih lyudej u Franciyi faktichno keruvav usima vijskami korolivstva Buv prihilnikom suvorih zahodiv shodo kalvinistiv gugenotiv Vitav rizaninu u Vassi U 1562 roci razom z Fransua de Gizom zavdav porazki gugenotam u bitvi pri Dre U 1567 roci znovu rozbiv armiyu protestantiv u bitvi pri Sen Deni ale buv smertelno poranenij Korolivskij likar Ambuaz Pare nichogo vzhe ne mig zrobiti Pomer 12 listopada 1567 roku RodinaDruzhina Madlen 1510 1586 donka Rene Savojskogo Diti Eleonora 1528 1556 Zhanna 1528 1596 Ganna 1529 1588 abatisa monastirya Trijci v Kani Fransua 1530 1579 2 j gercog de Monmoransi Katerina 1532 d n Anri 1534 1614 3 j gercog de Monmoransi Luyiza 1535 d n Sharl 1537 1612 senjor de Meryu gercog de Damvil Madlen 1537 1598 abatisa monastirya Trijci v Kani pislya svoyeyi sestri Ganni Gabriel 1541 1562 Gijom 1544 1593 senjor de Tore Mariya de Monmoransi 1546 d n DzherelaGlenn Richardson Anne de Montmorency Great Master Great Survivor History Today September 2002 angl Thierry Rentet Le roi le Grand Maitre et les fideles Les reseaux d Anne de Montmorency Grand Maitre de France vers 1530 these de doctorat sous la dir de Robert Muchembled Universite Paris 13 2001 fr Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ann I de MonmoransiPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Guibours A d Histoire genealogique et chronologique de la maison royale de France Parizh Firmin Didot Freres 1890 T 7 S 129 d Track Q19739313d Track Q90d Track Q2032842d Track Q59419393